ДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГА
щодо поведінки судді Дніпропетровського окружного
адміністративного суду Лозицької
І. О.
Ми, Громадяни України, звертаємось до Вас зі скаргою на неприпустиму
поведінку судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької
Ірини Олександрівни, яка в своїй ухвалі від 26 лютого 2019 року
(адміністративне провадження № 160/7958/18), повідомила про тиск на неї як на
суддю, з нашого боку – з боку представників позивачів, у зазначеній справі.
25 лютого 2019 року ми, РЕАЛІЗУЮЧИ СВОЄ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
на отримання публічної інформації, гарантоване нам статтею 34. Конституції
України, в межах представництва Громадської організації «Волонтерський центр
допомоги військовим і цивільним «Вільна Доля», звернулись до Дніпропетровського
окружного адміністративного суду, із запитом на публічну інформацію (вих. №
43/281) з метою підтвердження повноважень судді зазначеного суду Лозицької
Ірини Олександрівни, яка на момент витребування відповідної інформації була головуючим
суддею в адміністративному провадженні № 160/7958/18, де ми, є представниками
позивачів за довіреністю.
26 лютого 2019 року
до представника позивачів Акулова В. В. зателефонував помічник судді Лозицької
І. О. і повідомив, що суддя склала заяву про самовідвід.
Згодом, на
офіційному сайті Судової влади в Єдиному державному реєстрі судових рішень була
опублікована відповідна ухвала судді Лозицької І. О. в рамках зазначеного вище
адміністративного провадження, в якій вона наголосила на тому, що зазначений
вище запит на інформацію, щодо підтвердження її повноважень як судді, вона
розцінює, як фактичний тиск на неї з боку представників, для винесення нею
рішення на користь позивачів.
Отже, наше
конституційне право на отримання достовірної інформації суддя Лозицька І. О. безпідставно,
необґрунтовано кваліфікувала, як тиск на суддю, з усіма витікаючими із
зазначеного факту правовими наслідками.
Згідно з положеннями Конституції в
Україні визнається і діє принцип верховенства
права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні
відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до
суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо
на підставі Конституції України гарантується (ст.. 8. КУ).
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких
ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України (ст.. 19. КУ).
Відповідно до положень статті 34. Конституції України кожному гарантується право на
свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен
має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію
усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Зазначені основоположні
норми мають бути відомі судді Лозицькій І. О. Кожна дія судді повинна спрямовуватись на
укріплення довіри громадян до правосуддя. Адже, відповідно до положень
Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22
лютого 2013 року суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог
закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих
стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність,
незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль
до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини
його поведінка була бездоганною. Суддя повинен виконувати свої професійні
обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі
власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією
справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи,
стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен виконувати
обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки,
будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у
рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні
правосуддя. Суддя повинен проявляти повагу до права на інформацію про судовий розгляд
та не допускати порушення принципу гласності процесу. Суддя у визначеному
законом порядку надає засобам масової інформації можливість отримувати
інформацію, не допускаючи при цьому порушення прав і свобод громадян,
приниження їх честі й гідності, а також авторитету правосуддя. Неупереджений
розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у
випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності
упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з
його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на
результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на
самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі
неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Частиною першою статті 9. Основного закону визначено, що всі чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, відповідно до основних засад
Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року схвалених
Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою
укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення
для підтримки незалежності судових
органів. Об'єктивність судді є необхідною
умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного
рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя демонструє поведінку, бездоганну
навіть з точки зору стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді
мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових
органів. Недостатньо просто чинити
правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства. Суддя дотримується
етичних норм,не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні
будь-якої діяльності, що пов'язана з його посадою. Постійна увага з боку
суспільства покладає на суддю обов'язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на
те, що пересічному громадянину ці обов'язки могли б здатися обтяжливими,
суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має
відповідати високому статусу його посади. Суддя виконує всі свої обов'язки,
включаючи винесення відкладених рішень, розумно, справедливо та з достатньою
швидкістю.
Під «судом» у практиці
ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені
до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої
процедури. Цей орган має бути встановлений законом, а саме: суд утворений
безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної,
функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.
Текст статті 6 Конвенції
може скласти враження, що її вимоги є виконаними, коли справа заявника була
розглянута будь-яким національним судом, який створено на
підставі закону.
Однак ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений
законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування
«суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його
юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Отже, з урахуванням
зазначеного вище слід вважати, що «суд, встановлений законом» означає наступне:
– дотримання усіх
правил юрисдикції та підсудності;
– дотримання правил
автоматичного розподілу справ;
– наявність повноважень
у судді;
– належний склад суду;
– наявність достатніх
повноважень для розгляду певної категорії справ.
Отже, відповідність і наявність саме цим
критеріям статусу головуючої судді Лозицької І. О., ми намагалися підтвердити,
для отримання в подальшому будь-якого ЗАКОННОГО рішення, по зазначеній справі.
Адже наші сумніви не є безпідставними, і є обґрунтованими, з огляду на наступну
інформацію:
відповідно до
відкритої, публічної інформації, розміщеної на офіційних веб-ресурсах
Президента України і Верховної Ради України (https://www.president.gov.ua/https://rada.gov.ua), суддя Лозицька І. О., указом президента від 29
вересня 2010 року № 922/2010 «Про призначення суддів», була призначена строком
на п’ять років на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного
суду. Іншим указом президента від 19 липня 2018 року № 210/2018 суддя Лозицька
І. О. знов призначена суддею у зазначеному вище суді. Натомість проект
постанови Верховної Ради України від 09 лютого 2016 року № 3105-4 «Про обрання
суддів», який мав бути затверджений зазначеним органом, та подовжити
повноваження судді Лозицької І. О., було відкликано суб’єктами законодавчої
ініціативи 05 жовтня 2016 року.
Саме ця обставина
викликала у нас певні сумніви щодо наявності законних повноважень у судді
Лозицької І. О. на момент розгляду адміністративної справи № 160/7958/18, та
змусила нас звернутись з відповідним запитом (ВИКЛЮЧНО), для їх (повноважень)
підтвердження. Загальновідомо, що відповідно до положень статті 124.
Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування
функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими
особами не допускаються. А відповідно до статті 127. Основного закону правосуддя
здійснюють судді.
Згодом,
з відповіді Дніпропетровського окружного суду на наш запит на отримання
публічної інформації (від 25 лютого 2019 року № 43/281 - додається), інформація
щодо наявності лише вищезазначених указів президента, - підтвердилася.
Крім того, нами було сформовано і спрямовано інформаційний запит щодо
отримання копій зазначених вище указів Президента України, безпосередньо, до
Адміністрації Президента. Варто констатувати, що отримані відповіді не дають
чіткого підтвердження законних повноважень у судді Лозицької І. О.
Так,
підпис Президента України на указі «Про призначення суддів» від 29 вересня 2010 року
№ 922/2010, скріплено всупереч Указу Президента України (від 19.12.1996 року
№ 1230/96), а саме: не Великою Державною Печаткою України, яка має скріплювати
підписи: Президента України на оригіналах
текстів законів України, указів Президента України, міжнародних договорів
України; Голови Верховної Ради України на оригіналах рішень
Верховної Ради України щодо міжнародних договорів України;
Голови Конституційного Суду України на оригіналах рішень Конституційного Суду
України щодо відповідності законів та інших актів законодавства України
Конституції (254к/96-ВР), іншим законам України, міжнародним договорам України; осіб,
уповноважених у встановленому порядку на підписання від імені України
міжнародних договорів України, що набирають чинності з моменту їх підписання. На зазначеному указі міститься гербова
печаткою глави держави, яка відповідно до іншого Указу Президента України від 29.11.1999 № 1507/99 «Про офіційні символи глави держави», використовується для засвідчення підпису Президента України на грамотах,
посвідченнях до
президентських відзнак та почесних
звань України, а також на посланнях
Президента України главам інших держав. Крім
того, варто зазначити, що гербова печатка глави держави, якою засвідчено указ №
922/2010, містить символ із зображенням
незатвердженого на законодавчому рівні (згідно до вимог статті 20. Конституції
України) двома третинами від конституційного складу парламенту (ВРУ), малого
Державного герба.
Наступний Указ Президента України від 19 липня 2018 року № 210/2018 про призначення судді Лозицької І. О. на
відповідну посаду, взагалі не підписано Президентом, і на ньому також відсутня
відповідна печатка (додається).
Відповідно до положень статті 7. Закону України «Про судоустрій і статус
суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у
розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Варто наголосити, що
незалежність судів і суддів (у яких
є відповідні повноваження) гарантована Конституцією і законами України. Так, відповідно
до положень статті 126. Конституції України та частини третьої статті 6. Закону
України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення
правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи
суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно,
письмово або в інший спосіб з метою
дискредитації суду або впливу на
безсторонність суду, заклики до
невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком
відповідальність, установлену законом.
Наголошуємо, що кінцевою
метою нашого запиту було, ВИКЛЮЧНО (!), - підтвердження повноважень судді
Лозицької І. О. в контексті нестиковок в наявних у вільному доступі офіційних документів
про її призначення.
Також зазначаємо, що
відповідно до частини четвертої статті 48. Закону України «Про судоустрій і
статус суддів» суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його
діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до
Генерального прокурора.
Про
факт втручання (і тиск на неї), суддя Лозицька І. О. заявляє в офіційному
документі – ухвалі від 26 лютого 2019 року - в рамках адміністративного
провадження № 160/7958/18, яке опубліковане на офіційному сайті Судової влади –
Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, в даному випадку, суддя Лозицька І. О.
зобов’язана виконати норму закону і звернутися з відповідними заявами до Вищої
ради правосуддя та до Генерального прокурора. В свою чергу, відповідно до норм
статті 73. Закону України «Про Вищу раду правосуддя» для забезпечення
незалежності суддів та авторитету правосуддя Вища рада правосуддя (ВРП) веде і оприлюднює на своєму
офіційному веб-сайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді
щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює
результати та ухвалює відповідні рішення. Також, ВРП звертається до прокуратури
та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування
злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів
судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Згідно
з положеннями статті 93. Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
повноваженнями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є забезпечення ведення
суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді. Вища кваліфікаційна
комісія суддів України для здійснення своїх повноважень має право витребувати
та одержувати необхідну інформацію від суддів, судів, Державної судової
адміністрації України, органів суддівського самоврядування, інших органів та
установ у системі правосуддя, органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно
від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян та окремих фізичних
осіб. Ненадання такої інформації на вимогу Комісії має наслідком
відповідальність, установлену законом. Члени та уповноважені працівники
секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України мають безпосередній
доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків
даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого
самоврядування, користуються державними, у тому числі урядовими, засобами
зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними
засобами.
Частиною третьою і четвертою статті 32.
Конституції України визначено, що кожний
громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого
самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є
державною або іншою захищеною законом таємницею.
Кожному гарантується судовий захист права
спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права
вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування
матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням
та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до положень статті 68.
Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися
Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і
гідність інших людей.
Враховуючи зазначене вище,
керуючись положеннями статті 32, 34 і 40 Конституції України, нормами Законів
України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про
доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», у
визначений законом строк (п’ять днів),
Просимо (відповідно
до компетенції):
Вищу раду правосуддя (ВРП):
-
Прийняти, розглянути,
відреагувати і надати відповідь на нашу скаргу у встановлений законом строк;
-
Негайно звернутись до
Президента України з вимогою встановлення на законодавчому рівні визначених
Конституцією України державних символів України (Великого Державного Герба
України), для приведення у відповідність до вимог чинного українського
законодавства повноважень судді Лозицької І. О.;
-
Вжити всіх можливих заходів
для запобігання повторенню подібних ситуацій некоректної поведінки суддів, що
негативно впливає на довіру громадян до правосуддя;
-
Застосувати до судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицької Ірини
Олександрівни дисциплінарне стягнення у вигляді попередження;
-
Надати завірену належним
чином копію заяви судді Лозицької І. О. адресованої до Вищої ради правосуддя
стосовно факту втручання в діяльність судді, та тиску на неї, з боку представників
позивачів, в рамках розгляду адміністративної справи № 160/7958/18;
-
Надати завірену належним
чином копію документу (указу, постанови), яким підтверджуються повноваження
судді Лозицької І. О. в період, з моменту припинення її повноважень визначених Указом Президента України від 29 вересня 2010 року № 922/2010 «Про
призначення суддів», яким вона була призначена строком на п’ять років на посаду судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду, - до набуття повноважень
судді, з моменту набрання чинності іншим Указом Президента України від 19 липня 2018 року № 210/2018 «Про призначення суддів», яким суддя Лозицька І. О. повторно була призначена суддею, у зазначеному вище суді;
-
Надати завірену належним
чином достовірну інформацію стосовно здійснення судочинства суддею Лозицькою І.
О. в період з моменту припинення її повноважень визначених Указом Президента України від 29 вересня 2010 року № 922/2010 «Про
призначення суддів», яким вона була призначена строком на п’ять років на посаду судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду, - до набуття повноважень
судді, з моменту набрання чинності іншим Указом Президента України від 19 липня 2018 року № 210/2018 «Про призначення суддів», яким суддя Лозицька І. О. повторно була призначена суддею, у зазначеному вище суді;
-
Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній
послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту,
та надіслати у
письмовому (паперовому) вигляді на
вказані вище домашні адреси запитувачів публічної інформації, а також в електронному вигляді на електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).
У
випадку, якщо з якихось причин, не можливо надати змістовну відповідь по суті
запиту – письмово вказати причину та перенаправити (переадресувати) запит за
належністю, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної
інформації», до розпорядника зазначеної інформації.
Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККСУ):
-
Прийняти, розглянути,
відреагувати і надати відповідь на нашу скаргу у встановлений законом строк;
-
Вжити всіх можливих заходів
для запобігання повторенню подібних ситуацій некоректної поведінки суддів, що
негативно впливає на довіру громадян до правосуддя;
-
Надати завірені належним
чином відомості щодо результатів складання всіх кваліфікаційних
іспитів суддею Дніпропетровського
окружного адміністративного суду Лозицькою Іриною Олександрівною;
-
Надати завірені належним
чином відомості, які були зазначені в прохальній частині нашого запиту на
інформацію, і які залишилися без належних документальних підтверджень, а саме:
1). Надати завірену належним чином фотокопію
посвідчення судді, яким підтверджуються повноваження судді Дніпропетровського
окружного адміністративного суду (код ЄДРПОУ: 34824364) Лозицької Ірини
Олександрівни;
2). Надати завірену належним чином фотокопію
Присяги судді, складеної Українському народові
суддею Лозицькою Іриною Олександрівною;
3). Надати завірену належним чином
фотокопію Подання Вищої ради правосуддя
до Президента України про призначення вперше на посаду судді Лозицької Ірини
Олександрівни;
4). Надати завірену належним чином фотокопію
Постанови Верховної Ради України про обрання судді Лозицької Ірини
Олександрівни;
5). Надати завірені належним чином відомості, про
наявність повноважень щодо здійснення правосуддя (на момент запитування
відповідної інформації) у судді Лозицької Ірини
Олександрівни;
6).
Надати завірені належним чином відомості про всі дисциплінарні стягнення
(погашені/непогашені) які коли-небудь застосовувалися по відношенню до судді Лозицької Ірини
Олександрівни;
-
Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній
послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту,
та надіслати у
письмовому (паперовому) вигляді на
вказані вище домашні адреси запитувачів публічної інформації, а також в електронному вигляді на електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).
У
випадку, якщо з якихось причин, не можливо надати змістовну відповідь по суті
запиту – письмово вказати причину та перенаправити (переадресувати) запит за
належністю, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної
інформації», до розпорядника зазначеної інформації.
Додаток:
1.
Копія запиту (№ 43/281)/відповіді
(№ 1713/03/19) на інформацію до/від Дніпропетровського окружного
адміністративного суду – на 15 (п’ятнадцятьох) арк.., стр. 01-15;
2.
Копія запиту (№ 43/280)/відповіді
(№ 12-08/796) на інформацію до/від Адміністрації Президента України – на 6 (шістьох)
арк.., стр. 16-21;
3.
Архівна копія Указу
Президента України від 19 грудня 1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну
Печатку України» - на 2 (двох) арк.., стр. 22-23;
4.
Проект закону від 18.09.2009
№ 5118-1 «Про Державний Герб України» - на 11 (одинадцятьох) арк.., стр. 24-34;
5.
Архівна копія титульної
сторінки і витяг з сайту rada.gov.ua Указу Президента України від 29.11.1999 №
1507/99 «Про офіційні символи глави
держави» - на 6 (шістьох) арк.., стр. 35-40;
6.
Витяг ухвали від 26.02.2019 –
на 4 (чотирьох) арк., стр. 41-44.
Зміст та відповідь на скаргу, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com
11 березня 2019
року
Немає коментарів:
Дописати коментар