Хтось із фахових юристів здатен спростувати або оспорити наведене нижче?

 

                                                     РОЗДІЛ  1

 «Основні  терміни,  юридичні  назви  та  факти  які мають  юридичне  значення»

 

  1.  Термін «УКРАЇНА» є  офіційною  назвою   національних  територій   Українського  народу   Української   РСР   яка   станом   на  16 липня  1990 року   складалась  виключно  тільки  з  самих  національних  адміністративних  територіальних  одиниць   територіальних    громад  Українського народу  Української  РСР   з  назвами    його СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних  центрів, МІСТ обласного значення,  МІСТ обласних центрів  без  районного поділу та  РАЙОНІВ  міст обласних центрів з  районним  поділенням,   які  РАЗОМ  безпосередньо  складали   єдину національну адміністративну  територію  Української  Радянської Соціалістичної  Республіки  з  обмеженим державним суверенітетом,  у складі    державної  території    Союзу  Радянських Соціалістичних  Республік.

 

   2.  Термін   Український    народ   це    етнічні    Українці,    які    у   1924  році  під час   створення   Союзу  Радянських  Соціалістичних  Республік,   у   межах    своїх    національних   територій   з  назвою   УКРАЇНА,   підтримали   створення     Української    РСР   з   обмеженим  державним  суверенітетом,   у  складі  однієї   держави  -   Союзу  саме   15-ти   різних    національних  Радянських  Соціалістичних  Республік,  -  СРСР;

 

   3. Термін   національна   державність   Українського  народу  Української  РСР,  це  його   офіційне   міжнародне   право   на     створення   у   межах     своїх    національних    територій    -    які   на   1   грудня  1991 року   у  складі   державної   території  колишньої  СРСР,  офіційно   складали  всю  адміністративну  територію  Української РСР,  як  власної  національної     ДЕРЖАВИ  Українського народу,   у  випадку  припинення  СРСР  як   федеративної  держави,   -  як   Союзу    15-ти   національних  Радянських  Соціалістичних  Республік.  

 

   4.  Термін  «Народ України»  вперше  офіційно  виник   безпосередньо   у положеннях   ч.1 Розділу ІІ «Народовладдя»  Декларації  про державний  суверенітет України  від 16 липня 1990 року № 55,   та   офіційне  значення   міг   штучно   НАБУТИ тільки  у  випадку    неконституційного    офіційного    прийняття   Верховною Радою Української  РСР 12-го скликання,   неконституційного  Закону Української  РСР «Про громадянство Української РСР» - як УКРАЇНИ,  з  неконституційними  «Громадянами Української РСР всіх  національностей віртуального «Народу України»,  - замість  конституційних  «Громадян  Української РСР всіх  національностей Українського народу,   у складі СРСР,  згідно  Конституції  Української  РСР.

 

    5.  Термін   Громадяни  Української  РСР   всіх  національностей  «Народу України»   після   24 серпня 1991 року,    міг   набути   свого   юридичного  значення    тільки    у   випадку     незаконного  скликання    її    позачергового   пленарного засідання    тільки     як    офіційного    припиненої   в   пленарному  засіданні     24 серпня  1991 року  о 18-00    Верховної  Ради  Української  РСР 12-го конституційного  скликання,    згідно  її  офіційного  Рішення   № 17 від  24 серпня  1991 року   про   створення  Самостійної української держави України;

      Тобто,   у   випадку  намагання   офіційно   припинених   24 серпня  1991 року   Народних депутатів Української РСР,   виконати   положення   розділу    3   Постанови  Верховної Ради  Української  РСР  № 1299-12  від  5 липня 1991 року «Про вибори  Президента  Української РСР»,   -  з     питання   РОЗГЛЯНУТИ     на    кінець    вересня  1991  року,   проект    неконституційного  Закону Української  РСР  «Про громадянство Української РСР»   саме «Народу УКРАЇНИ»,  -  з   неконституційними   «Громадянами  Української  РСР  всіх  національностей   віртуального  «Народу  України»;

       Та  останнім    НЕ ДАТИ     Українському  народу   Української  РСР   у складі СРСР,     здійснити    конституційних   підставах    наступне,   а саме:

     по-перше,  офіційно  перетворити  Українську  РСР  з  обмеженим  державним  суверенітетом  у складі  СРСР,   вже   в   унітарну  Самостійну  українську  державу  України,  з  державною   формою   управління  тільки  Української   Республіки  Українського  народу  Української РСР;

     по-друге,    утворити     після   1 грудня  1991 року     громадянство  Української  Республіки  Самостійної  української держави  України,   -   тільки  Українського  народу  Української  РСР,    та  останнім  офіційно   припинити  конституційне    громадянство   СРСР   вже  у   межах   державної  території   Самостійної  української держави  України;

      по-третє,    офіційно  вступити   в   права  Українського  народу   щойно   створеної  24 серпня  1991 року  о 18-00  Самостійної   української держави  України, з повним  державним  суверенітетом,   як  офіційного  правонаступника   Українського народу  Української  РСР   у складі  СРСР.

     по-четверте,   в   майбутньому   -   після   1   грудня  1991 року,   офіційно   перейти    до   конституційного  громадянства   Української  Республіки   Самостійної української держави  України,   безпосередньо   та   офіційно  встановленому  у нашому   випадку,   розділами  1 та 7  преамбули  Конституції  України  від  28 червня 1996 року,  -   до   конституційного  громадянства   тільки    Громадян  України   всіх  національностей  Українського народу  Самостійної української держави України,  як  офіційного  правонаступника   Українського  народу    Української  РСР,   у складі  СРСР;

 

      6.  Термін  громадяни  Української  республіки  Самостійної української  держави  України    офіційно   виник   після  30 серпня  1991 року,  у   виступах   Народних  депутатів  Української  РСР,    за   обставин  прийняття  30 серпня  1991 року  Постанови Верховної  Ради  Української  РСР  12-го  скликання,  -    після   її   припинення    24 серпня  1991 року  о 18-00,    про    заборону     у    межах    адміністративної   території  Української   РСР,   у складі  СРСР,  комуністичної  партії  України,   у складі  комуністичної  партії  СРСР, 

      - вже   після  офіційного  припинення  24 серпня  1991 року  о 18-00   Верховної  Ради  Української  РСР  12-го   конституційного  скликання,  за  обставин  офіційного  прийняття   Верховною   Радою    Української  РСР   в   пленарному  засіданні   24 серпня  1991 року  о 18-00,    офіційного   Рішення   №  17   про створення    Самостійної   української держави  України.

 

     7. Термін  громадяни  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної   української держави України,  встановлений   положеннями     розділів 1 та 7  преамбули  Конституції  України  від 28 червня  1996 року,   є   терміном  правонаступником  попереднього   аналогічного  терміну   -   громадян Української  республіки   Самостійної   української  держави  України.    

   

     8. Термін  «УКРАЇНА»,  як  Українська РСР,   вперше  офіційно  виник   у  положеннях    Декларації   про державний  суверенітет  України  від 16 липня 1990 року № 55,   проголошеної   окремою групою    народних  депутатів  Верховної Ради  Української   РСР  12-го скликання    на   чолі  з   головою  Верховної  Ради  Української  РСР  12-го скликання  -  з  Кравчуком  Л.М.,   -  які   за  своїми   «етнічними   ознаками»    та   офіційними   документами    НЕ БУЛИ   Українським  народом   Української  РСР   та   в  дійсності    не мали   жодного    відношення     до     її    корінних  народів     як   національні  меншини   та   не мали   жодного   офіційного    відношення   до     національних   територій   Українського народу  Української РСР,  а  з  цим   і  відношення    до  його  національної   історії,   національної   культури,    національної   державності    та    до  самої   державної   мови   Українського  народу   Української  РСР.

 

    9.   Термін  «УКРАЇНА»,  як  незалежна демократична  держава»,   незаконно  виник  в   наслідок   попередньо   спланованого    державного  заколоту   окремого  кола  Народних депутатів  Української  РСР   12-го конституційного  скликання,  саме   не  українського  народу,    які,     5   липня  1991  року,   у відсутність  доказів   прийняття  та  існування   Закону Української РСР «Про громадянство Української РСР»,    -   у   відсутність  жодних  конституційних    підстав,    самі   себе    непомітно   оголосили   -   нікчемними  «Громадянами Української РСР   всіх  національностей    «Народу України»; 

       /У підтвердження   ДИВИСЬ  у Відомостях  Верховної Ради  України  періоду   5 липня 1991 року  наступне:

      1) положення  розділу  2 ст.4 неконституційного  Закону  Української РСР «Про Президента Української РСР» від  5 липня 1991 року № 1295-12/

     -  Метою  якого    було     вже  26 серпня   1991 року,   самих    себе    незаконно  проголосили   «Громадянами  України  всіх  національностей   «Народу України»,

       та   останнім   вже    шляхом    правового   шахрайства   та   державної  та  національної  зради   замінити   Український  народ   Української РСР,   як   громадян   СРСР,   саме   на   віртуальний  «Народ України»  -  на  майбутніх  «Громадян  України  всіх  національностей  «Народу України»;

      Та  останнім    штучно    припинити     Український   народ  Української  РСР   та   його   Українську  Республіку    яка   до   24  серпня  1991   року   як   Українська  РСР   з   обмеженим  державним  суверенітетом   була   у  складі  СРСР;

       / У підтвердження  саме таких  незаконних  обставин   ДИВИСЬ  у Відомостях Верховної Ради України   наступне:

    1) Положення  розділу  2 ст.4 Закону Української РСР № 1295-12 від 5 липня 1991 року «Про Президента Української РСР, - яким встановлено, що « При вступі на посаду Президент  Української  РСР приносить присягу такого змісту,  - « Урочисто присягаю народові України ( - а не  Українському народу Української РСР) при здійснені  повноважень Президента Української Радянської Соціалістичної  Республіки   суворо дотримуватися Конституції  і законів  Української РСР»;

    2) Положення  Конституції  Української РСР,  у  яких   «Народ України»,  та сама  його «УКРАЇНА», не значаться,  -  взагалі  є  відсутні.  

    3) Положення  розділу  3 Постанови Верховної Ради Української РСР № 1299-12 від 5 липня 1991 року «Про вибори  Президента  Української РСР», -  якими вперше встановлено  наступне,

      – « Розглянути на сесії Верховної Ради Української РСР до кінця вересня 1991 року проект  Закону про громадянство Української РСР/

    4) Постанову   Президії «Верховної Ради  України»  від 26 серпня 1991 року № 1442-12 «Про звернення «Президії» Верховної Ради України до «Громадян  України всіх  національностей  державо утворюючих націй»  -   за  ініціативою  тільки   88-ми  Народних депутатів Української РСР, -    тільки  осіб  колаборантів  та  державних  заколотників;

      -  не згідних    з  офіційним     Рішенням   № 17  пленарного   засідання   24 серпня  1991 року  о  18-00   Верховної  Ради Української РСР  за  участю  362  конституційних   Народних  депутатів  Української  РСР   12-го  конституційного  скликання,   про  створення    Самостійної  української держави України;  

       та   з   офіційним  припиненням  24 серпня  1991 року  о 18-00    не тільки  державного   органу    законодавчої  влади  Української  РСР   у складі  450  Народних депутатів  Української  РСР  12-го конституційного скликання,    а   і  з  припиненням    самої   Верховної  Ради   Української  РСР,   -   як   найвищої    державної    установи    законодавчої  влади  Української РСР у складі  СРСР.  

                                                          ---

      10. Термін  Самостійна  українська  держава України,   є  офіційною  назвою   унітарної    національної    держави    Українського народу  Української РСР,  з  повним   державним  суверенітетом,   яку   було  офіційно   створено   офіційним  Рішенням  №  17 пленарного засідання  24 серпня 1991 року  о 18-00   конституційної  Верховної  Ради  Української  РСР 12-го  конституційного  скликання,  за  безпосередньої  УЧАСТІ   362-х  конституційних Народних депутатів Української  РСР  12-го конституційного скликання.

     / У підтвердження  вищенаведених  обставин  ДИВИСЬ у  Відомостях Верховної Ради  України  та   на  офіційному  сайті   Верховної Ради України офіційний      відеозапис   пленарного  засідання Верховної Ради Української РСР  24 серпня 1991 року   о  18-00   за   УЧАСТІ     362  конституційних  Народних депутатів Української  Радянської  Соціалістичної  Республіки,  про урочисте проголошення,  за  результатами  голосування  362 конституційних  Народних депутатів Української РСР   офіційного Рішення №17  пленарного засідання   24 серпня 1991 року  о 18-00    Верховної Ради Української РСР  про  СТВОРЕННЯ   Самостійної  української держави   України;

 

      11. Офіційна НАЗВА «Самостійна українська держава України»  у   резолютивній  частині    АКТа    проголошення    незалежності  України  від  24 серпня 1991  року,    складається    з   двох    різних   невід»ємних   офіційних  частин,   -   перша  з  НАЗВИ  самої   унітарної   національної   держави   Українського народу   Української РСР -    Самостійна  українська  держава;   а    інша,  з  НАЗВИ    самих   національних  територій  Українського  народу   Української РСР,   -   УКРАЇНИ;

       - До  якої   віртуальна   -  кравчуківська  «Українська  РСР» як «УКРАЇНА»  офіційно   не утворених    «Громадян  Української   РСР  всіх  національностей   віртуального  «Народу України»,

       та  в  наступному -  кравчуківська  віртуальна   «УКРАЇНА»  як  «Українська РСР»,   самопроголошених   26 серпня  1991  року  та   офіційно  припинених  1  грудня  1991 року   віртуальних  «Громадян  України  всіх  національностей  «Народу України»,   НЕ  МАЮТЬ   жодного  та  офіційного   відношення. 

      / У підтвердження   вищенаведених   обставин ДИВИСЬ   у Відомостях Верховної Ради  України    наступне:

     1) архівну  копію  ЦДАВО  України,  ф.1 оп.28,спр.144, арк. 6. з   Відомостей  офіційних  результатів голосування на   Всеукраїнському  референдуму Українського народу  Української  РСР  1 грудня 1991 року  з підтримання  резолютивної  частини  АКТа проголошення  незалежності  України від 24 серпня 1991 року,  в ЧАСТИНІ,  створення  Самостійної української держави України;

     2) Постанову  ЦВК  № 60   від  4 грудня  1991 року  по виборах  Президента України  та всеукраїнського  референдуму  Українського  народу  1  грудня  1991 року  якою   дослівно   офіційно   підтверджено  наступне:

     -  «Відповідно  до ст.41 Закону України «Про всеукраїнський  та місцеві  референдуми», на підставі  протоколу про результати всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія по виборах  Президента України та з всеукраїнського референдуму  п о с т а н о в л я є :  АКТ проголошення  незалежності  України  вважати підтвердженим.»            

      3) Офіційне оголошення    на сайті  Державної  архівної служби  України   від    22 серпня 2019 року,   про   наступне ,  -   що  «в період   22  серпня  2019 року та  23 серпня  2019  року    у   приміщенні   комплексу споруд   центральних  державних  архівних  установ України   буде  експонуватися   оригінал  АКТа  проголошення  незалежності  України,    яким  24 серпня  1991 року  було  створено  Самостійну українську  державу»;

                                                                   ---

     12.  Термін   АКТ  проголошення  незалежності  України   від   24 серпня  1991 року,    як   і    сам    документ   з   його   найменуванням,    в  дійсності   ніколи   офіційно   не приймався    у   жодному  пленарному засіданні   жодної   «Верховної Ради України»,   тим   більше  відразу   після   офіційного   проголошення  офіційних  результатів   голосування  362 –х   конституційних  Народних депутатів Української РСР 12-го  конституційного скликання,     ЗА   офіційне  Рішення  № 17 пленарного засідання  24 серпня 1991 року  о 18-00  конституційної  Верховної  Ради  Української  РСР  12-го  конституційного скликання,  про  створення   Самостійної  української   держави  України;

      -    АКТ  проголошення  незалежності  України   від   24 серпня  1991 року   виготовлений    від   імені    віртуальної   «Верховної  Ради України»,   було   незаконно   виготовлено   тільки    як    неконституційну    законодавчу    ініціативу     окремої  групи  з  88-ми  Народних   депутатів   Української  РСР 12-го   конституційного скликання,   яку   24 серпня 1991 року  після   18-00   безпосередньо   очолив    вже    екс.  Голова  Верховної  Ради  Української  РСР  -  Кравчук Л.М.,    -      після    закриття    останнього   пленарного   засідання    Верховної  Ради  Української  РСР  12-го конституційного скликання   та  після  офіційного припинення  Верховної Ради  Української РСР   як   найвищої   державної  установи    конституційної   законодавчої   влади   Української  РСР  у складі  СРСР,   згідно  Конституції  Української  РСР;  

       / У підтвердження  вищенаведених  обставин  ДИВИСЬ   наступне: 

   1) Офіційну  відповідь  Центрального державного архіву вищих органів влади та управління  України (- ЦДАВО України)  вих. № 1222  від  29 листопада 2019 року,  якою встановлено, - що «На Ваше звернення повідомляємо, що у переглянутих документах Верховної Ради Української РСР/ України  за серпень – вересень 1991 року відомостей про створення Верховної Ради України  не виявлено»;

   2) Офіційний  Витяг  ДРСУ  № 19208222  з    ЄДРПОУ   станом  на  28 серпня 2014 року   юридичної особи   з    назвою   органу  державної  влади   «Верховна  Рада України» ,    яким   офіційно  встановлено ,  -  що «  в  Єдиному державному реєстрі юридичних осіб  …… записів  (назвою  «Верховна  Рада України)…    не знайдено».

      3) Постанову Верховної Ради України  від 11 жовтня 1991 року  № 1661-12   «про форму   бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі»   з  текстом   АКТу   проголошення  незалежності України  від 24 серпня 1991 року,   в ЧАСТИНІ,  створення  Самостійної  української держави України;

    4) Підроблений  відеозапис  віртуального  пленарного засідання  24 серпня 1991 року після  18-00  Верховної Ради України  з питання  прийняття  АКТу проголошення незалежності  України  від  24 серпня 1991 року,  але  з   електронним  таблом  голосування  362 конституційних Народних депутатів Української  Радянської Соціалістичної Республіки 12-го конституційного скликання,   саме  ЗА     офіційне    Рішення   № 17  пленарного засідання  24 серпня 1991 року  о 18-00 Верховної Ради Української РСР  про  СТВОРЕННЯ   Самостійної  української держави   України;

 

     13. Термін  Самостійна  українська держава  України  -    як   Українська  Республіка   Українського народу   Української  РСР,  вперше   офіційно     відбулася   на  законодавчому    рівні    згідно    результатів   офіційного   голосування    24 серпня  1991 року  о  18-00    362-х   конституційних  Народних депутатів  Української РСР  в  пленарному  засіданні   конституційної   Верховної  Ради  Української  РСР  12-го конституційного скликання,  ЗА  офіційне  Рішення   №17  Верховної Ради  Української  РСР,   про СТВОРЕННЯ    від   ІМЕНІ   Українського  народу  Української  РСР   його   унітарної   Самостійної  української держави України  з   повним  державним  суверенітетом,  -   як   офіційне   підтвердження    та   офіційного  визнання    безпосередньо   вже   самою    Верховною Радою  Української   РСР  12-го конституційного   скликання,   у   межах   всієї   її      адміністративної   території,

      національної   державності    тільки    Українського народу  Української РСР,  який     24 серпня  1991 року    згідно   офіційних    даних   Держкомстату  УРСР та  СРСР     складав    93 відсотка     всього  населення  Української  РСР   та   повністю  забезпечував    вже    унітарній    Самостійній   українській державі   України,    повний   державний   суверенітет,   не  тільки    державною мовою  Українського народу    Української  РСР   та   його   національними  територіями,    а  і   самою  його   міцною    національною   економікою,   та  національною   культурою  та   національною  історією.

      У підтвердження  вищенаведених  обставин   також   ДИВИСЬ  самі   положення  розділу 1  та  розділу  7 преамбули  Конституції  України  від 28 червня 1996 року  та  положення   розділу 1  ст.10,  розділу 1  ст.13 та розділу 1 ст.17 Конституції України  від 28 червня 1996 року;  Та  документальний  фільм  «Прокуратори  України» на сайті  Верховної Ради України. 

 

      14.  Термін  Український  народ   Самостійної   української  держави   України     офіційно  виник  у відповідності  з  офіційними  результатами   Всеукраїнського  референдуму  Українського народу  Української  РСР  1  грудня  1991 року,  з    підтримання    резолютивної  частини  АКТу проголошення незалежності  України  від  23 серпня 1991 року,  в частині,   створення  Самостійної української держави України.

      / У підтвердження ДИВИСЬ у  Відомостях Верховної Ради  України  наступне

    1) Відомість ЦДАВО України ф.1, оп.28, спр.144, аркуш  6,  «про результати Всеукраїнського референдуму   Українського народу  1 грудня 1991 року/

    2) Постанову  ЦВК  № 60   від  4 грудня  1991 року  по виборах  Президента України  та всеукраїнського  референдуму,   якою   дослівно   офіційно   підтверджено  наступне:

     -  «Відповідно  до ст.41 Закону України «Про всеукраїнський  та місцеві  референдуми»,   на підставі протоколу про результати всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія по виборах  Президента України та з всеукраїнського референдуму  п о с т а н о в л я є :  АКТ проголошення  незалежності  України  вважати підтвердженим.»            

       -  Офіційно  підтвердженим  в  частині  створення  Самостійної  української держави  України,    а    не    самої   «УКРАЇНИ,   як  Української  РСР»,   так   як  останню   було   офіційно   припинено   Постановою    ЦВК  № 60   від  4 грудня  1991 року  «по виборах  Президента України  та всеукраїнського  референдуму»  -     як   і    самі    «вибори»   1 грудня  1991 року    «Президента  України»,  - Кравчука  Л.М. 

      У підтвердження  вищенаведених  обставин  ДИВИСЬ  відсутність у Відомостях  Верховної Ради  України  самої  Постанови  Верховної Ради  України про призначення  на  1 грудня  1991 року  виборів  Президента  України,   та  відсутність   офіційних  доказів   ЦВК   з   результатами  голосування   у виборах      Президента  України   1  грудня  1991 року,  саме Українським  народом   Української РСР,   у складі  СРСР.

 

     15.  Територіальною   громадою  Українського  народу  СЕЛА,  СЕЛИЩА,  МІСТА   районного центру,  МІСТА   обласного   значення,   МІСТА   обласного  центру   без  районного  поділу,   та  РАЙОНУ  міста  обласного центру   з   державним  районним поділенням  Самостійної  української держави  України,  у відповідності  з   положеннями  розділів  1 та 7  преамбули  Конституції України  від 28 червня  1996 року    є   відповідна   група   конституційних  Громадян   України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної української держави  України,   та  членів їх  родин,    які    після   1   грудня  1991 року  та  після  28 червня  1996 року,     є    офіційно  об'єднані   спільним  проживанням   у  межах   неподільних   адміністративних  територій  з  назвами  СІЛ, СЕЛИЩ,  МІСТ  районного центру,  МІСТ  обласного   значення,   МІСТ  обласного  центру   без  районного  поділу,   та  РАЙОНІВ  міст  обласних  центрів  з   державним  районним    поділенням  Самостійної  української держави  України;

 

   16.  Адміністративно –  територіальною  одиницею  Самостійної  української держави  України,   є    неподільна  адміністративна   територія  відповідної   територіальної  громади   Українського  народу   СЕЛА,  СЕЛИЩА,  МІСТА  районного центру,  МІСТА  обласного значення,  МІСТА  обласного  центру  без  районного   поділу   та    РАЙОНУ  у   місті  обласного центру  з державним   районним   поділенням   Самостійної   української держави  України,     яка     до    1 грудня  1991 року,  була адміністративно –  територіальною одиницею  національних    територій    Українського народу  Української  РСР,  та   складовою   адміністративної  території   Української   РСР,   у  складі  державної  території   СРСР;

 

    17.   Первинним   державним  суб»єктом   Самостійної   української  держави України,  є  відповідна   територіальна  громада  Українського народу  СЕЛА,  СЕЛИЩА, МІСТА  районного центру,  МІСТА  обласного значення,  МІСТА  обласного центру  без районного  поділу    та   РАЙОНУ  міста   обласного центру   з  державним  районним  поділенням  Української  РСР,  яка,   керуючись   офіційним   Рішенням    № 17  пленарного  засідання   24  серпня  1991 року   о 18-00  Верховної  Ради Української  РСР 24 серпня 1991 року,  за  участі  362   конституційних Народних депутатів  Української РСР  про   створення  Самостійної української держави України, 

      1  грудня 1991 року,     у    складі    всього    Українського  народу   Української РСР,   прийняла   офіційну   участь   у  Всеукраїнському  референдумі  Українського народу    з   питання     підтримання   резолютивної   частини   АКТу   проголошення   незалежності  України   від  24 серпня 1991 року,  в  частині   створення   Самостійної  української держави України,   та    виступила    її   офіційним  засновником.

 

     18.  Суб'єктом   первинної    державної   влади   Самостійної української  держави  України,   є     Український  народ   Самостійної   української держави  України,    як    офіційний   правонаступник    1   грудня   1991 року     Українського  народу    Української  РСР    у    складі  СРСР,    та     після    28 червня  1996 року   став  єдиним   унітарним  суб'єктом  конституційних   прав  та   конституційних   повноважень   безпосередньо   встановлених    положеннями   ст.13, ч.1 ст.17, ч.1 ст.95 та ч.4 ст.124  Конституції  України  та  ст.324 «Право власності Українського народу» та ст.327 «Право комунальної власності»   ЦК України   та   положеннями   розділів   1 та 7  самої  преамбули  Конституції  України  від 28 червня  1996 року;

 

     19. Первинними  суб'єктами   первинної   державної   влади   Самостійної української  держави  України,    є   конституційні   Громадяни  України  всіх  національностей  Українського  народу  Самостійної  української  держави  України,   безпосередньо     встановлені  положеннями  розділів  1 та 7 преамбули   Конституції України  від  28  червня 1996 року,  які  є   офіційно   об'єднанні      спільним    проживанням    у     територіальних    громадах  Українського  народу  СЕЛА,  СЕЛИЩА, МІСТА  районного центру,  МІСТА  обласного  значення,  МІСТА  обласного центру  без районного поділу  та   РАЙОНУ  у місті   обласного центру   з   державним  районним   діленням  Самостійної  української держави  України, та   

        адміністративні  території   яких  у відповідності  з   розділом  2  ст.1 «Загальні положення» Закону України « Про місцеве самоврядування»  від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, мають статус неподільних адміністративних територіальних  одиниць ;

 

      20. Первинними  суб'єктами  конституційного  місцевого самоврядування   Українського народу  Самостійної  української держави  України,  безпосередньо  встановленого  положеннями  Розділу ХІ  «Місцеве  самоврядування»  Конституції  України  від  28 червня  1996 року, 

      є   конституційні   Громадяни  України  всіх  національностей  Українського  народу  Самостійної   української  держави  України,   та   члени   їх   родин,  

       які   після   1  грудня  1991 року,  та  після  28 червня  1996 року,   є    офіційно  об'єднанні   спільним   проживанням    у   територіальних    громадах  Українського  народу  СЕЛА,  СЕЛИЩА, МІСТА  районного центру,  МІСТА  обласного  значення,  МІСТА  обласного центру  без районного поділу  та   РАЙОНУ  у місті   обласного центру   з   районним  поділенням  Самостійної  української держави  України, та   адміністративні  території   яких  у відповідності  з   розділом  2  ст.1 «Загальні положення» Закону України « Про місцеве самоврядування»  від 21 травня 1997 року  № 280/97-ВР,  мають статус  неподільних  адміністративних територіальних  одиниць ;

  

     21. Суб»єктами  конституційного місцевого самоврядування Українського народу Самостійної  української  держави  України,  безпосередньо  встановленого  положеннями  Розділу ХІ  «Місцеве  самоврядування»  Конституції  України  від  28 червня  1996 року,

        є    територіальні  громади  Українського  народу  СЕЛА,  СЕЛИЩА, МІСТА  районного центру,  МІСТА  обласного  значення,  МІСТА  обласного центру  без районного поділу  та   РАЙОНУ  у місті   обласного центру   з   державним  районним  поділенням   Самостійної  української держави  України,

      з  правами  суб»єкта   конституційних прав   та   конституційних повноважень    Українського  народу   безпосередньо   встановлених   положеннями ст.13,  ч.1 ст.17, ст.71,  ч.1 ст.95 та ч.4 ст.124  Конституції  України  та  ст.324 «Право власності Українського народу» та ст.327 «Право комунальної власності» ЦК України,

     та конституційну  основу яких, безпосередньо  складають  тільки   конституційні  Громадяни  України  всіх  національностей  Українського  народу  Самостійної   української  держави  України,  офіційно  встановлені  розділами 1 та 7 преамбули Конституції  України  від 28 червня 1996 року,  та  члени  їх  родин; 

 

    22. Суб'єктами  конституційного   виборчого   права   місцевого самоврядування     Самостійної  української держави  України, 

       є   конституційні   Громадяни  України  всіх   національностей  Українського народу Самостійної української держави України, офіційно  встановлені   положеннями  розділів  1  та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року,   та   офіційно   об'єднанні   спільним   проживанням    у  територіальних   громадах  Українського  народу  СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ  районних  центрів, МІСТ обласного  значення,  МІСТ  обласного центру  без районного  поділу  та   РАЙОНІВ  у  містах  обласних  центрів  з  державним   районним   поділенням  Самостійної  української держави  України.   

 

    23. Суб'єктами  конституційного  виборчого права   конституційної  виконавчої,    законодавчої    та   судової  влади Самостійної  української  держави  України,  безпосередньо  встановленої  положеннями  розділу 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України», розділів 1 та 2 ст.103 Розділу V «Президент України»  розділів 3 та  4 ст. 124, розділів 1 та 2 ст.127, ст.128 Розділу VІІІ «Правосуддя» , положеннями  розділу 3  ст.148 Розділу ХІІ «Конституційний  Суд України»  Конституції України  від 28 червня 1996 року;

      є   конституційні   Громадяни  України   всіх   національностей  Українського народу Самостійної української держави України, офіційно  встановлені    положеннями  розділів   1  та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року,  та   офіційно   об'єднанні   спільним   офіційним  проживанням  у  територіальних   громадах    Українського  народу  СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ  районних  центрів, МІСТ обласного  значення,  МІСТ  обласного центру  без районного  поділу  та   РАЙОНІВ  у  містах  обласних  центрів  з  державним   районним   поділенням  Самостійної  української держави  України.

 

    РОЗДІЛ  ІІ   

   «Укази Президії Верховної Ради Української РСР, Рішення  виконавчого комітету Ради народних депутатів відповідної області, Всеукраїнські референдуми Українського народу, Конституція України, Законодавство,  Постанови ЦВК,  Постанови  пленумів  Верховного суду України,  та  Рішення  Конституційного суду  України;  -   які   складають  основу  цих  Установчих  положень»  

 

    1.  Указ  Президії  Верховної Ради Української РСР від   22 грудня 1973 року № 2314-8,   про  створення  у  обласному  центрі   міста     відповідного та відповідного районів  та  присвоїти  місту    категорію   міста  обласного центру з  державним  районним  поділенням.

    2. Рішення  виконавчого  комітету   Ради  народних депутатів області   від «Про проведення  ….. року виборів до районних Рад депутатів трудящих у місті ».

    3. Офіційне  Рішення  № 17  пленарного  засідання   24 серпня 1991 року о 18-00     Верховної  Ради   Української  РСР   12-го конституційного  скликання,  за  участі    362  конституційних Народних депутатів Української РСР про створення  Самостійної української держави України, з повним  державним суверенітетом.

    4. АКТ «Проголошення незалежності України» від  24 серпня 1991 року  Верховної Ради України  ЦДАВО України,  про створення  Самостійної української держави України; -  ОСНОВОЮ якого є  офіційне  Рішення  № 17  пленарного  засідання   24 серпня 1991 року о 18-00  Верховної  Ради   Української  РСР   12-го конституційного  скликання    про створення  Самостійної української держави України.

    5. Постанова  Верховної Ради України  від 11 жовтня 1991 року  № 1661-12 « Про  форму бюлетеня  « для   голосування  на  Всеукраїнському  референдумі  українського народу  1 грудня 1991 року  з  підтримання   АКТу проголошення незалежності  України  від 24 серпня 1991 року».

    6. Відомості ЦДАВО України ф.1, оп.28, спр.144, аркуш  6,  «Про результати Всеукраїнського референдуму   українського народу  1 грудня 1991 року з  підтримання   АКТу проголошення незалежності  України  від 24 серпня 1991 року».

    7.  Постанова  ЦВК  № 60   від  4 грудня  1991 року  по виборах  Президента України  та  всеукраїнського  референдуму  Українського  народу  1  грудня  1991 року  «про підтвердження    АКТу  проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991 року»  в частині  створення Самостійної української держави України.

    8.  Постанова  Пленуму Верховного суду України  № 9  від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України  при здійснені правосуддя».

    9. Рішення  Конституційного суду України  № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97 за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»;

   10. Рішення  Конституційного Суду України від 18 червня 2002 року № 12-рп/2002 по справі № 1-16/2002 «про об»єднання  територіальних  громад» ;

   11.  Рішення  Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 по справі № 1-5/2005   «Про офіційне тлумачення положень частин другої , третьої, статті 5 Конституції України»,  яким ВИЗНАНО  обов»язковість  Результатів Всеукраїнського референдуму  Українського народу, - як  ВОЛІ Українського народу;

   12. Висновки  Конституційного суду  України  у  його  Рішенні  від 16 квітня 2008 року №  6-рп/2008  у справі № 1-2/2008 « за конституційними поданнями   Президента України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 5, статті 69, частини другої статті 72, статті 74, частини другої статті 94, частини першої статті 156 Конституції України  (справа про прийняття Конституції та законів України на референдумі)

     13. Рішення   Конституційного Суду  України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « щодо  відповідності Конституції України ( конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»   від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV;

  14.  Постанова  Верховної Ради УРСР № 1299-12 від 5 липня 1991 р. «Про призначення  на виборів Президента УРСР»;

  13. Положення  розділу 2  ст.5 Конституції України; 

  14. Положення  розділу  1 ст.10 Конституції України; 

  15. Положення  розділу 1 ст.13 Конституції України;

  16. Положення  розділу 1 ст.17 Конституції України;

  17. Положення  розділу 3 ст.22 Конституції  України;

  18. Положення  розділу 4 ст.124 Конституції України;

  19. Положення розділу 2 ст.152 Розділу ХІІ «Конституційний  суд України» Конституції України;

  20. Положення   розділу  1 ст.156 Конституції України;

  21. Положення ст.157 Конституції України;

  22. Постанова Верховної Ради України  від 20 вересня 1991 року № 1581-ХІІ «Про створення Служби  національної безпеки України»;

  23. Положення  розділу 2 ст.4 «Акти цивільного законодавства України» ЦК України;

  24. Положення ст.173 «Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних  громад»  ЦК України;

  25.  Положення   ст.324 «Право власності Українського народу» ЦК України;

  26.  Положення  ст.327 «Право комунальної власності» ЦК України;                           

  27.  Положення  ч.3 розділу 2 ст.81 «Види юридичних осіб» ЦК України;

  28.  Положення  розділу 2  ст.93 «Місцезнаходження  юридичної особи» ЦК України;

  29.  Положення   ст.152  Конституції  Української  РСР  від   20 квітня 1978 року,   -    якими  встановлено,   що  «розгляд  цивільних  та  кримінальних  справ   у  всіх  судах   здійснюється  колегіально;  в суді першої інстанції –  з участю  народних  засідателів; .Народні засідателі при здійснені правосуддя  користуються всіма  правами  судді»;

             

       РОЗДІЛ  ІІІ  «Конституційний  обов'язок  конституційних  Громадян України  всіх  національностей   Українського народу  Самостійної  української держави  України,  офіційно  об'єднаних   спільним   проживанням  у   територіальній  громаді  Українського народу  відповідного району  міста ».

 

      Територіальна  громада  Українського  народу відповідного району  міста , основу якої складають конституційні  Громадяни України всіх національностей  Українського народу Самостійної української держави  України,,   встановлені  положеннями  розділів 1 та 7  преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року,  у межах  адміністративної  території   відповідного району  міста  ,    неприпинно    здійснює   безпосередню   владу  Українського народу ,   офіційно   встановлену  положеннями  розділів   2 та 3 ст.5 та ч.4 ст.124  Конституції України   від 28 червня 1996 року, шляхом  не припинного  захисту     наступного :

    1) національної  державності Українського народу  Самостійної української держави України,   безпосередньо  встановленої резолютивною  частиною   АКТу проголошення незалежності  від 24 серпня 1991 року,   як   єдиного  унітарного  суб'єкта конституційних прав  та  конституційних повноважень  безпосередньо встановлених   положеннями  розділу ,ст.10,  розділу 1 ст.13 та розділу 1 ст.17 Конституції України від 28 червня 1996 року;

    2) офіційної  ВОЛІ Українського народу Самостійної української держави України,  як офіційного правонаступника Українського народу Української РСР  на  його Всеукраїнському  референдумі  1 грудня  1991 року, з  питання  підтримання  АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня 1991 року, в частині створення  Самостійної української держави України,  з повним  державним суверенітетом;

   3) обов'язковості  офіційної  ВОЛІ Українського народу Самостійної української держави України, на  Всеукраїнському референдумі  1 грудня  1991 року,  як  офіційного правонаступника Українського народу Української РСР,    встановленої  Рішенням  Конституційного Суду  України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 по справі № 1-5/2005   «Про офіційне тлумачення положень частин другої , третьої, статті 5 Конституції України»;

  4) обов'язковості  офіційної  ВОЛІ Українського народу Самостійної української держави України,  встановленої  Рішенням  Конституційного Суду  України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 по справі № 1-5/2005   «Про офіційне тлумачення положень частин другої , третьої, статті 5 Конституції України»,

      у конституційних  виборах конституційного Президента  України,  встановленого  положеннями  розділів 1 та 2 ст.103 Розділу V «Президент  України»  Конституції  України  від 28 червня 1996 року,  у спосіб  безпосередньо  встановлений  положеннями  ст.71 Розділу ІІІ «Вибори, Референдум» Конституції України  від 28 червня 1996 року;    конституційну  основу   яких   безпосередньо  складають  тільки  конституційні Громадяни  України  всіх  національностей  Самостійної української  держави  України, безпосередньо встановлені  положеннями    розділів 1 та 7 преамбули  Конституції  України  від 28 червня  1996 року;  

   5) обов'язковості  офіційної ВОЛІ Українського народу Самостійної української держави України,  встановленої  Рішенням  Конституційного Суду  України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 по справі № 1-5/2005   «Про офіційне тлумачення положень частин другої , третьої, статті 5 Конституції України», 

     у  конституційних  виборах   конституційних  Народних депутатів України конституційного скликання,  встановлених  положеннями  ст.71 Розділу ІІІ « Вибори, Референдум»,   та  розділом  2 ст. 76 Розділу V «Верховна Рада України»   Конституції України  від 28 червня  1996 року,  -  конституційну  основу  яких   безпосередньо  складають  тільки  конституційні Громадяни  України  всіх  національностей  Самостійної української  держави  України,  встановлені  положення  розділів 1 та 7 преамбули  Конституції  України  від 28 червня  1996 року;  

    6) обов'язковості  офіційної  ВОЛІ Українського народу Самостійної української держави України,  встановленої  Рішенням  Конституційного Суду  України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 по справі № 1-5/2005   «Про офіційне тлумачення положень частин другої , третьої, статті 5 Конституції України»,

     у  конституційних  виборах   місцевих,  міських,  та  обласних  депутатів  конституційного  скликання  встановлених  тільки   положеннями  ст.71 Розділу ІІІ « Вибори, Референдум» та  розділів  1 та 4 ст.141 Розділу ХІ «Місцеве самоврядування» Конституції України  від 28 червня  1996 року,   та  тільки   конституційну  основу   яких   безпосередньо  складають   конституційні  Громадяни  України  всіх  національностей  Самостійної української  держави  України,   встановлені  положення  розділів 1 та 7 преамбули  Конституції  України  від 28 червня  1996 року;

      7) обов'язковості  конституційних  прав  Українського народу Самостійної української держави України,   як  офіційного правонаступника  Українського народу Української  РСР,  з  підтримання   резолютивної  частини  АКТу  проголошення незалежності  України  від 24 серпня  1991 року,  в частині створення   Самостійної української держави України,

      встановлених  положеннями   розділу   3  ст.22 Конституції  України  від  28 червня  1996 року,  та  положеннями    ст.152 Конституції  Української РСР  від 20 квітня 1978 року,  -  якими  офіційно   встановлено,   що  «розгляд  цивільних  та  кримінальних  справ   у всіх  судах   здійснюється  колегіально;  в суді першої інстанції –  з участю  народних  засідателів; .Народні засідателі при здійснені правосуддя  користуються всіма  правами  судді»;

      Та   конституційні  права   якого  періоду   1978  року,   ще   до    цього часу    офіційно  підтверджується  відсутністю  у  Відомостях  Верховної Ради  України    періоду   28 червня  1996 року   та   1   грудня  2020 року,   офіційних  доказів   з  призначення  та  проведення  у  вищевказаний  період  Всеукраїнського референдуму  Українського народу  Самостійної   української держави України,   з     прийняття   останнім    Конституції  України  від   28 червня 1996  року, 

     Тобто,   саме   тієї  нікчемної  «УКРАЇНИ»,   що   була  незаконно   встановлена   положеннями   ст.1  та  розділом  1 ст.5, розділом 5 ст. 124  та розділом 2 ст.129  Розділу  VІІІ «Правосуддя»  Конституції України від 28 червня  1996 року; 

      у відсутність  у Відомостях  Верховної  Ради  України,   жодних    офіційних   доказів     її     дійсного      та    офіційного    створення    до 1 грудня  1991 року    за   участю   Українського народу   Української  РСР   та   до   28 червня  1996 року,  вже    за    участю   Українського народу   Самостійної української держави України,   та    після  28 червня  1996 року   вже  за участю     конституційних   Громадян  України   всіх  національностей  Українського народу  Самостійної  української держави України,    безпосередньо    встановлених  положеннями  розділів  1 та 7 самої  преамбули  Конституції України  від 28 червня  1996  року;

      8)  обов'язковості     у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,   положень    розділу   3  ст.22   Конституції  України   від  28 червня  1996 року,   та   офіційних   висновків     Конституційного суду України  № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97 за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»,  та  цим   офіційного  підтвердження,  самої   офіційної     дії    та   самої  обов'язковості    ще  до   цього часу,    положень   ст.152  Конституції  Української  РСР  від   20 квітня 1978 року,   -    якими  встановлено,   що  «розгляд  цивільних  та  кримінальних  справ   у  всіх  судах   здійснюється  колегіально;  в суді першої інстанції –  з участю  народних  засідателів; .Народні засідателі при здійснені правосуддя  користуються всіма  правами  судді»; 

     9) обов'язковості  забезпечення  ВОЛІ Українського народу Самостійної української держави України,   встановленої  Рішенням  Конституційного Суду  України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 по справі № 1-5/2005   «Про офіційне тлумачення положень частин другої , третьої, статті 5 Конституції України», та  положеннями  ст.71 Розділу ІІІ « Вибори, Референдум» Конституції України  від 28 червня 1996 року,  тільки  конституційними  місцевими,  міськими   та  окружними    територіально  виборчими  комісіями,

       які  зі  своїми   найменуваннями,   у  відповідності  з  розділами  2 та 3  ст.5  Конституції  України  від 28 червня 1996 року,   безпосередньо  утворюються,    тільки   як    безбалансові    відділення    територіальних   громад  Українського народу  СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення, МІСТ обласних центрів без  районного  державного  поділу,  та   РАЙОНІВ  міст обласних центрів  з  державним  районним поділенням Самостійної української держави України;

    10) обов'язковості   органів   управління    місцевих,   міських,     та    окружних    територіально  виборчих   комісій,   тільки  з   конституційних    Громадян   України  всіх  національностей  Українського народу Самостійної української держави України,  безпосередньо  встановлених    положеннями  розділів 1 та 7 преамбули  Конституції  України  від 28 червня  1996 року;  та    офіційно    об'єднаних    спільним    проживанням     у нашому випадку,   у    територіальній   громаді   Українського  народу   відповідного району  міста  ;

   11) обов'язковості  забезпечення  ВОЛІ  Українського народу Самостійної української держави України,  встановленої  Рішенням  Конституційного Суду  України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 по справі № 1-5/2005   «Про офіційне тлумачення положень частин другої , третьої, статті 5 Конституції України»,    та  положеннями  ст.71 Розділу ІІІ «Вибори, Референдум» Конституції України  від 28 червня 1996 року,    у    виборах    конституційних  Президентів  України   та  конституційних   Народних депутатів України   конституційного  скликання,

        тільки конституційними органами Центральної виборчої Комісії  конституційного  скликання,   -   конституційну  основу   яких   складають    тільки   конституційні   Громадяни  України  всіх  національностей  Українського народу Самостійної  української держави України,   безпосередньо  встановлені    положеннями   розділів 1 та 7 преамбули  Конституції  України  від 28 червня  1996 року,    які     після   1   грудня  1991 року,     офіційно     об'єднанні    спільним   проживанням   у   територіальних   громадах   Українського народу  СЕЛА, СЕЛИЩА, МІСТА  районного центру,  МІСТА  обласного значення, МІСТА  обласного  центру  без  районного  державного  поділу,  та  РАЙОНУ міста  обласного  центру  з  державним  районним поділенням   Самостійної   української держави України;

       Та  представницькі   права   яких   Українського народу  Самостійної    української  держави  України,     встановлені    розділом     2   ст.5  Конституції  України   від   28 червня   1996 року,    -     як     кандидатів    у    члени    Центральної   виборчої  Комісії,      на      їх    офіційне    висунення,     та    на    їх    офіційне   призначення,     у   спосіб    безпосередньо  встановлений  положеннями  ч.21  ст.85 Розділу ІV «Верховна Рада  України» Конституції України  від 28 червня  1996 року,   є   офіційно   підтверджені   на   адресу   конституційного   Президента  України   відповідним   МАНДАТОМ   територіальної  громади    Українського  народу  Самостійної української держави України,  безпосередньо встановленим положеннями ст.173 «Представники держави, ……..,      територіальних  громад»  ЦК України;  -  як  офіційного  суб»єкта  конституційних  прав  та  конституційних повноважень  Українського  народу, безпосередньо    встановлених    положеннями   розділів    2 та 3  ст.5, розділу 1 ст.10, розділу 1 ст.13 розділу 1  ст.17,   та   розділу 1 ст.95  Конституції  України  від 28  червня 1996 року;

     12)  обов'язковості   Самостійної   української  держави  України,   яка   у відповідності   з  офіційними  результатами  Всеукраїнського  референдуму  Українського народу  Української РСР   1  грудня  1991 року,    остаточно   відбулася     як    унітарна    національна   держава   Українського народу     з     повним    державним   суверенітетом,   у  межах   всієї    адміністративної  території   Української  РСР, у складі  СРСР,  -  яку   безпосередньо   складали   до  1 грудня  1991 року,  тільки  національні  території   Українського народу   Української   РСР;

    13) обов'язковості   державної  території  Самостійної   української  держави  України,   яка   у  відповідності   з   офіційним    Рішенням   № 17  пленарного засідання  24 серпня 1991 року  о 18-00  Верховної Ради Української РСР 12-го конституційного скликання,  про створення  Самостійної української держави України,  та  за офіційними  результатами  Всеукраїнського  референдуму  Українського народу Української РСР 1 грудня  1991 року,  з підтримання     резолютивної  частини   АКТу  проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991 року,  про створення  Самостійної української держави України,

       остаточно   відбулася    4  грудня  1991 року    як   унітарна    національна  держава   Українського народу,   з   повним  державним   суверенітетом,  у  межах   всієї    адміністративної  території   Української  РСР,  та  яка   безпосередньо   складалась   до 1 грудня  1991 року   тільки   з   національних   територій    Українського народу   Української  РСР   та  тільки  з   його  національних  адміністративних   територіальних  одиниць   з  назвами   його   СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів, МІСТ обласного значення, МІСТ обласних центрів без  районного  державного  поділу,  та  РАЙОНІВ  міст обласних центрів  з  державним   районним  поділенням ще  Української  РСР, у складі  СРСР;

    14) обов'язковості   Українському   народу  Української  РСР   після  1 грудня 1991 року,   та  після  23 липня  1996 року,    тільки    як   конституційних  Громадян України  всіх національностей  Українського народу Самостійної української держави України,  безпосередньо   встановлених   положеннями  розділів 1 та 7 преамбули  Конституції України від 28 червня 1996 року,    які   є    конституційною  основою     положень  ст.4  Конституції  України  від 28 червня 1996 року  та  конституційною основою    територіальних   громад  Українського народу СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів, МІСТ обласного  значення, МІСТ обласних центрів   без  районного  державного  поділу,  та   РАЙОНІВ  міст обласних центрів   з  державним  районним  поділенням  Самостійної української держави України;

    15) обов'язковості  у  межах адміністративної  території  відповідного району міста  після  1 грудня 1991 року та  після 23 липня  1996 року,  тільки   конституційних  Громадян  України  всіх  національностей    Українського народу  Самостійної  української держави України,   як    первинних   суб'єктів    її   первинної  конституційної    державної   влади,    безпосередньо    встановленої   положеннями   розділів  1 та 7 преамбули Конституції України  від 28 червня  1996 року,     які    є    конституційною   основою    положень   ст.4 Конституції України від  28 червня 1996 року,   та   єдиним   конституційним    джерелом    всієї   установчої    конституційної    виконавчої,   законодавчої  та  судової   влади  та   місцевого  самоврядування  Українського народу  Самостійної української держави України,  безпосередньо  встановленої  положеннями   Розділу ІV «Верховна Рада України»,  положеннями  Розділу V «Президент України»,  положеннями  Розділу VІІІ «Правосуддя»,  положеннями Розділу ХІ «Місцеве самоврядування»  Конституції України від 28 червня  1996 року;

    16) обов'язковості   у  межах  адміністративної  території  відповідного району   міста     після  1 грудня 1991 року  та    після 23 липня  1996 року,   тільки  конституційної    виконавчої,   законодавчої  та  судової    влади    та  місцевого   самоврядування   безпосередньо  встановлених   положеннями  Розділу ІV «Верховна Рада України»,   положеннями  Розділу V «Президент України»,  положеннями  Розділу VІІІ «Правосуддя», положеннями Розділу ХІ «Місцеве самоврядування» Конституції України від 28 червня  1996 року,  

       та   тільки  такої,  -  офіційну  ОСНОВУ    якої   безпосередньо  складають    конституційні    Громадяни  України   всіх  національностей  Українського народу  Самостійної  української держави України,   встановлені  положеннями  розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України від 28 червня 1996 року;

    17)  обов'язковості   у  межах  адміністративної  території  відповідного району   міста  після  1 грудня 1991 року  та  після 23 липня  1996 року,  державних   установ    тільки    конституційної    виконавчої,  законодавчої  та  судової    влади    та   місцевого  самоврядування   безпосередньо  встановленої  положеннями  Розділу ІV «Верховна Рада України»  положеннями  Розділу V «Президент України»,  положеннями  Розділу VІІІ «Правосуддя»,  положеннями Розділу ХІ «Місцеве самоврядування» Конституції України від 28 червня  1996 року;   та   органи   управління  яких,   безпосередньо   складають  тільки  конституційні   Громадяни  України   всіх  національностей  Українського народу  Самостійної української держави України, офіційно   встановлені  положеннями  розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України від 28 червня 1996 року,  та   офіційно  об'єднані   спільним  проживанням  у територіальній  громаді     відповідного району міста ;

    18)  обов'язковості   у  межах  адміністративної  території  відповідного району   міста  після  1 грудня 1991 року  та  після 23 липня  1996 року,     юридичних   осіб    публічного  права   тільки   конституційних  Громадян  України   всіх   національностей   Українського народу  Самостійної української держави України,   безпосередньо  встановлених  положеннями   розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України від 28 червня 1996 року, з  назвами   місцевих  господарюючих    суб'єктів    приватної   та   колективної   власності,   та  з  назвами     місцевих   громадських  об'єднань  та  політичних  партій;

    19)  обов'язковості   у  межах  адміністративної  території  відповідного району   міста  після  1 грудня 1991 року  та  після 23 липня  1996 року,     юридичних  осіб   публічного  права   тільки   територіальної  громади  Українського народу    відповідного району  міста ,  з  назвами  її   місцевих  представницьких  та  виконавчих  органів   місцевого  самоврядування,  та   з  назвами    її    комунальних  установ   та   комунальних  закладів;

    20)  обов'язковості   у межах  адміністративної  території  відповідного району   міста  після  1 грудня 1991 року  та   після 23 липня  1996 року,     юридичних   осіб   публічного  права   тільки  Українського народу Самостійної  української держави України,  з назвами   найвищих    державних  установ    конституційної    виконавчої,  законодавчої  та  судової    влади    безпосередньо   встановленої   положеннями   Розділу ІV «Верховна Рада України» положеннями Розділу V «Президент України»,  положеннями  Розділу VІ «Кабінет Міністрів України. Інші органи  виконавчої влади», положеннями  Розділу VІІ «Прокуратура»,  положеннями  Розділу VІІІ «Правосуддя»,  Розділу ХІІ «Конституційний  Суд України»  Конституції України   від 28 червня  1996 року;

    21)  обов'язковості   у межах   адміністративної  території  відповідного району   міста  після  1 грудня 1991 року  та  після   23 липня  1996 року,            органів  державного  управління   тільки   конституційної   виконавчої,  законодавчої  та  судової  влади  безпосередньо  встановленої  резолютивною  частиною  АКТу проголошення незалежності  України  від  24 серпня  1991 року,    та  положеннями  Розділу ІV «Верховна Рада України»,  положеннями  Розділу V «Президент України»,  положеннями  Розділу VІІІ «Правосуддя»,  положеннями  Розділу VІ «Кабінет Міністрів України. Інші органи  виконавчої влади», та  положеннями  Розділу VІІ «Прокуратура»  Конституції України від 28 червня  1996 року,

      та   офіційну  основу  яких  безпосередньо  складають  тільки   конституційні    Громадян  України   всіх  національностей  Українського народу  Самостійної української держави України,   офіційно  встановлені  положеннями  розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України від 28 червня 1996 року,   та  офіційно  об'єднані   спільним  проживанням  у  територіальній  громаді  Українського  народу  відповідного району міста ; 

    22) обов'язковості   у межах   адміністративної  території  відповідного району   міста      після   1 грудня 1991 року    та    після 23 липня  1996 року,   тільки   конституційних   Громадян  України   всіх  національностей  Українського народу   Самостійної  української держави України,   безпосередньо встановлених   положеннями    розділів  1  та  7  преамбули   Конституції України   від 28 червня  1996 року,   та    висновками   Конституційного суду України   у   його  Рішенні  № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97   за  конституційним  поданням  Президента  України  «щодо відповідності  Конституції України    Постанові   Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України »;  

       в   частині    її   офіційного   прийняття    Верховною Радою України   у  ніч  з  27 на 28 червня  1996 року,    тільки   як     офіційного    визнання   самою  Верховною  Радою України   2-го  скликання    самої    конституційної    установчої   влади    тільки   Українського народу   Самостійної   української держави України,   та   тільки    її   конституційних   Громадян  України  всіх  національностей Українського народу  Самостійної  української  держави України,  безпосередньо  встановлених  положеннями  розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України від 28 червня 1996 року;

     23) обов'язковості  у межах   адміністративних  територій  територіальних  громад  Українського народу  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ обласних центрів  без  районного поділу,  та  РАЙОНІВ  міст  обласних  центрів  з   державним  районним  поділенням  Самостійної   української  держави України  після  1 грудня 1991 року  та  після 23 липня  1996 року,  конституційних  виборчих  прав   тільки   конституційних  Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української  держави України,    офіційно  встановлених   положеннями  ст.71 Розділу ІІІ «Вибори. Референдум», розділу  1 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України» , розділу 1 ст.103 Розділу V «Президент України», розділу 1 ст.141 «Місцеве самоврядування»  Конституції України  від 28 червня 1996 року,  та   офіційно   об»єднаних  спільним проживанням  у територіальних  громадах  Українського народу  Самостійної української держави України;

    24) обов'язковості  Рішення   Конституційного Суду України від 18 червня 2002 року № 12-рп/2002 по справі  № 1-16/2002 «про об»єднання  територіальних  громад»,  у межах   адміністративних  територій  територіальних  громад  Українського народу  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ обласних центрів  без  районного поділу,  та  РАЙОНІВ  міст  обласних  центрів  з   державним  районним  поділенням  Самостійної   української  держави України,   -  яким  офіційно  визнано  неконституційним  об»єднання    територіальних   громад  Українського народу   СІЛ,  СЕЛИЩ,  МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ  обласних  центрів  без  державного   районного поділу  та  РАЙОНІВ  міст обласних  центрів  з  державним  районним  поділенням  Самостійної  української  держави  України, -  всупереч   безпосередньо  встановленому     та     офіційно   існуючому    до  24 серпня  1991 року  та   після   23 жовтня 1996  року   конституційному державному  адміністративному   територіальному   устрою;

      Та   незаконно  об»єднаних   у  відсутність   офіційних   доказів   призначення   та   проведення     з    цього  питання    їх    відповідних    місцевих  референдумів;

     25) обов'язковості  конституційних  виборчих  прав у межах   адміністративних  територій   територіальних  громад  Українського народу  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ обласних центрів  без  районного поділу,  та  РАЙОНІВ  міст  обласних  центрів  з   державним  районним  поділенням  Самостійної   української  держави України,

      тільки   конституційних Громадян України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України,  безпосередньо встановлених   положеннями     розділів   1 та 7 преамбули  Конституції України від 28 червня 1996 року,    які    є    конституційною  основою    положень   ст.71 Розділу ІІІ  «Вибори. Референдум», розділу 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України», розділів 1 та 2 ст.103 Розділу V «Президент України»,  розділів 1 та 2 ст.141 та  Розділу ХІ «Місцеве самоврядування» Конституції України від 28 червня  1996 року;

      26)обов'язковості   тільки   конституційних  положень   ст.71 Розділу ІІІ  «Вибори. Референдум», розділу 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України»,  розділів 1 та 2 ст.141 та  Розділу ХІ «Місцеве самоврядування» Конституції України від 28 червня  1996 року;  у межах адміністративних  територій  територіальних  громад  Українського народу  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ обласних центрів  без  районного поділу,  та  РАЙОНІВ  міст  обласних  центрів  з   державним  районним  поділенням  Самостійної   української  держави України,

      -   офіційно   підтвердженої    Рішенням  Конституційного Суду України від  30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України ( конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»   від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV;

     27) обов'язковості  національного багатства  Українського  народу  Самостійної  української держави  України,  безпосередньо  встановленого положеннями   розділу 1 ст.13 Конституції України  від  28 червня 1996 року  тільки   територіальним  громадам  Українського народу  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ обласних центрів  без  районного поділу,  та  РАЙОНІВ  міст  обласних  центрів  з   державним  районним  поділенням  Самостійної   української  держави України   та   його   офіційним     розпорядженням  тільки  територіальними  громадами Українського народу Самостійної  української держави  України,   та  тільки   у   відповідності  з  їх  Статутами;

    28)обов'язковості  у межах адміністративних  територій  територіальних  громад  Українського  народу  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ обласних центрів  без  районного поділу,  та  РАЙОНІВ  міст  обласних  центрів  з   державним  районним  поділенням  Самостійної   української  держави України,   тільки    національної економіки   Українського  народу  Самостійної    української держави  України;

    29)обов'язковості  у межах адміністративних  територій  територіальних  громад  Українського  народу  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ   обласних центрів  без  районного поділу Самостійної   української  держави України,  тільки  конституційної    національної     грошової   одиниці   та   тільки   офіційно встановленої   положеннями  ч.11 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України  від  28 червня 1996 року,  з  державним   логотипом    «Самостійна  українська  держава»;  -   безпосередньо встановленим положеннями ч.2 стор.1  самої резолютивної  частини   Постанови  Президії Верховної Ради  України  «Про затвердження  назви та характеристик ознак грошової  одиниці  України»   від 10 грудня  1991 року  № 1952-12,

     -  офіційною  основою    якого  є    резолютивна  частина  АКТу проголошення  незалежності  України   від  24 серпня  1991 року, та   тільки    офіційну   якої   основу  безпосередньо   складає   офіційне  Рішення  № 17  пленарного засідання  24 серпня  1991 року  о 18-00  Верховної  Ради  Української  РСР  12-го конституційного скликання  про створення    Самостійної  української держави  України;

      30)обов'язковості  у межах   адміністративних  територій  територіальних  громад  Українського  народу  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ   обласних центрів  без  районного поділу Самостійної   української  держави України,  

        публічного   права   тільки   конституційних  Громадян   України  всіх  національностей  Українського  народу  Самостійної української держави України,  офіційно  встановлених   положеннями   розділів 1 та 7 преамбули  Конституції  України  від  28 червня  1996 року,  та  тільки  офіційно  об»єднаних    спільним   проживанням    у    відповідній    територіальній   громаді     Українського   народу  СЕЛА,  СЕЛИЩА,  МІСТА  районного  центру,  МІСТА обласного  значення,  МІСТА  обласного  центру  без  державного районного  поділу  та   РАЙОНУ  міста   обласного  центру  з державним  районним  поділенням  Самостійної   української держави  України;

      31) обов'язковості  у межах   адміністративних  територій  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ   обласних центрів  без  районного поділу Самостійної   української  держави України, 

         публічного   права   тільки   територіальних   громад   Українського   народу   СІЛ, СЕЛИЩ,  МІСТ районних  центрів,  МІСТ обласного  значення,  МІСТ обласних  центрів  без  державного районного  поділу  та  РАЙОНІВ  міст  обласних  центрів  з державним  районним  поділенням  Самостійної   української держави  України, 

      та   конституційну   основу  яких    складають   тільки   конституційні     Громадяни  України  всіх  національностей  Українського  народу  Самостійної української держави України,  офіційно  встановлені положеннями   розділів 1 та 7 преамбули  Конституції  України  від  28 червня  1996 року;

     32)обов'язковості  у межах адміністративних  територій  територіальних  громад  Українського  народу  СІЛ,  СЕЛИЩ, МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного значення,  МІСТ   обласних центрів  без  районного поділу Самостійної   української  держави України,  

        публічного   права   тільки  Українського  народу  Самостійної  української держави  України,   та   конституційну основу  якого   безпосередньо  складають

        тільки   територіальні  громади   Українського народу    СІЛ, СЕЛИЩ,  МІСТ районних  центрів,  МІСТ обласного  значення,  МІСТ обласних  центрів  без  державного районного  поділу  та  РАЙОНІВ  міст  обласних  центрів  з державним  районним  поділенням  Самостійної української держави  України,

      -    конституційну  основу  яких  безпосередньо  складають:

     а)   офіційне   Рішення   №  17 пленарного засідання  24 серпня  1991 року  о 18-00  Верховної  Ради  Української  РСР  12-го  конституційного  скликання,  -   про створення Самостійної української держави України;  -   яке  є   офіційною основою    резолютивної  частини   АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня 1991 року;;

     б)  резолютивна   частина   АКТу   проголошення  незалежності  України   від  24 серпня  1991 року,   про   створення  Самостійної української держави  України;

     в) офіційна  ВОЛЯ  Українського народу Української РСР  на його  Всеукраїнському   референдумі  1 грудня  1991 року,  з підтримання  резолютивної  частини   АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня 1991 року,  в частині створення  Самостійної української держави  України;

       г) Постанова  ЦВК  № 60   від  4 грудня  1991 року  по виборах  Президента України  та всеукраїнського  референдуму,  з підтвердження   АКТу  проголошення    незалежності  України  від 24 серпня  1991 року,  в частині,  створення  Самостійної  української держави  України

    д) Український  народ  Самостійної  української держави  України  як  офіційний  правонаступник   після  1 грудня  1991 року,  Українського народу  Української  РСР;

    є)  національна  державність  Українського народу  Самостійної   української  держави  України,   як   офіційного    правонаступника   1 грудня  1991 року   Українського народу   Української  РСР,    встановлена  резолютивною  частиною  АКТу  проголошення незалежності  України  від  24 серпня  1991 року   та   розділом   1  ст.17 Конституції України   від  28  червня  1996 року;        

    е)    державна    мова   Українського народу,   офіційно  встановлена   розділом   1  ст.10  Конституції України   від  28  червня  1996 року;

    з)  національна  історія Українського народу;

    к)   національна  культура Українського народу,

    л)   національні території  Українського народу Української РСР   у межах всієї   адміністративної території  Української РСР у складі  СРСР,   станом  на    24 серпня 1991 року,   офіційно  встановлені  розділом   1  ст.13  Конституції України   від  28  червня  1996 року;

    м) національне  багатство  Українського народу,  встановлене  положеннями   розділу 1 ст.13  Конституції  України  від 28 червня 1996 року;

    н)  конституційні   Громадяни  України   всіх  національностей  Українського  народу Самостійної української держави України, офіційно встановлені положеннями   розділів 1 та 7 преамбули  Конституції  України  від  28 червня  1996 року;

     -  Все  що  окремо  та    разом    є  офіційною   основою    Конституції   України   від   28  червня  1996 року, 

       в частині  конституційної  ВЛАДИ  тільки  Українського  народу Самостійної української держави України  та

      в частині  державної  виконавчої,  законодавчої та судової   ВЛАДИ   тільки  конституційних  Громадян України  всіх  національностей  Українського народу Самостійної  української держави  України;        

 

      РОЗДІЛ   ІV   «Підстави  для  введення   безпосередньої  влади   Українського  народу   встановленої   положеннями  розділів 2 та 3 ст.5 Конституції України  від 28 червня 1996 року,  у межах  адміністративної  території   відповідного району  міста »

    

        Конституційною  підставою   для   введення  у межах  адміністративної  території   відповідного району  міста   Самостійної  української держави України,  безпосередньої  влади   Українського народу,   встановленої    положеннями   розділів  2 та 3 ст.5 та ч.4 ст.124  Конституції України   від 28 червня 1996 року,  є   викликане   існуванням   відвертих   антидержавних  та  національних  загроз  вже  самому   Українському народу  Самостійної української держави України,  та  його  конституційному  Громадянству  України  всіх  національностей  Українського народу Самостійної  української держави України,

     безпосередньо встановленому положеннями  розділів 1 та 7  преамбули Конституції  України  від 28 червня  1996 року,   як   єдиному  джерелу   всієї    конституційної  виконавчої,  законодавчої  та  судової  влади  та місцевого  самоврядування  Українському народу  Самостійної   української держави України,   та   ставлять  його   в обов»язок    для  захисту    наступних   ОСНОВНИХ   конституційних    прав   та   конституційних  повноважень   Українського народу   Самостійної  української держави  України,   а саме :  

     1)  В  частині   офіційного    введення   після   23  липня  1996 року   у  межах  адміністративної  території    відповідного району  міста    державної території  Самостійної української держави України,   тільки    конституційного   громадянства,  -  тільки  конституційних  Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної української держави України,  безпосередньо  встановлених   положеннями   розділів 1 та 7  преамбули Конституції  України  від 28 червня  1996 року,   та    резолютивною  частиною  АКТу   проголошення  незалежності України   від   24 серпня  1991 року;

      Тобто,   яке  є   конституційною  основою   положень ст.4, ст.36  ст.71 Розділу ІІІ  «Вибори. Референдум», розділу 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України», розділів 1 та 2 ст.103 Розділу V «Президент України»  розділів 3 та  4 ст. 124, розділів 1 та 2 ст.127, ст.128 Розділу VІІІ «Правосуддя»,  розділів 1 та 2 ст.141 та  першого речення  ст.143  Розділу ХІ «Місцеве самоврядування» Конституції України від 28 червня  1996 року;

   2) В частині  офіційного   введення  після   23  липня  1996 року   у  межах    адміністративної  території  відповідного району  міста     Самостійної   української держави України,  тільки   конституційних   її  ЗАКОНІВ,  офіційно  прийнятих  тільки  іменем    Українського народу,  та  тільки   від  імені Українського народу,   у відповідності  з  положеннями  розділу  1  преамбули  Конституції України  від  28 червня  1996 року;   

   3) В частині  офіційного   призначення   та  проведення  після   23  липня  1996 року   у  межах    адміністративної  території  відповідного району  міста    Самостійної української держави   України    конституційних виборів тільки   конституційного  Президента України,   та    тільки   з    конституційних  Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної  української держави  України,  безпосередньо  встановлених  положеннями  розділів 1 та 7  преамбули   Конституції  України  від 28 червня  1996 року,

      -    які    є   конституційною  основою  самих  положень  розділів 1 та 2 ст.103 Розділу V «Президент України» Конституції  України  від  28 червня  1996 року;

     4) В частині  офіційного  призначення  та  проведення після   23  липня   1996  року   у   межах   адміністративної   території  відповідного району  міста    Самостійної   української держави України   конституційних  виборів   тільки конституційних Народних депутатів України конституційного  скликання, та  тільки  з  конституційних Громадян  України   всіх  національностей Українського народу Самостійної української держави України,   безпосередньо встановлених положеннями розділів 1 та 7  преамбули   Конституції  України  від 28 червня  1996 року;  тобто,   які    є    конституційною   основою     положень   ст.71 Розділу ІІІ «Вибори. Референдум» та  розділів 1 та 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України» Конституції  України  від 28 червня  1996 року;

       5) В частині  офіційного  призначення   та  проведення  після   23  липня   1996  року    у   межах   адміністративної   території  відповідного району  міста    Самостійної  української держави України  конституційних виборів   тільки   конституційних  Народних депутатів України  та тільки   конституційного  скликання,   та   у спосіб   безпосередньо   встановлений   положеннями  ст.71 Розділу ІІІ «Вибори. Референдум»  та розділу 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України» Конституції  України  від 28 червня  1996 року,   та,

           обов'язковість яких безпосередньо підтверджена Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України ( конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»   від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV;

    6) В  частині   офіційного   призначення   та  проведення  після   23  липня   1996  року   у  межах   адміністративної  території   відповідного району  міста   Самостійної  української держави України    конституційних  виборів  тільки    конституційних    місцевих  депутатів   відповідної  районної ради   міста  та   обласної  ради,  та   тільки    конституційного скликання,

     -  лише з  конституційних Громадян України всіх   національностей  Українського народу  Самостійної української держави України,  безпосередньо встановлених  положеннями   розділів  1   та 7  преамбули   Конституції  України  від    28 червня  1996 року,   та    тільки   з  таких    їх   осіб,    які    є    офіційно   об’єднані     спільним   та   офіційним    проживанням   у  територіальній   громаді   Українського  народу  відповідного району  міста ,    та    виборчі     права    яких    на    висування    кандидатами    на    конституційні   посади     місцевих  депутатів  відповідної  районної ради  міста  та    обласної  ради,   та   міського   ГОЛОВИ,  

        є  офіційно  підтверджені   спеціальним  МАНДАТОМ  територіальної  громади Українського народу  відповідного  району міста ,  безпосередньо встановленим положеннями ст.173 «Представники держави…………, територіальних  громад»  ЦК України,  та   офіційним   записом    про  останній   у   їх   трудових  книжках;

       7) В частині  офіційного   призначення   та   проведення   після   23  липня   1996  року  у  межах   адміністративної    території  відповідного району  міста    з  державним районним  поділенням  конституційних виборів  тільки  конституційних  місцевих  депутатів  відповідної районної ради  міста   та   обласної ради,   та    тільки   конституційного скликання; 

        Та  тільки  з  конституційних  Громадян  України  всіх   національностей  Українського народу  Самостійної української держави України,  безпосередньо встановлених  положеннями   розділів  1   та 7  преамбули   Конституції  України  від 28 червня  1996 року,   та     офіційно  обраних   після   23  липня   1996  року,      лише   у  спосіб   безпосередньо    встановлений положеннями  розділів 1 та 2 ст.141 Розділу ХІ «Місцеве самоврядування»  Конституції України від 28 червня  1996 року,    та  тільки    конституційну основу    яких   безпосередньо   та  офіційно   складають   положення  ст.71 Розділу  ІІІ « Вибори, Референдум» Конституції України  від 28 червня 1996 року;  та   їх    обов'язковість,  

         безпосередньо   встановлена  Рішенням   Конституційного Суду України від 18 червня 2002 року № 12-рп/2002 по справі  № 1-16/2002 «про об»єднання  територіальних  громад»; та,

        Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо  відповідності Конституції України ( конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»   від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV;

       8)   В частині   офіційного  створення   після   23  липня   1996  року    у   межах   адміністративної  території   відповідного району  міста    Самостійної   української держави України,    юридичних    осіб    публічного права ,    тільки     трьох   конституційних    категорій,    та   тільки   у  межах   положень  розділів  1 та 7  преамбули   Конституції  України  від  28 червня 1996 року,  та   положень  першого  та  другого  речення  ст.4   та  розділів 2 та 3  ст.5,  Конституції  України від  28 червня 1996 року,   а саме:

    а) юридичних    осіб    публічного права,    тільки    конституційних   Громадян  України   всіх  національностей   Українського народу Самостійної української держави України,   безпосередньо встановлених    положеннями   розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України від 28 червня 1996 року,  та  офіційно   об»єднаних   спільним   проживанням  у  територіальній  громаді   Українського народу відповідного   району м,  як  РАЙОНУ   міста   обласного центру  з державним   районним  поділенням;

     -   з назвами   тільки   районних   та   міських    прибуткових ,   фінансових  та  господарюючих   установ,   організацій,  та   підприємств    колективної  та   публічної   власності,   та    їх    відділень,  та    неприбуткових   організацій    та    установ,   з   офіційними     назвами     районних    та   міських     громадських   організацій    та    політичних    партій    та    їх      міських   та   районних    осередків   та   відділень; 

     б)  юридичних    осіб    публічного права    тільки     територіальної    громади  Українського  народу  відповідного   району міста,   як   територіальної    громади   РАЙОНУ  міста   обласного   центру   з  державним   районним  поділенням;

    з назвами  місцевих  та  районних   та  обласних  представницьких   та  виконавчих  органів  місцевого  самоврядування,   з  назвами    її    комітетів     самоорганізації  населення  Українського  народу   мікрорайонів   відповідного   району  міста:    з   назвами    її   місцевих    та   районних   прибуткових   комунальних  установ,  підприємств   та   організацій;   з  назвами   її   місцевих  та   районних   комунальних,   дитячих,   дошкільних,  шкільних,   загальноосвітніх    та   районних    вищих   загальноосвітніх   закладів;   з  назвами    місцевих,  районних  та   міських  відділень   та   установ   правоохоронних   органів   та   слідчих  органів   досудового  слідства;   з  назвами    районних   народних   СУДІВ   загальної  юрисдикції;   з назвами     місцевих,    районних    та   обласних   управлінь  та  установ   культури,  архітектури,  музеїв,  дитячих  будинків;  з   назвами   місцевих,   районних   та  обласних    наукових,   фінансових,   галузевих   та   спеціалізованих  підприємств,   організацій,   управлінь  та   установ   місцевої,  районної,   міської    та    обласної    промисловості   в   відповідній  області;

      в) юридичних осіб    публічного  права    тільки   Українського народу   Самостійної   української держави   України,    як   офіційного  правонаступника  1 грудня  1991 року   Українського  народу  Української  РСР,  у складі  СРСР;

     з назвами  місцевих  та  районних   та  обласних  представницьких   та  виконавчих  органів  місцевого  самоврядування,   з  назвами    її    комітетів     самоорганізації  населення  Українського  народу   мікрорайонів   відповідного   району  міста:    з   назвами    її   місцевих    та   районних   прибуткових   комунальних  установ,  підприємств   та   організацій;   з  назвами   її   місцевих  та   районних   комунальних,   дитячих,   дошкільних,  шкільних,   загальноосвітніх    та   районних    вищих   загальноосвітніх   закладів;   з  назвами    місцевих,  районних  та   міських  відділень   та   установ   правоохоронних   органів   та   слідчих  органів   досудового  слідства;   з  назвами    районних   народних   СУДІВ   загальної  юрисдикції;   з назвами     місцевих,    районних    та   обласних   управлінь  та  установ   культури,  архітектури,  музеїв,  дитячих  будинків;  з   назвами   місцевих,   районних   та  обласних    наукових,   фінансових,   галузевих   та   спеціалізованих  підприємств,   організацій,   управлінь  та   установ   місцевої,  районної,   міської    та    обласної    промисловості   в   відповідній  області;

      А також  з    назвами    регіональних    державних  установ    найвищих   державних    органів     конституційної    центральної    виконавчої ,  законодавчої та   судової   влади    безпосередньо   встановлених  Конституцією  України    від     28 червня 1996 року,  -   які  безпосередньо  створюються  тільки   у спосіб  встановлений   положеннями   ч.15  та  ч.23   розділу 1  та  розділу 2 ст.106 «Президент  України»   Конституції  України   від  28   червня  1996 року,  

     та   тільки  за   безпосередньої   участі    конституційного  Президента України,  та   тільки    його    особистими    розпорядчими   АКТами;

     Та  з  назвами  регіональних та обласних управлінь    конституційного   Кабінету  Міністрів   України,   та   його    конституційних  міністерств,    -   встановлених   Розділом  VІ «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади»,   -   з   назвами    обласних   управлінь   державної   та   податкової   адміністрації ,  юстиції,   екології,   МЧС,  культури,  пенсійного  фонду,     державної   судової  адміністрації,   та   з     назвами    місцевих,  районних,  міських   та  обласних    відділень    всеукраїнських  наукових,   фінансових,  галузевих   та   спеціалізованих   підприємств   та     відділень  Академії  наук  України   та    міністерств    конституційного   Кабінету  Міністрів України,  та    з  назвами   обласних  осередків   та  відділень   всеукраїнських   громадських   організацій    та    політичних  партій,  і  т.д;

     12) В  частині   офіційного створення    після   23  липня   1996  року    у  межах    адміністративної  території  відповідного    району  міста,  –  як РАЙОНУ  міста  обласного  центру   з  державним    районним  поділенням  Самостійної  української держави України,   всіх  інших   органів    публічного  права    територіальної  громади   Українського народу   відповідного   району  міста,  -   вже  тільки   як   без  балансових   її   відділень   з   назвами     відповідних   ініціативних   груп   її   жителів    офіційно   об'єднаних    спільними   інтересами,  з  питання    введення   безпосередньої   ВЛАДИ  Українського народу   офіційно встановленої  положеннями   розділів  2 та 3  ст.5  Конституції  України   від  28 червня  1996 року,  та  інших,   з  назвами   Комітетів  безпосередньої     влади    Українського народу   в   відповідному   районі  міста  ;

      Тобто,   адміністративну   територію    якого,   -    як    РАЙОНУ   міста   обласного   центру  з   державним  районним поділенням   ще  Української РСР,     було   офіційно  створено   ще   розпорядчим  АКТОМ   найвищого органу   законодавчої   влади  Української  РСР,  -   офіційним   Указом   Президії  Верховної Ради Української РСР від   22 грудня 1973 року № 2314-8, -   а   не   Рішенням  відповідної  міської  Ради    у   відповідному  районі  міста  ;

     Та  на  виконання  якого,   виконавчий   комітет  Ради  народних депутатів відповідної області  24 грудня 1973 року  ухвалив рішення № 728 «Про проведення виборів до районних Рад депутатів трудящих у місті »;  та  у відповідності  з  яким   13  січня  1974  року,   у   щойно  створених   відповідних  районах  МІСТА  обласного   центру      з   державним   районним   поділенням,    провів   вибори   до  щойно  створених    відповідних  районних  Рад  депутатів трудящих у місті ,   якими   було  обрано     їх    склад    та    сформовано    їх   виконавчі  комітети.

     13)  В частині   безпосереднього    використання   після   23  липня   1996  року    територіальною  громадою  Українського народу  відповідного району міста      власних    бюджетних    доходів    встановлених   положеннями   ст.95  Конституції України  від 28 червня 1996 року,   та   у    їх   неупередженому  розподіленні     тільки     між   територіальною    громадою    Українського народу   відповідного району   міста,   та    між   конституційними   Громадянами  України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави  України,  безпосередньо  встановлених  положеннями  розділів  1  та 7 преамбули  Конституції України  від  28 червня 1996 року, 

      які  є   офіційно   об'єднані   спільним    проживанням   у   територіальній  громаді  Українського народу  відповідного району міста ,

      з   правами    її    суб»єктів    конституційного   виборчого  права,  безпосередньо   встановленого    положеннями  ст.71 Розділу ІІІ «Вибори. Референдум» Конституції України  від  28 червня  1996 року;

     14)  В частині   офіційного   формування  та   використання    після   23  липня   1996  року   територіальною    громадою    Українського народу  відповідного району  міста  ,    бюджетних  доходів   встановлених  положеннями    ст.95   Конституції України  від 28 червня 1996 року, тільки конституційною національною грошовою одиницею,  офіційно  встановленою положеннями  частини  11 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України  від   28 червня 1996 року,  -  з   державним  логотипом   «Самостійна  українська  держава»,  у   відповідності  з  резолютивною  частиною  АКТу проголошення  незалежності України  від  24 серпня  1991 року,  та   положеннями    ч.2 стор.1   резолютивної  частини   Постанови   Президії Верховної Ради  України  «Про затвердження  назви та характеристик ознак грошової  одиниці  України»   від 10 грудня  1991 року  № 1952-12;

     15) В  частині  офіційного   висунення    після   23  липня   1996  року    кандидатами   на    конституційні    посади    місцевих   строкових  та  безстрокових      професійних   суддів     місцевого  конституційного  державного  судочинства    встановленого    резолютивною  частиною    АКТу проголошення незалежності  України  від  24 серпня  1991 року   та   положеннями   розділу   3 ст.124  та  ст.128  Конституції України від 28 червня 1996 року,  

      тільки  з  конституційних Громадян України всіх національностей  Українського народу  Самостійної української держави України, безпосередньо встановлених  положеннями   розділів 1  та 7  преамбули   Конституції  України  від 28 червня  1996 року;   які    є   офіційно    об'єднані     спільним  та   офіційним  проживанням  у  територіальній  громаді  Українського   народу    відповідного району    міста   ,  та      права      яких    на   таке     висування   кандидатами   на   посади   місцевих   конституційних   строкових   та   безстрокових      професійних   суддів,     є    офіційно     підтверджені     після   23  липня   1996  року     на   адресу    конституційного    Президента України   та   конституційної   Верховної Ради  України  конституційного скликання,   відповідним  МАНДАТОМ   територіальної  громади  Українського народу  відповідного району міста ,  офіційно  встановленим положеннями ст.173 «Представники держави…………, територіальних  громад»   ЦК України,   з  офіційним   записом   про  останній    у   їх   трудових  книжках;

     16) В частині    офіційного    висунення    та    призначення   після   23  липня   1996  року    на   конституційні   посади   строкових    та    безстрокових     народних   засідателів  та  присяжних  місцевого  конституційного  правосуддя  безпосередньо   встановленого    резолютивною  частиною   АКТу проголошення незалежності   України   від  24   серпня  1991 року  та   положеннями     розділу  4 ст.124   Конституції України від 28 червня 1996 року,  тільки  конституційних   Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної української держави України,  безпосередньо  встановлених   положеннями   розділів 1 та 7  преамбули   Конституції  України  від 28 червня   1996 року,

         офіційно   об'єднаних    спільним  та   офіційним   проживанням    у    територіальній   громаді   Українського   народу   відповідного району міста   ,    та      право     яких    на    таке     висунення     та    призначення    строковими    та    безстроковими    народними   засідателями   та   присяжними    місцевого    конституційного   правосуддя,    є    офіційно   підтвердженим  після   23  липня   1996  року   спеціальним  МАНДАТОМ територіальної громади Українського народу  відповідного району міста , офіційно  встановленим положеннями ст.173 «Представники держави…………, територіальних  громад»   ЦК України,   з  офіційним  записом    про  останній  у   їх  трудових  книжках;

      17) В частині   ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ,   у  межах  адміністративної  території   відповідного району міста  ,    самих  положень   ст.152   Конституції    Української  РСР  від   20 квітня 1978 року,   якими   встановлено,   що   «розгляд  цивільних  та  кримінальних  справ   у   всіх    судах   здійснюється  колегіально;   в суді першої інстанції –  з  участю  народних  засідателів; .Народні засідателі при здійснені правосуддя  користуються всіма  правами  судді»;

       Та  ОБОВ»ЯЗКОВІСТЬ  положень  яких  ще  до цього часу  офіційно   підтверджується  положеннями   розділу 3  ст.22 та розділу  1  ст.127   Конституції  України від 28 червня  1996 року,  та   офіційними    висновками    Конституційного суду України  № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97  за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року  «Про тлумачення статті 98 Конституції України»;  та   самою  відсутністю  у Відомостях  Верховної Ради України   її   офіційних  доказів  з   призначення  та   проведення  Всеукраїнського  референдуму  Українського народу  Самостійної української держави України,  з питання   підтримання   Конституції України  від 28 червня 1996 року;     

      Та   що     положеннями   ст.127  Конституції України   від  28 червня  1996 року,        звільняється   від   доказування   що    конституційне    судочинство   встановлене  положеннями   розділу   3  ст.124   Конституції  України  від  28 червня  1996 року,  є   окремою   частиною   конституційного   правосуддя,   безпосередньо      встановленого   положеннями    ч.4  ст.124  та   розділом  1  ст.127   Конституції  України від 28 червня  1996 року; 

     Та   що    конституційне    судочинство   в   СУДІ     першої  інстанції,    можуть  здійснювати    тільки     професійні  судді,   та     тільки    у    складі     судових  колегій    з   народними  засідателями,    та    тільки   з    таких    їх   осіб,     які   у   відповідності    з   положеннями  розділів 1 та 2 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року,   є   конституційними  Громадянами  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної української держави України;

    Та  офіційні   повноваження   яких   у   межах   адміністративної  території    відповідного району   міста,   -  як   професійних  суддів,   та   народних   засідателів,   документально  підтверджуються  у їх  трудових  книжках ,  відповідним   офіційним    записом  -    як   адміністрацією   Президента  України   так  і    управлінням   справами  Верховної Ради  України,   про  самі    результати    урочистих   заходів   з  призначення   та   з   обрання    останніх   строковими   та    безстроковими   професійними  суддями,  не менше  226-ти  Народними  депутатами України  тільки конституційного скликання,   -   у  відповідності  з положеннями  ст.91 Конституції  України  від 28 червня 1996 року; 

      Та відповідним  спеціальним  МАНДАТОМ  територіальної громади Українського народу відповідного району міста , безпосередньо  встановленим положеннями ст.173 «Представники держави…………, територіальних  громад»   ЦК України,  на  їх  офіційне  висунення  кандидатами  на посаду  професійного  судді ;

    18)  В  частині  ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ,  припинення   у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,  незаконної   діяльності    просто  «СУДДІВ»,   на    яких     не поширюються   положення   розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України  від  28 червня 1996 року,   в  частині конституційного Громадянства України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної  української держави України,   а   з  цим   і   не поширюються   самі  положення   розділу 1  ст.126  Конституції  України  від  28 червня 1996 року;

      Так як  конституційну  ОСНОВУ   останніх   безпосередньо   складають  тільки    конституційні  Громадяни  України   всіх  національностей  Українського народу  Самостійної української держави  України,  офіційно  встановлені  положення   розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України  від  28 червня 1996 року;

   19)  В  частині   ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ,   припинення   у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,    незаконної   діяльності  «СУДДІВ»,  на   яких     не поширюються   положення   розділу 1  ст.126  Конституції  України  від  28 червня 1996 року,   так як    їх    офіційну  основу   безпосередньо    складають   тільки   конституційні  Громадяни  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної  української держави України,   безпосередньо   встановлені  положення   розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України  від  28 червня 1996 року;

    20) В  частині  ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ,  припинення  у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,  незаконної   діяльності   професійних   «СУДДІВ»  та  просто  «СУДДІВ»,   які   не мають  офіційних   доказів конституційного Громадянства України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної  української держави України,  безпосередньо  встановленого  положеннями  розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України  від  28 червня 1996 року;    та     не  мають   офіційних   доказів   його  офіційного  набуття   у  відповідності  з  Законом  України «Про набуття та припинення  громадянства  України», безпосередньо  встановленому  положеннями  другого речення  ст.4 Конституції України  від  28 червня 1996 року;

     21) В частині офіційної  ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ,  припинення   у  межах  адміністративної  території    відповідного району міста  ,     незаконної   діяльності   професійних   «СУДДІВ»   та  просто  «СУДДІВ»,   які   грубим порушенням    положень   розділів  1  та  7 преамбули  Конституції України  від 28 червня  1996 року,  та  грубим   порушенням    положень   другого речення   ст.4 Конституції України  від 28 червня  1996 року,   після   23 липня  1996 року,

      незаконно   отримали    неконституційне   нікчемне   «Громадянство  України   всіх національностей «Народу України», згідно  з  нікчемним  посвідченням    особи  з   найменуванням  «УКРАЇНА» - Паспорт»  віртуальних  РВ «УМВС України» ,

      шляхом    грубого  порушення  положень   другого речення   ст.4 Конституції України  від 28 червня  1996 року,  та  на  підставі  неконституційного  -  пропорційного  Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року  № 2235-III,  -  який   було  незаконно   прийнято   не конституційною Верховною Радою України 3-го пропорційного не конституційного скликання,  - за   незаконної    участі   тільки   225 ти    неконституційних    «Народних  депутатів України»   3-го,  неконституційного  -  пропорційного  скликання, 

     Та  який   повністю   суперечить     конституційному   Закону України   «Про  набуття  та  припинення  Громадянства України»,   безпосередньо  встановленому   положеннями  другого  речення  ст.4 Конституції  України  від  28 червня  1996 року,   -    конституційною  основою   якого   є   тільки   конституційні  Громадяни  України  всіх  національностей   Українського народу  Самостійної  української держави України,  безпосередньо  встановлені     положеннями  розділів  1 та 7  преамбули  Конституції України  від  28 червня 1996 року.

    22)  В  частині   офіційної  ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ,  припинення   у  межах  адміністративної  території   відповідного району міста  ,     незаконної   діяльності    просто   «СУДДІВ»,   -   особи    яких    після    28 червня  1996 року,   як   конституційні   Громадяни   України  всіх   національностей  Українського народу Самостійної української держави України,  встановлені  положеннями  розділів 1 та 2  преамбули   Конституції України  від 28 червня 1996 року,  в дійсності   не призначалися    професійними   суддями   розпорядчим актом    конституційного   Президента  України  та   не обиралися  професійними   суддями   конституційною  Верховною Радою України  конституційного скликання,  у відповідності  з  положеннями    розділу 1 ст.127   та  розділу 1 ст. 128 Конституції  України  від  28  червня  1996 року;

    23) В  частині   припинення  у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,    незаконної   діяльності    просто   «СУДДІВ»,   -    особи    яких   після    28 червня  1996 року,  як   не  конституційні     Громадяни   України   всіх   національностей   віртуального «Народу України»,    згідно   їм    належних  «Посвідчень особи»  з  найменуванням  «УКРАЇНА» - Паспорт»   віртуальних  РВ «УМВС України»  ще   кравчуковської  Конституції   України  від 1 липня  1992 року, 

      офіційно   не  призначалися    професійними   суддями   розпорядчим  актом  конституційного  Президента України та    офіційно  не обиралися  конституційною  Верховною Радою України    конституційного скликання,  у  відповідності   з   положеннями    розділу 1 ст.127   та  розділу 1 ст. 128 Конституції  України  від  28  червня  1996 року;

     24) В  частині   припинення   у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,    незаконної   діяльності  просто  «СУДДІВ»,   -   особи    яких   після    28 червня  1996 року,   як   не  конституційні  Громадяни   України   всіх   національностей  віртуального «Народу України»,    згідно   їм  належних  «Посвідчень особи»  з  найменуванням  «УКРАЇНА» - Паспорт»   віртуальних  РВ «УМВС України»,   незаконно   призначалися   просто  «суддями»  нікчемним  УКАЗОМ    неконституційного    Президента  України   та   незаконно  обиралися  просто  «суддями»    неконституційною   Верховною Радою України  не конституційного -  пропорційного  скликання,   грубим  порушенням  положень   ст.91,  розділу 1 ст.127   та  розділу 1 ст. 128 Конституції  України  від  28  червня  1996 року  та  положень  розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України  від  28  червня  1996 року;   

      шляхом     невиконання    офіційних  висновків  Рішення  Конституційного суду України  № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97   за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»,

        що  є  кримінальним  правопорушенням, безпосередньо встановленим    положеннями  ч.4 ст.382 «Невиконання судового рішення» КК України;

     25) В  частині   припинення  у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,   незаконної   діяльності    просто    «СУДДІВ», -    особи   яких   після   28 червня  1996 року,   як     не  конституційні    Громадяни   України   всіх   національностей  віртуального «Народу України»   згідно   належних    їм    «Посвідчень особи»  з  найменуванням  «УКРАЇНА» - Паспорт» віртуальних  РВ «УМВС України», 

       грубим   порушенням    положень   розділу 3  ст.22,  розділу   4  ст.124   та  розділу  1 ст.127   Розділу VІІІ «Правосуддя»  Конституції України   від 28 червня  1996 року,  одноосібно   публічно   незаконно  створювали,  незаконно призначали  та   незаконно  здійснювали  процес  судового  розгляду  справи  в  СУДІ  першої інстанції,    та    одноосібно   незаконно    ставили   рішення  суду  у   нарадчій  кімнаті,   грубим порушенням  положень  Розділу  VІІІ «Правосуддя»  Конституції України  від   28 червня  1996 року,  -   незаконним  складом  СУДУ   та     незаконним   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ,

        шляхом  невиконання   висновків  Конституційного суду України  у його  Рішенні № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97 за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»,

       в частині,  що  Конституція України  від 28 червня 1996 року,  в положеннях   розділу  1 ст.127  та  ст.128   Розділу VІІІ «Правосуддя»  не приймалася   на Всеукраїнському референдумі  Українського народу   та  що  Верховна Рада України   не має  конституційних повноважень приймати  Конституцію України  в  її пленарному  засіданні.

       26)  В  частині   припинення  у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,   незаконної   діяльності  просто    «СУДДІВ»,    -     особи   яких    після   28 червня  1996 року,   як   не  конституційні    Громадяни   України   всіх   національностей  віртуального «Народу України»   згідно    належних    їм    «Посвідчень особи»  з  найменуванням  «УКРАЇНА» - Паспорт» віртуальних  РВ «УМВС України», 

          після   23  липня  1996 року   та    після   11 липня  1997   року,    допустили     неодноразове    та   системне      грубе    порушення    розділу  3 ст.22,   розділу 2 ст.8  та    Розділу  VІІІ «Правосуддя»   Конституції  України  від  28 червня  1996 року,  та   Постанови  Пленуму Верховного суду України  № 9  від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України  при здійсненні правосуддя;

         та  свідоме  системне   невиконанням    висновків   Конституційного  Суду України   у  його  Рішенні   року № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97 за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»,  в ЧАСТИНІ,

         -   що   Конституція  України  від  28 червня 1996 року,   не приймалася  на  Всеукраїнському  референдумі  Українського  народу Самостійної української держави України,    в  положеннях  ст.1,  розділу  1 ст.5, ст.75,   ст.79, ст.80, ст.85 Розділу  ІV «Верховна Рада України»,   ст.94,  ст.102, ст.104, ст.105, ст.106 Розділу V «Президент України», та розділу 5 ст.124, розділу 1 та останнього речення  ст.126, ст.128, та розділу 2 ст.129  Розділу  VІІІ «Правосуддя»  Конституції  України  від  28 червня 1996 року;

        Та   що   жодний    Президент України,  на   якого   положеннями  ч.23    ст.106 «Президент України»  та  ст.128  Конституції України  від 28 червня 1996 року,  було    покладено   створення    всієї    «конституційної»    судової   влади  офіційно  припиненої   1 грудня  1991 року  « УКРАЇНИ»,    до  цього   часу,

          ще   НЕ МАЄ   офіційного  МАНДАТУ  Українського  народу  Самостійної  української  держави  України,   на    офіційне створення   у межах    державної  території    Самостійної  української держави  України ,   -    у   межах   національних   територій   Українського народу  Самостійної  української держави  України,    жодної  юридичної  особи  публічного права  Українського  народу  Самостійної української держави  України,   з назвами   місцевого  та  апеляційного  СУДУ,     конституційної   «судової  влади»   офіційно  припиненої   1 грудня  1991 року «УКРАЇНИ»;

        27) В  частині   припинення  у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,   незаконної   діяльності  просто    «СУДДІВ»,    -    особи   яких   після   28 червня  1996 року,   як   не  конституційні    Громадяни   України   всіх   національностей  віртуального «Народу України»   згідно   належних    їм    «Посвідчень особи»  з  найменуванням  «УКРАЇНА» - Паспорт»   віртуальних  РВ «УМВС України»,

         шляхом  невиконання  висновків    Рішення  Конституційного суду України  № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97 за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»;  

          грубим порушенням    положень   ст.128  Конституції України   від  28 червня  1996  року,    та    грубим  порушенням   положень   розділів  1 та 7 преамбули   Конституції України   від  28 червня  1996  року,    БУЛИ,   незаконно  призначені    після   11 липня 1997 року   особою   не конституційного    Президента    України,    просто  «СУДДЯМИ»   строком  на  п'ять  років;

         Де   непереборною    перешкодою    цьому   є   сама    відсутність   офіційних   доказів офіційного затвердження  на  Всеукраїнському  референдумі  Українського народу  Самостійної української держави  України,   офіційного   тексту   самої    присяги     конституційного Президента України,  безпосередньо  встановленої   положеннями   ст.104 Конституції України від 28 червня 1996 року,

        -   як тільки  конституційному  Громадянину України  всіх  національностей  Українського народу Самостійної української держави України,  безпосередньо  встановлених  положеннями  розділів   1 та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня  1996 року;

      У підтвердження    вищенаведених  обставин    ДИВИСЬ  наступне:

      а)   Постанову  Верховної Ради  України   від  28 червня  1996 року  № 255/96-ВР  «Про Указ Президента України  «Про проведення всеукраїнського  референдуму з питання   прийняття  нової  Конституції України»;та

        б)  Рішення  Конституційного суду України  № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97 за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»;та

        в)  Висновки    Конституційного суду  України  у  його  Рішенні  від 16 квітня 2008 року №  6-рп/2008  у справі № 1-2/2008 « за конституційними поданнями   Президента України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 5, статті 69, частини другої статті 72, статті 74, частини другої статті 94, частини першої статті 156 Конституції України  (справа про прийняття Конституції та законів України на референдумі)

        28) В  частині   припинення  у  межах  адміністративної  території  відповідного району міста  ,   незаконної   діяльності   просто    «СУДДІВ»,   -     особи   яких   після   28 червня  1996 року,   як   не  конституційні   Громадяни   України   всіх   національностей  віртуального «Народу України»   згідно   належних    їм    «Посвідчень особи»  з  найменуванням  «УКРАЇНА» - Паспорт»   віртуальних  РВ «УМВС України»,

         шляхом  невиконання    висновків    Рішення  Конституційного суду України  № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97 за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»; 

      грубим порушенням    положень   ст.94,  ст.104, та   ст.128  Конституції України   від  28 червня  1996  року,    та    грубим  порушенням   положень   розділів  1 та 7 преамбули   Конституції України   від  28 червня  1996  року,   

      БУЛИ,   незаконно   призначені   після   11 липня 1997 року,     особою   не конституційного    Президента    України,     просто  «СУДДЯМИ»,   строком  на  п'ять  років,    на   підставі   неконституційного – пропорційного   Закону  України  «Про судоустрій  та статус суддів»   від  2 червня 2016 року  № 1402-8,  та  іншого  попереднього   подібного  неконституційного – пропорційного   Закону, 

         -  незаконно   засвідченого   особою  неконституційного   Президента  України,  та  незаконно  прийнятого неконституційною Верховною Радою України 8-го  неконституційного скликання,   грубим  порушенням  розділів 1 та 7 преамбули  Конституції  України  від 28 червня 1996 року,

        та  шляхом   невиконання    Рішення  Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо  відповідності Конституції України ( конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»   від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV. 

       29)  В  частині    офіційного   створення   після   23  липня   1996  року    у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,    у  відповідності  з   положеннями   розділу 3  ст.23 та першого розділу 1 ст.143 Конституції України  від 28 червня 1996 року,  та   у  відповідності  з  положеннями  ст.41 «Особливості  повноважень районних у містах рад та їх виконавчих  органів» ЗУ «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР,   місцевих   установ   національної  поліції   ( міліції ),   -   тільки    як  юридичних  осіб   публічного  права   територіальної  громади Українського народу  відповідного району  міста   Самостійної  української держави України; 

      -  Які   після   21   травня  1997  року   стали   невід'ємною  частиною  безпосередньої   ВЛАДИ  Українського народу   Самостійної  української держави України,  офіційно  встановленої  положеннями  розділів  2 та 3  ст.5,  розділу 1 ст.17  та  розділу 1  ст.143  Конституції  України  від 28 червня  1996 року,  та  невід'ємною  частиною   самого   конституційного   місцевого   самоврядування,

      -   безпосередньо  встановленого   положеннями  останнього   розділу    вступної   частини   вищевказаного  ЗУ «Про місцеве самоврядування»   від 21 травня 1997 року  № 280/97-ВР; -  якими  встановлено, що «цей  ЗАКОН відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування…», -   у нашому випадку, тільки  для   конституційних   Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу Самостійної української держави України,  та  тільки   офіційно  об»єднаних  спільним  проживанням,   у нашому випадку ,  тільки  у  територіальній  громаді  Українського народу   відповідного району  міста     відповідної  області   Самостійної  української  держави  України;

      30) В  частині   офіційного   висунення,   обрання    та   призначення   після   23  липня   1996  року   у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,    на    посади     службових     осіб      у     місцевих    представницьких    та    виконавчих    органах   місцевого   самоврядування  територіальної  громади  Українського народу  відповідного району міста  ,   безпосередньо   встановлених  положеннями   Розділу ХІ «Місцеве самоврядування» Конституції  України  від 28 червня  1996  року,  та  положеннями   Закону України   «Про місцеве самоврядування» від  21 травня   1997 року № 280/97-ВР,  -    офіційне    створення    та    конституційна   діяльність   яких    повністю     узгоджується    з   Рішенням    Конституційного Суду  України  від 18 червня 2002 року № 12-рп/2002  по справі  № 1-16/2002 «про об»єднання  територіальних  громад»; 

        тільки  конституційних  Громадян  України   всіх  національностей  Українського народу   Самостійної   української держави України,  безпосередньо встановлених   положеннями   розділів  1  та 7  преамбули   Конституції  України  від    28 червня  1996 року,   та   тільки   офіційно   об»єднаних   після  23  липня   1996  року   спільним   офіційним   проживанням,   у нашому   випадку,  тільки  у   територіальній  громаді   Українського   народу  відповідного району  міста   ,  як   РАЙОНУ   міста  обласного  центру  з державним   районним  поділенням; 

       Та   персональне    право    яких     на    таке     висунення,  призначення  та   обрання,     є    безпосередньо    та     офіційно  підтвердженим   після   23  липня   1996  року    спеціальним   МАНДАТОМ    територіальної   громади  Українського народу  відповідного району міста ,  офіційно   встановленим положеннями ст.173 «Представники держави…………, територіальних  громад»  ЦК України,   з     офіційним  записом    про  останній   у   їх    трудових  книжках;

       31)   В   частині   офіційного     висунення   та   призначення   після   23  липня   1996  року    у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,   на    посади   членів   окружних   та   місцевих   територіальних  виборчих  комісій    у  виборах   в  відповідному  районі  міста  ,    тільки    конституційного   Президента України та тільки   конституційних  Народних депутатів України  конституційного  скликання, -  тільки  з конституційних   Громадян України   всіх  національностей Українського народу  Самостійної   української держави України,   безпосередньо  встановлених  положеннями   розділів  1 та 7 преамбули   Конституції України від 28 червня 1996 року,    та   тільки    офіційно  об’єднаних   після   23  липня   1996  року   спільним   проживанням     у    територіальній   громаді   Українського  народу  відповідного району  міста   , 

       та    персональне    право    яких    на    таке    висунення     є    офіційно    підтвердженим   після   23  липня   1996  року   спеціальним    МАНДАТОМ  територіальної  громади  Українського народу відповідного району міста , - безпосередньо встановленим положеннями ст.173 «Представники держави…………, територіальних  громад»  ЦК України,    з   офіційним  записом    про  останній   у   їх   трудових  книжках;

     32)  В   частині  офіційного   висунення   та  призначення  після   23  липня   1996  року     у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,     на    посади   членів   окружних   та   місцевих   територіальних  виборчих комісій   у   виборах   в  відповідному  районі  міста  ,    конституційних     місцевих  депутатів   та   депутатів  відповідної  обласної  ради    конституційного скликання,

    - тільки  з конституційних  Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу Самостійної української держави України,  безпосередньо встановлених  положеннями   розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України від 28 червня 1996 року;

       Та  тільки     офіційно    об’єднаних   після   23  липня   1996  року    спільним   та   офіційним   проживанням    у   територіальній   громаді   Українського  народу  відповідного району  міста ,  

        та   право   яких    на    таке    висунення    є   офіційно   підтвердженим   після   23  липня   1996  року   спеціальним  МАНДАТОМ  територіальної  громади Українського народу  відповідного району   міста, безпосередньо встановленим положеннями ст.173 «Представники держави…………, територіальних  громад»  ЦК України,   з  офіційним  записом   про  останній   у   їх  трудових  книжках;

     33)  В частині   офіційного   висунення    та    призначення  після   23  липня   1996  року     у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста    Самостійної    української держави   України,     на    посади     прокурорів   у    місцевих    державних   установах    виконавчої   влади    з  найменуванням     «Прокуратура»,    безпосередньо   та   офіційно   встановленої    резолютивною  частиною   АКТу   проголошення  незалежності України  від 24 серпня  1991 року  та   положеннями   Розділу VІІ «Прокуратура»  Конституції України від 28 червня 1996 року,  тільки  конституційних  Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної   української держави України,  офіційно   встановлених   положеннями   розділів 1 та 7  преамбули   Конституції  України  від 28 червня  1996 року,   та    тільки     з    таких    їх    осіб,   які,    після   23  липня   1996  року    є     офіційно   об'єднані   спільним та  офіційним  проживанням    у   територіальній   громаді   Українського   народу   відповідного району міста   ;  

       Та   офіційне    право    яких    на   таке    висунення   та    призначення    на посаду  прокурора   у   межах   адміністративної  території    відповідного району міста  ,    після   23  липня   1996  року  є  офіційно   підтвердженим   спеціальним  МАНДАТОМ  територіальної   громади  Українського народу   відповідного району міста ,  -   офіційно    встановленим положеннями ст.173 «Представники держави…………, територіальних  громад»  ЦК України,   з  офіційним  записом   про  останній   у   їх  трудових  книжках;

      34) В частині   офіційного   висунення   та   призначення   після   23  липня   1996  року     у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,   на    посади    слідчих,   заступників    та   начальників  слідчого  відділу   у  місцевих державних   установах   виконавчої  влади,  з  найменуванням   «відповідне міське  управління національної  поліції  у відповідній області»  та  «Слідче управління національної  поліції у відповідній області», офіційно встановленої  резолютивною частиною   АКТу проголошення  незалежності України  від 24 серпня  1991 року,  

       тільки   конституційних  Громадян  України   всіх   національностей  Українського народу  Самостійної української держави України,   безпосередньо  встановлених    положеннями   розділів 1 та 7  преамбули   Конституції  України   від   28 червня  1996 року;   та    тільки     які   після    23  липня   1996  року  були  офіційно    об'єднані    спільним  та   офіційним  проживанням   у  територіальній громаді  Українського   народу   відповідного району міста   ;

       Та    офіційне    право    яких    на    таке     висунення     та    призначення   у   межах  адміністративної  території   відповідного району міста  ,    після   23  липня   1996  року   є   офіційно   підтвердженим спеціальним МАНДАТОМ   територіальної громади  Українського народу  відповідного району   міста, офіційно встановленим положеннями ст.173 «Представники держави…………, територіальних  громад»  ЦК України,   з  офіційним  записом   про  останній   у   їх   трудових  книжках;

     35) В частині   офіційної    заборони   та   припинення  після   23  липня   1996  року     у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,   Статутів  та  Установчих  положень   юридичних   осіб  НЕВИЗНАЧЕНОГО   публічного  права,   та   їх   незаконну    державну  реєстрацію,   після   23  липня   1996  року    у відсутність   відповідного   розпорядчого  АКТа   їх  офіційного створення     саме  юридичними  особами   публічного  права   та   юридичні  адреси   яких   після   23  липня   1996  року    офіційно   знаходяться    в   відповідному районі  міста ,   з  назвами   центральних,    окружних,   місцевих   та   міських   територіальних  виборчих   комісій   з   виборів   Президента України,  Народних депутатів України,  місцевих,  міських  та  обласних  депутатів,   та   офіційні  засновники     яких,       та    офіційні    органи   управління    яких    після   23  липня   1996  року   незаконно  складаються    тільки   з    таких     їх     посадових   та    службових   осіб,   -    які     після  23  жовтня  1996   року   та    ще   до   цього часу    НЕ МАЮТЬ   конституційного  громадянства України  всіх  національностей Українського народу  Самостійної  української держави України,  безпосередньо встановленого   положеннями   розділів  1 та 7  преамбули  Конституції України   від  28 червня  1996 року,  та,

       НЕ МАЮТЬ  останнього   після  23  липня 1996  року   на підставі    конституційного    Закону України  « Про набуття  і  припинення громадянства України»,  -  який  офіційно  встановлено  положеннями   другого   речення  ст.4  Конституції України  від  28 червня  1996 року;

      36) В  частині  офіційної   заборони   та     припинення    після   23  липня   1996  року  у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста    Самостійної    української   держави   України,   Статутів    та    Установчих    положень     юридичних   осіб    НЕВИЗНАЧЕНОГО   публічного  права   у   межах   положень  розділів 1 та 7  преамбули   Конституції України від 28 червня  1996 року   та    їх   незаконну  державну  реєстрацію,   після   23  липня   1996  року,  

       у   відсутність   відповідного   розпорядчого    АКТу    їх    офіційного  створення   юридичними  особами  публічного  права   та    юридичні  адреси    яких    офіційно  знаходяться   в   відповідному районі  міста ,    з   назвами    установ     місцевих,  міських   та   обласних   представницьких   та    виконавчих   органів   місцевого    самоврядування   міста     та  відповідної області,   ще   офіційно    припиненої   1  грудня  1991 року  «УКРАЇНИ» як Української  РСР,  

       та     офіційні    засновники    яких    та    офіційні   органи    управління   яких    незаконно   складаються    тільки    з    таких     їх     посадових   та    службових   осіб,     які     після    23  жовтня  1996 року,   ще   до   цього  часу,  НЕ МАЮТЬ конституційного   громадянства України  всіх  національностей   Українського народу  Самостійної української держави України,  безпосередньо   встановленого  положеннями   розділів    1  та 7  преамбули  Конституції України   від  28 червня  1996 року,  та  НЕ МАЮТЬ  останнього   на підставі   конституційного   Закону  України   « Про набуття  і  припинення громадянства України», -   безпосередньо  та  офіційно  встановленого    положеннями   другого   речення  ст.4  Конституції України  від  28 червня  1996 року;

      37) В частині  офіційної   заборони   та  припинення   після   23  липня   1996  року  у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України   Статутів  та  Установчих    положень     юридичних   осіб    НЕВИЗНАЧЕНОГО   публічного  права   у   межах    положень  розділів 1 та 7  преамбули  Конституції України від 28 червня  1996 року   та   їх   незаконної     державної   реєстрації   після   23  липня   1996  року,

       у відсутність    відповідного   розпорядчого    АКТу   їх    офіційного створення   юридичними  особами  публічного  права  та  юридичні  адреси  яких    офіційно  знаходяться  в  відповідному районі  міста ,   з   назвами       Департаментів    виконавчого  комітету   «відповідна  міської  Ради»,   та  з    назвами    «виконавчий  комітет   відповідної  міської  ради»   та    «відповідна  міська   Рада»,

       -   НЕ ЗВАЖАЮЧИ,    що  останні,    після   23  липня   1996  року,   взагалі  офіційно   не створюються    у  відповідному    районі   міста  ,   саме   як   РАЙОНУ  міста  обласного  центру  з  державним   районним  поділенням   Самостійної  української  держави  України;

      Так   як     непереборною   перешкодою   їх   офіційного   створення    після   23  липня   1996  року,    є    відсутність    у   відповідному   районі    міста       офіційних   доказів      офіційного   існування     жодних     міських      жителів    з     правами     міських    суб'єктів    конституційного   виборчого  права,  тим більше   з   правами  безпосередньо   встановленими     положеннями    розділів  1  та  7  преамбули  Конституції України   від  28 червня  1996 року; 

     Та     сама   відсутність    після   23  липня   1996  року   у   межах   відповідного району  міста ,  -  як  РАЙОНУ міста обласного центру з  державним   районним поділенням,    офіційних    доказів   жодного   офіційного  існування   саме   неподільної   міської   адміністративної території  міста  ,   з  статусом    адміністративної територіальної одиниці  Українського  народу   Самостійної  української   держави  України;

     38)  В  частині  офіційної   заборони   та   припинення  після   23  липня   1996  року  у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста     Самостійної    української держави   України    Статутів   та  Установчих   положень    юридичних   осіб    НЕВИЗНАЧЕНОГО    публічного  права    у    межах   положень  розділів 1 та 7  преамбули   Конституції України від 28 червня  1996 року,

      та   їх    незаконної   державної   реєстрації   після   23  липня   1996  року,    у   відсутність  відповідного    розпорядчого   АКТу  їх    офіційного створення  юридичними    особами  публічного  права     та    юридичні  адреси     яких    після   23  липня   1996  року,    незаконно   офіційно   знаходяться     у  відповідному районі  міста ,   з   назвами    міських    прибуткових    комунальних   підприємств,   установ   та  закладів,   засновниками    яких   виступають   Департаменти   виконавчого  комітету   «відповідної  міської  Ради»,  «виконавчий  комітет   відповідної  міської  ради»   та    «відповідна   міська   Рада»;

       Так  як    останні   після   23  липня   1996  року   ВЗАГАЛІ   офіційно    не створюються   у    РАЙОНАХ    міст   обласних  центрів   з   державним  районним    поділенням    Самостійної  української  держави  України, -   у нашому випадку   в   відповідному  районі   міста   ,    як   РАЙОНУ  міста   обласного  центру  з   державним   районним   поділенням,  так    як      непереборною    перешкодою     цьому   є    відсутність    у останніх    офіційних    доказів     дійсного   та   офіційного     існування    у    його    межах    не    тільки    самих    міських    жителів     з    правами   суб'єктів   конституційного  виборчого  права,   безпосередньо   встановлених    положеннями    розділів  1  та 7  преамбули  Конституції України   від  28 червня  1996 року,   а  і    самої    неподільної   МІСЬКОЇ   адміністративної території   з  назвою  міста  , -    як   неподільної  адміністративної територіальної одиниці  Українського  народу   Самостійної  української  держави  України;  

      Тобто,     яка   після     23  липня   1996  року   -      вже     на     законних    та    конституційних    підставах,       могла     офіційно   об»єднати,     у   територіальну    громаду    Українського народу    вже     міста  ,    -    як   міста   обласного  центру  вже   без  державного   районного  поділу,   тільки  конституційних  Громадян  України   всіх    національностей   Українського  народу  Самостійної  української  держави  України,     та    членів   їх    родин;

      -    На    яких     після    1  грудня  1991 року,    та   після   23    липня 1996  року,    безпосередньо   поширювалось  конституційне   Громадянство України   всіх   національностей  Українського  народу  Самостійної  української  держави  України,  безпосередньо    встановлене   положеннями     розділів   1 та 7  преамбули  Конституції  України  від   28 червня  1996 року;

      Та    тільки    з     таких     їх       осіб,      які      ще    до    1  грудня  1991 року    та    до    23   липня 1996 року,      вже    були    офіційно    об'єднанні  спільним    та    офіційним   проживанням    у   територіальних  громадах  Українського народу районів міста   з  державним   районним    поділенням    саме   Української  РСР,    у складі  СРСР,    та  після   1 грудня  1991 року,    вже    Самостійної   української    держави України;

      39)  В частині  офіційної   заборони   та   припинення   після   23  липня   1996  року  у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,     Статутів  та  Установчих   положень  юридичних осіб    НЕВИЗНАЧЕНОГО    публічного  права  у    межах   положень  розділів   1  та 7  преамбули   Конституції України від 28 червня  1996 року,    та   їх    незаконної  державної    реєстрації    у відсутність    відповідного   розпорядчого    АКТу    їх     офіційного створення,    -   юридичними   особами  публічного  права   з  назвами    «політичних  партій»  та   «громадських  організацій»,   та    їх    місцевих,    міських    та    обласних    осередків,   

        та   офіційну    основу    яких     незаконно    складають    тільки     офіційно   припинені    ще   1  грудня  1991 року,   самопроголошені   26 серпня  1991 року,  нікчемні   «Громадяни   України   всіх  національностей    віртуального  «Народу України»,  -   з   нікчемними   посвідченнями    особи   з     найменуванням   «УКРАЇНА»  - Паспорт»  віртуальних  РВ «УМВС України»   ще  кравчуковської    «Конституції України    від  1   липня   1992 року»;  -  як   належних   їм   воєнізованих  та збройних   формувань;

       Та  програмні    документи   яких    після    23  липня   1996  року     не    визнають    Конституцію  України   від  28 червня  1996 року,    в  частині,     самої   ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ   конституційної   установчої   влади   тільки   Українського  народу  Самостійної  української  держави   України,    та    тільки    його   конституційних    Громадян   України  всіх національностей  Українського народу  Самостійної української держави України, безпосередньо  встановлених    положеннями    розділів   1  та 7  преамбули  Конституції України   від  28 червня  1996 року,   та    на    законних підставах    офіційно   набутим   конституційним  Законом  України  «Про  набуття  та  припинення  громадянства України»;   -   про   який     безпосередньо  та   офіційно     ведеться   мова    у    положеннях    другого  речення  ст.4  Конституції України  від 28 червня  1996 року;

       Та   положення    яких    так само    як    і    суб»єкти   конституційного    виборчого    права,    безпосередньо   встановлені    положеннями    розділів   1  та 7  преамбули  Конституції України   від  28 червня  1996 року,    є   офіційною    основою   конституційних   положень   ст.4,  ст.71 Розділу ІІІ  «Вибори. Референдум», розділу 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України», розділів 1 та 2 ст.103 Розділу V «Президент України»  розділів 3 та  4 ст. 124, розділів 1 та 2 ст.127, ст.128 Розділу VІІІ «Правосуддя»,  Розділу ХІ «Місцеве самоврядування»,  та  розділу 1 ст.156 Розділу ХІІІ «Внесення змін до Конституції України»  Конституції України від 28 червня 1996 року;

     40)   В  частині    офіційної   заборони     та    припинення   після   23  липня   1996  року   у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,    Статутів   та   Установчих    положень    юридичних осіб    НЕВИЗНАЧЕНОГО    публічного права    у   межах    положень  розділів  1 та 7  преамбули     Конституції України від 28 червня  1996 року,    та    їх    незаконної    державної   реєстрації   після   23  липня   1996  року    у відсутність  відповідного     розпорядчого   АКТу   їх    офіційного    створення    юридичними  особами   публічного  права,    з   назвами    саме    таких     «політичних  партій»    та     «громадських  організацій»,   та    їх   місцевих   та    міських   осередків,    офіційну    основу    яких    незаконно     складають     тільки      САМІ      офіційно    припинені   ще   1  грудня  1991 року,  самопроголошені    26  серпня  1991 року,    нікчемні   «Громадяни   України    всіх  національностей  віртуального  «Народу України»,  -  з  нікчемними   посвідченнями   особи   з  найменуванням   «УКРАЇНА»  -   Паспорт»  віртуальних   РВ «УМВС  України»  ще   кравчуковської  «Конституції України  від 1 липня 1992 року»; 

         Тобто,   які    в    період    після     23   липня 1996 року   та   19 грудня 2019   року,   грубим порушенням   положень  ст.71  Розділу ІІІ «Вибори, Референдум» та  розділів  1 та 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України» Конституції України від 28 червня 1996 року,  та   шляхом  невиконання  Рішення  Конституційного суду України  № 3-зп від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97 за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»;

     -   шляхом  закінченого злочину,   встановлений  ч.4 ст.382 «Невиконання  судового рішення»,  ч.5 ст.157 «Перешкоджання  виборчому праву», ст.111 «Державна зрада»  ч.3 ст.199  «Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення на Україну, з метою збуту або збут  підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї» КК  України,  та  замаху  на злочин,  встановлений  ч.1 ст.109 «Дії спрямовані …на захоплення державної  влади» КК України;

        Який  незаперечно  підтверджується  Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України ( конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»   від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV;  

         незаконно прийняли  СІМ окремих  неконституційних – пропорційних   виборчих   «ЗАКОНІВ»,  а саме   :

     а) Закон  України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 24 вересня 1997 року № 541/97-ВР; 

    б)  Закон   України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 18 жовтня 2001 року  № 2766-3;

    в) Закон  України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 25 березня 2004 року № 1665-4;

    г) Закон   України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 17 жовтня 2011 року № 4061 -6;

    д) Закон  України  «Про вибори  Президента України»  від    5 березня 1999 року  № 474-XIV;

    є) Закон України  «Про (пропорційні)  вибори  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим , місцевих рад, та сільських,  селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 року № 1667-ІV,та, 

   з)  Виборчий  (пропорційні)  кодекс  України  від 19 грудня  2019 року  № 396 –ІХ;

    Та  протягом   24 років  сім  разів    незаконно   утворювали  неконституційні  пропорційні  органи   неконституційної   законодавчої  влади   офіційно   припиненої    ще    1 грудня  1991 року   «УКРАЇНИ»,   як  Української РСР,    безпосередньо  тільки  з осіб неконституційних «Громадян України  всіх  національностей   віртуального  «Народу України»;        

         У підтвердження  останніх  обставин    ДИВИСЬ  

       а) Конституцію України  від 1 липня 1991 року  та   положення  ст.4  Закону України «Про надра» станом  на  1993 рік,   у самих   Відомостях Верховної  Ради  України  періоду  1 липня 1991 року;

       в) Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України (конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»   від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV., -    яким   офіційно  визнано   неконституційними   пропорційні  вибори   до  Верховної  Ради  України;

       41) В  частині   офіційної     заборони   та      припинення   після   23  липня   1996  року  у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,    Статутів   та   Установчих    положень    юридичних осіб    НЕВИЗНАЧЕНОГО    публічного права    у   межах    положень  розділів   1 та 7  преамбули    Конституції України від 28 червня  1996 року,    та    їх   незаконної    державної  реєстрації   після   23  липня   1996  року,

          у відсутність  відповідного  розпорядчого   АКТу   їх    офіційного    створення  юридичними  особами   публічного  права,     з   назвами    саме    ТАКИХ     «політичних  партій»   та    «громадських  організацій»,   та   їх   місцевих    та    міських   осередків,  

         -    офіційну    основу    яких    незаконно     складають     тільки     САМІ     офіційно    припинені    ще   1  грудня  1991 року,  самопроголошені    26 серпня  1991 року,     нікчемні   «Громадяни   України   всіх  національностей  віртуального  «Народу України»,  з  нікчемними   посвідченнями   особи   з  найменуванням   «УКРАЇНА» - Паспорт» віртуальних    РВ «УМВС  України»  ще   кравчуковської  «Конституції України  від 1 липня 1992 року»; 

       Тобто,   саме    таких   «політичних  партій»   та     «громадських  організацій»,    які     в     період   після    23   липня    1996 року   та   19 грудня 2019   року,

      грубим  порушенням  положень   ст.37   Конституції України  від 28 червня 1996 року,  у  відсутність   доказів  прийняття   після   23 липня  1996 року   Конституції  України  від  28 червня 1996 року    на   Всеукраїнському  референдумі  Українського  народу   Самостійної  української держави  України,  та

     протягом  всього  вищевказаного  періоду   незаконно  та   весь час    намагалися саме неконституційними – пропорційними  виборчими  «ЗАКОНАМИ»,    уникнути   обставин   самої   відсутності   у Відомостях  Верховної Ради  України,    доказів    жодного  офіційного  перетворення  «УКРАЇНИ»,  -   як  національних  територій  Українського народу Української РСР,  вже   у   державу   «УКРАЇНУ»,    тільки   самого    віртуального  «Народу України»,   та   тільки  його  віртуальних «Громадян України  всіх  національностей  віртуального «Народу України»,  з метою   відвертого   та   незаконного   привласнення   не тільки    самої   державної  мови Українського народу Української РСР та  його  правонаступника Українського народу Самостійної української держави України,   а   і   самих    їм   офіційно   належних  національних  територій  Українського народу  -  з  назвою  УКРАЇНА.

       У підтвердження  вищенаведених обставин ДИВИСЬ  шляхом   порівняння   наступне:

     1)  положення  ст.4  Закону України «Про надра» станом  на  1993 рік; 

     2) положення   розділу  1 ст.13 Конституції України  від  28 червня  1996 року;

     3) кравчуковську Конституцію України від 1 липня 1992 року; та

  4) підроблені  положення  ст.1  та  розділу 1 ст.5  Конституції  України  від  28 червня  1996 року;   

    42)  В  частині    офіційної   заборони   та   припинення   після   23  липня   1996  року  у   межах    адміністративної   території   відповідного району  міста      Самостійної    української держави   України,   саме  підроблених   окремих   положень     Конституції  України  від  28 червня 1996 року,  саме   в період    з   28 червня  1996   року    та    23   липня  1996   року   -  ще  до часу  її   публікації    у    Відомостях  Верховної Ради  України    № 30;

      Де   саме   такі    підроблення   окремих   положень   Конституції  України  від  28 червня 1996 року,  у вищевказаний   період   незаперечно  та   повністю  висвітлюється   у   її  положеннях    ст.1,   у  положеннях   розділу  1 ст.5,    у положеннях     1-го  речення  ст.99,  у  положеннях    розділу 2 ст.129,     у  положеннях   ст.133 Розділ  ІХ «Територіальний устрій України»,  у  положеннях  Розділу Х «Автономна Республіка Крим»   Конституції України  від 28 червня  1996 року,  -  саме    в  її    примірнику   офіційно     опубліковано    у    Відомостях  Верховної Ради   України    № 30    від  23   липня  1996 року;

        Тому   Верховна  Рада  України  2-го  скликання   28 червня  1996 року  своєю    Постановою  від  28 червня  1996 року  № 255/96-ВР  «Про Указ Президента України  «Про проведення всеукраїнського  референдуму з питання   прийняття  нової  Конституції України»,  була   вимушена    незаконно   звертатися  до    діючого  на   той  час    Президента  України – Кучми Л.Д. ,   з   НАСТУПНИМ,  -  що «У зв»язку  з прийняттям  Верховною Радою України   Конституції України  і  введенням її  в дію Верховна  Рада  України,  п о с т а н о в л я є :   -   Звернутися до  Президента   України з пропозицією відкликати  УКАЗ Президента України  «Про проведення всеукраїнського  референдуму з питання прийняття нової  Конституції  України»;

                                                       ---

     Тобто,  щоб  саме  у такий   незаконний   спосіб   безпосередньо  вже   приховати   наступне: 

      по-перше,   незаконне    підроблення  положень ст.1  Конституції України  від 28 червня  1996 року,  в  частині  самої    офіційної  назви    самої    держави,  безпосередньо  та   офіційно   встановленої   резолютивною  частиною  АКТу  проголошення  незалежності  України  від 24 серпня 1991 року,  тим більше   встановленої  офіційним   Рішенням   № 17 пленарного  засідання  24 серпня 1991 року  о 18-00  Верховної  Ради  Української РСР  12 –го конституційного скликання   про створення  Самостійної української держави України;

       Де  саме такі   обставини  повністю  та  незаперечно  підтверджується   офіційними   Результатами  Всеукраїнського  референдуму  Українського  народу Української  РСР  1 грудня  1991 року  з підтримання  резолютивної  частини  АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня  1991 року,

       -   офіційною  основою   якої  було   офіційне    Рішення  № 17 пленарного  засідання  24 серпня  1991 року  о 18 годині Верховної Ради Української РСР   12-го конституційного  скликання,   про створення  Самостійної  української  держави  України,    -    згідно    якої    УКРАЇНА,   в    дійсності   є    тільки   національними   територіями   Українського народу  Української РСР,   які   після  1 грудня 1991 року,   вже  стали    державною  територією    Самостійної  української  держави України; 

     Де  підтвердженням  саме  таких  вже   непереборної сили   обставин   є  сама    відсутність   у  назві    УКРАЇНА   слів   українська   держава;    

     по-друге,  незаконне   підроблення  положень  розділу   1 ст.5  Конституції України  від  28 червня  1996 року,  в ЧАСТИНІ,   офіційної  назви   не тільки   самої    української  держави    а   і  дійсного   та   офіційного   її   республіканського  устрою  тільки  Українського народу   -  у відповідності  з   результатами  Всеукраїнського  референдуму  Українського  народу Української РСР  1 грудня  1991 року  з  підтримання  резолютивної  частини  АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня  1991 року,  в частині  створення  Самостійної української держави  України; Тобто, тільки як  Української Республіки,   а   НЕ  «УКРАЇНИ»  як  Республіки»;

      Де  останні  обставини    ще   раз   незаперечно    підтверджується  на той час      положеннями   розділу  1 та  7 преамбули   Конституції України  від 28 червня  1996 року,    -    якими     офіційно  встановлено ,     що    УКРАЇНА    в   дійсності   є  Самостійною  українською   державою    яка   є   Українською Республікою,   тільки   конституційних  громадян  України  всіх  національностей Українського народу  Самостійної української держави України.      

      по-третє,   незаконне   підроблення  положень  1 – го   речення  ст.99  Конституції України  від 28 червня  1996 року,  в  частині    офіційної  назви    самої    національної  грошової  одиниці,   та   самої   дійсної   офіційної   назви     її офіційного державного ЛОГОТИПУ, безпосередньо  встановленого  резолютивною   частиною   АКТу  проголошення  незалежності   України   від   24 серпня  1991 року,   -   саме   після   слова   створення   Самостійної української держави ;

      Де останні  обставини   ще   раз   незаперечно  та  повністю  офіційно    підтверджується   офіційними  результатами  Всеукраїнського  референдуму  Українського  народу Української РСР  1 грудня  1991 року,   з  підтримання  резолютивної  частини   АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня  1991 року; в частині  створення  Самостійної української держави України,  -   як  офіційне  виконання  1 грудня  1991 року   самим   Українським  народом  Української РСР,   самого  офіційного Рішення № 17 пленарного засідання 24 серпня  1991 року о 18-00  Верховної Ради  Української РСР  12 –го  конституційного скликання,   про створення  Самостійної української держави  України,   а   не  самої  «УКРАЇНИ»  тільки  кравчуковського  нікчемного «Народу України»;

      Та  що вищенаведені  обставини   ще раз  незаперечно  та   офіційно   підтверджується   самими   положеннями  розділу  1  та  7  преамбули   Конституції України  від 28 червня  1996 року,  та   положеннями  ч.11 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України  від  28 червня 1996 року; 

     -  якими    вже   офіційно   встановлено    що    конституційна    ГРИВНЯ   у відповідності  з   резолютивною  частиною  АКТу  проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991  року   та   положеннями   ч.11 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України  від  28 червня 1996 року,  є  тільки      національною  грошовою  одиницею  тільки  самого  Українського народу Самостійної   української  держави  України,   -   а   не    «грошовою одиницею  УКРАЇНИ».

      по-четверте,   незаконне  підроблення   положень  першого  розділу  ст.127  та   положень  першої   частини   другого речення  ст.129   Конституції України від  28 червня  1996 року,   повністю   підтверджується   самими  положеннями  розділу 3  ст.22,   розділів 3 та 4 ст.124,   розділом 1 ст.128   Конституції України  від  28 червня 1996 року,  та  положеннями  ст.152   Конституції    Української  РСР  від   20 квітня 1978 року,   -     якими   було   офіційно   встановлено,    що   «розгляд  цивільних  та  кримінальних  справ   у   всіх    судах   здійснюється  колегіально;   в суді першої інстанції –  з  участю  народних  засідателів; .Народні засідателі при здійснені правосуддя  користуються всіма  правами  судді»;

     по п'яте,  незаконне  підроблення  самих  положень ст.133 Розділ ІХ «Територіальний устрій України»,   яке повністю та незаперечно     підтверджується    офіційними  Результатами  Всеукраїнського  референдуму   Українського  народу   Української РСР  1 грудня  1991 року  з  підтримання  резолютивної  частини  АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня  1991 року,   та  самими   положеннями   розділу  1 та  7 преамбули   Конституції України  від 28 червня  1996 року,    положеннями   розділу 2 ст.2 Конституції України  від 28 червня  1996 року,   та   офіційними   висновками  Конституційного суду   України   у   його   Рішенні   № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97  за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України   Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня  1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України», 

      -  Якими    незаперечно  та  повністю    офіційно    підтверджується    що  «Автономна  Республіка  Крим»    ніколи   офіційно   не створювалась     у  самій   Українській  РСР   до   24  серпня   1991   року, -    ще    у складі  СРСР;

       Та   що  остання,   також   ніколи   офіційно   не створювалася    у   самій    «УКРАЇНІ»,   як   Української  РСР   до  1  грудня  1991 року,  та  після   до   28 червня  1996 року  та  28 червня  1996 року, -     вже   у  самій  Самостійній  українській  державі  України,   тим більше   за   участі    її   конституційних  Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу Самостійної української  держави України,  офіційно  встановлених  положеннями  розділів  1 та 7 преамбули  Конституції  України  від   28 червня  1996 року;

     В   підтвердження    вищенаведених   обставин    ДИВИСЬ  наступне:

    1)  офіційний  Лист  від 5 червня 1992 року офіційного представника   УКРАЇНИ  в  ООН,   -    Батюка  Віктора Григоровича    на   ім»я  Генерального  секретаря  ООН,  щодо  офіційної  ЗАЯВИ  Верховної  Ради  України   відносно  рішень  Верховної Ради  Російської Федерації   з  питання   Кримської  області  Української  РСР;  

       2) Постанову  ЦВК  № 60   від  4 грудня  1991 року   по виборах  Президента України  та  всеукраїнського  референдуму,   з підтвердження   АКТу  проголошення  незалежності  України  від 24 серпня  1991 року,  з  підтримання   його  резолютивної  частини,  в  частині   створення  Самостійної  української держави  України.

     по-шосте,   незаконне   підроблення   самих  положень  Розділу Х «Автономна Республіка Крим»  Конституції України  від 28 червня  1996 року,  яке    повністю    та  незаперечно    підтверджується    наступним:

      а)  офіційними  Результатами  Всеукраїнського  референдуму   Українського  народу  Української РСР  1 грудня  1991 року  з  питання  підтримання резолютивної  частини  АКТу проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991 року,  в частині  створення  Самостійної української  держави  України  а  не  самої   УКРАЇНИ;

      б) офіційним Листом  від 5 червня 1992 року офіційного представника   УКРАЇНИ  в  ООН,   -    Батюка  Віктора Григоровича    на   ім»я  Генерального  секретаря  ООН,   щодо  офіційної  ЗАЯВИ  Верховної  Ради  України   відносно  рішень  Верховної Ради  Російської Федерації  з  питання   Кримської  області  Української  РСР;  

     в) Постановою Верховної  Ради  України    від    17 листопада 1994 року

N 250/94-ВР   «про визнання    незаконними   Республіки  Крим,  та  Автономної  Республіки   Крим,   їх    Конституцій  та   громадянства»  

     г)    положеннями   розділу  ст. 59  Конституційного   Договору   від  8 червня  1995  року,  тільки   між  віртуальним  Президентом України -  Кучмою Л.Д.  та  нікчемним  Головою  Верховної Ради  України – Морозом  О.,  -   якими  було     незаконно  досягнуто,   що  « Автономна  Республіка  Крим   є  адміністративно-територіальною автономією   у складі України.    Автономна Республіка   Крим   самостійно   вирішує   питання,  віднесені  до  її відання Конституцією України та законами України»;

       Тобто,    який    було  саме    свідомо    незаконно   укладено    з   метою    незаконної   легалізації    безпосередньо   самої   віртуальної  та    штучної  «Автономної  Республіки  Крим», -  вже   після   її    офіційного  визнання    НЕЗАКОННОЮ    самою  Постановою   Верховної  Ради  України   від 17 листопада 1994 року № 250/94-ВР   -   2-го  скликання ;

     -  Де саме   такі    вищенаведені   обставини   сьогодні   незаперечно  та   повністю   ще   раз  документально   підтверджуються   наступними   висновками    Конституційного   суду   України   у його   Рішенні   № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97  за   конституційним  поданням  Президента України   «щодо відповідності  Конституції України  Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»,  а саме,

      а) що   Український  народ,   офіційно   не уповноважував  Верховну Раду України 2-го скликання,    приймати  саме  ту  Конституцію України,   проект  якої  у відсутність   доказів   її   публічного   обговорення   Українським  народом,       був   Верховною  Радою  України,     не конституційно   прийнято   у   ніч  з  27 та  28 червня  1996 року;

     б) що   прийняття   Конституцію України   у   ніч  з  27 та  28 червня  1996 року;  та    її   введення    в    дію  датою   28 червня  1996 року,   було  тільки       офіційним  визнанням  Верховною  Радою  України,   саме   конституційної   установчої   влади   тільки   Українського  народу  у  відповідності   з  результатами  його  Всеукраїнського  референдуму  1  грудня  1991 року,  з  питання  підтримання  резолютивної  частини АКТу проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991 року,  -   в частині, створення   Самостійної  української     держави  України;

     в) що  положення  ст.85 Розділу  ІV «Верховна  Рада  України»  Конституції України  від  28 червня  1996 року,  не створюють  Верховній  Раді України  конституційних  повноважень  безпосередньо   приймати  Конституцію України    в   пленарному  засіданні  самої  Верховної Ради України,   тим   більше  в Розділі Х «Автономна  Республіка Крим»  та  в  положеннях  ст.130 Розділу ІХ «Територіальний  устрій  України»  Конституції України  від  28 червня  1996 року,  у відсутність  доказів   її жодного   офіційного створення,  ще  до  офіційного прийняття,   самої    Конституції  України  від 28 червня 1996 року; 

    г) що  з  урахуванням  вищенаведених  обставин  є  конституційна  необхідність    винести   та   прийняти  Конституцію України  від  28 червня  1996 року,  на  Всеукраїнському  референдумі  Українського народу,   в частині   безпосереднього  визнання   самим  Українським  народом   положень   ст.1,  розділу 1 ст.5,  та  самої   конституційної  виконавчої,  законодавчої   та  судової   влади  саме  УКРАЇНИ,  офіційно  встановленої  Розділом  ІV «Верховна  Рада  України» ,  Розділом V «Президент України»  Розділом VІ «Кабінет  Міністрів України. Інші органи виконавчої  влади»   Розділом   VІІ «Прокуратура»,  Розділом VІІІ «Правосуддя»,   Розділом ІХ «Територіальний устрій України»,  Розділом  ХІІ «Конституційний Суд  України»   та  Розділом  Х «Автономна  Республіка Крим» Конституції України  від  28 червня 1996 року; та  самої   Автономної  Республіки  Крим,   у відсутність  доказів  її  офіційного створення,  тим більше  за  участі    самого  Українського народу  Самостійної української держави України,  та   за участі  тільки  його конституційних  Громадян  України  всіх  національностей  Українського  народу  Самостійної української держави України,  безпосередньо встановлених  положеннями   розділів 1 та 7 преамбули  Конституції України  від  28 червня  1996 року.

      Це при тому   не зважаючи   на  відсутність  у Відомостях  Верховної  Ради   вищевказаного   періоду   жодних     офіційних  доказів    дійсного   створення  до    24 серпня  1991 року   та   до    1 грудня  1991 року    самої   Кримської АРСР,      та   до   28 червня  1996  року,   та   після,    вже   самої  Автономної  Республіки  Крим    тим більше   за  офіційної   участі   самого  Українського народу  Української  РСР  та  після   28 червня   1996  року,  вже   за  участі    тільки  самих   конституційних  Громадян  України  всіх  національностей  Українського  народу  Самостійної української держави України,  безпосередньо встановлених  положеннями   розділів 1 та 7 преамбули  Конституції України  від  28 червня  1996 року.

         по-сьоме,   за   існування    у   останніх,    після   28 червня  1996 року,   вже  відвертого   переляку   самої    можливості   бути   викритими  у   підробленні      офіційного тексту    Конституції  України    від  28 червня  1996 року,    в  період     1 хв.   на  29   червня  та  23 липня  1996 року,   -     вже    після    її   офіційного   прийняття  Верховною  Радою  України;

        по-восьме,    існування    1  хв.  на  29   червня  1996 року   непереборної    сили    вже   таких    офіційних    обставин      які     виникли   за  фактом    прийняття  Конституції України  від  28  червня  1996 року,   саме  неконституційною  Верховною  Радою України  2-го  неконституційного  скликання,

        -    тільки   з   самих  осіб    нікчемних  та   неконституційних  «Громадян  України  всіх  національностей   віртуального «Народу України»;

         Тобто,  де   останні  обставини   1  хв.  на  29   червня  1996 року   стали    конституційною   підставою    не тільки    для     дострокового     розпуску   Верховної  Ради  України  2-го скликання,    а   і   конституційною   підставою    для    негайної   відставки    самої   особи   неконституційного   Президента  України –  Кучми Л.М.,  та   виникнення   на той час,  конституційних  обов'язків   у       Прем'єр –міністра   України   –  Лазаренко П.І.  безпосередньо   встановлених    положеннями   ст.112 Конституції України  від 28 червня 1996 року;   

      Так   як   Конституція   України    від   28 червня  1996  року,    саме  1  хв.  на  29   червня  1996 року   у відсутність    припинення    дії   Указу   Президента України    від  26  червня 1996 року    № 467/96,     негайно     набрала     своєї    сили ,   саме    за   існування     грубого   порушення   положень   другого   речення   розділу  ІV «Заключних положень»  Конституційного  договору  від  8 червня  1996 року,   між  діючим  на той час   Президентом  України  та  Головою  Верховної Ради  України,           саме     в     тій     його   частині,    якими    встановлено наступне,

     -  що   «До прийняття  нової Конституції  Сторони  не  виноситимуть  на  всеукраїнський референдум, консультативний  референдум  та опитування громадської думки інших питань,  крім  прийняття  нової  Конституції України,  текст якої буде узгоджений Сторонами»; 

         Тому,   сама  відсутність   доказів   виконання   останніх   положень  Конституційного  договору  від  8 червня  1996 року,  тим більше    з   боку    органу  «законодавчої  влади»  офіційно  припиненої   ще  1 грудня   1991 року  «УКРАЇНИ»  як Української РСР,  -    незаконно  скликаної  тільки  з  осіб  самопроголошених   26 червня  1991 року,   нікчемних  «Громадян  України всіх національностей  віртуального «Народу України»,  негайно  створили  таких   непереборної сили   конституційних  обставин, вже  безпосередньо  встановлених    положеннями   розділу 2 ст.90 Конституції України  від 28 червня  1996 року,

        -    для   негайного   та   дострокового   припинення    повноважень   не   тільки   Верховної Ради  України    2-го,  -  як   не конституційного скликання,  -   тільки   з   нікчемних  та  неконституційних та  штучних   «Громадян України  всіх національностей «Народу України»   а  і  для   самої   особи   не  конституційного   Президента  України  -   Кучми Л.Д..

       -   Вже   незаконно    складених    тільки   з   самих     осіб   вже   двічі   офіційно    припинених  1 грудня  1991 року  та  28 червня  1996 року,    не конституційних  «Громадян України   всіх  національностей    віртуального -   нікчемного «Народу України»,   згідно   їх   їм   належних  нікчемних   посвідчень  особи  з найменуванням  «УКРАЇНА» - «Паспорт»  віртуальних  РВ «УМВС України»;

         Тобто,  ще   попередньо    незаконно    випущених  саме   під  прийняття   кравчуковської  Конституції України  від  1 липня  1992 року,    тільки   самого «Народу України»,   не зважаючи  що   останнього   в  дійсності  ніколи  НЕ ІСНУВАЛО  в    Українській РСР  та   в  документах  Держкомстату  УРСР;

     40)  В частині  офіційної   заборони   та   припинення   після   23  липня   1996  року  у  межах   адміністративної   території   відповідного району  міста     Самостійної    української держави   України,   самих   нікчемних   положень    Розділу  Х «Автономна  Республіка Крим»   Конституції  України  від  28 червня 1996 року,    так як    вказаний   розділ     в    дійсності    ніколи  ОКРЕМО      не приймався   в   пленарному  засіданні  Верховної  Ради  України  2-го скликання  у  ніч  з 27 та 28  червня  1996 року,  і  тому    таких   доказів    не   існує  в природі,    де  останнє  незаперечно    та  повністю    документально   підтверджується,   самим    звукозаписом   її   пленарного  засідання. 

       Та   останнім    повністю    звільняє   від  доказування,    що   «Автономна Республіка  Крим»,  в   дійсності    ніколи    офіційно   не створювалась  у Кримській   області   саме   після   24 серпня  1991  року    у   офіційно   припиненій     1 грудня  1991 року    УКРАЇНІ,  -   як  Української РСР,   та    навпаки   була   незаконно  та   штучно  влаштована,   шляхом   державної   та   національної   зради    нікчемного    «Президента  України»  - Кравчука Л.М.  та   450 ти нікчемних «Народних депутатів України» 1-го та  2-го кравчуковського  -  неконституційного   скликання    та    самої   особи   віртуального    «Президента  України»   -  Кучми Л.М.;   -    як   незаконно  обраних   з   використанням   нікчемного  Закону Української РСР «Про вибори Президента України»  від  5  липня 1991 року № 1297-12,   тільки  з  самих   віртуальних    «Громадян  України  всіх  національностей   віртуального  «Народу України»;

      Це при тому,  що вищевказаний   Закон  Української  РСР  «Про вибори Президента України»  від  5  липня 1991 року № 1297-12,  ніколи  офіційно  не приймався  Верховною  Радою  Української РСР 12-го конституційного скликання  та   офіційно   не оприлюднювався   в  Українській  РСР,  та   у  самих    Відомостях   Верховної  Ради  України,  -   на   вказаний  період;

      Тому  вищенаведеним  вже   повністю  звільняється  від  доказування,      що   «Автономна Республіка  Крим»,    як   і  самі   положення    ст.1,   розділу 1 ст.5, розділу 1 ст.99, та   Розділу Х «Автономна Республіка Крим» Конституції України  від 28 червня 1996 року,  були    САМЕ   незаконно   влаштовані   у ніч   з   27 та 28  червня  1996   року,    за   участі,     саме      нікчемних   «Президентів  України»,   та нікчемних  «Народних депутатів України» -  2-го неконституційного  скликання,   -    на   яких   у   жодному випадку     як    до   27   та    28  червня  1996 року,   взагалі     не  поширювалося     конституційне   Громадянство України   всіх   національностей   Українського народу  Самостійної   української держави України,  безпосередньо  встановлене  положеннями    розділів  1   та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року,  та  не поширюється   ще  до цього  часу;

       Де  останні   обставини   повністю   та  незаперечно   ще раз   підтверджуються   самою   відсутністю    у останніх   жодних    офіційних    доказів     їх    спільного   та     офіційного  проживання    після   1 грудня  1991 року    та    після   27  червня  1996 року    у  жодній  територіальній  громаді  Українського народу   СЕЛА,  СЕЛИЩА, МІСТА  районного  центру  МІСТА   обласного значення,  МІСТА  обласного  центру  без  районного поділу,   та  РАЙОНУ  міста  обласного   центру  з державним   районним поділенням  Самостійної української  держави України,  -  як   держави   офіційного  правонаступника    1  грудня   1991 року     Української РСР  у складі  СРСР;

      Та    що   до   останніх,    Кравчук  Л.М.,    як    особа   офіційного  підписанта     нікчемного  Закону Української РСР «Про вибори Президента України»  від  5  липня 1991 року № 1297-12,  -   як  віртуальний  «Громадян  України  всіх  національностей   віртуального  «Народу України»,   вже   24 серпня  1991 року,        після   18-00,    вже   НЕ МАВ як   екс.  голова   Верховної  Ради  Української  РСР,    жодного    офіційного    відношення,   саме    як    ОСОБА    відвертого   її    колаборанта    та    незаконного   підписанта   Постанови   Президії   Верховної Ради  України    № 1442-12 «Про  звернення  Президії  Верховної Ради  України  до   громадян  України   всіх національностей державо утворюючих націй»,    саме   від   імені  Голови  Верховної  Ради  України;

        Це при тому,   незважаючи   на відсутність   у самих   Відомостях Верховної Ради   України    на   той час    жодних    офіційних   доказів   дійсного  та   офіційного   створення   не тільки    «УКРАЇНИ»,  як  держави  віртуального «Народу України»  а   і  самої   Верховної Ради  України   як    державної   установи    законодавчої   влади  « УКРАЇНИ»,  тільки  самого  віртуального  «Народу України»  та   його самопроголошених  26 серпня  1991 року,   віртуальних  «Громадян України  всіх  національностей   віртуального  «Народу України»;

     У  підтвердження   саме  таких  незаконних    обставин   ДИВИСЬ     наступне :

    а)  офіційний     витяг   з положень  ст.1  нікчемного    Закону України  «Про правонаступництво України»  від 12 вересня 1991  року № 1543-12,  -  якими  встановлено: - що  «З моменту проголошення  незалежності України найвищим  органом державної влади України  є Верховна Рада України   в депутатському складі Верховної Ради  Української РСР»;

    б) офіційний  витяг  з  офіційної   відповіді   Центрального державного архіву  вищих органів влади та управління  України (- ЦДАВО України)  вих. № 1222  від  29 листопада 2019 року, якою встановлено, - що «На Ваше звернення повідомляємо, що у переглянутих документах Верховної Ради Української РСР/ України  за серпень – вересень 1991 року відомостей про створення Верховної Ради України  не виявлено»;

    в) офіційний    Витяг   ДРСУ  № 19208222   з  ЄДРПОУ   станом  на  28 серпня 2014 року   юридичної особи  з  назвою   органу  державної  влади   «Верховна  Рада України» ,   яким   офіційно   встановлено,   -  що «  в  Єдиному державному реєстрі юридичних осіб  …… записів  (назвою  «Верховна  Рада України)…    не знайдено».

   г) офіційний  витяг  положень ст.5  нікчемного   Закону України  «Про правонаступництво України»  від  12 вересня 1991  року № 1543-12,  -  якими офіційно  встановлено, - що  « Державний кордон Союзу РСР, що відмежовує територію   України  від інших держав , та кордон між Українською РСР і Білоруською РСР, РРФСР, Республікою Молдова, за станом на 16 липня 1990 року є державним кордоном  УКРАЇНИ»;

      41)  В   частині    ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ   після  23 липня  1996  року  у межах   адміністративної  території  відповідного району  міста     Самостійної   української держави   України,

         Рішення  Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України ( конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»  від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV,   та   самої  ВОЛІ  Українського  народу  Самостійної  української держави України, та  тільки  його   конституційних Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної  української держави  України,   безпосередньо  встановлених   положеннями  розділів 1 та 7 преамбули Конституції України  від  28 червня  1996 року,    у   ВИБОРАХ      на  наступні   найвищі   державні посади   а  саме,   тільки   конституційних  Президентів  України  та  конституційних  Народних  депутатів України  конституційного  скликання;

         Та   останнім,   припинення   у  межах    адміністративної   території   відповідного району  міста  ,   як  РАЙОНУ міста обласного   центру  з  державним районним  поділенням  Самостійної  української держави України,  незаконного  застосування  та використання саме  пропорційного -  неконституційного    виборчого   законодавства  офіційно припиненої  1 грудня  1991 року  «УКРАЇНИ», як Української РСР,   тільки  самих  її    нікчемних  та  неконституційних  «Громадян  України  всіх  національностей  віртуального  «Народу України»»  а  саме :

     а) Закону  України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 24 вересня 1997 року № 541/97-ВР  -  2 - другого  неконституційного скликання; 

    б) Закону  України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 18 жовтня 2001 року  № 2766-3;

    в) Закону   України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 25 березня 2004 року № 1665-4;

    г) Закону   України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 17 жовтня 2011 року № 4061 -6;

    д) Закону  України  «Про вибори  Президента України»  від    5 березня 1999 року  № 474-XIV;

       є) Закону України  «Про (пропорційні)  вибори  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим , місцевих рад, та сільських,  селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 року № 1667-ІV;

       з)  (пропорційного)  Виборчого   кодексу   України  від 19 грудня  2019 року  № 396 –ІХ; та,

    ж) (пропорційного)   Закону  України  «Про вибори   Президента України»  від   9 березня  1999 року  № 474-XIV;

 

        Та   останнім   припинення     безпосередньо    самих    їх    неконституційних  -   пропорційних   виборчих    результатів,      незаконно   отриманих   більше  ніж   грубим   порушенням     положень   ст.91 Конституції  України   від  28 червня  1996  року,   -   за участі   тільки  225 ти  неконституційних «Народних депутатів України» неконституційного -  пропорційного  скликання,  у  виборах      неконституційних  «Президентів  України»,   та   неконституційних «Народних депутатів України»,   безпосередньо   тільки   з   самих  неконституційних   «Громадян  України  всіх  національностей   віртуального  «Народу України»  офіційно   припиненої  1  грудня  1991 року  «УКРАЇНИ»  як  Української  РСР;

         та  тільки  у спосіб  свідомого   невиконання  положень  розділів  1 та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня  1996 року,   та    розділу 2 ст.8, ст.71 Розділу ІІІ «Вибори.Референдум»,   розділів 1 та 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України»   та  розділу 2  ст.152 Розділу ХІІ «Конституційний Суд України» Конституції України  від 28 червня  1996 року,

         та  Рішення  Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 « за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України ( конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»  від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV, -  яким  безпосередньо визнано  неконституційними  пропорційні   вибори   до Верховної Ради України;

       42)  В   частині   ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ   після    30 вересня  2020 року     положень   розділу  2 ст.8, ст.71  Розділу ІІІ «Вибори.Референдум»  та  розділу 2  ст.152 Розділу ХІІ «Конституційний Суд України» Конституції України від 28 червня  1996 року,    у межах   адміністративної  території  відповідного району  міста   Самостійної   української держави України,   та   самої  ВОЛІ  Українського  народу   Самостійної  української держави України,   у   виборах   тільки конституційних  Народних депутатів України та  тільки  конституційного скликання,

    -    конституційну  основу     яких    вже    безпосередньо    складає    саме   Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 «за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України (конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»   від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV,   та  тільки  офіційні  суб'єкти  конституційного  виборчого права,  -  конституційні  Громадяни  України  всіх національностей Українського народу  Самостійної української  держави  України,  безпосередньо  встановлені  положеннями  розділів  1  та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року;

       43)   В   частині   ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ      припинення    та   заборони    у  межах   адміністративної  території  відповідного району  міста     Самостійної  української держави України, у  виконання   Рішення  Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 «за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України (конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»  від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV, 

        всього ІНШОГО неконституційного -  пропорційного    «ЗАКОНОДАВСТВА»  офіційно   припиненої  1   грудня  1991 року  «УКРАЇНИ»  як  Української  РСР,

        як     незаконно   прийнятого    більш   ніж    грубим порушенням  положень  розділу 2 ст.8,  ст.71 Розділу ІІІ «Вибори.Референдум»  розділів 1 та 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України»,   ст.91 та  розділу 2  ст.152 Розділу ХІІ «Конституційний Суд України»  Конституції  України  від  28 червня  1996 року;

        Тобто,   за   незаконної    участі  тільки   225 ти    неконституційних    «Народних  депутатів України»   3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го  та  9-го  неконституційного  -  пропорційного  скликання,   та   неконституційних  «Президентів  України»;

        - Незаконно  обраних  після   24 вересня 1997 року   більше   ніж   грубим порушенням  розділу 1 ст.156 Конституції України від 28 червня 1996 року,

       -  шляхом   закінченого  злочину  безпосередньо   встановленого  положеннями   ч.3 ст. 157 «перешкоджання здійсненню виборчого права» та  ст.111 «Державна зрада»  КК України, та  грубим порушенням  самих  положень  розділів 1 та 7 преамбули  Конституції України від 28  червня 1996 року,  в інтересах  колаборантів  -  в   незаконних  інтересах   тільки   самопроголошених   26 серпня  1991 року  нікчемних «Громадян України всіх  національностей віртуального «Народу України», шляхом  незаконного  застосування   наступного   неконституційного -  пропорційного   виборчого    законодавства   «УКРАЇНИ»,  а саме;

       а) Закону  України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 24 вересня 1997 року № 541/97-ВР; 

    б) Закону  України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 18 жовтня 2001 року  № 2766-3;

    в) Закону   України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 25 березня 2004 року № 1665-4;

    г) Закону   України  «Про (пропорційні)  вибори  народних депутатів України»   від 17 жовтня 2011 року № 4061 -6;

    д) Закону  України  «Про вибори  Президента України»  від    5 березня 1999 року  № 474-XIV;

       є) Закону України  «Про (пропорційні)  вибори  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим , місцевих рад, та сільських,  селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 року № 1667-ІV;

  з)  (пропорційного) Виборчого   кодексу   України  від 19 грудня  2019 року  № 396 –ІХ;

   ж) (пропорційного) Закону   України  «Про вибори   Президента України»  від   9 березня  1999 року  № 474-XIV;

       44)   В   частині   ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ      припинення    та   заборони    у  межах   адміністративної  території  відповідного району  міста     Самостійної  української держави України,   у  виконання   Рішення  Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 «за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України (конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»  від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV, 

          наступного   неконституційного -  пропорційного     «ЗАКОНОДАВСТВА»   з  внесення   ЗМІН  до  Конституції  України  від 28 червня  1996 року,   а саме:

        а) Закону  України  № 2222-ІV від 8  грудня 2004 року;

        б) Закону  України  № 2952- ІV від 1 лютого 2011 року;

        в) Закону  України  № 586-VІІ від 19 вересня 2013 року;

        г) Закону  України  № 742- VІІ  від 21 лютого 2014 року;

        д) Закону  України  1401- VІІІ  від 2 червня 2016 року;

        є) Закону  України  2680- VІІІ від 7 лютого 2019 року;

        з) Закону  України   27-ІХ від 3 вересня 2019 року;

       

        Тобто,   яке   було    незаконно  прийняте   та   незаконно введене    в дію     за   незаконної    участі   тільки   225 ти    неконституційних    «Народних  депутатів України»   3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го  та  9-го  неконституційного  -  пропорційного  скликання, та  неконституційних  «Президентів  України», 

           -   незаконно  обраних  тільки  з  самих    не конституційних «Громадян України всіх  національностей  віртуального «Народу України», 

           шляхом   незаконного застосування  неконституційного -  пропорційного    виборчого  законодавства   офіційно   припиненої  1  грудня  1991 року   «УКРАЇНИ»  як  Української  РСР», 

          - у спосіб  закінченого злочину,  встановленого   ч.4 ст.382 «Невиконання судового рішення»,  ст.157 «Перешкоджання виборчому праву», ч.3 ст.199 « Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення на Україну, з метою збуту або збут  підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї» КК України,  та  замахом  на злочин,  встановлений  положеннями ст. 109 «Захоплення  …..державної влади» та ст.111 «Державна зрада»  КК України, та, 

        від   ІМЕНІ   офіційно   припиненої  1  грудня  1991 року  «УКРАЇНИ» як  Української  РСР,   та   за    незаконної  участі    окремого  кола  її    самопроголошених  26 серпня  1991 року,  нікчемних  «Громадян  України всіх національностей  віртуального  «Народу України»,  шляхом    умисного   та    свідомого  невиконання   наступного:

        а) Рішення  Конституційного суду України  № 3-зп   від 11 липня 1997 року  у справі  № 1/1909-97 за  конституційним  поданням  Президента України  «щодо відповідності  Конституції України Постанови Верховної Ради України  від 1 жовтня 1996 року «Про тлумачення статті 98 Конституції України»;,

       б) Рішення   Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20рп/2010 по справі № 1-45/2010 «за конституційним поданням 252 народних депутатів  України щодо  відповідності Конституції України (конституційності) Закону України  «Про внесення змін  до Конституції України»   від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV;

       в) положень  розділів  1 та 7 преамбули Конституції України  від  28 червня 1996 року; 

       г) положень  ст.71 Розділу ІІІ «Вибори.Референдум»,   розділів 1 та 2 ст.76 Розділу ІV «Верховна Рада України», положень  ст.91,  положень розділу 2  ст.152 Розділу ХІІ «Конституційний Суд України» Конституції України від 28 червня 1996 року; та,

       д) положень  розділу 1 ст.156 Конституції України  від 28 червня 1996 року,  - у відсутність  Всеукраїнського референдуму  Українського народу  Самостійної української держави України.

        

       45) В частині   офіційної   заборони   та   припинення    Статутів   та   Установчих    положень    юридичних   осіб    НЕВИЗНАЧЕНОГО    публічного права,   та   їх   незаконної    державної   реєстрації   у   відсутність  відповідного    розпорядчого   АКТу   їх     офіційного    створення,    з   назвами   «Національний   Банк України»,  «Державне  казначейство  України»,    «Кабінет  Міністрів України»,  та   «Міністерство юстиції України»    та   їх   регіональних   установ    та     відділень,     відповідальних   за    незаконне  введення   в  обіг  1  вересня  1996 року,   та   незаконне  поширення    у  межах   державної території  Самостійної  української держави України,  шляхом  закінченого злочину,  встановленого  положеннями   ч.4 ст.382 «Невиконання судового рішення», ст. 396 «Приховування злочину»,  ст. 111 «Державна зрада»,   ч.3 ст.199 « Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення на Україну, з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї» КК України, та  замаху на злочин, встановлений положеннями ст.109 «Захоплення державної влади» КК України,

             сурогатної  грошової    одиниці   «УКРАЇНИ»,  -   єврейської  «Гривни»,  -   з   незаконним     Логотипом     «УКРАЇНА»,     незаконно    випущеної     в   період   10 грудня  1991 року  та   1 липня  1992 року  під  прийняття  кравчуковської    Конституції   України   від  1 липня  1992 року,    у незаконних  інтересах  окремого   кола   самопроголошених  26 серпня  1991 року,  віртуальних  «Громадян  України   всіх  національностей   віртуального «Народу України»; 

       Тобто,   НЕ ЗВАЖАЮЧИ     на   обов'язковість   1  вересня  1996 року введення   в   обіг    у  межах  адміністративної   території     відповідного району  міста      та    державної  території   Самостійної української  держави  України,   тільки    національної  грошової  одиниці    та   тільки   безпосередньо  встановленої  положеннями  ч.11 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України  від  28 червня 1996 року,  з  національним   державним  логотипом  «Самостійна  українська  держава» ,    у відповідності  з резолютивною  частиною  АКТу проголошення  незалежності України  від  24 серпня  1991 року,  та    офіційну   основу   якої   безпосередньо    складають :

    -  офіційне    Рішення №  17 пленарного засідання  24 серпня  1991 року  о 18-00  Верховної  Ради  Української  РСР  12-го конституційного  скликання,   про створення Самостійної української держави України;

   - ВОЛЯ  Українського  народу   Української  РСР  на його  Всеукраїнському  референдумі  1 грудня  1991 року,  з  підтримання  резолютивної  частини  АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня 1991 року,  в частині створення   Самостійної української держави  України;

   - сам  Український  народ  Самостійної  української держави  України  як  офіційний  правонаступник  після  1 грудня  1991 року,  Українського народу  Української  РСР;

    -  національна  державність  Українського народу  Самостійної   української  держави  України,   як  офіційного  правонаступника   1 грудня  1991 року   Українського народу Української РСР,   офіційно   підтверджена   положеннями   розділу  1 ст.10,  положеннями  розділу 1 ст.13 та  положеннями  розділу 1 ст.17 Конституції України   від  28  червня  1996 року,  та  самими  положеннями  розділів  1 та 2 преамбули  Конституції України  від  28 червня 1996 року;

   -  державна   мова   Українського народу  Самостійної   української  держави  України,   як  офіційного  правонаступника   1 грудня  1991 року   Українського народу   Української  РСР;

    -  національна  історія  Українського народу  Самостійної   української  держави  України,   як  офіційного  правонаступника   1 грудня  1991 року   Українського народу   Української  РСР;

  -  національна  культура Українського народу  Самостійної   української  держави  України,   як  офіційного  правонаступника   1 грудня  1991 року   Українського народу   Української  РСР;

    - національні території  Українського народу  Самостійної   української  держави  України,   як  офіційного  правонаступника   1 грудня  1991 року   Українського народу   Української  РСР,  у межах  всієї   адміністративної території  Української РСР  станом  на    24 серпня 1991 року;

    -  національне  багатство  Українського народу  Самостійної   української  держави  України,   як  офіційного  правонаступника   1 грудня  1991 року   Українського народу Української РСР,  офіційно   встановлене   положеннями   розділу    1  ст.13   Конституції України   від  28  червня  1996 року;

   -  конституційне  Громадянство Українського народу  Самостійної   української  держави  України,  офіційно   встановлене    положеннями  розділів 1  та 7 преамбули  Конституції України  від  28  червня  1996 року.

 

    

      РОЗДІЛ  V «Докази колоборанства Президентів, Народних депутатів України,  місцевих  депутатів,  прокурорів  та   суддів  «УКРАЇНИ»  як  «Громадян України  всіх  національностей  «Народу України»»

 

     1. Офіційне  розпорядження  Голови Верховної Ради України  від 11 листопада 1991 року № 1805-ХІІ, -  Кравчука Л.М.  про наступне

         -  « з метою практичної реалізації ідеї Дж. Сороса. підтриманої членами Консультативної – дорадчої ради ( -  відповідною групою  державних  заколотників),  стосовно розробки проекту міждержавної угоди про принципи організації системи взаємних розрахунків …….»,

        (- шляхом  децентралізації  місцевого  самоврядування  Українського  народу   Самостійної української держави України,   та  продажу  її    земель  національних  територій   Українського  народу    за   сурогатну  грошову  одиницю   УКРАЇНИ.)

        -  У  відсутність   офіційного  та   дійсного    створення     конституційного  Національного  Банку  України,   як    державної  установи  конституційної   виконавчої  влади   безпосередньо  встановленої  резолютивною  частиною  АКТу проголошення незалежності  України  від  24 серпня  1991 року  та  положеннями Розділу VІ «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади» Конституції України  від  28 червня 1996 року;  та  у відсутність  дотримання   положень   розділів 1  та  7 самої  преамбули  Конституції  України  від  28 червня  1996 року;

          У  підтвердження  вищенаведених  обставин   ДИВИСЬ  наступне:

        1) перехідні  положення   пропорційного – неконституційного  Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від  21 грудня 2006 року  № 514-V, про наступне,  -  що  «  2. Визнати таким,  що втратив чинність, САМЕ   21 грудня 2006 року,   Закон Української РСР "Про Раду  Міністрів  Української  РСР"  (4157-09) (????!!!);

       2) Витяг ДРСУ № 20942001 від  28 липня 2015р.  з  ЄДРПОУ  юридичної особи з найменуванням   «Кабінет міністрів України»,  -   яким  станом  на   28 липня 2015 року   офіційно  встановлено,  -  що « В Єдиному державному реєстрі  юридичних осіб  …..  записів   про юридичну  особу   з найменуванням  «Кабінет міністрів України»,   не знайдено.»

      3) Витяг  ДРСУ № 20147984 від 23 липня  2015 року  з  ЄДРПОУ  юридичної особи  з найменуванням    «Національний банк України»,   яким  станом  на  23 липня  2015 року    офіційно  встановлено,  що   «Дані про розпорядчий АКТ , на підставі  якого створено  юридичну  особу ( з найменуванням   «Національний Банк України») : відомості  відсутні.»

                                                     

    2. Лист   Державної  архівної  служби  України   ЦДАВО України,   від  14 липня  2020 року  № 347-зв,    про  наступне:

     -  «На  Ваше звернення, …… До відома  сповіщаємо , що у переглянутих  документах  Верховної Ради  УРСР/ України за липень –грудень  1991 року  постанов Президії Верховної Ради УРСР,     постанов Верховної Ради  України» про призначення виборів Президента України  призначених   на   01 грудня  1991 року ,  про створення Президії  ВРУ, про форму виборчого  бюлетеня по виборах Президента УРСР,  та про перейменування  журналу  Відомості  Верховної Ради  УРСР  на Відомості  Верховної Ради  України»,   не виявлено».

      3. Положення  розділу  2 ст.4   Закону Української  РСР   від  5 липня  1991 року  № 1295-15  «Про Президента Української РСР», -  «При вступі на посаду Президент Української РСР приносить присягу такого  змісту «Урочисто присягаю народові  України  при здійснені  повноважень Президента  Української  РСР».  (???)

     4.Положення  ст.9 «Об'єкти виключної власності народу України» Розділу 2 «Право виключної власності  народу України» Закону України  «Про власність»  від 7 лютого 1991 року № 697-ХІІ, про наступне –що « Земля,її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, ресурси її континентального шельфу та виключно морської економічної зони є об'єктами  права виключної власності  народу України»;

     5. Положення розділу 2 ст.10 «Здійснення народом України  права виключної власності» Розділу ІІ«  «Право виключної власності  народу України» від 7 лютого 1991 року № 697-ХІІ, про наступне –що «Народ України здійснює право власності на об'єкти перелічені в ст.9 цього закону ,  через Верховну Раду України, а також через місцеві Ради народних депутатів»; 

     6. Положення  ст.17 « Присяга державних  службовців»  ЗУ «Про державну службу»  від  16 грудня 1993 року  N 3723-XII,  -  що «  Громадяни України,   які  вперше  зараховуються  на  державну службу, приймають Присягу такого змісту:

     "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто  присягаю,  що  буду  вірно  служити   народові   УКРАЇНИ,   суворо дотримуватись Конституції та законів України» .                      

     7. Положення розділу 2 ст.3  Розділу  1 «Загальні засади конституційного ладу»  вищевказаної   Конституції України   від  1 липня 1992 року,   -   у яких  « Народ України складають  громадяни  України всіх національностей».

     8. Положення  розділу 5  ст.3  Розділу  1 «Загальні засади конституційного ладу»  Конституції України   від  1 липня 1992 року,  -  де  « Від імені  народу України  можуть виступати   виключно   національні  Збори  УКРАЇНИ».

     9. Положення   ст.4  «Власність на надра» Кодексу України  «Про Надра» від 27 квітня 1994 року   ВР№ 133/94  станом  на   1 серпня 1998 року,   якими  безпосередньо  офіційно  встановлено, - що  «Надра є виключною власністю народу України  і надаються тільки  у користування. Угоди або дії , які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України  на надра є недійсними. Народ України  здійснює право власності на надра через Верховну Раду України , Верховну Раду Республіки Крим  і місцеві Ради  народних депутатів.  (?????!!!)

     10. Положення  ст.17 « Присяга державних службовців»  ЗУ «Про державну службу»  від  16 грудня 1993 року  N 3723-XII,  -  що «  Громадяни України,   які  вперше  зараховуються  на  державну службу, приймають Присягу такого змісту: -    "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто  присягаю,  що  буду  вірно  служити   народові   УКРАЇНИ,   суворо дотримуватись Конституції та законів України». 

    11. Положення   ч.16   Закону України від 17 вересня  1991 року № 1654-12 «Про внесення  змін і доповнень до Конституції Української  РСР» ,   який втратив  чинність  на підставі Закону №254/96-ВР від 28 червня 1996 року,    якими   встановлено,  -  « п.16 У назві і тексті Конституції (888-09) слова Українська Радянська Соціалістична Республіка  та Українська  РСР»     замінити  словом  «УКРАЇНА»,  -  Українська  РСР   є    УКРАЇНА;

    12. Перехідні  та   прикінцеві   положення   пропорційного – неконституційного Закону  України  «Про Національну поліцію»  від  2 липня 2015 року № 580-VIII,   якими  офіційно   встановлено, -  «Визнати такими, що втратили чинність: Закон Української РСР  "Про міліцію"  від  20 грудня 1990 року  N 565-XII /(Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами)  та  Постанова  Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 21),

    13. Положення ч.2 Розділу XI «Прикінцеві положення»  пропорційного  -  неконституційного  Закону  України  «Про Кабінет міністрів України »  від  21 грудня 2006 року  № 514-V,   якими  встановлено  наступне, 

     – «  2. Визнати таким,  що втратив чинність, САМЕ   21 грудня 2006 року,   Закон Української РСР "Про Раду  Міністрів  Української  РСР"  (  4157-09  ) (????!!!);                                 ---

    14.   Витяг    ДРСУ  Серія АД  № 443862   від 14 серпня 2014р. з ЄДРПОУ  юридичної особи з найменуванням  «Міністерство внутрішніх  справ   України»,  яким  станом  на  14 серпня  2014 року   офіційно встановлено, -   що « Дані про розпорядчий АКТ на підставі якого  створено юридичну особу  ( - з найменуванням  «Міністерство внутрішніх  справ   України»),  відомості  відсутні.»/

     15. Положення   ч.1 розділу  3 ст.1 «Службова дисципліна»   Дисциплінарного Статуту національної поліції  України  від 15 березня 2018 року  № 2337-VІІІ,  -     якими      незаконно  встановлено,   

       -  що  « 1) бути вірним  Присяги  поліцейського, мужньо і вправно служити  народу  УКРАЇНИ»   (????????!!!!); 

     16. Положення   ст.1  нікчемного    Закону України  «Про правонаступництво України»  від 12 вересня 1991  року № 1543-12,  -  якими  встановлено: - що  «З моменту проголошення  незалежності України найвищим  органом державної влади України  є Верховна Рада України   в депутатському складі Верховної Ради  Української РСР»;

     17. Офіційна відповідь   Центрального державного архіву  вищих органів влади та управління  України (- ЦДАВО України)  вих. № 1222  від  29 листопада 2019 року,  якою встановлено, - що «На Ваше звернення повідомляємо, що у переглянутих документах Верховної Ради Української РСР/ України  за серпень – вересень 1991 року відомостей про створення Верховної Ради України  не виявлено»;

     18.  Витяг    ДРСУ  № 19208222   з  ЄДРПОУ   станом  на  28 серпня 2014 року   юридичної особи  з  назвою   органу  державної  влади   «Верховна  Рада України» ,    яким   офіційно   встановлено,   -  що «  в  Єдиному державному реєстрі юридичних осіб  …… записів  (назвою  «Верховна  Рада України)…    не знайдено».

     19. Положення    ст.5   нікчемного   Закону України  «Про правонаступництво України»  від 12 вересня 1991  року № 1543-12,  -  якими   встановлено : - що «  Державний кордон Союзу РСР, що відмежовує територію   України  від інших держав, та кордон між Українською РСР і Білоруською РСР, РРФСР, Республікою Молдова, за станом на 16 липня 1990 року є державним кордоном  УКРАЇНИ».

       20. Постанова  Верховної   Ради  України  від 28 червня  1996 року  № 255/96-ВР  «Про Указ Президента України  «Про проведення всеукраїнського  референдуму з питання   прийняття  нової  Конституції України», про наступне: -  що  «У зв»язку  з прийняттям  Верховною Радою України   Конституції України  і  введенням її  в дію Верховна  Рада  України,  п о с т а н о в л я є :   -   Звернутися до  Президента   України з пропозицією відкликати  УКАЗ Президента України  «Про проведення всеукраїнського  референдуму з питання прийняття нової  Конституції  України»;

  21. Закон  України  № 2222-ІV від 8  грудня 2004 року, про внесення  неконституційних  ЗМІН  до Конституції України  від 28 червня 1996 року,   незаконно  прийнятий   грубим  порушенням  положень  розділів  1 та 7 преамбули Конституції України від  28 червня  1996 року  та  положень  розділу 1 ст.156  Конституції України від 28 червня 1996 року;

      22. Закон  України  № 2952- ІV від 1 лютого 2011 року про внесення  неконституційних  ЗМІН  до Конституції України  від 28 червня 1996 року,   незаконно  прийнятий   грубим порушенням  положень  розділів  1 та 7 преамбули Конституції України від  28 червня  1996 року та   розділу 1 ст.156 Конституції України від 28 червня 1996 року;

      23. Закон  України  № 586-VІІ від 19 вересня 2013 року про внесення  неконституційних  ЗМІН  до Конституції України  від 28 червня 1996 року,   незаконно  прийнятий   грубим порушенням  положень  розділів  1 та 7 преамбули Конституції України від  28 червня  1996 року  та   розділу 1 ст.156 Конституції України від 28 червня 1996 року;

      24. Закон  України  № 742-VІІ  від 21 лютого 2014 року про внесення  неконституційних  ЗМІН  до Конституції України  від 28 червня 1996 року,   незаконно  прийнятий   грубим порушенням  положень  розділів  1 та 7 преамбули Конституції України від  28 червня  1996 року  та  розділу 1 ст.156 Конституції України від 28 червня 1996 року;

      25. Закон  України  1401-VІІІ  від 2 червня 2016 року про внесення  неконституційних  ЗМІН  до Конституції України  від 28 червня 1996 року,   незаконно  прийнятий   грубим порушенням  положень  розділів  1 та 7 преамбули Конституції України від  28 червня  1996 року  та  розділу 1 ст.156 Конституції України від 28 червня 1996 року;

      26. Закон  України  2680-VІІІ від 7 лютого 2019 року про внесення  неконституційних  ЗМІН  до Конституції України  від 28 червня 1996 року,   незаконно  прийнятий   грубим порушенням  положень  розділів  1 та 7 преамбули Конституції України від  28 червня  1996 року  та  розділу 1 ст.156 Конституції України від 28 червня 1996 року;

      27. Закон  України  27-ІХ від 3 вересня 2019 року про внесення  неконституційних  ЗМІН  до Конституції України  від 28 червня 1996 року,   незаконно  прийнятий   грубим порушенням  розділу 1 ст.156 Конституції України від 28 червня 1996 року.

 

Читайте також публікації:

Геноцид: Детально про державну зраду або іменем якої України – матеріали для Гаазького трибуналу (частина І)

Геноцид: Детально про державну зраду або іменем якої України – матеріали для Гаазького трибуналу (частина ІІ)

Геноцид: Детально про державну зраду або іменем якої України – матеріали для Гаазького трибуналу (частина ІІІ)

Геноцид: Детально про державну зраду або іменем якої України – матеріали для Гаазького трибуналу (частина ІV)

Геноцид: Детально про державну зраду або іменем якої України – матеріали для Гаазького трибуналу (частина V)

ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 1)

ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 2)

ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 3)

ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 4)

Коли у іншої сторони немає аргументів, вмикається ігнор? – заява про злочин до уповноважених, на уповноважених

Коли все впорядкується на полицях персональної відповідальності…

Останні місцеві вибори – не дійсні! Дізнайся чому…

Про конституційні підстави негайного виконання статті 5 Конституції України – здійснення влади безпосередньо

Про конституційні підстави негайного виконання статті 5 Конституції України – здійснення влади безпосередньо (продовження)