- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

пʼятницю, 31 травня 2019 р.

В справі по скасуванню рішення ДМР заявлено відвід судді Олійнику

Більше деталей про судове засідання, яке відбулося 30 травня 2019 року, в відео і заявлених клопотаннях.


КЛОПОТАННЯ
про призначення незалежної експертизи щодо встановлення законної сили і правомірності правочину, визначених довіреністю на представництво, а також повноважень, наданих представнику Відповідача Горобець Юлії Володимирівні, в даному провадженні  

   В провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійника Віктора Миколайовича знаходиться адміністративна справа за № 160/7958/18, за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, щодо визнання протиправним і нечинним рішення зазначеної установи від 25.04.2018 № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів».
   В наявній в матеріалах справи Довіреності (на представництво) від 21.12.2018 № 7/10-3753 зазначено, цитуємо: «на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначеною довіреністю уповноважує головного спеціаліста управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Горобець Юлію Володимирівну представляти інтереси Дніпровської міської ради і…» - так далі, по тексту.
   «Зазначена довіреність видана без права передовіри іншій особі строком до 31.12.2019 року, включно».
   Довіреність підписана міським головою Б. А. Філатовим, узгоджена з директором департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради А. Г. Павловим (він також поставив свій власний підпис під «документом»), та засвідчена гербовою печаткою, з написом «Дніпровська міська рада/Україна/ІК 26510514».
   Варто зазначити, що відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані у міської ради, ані у її виконавчого комітету, ані у міського голови жодним чином не закріплено повноважень щодо оформлення, завірення та видачі довіреностей на представництво, ані територіальної громади, ані утворених нею органів місцевого самоврядування. Крім того, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до пункту 14 частини четвертої статті 42 визначає, що міський голова безпосередньо, одноосібно, як найвища посадова особа відповідної територіальної громади (правосуб’єкта – юридичної особи публічного права): «представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства».
   Саме це законне право відображено у витягу з сайту Міністерства юстиції України, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг долучений до матеріалів справи раніше), в якому Дніпровська міська рада зареєстрована як юридична особа приватного права (приватне комерційне підприємство), а її представництво без довіреності, визначено і закріплено виключно за її керівником – Філатовим Борисом Альбертовичем.
   Отже, наявною в матеріалах справи довіреністю від 21.12.2018 № 7/10-3753 Філатов Б. А. передоручив своє виключне, законне право на представництво відповідного органу місцевого самоврядування, відповідної територіальної громади, - головному спеціалісту управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Горобець Юлії Володимирівні, але забув оформити нотаріально зазначену довіреність.
   Відповідно до норм статті 244. Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
   Форма довіреності регламентується статтею 245 ЦКУ — за загальним правилом цієї статті вона повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Але деякі винятки все ж таки існують і вони визначені частиною четвертою цієї статті. Серед зазначених винятків треба акцентувати увагу на наступних, відповідно до яких довіреності можуть не відповідати встановленим законодавством формам. Це довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
   Частиною 3 статті 245 ЦКУ встановлено, що довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
   Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
   Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.
   Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
   Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
   Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
   Таким чином, правочин, відображений в довіреності від 21.12.2018 № 7/10-3753, яким Філатов Б. А. передоручає своє виключне, законне право на одноосібне представництво відповідного органу місцевого самоврядування, відповідної територіальної громади головному спеціалісту управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Горобець Юлії Володимирівні – не може бути дійсним без відповідного нотаріального оформлення. Адже відповідно до положень частини третьої статті 245 ЦКУ довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
   Треба зауважити, що наразі, чинна редакція статті 37 Закону України від 02.09.93 р. № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425), якою якраз передбачено перелік нотаріальних дій, які можуть вчинятися уповноваженими посадовими особами органів місцевого самоврядування (далі – ОМС), не містить такої нотаріальної дії, як посвідчення довіреностей. Окрім цього, у Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 11.11.11 р. № 3306/5, не згадується така нотаріальна дія та не визначається порядок її вчинення. Проте відповідно до частини 3 статті 245 Цивільного кодексу України та пункту 4 частини 2 статті 40 Закону «Про нотаріат» до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою ОМС, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами. Отже, посвідчення довіреностей уповноваженими посадовими особами ОМС (у визначених окремих випадках) не є нотаріальною дією, проте такі довіреності прирівнюються Законом № 3425 до нотаріально посвідчених.
   Варто зазначити, що згідно частини першої статті 246 ЦКУ довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
   Однак, враховуючи відсутність «в природі» правосуб’єктності (статусу юридичної особи публічного права) у відповідної територіальної громади міста Дніпра, а також районних у місті територіальних громад, відсутність утворених ними в конституційний спосіб своїх представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування, відсутність «в природі» відповідних правоустановчих документів (розпорядчих актів про їх утворення) та будь-яких відомостей про їх реєстрацію державним реєстратором, Дніпровська міська рада (навіть якщо вона є органом місцевого самоврядування) не може самостійно оформлювати, завіряти і видавати довіреності на своє представництво, окрім, як тільки через врегульовану законодавством нотаріальну дію.
   Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5, зареєстрованого Мін’юстом 28 грудня 2006 року (далі – Положення № 111/5) за 1378/13252, встановлюється порядок створення, ведення та користування Єдиним реєстром довіреностей (далі - Єдиний реєстр). Держателем Єдиного реєстру визначено Міністерство юстиції України, що забезпечує його функціонування.
   Порядок реєстрації довіреностей регламентований пунктами розділу 2 Положення № 111/5 визначає, що обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі підлягають довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, та довіреності на право розпорядження майном, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також відомості про припинення їх дії.
   Реєстрація довіреностей (їх дублікатів), посвідчених посадовими, службовими особами, перерахованими в частині 3 статті 245 Цивільного кодексу України, статтях 37-38 Закону України "Про нотаріат", а також відомості про припинення їх дії, здійснюється в Єдиному реєстрі за заявою довірителя про реєстрацію таких довіреностей. Заява про реєстрацію зазначених довіреностей надається Реєстратору безпосередньо довірителем. У разі неможливості подачі заяви на реєстрацію довіреності безпосередньо довірителем підпис довірителя на такій заяві повинен бути засвідчений підписом та печаткою особи, яка посвідчила довіреність.
   Кожному реєстраційному запису про посвідчення довіреності (у тому числі видачу дубліката) в Єдиному реєстрі присвоюються реєстраційний номер запису та поточна дата реєстрації в Єдиному реєстрі.
   Для підтвердження факту внесення інформації до Єдиного реєстру Реєстратор виготовляє витяг про внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру у двох примірниках, один з яких залишається у Реєстратора, а другий - надається (надсилається) особі, яка видала довіреність (за її бажанням), або нотаріусу, який надав (надіслав) заяву про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру.
   Засвідчення вірності копій документів врегульоване нормами статті 75 Закону «Про нотаріат» наступним чином: нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які   вчиняють   нотаріальні   дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином,
засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина
на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом  або  посадовою
особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи
лікування громадянина.
   Положеннями статті 76 Закону № 3425 встановлено, що вірність  копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи, організації з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі, організації.    
Згідно частини четвертої статті 55. КАС України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або належний, повноважний представник.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
   Враховуючи зазначене вище, в рамках розгляду адміністративного провадження 160/7958/18, для встановлення законної сили у довіреності від 21.12.2018 № 7/10-3753, якою Дніпровська міська рада на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» уповноважує головного спеціаліста управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Горобець Юлію Володимирівну представляти інтереси Дніпровської міської ради, заявляємо клопотання, і просимо суд про наступне:
-              Призначити незалежну експертизу, для встановлення законної сили і відповідності встановленій законом формі наявної в матеріалах справи Довіреності від 21.12.2018 № 7/10-3753, якою Дніпровська міська рада, уповноважує головного спеціаліста управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Горобець Юлію Володимирівну, представляти інтереси Дніпровської міської ради, як органу місцевого самоврядування, відповідної територіальної громади;
-              Витребувати у Відповідача відомості (витяг) з Єдиного реєстру довіреностей Міністерства юстиції України про оформлення і реєстрацію наявної в матеріалах справи Довіреності від 21.12.2018 № 7/10-3753, якою Дніпровська міська рада, уповноважує головного спеціаліста управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Горобець Юлію Володимирівну, представляти інтереси Дніпровської міської ради, як органу місцевого самоврядування, відповідної територіальної громади;
-              Витребувати у Відповідача оригінал нотаріально завіреної Довіреності від 21.12.2018 № 7/10-3753, якою Дніпровська міська рада або її керівник Філатов Борис Альбертович, уповноважує головного спеціаліста управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Горобець Юлію Володимирівну, представляти інтереси Дніпровської міської ради, як органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади.
КЛОПОТАННЯ
про вимогу можливості ознайомлення Позивачів та їх представників за довіреністю, з довіреністю на представництво юридичної особи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» суддею Олійником В. М.

   В провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійника Віктора Миколайовича знаходиться адміністративна справа за № 160/7958/18, за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, щодо визнання протиправним і нечинним рішення зазначеної установи від 25.04.2018 № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів».
   Відповідно до офіційних даних розміщених на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/) про юридичну особу з назвою Дніпропетровський окружний адміністративний суд (код ЄДРПОУ: 34824364, код КВЕД: 84.23), в абзаці про уповноважених осіб, зазначено наступне, цитую: «Прізвище, ім’я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: Коренев Андрій Олексійович – керівник, Горбалінський Володимир Володимирович - підписант».
   Отже, з огляду на зазначені відомості в реєстраційних документах юридичної особи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» для здійснення правовідносин з третіми особами та вчинення дій від імені даної юридичної особи, суддя Олійник В. М. може здійснювати лише за наявності нотаріально оформленої довіреності.   
   Враховуючи зазначені вище доводи, які обґрунтовані офіційними даними Міністерства юстиції України, просимо суддю Олійника Віктора Миколайовича, оголосити у судовому засіданні перерву для надання можливості ознайомлення з оригіналом (або дублікатом) нотаріально завіреної довіреності на представництво суддею Олійником В. М. юридичної особи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364, код КВЕД: 84.23). 

                                                          Додаток:


-              Витяг з сайту Міністерства юстиції України Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/) про юридичну особу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364, код КВЕД: 84.23) – на 11 (одинадцятьох) арк., стр. 01-11.
ЗАЯВА
про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійника В. М.

   Ми, ті, хто нижче підписалися, заявляємо про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійника Віктора Миколайовича, в провадженні якого знаходиться адміністративна справа № 160/7958/18, з наступних причин:
   Відповідно до положень пункту четвертого частини першої статті 36. Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.
   Іншими обставинами, які викликають сумніви у неупередженості або об’єктивності судді Опійника В. М., є відсутність у нього нотаріально завіреної довіреності на представництво юридичної особи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд», а також відсутність, на наш погляд, відповідних повноважень судді, з огляду на наявні у нас копії правоустановчих документів (що додаються), а саме: копії Указу Президента України від 11 квітня 2008 року № 342/2008 «Про призначення суддів», яким Олійник В. М. був призначений суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду строком на пять років та копії Постанови Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року «Про обрання суддів», якою суддю Олійника В. М. обрано суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду, безстроково.
   Треба зауважити, що наявні копії зазначених вище документів (указу і постанови) є незавіреними належним чином. Так, на постанові відсутня гербова печатка державного органу (Верховної Ради України), а на указі - Велика Державна Печатка України і підпис Президента України.
   Із зрозумілих причин (свідомого повалення конституційного ладу можновладцями), належне засвідчення зазначених вище документів, наразі, є неможливим. Адже, на 23-му році Незалежності України не виконана стаття 20. Конституції України (не затверджені державні символи України) і, як наслідок – не виконано Указ Президента України від 19 грудня 1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України», яким регулюються правила засвідчення оригіналів, і в тому числі зазначених, правоустановчих документів про призначення суддів. Ба-більше того, відсутність відтисків гербових печаток на підтверджуючих повноваження судді документах, свідчить про узурпацію судової гілки влади та повалення конституційного ладу.
   Крім того (на нашу суб’єктивну думку), судді Олійнику В. М. бракує відповідної правової фаховості і компетентності. Адже починаючи з моменту прийняття в своє провадження, першого підготовчого і подальших засідань по даній справі за його головування, ним (на наші обґрунтовані, багаточисельні заяви і клопотання) й досі не досліджено і не встановлено правосуб’єктність (правоздатність, дієздатність і деліктоздатність) Відповідача, а також компетенцію представника відповідача - головного спеціаліста управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Горобець Юлії Володимирівни.
   Дані дії судді Олійника В. М. не сприяють відновленню суспільної довіри до судової гілки влади, в окремому даному випадку, та в цілому.
   Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
   Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
   Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність,  в  сенсі  п.  1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
   Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).
   На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від  09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності».
Преамбулою Кодексу суддівської етики затвердженого рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України від 22.02.2013 року визначено, що здійснення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна виключно на підставі Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.
Усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Відповідно до положень статей даного Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
   Частиною першою статті 9. Конституції України також визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
   Беручи до уваги дане положення Конституції треба зазначити, що відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які було схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 і які ґрунтуються на засадах незалежності, об’єктивності, чесності та неупередженості, а також дотримання етичних норм, рівності, компетентності та старанності, визначено наступне:
   Беручи до   уваги   Загальну   декларацію   з   прав   людини, в якій визнається як основоположний принцип надання в рівній мірі кожній особі права на розгляд її справи,  що пов'язана зі встановленням її прав та обов'язків, незалежним судом, на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку,
   беручи до уваги Міжнародний пакт про громадянські і політичні
права, що гарантує рівність всіх громадян перед судом, а  також право кожної особи на своєчасний розгляд її справи,  що пов'язана зі встановленням її прав та обов'язків, компетентним та незалежним судом на засадах справедливості та безсторонності, на  відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку,
   зазначені вище принципи мають на меті встановлення  стандартів етичної поведінки суддів.  Вони адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання як базових принципів   регламентації   поведінки   суддів.  Крім  того,  вони покликані  сприяти  кращому  розумінню  та  підтримці   здійснення правосуддя  з боку представників виконавчої та законодавчої влади, адвокатів та суспільства в цілому.  Ці принципи  передбачають,  що судді у своїй поведінці підзвітні відповідним органам, що створені для підтримки суддівських  стандартів,  які  діють  об'єктивно  та
незалежно  і  мають на меті збільшення,  а не зменшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки, якими зв'язані судді.
      Відповідно до положень Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. А, незнання законів - не звільняє від юридичної відповідальності.     
   Враховуючи зазначені вище доводи, які обґрунтовані нормами чинного законодавства і підкріплені неспростовними доказами у вигляді копій документів, висловлюємо недовіру і заявляємо про відвід судді Олійника В. М. від розгляду адміністративної справи № 160/7958/18, за позовом Сколкова Олександра Олександровича та Пославського Олександра Олександровича до Дніпровської міської ради щодо визнання протиправним і нечинним рішення від 25.04.2018 № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів».

                                                        Додаток:

-              Архівна копія Указу Президента від 19.12.1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України» - на 2 (двох) арк.., стр. 01-02;
-              Копія Указу Президента України від 11 квітня 2008 року № 342/2008 «Про призначення суддів», яким Олійник В. М. був призначений суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду строком на п’ять років – на 2 (двох) арк.., стр. 03-04;
-              Копія Постанови Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року «Про обрання суддів», якою суддю Олійника В. М. обрано суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду, безстроково - на 3 (трьох) арк.., стр. 05-07;
-              Витяг з офіційного сайту Міністерства юстиції України Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про суб’єкт господарської діяльності з назвою “Дніпропетровський окружний адміністративний суд» - на 11 (одинадцятьох) арк., стр. 08-18;
-              Витяг з інтернет-видання - сайту «ЛІГА ЗАКОН» (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF3Y601A.html) проекту Закону України від 18.09.2009 № 5118-1 «Про Державний Герб України» - на 11 (одинадцятьох) арк., стр. 19-29;

-              Витяг з офіційного сайту Верховної Ради України (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=4103) проекту Закону України від 18.02.2016 № 4103 «Про Державні символи України» з додатком 1, 2, 3 - 23 (двадцяти трьох) арк., стр. 30-52.





Хронологія даного питання в матеріалах: Поцріот філатов вирішив влаштувати державний переворот?

Група відомих правозахисників Дніпра представлятиме позивачів у справі проти Дніпроміськради

Жодних «шкурняків» - виключно інтереси громади: яке рішення Дніпроміськради ми скасовуємо

Окружний адмінсуд Дніпра зобов’язав міськраду надати правоустановчі документи

Суддя Лозицька самовідвелася у справі щодо рішення Дніпроміськради. І тому є вагомі причини…

В своїй ухвалі про самовідвід суддя Лозицька заявили про тиск щодо неї з боку представників позивачів

Заяви судді Лозицької є безпідставними, а її поведінка неприпустимою – черговий запит до суду

No comments – укази про призначення судді Лозицької І. О.

Між молотом і ковадлом: вже третій суддя накивав п’ятами від розгляду справи про незаконне рішення приватної Дніпроміськради

Верховна Рада не реєструвала, а Казначейство не обслуговує: як вилазить «фількина грамота» щодо компетенції (легітимності) Дніпроміськради

Дисциплінарна скарга до ВРП і ВККСУ стосовно поведінки судді окружного адмінсуду Дніпра

Дніпропетровський окружний адмінсуд про повноваження своїх суддів

В Дніпрі відбулося підготовче засідання щодо скасування незаконного рішення «міської ради»

Підсумовуючи друге підготовче засідання в справі щодо скасування рішення Дніпроміськради

«Антиконституційний хор» судді Олійника?

Суддя Олійник підтвердив відсутність «в природі» правоустановчих документів Дніпроміськради


Читайте також: КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ІНДУСТРІАЛЬНА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

НОВОКОДАЦЬКА (ЛЕНІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

САМАРСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

СОБОРНА (ЖОВТНЕВА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЦЕНТРАЛЬНА (КІРОВСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЧЕЧЕЛІВСЬКА (КРАСНОГВАРДІЙСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ




ШЕВЧЕНКІВСЬКА (БАБУШКІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ



Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -