І, навіть
під час війни, яка є наслідком невиконання чинної Конституції України від 28
червня 1996 року (і в першу чергу так званими «посадовими особами»), деякі
«судді» Дніпропетровського окружного адміністративного суду, без наявного у них
конституційного громадянства і статусу ПРОФЕСІЙНОГО СУДДІ, відмежовують себе
від верховенства права в особі ГО ОПГ «Багнет Нації», за рахунок присутності в
судовій залі незаконного збройного формування (Служби судової охорони - ССО), з
автоматичною зброєю, під чутким керівництвом втомленого семигодинним засіданням
куратора із служби безпеки.
Ну, що ж, це ваш вибір, невігласи…
1 грудня 1991 року за результатами
Всеукраїнського референдуму було створено Самостійну українську державу України
– преамбула чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР), яка була прийнята 28 червня 1996 року на п’ятій сесії
Верховної Ради України
З А Я В А
про відвід «судді» Дніпропетровського окружного адміністративного суду
КУЧУГУРНОЇ Н. В., як фізичної особи (статистичної одиниці) без національності –
мігранта по відношенню до внутрішнього законодавства України, яка не набувала
конституційного громадянства Самостійної Української Держави України, а
відповідно і законних повноважень судді
В провадженні судді Дніпропетровського
окружного адміністративного суду Кучугурної Наталії Вікторівни знаходиться
адміністративна справа № 160/6323/19 за позовом Дмитра Сергійовича Чернеша до
Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, Ради адвокатів
Дніпропетровської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації
«Національна асоціація адвокатів України» та третьої особи Адвокатського
об’єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів».
Частиною другою статті 42 Кодексу
адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що у справах можуть також брати участь органи та особи,
яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Керуючись
пунктами 1-6 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: ознайомлюватися
з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових
рішень; подавати
докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом;
брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а
також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати
пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під
час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань
інших осіб; ознайомлюватися
з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання
технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу
їх неправильності чи неповноти; оскаржувати
судові рішення у визначених законом випадках; користуватися
іншими визначеними законом процесуальними правами.
Частинами п’ятою і шостою статті 13 Закону
України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»
визначено, що висновки
щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є
обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй
діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах
Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В своїй Постанові № 9 від 01.11.1996 року «Про
застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» Пленум Верховного
Суду України наголосив, що «Відповідно до статті 8 Конституції в Україні визнається
і діє принцип верховенства права. Конституційні
права та свободи людини і
громадянина є безпосередньо
діючими. Вони визначають цілі і
зміст законів та
інших нормативно-правових актів,
зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування і
забезпечуються захистом
правосуддя.
Виходячи
із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на
захист цих прав і
свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що
згідно зі статтею 22 Конституції закріплені в ній
права і свободи людини й громадянина не є вичерпними.
Оскільки
Конституція України, як зазначено в її
статті 8, має найвищу юридичну силу, а
її норми є нормами прямої дії, суди при
розгляді конкретних справ мають
оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його
відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію
як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на
Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй».
Статус судді
визначений положенням статті 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
є співзвучним положенню частини третьої статті 127 чинної Конституції України
та визначений наступним чином: «Суддею є громадянин
України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну
суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній
основі». Серед вимог до кандидатів на посаду судді, визначених
положенням частини першої статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус
суддів», основним критерієм є те, що на посаду судді може бути призначений громадянин України.
В
мотивувальній частині свого Рішення № 3-рп/2011 від 5 квітня 2011 року справа № 1-10/2011
(яке є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути
оскарженим) Конституційний Суд України наголосив, що «судову
владу реалізовують професійні судді та,
у визначених законом випадках, народні
засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя (частина перша статті 127 Конституції України (254к/96-ВР), частина друга статті 1
Закону) (2453-17). Суддею є громадянин України, який в установленому Конституцією
України (254к/96-ВР) і Законом (2453-17)
порядку призначений чи обраний суддею, займає
штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на
професійній основі (частина четверта статті 126 Конституції України (254к/96-ВР), стаття 51 Закону (2453-17).
За Конституцією України (254к/96-ВР) набуття громадянином
України статусу професійного
судді пов'язане з настанням
відповідного юридичного факту
- призначення чи обрання його на цю
посаду».
В своєму Рішенні № 4-рп/2013 від 12 червня 2013 року справа №
1-9/2013 Конституційний Суд України наголошує, що згідно з Конституцією України судоустрій, судочинство,
статус суддів визначаються виключно законами України (пункт 14 частини першої статті 92), які приймає єдиний орган законодавчої влади в Україні - Верховна Рада
України (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91); правосуддя здійснюють ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ та,
у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні (частина перша статті 127). Суддею є громадянин України
(читай – Самостійної української держави України), який у встановленому Конституцією України і
Законом порядку призначений чи обраний суддею, займає
штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на
професійній основі; судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця
суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя
обіймає в суді (стаття 51 Закону).
Загальний порядок призначення на посаду професійного судді в судах загальної
юрисдикції та підстави звільнення з цієї посади передбачені Основним Законом
України (пунктом 27 частини першої статті 85, частинами четвертою, п’ятою статті 126, частиною третьою статті 127, частиною першою статті 128). Зміст зазначених положень щодо процедури, порядку призначення і обрання
на посаду судді конкретизовано в Законі, в якому, зокрема, встановлено вимоги
до осіб, що виявили бажання звернутись до Комісії з заявою про участь у доборі
кандидатів, та до кандидатів, які вже проходять відповідний добір.
Врегулювання передбаченого відповідним Законом порядку
набуття статусу професійного судді
узгоджується з вимогами міжнародних актів. Так, у Європейській хартії про закон „Про статус суддів“ від 10
липня 1998 року зазначено, що „закон встановлює обставини, за яких попередня
діяльність кандидата або ж діяльність його близьких родичів з причин законних
об’єктивних сумнівів, породжуваних такою діяльністю, щодо неупередженості та
незалежності цього кандидата, може бути перешкодою для призначення його на
посаду судді“ (пункт 3.2). У пункті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених
резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року
та 13 грудня 1985 року, закріплено, що особи, відібрані для судових посад,
повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну добору
кваліфікацію в галузі права. У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19
травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27
липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи,
а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та
непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному
суспільстві.
Отже, довіра до
суду, і правосуддя загалом, має базуватись виключно на засадах чіткого
дотримання і виконання норм чинного законодавства, і в першу чергу Конституції
України, в сукупності їх відповідності чинним міжнародним договорам, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і які є частиною
національного законодавства України.
Положеннями
статті 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине
громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Мною, як уповноваженим представником
Громадської організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» до
Верховної Ради України було сформовано і направлено запит від 28 жовтня 2020
року № ЗПІ/046/20 (копія – додається) з вимогою отримання публічної інформації
у вигляді отримання завірених належним чином фотокопій титульної і останніх
сторінок Закону України «Про підстави набуття і припинення громадянства України».
У відповіді від 30 жовтня 2020 року №
18/10-1835 (копія – додається), яка надійшла з Апарату Верховної Ради України
зазначено, що в базі даних нормативно-правової інформації «Законодавство
України» офіційного порталу Верховної Ради України Закону України «Про підстави
набуття і припинення громадянства України» - відсутній (!!!).
Слід зауважити, що згаданий вище Закон
України «Про підстави набуття і припинення громадянства України» повинен розглядатися виключно у системному зв’язку
із законами, визначеними пунктом 1 і 2 частини першої статті 92. Конституції
України. Таких конституційних законів, має бути три.
Так, пунктом 1 частини першої статті 92. Конституції України (Документ 254к/96-ВР) закріплено, що виключно законами
України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії
цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
В свою чергу пунктом 2 частини першої статті
92. Конституції України (Документ 254к/96-ВР) закріплено, що виключно законами
України визначаються, зокрема: громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та
осіб без громадянства.
Мною, як
уповноваженим представником Громадської організації «Об’єднана правозахисна
група «Багнет Нації» до Верховної Ради України було сформовано і направлено
запити від 01 березня 2021 року за №№ ЗПІ/090/21 і ЗПІ/091/21 (копії –
додаються), з вимогою щодо отримання достовірної інформації
стосовно прийняття (або неприйняття) Верховною Радою України Закону України «Про права і свободи
людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод»,
який відповідає змісту чинної Конституції України, Закону України «Про основні обов'язки
громадянина», який відповідає змісту чинної Конституції України та Закону
України «Про
громадянство,
правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства»,
який також відповідає змісту чинної Конституції України. Крім того, в даних
запитах, мною, запитувалася інформація стосовно внесення до Верховної Ради
України відповідних законопроектів.
З відповідей від 01 березня 2021 року №№
18/07-369 та 18/07-370 (копії – додаються), які надійшли на зазначені запити
від Апарату Верховної Ради України вбачається, що не тільки зазначені вище
закони не приймалися Верховною Радою України, ба-більше того, до Парламенту,
навіть не вносилися відповідні проекти законів.
З наведеного вище випливає, що в Україні й
досі залишаються не визначеними і неврегульованими на законодавчому рівні ані підстави набуття і припинення
громадянства України, ані права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і
свобод, ані основні обов'язки громадянина, ані
громадянство,
правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, що
фактично унеможливлює набуття конституційного громадянства Самостійної
Української Держави України (див. Постанову ВРУ від 11 жовтня 1991 року №
1661-ХІІ з додатком – копія додається) Кучугурною Наталією Вікторівною, а відповідно і набуття
у відсутність конституційного громадянства статусу професійного судді
пов'язаного з настанням
відповідного юридичного факту - призначення
чи обрання його/її на цю посаду професійного судді.
Враховуючи зазначене хотілося б зауважити,
що суддя Кучугурна Н. В. згідно указу В.ЗЕЛЕНСЬКОГО від 11 серпня 2021 року №
350/2021 «Про призначення суддів» (у відсутність самої конституційної посади
Президента) призначена у місцевих адміністративних судах на посаду судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що прямо суперечить
вимогам чинної Конституції і наведеним вище рішенням Конституційного Суду
України в частині, згідно якої судову владу в Україні реалізовують виключно
ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ, які займають штатну суддівську посаду в одному
із судів України і здійснюють правосуддя на професійній основі, через набуття
громадянином України статусу професійного судді пов'язаного з
настанням відповідного юридичного факту - призначення
чи обрання його на цю посаду.
Даний висновок можна зробити також після
ознайомлення з фотокопією зазначеного вище Указу Президента України, який ми
отримали у відповідь від Офісу Президента України 04.05.2023 за № 22/1-08/2026
на № 1646 від 01.05.2023 на інформаційний запит від ГО ОПГ «Багнет Нації» №
ЗПІ/171/23 від 01 травня 2023 року (копії додаються).
Пунктом четвертим частини першої статті 36
КАС України встановлено, що суддя не може брати участі
в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за
наявності інших обставин, які викликають сумнів у
неупередженості або об’єктивності судді.
На підставі викладених вище неспростовних
фактів, які не потребують доказування у суді, та з огляду на копії відповідних
документів (що додаються), у ВІДСУТНІСТЬ офіційних
доказів офіційного затвердження Конституції України від 28 червня 1996 року на
Всеукраїнському референдумі Українського народу Самостійної української держави
України, виключно Громадянами України всіх національностей Українського народу
Самостійної української держави України
безпосередньо та офіційно встановлених положеннями абзацу 1 та 7 преамбули самої Конституції України (254к/96-ВР), - ЗАЯВЛЯЮ ПРО ВІДВІД «судді» КУЧУГУРНОЇ Н. В. в даній адміністративній справі
№ 160/6323/19 як особі, яка в жодному разі не набувала і не могла
набути відповідного конституційного громадянства Самостійної Української Держави
України, та як особі яка не могла бути призначеною в конституційний спосіб на займану
посаду судді без наявного у неї конституційного громадянства та без наявного у
неї статусу професійного судді.
Керуючись Рішеннями
Конституційного Суду № 3-зп від 11 липня 1997 року, 4-зп від 3 жовтня
1997 року (щодо офіційного тлумачення
порядку прийняття і введення в дію нової Конституції України на всеукраїнському
референдумі) та Рішень № 6-рп/2005
від 05.10.2005, №
6-рп/2008 від 16.04.2008 (щодо офіційного тлумачення положеннь частини другої,
третьої і четвертої статті 5 Конституції України), ВИМАГАЮ:
- фізичній особі (статистичній
одиниці) без національності – мігранту по відношенню до внутрішнього
законодавства України КУЧУГУРНІЙ Н. В., яка не набувала в законний спосіб
конституційного громадянства Самостійної Української Держави України та не
отримувала в законний спосіб мандату від Українського народу на здійснення
повноважень професійного судді - з’явитись або звернутись
до прокуратури або Служби безпеки України та скласти або оформити явку з
повинною згідно частини другої статті 111 Кримінального кодексу України.
ДОДАТОК:
-
Копія запиту на інформацію (від 28 жовтня
2020 року № ЗПІ/046/20) і відповіді (від 30 жовтня 2020 року № 18/10-1839)
до/від Верховної Ради України – на 4 (чотирьох) арк.., стр. 01-04;
-
Копія запиту на інформацію (від 01 березня
2021 року № ЗПІ/090/21) і відповіді (від 01 березня 2021 року № 18/07-369)
до/від Верховної Ради України – на 3 (трьох) арк.., стр. 05-07;
-
Копія запиту на інформацію (від 01 березня
2021 року № ЗПІ/091/21) і відповіді (від 01 березня 2021 року № 18/07-370)
до/від Верховної Ради України – на 3 (трьох) арк.., стр 08-10;
-
Архівна копія Постанови ВРУ від 11 жовтня
1991 року № 1661-ХІІ «Про форму бюлетеня для голосування на всеукраїнському
референдумі» (з додатком) – на 2 (двох) арк.., стр. 11-12;
-
Копії інформаційного
запиту ГО ОПГ «Багнет Нації» № ЗПІ/171/23 від 01 травня 2023 року та відповіді Офісу Президента України
04.05.2023 за № 22/1-08/2026 на № 1646 від 01.05.2023 – на 6 (шістьох) арк.., стр. 13-18.
Хронологія в публікаціях:
Справа Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури (відео,
фото)
24.05.2023:
відвід судді Кучугурної Н.В. в справі Дмитра Чернеша - відео, фото
Засідання
по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури 21.06.2023 – ч.1
Засідання
по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури 21.06.2023 – ч.2
Засідання
по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури 21.06.2023 – ч.3
Засідання
по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури 21.06.2023 – ч.4
Читайте також: Газету
«Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу
річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили першим випуском власної
газети
Збираємо
кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений»
і «Спеціальний» випуски газети «Багнет Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать
інші
Новий номер
газети «Багнет Нації», як додаток до запиту, заяви, клопотання на
правоздатність
Збираємо на
друк нових випусків газети "Багнет Нації" - оголошення
П’ятий
випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський
протокол про біобезпеку»: читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет
Нації»
Сьомий
випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин
на роботодавця
Катехізис
єврея СРСР українською – восьмий випуск газети «Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО
ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) – десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення
на роботі за рішенням суду – одинадцятий випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД
ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет Нації» від
22.02.2022
Благодійному
друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації» півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ
СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
СУД
ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
МИ МУСИМО
ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський
проект Сергія Філіпенка:
а що ж по
факту? - випуск 1 (замість Держави - КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по
факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по
факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по
факту? - випуск 4 (замість держслужбовців - біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по
факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась АБРАКАДАБРА!)
а що ж по
факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по
факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)
а що ж по
факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)
Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного видання
(газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 4731 2196 4570 7633 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар