- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

середа, 10 листопада 2021 р.

Юлія Щербак: Міркування щодо неочевидних пасток деяких судових рішень

 

Розглядаючи сучасні тенденції та спираючись на досвід професійних юристів нашого міста Дніпра, хотілось би розповісти про одну цікаву схему з судової практики.

Гіпотетично припустимо, що на одному великому підприємстві «Х» порушили який-небудь закон, з-за чого працівники понесли матеріальні та моральні збитки. Працівники подали до суду позов на підприємство. Суд почав розглядати дану справу і може дійти висновку, що підприємство «Х» повинно виплатити працівникам компенсацію як за моральну, так і за матеріальну шкоду. Судовий процес продовжується, наприклад, півроку.

Здається, що маючи всі докази, всі матеріали та підстави, щоб винести рішення на користь працівників, суд однозначно прийме рішення, щоб визнати підприємство порушником і призначити виплату працівникам компенсації. Але ж ні. Суд «закриває» справу, законно спираючись на попереднє рішення іншого суду по аналогічній справі. Що тут відбувається?

А справа у тому, що власники підприємства «Х» відрядили на допомогу необізнаним у хитросплетіннях позивачам «професійну падлюку-адвоката» - «проффесора околовсяческоюридичних наук», який раніше, навмисне вже програв таку ж справу у подібному суді і тепер всі подібні справи законно будуть розглядатись, беручи до уваги таке попереднє негативне рішення.

Законні підстави для слідування вже прийнятим рішенням з боку суду:

-                Конституція України, стаття 129-1. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

-                Закон України «Про судоустрій і статус суддів», стаття 13, частина 2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

-                Кодекс адміністративного судочинства України:

Стаття 14, частина 2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Стаття 370, частина 1. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Звісно, що падлюка-адвокат навмисне програв таку справу, та отримав за це своє «матеріальне заохочення» від замовника. Але ж тут треба брати до уваги і той факт, що є малозначні справи, які в ніякому разі не можна порівнювати з справами, що зачіпають права і свободи мільйонів, так як, наприклад, гіпотетично, питання скасування незаконно введеного карантину.

Чому дані міркування слід взяти до уваги? Тому що така практика зараз набуває актуальності і вводить в оману навіть професійних юристів і адвокатів, не кажучи вже про пересічних громадян. Будьте уважні!


4 коментарі:

  1. Дяки, що хоча б немає прецендентного права, тому кожне судове рішення стосується конкретних сторін конкретної судової справи. Але практика цікава

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так так и есть, я писал про этого "борца" Гумирова. Онтдошел до того, что в суде первой инстанции по карантину, пригласил какого то " прохвессора" по Ковиду, который стал рассказывать судьям, какой Ковид страшный и каким антибиотиком его нужно лечить. То есть сделал как Вы пишете.Естесственно, суд первой инстанции постановил решение, отказать. Но он типв подал апеляци, кассацию... и засрал дело. И потом, с этих пидстав уже нельзя рассматривать дело снова, так как оно рассматривалось вновь. Но он типа," народный херой". А сейчас он опять, типа что то хочет подавать, засирая другие основания. И таких "борцунов" я думаю много.Меня удивляет его термин- "Багнетовщина". Благодарю Багнет нации, что они хоть раскопали столько полезного материала, и бескорысно для всех нас. А эта пагубная Гумировщина, должна быть прекращена.

      Видалити
    2. Поддерживаю! Да проснется у всех совесть!

      Видалити
    3. Як пояснював Андрій Карпович, суди враховують (застосовують) не всі попідряд рішення судів і навіть не всі рішення ВС. а виключно мають враховувати рішення Великої Палати ВС та/або Пленуму Верхвного Суду.

      Видалити

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -