- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

вівторок, 10 грудня 2024 р.

Напад ТЦКашників на журналіста Піковського внесуть до ЄРДР - ухвала Житомирського апеляційного суду

 

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/5651/24             Головуючий у 1-й інст.                      ОСОБА_1  

Номер провадження №11-сс/4805/680/24

Категорія ст.422 КПК                       Доповідач                                   ОСОБА_2  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у письмовому провадженнів м.Житомирі матеріали судового провадження №285/5651/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07.11.2024,

в с т а н о в и в:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого в порядку ст.303 КПК України, яка полягає у невнесенні відомостей про злочин до ЄРДР.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу на бездіяльність слідчого від 04.11.2024 з зобов`язанням уповноваженої особи Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області внести відомості до ЄРДР. При цьому, звертає увагу, що 06.11.2024 звернувся зі скаргою в порядку ст.303, ст.304 КПК України до слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області на бездіяльність слідчого Звягельського РУП в Житомирській області, який є підрозділом ГУНП в Житомирській області, з приводу невнесення відомостей про вчинення кримінального злочину, передбаченого ст.171, 345-1ККУ працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_6 .. ОСОБА_7 (посвідчення офіцера № НОМЕР_1 ). Дані особи із застосуванням сили та фізичного впливу силоміць утримували його, перешкоджаючи допиту та його професійній журналістській діяльності, шарпали. Таким чином , викликана по лінії 102 СОТ в особі чергового дізнавача ОСОБА_8 , який і прийняв його заяву стосовно перешкоджання слідчим ОСОБА_9 разом з двома працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , які вдерлися за мовчазною згодою поліції, присутніх 8-ми поліцейських. Наголошує, що слідчим суддею не взято до уваги та не досліджено відео безпосереднього вчинення протиправних дій, що є головним елементом та допустимим, законним доказом злочинів проти ОСОБА_5 . Вважає, що слідчим суддею, порушено вимоги ст.370 КПК України щодо законності, обґрунтованості, вмотивованості рішення.

Під час повідомлення скаржника ОСОБА_5 про призначений судовий розгляд (телефонограма), останнім заявлено клопотання про проведення судового розгляду без його участі. Прокурор Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_10 подав письмову заяву про проведення судового розгляду без його участі, з зазначенням своєї позиції щодо безпідставності апеляційних вимог останньої. Клопотань про перенесення чи відкладення розгляду провадження до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.

Виходячи з положень ч.4 ст.107, ст.406 КПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути вказане судове провадження в письмовому порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Згідно зі ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, зміст зазначеної статті містить конкретне та однозначне положення для регулювання певних процесуальних відносин, а саме дій слідчого, прокурора на початку досудового розслідування після подання особою заяви про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, які вони зобов`язані зробити - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

За вимогами ч.5 ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Як убачається з матеріалів судового провадження №285/5651/24, 04.11.2024 ОСОБА_5 в приміщенні Звягельського РВП було повідомлено слідчому ОСОБА_11 (заява отримана органом поліції 04.11.2024 та зареєстрована в інформаційній системі за №17241) про вчинення відповідними посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення (а.п.7-10).

В подальшому, ОСОБА_5 05.11.2024 (отримано судом -06.11.2024) звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою на бездіяльність посадових осіб Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомості до ЄРДР за його заявою від 04.11.2024 з приводу вчинення кримінального правопорушення, передбачених ст.260 КК України, просив зобов`язати уповноважених осіб Звягельського РВП внести відомості до ЄРДР за цією заявою, визнати його потерпілим, розпочати досудове розслідування, тощо (а.п.1-6).

За результатами розгляду цієї скарги, слідчим суддею Новоград-Волинського міськрайонного суду постановлено оскаржуване рішення, котре обґрунтоване тим, що зазначена інформація викладена заявником - ОСОБА_5 не є пропорційно достатньою в розумінні ст.214 КПК України та такою, що свідчить про вчинення кримінальних правопорушень.

Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, таке рішення слідчого судді не ґрунтується на Законі.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК).

Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Вище зазначена інформація заявника необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.

Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

І тільки в разі того, що зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_5 щодо бездіяльності уповноважених службових осіб Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області в Житомирській області стосовно поданої ним 04.11.2024 заяви про кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов необґрунтованих висновків щодо відсутності в заяві достатніх об`єктивних даних, які б свідчили про те, що описані в ній події свідчать, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд зазначає, що кримінальний процесуальний Закон не зобов`язує заявників доказувати ті обставини, на які вони посилаються у заяві (повідомленні) про вчинене кримінальне правопорушення; такі заяви можуть взагалі не містити додатків, які стосуються відомостей про кримінальне правопорушення, про яке заявляється; при цьому, слідчий суддя має перевірити сам зміст викладених у заяві відомостей та їх достатність.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що детальний аналіз наявності чи відсутності ознак складу того чи іншого кримінального правопорушення є передчасним, оскільки за наявності підстав для початку досудового розслідування такий аналіз має бути здійснений саме в межах розпочатого кримінального провадження.

Як вважає апеляційний суд, зазначені у заяві ОСОБА_5 від 04.11.2024 обставини можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення, і що описані в ній факти про застосування працівниками ТЦК фізичної сили до заявника та його батька потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення по суті є помилковим.

Отже, оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК України, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про зобов`язання уповноважених службових осіб, в порядку ст.214 КПК України, внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_5 від 04.11.2024

Керуючись ст.ст.376 ч.2, 404, 406, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07.11.2024, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого в порядку ст.303 КПК України, яка полягає у невнесенні відомостей про злочин до ЄРДР, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задовольнити.

Зобов`язати відповідальну особу за внесення відомостей в ЄРДР в Звягельському РВП ГУНП а Житомирській області внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_5 від 04.11.2024 (протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 04.11.2024, талон повідомлення єдиного обліку №17241).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

https://reyestr.court.gov.ua/Review/123511512


Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -