Громадська організація «Обєднана правозахисна група «Багнет Нації» вважає своїм священним, громадянським обов’язком сприяти Службі безпеки України у виявленні фактів кримінальних злочинів спрямованих проти української державності через повалення конституційного ладу і захоплення державної влади особами без конституційного громадянства Самостійної української держави України.
Всі матеріали даного циклу публікацій: «Багнет Нації» сприятиме СБУ у
виявленні фактів повалення конституційного ладу в Галицькому райсуді міста
Львова та ТУ ДСАУ у Львівській області – запит перший
«Багнет Нації» сприятиме СБУ у виявленні фактів повалення
конституційного ладу в Галицькому райсуді міста Львова та ТУ ДСАУ у Львівській
області – запит другий
«Багнет Нації» сприятиме СБУ у виявленні фактів повалення
конституційного ладу в Галицькому райсуді міста Львова та ТУ ДСАУ у Львівській
області – запит третій
«Багнет Нації» сприятиме СБУ у виявленні фактів повалення
конституційного ладу в Галицькому райсуді міста Львова та ТУ ДСАУ у Львівській
області – запит четвертий
Далі буде…
Підтримати волонтерську
дослідницьку діяльність ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Вих. № ЗПІ-007/022/21 Дата: 26 листопада 2021 року
ГАЛИЦЬКИЙ
РАЙОННИЙ СУД
МІСТА ЛЬВОВА
Код ЄДРПОУ: 37444255; код КВЕД 84.23
вул. Чоловського, 2, місто Львів,
Львівська область, 79018
e-mail: inbox@gl.lv.court.gov.ua
Держава, органи державної влади та органи
місцевого
самоврядування не є суб'єктами
господарювання
(частина перша статті 8 Господарського кодексу
України)
Ніхто не
зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження
чи накази. За
віддання і виконання явно злочинного розпорядження
чи наказу
настає юридична відповідальність.
(Стаття 60. Конституції України)
З А П И Т
про надання публічної інформації за Законом України
«Про доступ до публічної інформації»
(в рамках журналістського
розслідування)
В рамках журналістського
розслідування друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації»
(Свідоцтво ДП № 2303-1041р від 29.03.2021 року) Громадської організації «Об’єднана
правозахисна група «Багнет Нації» (реєстраційний № 1508568 від 01.06.2020 року)
на виявлення і фіксацію кримінальних злочинів проти державності, з подальшою
передачею задокументованих фактів до СБУ, звертаємось до вашої установи як
суб’єкта господарювання, який, до того ж, має відповідну реєстрацію в американському реєстрі «Dun & Bradstreet»:
Суверенною ВОЛЕЮ Українського народу на
Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року були визначені і затверджені
засадничі принципи конституційного ладу Самостійної Української Держави
України, які не можуть бути змінені чи скасовані без проведення Всеукраїнського
референдуму.
Конституційний лад Самостійної
Української Держави України закріплено положеннями чинної Конституції України
від 28 червня 1996 року (254к/96-ВР).
Відповідно до положень Конституції (254к/96-ВР) в Україні визнається і діє
принцип верховенства права. Конституція України має найвищу
юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі
Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення
до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина
безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Правовий
порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути
примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Раніше (27 липня 2020 року) нашою громадською організацією «Об’єднана
правозахисна група «Багнет Нації» було сформовано інформаційний запит №
ЗПІ/007/20 (додається) до Верховної Ради України, де ми, обґрунтовуючи, просили
(скорочено):
«Згідно положень пункту 3 частини першої статті 85. Конституції України до
повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів.
Керуючись положеннями статті 91. Основного закону Верховна Рада України приймає закони,
постанови та
інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків,
передбачених цією Конституцією.
Положеннями статті 94. Конституції України
встановлено, що закон
підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його
Президентові України.
Президент України протягом п'ятнадцяти днів
після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно
оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими
пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
У разі якщо Президент України протягом встановленого строку
не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим
Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий
Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного
складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити
протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон,
він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і
опубліковується за його підписом.
Закон набирає чинності через десять днів з дня його
офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше
дня його опублікування.
Частинами першою і другою статті 46 Глави 8
«РІШЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ» Регламенту Верховної Ради України
затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» встановлено, що «Рішеннями
Верховної Ради є акти Верховної Ради, а також процедурні та інші рішення, які
заносяться до протоколу пленарних засідань Верховної Ради. Актами Верховної Ради є закони, постанови,
резолюції, декларації, звернення, заяви».
Керуючись положеннями статті 34. і 40. Конституції України та нормами
Законів України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про
інформацію», у визначений законом строк (п’ять днів),
П Р О С И М О:
1.
Надати завірені належним
чином фотокопії з оригіналів перших і останніх сторінок (за підписами Президента
України і голови Верховної Ради України) нормативно-правових актів (ЗАКОНІВ,
ПОСТАНОВ або інших актів прийнятих більшістю
від конституційного складу ВРУ), якими введено в дію
наступні, чинні підзаконні акти:
1). Бюджетний кодекс України (документ від 8 липня 2010 року
№ 2456-VI);
2). Виборчий кодекс України (документ від 19 грудня 2019 року
№ 396-ІХ);
3). Водний кодекс України (документ від 6 червня 1995 року №
213/95-ВР);
4). Господарський кодекс України (документ від 16 січня 2003
року № 436-IV);
5). Господарський процесуальний кодекс України (документ від
6 листопада 1991 року № 1798-ХІІ);
6). Житловий кодекс Української РСР (документ від 30 червня
1983 року № 5464-Х);
7). Земельний кодекс України (документ від 25 жовтня 2001
року № 2768-ІІІ);
8). Кодекс адміністративного судочинства України (документ
від 6 липня 2005 року № 2747-IV);
9). Кодекс законів про працю України (документ від 10 грудня
1971 року № 322-VIII);
10). Кодекс торговельного мореплавства України (документ від
23 травня 1995 року № 176/95-ВР);
11). Кодекс України з процедур банкрутства (документ від 18
жовтня 2018 року № 2597-VIII);
12). Кодекс України про адміністративні правопорушення
(документ від 7 грудня 1984 року № 8073-Х);
13). Кодекс України про надра (документ від 27 липня 1994 року
№ 132/94-ВР);
14). Кодекс цивільного захисту України (документ від 2 жовтня
2012 року № 5403-VI);
15). Кримінальний кодекс України (документ від 5 квітня 2001
року № 2341-ІІІ);
16). Кримінальний процесуальний кодекс України (документ від
13 квітня 2012 року № 4651-VI);
17). Кримінально-виконавчий кодекс України (документ від 11
липня 2003 року № 1129-IV);
18). Лісовий кодекс України (документ від 21 січня 1994 року №
3852-ХІІ);
19). Митний кодекс України (документ від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI);
20). Повітряний кодекс України (документ від 19 травня 2011
року № 3393-VI);
21). Податковий кодекс України (документ від 2 грудня 2010
року № 2755-VI);
22). Сімейний кодекс України (документ від 10 січня 2002 року
№ 2947-ІІІ);
23). Цивільний кодекс України (документ від 16 січня 2003 року
№ 435-IV);
24). Цивільний процесуальний кодекс України (документ від 18
березня 2004 року № 1618-IV);
2.
Надати завірені належним
чином фотокопії з оригіналів першої і останньої сторінок Постанови Верховної
Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення і ліквідацію
районів»;
3.
Надати завірену належним
чином достовірну інформацію стосовно факту обов’язкової реєстрації Міністерством
юстиції України в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів (вказати
дату реєстрації, дату опублікування і реєстраційний номер), зазначених в пункті
1 (даного запиту) КОДЕКСІВ, а також ЗАКОНІВ, ПОСТАНОВ або інших актів,
якими введено в дію зазначені КОДЕКСИ;».
З
відповіді Верховної Ради України № 18/10-1287 від 06 серпня 2020 року
(додається) на зазначений запит витікає,
що Кримінальний кодекс України, а також Кримінальний процесуальний кодекс
України не вводилися в дію відповідними окремими законами, через ухвалення
парламентською більшістю, відповідно до Регламенту ВРУ і Конституції України.
Крім
того, відповідно з контексту відповіді на наш інформаційний запит до Верховної
Ради України № ЗПІ/092/21 від 02 березня 2021 року (додається), в якому ми,
обґрунтовуючи, просили: «Пунктом 22 частини першої статті 92.
Конституції України (Документ 254к/96-ВР) закріплено, що ВИКЛЮЧНО ЗАКОНАМИ України визначаються,
зокрема: засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами,
адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за
них.
В своєму Рішенні
№ 7-рп/2001 від
30.05.2001 щодо офіційного тлумачення положення пункту
22 частини першої статті 92. Конституції України Конституційний Суд України
зазначив та ухвалив наступне: «Наголошуючи
на важливості гарантій
захисту прав і свобод людини і громадянина, Конституція України встановила,
що склад правопорушення як
підстава притягнення особи
до юридичної відповідальності та
заходи державно-примусового впливу
за його вчинення визначаються
ВИКЛЮЧНО ЗАКОНОМ, а не
будь-яким іншим
нормативно-правовим актом, що юридична
відповідальність особи має індивідуальний
характер, що ніхто не може
відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися ЗАКОНОМ як
правопорушення, та бути двічі
притягнений до юридичної
відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (статті 58, 61,
пункти 1, 22
частини першої статті 92 Конституції України).
Системний
аналіз викладених конституційних положень
дає підстави дійти висновку, що
за своїм змістом пункт
22 частини першої статті
92 Конституції України
спрямований не на встановлення переліку
видів юридичної відповідальності. Ним
визначено, що ВИКЛЮЧНО ЗАКОНОМИ України мають врегульовуватись засади цивільно-правової відповідальності (загальні
підстави, умови, форми відповідальності тощо),
підстави кримінальної,
адміністративної та дисциплінарної відповідальності - діяння, які
є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що
утворюють їх склад), та
відповідальність за них. У такий спосіб Конституція України заборонила
врегульовувати зазначені питання підзаконними
нормативно-правовими актами та
встановила, що лише Верховна Рада
України у відповідному
ЗАКОНІ має
право визначати, яке правопорушення визнається, зокрема, адміністративним правопорушенням чи
злочином, та міру відповідальності за нього.
Положення
пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що
ним безпосередньо не встановлюються види
юридичної відповідальності. За
цим положенням ВИКЛЮЧНО ЗАКОНОМИ України
визначаються засади цивільно-правової
відповідальності, а також
діяння, що є
злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як
підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та
відповідальність за такі діяння.
Зазначені питання не можуть бути
предметом регулювання підзаконними
нормативно-правовими актами».
Частиною
четвертою статті 382. Кримінального кодексу України (невиконання рішення суду)
встановлено, що умисне невиконання службовою особою
рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України
та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається
позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Керуючись положеннями
статті 34. і 40. Конституції України та нормами Законів України «Про доступ до
публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», у визначений законом
строк (п’ять днів),
П Р О С И М О:
4.
Надати достовірну інформацію
стосовно прийняття (або не прийняття) Верховною Радою України Закону України «Про засади
цивільно-правової відповідальності», який відповідає змісту
чинної Конституції України;
5.
Надати достовірну інформацію
стосовно прийняття (або не прийняття) Верховною Радою України Закону України «Про діяння, які є
злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та
відповідальність за них», який відповідає змісту
чинної Конституції України;
6.
Надати достовірну інформацію
стосовно того, чи вносився відповідний проект закону «Про засади цивільно-правової відповідальності» до Верховної Ради України;
Надати достовірну інформацію стосовно того, чи вносився
відповідний проект закону «Про діяння, які є злочинами, адміністративними або
дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них» до Верховної Ради України» - витікає, що єдиним законодавчим органом
України запитувані ЗАКОНИ, не
приймалися.
Враховуючи вищезазначене, керуючись
положеннями Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної
інформації» та Закону України «Про інформацію», відповідно до компетенції, у
визначений законом строк (п’ять днів),
В И М А Г А Є М О:
1. Надати достовірні відомості з
посиланням на конкретні норми чинного законодавства (відповідного ЗАКОНУ),
відповідно до якого суддя Галицького районного суду міста Львова Юрків Олег
Романович приймає рішення за результатами розгляду кримінальних справ, особливо
за тяжкими статтями, на кшталт – повалення конституційного ладу;
2.
Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності
відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та надіслати у письмовому (паперовому) вигляді на
адресу уповноваженого представника ГО ОПГ «Багнет Нації» та Голови редколегії
головного редактора друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет
Нації»: 49055,
місто Дніпро, Сергію Веніаміновичу Філіпенку, і в
електронному вигляді, на вищезазначену електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).
У випадку, якщо з якихось причин не можливо
надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати)
запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної
інформації», до розпорядника відповідної інформації.
Зміст
відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ
НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com
Д О Д А Т О К:
-
Копія запиту на інформацію
від ГО ОПГ «Багнет Нації» (№ ЗПІ/007/20 від 27 липня 2020 року) до Верховної
Ради України та копії відповідей на зазначений запит від Апарату ВРУ і ЦДАВО - на 100 (ста) аркушах;
-
Копія запиту на інформацію
від ГО ОПГ «Багнет Нації» (№ ЗПІ/092/21 від 02 березня 2021 року) до Верховної
Ради України та копія відповіді від Апарату ВРУ- на 4 (чотирьох) аркушах;
- Копія свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» - на 1 (одному) арк.;
-
Копія посвідчення журналіста-кореспондента на ім’я Сергія Філіпенка – на 1 (одному) арк..
З повагою, Голова редколегії головний
редактор друкованого засобу масової
інформації газети «Багнет Нації»: __________________ С. В. Філіпенко
P. S. Дії, вчинені з метою насильницької зміни
чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова
про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до
десяти років з конфіскацією майна або без такої.
(стаття 109 Кримінального
кодексу України)
Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене
громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та
недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній
безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період
збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній
організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти
України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти
років з конфіскацією майна або без такої.
Звільняється від кримінальної
відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання
іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не
вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та
про отримане завдання.
(стаття 111 Кримінального кодексу України)
Немає коментарів:
Дописати коментар