І, навіть
під час війни, яка є наслідком невиконання чинної Конституції України від 28
червня 1996 року (і в першу чергу так званими «посадовими особами»), деякі
«судді» Дніпропетровського окружного адміністративного суду, без наявного у них
конституційного громадянства і статусу ПРОФЕСІЙНОГО СУДДІ, відмежовують себе
від верховенства права в особі ГО ОПГ «Багнет Нації», за рахунок присутності в
судовій залі незаконного збройного формування (Служби судової охорони - ССО), з
автоматичною зброєю, під чутким керівництвом втомленого семигодинним засіданням
куратора із служби безпеки.
Ну, що ж, це ваш вибір, невігласи…
Правосуддя здійснюють ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ та, у
визначених законом
випадках,
народні засідателі і присяжні.
(частина перша
статті 127. нової Конституції України)
КЛОПОТАННЯ
про
приєднання до матеріалів даної справи доказів на підтвердження належного складу
суду встановленого законом
В провадженні судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурної Наталії Вікторівни
знаходиться адміністративна справа № 160/6323/19 за позовом Дмитра Сергійовича Чернеша до
Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, Ради адвокатів
Дніпропетровської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації
«Національна асоціація адвокатів України» та третьої особи Адвокатського
об’єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів».
Частиною другою статті 42 Кодексу
адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що у справах
можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися
до суду в інтересах інших осіб.
Керуючись пунктами 1-6 частини третьої
статті 44 КАС України учасники справи мають
право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них
витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати
участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у
дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам,
експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення
суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час
судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань
інших осіб; ознайомлюватися з
протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними
засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх
неправильності чи неповноти; оскаржувати судові
рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими
визначеними законом процесуальними правами.
В мотивувальній частині свого Рішення № 3-рп/2011 від
5 квітня 2011 року справа № 1-10/2011 (яке є обов'язковим до виконання на
території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України наголосив,
що «судову владу
реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом
здійснення правосуддя (частина перша
статті 127 Конституції України (254к/96-ВР), частина друга статті 1 Закону) (2453-17). Суддею є громадянин України, який в
установленому Конституцією України (254к/96-ВР) і Законом (2453-17) порядку призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному
із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі (частина
четверта статті 126 Конституції України
(254к/96-ВР), стаття 51 Закону (2453-17).
За Конституцією України (254к/96-ВР) набуття громадянином України статусу професійного судді пов'язане з настанням відповідного
юридичного факту - призначення чи обрання його на цю
посаду».
В своєму Рішенні
№ 4-рп/2013 від 12 червня 2013 року справа № 1-9/2013 Конституційний
Суд України наголошує, що згідно з Конституцією України
судоустрій, судочинство, статус суддів визначаються виключно законами України (пункт 14 частини
першої статті 92), які приймає єдиний орган
законодавчої влади в Україні - Верховна Рада України (стаття 75, пункт 3 частини
першої статті 85, стаття 91); правосуддя здійснюють ПРОФЕСІЙНІ
СУДДІ та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні (частина перша
статті 127). Суддею є громадянин України, який у встановленому Конституцією
України і Законом порядку призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в
одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі; судді в
Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної
юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді (стаття 51 Закону).
Загальний порядок призначення на
посаду професійного судді в судах
загальної юрисдикції та підстави звільнення з цієї посади передбачені Основним
Законом України (пунктом 27 частини першої статті 85, частинами четвертою, п’ятою статті 126, частиною третьою статті 127, частиною першою статті 128). Зміст
зазначених положень щодо процедури, порядку призначення і обрання на посаду
судді конкретизовано в Законі, в якому, зокрема, встановлено вимоги до осіб, що
виявили бажання звернутись до Комісії з заявою про участь у доборі кандидатів,
та до кандидатів, які вже проходять відповідний добір.
Врегулювання передбаченого Законом порядку
набуття статусу судді узгоджується з вимогами міжнародних актів. Так, у Європейській хартії про закон „Про статус суддів“ від 10
липня 1998 року зазначено, що „закон встановлює обставини, за яких попередня
діяльність кандидата або ж діяльність його близьких родичів з причин законних
об’єктивних сумнівів, породжуваних такою діяльністю, щодо неупередженості та
незалежності цього кандидата, може бути перешкодою для призначення його на
посаду судді“ (пункт 3.2). У пункті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених
резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року
та 13 грудня 1985 року, закріплено, що особи, відібрані для судових посад,
повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну добору
кваліфікацію в галузі права. У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19
травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27
липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи,
а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та
непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному
демократичному суспільстві.
В своєму Рішенні від 2 грудня 2019 року № 11-р/2019
Конституційний Суд України наголошує,
що «рішення Конституційного Суду України незалежно від того,
визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов’язковими до
виконання на всій території України; органи державної влади, органи Автономної
Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи,
організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об’єднання, іноземці,
особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання
правових актів або їх положень, визнаних неконституційними; рішення Конституційного
Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень
з боку будь-яких органів державної влади; обов’язок виконання рішення
Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу
юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів; додаткове визначення у
рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не
скасовує і не підміняє загальної обов’язковості їх виконання (абзаци другий,
третій, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року №
15-рп/2000)».
В даному контексті слід зауважити, що
відповідно до частини четвертої статті 382 Кримінального кодексу України умисне
невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного
Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох
років.
Наразі, присутніми у судовому засіданні
сторонами і учасниками в адміністративній справі № 160/6323/19 не встановлено належний склад суду на вимогу норм
прямої дії Конституції України, відповідних рішень Конституційного Суду
України, а також низки міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України, і які є частиною національного законодавства
України.
Враховуючи викладене вище, керуючись низкою
зазначених у даному клопотанні норм Конституції України, Кодексу
адміністративного судочинства України, та на виконання Рішень Конституційного
Суду України № 3-рп/2011 від 5 квітня
2011 року справа № 1-10/2011, № 4-рп/2013 від 12 червня 2013 року справа № 1-9/2013, від 2 грудня 2019
року № 11-р/2019, від 14 грудня 2000 року №
15-рп/2000, звертаюсь до Суду
і,
ПРОШУ:
1.
Приєднати до матеріалів адміністративної справи № 160/6323/19 за позовом
Дмитра Сергійовича Чернеша до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
адвокатури України, Ради адвокатів Дніпропетровської області,
Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області,
Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація
адвокатів України» та третьої особи Адвокатського об’єднання «Всеукраїнська
спілка адвокатів», докази, на підтвердження належного складу Суду, а саме: наявного
статусу ПРОФЕСІЙНОГО СУДДІ та конституційного громадянства Самостійної
української держави України у судді Дніпропетровського окружного
адміністративного суду Кучугурної Наталії Вікторівни;
2.
У разі відмови Суду у задоволенні даного клопотання –
постановити письмову ухвалу задля можливості оскарження її в судовому порядку.
КЛОПОТАННЯ
про забезпечення
обов’язкової наявності символів судової влади в судовій залі під час судових
засідань в адміністративній справі № 160/6323/19
В провадженні судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурної Наталії Вікторівни
знаходиться адміністративна справа № 160/6323/19 за позовом Дмитра Сергійовича Чернеша до
Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, Ради адвокатів
Дніпропетровської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації
«Національна асоціація адвокатів України» та третьої особи Адвокатського
об’єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів».
Частиною другою статті 42 Кодексу
адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що у справах
можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися
до суду в інтересах інших осіб.
Керуючись пунктами 1-6 частини третьої
статті 44 КАС України учасники справи мають
право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них
витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях,
якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити
питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати
заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи,
міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення
проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання,
записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії,
подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом
випадках; користуватися
іншими визначеними законом процесуальними правами.
Частиною першою статті 16 Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України і Державний
Прапор України.
Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 16 червня 2011 року № 6-рп/2011
наголосив, що «Державні символи України нерозривно пов'язані за
своїм змістом з її державним суверенітетом (абзац перший
підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення
Конституційного Суду України від 16
січня 2003 року N 1-рп/2003) (v001p710-03). Державні символи є підтвердженням факту
існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її
авторитету, зокрема під час проведення урочистих заходів та офіційних церемоній. Держава встановлює порядок використання державних
символів та належну систему їх
правового захисту, за яких забезпечується повага
та гідне ставлення до державних символів.
У частині першій статті 20 Конституції
України (254к/96-ВР)
визначено перелік
державних символів України. Ними є Державний
Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн
України.
Державний Прапор України
- стяг із
двох рівновеликих
горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Великий Державний
Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба
України та герба Війська Запорізького
законом, що приймається не
менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради
України. Головним елементом
великого Державного Герба України є
Знак Княжої Держави Володимира Великого
(малий Державний Герб
України). Державний Гімн України
- національний гімн на музику
М. Вербицького із словами, затвердженими
законом, що приймається
не менш
як двома третинами від
конституційного складу Верховної
Ради України (частини друга, третя, четверта,
п'ята статті 20
Конституції України) (254к/96-ВР).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 92 Конституції
України (254к/96-ВР) виключно законами
України встановлюється порядок
використання і захисту
державних символів. Шанування
державних символів України є обов'язком усіх її громадян (частина перша статті 65 Основного Закону
України) (254к/96-ВР)».
За правовою позицією Конституційного
Суду України, викладеною у Рішенні від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015 встановлено,
що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність
та правова визначеність, спрямовані на забезпечення учасникам правовідносин можливості
завбачати наслідки своїх дій, бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що
набуте ними право, його зміст та обсяг буде реалізовано
(абзац перший підпункту 2.1 пункту 2
мотивувальної частини).
В своєму Рішенні
від 2 грудня 2019 року № 11-р/2019 Конституційний Суд України наголосив, що «рішення Конституційного Суду
України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи
ні, є обов’язковими до виконання на всій території України; органи державної
влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та
їх об’єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від
застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних
неконституційними; рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для
набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної
влади; обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою
Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших
нормативно-правових актів; додаткове визначення у рішеннях, висновках
Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє
загальної обов’язковості їх виконання (абзаци другий, третій, шостий пункту 4
мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000)».
В даному контексті слід зауважити, що відповідно до частини четвертої
статті 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання службовою особою
рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України
та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається
позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Наразі, присутніми у судовому засіданні
сторонами і учасниками в адміністративній справі № 160/6323/19 зафіксовано факт відсутності в судовій залі символів судової влади, якими є державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України, та які мають бути встановлені відповідними законами
згідно з нормою прямої дії статті 20 Конституції України.
Враховуючи викладене вище, керуючись низкою зазначених
у даному клопотанні норм Конституції України, Закону України «Про судоустрій і
статус суддів», та на виконання Рішень Конституційного Суду України від 16 червня 2011 року № 6-рп/2011, від 16 січня
2003 року N 1-рп/2003, від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015, від 2 грудня 2019 року № 11-р/2019, від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000, звертаюсь до Суду і,
ВИМАГАЮ:
1.
Забезпечити проведення наступних судових засідань в адміністративній справі
№ 160/6323/19 за позовом Дмитра Сергійовича Чернеша до Вищої
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, Ради адвокатів
Дніпропетровської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації
«Національна асоціація адвокатів України» та третьої особи Адвокатського
об’єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», за обов’язкової
наявності у залі судового засідання символів судової влади (які водночас є державними
символами України), а саме: - наявності Державного Герба України і Державного
Прапора України;
2.
У разі відмови Суду у задоволенні даного клопотання –
постановити письмову ухвалу задля можливості оскарження її в апеляційному
порядку.
Хронологія в публікаціях:
Справа Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури (відео,
фото)
24.05.2023:
відвід судді Кучугурної Н.В. в справі Дмитра Чернеша - відео, фото
Засідання
по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури 21.06.2023 – ч.1
Засідання
по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури 21.06.2023 – ч.2
Засідання
по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури 21.06.2023 – ч.3
Засідання
по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури 21.06.2023 – ч.4
Читайте також: Газету
«Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу
річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили першим випуском власної
газети
Збираємо
кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений»
і «Спеціальний» випуски газети «Багнет Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать
інші
Новий номер
газети «Багнет Нації», як додаток до запиту, заяви, клопотання на
правоздатність
Збираємо на
друк нових випусків газети "Багнет Нації" - оголошення
П’ятий
випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський
протокол про біобезпеку»: читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет
Нації»
Сьомий
випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин
на роботодавця
Катехізис
єврея СРСР українською – восьмий випуск газети «Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО
ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) – десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення
на роботі за рішенням суду – одинадцятий випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД
ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет Нації» від
22.02.2022
Благодійному
друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації» півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ
СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
СУД
ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
МИ МУСИМО
ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський
проект Сергія Філіпенка:
а що ж по
факту? - випуск 1 (замість Держави - КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по
факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по
факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по
факту? - випуск 4 (замість держслужбовців - біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по
факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась АБРАКАДАБРА!)
а що ж по
факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по
факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)
а що ж по
факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)
Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного видання
(газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 4731 2196 4570 7633 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар