БАГНЕТ НАЦІЇ: ХРОНІКИ ВІДСУТНОСТІ КОШТІВ В БЮДЖЕТІ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СКАЛІЧЕНИХ ВОЇНІВ ТА ДЖЕРЕЛА ЗАХМАРНИХ СУДДІВСЬКИХ ЗАРПЛАТ В УКРАЇНІ

- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

субота, 17 серпня 2024 р.

ХРОНІКИ ВІДСУТНОСТІ КОШТІВ В БЮДЖЕТІ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СКАЛІЧЕНИХ ВОЇНІВ ТА ДЖЕРЕЛА ЗАХМАРНИХ СУДДІВСЬКИХ ЗАРПЛАТ В УКРАЇНІ

(записки порохобота)

©Артур Лі

Подавайте до суду. Не чекайте, що це зробить за Вас хтось інший.

Робіть це гуртом. Об’єднуйтесь. Ставайте Вільними.

Вільним свобода не потрібна — вони і так Вільні.

Свобода потрібна рабам…

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» Документ 2453-VI, перша редакція — було прийнято від 07.07.2010 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/ed20100707#Text

Але П.О. Парашенку цей закон не подобався тому 30.05.2016 він зареєстрував свій Проект Закону №4734 під такою ж назвою «Про судоустрій і статус суддів» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=4734&skl=9

Вже після прийняття цього «нормативного акту» сімдесят (70!) юридичних зауважень до вже прийнятого рашенівського* закону було висунуто Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України. Незважаючи на це, ініціатор закону Порошенко підписав цей неконституційний акт, який було прийнято з порушенням процедури реєстрації, розгляду та прийняття. Порошенко вчинив корупційне правопорушення і наніс збитків Державному бюджету України в особливо великих розмірах.

Саме цим законопроектом Порошенко протягнуті захмарні, антисоціальні зарплати і пенсії суддям та знищив принципи соціальної справедливості.

Пунктом 3.7. «Покращення фінансування суддів та системи правосуддя» Пояснювальної записки до Проекту Закону №4734 Заступник Глави Адміністрації Президента України О.Філатов пояснював:

«Закріплення більш суворих норм щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності (не втримався, ржунімагу) та спрощення процедури їх звільнення з одночасним підвищенням рівня грошового забезпечення новопризначених суддів, а також суддів, що успішно пройшли процедуру кваліфікаційного оцінювання, дасть змогу подолати корупційні ризики при здійсненні суддею правосуддя, створити здорове середовище (ржунімагу, ще раз) для залучення до професії порядних і найбільш кваліфікованих правників та очистити судову систему від недоброчесних суддів (вже не ржу, адже в судах суцільна порядність).

Зважаючи на це, законопроектом передбачається поступове підвищення базових розмірів посадового окладу судді до 30, 50 та 75 мінімальних заробітних плат залежно від рівня суду».

Розмір мінімальної заробітної плати судді з 10 мінімальних заробітних плат цим законопроектом Порошенко встановлював до 30, 50 та 75 мінімальних заробітних плат, але до цих зарплат ще встановлювались і доплати:

«Стаття 135. Суддівська винагорода

….

3. Базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) 30 мінімальних заробітних плат – судді місцевого суду;

2) 50 мінімальних заробітних плат – судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду;

3) 75 мінімальних заробітних плат – судді Верховного Суду.

4. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 – якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 – якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 – якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

5. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи:

*більше 3 років*	*— 15 відсотків посадового окладу*
*більше 5 років*	*— 20 відсотків посадового окладу*
*більше 10 років*	*— 30 відсотків посадового окладу*
*більше 15 років*	*— 40 відсотків посадового окладу*
*більше 20 років*	*— 50 відсотків посадового окладу*
*більше 25 років*	*— 60 відсотків посадового окладу*
*більше 30 років*	*— 70 відсотків посадового окладу*
*більше 35 років*	*— 80 відсотків посадового окладу*

6. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

7. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

8. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", – 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

9. Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

10. Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу».

Тобто навіть якщо суддя не працює і не розглядає справи то все рівно отримує від 30 до 75 мінімальних заробітних плат, тільки доплати не нараховуються.

Хто небудь в Україні не працюючи отримує від 30 до 76 мінімальних заробітних плат? Це економічно і соціально обґрунтовано та справедливо?

Статтею 8 ЗУ Про державний бюджет України на 2024 рік встановлено:

«Установити з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень;»

З 1 квітня 2024 дякуючи Порошенку до базового розміру посадового окладу судді добавляється регіональний коефіцієнт та плата за вислугу років і судді (не поранені на фронті інваліди і не воїни на передовій) отримують

Суддя місцевого суду	Базовий розмір посадового окладу судді	Регіональні коефіцієнти
	Базовий розмір посадового окладу судді	В місті з кількістю щонайменше сто тисяч осіб – з коефіцієнтом 1,1	В місті з кількістю щонайменше п’ятсот тисяч осіб – з коефіцієнтом 1,2	В місті з кількістю щонайменше один мільйон осіб – з коефіцієнтом 1,23
	240 000 грн. 30 мін.зрпт	264 000 грн.	288 000 грн.	295 000 грн.
	Стаж роботи більше 3 років – 15%	+ 36 000 загалом 300 000 грн.	+ 43 200 загалом 331 200 грн.	+ 44 250 загалом 339 250 грн.
	Стаж роботи більше 5 років – 20%	+ 52 800 загалом 316 800 грн.	+ 57 600 загалом 345 600 грн.	+ 59 000 загалом 354 000 грн.
	Стаж роботи більше 10 років – 30%	+ 79 200 загалом 343 000 грн.	+ 86 400 загалом 374 400 грн.	+ 88 500 загалом 383 500 грн.
	Стаж роботи більше 15 років – 40%	+ 105 600 загалом 369 600 грн.	+ 115 200 загалом 403 200 грн.	+ 118 000 загалом 413 000 грн.
	Стаж роботи більше 20 років – 50%	+ 132 000 загалом 396 000 грн.	+ 144 000 загалом 432 000 грн.	+ 147 500 загалом 442 500 грн.
	Стаж роботи більше 25 років – 60%	+ 158 400 загалом 422 400 грн.	+ 172 800 загалом 460 800 грн.	+ 177 000 загалом 472 000 грн.
	Стаж роботи більше 30 років – 70%	+ 184 800 загалом 448 800 грн.	+ 201 600 загалом 489 600 грн.	+ 205 500 загалом 500 500 грн.
	Стаж роботи більше 35 років – 80%	+ 211 200 загалом 475 200 грн.	+ 230 400 загалом 518 400 грн.	+ 236 000 загалом 531 000 грн.
Суддя апеляційного суду	Базовий розмір посадового окладу судді 50 мін.зрпт	Регіональні коефіцієнти
	Базовий розмір посадового окладу судді 50 мін.зрпт	В місті з кількістю щонайменше сто тисяч осіб – з коефіцієнтом 1,1	В місті з кількістю щонайменше п’ятсот тисяч осіб – з коефіцієнтом 1,2	В місті з кількістю щонайменше один мільйон осіб – з коефіцієнтом 1,23
	400 000	440 000	480 000	492 000 грн.
	Стаж роботи більше 3 років – 15%	+ 66 000 загалом 506 000 грн.	+ 72 000 загалом 552 000 грн.	+ 73 800 загалом 565 800 грн.
	Стаж роботи більше 5 років – 20%	+ 88 000 загалом 528 000 грн.	+ 96 000 загалом 576 000 грн.	+ 98 400 загалом 590 400 грн.
	Стаж роботи більше 10 років – 30%	+ 132 000 загалом 572 000 грн.	+ 144 000 загалом 624 000 грн.	+ 147 600 загалом 639 600 грн.
	Стаж роботи більше 15 років – 40%	+ 176 000 загалом 616 000 грн.	+ 192 000 загалом 672 000 грн.	+ 198 000 загалом 693 000 грн.
	Стаж роботи більше 20 років – 50%	+ 220 000 загалом 660 000 грн.	+ 240 000 загалом 720 000 грн.	+ 247 500 загалом 742 500 грн.
	Стаж роботи більше 25 років – 60%	+ 264 000 загалом 704 000 грн.	+ 288 000 загалом 768 000 грн.	+ 295 200 загалом 787 200 грн.
	Стаж роботи більше 30 років – 70%	+ 308 000 загалом 748 000 грн.	+ 336 000 загалом 816 000 грн.	+ 344 400 загалом 836 400 грн.
	Стаж роботи більше 35 років – 80%	+ 352 000 загалом 792 000 грн.	+ 384 000 загалом 864 000 грн.	+ 393 600 загалом 885 600 грн.
Суддя Верховного Суду	Базовий розмір посадового окладу судді 75 мін.зрпт.	Регіональні коефіцієнти
	Базовий розмір посадового окладу судді 75 мін.зрпт.	В місті з кількістю щонайменше сто тисяч осіб – з коефіцієнтом 1,1	В місті з кількістю щонайменше п’ятсот тисяч осіб – з коефіцієнтом 1,2	В місті з кількістю щонайменше один мільйон осіб – з коефіцієнтом 1,23
	600 000 75 мін.зрпт.			738 000 грн.
	Стаж роботи більше 3 років – 15%			+ 110 700 загалом 848 700 грн.
	Стаж роботи більше 5 років – 20%			+ 147 600 загалом 885 600 грн.
	Стаж роботи більше 10 років – 30%			+ 221 400 загалом 959 400 грн.
	Стаж роботи більше 15 років – 40%			+ 295 200 загалом 1 033 200 грн.
	Стаж роботи більше 20 років – 50%			+ 369 000 загалом 1 107 000 грн.
	Стаж роботи більше 25 років – 60%			+ 442 800 загалом 1 180 800 грн.
	Стаж роботи більше 30 років – 70%			+ 516 600 загалом 1 254 600 грн.
	Стаж роботи більше 35 років – 80%			+ 590 400 загалом 1 328 400 грн.
10. Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу
7. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
8. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
6. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Ці захищені виплати з податків Українського Народу які не залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Пересічним пенсіонерам та пораненим скаліченим воїнам пояснюють, що у держави немає коштів і соціально-економічних можливостей на пенсії та лікування.

Пам’ятаєте Голову Верховного Суду Всеволода Князєва, якого спіймали на отриманні хабаря в розмірі $3 млн. доларів США.

Пам’ятаєте, що в ніч на 26 травня 2023 року п’яний Голова Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир збив на блокпосту насмерть 23-річного строковика НГУ Вадима Бондаренка.

20 червня 2024 р. Вища рада правосуддя звільнила суддю О.Тандира.

6 серпня 2024 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді В. Князєва.

Згідно рашенівського закону «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 більше року з травня 2023 року до свого звільнення:

Голова Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир отримував голу зарплатню в розмірі 213 000 грн. без доплат (за 12 місяців — 2 556 000 грн.).
Голова Верховного Суду Всеволод Князєв з моменту затримання і до свого звільнення кожного місяця отримував 532 500 грн. без доплат (за 12 місяців — 6 390 000 грн.).

Україна є соціальною державою. Соціальна держава передбачає забезпечення суспільного стану, у межах якого забезпечуються соціально-економічні права людини і громадянина. «Якщо держава визначає себе як соціальну, то відповідно вона повинна бути орієнтована на забезпечення і захист інтересів усього суспільства як цілісної системи, але при цьому особливий акцент робити на захисті тих груп і верств населення, які опинилися в скрутній життєвій ситуації» — про це знає навіть студентка 3 курсу Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України Національного юридичного Університету ім. Я. Мудрого https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/11501/1/Golovaschenko.pdf

Робота або діяльність судді нічим не відрізняється від інтелектуальної роботи науковця, держслужбовця, архітектора та будь-якого іншого працівника, який займається інтелектуальними дослідженнями. Оплата праці таких працівників інтелектуального спрямування має бути уніфікованою, а доплати встановлюватись виключно за досягнення якісних результатів. Не може суддя отримувати зарплатню від 30 до 75 разів більше за мінімальну заробітну плату пересічного громадянина — це соціальна несправедливість. Не можуть нараховуватись доплати без якісного результату роботи працівника. Помилка професіонала-архітектора може призвести до загибелі або до скалічення людей, за що архітекторам встановлена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Помилка судді може скалічити життя сотень і навіть тисяч людей і ніякої відповідальності суддям за це не встановлено, а навпаки доплати суддям нараховуються без врахування результатів їх діяльності. Якщо впродовж місяця більше 10% судових рішень судді скасовано судом вищої інстанції суддя має отримати не доплати за стаж роботи, а бути звільненим за професійну непридатність. За 10% браку щомісяця звільняють кожного професіонала в усіх сферах професійної діяльності. В Україні більше 35% рішень суду скасовується кожного місяця судом вищої інстанції.

«Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй» — встановлено ст.8 Конституції України. Не може бути встановлено привілеїв за професійною ознакою, за носіння суддівської мантії. Пряме порушення ст.24 Конституції України: «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Надання проектом Закону №4734 від 30.05.2016 непередбачених Конституцією України фінансових переваг і пільг суддям за професійною ознакою від 30, 50 та 75 мінімальних заробітних плат — це порушення ЗУ «Про запобігання корупції» особою, уповноваженою на виконання функцій держави, Президентом України.

Чи не з цієї причини українські воїни на передовій та скалічені бійці які стали інвалідами отримують копійки і в бюджеті немає коштів?

Наступне питання:

Який закон дозволяє клерку підписувати супровідний документ суб’єкта законодавчої ініціативи?

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України — прямо вказано ст.19 Конституції України.

Для підписання проектів законів та супроводжуючих законопроект документів жодним іншим особам окрім суб’єктів законодавчої ініціативи законами не надається право підпису цих документів.

Пояснювальну записку до Проекту Закону №4734 підписав клерк, який не є суб’єктом законодавчої ініціативи і не є ініціатором законопроекту: заступник Глави Адміністрації Президента України О.Філатов.

Частина 1 ст.91 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» дійсно не регламентує суб’єкта який має підписувати супровідні документи до проекту закону, але жодної вказівки, що супроводжуючі документи законопроекту можуть підписувати працівники ТЦК СП, поліцейські, шльондри, завгоспи, пенсіонери, пацієнти божевільні, мобілізовані або заступники Глави Адміністрації Президента України закон не містить.

Посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України — прямо вказано ст.19 Конституції України.

Суб'єкт права законодавчої ініціативи подає на реєстрацію проект закону і за змістом цієї дії несе відповідальність, як за проект закону, так і за подані ним супроводжуючі документи які сам і зобов’язаний підписати.

«Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України» встановлено ст.93 Конституції України, ст.89 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України».

Суб'єкт права законодавчої ініціативи (Порошенко) дійсно призначив доповідачем цього законопроекту у Верховній Раді заступника Глави Адміністрації Президента України О.Філатова, який за дорученням може надавати пояснення, доповідати про законопроект але не має права підписувати документи суб’єктів законодавчої ініціативи.

Пояснювальна записка до проекту Закону №4734 підписана неналежною особою. Пунктом 5 «Фінансово-економічне обґрунтування» Пояснювальної записки до Проекту Закону №4734 яку незаконно підписав О.Філатов роз’яснено:

«Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України на 2016 рік. Забезпечення його виконання у 2016 році, в разі його прийняття, здійснюватиметься в межах відповідних бюджетних видатків, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" на утримання судів та інших органів судової влади».

Виникає питання для чого цей обман, хіба всі наступні роки після 2016 року цей закон не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України?

Частина 3 ст.91 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» встановила: «3. У разі внесення законопроекту, проекту іншого акта, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту, проекту іншого акта подаються пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету».

Стаття 27 Бюджетного кодексу України встановила:

«Подання і розгляд законопроектів, що впливають на показники бюджету, та введення в дію таких законів

1. До законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

2. Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом п'яти днів направляється до Кабінету Міністрів України для здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Кабінет Міністрів України у двотижневий строк з дня отримання законопроекту подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету експертний висновок, підготовлений Міністерством фінансів України, за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Експертний висновок до законопроекту має містити інформацію щодо повноти та достовірності даних, викладених у фінансово-економічному обґрунтуванні, впливу законопроекту на показники бюджету (з обов'язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді, відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, та пропозиції щодо його розгляду».

Невже П.О. Порошенко і заступник Глави Адміністрації Президента України О.Філатов настільки тупі, що не помітили — законами не згадуються про витрати Державного бюджету України на 2016 рік? Законами згадуються витрати Державного бюджету України за всі роки і майбутні у тому числі.

Після знайомства з нормами ч.3 ст.91 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України», ст.27 Бюджетного кодексу України стає зрозумілим, що ініціатор законопроекту і суб’єкт права законодавчої ініціативи П.О. Порошенко не тупий, а ухилянт, який не хотів брати на себе відповідальність за відверту брехню щодо «Фінансово-економічного обґрунтування» та за «Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту», а тому ухилився та «умовив» заступника Глави Адміністрації Президента України О.Філатова стати цапом-відбувайлом за написане.

Частина 3 та 4 ст.27 ККУ роз’яснила: «3. Організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації.

4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення».

Заступник Глави Адміністрації Президента України О.Філатов вводив суспільство в оману:

1. Без-будь яких повноважень наданих законом підписав ПОЯСНЮВАЛЬНУ ЗАПИСКУ до проекту Закону №4734 і приховав грубе порушення Порошенком ч.3 ст.91 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» та ст.27 Бюджетного кодексу України?

2. Вводив суспільство в оману і приховав важкий фінансовий тягар Державного бюджету України щодо економічно необґрунтованих виплат з державного бюджету в особливо великих розмірах зарплат і пенсій суддям на всі майбутні роки.

Частина 1 та 2 ст.27 ККУ встановили: «Види співучасників

1. Співучасниками кримінального правопорушення, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

2. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене цим Кодексом».

Далі ще цікавіше…

Частина друга ст.92 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» встановила: «2. У прийнятті на реєстрацію законопроекту, проекту іншого акта має бути відмовлено у разі, якщо він поданий з порушенням вимог статей 90, 91 цього Регламенту, а також якщо законопроект є альтернативним і вноситься з порушенням строків, визначених цим Регламентом».

Відсутність Списку авторів законопроекту, відсутність Фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) не стали для Апарата Верховної Ради перепоною і Проект Закону №4734 «Про судоустрій і статус суддів» було зареєстровано з прямим порушенням ч.1, ч.3 ст.91, ч.2 ст.92 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України».

Стаття 93 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» встановила, що кожен законопроект, проект іншого акту після його реєстрації не пізніш як у п’ятиденний строк направляється Головою Верховної Ради України:

· В комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;

· В комітет, до предмета відання якого належать питання боротьби з корупцією, для підготовки експертного висновку щодо його відповідності вимогам антикорупційного законодавства;

· В комітет, до предмета відання якого належить оцінка відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції для підготовки експертного висновку.

· Не пізніш як у триденний строк законопроект направляється до Кабінету Міністрів України для здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

· Комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, розглядає законопроект, проект іншого акта та готує експертний висновок на відповідність його оформлення та реєстрації вимогам закону, цього Регламенту.

· У разі якщо законопроект, проект іншого акта оформлено та/або зареєстровано без дотримання вимог закону, цього Регламенту, висновок комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, направляється головному комітету та Голові Верховної Ради України для повернення законопроекту, суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.

Стаття 94 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» встановила:

«Підставами для повернення законопроекту, проекту іншого акта без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні є:

1) висновок комітету, до предмета відання якого належать питання конституційного права, про те, що законопроект суперечить положенням Конституції України, крім випадків, коли він стосується внесення змін до Конституції України;

2) висновок комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, про те, що внесений законопроект, проект іншого акта оформлений та/або зареєстрований без дотримання вимог закону, цього Регламенту та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

3) відсутність фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, проекту іншого акта, якщо головний комітет чи відповідна тимчасова спеціальна комісія не вважають за можливе розглядати його без такого обґрунтування»;

Стаття 103 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» встановила: «Експертиза законопроектів

1. За дорученням Голови Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов'язків - Першого заступника Голови Верховної Ради України, заступника Голови Верховної Ради України або за рішенням головного комітету законопроект направляється на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного чи наукового дослідження; при цьому предмет і мета експертизи, пошуку, дослідження повинні бути чітко визначені.

2. Зареєстрований та включений до порядку денного сесії законопроект при підготовці до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи, а при підготовці до всіх наступних читань - для проведення юридичної експертизи та редакційного опрацювання у відповідні структурні підрозділи Апарату Верховної Ради. Остаточна юридична експертиза і редакційне опрацювання здійснюються після прийняття акта Верховної Ради в цілому.

3. Зареєстровані законопроекти, які мають системний характер для окремих галузей законодавства і необхідність наукового опрацювання яких при підготовці до першого читання встановив профільний комітет, направляються для одержання експертних висновків до Національної академії наук України. Окремі законопроекти також можуть направлятися для одержання експертних висновків до Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств, інших державних органів, установ і організацій або окремих фахівців.

4. Експертні висновки повинні бути подані до Верховної Ради не пізніше 14 днів з дня надходження такого звернення від посадових осіб та органів Верховної Ради. Якщо в установлені строки висновки не одержано, вважається, що зауваження відсутні.

5. Висновки, підготовлені за результатами експертизи, направляються головному комітету для врахування при розгляді законопроекту та прийняття рішення стосовно подальшої роботи над ним».

Стаття 97 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» встановила: «Справа законопроекту

1. Щодо кожного законопроекту, включеного до порядку денного сесії Верховної Ради, Апарат Верховної Ради та головний комітет ведуть справу законопроекту. Справа законопроекту містить документи, внесені в порядку законодавчої ініціативи, документи, підготовлені в процесі розробки, розгляду, доопрацювання, прийняття відповідного законопроекту Верховною Радою, а також документи, які підготовлені органами Верховної Ради, державними органами, установами і організаціями за зверненням Верховної Ради».

На офіційному сайті ВР України http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=4734&skl=9 оприлюднено тільки чотири документи:

1. Проект Закону 30.05.2016;

2. Подання 30.05.2016;

3. Пояснювальна записка 30.05.2016;

4. Висновок комітету 02.06.2016.

На запит до архівного підрозділу Апарату Верховної Ради України була отримана відповідь (читаємо відповідь в додатках), що у Справі Проекту Закону №4734 «Про судоустрій і статус суддів» не існує:

1. Списку авторів законопроекту (порушення ч.1 ст.91 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України»);

2. Фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) (порушення ч.3 ст.91 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України»);

3. Експертизи Кабінету Міністрів України разом з Міністерством фінансів України;

4. Висновків Комітету ВР з питань бюджету;

5. Висновків Комітету ВР з питань конституційного права, про те, що законопроект не суперечить положенням Конституції України;

6. Висновків Комітету ВР з питань регламенту, що внесений законопроект №4734 оформлений та/або зареєстрований з дотриманням вимог Регламенту;

7. Експертного висновку Комітету ВР до предмета відання якого належать питання боротьби з корупцією, щодо відповідності законопроекту №4734 вимогам антикорупційного законодавства;

8. Експертного висновку Комітету ВР до предмета відання якого належить оцінка відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції;

9. Наукової експертизи;

10. Юридичної експертизи.

Відсутність встановлених ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» документів, висновків та експертиз є прямим доказом, що ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 було прийнято з прямим порушенням процедури його реєстрації, розгляду та прийняття, оскільки за відсутністю встановлених законом документів депутати під час голосування не могли прийняти законного рішення.

ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII є неконституційним і має бути скасованим. Зарплати суддів не можуть перевищувати розміри встановлені ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»№2453-VI, від 07.07.2010.

ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII встановлюють неприпустимі фінансові привілеї суддям, порушують соціальну справедливість, права поранених і скалічених на війні військових які не отримують коштів на лікування, протезування, на утримання своїх сімей. «Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується» встановлено ст.8 Конституції України.

Стаття 152 Конституції України встановила: «Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності».

Обов’язком Національного Агентства з питань запобігання корупції на підставі цих опублікованих даних є відкриття кримінального провадження проти заступника Глави Адміністрації Президента України О.Філатова за особливо небезпечне посягання на порушення суспільного ладу, за введення суспільства в оману пунктом 3.7. та п.5, п.6 ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ до проекту Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що призвело до нанесення економічно необґрунтованих витрат Державного бюджету України в особливо великих розмірах з 2016 року до сьогодні, за сприяння корупційному правопорушенню щодо надання неправомірної вигоди суддям у змові з організатором та підбурювачем до злочину:

1. За незаконне підписання документу, який має бути підписаний суб’єктом права законодавчої ініціативи або ініціатором проекту закону;

2. Яким приховується і легалізується порушення ч.3 ст.91 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» та ст.27 Бюджетного кодексу України.

Проти П.О. Порошенка має бути відкрите провадження за корупційне правопорушення здійснене у змові з іншою особою, як на організатора і підбурювача приховування порушення ч.1, ч.3 ст.91 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» та ст.27 Бюджетного кодексу України, за надання непередбачених Конституцією України переваг і пільг суддям за професійною ознакою, за нанесення шкоди Державному бюджету України в особливо великих розмірах з допомогою економічно і соціально необґрунтованого призначення суддям заробітних плат і пенсій з розрахунку від 30, 50 та 75 мінімальних заробітних плат з доплатами, за порушення соціальної справедливості яка встановлена Конституцією України.

Всі докази опубліковані нижче знаходяться в Справі Проекту Закону №4734 «Про судоустрій і статус суддів» і отримані від архівного підрозділу Апарату Верховної Ради України. Не вистачає тільки розрахунків витрат бюджету на зарплатню та на пенсійне забезпечення суддів з 2016 року до сьогодні.

Подавайте до суду. Не чекайте, що це зробить за Вас хтось інший.

Робіть це гуртом. Об’єднуйтесь. Ставайте Вільними.

Вільним свобода не потрібна — вони і так Вільні.

Свобода потрібна рабам…

____________________________

* рашенівського — в контексті «солоденького»