- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

понеділок, 22 грудня 2025 р.

А ПРОКУРОРИ ХТО? – сорок сьомий випуск газети «Багнет Нації»

 

Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас
врегульована
однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є
практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження
щодо
повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується
однопредметний акт,
який діяв у часі раніше. До того ж, сам Конституційний Договір по суті передбачав втрату ним чинності і
скасування чинної на момент його підписання Конституції з прийняттям нової Конституції України
. (з Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року №3-зп)

Наразі, в Україні, одночасно є чинними одразу два закони «Про прокуратуру» (див. скріншоти).




ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЗАПИТ

про надання публічної інформації за Законом України

«Про доступ до публічної інформації»

(в рамках журналістського розслідування в інтересах журналістів газети «Багнет Нації» Миколи Миколайовича Тивонюка та Тетяни Петрівни Албут)

 

Редакція благодійного друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» (Свідоцтво ДП №2303-1041р від 29.03.2021 року) – офіційного видання Громадської організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» (зареєстрованої шляхом повідомлення – реєстрація в РГО за №1508568 від 01.06.2020 року), керуючись положеннями статті 34 і 40 Конституції України, звертається до юридичної особи приватного права з назвою «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПРОКУРАТУРА У СФЕРІ ОБОРОНИ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ» із журналістським запитом на отримання публічної інформації в рамках журналістського розслідування та моніторингу судових процесів, задекларованого Бюро Організації з безпеки і співробітництва в Європі (далі – ОБСЄ), для реалізації стандартів ОБСЄ у сфері правозахисту та їх застосування конституційною юстицією України.

З даного приводу слід зауважити, що 1 грудня 1991 року за результатами Всеукраїнського референдуму волею Українського народу було проголошено незалежність України та створено Самостійну українську державу України (скорочено – СУД України). Це, історичний факт, що має юридичне значення, який покладено у преамбулу (основу) чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР), прийнятої 28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної Ради України (див. Рішення КСУ від 14 липня 2021 року №1-р/2021).

Преамбула нової Конституції України є не лише фундаментом конституційного ладу держави, а й відображенням історичних та правових передумов, а також мотивів і цілей прийняття нової Конституції України.

Водночас, редакцією друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» (далі – Редакція), досліджується юридичний факт законності утворення (відповідним законом про організацію і діяльність) та набуття законної правосуб’єктності (правоздатності, дієздатності і деліктоздатності) з моменту державної реєстрації (як державного органу) та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, про установу з назвою «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПРОКУРАТУРА У СФЕРІ ОБОРОНИ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ» (код ЄДРПОУ: 38326057), після вчинення юридичного факту незаконного виключення цілого Розділу VII «ПРОКУРАТУРА» разом з положеннями норм прямої дії статей 121–123 з тексту чинної Конституції України, шляхом внесення змін і доповнень до Конституції, установою з назвою «Верховна Рада України» (організація і діяльність якої, так само як і статус народних депутатів України й досі не визначені виключно відповідним профільним законом, згідно п. 22 ч. 1 ст. 92 КУ), через прийняття неповноважним складом парламенту неконституційного Закону України від 2 червня 2016 року №1401-VIII (попередньо схваленого Верховною Радою України 2 лютого 2016 року) «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого, між іншого, визначено: «розділ VII «Прокуратура» виключити».

Варто зауважити, що відповідно до першої (законної) редакції Конституції України: «Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються…» (ст. 121 КУ); «Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України…» (ст. 122 КУ); «Організація і порядок діяльності прокуратури України визначаються законом» (ст. 123 КУ).

Отже, жодного визначення щодо Генеральної прокуратури, як окремого органу або, більше того, – Офісу Генерального прокурора – чинна Конституція України не містила і не містить, і навіть вже у спотвореному незаконними змінами і доповненнями вигляді.

Також необхідно зазначити, що згідно пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України, який залишається незмінним після антиконституційних трансформацій Основного закону, виключно законами України визначаються, зокрема: організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань. Тобто, одразу дві норми прямої дії чинної Конституції України декларують обов’язковість організації і діяльності прокуратури, як державного органу за наглядом дотримання законодавства, – окремим, профільним законом.

Але водночас слід констатувати той юридичний факт, що станом на сьогодні є «чинними» одночасно два закони «Про прокуратуру», мова про: Закон України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» та Закон України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру».

Додатком до Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 2 липня 2015 року №578-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень», був визначений Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур, який втратив чинність на підставі пункту 24 розділу II Закону України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», деякі положення якого, були визнані неконституційними Першим Сенатом Конституційного Суду України у Рішенні від 02 жовтня 2024 року №9-р(І)/2024, справа №3-5/2023(5/23, 79/23).

Як вже було зазначено вище, наразі на офіційному сайті Верховної Ради України, одночасно, чинними вважаються і Закон України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру», і Закон України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру». Але жоден з цих нормативно-правових актів не відповідає змісту чинної Конституції України. Крім того, жоден з цих нормативно-правових актів вже не містить переліку суб’єктів, які складають єдину систему прокуратури в Україні.

«Чинним» переліком суб’єктів, які складають єдину систему прокуратури в Україні на сьогодні є Перелік і територіальна юрисдикція окружних прокуратур (в територіальних громадах) закріплений за участі фігуранта повалення конституційного ладу І. Венедіктової Наказом ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 17 лютого 2021 року №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» та «введений в дію» Наказом ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 17 лютого 2021 року №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур».

Слід констатувати, що закріплений Наказом ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 17 лютого 2021 року №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» Перелік і територіальна юрисдикція окружних прокуратур грубо порушує засади чинної Конституції України. Адже положеннями статті 133 Конституції України закріплено конституційну систему адміністративно-територіального устрою України, яку складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Жодних згадок про округи або прокуратури територіальних громад, чинна Конституція не містить.

Варто також зазначити, що сам «орган державної влади» з назвою «Офіс Генерального прокурора» виник у хворій уяві Р. Рябошапки через видання Наказу ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ від 23 грудня 2019 року №351 «Про день початку роботи Офісу Генерального прокурора», без реєстрації його в ЄДРНПА. Таким днем було визначено 2 січня 2020 року.

Отже, фактично з 2 січня 2020 року розпочався новий етап законотворчої діяльності з метою повалення конституційного ладу не визначеним самою Конституцією України так званим «органом державної влади» з назвою «ОФІС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА» (код ЄДРПОУ: 00034051), – правонаступником такого ж не визначеного Основним законом «органу державної влади», свого попередника з назвою «ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ: 00034051).

Так, в найкращих традиціях повалення конституційного ладу, продовжуючи напрацювання своїх попередників (державних зрадників – Р. Рябошапки та І. Венедіктової) за справу зміни статусу прокуратури узявся А. Костін, прізвище якого фігурує під Наказом ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 17 березня 2023 року №75 «Про окремі питання забезпечення функціонування спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних)», яким водночас затверджено іще один визначений перелік відповідних спеціалізованих прокуратур в округах, та який також вважається чинним.

Наступним наказом з прізвищем фігуранта А. Костіна є Наказ ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 17 травня 2023 року №130 «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони», яким визначена «належна організація роботи спеціалізованих прокуратур у сфері оборони щодо виконання визначених функцій, розмежування їхніх повноважень із самостійними структурними підрозділами Офісу Генерального прокурора». Основним у межах наданих повноважень спеціалізованим прокуратурам у сфері оборони є забезпечення комплексного виконання функцій прокуратури щодо підтримання публічного обвинувачення в суді, що йде врозріз з прямими нормами самої Конституції України, а також Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі – ЗУ №1697-VII), якими визначено підтримання державного (а не публічного) обвинувачення в суді.

Остаточне закріплення повалення конституційного ладу за участі А. Костіна шляхом незаконної зміни статусу суб’єктів єдиної системи прокуратури України (з окружних – на спеціалізовані в округах), відбулося з виданням Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30 травня 2023 року №144 «Про затвердження Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора», де пунктом 3.1 розділу 3 основними завданнями Спеціалізованої прокуратури визначені: «Організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, участь у судовому провадженні та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення у тому числі вчинені організованими групами і злочинними організаціями…».

Варто наголосити, що в порядку, передбаченому Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі – ЗУ №1697-VII), Прокуратура України становить єдину систему, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ст. 1 ЗУ №1697-VII).

На прокуратуру, серед іншого, покладаються функції підтримання державного (а не публічного) обвинувачення в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ №1697-VII).

Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (ст. 5 ЗУ №1697-VII).

Прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом (ч. 3 ст. 19 ЗУ №1697-VII). Текст Присяги підписується прокурором і зберігається в його особовій справі. Процедура складення Присяги визначається Генеральним прокурором. Про складення Присяги вноситься запис у трудову книжку (ч. 2 ст. 36 ЗУ №1697-VII).

Прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором. Службове посвідчення вручається Генеральним прокурором або за його дорученням іншим прокурором (ч. 1–2 ст. 21 ЗУ №1697-VII).

Окремим фактажем повалення конституційного ладу в Україні є оформлення і випуск так званих «службових посвідчень прокурорів», що заслуговує окремого розбору відповідної хронології привласнення повноважень та узурпації державної влади, встановленими і зафіксованими фігурантами злочину проти державності.

Першою «офіційною» згадкою про службове посвідчення прокурора після прийняття Акту проголошення незалежності України на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, була Постанова Президії Верховної Ради України (органу, який ніколи не утворювався Конституцією (Основним Законом) Української РСР від 20 квітня 1978 року, документ – 888-09) від 9 грудня 1991 року №1949-ХІІ «Про затвердження Положення про посвідчення посадової особи органів Прокуратури України та опис цього посвідчення», якою і було «вперше» затверджене Положення про посвідчення посадової особи органів Прокуратури України та опис цього посвідчення. Зазначена постанова фантомної Президії втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 травня 2012 року №4832-VI (4832-17), а по факту – Постанови Верховної Ради України від 24 травня 2012 року №4832-VI «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Президії Верховної Ради України "Про затвердження Положення про посвідчення посадової особи органів Прокуратури України та опис цього посвідчення"».

Напередодні прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 травня 2012 року №4832-VI «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Президії Верховної Ради України "Про затвердження Положення про посвідчення посадової особи органів Прокуратури України та опис цього посвідчення"» 10 травня 2012 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України №386 «Про затвердження Положення про службове посвідчення працівника прокуратури України та зразка такого посвідчення», яка в свою чергу втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №874 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про прокуратуру”», наступною Постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1008 «Про відновлення дії постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2012 р. №386» дію відповідної постанови було відновлено, а Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 року №171 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”» зазначені постанови від 10 травня 2012 р. №386 і від 2 грудня 2015 р. №1008, водночас, синхронно втратили чинність.

Наразі, дійсним зразком службового посвідчення можна вважати зразок посвідчення, який відповідає вимогам Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 12 грудня 2022 року №280 «Про затвердження Положення про службове посвідчення», третім пунктом якого було скасовано наказ Генерального прокурора від 24.04.2020 №200 «Про затвердження Положення про службове посвідчення прокурора» щодо попередніх службових посвідчень працівників прокуратури.

Був також виданий Наказ ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 13 січня 2020 року №21 «Про затвердження Порядку оформлення, видачі та повернення електронних перепусток системи контролю та управління доступом Офісу Генерального прокурора», але треба констатувати той факт, що всі ці накази не проходили державної реєстрації, в порушення низки чинних профільних нормативно-правових актів, а саме: статті 2 Указу Президента України від 27 червня 1996 року №468/96 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів»; статті 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»; пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року №376 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним»; пункту 9 даної Постанови, яким визначено, що нормативно-правові акти, які підлягають державній реєстрації відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», включаються до Реєстру після їх державної реєстрації у Мін'юсті, а також Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 20.06.2002 №57/5 «Про затвердження Інструкції про порядок включення нормативно-правових актів до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та надання інформації з нього».

Але, слід констатувати той факт, що Наказ ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 17 лютого 2021 року №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур», Наказ ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 17 лютого 2021 року №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур», Наказ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ від 23 грудня 2019 року №351 «Про день початку роботи Офісу Генерального прокурора», Наказ ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 17 березня 2023 року №75 «Про окремі питання забезпечення функціонування спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних)», Наказ ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 17 травня 2023 року №130 «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони», Наказ ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30 травня 2023 року №144 «Про затвердження Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора», Наказ ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 13 січня 2020 року №21 «Про затвердження Порядку оформлення, видачі та повернення електронних перепусток системи контролю та управління доступом Офісу Генерального прокурора», наказ Генерального прокурора від 24.04.2020 №200 «Про затвердження Положення про службове посвідчення прокурора», Наказ ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 12 грудня 2022 року №280 «Про затвердження Положення про службове посвідчення», як і всі попередні і наступні накази, ніколи не проходили порядку їх обов’язкової реєстрації Міністерством юстиції України та за даних причин – не були внесені до відповідного Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Даний факт є юридичним фактом грубого порушення чинного законодавства, і свідчить про юридичну неспроможність постановлених наказів. А отже, не існує юридично створеної і оформленої єдиної системи прокуратури України.

Повний текст запиту дивіться на сайті «Багнет Нації»: А ПРОКУРОРИ ХТО? https://bagnetnacii.blogspot.com/2025/12/blog-post_10.html












 Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва

Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили першим випуском власної газети

Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»

«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші

Приватна «Дніпроміськрада» - рудимент минулого, який знищує наше майбутнє – другий випуск газети «Багнет Нації»

Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту, заяви, клопотання на правоздатність

Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет Нації" - оголошення

П’ятий випуск газети «Багнет Нації»

«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»

Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця

Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети «Багнет Нації»

«Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» - дев’ятий випуск газети «Багнет Нації»

КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) – десятий випуск газети «Багнет Нації»

Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий випуск газети «Багнет Нації»

Продовження теми медичного експерименту в умовах незаконного карантину – дванадцятий випуск газети «Багнет Нації»

ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет Нації» від 22.02.2022

Публічне сповіщення оферта від Українського Народу до МОЗ України – чотирнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

Благодійному друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації» півтора роки – п’ятнадцятий випуск

ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

МИ МУСИМО ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

Людина є скарбом Природи… - дев’ятнадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатком)

Волевиявлення: Жити по совісті… - двадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатками)

Авторське Волевиявлення Олександра – двадцять перший випуск газети «Багнет Нації»

Унікальні конституційні хроніки (початок) – двадцять другий випуск газети «Багнет Нації»

Діти – майбутнє правової держави – двадцять третій випуск газети «Багнет Нації»

Права людини - комплекс природних і непорушних свобод… - двадцять четвертий випуск газети «Багнет Нації»

Забороняємо медичні експерименти над Людиною – двадцять п’ятий випуск газети «Багнет Нації»

Факти, що мають юридичне значення – проект Конституції доопрацьований ТСК – двадцять шостий випуск газети «Багнет Нації»

Перша редакція чинної Конституції України – двадцять сьомий випуск газети «Багнет Нації»

Ключове з Рішення КСУ від 8 червня 2022 року №3-р(ІІ)/2022 (справа щодо презумпції невинуватості) – двадцять восьмий випуск газети «Багнет Нації»

Декларація правозахисника & Конституція України – двадцять дев’ятий (високосний) випуск газети «Багнет Нації»

Конвенція про захист від насильницьких зникнень – тридцятий випуск газети «Багнет Нації»

«Суд знає закони» – тридцять перший випуск газети «Багнет Нації»

ПІДСТАВИ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ МАЮТЬ БУТИ «ВІДПОВІДНИМИ ТА ДОСТАТНІМИ» - тридцять другий випуск газети «Багнет Нації»

ЗАХИСТИ СВОЇ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ (коротко про актуальне) – тридцять третій випуск газети «Багнет Нації»

КСУ про практику ЄСПЛ щодо остаточності судового рішення – тридцять четвертий випуск газети «Багнет Нації»

ТВОЄ ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ – тридцять п’ятий випуск газети «Багнет Нації»

Право на свободу та особисту недоторканність – тридцять шостий випуск газети «Багнет Нації»

Застосування Конституції України при здійсненні правосуддя – тридцять сьомий випуск газети «Багнет Нації»

Умови та Правила не є складовою кредитного договору – тридцять восьмий випуск газети «Багнет Нації»

ПРО ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕВІРКИ КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ УКРАЇНИ УКАЗІВ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПОСТАНОВ ПРО ОБРАННЯ СУДДІВ – тридцять дев’ятий випуск газети «Багнет Нації»

ПОДАТКОВА ПОВИННА БУТИ ЗАКОННОЮ, А НЕ ПРОСТО БУТИ – сороковий випуск газети «Багнет Нації»

ТЦК та СП від МІНОБОРОНИ - «ПЛОДИ ОТРУЙНОГО ДЕРЕВА»? – сорок перший випуск газети «Багнет Нації»

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин в адмінсправах – сорок другий випуск газети «Багнет Нації»

Про ГО ОПГ «Багнет Нації», конституційну мету утворення та законність напрямів діяльності – сорок третій випуск газети «Багнет Нації»

Відвід судді: закон, практика та поради – сорок четвертий випуск газети «Багнет Нації»

Конституційний Суд України про доступну і безоплатну освіту в державних і комунальних навчальних закладах – сорок п’ятий випуск газети «Багнет Нації»

Запит до Чернівецького СІЗО в інтересах журналістів благодійного друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» Миколи Тивонюка і Тетяни Албут - сорок шостий випуск газети "Багнет Нації"

А ПРОКУРОРИ ХТО? – сорок сьомий випуск газети «Багнет Нації»

ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ

«БАГНЕТ НАЦІЇ»:

газета Багнет Нації - Google Drive

Авторський проект Сергія Філіпенка:

а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави - КОРПОРАЦІЯ!)

а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)

а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична КАЗУЇСТИКА!)

а що ж по факту? - випуск 4 (замість держслужбовців - біометрики, апатриди та ЖЗО!)

а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась АБРАКАДАБРА!)

а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)

а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)

а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)

Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7456 7204 3954  на ім’я Сергія Філіпенка

Інформація від правління БН: https://t.me/pravlinnyagoopgbn

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Бастіон: https://bastyon.com/bagnetnacii?fbclid=IwAR1cHy1NB2HPcZVMknoXYVTD19UG106y4tcvsWb0fdZxy_BsqLu9LwCCqAM&fbclid=IwAR1cHy1NB2HPcZVMknoXYVTD19UG106y4tcvsWb0fdZxy_BsqLu9LwCCqAM  



Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -