2020-й «багнетівці» оголошують роком кримінальних проваджень на посадових осіб

   Продовжуючи традиції тоталітаризму в аспекті виключної диктатури права, оголошуємо наступний рік під гаслом: «була б посадова особа, а статтю кримінального кодексу, ми, їй, підберемо гідну».

   Сьогодні, 2 січня 2020 року представниками Громадянського об’єднання «Багнет Нації» подано скаргу до слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська про зобов’язання внесення уповноваженою особою Чеечлівського ВП відомостей за нашими заявами від 26.12.2019 року, про злочин вчинений суддею ДОАС Рищенком А. Ю., до ЄРДР.

   Крім того, як реакція на злочинну бездіяльність уповноваженої особи, до Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області подано заяву про злочин на начальника зазначеного СВ ВП.

   «Вішенкою на торті» стала заява про дисциплінарний проступок поліцейського, зареєстрована в канцелярії ГУНП в Дніпропетровській області.

   Увазі читачів пропонуємо шаблони всіх трьох документів:

                                                   Слідчому судді _______________________________

                                                                              районного суду м. Дніпропетровська

                                                               Адреса: _________________________________

                                                                             _________________________________                                                   

                                                                             _________________________________                                                             

                                           Скаржник: П.І.Б__________________________________

                                                                   _____________________________________

                                                                 Адреса: _______________________________

                                                                  ______________________________________

                                                                  ______________________________________

                                                                  тел.:__________________________________

                          Суб’єкт оскарження: слідчий СВ _____________________________

                                                                ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області

                                                                                                      Адреса:_________________________________

                                                                  ________________________________________

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та їх посадових і службових осіб.

(стаття 55 Конституції України)

С К А Р Г А

«на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України»

 ____________________ 20____ року мною була складена заява про вчинений кримінальний злочин за попередньою кваліфікацією _________

__________________________________________ Кримінального кодексу України.

Дану заяву зареєстровано в ЄО/ЖЄО, за №_________ від _________.                                                   

Заяву, про вчинений кримінальний злочин, слідчий ______________________ СВ ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області прийняв від мене, зафіксувавши даний факт, виклавши відповідний зміст, у встановленому бланку Протоколу, відповідно до вимог статті 214 КПК України.

Заявляючи про вчинений кримінальний злочин, я вимагав від слідчого:

-  прийняти мою заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені ___________________________________________________­­­ Кримінального кодексу України (КК України);

- відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) та положень Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією;

- на виконання вимог КПК України і Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» - невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства;

- відповідною постановою визнати мене потерпілими згідно з положеннями частини другої статті 55 КПК України (з моменту подання заяви про вчинення щодо мене кримінального правопорушення) від заявленого кримінального правопорушення;

- вручити мені, як заявнику, пам'ятку, про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;

- в рамках відкритого кримінального провадження надати мені можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України;

-  згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України: вручити мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію моєї заяви про вчинений кримінальний злочин (талон-повідомлення ЄО/ЖЄО), а також витяг з ЄРДР;

-     Повідомляти мене про хід досудового розслідування;

-     Досудове розслідування провести у встановлений законом строк.

Як мені згодом стало відомо, мою заяву до ЄРДР не внесено, оскільки уповноважена особа (слідчий) слідчого відділу не вбачає у моїй заяві ознак будь-якого кримінального злочину.

Хочу зауважити, що я, подавав(ла) заяву виключно у порядку статті 214 КПК України, яка повинна бути внесена до ЄРДР не пізніше 24 годин, та після цього повинно бути розпочато проведення досудового розслідування. Слідчий, тобто особа уповноважена на внесення заяви до ЄРДР, повинна виконати пряму норму закону, яка передбачає тільки одну процесуальну дію встановлену статтею 214 КПК України – внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Іншого, стаття 214 КПК України, - не передбачає.

Отже, станом на момент подання даної скарги до суду, моя заява  про вчинений кримінальний злочин (яка зареєстрована в ЖЕО № ___________ від _________________) до ЄРДР не внесена, що є грубим порушенням вимог статті 214 КПК України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», а також моїх прав передбачених положеннями ст. ст. 55, 56 КПК України.

Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17.08.2012 р. № 69, який є обов'язковим для виконання посадовими особами органів досудового розслідування, строк – 24 години обчислюється з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність при поданні заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, та у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.

Подана мною заява про вчинений кримінальний злочин, є обґрунтованою і відповідає фактичним обставинам справи.

Наголошую, що моя заява про вчинений кримінальний злочин була слідчим прийнята на спеціально розробленому бланку, назва якого – Протокол. Даний Протокол мною власноруч підписаний, що засвідчує той факт, що я попереджений(на) про кримінальну відповідальність передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України (далі – КК України) за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Саме цей підпис під попередженням про кримінальну відповідальність свідчить про те, що вказана заява має бути розглянута відповідно до вимог статті 214 КПК України, а не в порядку Закону України «Про звернення громадян», або в будь-який інший спосіб.

Надалі слідчий повинен був узяти цей факт до уваги і оцінювати мої покази, як такі, що відповідають дійсності. Адже, якщо буде навпаки, то заявник (тобто – я) повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності згідно зі статтею 383 КК України, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

Вкотре треба зауважити, що відповідно до положень статті 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214).

Слідчий зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР - іншого статтею 214 КПК України, не передбачено. Чому слідчий не виконує пряму норму закону, мені не відомо. Але, навіть, якщо, припустити, що в діях зазначеної в моїй заяві (про вчинений кримінальний злочин)  визначеної групи осіб не вбачається ознак кримінального злочину, то все одно потрібно це перевіряти, і встановлювати тільки шляхом проведення відповідних слідчих дій, в рамках відкритого кримінального провадження, яке повинно бути, у такому разі, закрито відповідно до вимог статті 284 КПК України. Іншого, чинним законодавством України, не передбачено.

Так чому, тоді, слідчий (уповноважена особа), яка має діяти в межах і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, дозволяє собі порушувати Закони України, внутрішньо-структурні накази і розпорядження, а головне - мої конституційні права, закріплені Конституцією (Основним законом) та Міжнародними договорами, які є частиною українського національного законодавства? Хто, дав, йому, таке право?

   З огляду на викладене вище слід зазначити, що подібні дії слідчого мають не тільки ознаки юридичної відповідальності (як посадової особи, за невиконання службових обов’язків), а й ознаки непрямої дискримінації (по відношенню до мене), регламентовані положеннями Закону України від 06 вересня 2012 року № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі – Закон № 5207-VI), дія якого поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України. Адже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 даного Закону № 5207-VI: «непряма дискримінація – це ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними».

   Пунктом 5^-1 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI визначено, що пособництво у дискримінації – це будь-яка свідома допомога у вчиненні дій або бездіяльності, спрямованих на виникнення дискримінації.

   Пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI визначає поняття утиску наступним чином: «утиск - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери».

   В той же час положення частини першої статті 2 Закону 5207-VI декларуючи гарантують, що законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; повагу до гідності кожної людини; забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.

   Слід наголосити, що згідно частини другої статті 6 Закону 5207-VI в Україні, будь-які форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, - ЗАБОРОНЯЮТЬСЯ (!).

В даному випадку, ця скарга до слідчого судді з приводу бездіяльності слідчого (уповноваженої особи) СВ відповідного ВП, та про зобов’язання його вчинити відповідні процесуальні дії, які передбаченні статтею 214 КПК України, - це превентивний захід, яким покликано зупинити поліцейське свавілля. Крім того, це прагнення до відновлення моїх порушених прав і свобод, як людини і громадянина(ки).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09.11.2012р. «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Україна ратифікувала значну частину міжнародних інструментів щодо забезпечення і захисту прав людини, до багатьох – приєдналась. Їх положення стали частиною українського законодавства, в якому домінують гуманістичні положення і принципи, згідно з якими людина, її гідність, права, свободи та інтереси є вищою соціальною цінністю. В нашому суспільстві ці пріоритети мають забезпечувати і захищати насамперед службові особи поліції, а якщо ні, то органи прокуратури (слідчі).

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з приписами статті 60. Основного закону «ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність».

Істина - це повна й точна відповідність суджень реальній дійсності. Істина - це достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей.

Предмет доказування - це певна квінтесенція обставин події, яка в сукупності розкриває елементи складу злочину. Це юридично значущі обставини та сторони розслідуваної події, з'ясування яких необхідне для прийняття підсумкових рішень у справі.

Керуючись статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 303 КПК Україна на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень статті 306 КПК України скарги на бездіяльність слідчого розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306). Скарги на бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги (ч. 2 ст. 306). Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, та слідчого, бездіяльність якого оскаржується. Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306).

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України слідчим суддею за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого постановляється ухвала про зобов’язання вчинити певну дію.

Якщо на ухвалу суду слідчий не внесе в ЄРДР відповідних відомостей, то це також буде умисним невиконанням судового рішення, яке винесено у формі ухвали слідчого судді, як акту судової влади.

І тому, я вважаю, що потрібно в мотивувальній частині судового рішення попередити слідчого, що за невиконання судового рішення можуть бути наслідки, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 третьою статті 382 КК України (невиконання судового рішення службовою особою, яка займає відповідальне становище).

З урахуванням вище викладеного, та керуючись пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами 1, 4, 7, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 3, 8, 19, 21, 22, 24, 36, 55, 64, 68, 129 Конституції України, та статтями 2, 9, 24, 55, 56, 214, 303-307 КПК України,

П Р О Ш У    С У Д:

1.       Постановити ухвалу, якою зобов’язати слідчого (уповноважену особу) СВ ___________________________ ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, уповноважену на внесення відповідних відомостей до ЄРДР, негайно виконати вимоги статті 214 КПК України, а саме: внести відомості до ЄРДР за моєю заявою про вчинений кримінальний злочин (ЖЕО № ____________ від _______________), у продовж 24 годин, та невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства;

2.       При розгляді даної скарги дотримуватися процесуальних строків.

Додаток:

1.                Фото(копія) моєї заяви про кримінальний злочин від ____________ – на _______(_______________________) арк.;

2.                Фото(копія) протоколу про прийняття моєї заяви про злочин – на _______(_______________________) арк.;

3.                Фото(копія) пам’ятки про права і обов’язки потерпілого – на ________(_______________________) арк;

4.                Фото(копія) талону ЄО/ЖЄО про прийняття і реєстрацію моєї заяви про злочин – на ________(_____________________) арк.;

5.                Фото(копія) протоколу про проведення огляду місця події – на _______ (_______________________) арк..

Примітки:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

/____/_____________2020 року   _______________   /___________________/

______________________________________

______________________________________

______________________________________

______________________________________

Громадянин України, Українець:

________________________________

Адреса:_________________________,

________________________________,

________________________________

Тел. моб.:________________________

e-mail: svf2011@ukr.net

дата:_________________, час:____________

Слідчий: ______________________________

Посвідчення №:________________________

Підпис слідчого:________________________

ЗАЯВА

про вчинений кримінальний злочин передбачений частиною першою статті 365

Кримінального кодексу України

   Я, ________________________________________________________________________,

паспорт серія____№__________ виданий  ____________________________________

_________________________________________________________________________

проживаю за адресою: ____________________________________________________

____________________________________________________________________________ усвідомлюючи всю ступінь відповідальності, яку передбачає стаття 383 і 384 КК України (про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання), - повідомляю про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений посадовою особою.

Власний підпис заявника:__________________________

   По факту даного кримінального злочину можу повідомити наступне:

   26 грудня 2019 року мною була складена заява про кримінальний злочин за попередньою правовою кваліфікацією, яка підпадає під дію частини другої статті 375 Кримінального кодексу України (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах чи з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років), вчинений суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю., яким було неодноразово постановлено явно неправосудні рішення.

   Всі обставини по факту кримінального злочину, мною детально викладені в моїй заяві про злочин, яку я власноруч підписав, і в якій я беру на себе відповідальність передбачену статтями 383 і 384 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання.

   Зазначену заяву про вчинений кримінальний злочин вчинений суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю.,  слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лось Б. Ю. (службове посвідчення № ДНП 019286) прийняв від мене безпосередньо в приміщенні СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, зафіксувавши даний факт, виклавши відповідний зміст, у встановленому бланку протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення.

   Після оформлення протоколу, слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лось Б. Ю. (службове посвідчення № ДНП 019286) видав мені пам’ятку про мої права, та передав мою заяву для реєстрації до чергової частини.

   В черговій частині Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області мою заяву було зареєстровано в журналі єдиного обліку (ЖЄО) за №__________ від______________.

   По закінченню строку на внесення відповідних відомостей до ЄРДР (24 години), я звернувся до начальника/заступника начальника/слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області____________________________________________, але отримав відповідь про відмову щодо внесення до ЄРДР відповідних відомостей за моєю заявою про злочин. Відмова обґрунтована тим, що злочинні дії судді ДОАС Рищенка А. Ю., на думку даної посадової особи, можуть бути оскаржені в апеляційній інстанції вищої судової установи.

   Із зазначених підстав, для відновлення своїх конституційних прав__________________року я звернувся зі скаргою до слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська на дії/бездіяльність слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України для зобов’язання через рішення суду внести відповідні відомості до ЄРДР, а також я звернувся із заявою про дисциплінарний проступок поліцейського, до начальника ГУНП в Дніпропетровській області.

   Вважаю дії посадової особи________________________________________________ такими, що порушують мої конституційні права, а також підпадають під дію частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

   Крім того, відповідально заявляю, що зазначеними протиправними, злочинними діями, вчиненими посадовою/службовою особою мені сукупно завдано моральної і матеріальної шкоди в розмірі 500000 (п’ятсот тисяч) гривень.  

   Враховуючи зазначене вище, керуючись нормами чинного законодавства,

ВИМАГАЮ:

-  прийняти дану заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені частиною першою статті 365 Кримінального кодексу України (КК України);

- відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) та положень Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією;

- на виконання вимог КПК України і Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» - невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення кримінального злочину, за попередньою кваліфікацією, зазначеною в моїй заяві;

- відповідною постановою визнати мене потерпілими згідно з положеннями частини другої статті 55 КПК України (з моменту подання заяви про вчинення щодо мене кримінального правопорушення) від кримінального правопорушення зазначеного в моїй заяві;

- вручити мені, як заявнику, пам'ятку, про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;

- надати мені можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України виключно в рамках відкритого кримінального провадження по зазначеному факту кримінального злочину в моїй заяві;

-  згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України: вручити мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію моєї заяви про вчинений кримінальний злочин (талон повідомлення ЄО/ЖЄО), а також витяг з ЄРДР;

-  Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України після внесення до ЄРДР передати кримінальну справу за моєю заявою про злочин за підслідністю до слідчих органів Державного бюро розслідувань;

-  Повідомляти мене про кожну дію в ході досудового розслідування письмово;

-  Досудове розслідування провести у встановлений законом строк.

До заяви додається:

6.            Фото(копія) моєї заяви про кримінальний злочин від _______________ року – на _______(_______________________) арк.;

7.            Фото(копія) протоколу про прийняття моєї заяви про злочин – на _______(_______________________) арк.;

8.            Фото(копія) пам’ятки про права і обов’язки потерпілого – на ________(_______________________) арк;

9.            Фото(копія) талону ЄО/ЖЄО про прийняття і реєстрацію моєї заяви про злочин – на ________(_____________________) арк.;

10.       Фото(копія) протоколу про проведення огляду місця події – на _______ (_______________________) арк..

Примітки:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

             /____/______________ 2020 року

З повагою, Громадяни України,______________________/_______________________/ 

Начальнику ГУНП

в Дніпропетровській області

вул. Троїцька, 20-А, місто Дніпро,

Дніпропетровська область, 49000

Громадянин(ка) України, Українець(ка):

___________________________________

Адреса: ___________________________

___________________________________

___________________________________

тел. моб.: __________________________

                                                       Поліцейському заборонено виконувати

                                                                      злочинні чи явно незаконні

                                                                                розпорядження та накази

                                                       (ч.2 ст.8 ЗУ «Про Національну поліцію»)

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно

злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного

розпорядження чи наказу настає

юридична відповідальність

               (Стаття 60. Конституції України)

                                                             З А Я В А

               про дисциплінарний проступок поліцейського ________________

   Я, ______________________________________________________________,

паспорт серія____№__________ виданий  _____________________________

__________________________________________________________________

проживаю за адресою: _____________________________________________

звертаюсь до Вас, як до призначеної особи, уповноваженої представляти юридичну особу з назвою «Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ: 40108866) у правовідносинах з третіми особами та вчиняти дії від імені зазначеної юридичної особи без довіреності, з наступних підстав:

   ОПИС ОБСТАВИН ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОСТУПКУ: 26 грудня 2019 року мною була складена заява про кримінальний злочин за попередньою правовою кваліфікацією, яка підпадає під дію частини другої статті 375 Кримінального кодексу України (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах чи з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років), вчинений суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю., яким було неодноразово постановлено явно неправосудні рішення.

   Всі обставини по факту кримінального злочину, мною детально викладені в моїй заяві про злочин, яку я власноруч підписав, і в якій я беру на себе відповідальність передбачену статтями 383 і 384 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання.

   В своїй заяві про злочин, я вимагав від слідчого наступне:

-  прийняти дану заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України (КК України);

- відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) та положень Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією;

- на виконання вимог КПК України і Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» - невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення кримінального злочину, за попередньою кваліфікацією, зазначеною в моїй заяві;

- відповідною постановою визнати мене потерпілими згідно з положеннями частини другої статті 55 КПК України (з моменту подання заяви про вчинення щодо мене кримінального правопорушення) від кримінального правопорушення зазначеного в моїй заяві;

- вручити мені, як заявнику, пам'ятку, про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;

- надати мені можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України виключно в рамках відкритого кримінального провадження по зазначеному факту кримінального злочину в моїй заяві;

-  згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України: вручити мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію моєї заяви про вчинений кримінальний злочин (талон повідомлення ЄО/ЖЄО), а також витяг з ЄРДР;

-  Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України після внесення до ЄРДР передати кримінальну справу за моєю заявою про злочин за підслідністю до слідчих органів Державного бюро розслідувань;

-  Повідомляти мене про кожну дію в ході досудового розслідування письмово;

-  Досудове розслідування провести у встановлений законом строк.

   Зазначену заяву про кримінальний злочин вчинений суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю.,  слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лось Б. Ю. (службове посвідчення № ДНП 019286) прийняв від мене безпосередньо в приміщенні СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, зафіксувавши даний факт, виклавши відповідний зміст, у встановленому бланку протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення.

   Після оформлення протоколу, слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лось Б. Ю. (службове посвідчення № ДНП 019286) видав мені пам’ятку про мої права, та передав мою заяву для реєстрації до чергової частини.

   В черговій частині Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області мою заяву було зареєстровано в журналі єдиного обліку (ЖЄО) за №__________ від______________.

   По закінченню строку на внесення відповідних відомостей до ЄРДР (24 години), я звернувся до начальника/заступника начальника/слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області___________________________________, але отримав відповідь про відмову щодо внесення до ЄРДР відповідних відомостей за моєю заявою про злочин. Відмова обґрунтована тим, що злочинні дії судді ДОАС Рищенка А. Ю., на думку даної посадової особи, можуть бути оскаржені в апеляційній інстанції вищої судової установи.

   Із зазначених підстав, для відновлення своїх конституційних прав__________________ року я звернувся зі скаргою до слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська на дії/бездіяльність слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, для зобов’язання через рішення суду внести відповідні відомості до ЄРДР. Також я звернувся до Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про злочин в порядку частини першої статті 365 Кримінального кодексу України, та заявою про дисциплінарний проступок поліцейського, до начальника ГУНП в Дніпропетровській області.

   Вважаю дії посадової особи___________________________________________ такими, що порушують мої конституційні права, а також підпадають під дію частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років)

   Прикро, але з огляду на вищезазначене, можна констатувати системний характер невиконання посадовими особами правоохоронних органів, своїх службово-посадових обов’язків (!!!).

   Варто наголосити (!), що відповідно до норм статті 8 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»: Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

   Нормами частини першої і другої статті 19 даного закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

   Хочу звернути Вашу увагу, що я, подавав заяву про злочин виключно у порядку статті 214 КПК України, яка повинна бути внесена до ЄРДР не пізніше 24 годин, та після цього повинно бути розпочато проведення досудового розслідування. Слідчий, тобто особа уповноважена на внесення заяви до ЄРДР, повинна виконати пряму норму закону, яка передбачає тільки одну процесуальну дію встановлену статтею 214 КПК України – внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Іншого, стаття 214 КПК України, - не передбачає.

   Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17.08.2012 р. № 69, який є обов'язковим для виконання посадовими особами органів досудового розслідування, строк – 24 години обчислюється з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність при поданні заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, та у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.

   Вкотре треба зауважити, що відповідно до положень статті 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування (!!!). Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214).

   Слідчий зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР - іншого статтею 214 КПК України, не передбачено. Чому слідчий не виконує пряму норму закону – мені, не відомо. Але, навіть, якщо, припустити, що в діях зазначеної в моїй заяві (про вчинений кримінальний злочин) посадової особи не вбачається ознак кримінального злочину, то все одно потрібно це перевіряти і встановлювати, тільки шляхом проведення відповідних слідчих дій, виключно в рамках відкритого кримінального провадження, яке повинно бути у такому разі закрито відповідно до вимог статті 284 КПК України. Іншого, чинним законодавством України, не передбачено.

   Відповідно до положень частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі – Статут), затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна – це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

   Службова дисципліна зобов’язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (п.1 ч.3 ст. 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов’язки (п.2 ч.3 ст.1); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (п.3 ч.3 ст.1); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п.4 ч.3 ст.1); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов’язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (п.6 ч.3 ст.1).

   Згідно норм частини четвертої статті 1 Статуту поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.

   Керуючись положеннями частини шостої статті 1 Статуту під час виконання службових обов’язків поліцейський має право: на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов’язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; на захист від переслідування у разі повідомлення про вчинення злочинів, здійснених керівництвом та працівниками Національної поліції України.

   Відповідно до частини першої статті 3 Статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов’язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об’єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. У разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни керівник має вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

   Відповідно до норм статті 4 Статуту «наказ» є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку. Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов’язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов’язків керівника, забороняється (!). Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.

   Керуючись окремими положеннями статті 5 Статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов’язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України (!).

   Нормою частини першої статті 11 Статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

   Положеннями статті 12 Статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

   Згідно положень статті 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

   Службове розслідування щодо дисциплінарного проступку поліцейського здійснюється відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі – Порядок), затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807. Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

   Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, а також, між іншим, у випадку приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку (абзац одинадцятий пункту 2 Порядку).

   Відповідно до приписів статті 8. Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

   Згідно положень статті 19. Основного закону правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Статтею 60. Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

   Відповідно до приписів статті 68. Конституції кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

   Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

   З урахуванням вищезазначеного, керуючись нормами чинного законодавства,

ВИМАГАЮ:

1).По зазначеному в даній заяві факту, з метою своєчасного, повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, - провести службове розслідування з дотриманням засадничих принципів неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою;

2).На час проведення службового розслідування відсторонити від виконання службових обов’язків вказану в моїй заяві посадову/уповноважену особу/осіб;

3).За підсумками проведеного службового розслідування щодо зазначеного мною факту, надати мені завірену належним чином копію висновку (встановленого зразка) службового розслідування, проведеного компетентною дисциплінарною комісією;

4).Під час розгляду даної заяви і проведення службового розслідування, - чітко дотримуватись встановлених законодавством норм і строків. 

До заяви додається:

11.         Фото(копія) моєї заяви про кримінальний злочин від _______________ року – на _______(_______________________) арк.;

12.         Фото(копія) протоколу про прийняття моєї заяви про злочин – на _______(_______________________) арк.;

13.         Фото(копія) пам’ятки про права і обов’язки потерпілого – на ________(_______________________) арк;

14.         Фото(копія) талону ЄО/ЖЄО про прийняття і реєстрацію моєї заяви про злочин – на ________(_____________________) арк.;

15.         Фото(копія) протоколу про проведення огляду місця події – на _______ (_______________________) арк..

Примітки:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

/____/______________ 2020 року

З повагою, Громадянин(ка) України,_________________/__________________/   

P.S. Стаття 19. Конституції України: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

 

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Наша концепція: Сьогодні кожен українець має стати адвокатом для себе, і слідчим, прокурором та суддею для системи! - ГО «Багнет Нації»

Наше гасло: «І один у полі воїн, коли поле правове!»

Фінансову підтримку діяльності ГО «Багнет Нації» можна здійснити на картку ПриватБанку 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо!