- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

четвер, 18 червня 2020 р.

Багнет Нації: підводимо риску щодо першої хвилі штучного карантину – матеріали для суду

Передмова Андрій КарповичЦе остання вичерпна публікація щодо карантину.
Читайте уважно, застосовуйте в судах, бо фейковий карантин з фейковим поширенням вірусу ще довго тягнутиметься.

Подання головного санітарного лікаря України зможете знайти у вільному доступі як в групі так і на сайті Багнет Нації.

Відповідь з Міністерства юстиції України теж зможете знайти у вільному доступі як в групі так і на сайті Багнет Нації, але з урахування того, що досить складно застосовувати відповідь третьої особи в якості належного доказу, зробіть кожен запит для себе- готові питання теж зможете знайти у вільному доступі як в групі так і на сайті Багнет Нації.
В даній публікації викладено як вивести обмеження прав громадян саме під дію виключно надзвичайного та воєнного стану , що значно полегшить доведення незаконності обмеження ваших прав.
Подаєте або як клопотання до початку судового засідання в суді першої інстанції, або як обґрунтування в апеляційній скарзі, або на відшкодування шкоди.
Щодо протиправності та незаконності введення карантину в Україні в зв’язку поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, незаконного та протиправного обмеження Конституційних прав громадян.
1.Умови введення ті дій карантину.
1.1 Режим надзвичайної ситуації.
Обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена епідемією тобто масовим поширенням інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу тощо - є надзвичайною ситуацією ,що закріплено положеннями п.п.8,24,ч.1,ст.2 Кодексу цивільного захисту населення (далі -КЦЗН).
У разі виникнення надзвичайної ситуації ,за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється режим надзвичайної ситуації, що закріплено положеннями ч.1.ст.14 КЦЗН.
Після введення та під час дії режиму надзвичайної ситуації , п.5,ч.1,ст.37,розділу 9 КЦНЗ передбачено біологічний захист населення,тварин і рослин, який включає в себе запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину.
Отже в будь-якому випадку ,карантин та інші обмежувальні заходи пов’язані з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, може бути введено лише після введення та під час дії режиму надзвичайної ситуації в Україні.
Єдину державну систему цивільного захисту на всій території України було переведено в режим надзвичайної ситуації розпорядженням Кабінету міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року і це беззаперечно свідчить ,що введення карантину та інших обмежувальних заходів пов’язаних з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в Україні — повинно здійснить лише після 25 березня 2020 року , а не 11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211.
Детальний аналіз вищевикладеного беззаперечно, законодавчо та юридично обґрунтовано свідчить , що в будь-якому випадку введення в Україні карантину в зв’язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до переведення єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України в режим надзвичайної ситуації — є незаконним та протиправним.
1.2. Режим надзвичайного стану.
Положеннями ч.1,ст.15 КЦЗН закріплено , що режим надзвичайного стану для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється у межах території, на якій введено правовий режим надзвичайного стану відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".
В Україні не вводився режим надзвичайного стану, отже будь -які обмеження передбачені Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану" не вводились і не діють.
2. Здійснення та підпис подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 — особою без повноважень.
З юридично силою ,актом який має найвищу юридичну силу є основний Закон України — Конституція України.
Положеннями п.6,ст.92 Конституції України (254к/96-ВР)закріплено , що виключно законами України визначаються основи охорони здоров'я.
Закон яким визначаються основи охорони здоров'я ,є Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” положеннями ст.1 якого закріплено , що законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Одними із інших законів про які йдеться у ст.1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, є:
1. Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” положеннями ст.2 якого закріплено ,що відносини у сфері захисту населення від інфекційних хвороб регулюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, Законами України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", цим Законом, іншими нормативно-правовими актами;
2. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” положеннями ст.2 якого закріплено ,що законодавство України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (санітарне законодавство) базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону, законів України "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про протидію захворюванню на туберкульоз", "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", інших нормативно-правових актів та санітарних норм".
Отже в будь-якому випадку ,Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” , через призму положень п.6,ст.92 Конституції України (254к/96-ВР),є нічим іншим ніж Конституційними законами — актами вищої юридичної сили.
Положеннями абзацу 2,ст.29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, п.Й,ст.40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” закріплено , що питання та пропозиції, здійснення подання щодо необхідності введення в Україні карантину,є правом саме головного державного санітарного лікаря України, а не будь-якої іншої особи включаючи заступника міністра охорони здоров’я
Тобто в будь-якому випадку здійснювати і підписувати подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 до МОЗ є виключним правом саме головного державного санітарного лікаря України і будь-яка інша особа включаючи заступників міністра охорони здоров’я з огляду на зміст вищевикладеного , не має жодного права здійснювати таке подання.
Зі змісту архівної копії подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , вбачається , що дане подання підписано не головним державним санітарним лікарем України, а саме заступником міністра охорони здоров’я ЛЯШКО В.К. - тобто особою не наділеною повноваженнями та без права підпису даного Подання.
Зокрема,слід звернути увагу на те,що нормативно- правові акти якими було наділено заступників міністра охорони здоров’я повноваженнями головного санітарного лікаря України, прямо суперечать положенням п.Й,ст.40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та абзацу 2,ст.29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.
Вказаними законами закріплено виключне право і обов’язок саме головного державного санітарного лікаря України здійснювати подання, зокрема, подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Заступників міністра охорони здоров’я уповноважено затверджувати та підписувати передбачені законодавством документи, повноваження щодо затвердження та підписання яких належать до компетенції головного державного санітарного лікаря України в частині повноважень з епідеміологічного нагляду (спостереження), наділено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 163-р від 26 лютого 2020 року.
Особисто ЛЯШКА В.К. призначено заступником міністра охорони здоров’я-головним державним санітарним лікарем України 11 березня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України “ 229-р.
Повноваженнями щодо епідеміологічного нагляду (спостереження), із запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізації та ліквідації їх спалахів та епідемій,визначення уповноважених осіб на здійснення повноважень головних державних санітарних лікарів відповідних адміністративно-територіальних одиниць, водного, залізничного, повітряного транспорту щодо епідеміологічного нагляду (спостереження), запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізації та ліквідації їх спалахів та епідемій - ЛЯШКА В.К. було наділено ще пізніше 14 березня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 285-р від 14 березня 2020 року.
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 163-р від 26 лютого 2020 року, № 229-р від 11 березня 2020 року та № 285-р від 14 березня 2020 року , є підзаконними нормативно-правовими актами і не можуть діяти всупереч та скасувати дію п.Й,ст.40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та абзацу 2,ст.29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” які є по суті Конституційними законами та актами вищої юридичної сили.
Отже в будь-якому випадку , з урахуванням положень п.Й,ст.40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та абзацу 2,ст.29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” - розпорядження Кабінету Міністрів України № 163-р від 26 лютого 2020 року, № 229-р від 11 березня 2020 року та № 285-р від 14 березня 2020 року , є такими, що прямо суперечать Конституції і Законам України і ні ЛЯШКО В.К. особисто , ні будь-який інший заступник міністра охорони здоров’я не мали і не мають жодного права здійснювати повноваження які належать виключно головному державному санітарному лікарю України.
Детальний аналіз вищевикладеного беззаперечно, законодавчо та юридично обґрунтовано свідчить , що в будь-якому випадку подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , є нічим іншим ніж незаконним,протиправним і відверто сфальсифікованим документом підписаним не уповноваженою особою ЛЯШКО В.К., що в свою чергу беззаперечно свідчить про незаконність та протиправність виданої на основі вказаного подання - постанови Кабінету міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року якою введено і діє в Україні карантин.
3. Відсутність станом на 10 березня 2020 року поширення в Україні коронавірусу COVID-19.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі МОЗ) № 521 від 25 лютого 2020 року , внесено зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 1995 року № 133, доповнивши розділ “Особливо небезпечні інфекційні хвороби” пунктом 39 такого змісту:«39. COVID-19».
Положеннями абзацу 3,ст.1 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” закріплено , що особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.
Масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу , визначено терміном “епідемія” ,що закріплено положеннями абзацу 6,ст.1 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.
Адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (епідемії) визначено терміном “карантин” ,що закріплено положеннями абзацу 16,ст.1 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.
Отже запровадження карантину в Україні можливо виключно у випадку масового і швидкого поширення COVID-19 серед населення, наявності значної кількості хворих,високим рівнем смертності серед населення.
Абзацом 8,9 подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 10 березня 2020 року , визначено , що станом на 10 березня 2020 року був лише один лабораторно підтверджений випадок на захворювання COVID-19.
Детальний аналіз вищевикладеного беззаперечно,юридично обґрунтовано свідчить , що станом на 10 березня 2020 року ,в Україні не було абсолютно ніякого масового поширення COVID-19,не було і не існувало ніякої епідемії , не було жодних підстав для здійснення подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
4. Визнання постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року,№ 215 від 16.03.2020 року ,№ 239 від 25.03.2020 року,№ 241 від 29.03.2020 року,№ 242 від 20.03.2020 року,№ 255 від 02.04.2020 року,№ 262 від 08.04.2020 року ,№ 284 від 15.04.2020 року ,№ 291 від 22.04.2020 року,№ 313 від 29.04.2020 року ,№ 332 від 04.05.2020 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року (далі по тесту — Карантинні постанови і розпорядження) — такими що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.
Карантинні постанови і розпорядження є нормативно-правовими актами Кабінету міністрів України і відповідно до положень ст.117 Конституції України (254к/96-ВР),ст.52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”,Указу Президента України № 468 “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27 червня 1996 року,постанови Кабінету Міністрів України № 376 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним “ від 23 квітня 2001 року,підлягають реєстрації та включенню до Єдиного державного реєстру нормативно- правових актів в Порядку визначеному наказом Міністерства юстиції України 883/5 від 15 травня 2015 року (далі по тексту Порядок 883/5).
Так як Карантинні постанови і розпорядження зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України,Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації , то відповідно до положень ст.ст.1.1,1.1,1.3,3.1,3.2 Порядку 883/5 , в будь-якому випадку Карантинні постанови і розпорядження підлягають державній реєстрації яка полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї (далі - Конвенція), міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
В разі якщо Карантинні постанови і розпорядження відповідають Конституції, законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки та правопису, рішення про здійснення їх державної реєстрації оформлюється наказом Міністерства юстиції України невід’ємним додатком до якого є висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта , який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов’язків в Управлінні), редактором, погоджується начальником Управління і затверджується директором Департаменту , що закріплено положеннями ст.4.6.1 Порядку 883/5.
Після підписання наказу Міністерства юстиції України про державну реєстрацію, Карантинні постанови і розпорядження включаються до Державного реєстру нормативно-правових актів і публікуються в офіційних виданнях газеті “Урядовий Кур’єр” та “Офіційний Вісник” з обов’язковим посиланням на дату і номер державної реєстрації Карантинних постанов і розпорядження ,що закріплено положеннями ст.ст.5.1,5.6 Порядку 883/5.
До Міністерства юстиції України було подано запит на інформацію з вимогою надати накази про реєстрацію та висновки з підписами підписантів про державну реєстрацію Карантинних постанов і розпорядження , а також вказати точні дати публікацій.
Відповіддю № 22110/ПІ-К-1591/7.2.3 від 20.05.2020 року (в додатках)Міністерство юстиції України посилаючись у відповіді на Указ Президента України № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 3 жовтня 1992 року,постанову Кабінету Міністрів України № 731 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 28 грудня 1992 року та положення підпунктів 8,16,17,п.4 Положення про Міністерство юстиції України повідомило,що зазначеними актами законодавства не передбачено здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України що не відповідає дійсності з огляду на зміст ст.117 Конституції України (254к/96-ВР),ст.52 Закону України "Про Кабінет міністрів України", Указу Президента України № 468/96 "Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27 червня 1996 року,постанови Кабінету Міністрів України № 376 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним” від 23 квітня 2001 року, ст.ст. 1.1, 1.1, 1.3, 3.1,3.2,,4.6.1,5.1 Порядку 883/5 і жодного наказу та висновку про державну реєстрацію Карантинних постанов і розпорядження надано не було.
Зокрема, Міністерство юстиції України повідомило , що:
1) Постанова Кабінету Міністрів України № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року- включена до Реєстру 13 березня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98475/2020,опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 12 березня 2020 року № 47 – тобто опублікована і набрала чинності за день до включення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
2) Постанова Кабінету Міністрів України № 215 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" від 16.03.2020 року - включена до Реєстру 27 березня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98666/2020,опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 17 березня 2020 року № 50 - тобто опублікована і набрала чинності за десять днів до включення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
3) Постанова Кабінету Міністрів України № 239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 року- включена до Реєстру 27 березня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98667/2020,опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 26 березня 2020 року № 58 - тобто опублікована і набрала чинності за день до внесення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
4) Постанова Кабінету Міністрів України № 241 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" від 29 березня 2020 року - включена до Реєстру 1 квітня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98726/2020,опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 31 березня 2020 року № 61 та "Офіційному віснику України" від 10 квітня 2020 року № 28,стаття 1024 - тобто опублікована і набрала чинності за день до внесення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
5) Постанова Кабінету Міністрів України № 242 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" від 20 березня 2020 року - включена до Реєстру 2 квітня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98735/2020, опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 31 березня 2020 року № 61 та "Офіційному віснику України" від 14 квітня 2020 року № 29,стаття 1041 - тобто опублікована і набрала чинності за два дні до внесення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
6) Постанова Кабінету Міністрів України № 255 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" від 2 квітня 2020 року - включена до Реєстру 8 квітня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98767/2020, опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 4 квітня 2020 року № 65 та "Офіційному віснику України" від 17 квітня 2020 року № 30,стаття 1061 - тобто опублікована і набрала чинності за чотири дні до внесення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
7) Постанова Кабінету Міністрів України № 262 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" від 8 квітня 2020 року- включена до Реєстру 13 квітня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98789/2020, опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 10 квітня 2020 року № 69 - тобто опублікована і набрала чинності за три дні до внесення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
8) Постанова Кабінету Міністрів України № 284 "Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" від 15 квітня 2020 року - включена до Реєстру 22 квітня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98899/2020, опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 18 квітня 2020 року № 75 та "Офіційному віснику України" від 5 травня 2020 року № 34,стаття 1061 - тобто опублікована і набрала чинності за чотири дні до внесення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
9) Постанова Кабінету Міністрів України № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 року - включена до Реєстру 27 квітня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98927/2020, опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 23 квітня 2020 року № 77 та "Офіційному віснику України" від 8 травня 2020 року № 35,стаття 1163 - тобто опублікована і набрала чинності за чотири дні до внесення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
10) Постанова Кабінету Міністрів України № 313 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" від 29 квітня 2020 року - включена до Реєстру 5 травня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 99002/2020, опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 30 квітня 2020 року № 82 - тобто опублікована і набрала чинності за п'ять днів до включення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
11) Постанова Кабінету Міністрів України № 332 "Про внесення змін до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" від 4 травня 2020 року -включена до Реєстру 7 травня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 99046/2020, опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 5 травня 2020 року № 84 - тобто опублікована і набрала чинності за два дні до внесення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
12) Розпорядження Кабінету міністрів України № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" від 25 березня 2020 року - включено до Реєстру 1 квітня 2020 року з присвоєнням реєстраційного коду 98709/2020, опублікована у газеті "Урядовий кур'єр" від 27 березня 2020 року № 59 - тобто опубліковане і набрало чинності за три дні до внесення в Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів без указаного реєстраційного коду;
- при цьому слід звернути увагу , що присвоєння і наявність реєстраційних кодів з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів і є фактом підтвердження , що все ж таки нормативно- правові акти Кабінету Міністрів України підлягають державній реєстрації , бо без здійснення такової вказаним вище постановам і розпорядження не було б присвоєно реєстраційних кодів.
Детальний аналіз вищевикладеного беззаперечно, юридично обґрунтовано свідчить, що через відсутність наказів Міністерства юстиції України та висновків про державну реєстрацію ,публікацію без посилань на реєстраційні коди до включення в Єдиний державний реєстр нормативно правових актів , постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року,№ 215 від 16.03.2020 року ,№ 239 від 25.03.2020 року,№ 241 від 29.03.2020 року,№ 242 від 20.03.2020 року,№ 255 від 02.04.2020 року,№ 262 від 08.04.2020 року ,№ 284 від 15.04.2020 року ,№ 291 від 22.04.2020 року,№ 313 від 29.04.2020 року ,№ 332 від 04.05.2020 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року — вважаються що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться , що закріплено положеннями абзацу 2,ст.5.6 Порядку 883/5.
5. Щодо обмеження Конституційних прав виключно під час дії надзвичайного та воєнного стану.
Положеннями п.12,ст.92 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено , що виключно Законами України визначаються правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації.
На виконання Конституції України (254к/96-ВР),зокрема, п.12,ст.92,з метою захисту населення під час надзвичайних ситуацій, Верховною Радою України було прийнято ряд нормативно-правових актів вищої юридичної сили , а саме Закон України "Про Цивільну оборону України" , Закон України "Про пожежну безпеку" ,Закон України "Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони",Закон України "Про аварійно-рятувальні служби" , Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" ,Закон України "Про правові засади цивільного захисту" (далі — Закони України про цивільний захист).
Закони України про цивільний захист втратили чинність в зв’язку з прийняттям 2 грудня 2012 року Кодексу цивільного захисту населення.
Те , що Кодекс цивільного захисту населення міг спричинити втрату чинності Законів України про цивільний захист не відповідає дійсності з огляду на наступне.
Положеннями ст.91 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено , що Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Вичерпний перелік інших актів Верховної Ради України закріплено положеннями ч.2,ст.46 Закону України “Про регламент Верховної Ради України” - закони, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви.
Ні в Конституції України (254к/96-ВР), ні в будь-якому іншому акті законодавства України не міститься будь-яких відомостей , що Кодекс є актом Верховної Ради України, а це в свою чергу беззаперечно свідчить ,що Кодекс цивільного захисту населення не є офіційним актом законодавства України не має абсолютно ніякої юридичної сили на відміну від Законів України про цивільний захист,не міг спричинити втрату чинності Законів України про цивільний захист.
Зокрема ,слід звернути увагу на рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27 лютого 2020 року (Справа № 1-247/2018 (3393/18) на сторінці 6 якого визначено (витяг):
“- Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.”
І хоча дане рішення стосується Бюджетного кодексу України ,однак провівши правову паралель із власною назвою документа Кодекспо відношенню до Кодексу цивільного захисту населення — даний Кодекс з огляду на вищевикладене не міг зупинити дію чи скасовувати, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того ,що закріплено положеннями Законів України про цивільний захист.
Окрім того , слід врахувати , що жодним із положень як безпосередньо Кодексу цивільного захисту населення так і будь-яким іншим підзаконними нормативно-правовим актом прийнятим відповідно до нього не закріплено обмеження Конституційних прав громадян.
Натомість основним законом України який має найвищу юридичну силу та норми прямої дії Конституцією України (254к/96-ВР), чітко визначено, що Конституційні права громадян можуть бути обмежені виключно під час надзвичайного та воєнного стану (ст.64)
Детальний аналіз вищевикладеного беззаперечно юридично обґрунтовано свідчить, що в будь-якому випадку, будь-які Конституційні права можуть бути обмежені виключно під час надзвичайного та воєнного стану.
6. Оцінювання судом постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року,№ 215 від 16.03.2020 року ,№ 239 від 25.03.2020 року,№ 241 від 29.03.2020 року,№ 242 від 20.03.2020 року,№ 255 від 02.04.2020 року,№ 262 від 08.04.2020 року ,№ 284 від 15.04.2020 року ,№ 291 від 22.04.2020 року,№ 313 від 29.04.2020 року ,№ 332 від 04.05.2020 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року — на відповідність до Конституції і Законів України.
З метою правильного застосування норм Конституції при здійсненні правосуддя постановою пленуму Верховного Суду України № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 11 листопада 1996 року постановлено дати судам такі роз'яснення:
-”Судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України,постанови Верховної Ради України,постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України,нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим,акти органів місцевого самоврядування,накази та інструкції міністерств і відомств,накази керівників підприємств, установ та організацій тощопідлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Положеннями ч.6,ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” закріплено , що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Детальний аналіз вищевикладеного беззаперечно юридично обґрунтовано свідчить , що в будь-якому випадку суд під час розгляду справи зобов’язаний виконати положення ч.6,ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” ,врахувати положення постанови пленуму Верховного Суду України № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 11 листопада 1996 року і оцінити:
1. Подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 10 березня 2020 року - на відповідність абзацу 2,ст.29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, п.Й,ст.40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” в частині підпису його неуповноваженою особою ,та зафіксувати даний факт в мотивувальній частині судового рішення як правову позицію особи яка притягається до адміністративної відповідальності;
2. Подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 10 березня 2020 року - на відповідність їх до абзаців 3,6,16,ст.1 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” в частині відсутності станом на 10 березня 2020 року масового поширення коронавірусу COVID-19,та зафіксувати даний факт в мотивувальній частині судового рішення як правову позицію особи яка притягається до адміністративної відповідальності:
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 163-р від 26 лютого 2020 року, № 229-р від 11 березня 2020 року та № 285-р від 14 березня 2020 року - на відповідність їх абзацу 2, ст.29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, п.Й,ст.40 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” в частині виключного права підпису подання щодо встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 саме головним державним санітарним лікарем України , а не будь-якою іншою особою включаючи заступників міністра охорони здоров’я, та зафіксувати даний факт в мотивувальній частині судового рішення як правову позицію особи яка притягається до адміністративної відповідальності;
4. Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року,№ 215 від 16.03.2020 року ,№ 239 від 25.03.2020 року,№ 241 від 29.03.2020 року,№ 242 від 20.03.2020 року,№ 255 від 02.04.2020 року,№ 262 від 08.04.2020 року ,№ 284 від 15.04.2020 року ,№ 291 від 22.04.2020 року,№ 313 від 29.04.2020 року ,№ 332 від 04.05.2020 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року - на відповідність їх положенням абзацу 3,ст.117 Конституції України (254/к96-ВР),ст.52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” з урахуванням положень Указу Президента України № 468 “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27 червня 1996 року,постанови Кабінету Міністрів України № 376 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним “ від 23 квітня 2001 року та Порядку 883/5 ,в частині відсутності наказів Міністерства юстиції України та висновків про державну реєстрацію та включенню до Єдиного державного реєстру нормативно — правових актів, опублікуванню в газеті “Урядовий кур’єр” до здійснення державної реєстрації та без посилань на реєстраційні коди , та зафіксувати даний факт в мотивувальній частині судового рішення як правову позицію особи яка притягається до адміністративної відповідальності;
5. Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року,№ 215 від 16.03.2020 року ,№ 239 від 25.03.2020 року,№ 241 від 29.03.2020 року,№ 242 від 20.03.2020 року,№ 255 від 02.04.2020 року,№ 262 від 08.04.2020 року ,№ 284 від 15.04.2020 року ,№ 291 від 22.04.2020 року,№ 313 від 29.04.2020 року ,№ 332 від 04.05.2020 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 338-р від 25 березня 2020 року - на відповідність їх положенням ст. 64 Конституції України (254/к96-ВР) в частині що будь-які обмеження Конституційних прав громадян України можливі виключно в умовах воєнного або надзвичайного стану, та зафіксувати даний факт в мотивувальній частині судового рішення як правову позицію особи яка притягається до адміністративної відповідальності;

Читайте також: Як сприймати відсутність Великої Державної Печатки України на документах особливої державної ваги? - (оновлюється)

Нормами права по фейковому карантину

Підняли з архіву: ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

Підняли з архіву: ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану»

В деталях про незаконність введення карантину в Україні

Чи законно був введений карантин?


Фінансову підтримку діяльності громадського об’єднання ГО «Багнет Нації» можна здійснити переказом на картку ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного устрою України!

2 коментарі:

  1. Кабмин выпустил очередное постановление от 17 червня 2020 р. № 500.
    Как и в прошлых кабминовских "карантиных постановлениях" меняют только даты в предыдущих документах.
    Подробнее читайте http://surl.li/dncb

    ВідповістиВидалити
  2. СПАСИБО ГРОМАДНОЕ ЗА ВАШ САЙТ! ЭТО ЖИЗНЕННО ВАЖНО! А ТО ЭТИ ГАДЫ НАМ КИСЛОРОД ПОЛНОСТЬЮ ПЕРЕКРОЮТ! ПРОИСХОДЯЩЕЕ В СТРАНЕ ЭТО ЕВРЕЙСКИЙ ФАШИЗМ И ГЕНОЦИД НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ!

    ВідповістиВидалити

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -