1 грудня 1991 року за результатами Всеукраїнського референдуму волею Українського народу було проголошено незалежність України та створено Самостійну українську державу (скорочено – СУД України) – це історичний факт, що має юридичне значення, покладений у преамбулу (основу) чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР), яка була прийнята 28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної Ради України (також історичний факт, що має юридичне значення)
З А Я В А
про
негайне оформлення явки з повинною, із-за відсутності делегованих повноважень
професійного судді, та подальшого звернення із заявою про злочин до
компетентних правоохоронних органів фізичною особою без конституційного
громадянства Кучугурною Н. В., стосовно перебування в судовій залі за її
санкцією озброєних осіб з незаконного збройного формування з назвою «Територіальне
управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області»
В провадженні судді Дніпропетровського окружного
адміністративного суду Кучугурної Наталії Вікторівни знаходиться
адміністративна справа № 160/6323/19 за позовом Дмитра Сергійовича Чернеша до
Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, Ради адвокатів
Дніпропетровської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації
«Національна асоціація адвокатів України» та третьої особи Адвокатського
об’єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів».
!!! Під час попереднього судового засідання по даній справі, яке
відбулося 21 червня 2023 року та розпочалося о 13:00 в незаконно відчуженому
приміщенні будівлі відповідної територіальної громади Жовтневого району у місті
Дніпропетровську, що має локацію за адресою: вулиця Чекмарьова, 5, в будівлі «прикрашеної»
вивіскою з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд», особою в
мантії, яка себе помилково вважає суддею, яка не є ПРОФЕСІЙНИМ СУДДЕЮ та яка не
набувала конституційного громадянства Самостійної української держави України,
та фактично, узурпувала судову гілку державної влади, - були грубо порушені
конституційні принципи правосуддя, які, в свою чергу, є прерогативою (виключним
правом) Українського народу у здійсненні правосуддя через народних засідателів
і присяжних. Також, особою в мантії були повністю проігноровані обов’язкові до
виконання норми Конституції України, деякі міжнародні акти, які є частиною
національного законодавства України, та низка рішень Конституційного Суду
України, а крім того, і норми профільного законодавства.
З цього приводу варто вкотре зафіксувати той факт, що в найкращих
традиція студії «Квартал 95» так звана «суддя» Кучугурна Н. В. згідно указу Голобородька В.ЗЕЛЕНСЬКОГО від 11
серпня 2021 року № 350/2021 «Про призначення суддів» (у відсутність самої
конституційної посади Президента) призначена у місцевих адміністративних судах
на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що прямо
суперечить вимогам чинної Конституції і наведеним нижче рішенням
Конституційного Суду України в частині, згідно якої судову владу в Україні реалізовують виключно ПРОФЕСІЙНІ
СУДДІ, які займають штатну суддівську посаду в одному
із судів України і здійснюють правосуддя на професійній основі, через
набуття громадянином України статусу професійного судді пов'язаного з
настанням відповідного юридичного факту - призначення чи обрання його на цю посаду.
Через
невиконання фізособою/апатридом (особою без конституційного громадянства і
національності - статистичною одиницею, цифрою) Кучугурною Н. В. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від
01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні
правосуддя», а також невиконання обов’язкових до виконання на всій території України:
Рішення Конституційного Суду України
(далі – КСУ) №
3-рп/2011 від 5 квітня 2011 року справа № 1-10/2011 (згідно якого «судову владу реалізовують виключно ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ
та, у визначених законом випадках,
народні засідателі і присяжні»);
Рішення КСУ № 4-рп/2013 від 12 червня 2013 року справа №
1-9/2013 (яким розтлумачено порядок призначення/обрання
на посаду ПРОФЕСІЙНОГО СУДДІ та ІНШИХ СУДДІВ виключно ГРОМАДЯНИН України);
Рішень
КСУ № 3-зп від 11 липня 1997 року і 4-зп від 3 жовтня 1997 року (щодо офіційного тлумачення порядку прийняття і
введення в дію нової Конституції України на всеукраїнському референдумі та про
юридичну нікчемності Закону України від 28 червня 1996 року № 254/96-ВР «Про прийняття
Конституції України і введення її в дію»);
Рішень
КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005 та № 6-рп/2008 від 16.04.2008 (щодо офіційного тлумачення положеннь частини
другої, третьої і четвертої статті 5 Конституції України);
Рішення КСУ № 7-рп/2001 від 30 травня 2001 року (згідно якого виключно законами
України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння,
що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави
кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та
відповідальність за такі діяння);
Рішення КСУ від 2 грудня 2019 року № 11-р/2019 та Рішення від 14 грудня 2000 року №
15-рп/2000 (щодо загальної
обов’язковості виконання рішень Конституційного Суду України);
Рішення КСУ від
16 січня 2003
року N 1-рп/2003) та Рішенні від 16 червня 2011 року № 6-рп/2011 (про Державні символи України);
Рішення від 27 жовтня
2020 року № 13-р/2020, від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 8 липня 2016 року № 5-рп/2016, від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 (щодо конституційного
розмежування гілок державної влади);
Рішень КСУ № 13-рп/2000 від 16.11.00 і № 23-рп/2009 від 30.09.2009 та Рішення ЄСПЛ
від 24.02.2012 року в справі «Загородній проти України» (Заява № 27004/06),
(згідно яких кожен є вільним у виборі захисника своїх прав);
грубого порушення положень Закону України від 2 червня 2016 року №
1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини», Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України»;
а також грубого порушення Європейської хартії
про закон „Про статус суддів“ від 10 липня 1998 року, Основних принципів
незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної
Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року, Бангалорських
принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної
Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23,
- Кучугурною Н. В. були в цілому й остаточно
знівельовані конституційні принципи правосуддя, закріплені нормами прямої дії
Розділу VIII «ПРАВОСУДДЯ» чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР).
З цього
приводу слід наголосити, що наведені вище незаконні дії фізособи/апатрида (особи без
конституційного громадянства і національності - статистичної одиниці, цифри)
Кучугурної Н. В., яка наразі становить
неналежний склад невстановленого законом суду, підпадають під кваліфікацію
деяких статей Кримінального кодексу України (далі – КК України), зокрема: статті 382 КК
України (невиконання рішення суду, КСУ, ЄСПЛ); статті 109 КК України (повалення
конституційного ладу або захоплення державної влади); статті 111 КК України (державна
зрада).
Ну, та
Бог, їй, СУДДЯ!!!)))
Тріумф
беззаконня, який влаштувала на попередньому судовому засіданні фізособа/апатрид
(особа без конституційного громадянства і національності - статистична одиниця,
цифра) Кучугурна Н. В., став можливим лише за присутності в судовій залі не
лише судового розпорядника, а й озброєних автоматичною зброєю і спецзасобами
осіб, в одностроях.
Хто, ці
особи???
А цими
особами, були і залишаються працівники приватного комерційного підприємства з
назвою «Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській
області» (далі – ССО Дніпра), (код ЄДРПОУ: 43238738), підпорядкованого
приватній Службі судової охорони (далі – ССО), (код ЄДРПОУ: 42902258), утворених
4 квітня 2019 року шляхом затвердження незаконно перейменованою Вищою радою
юстиції у Вищу раду правосуддя (код ЄДРПОУ: 00013698) незаконного Рішення №
1051/0/15-19 «Про затвердження Положення про Службу судової охорони» всупереч
прямій нормі пункту 12 частини першої статті 92. Конституції України шляхом
невиконання низки відповідних, зазначених вище рішень Конституційного Суду
України.
Варто
наголосити, що чинним законодавством України й досі залишається неврегульованим
порядок утворення, ліквідації і реорганізації державних органів, якими вважають
себе працівники ССО і ССО Дніпра, посилаючись на статтю 160 неконституційного Закону України
від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і
статус суддів», прийнятого в результаті внесення антиконституційних змін до Конституції
України Законом
України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін
до Конституції України (щодо правосуддя)».
Так, відповідно до положень статті 81 Цивільного
кодексу України «Юридичні особи, залежно
від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа
приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно
до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися
та діяти на підставі модельного статуту
в порядку, визначеному законом.
Юридична особа
публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного
права встановлюються Конституцією
України та ЗАКОНОМ».
Згідно статті 87
Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники
(засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і
підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений
інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може
створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого
Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим
документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі
модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут,
який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.
Відповідно до
положень статті 56-57 Господарського кодексу України: «Суб'єкт господарювання
може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого
Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим
документом» (ч.4 ст.56); «Якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на
підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується
усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і
предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності
на основі модельного статуту» (ч.5 ст.56); «Установчими документами суб'єкта
господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у
випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання»
(ч.1 ст.57); «В установчих документах повинні бути зазначені найменування
суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і
компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок
формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та
ліквідації, якщо інше не передбачено законом» (ч.2 ст.57); «Статут суб'єкта господарювання
повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності,
розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок
розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх
компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а
також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта
господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші
відомості, що не суперечать законодавству» (ч.4 ст. 57); «Статут (положення) затверджується власником
майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами
або іншими суб'єктами відповідно до закону» (ч.5 ст. 57).
В свою чергу
керуючись положеннями частини першої статті 8 Господарського кодексу України
слід наголосити, що Держава, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування не є суб'єктами господарювання.
З наведеного вище
можна зробити висновок, що юридичні особи з назвами «Територіальне управління Служби судової охорони у
Дніпропетровській області» (з кодом ЄДРПОУ: 43238738), «Служба судової охорони»
(з кодом ЄДРПОУ: 42902258), утворені шляхом затвердження незаконного Рішення
Вищою радою правосуддя № 1051/0/15-19 «Про затвердження Положення про Службу
судової охорони», та й сама «Вища рада правосуддя» (з кодом ЄДРПОУ: 00013698)
не є державними органами. Їхня діяльність підпадає під кваліфікацію положень
статті 109 (повалення конституційного ладу або захоплення влади) в сукупності з
частиною третьою/четвертою статті 28 (організованою групою/злочинною
організацією) Кримінального кодексу України.
Крім того, утворення, існування і діяльність
юридичних осіб з
назвами «Територіальне
управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області» (з кодом ЄДРПОУ:
43238738) та «Служба судової охорони» (з кодом ЄДРПОУ: 42902258), як
воєнізованих формувань, підпадає під кваліфікацію положень статті 260
Кримінального кодексу України (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних
формувань).
На підтвердження наведеного вище злочину
проти державності і конституційного ладу, разом з даною заявою надаються
матеріали реєстраційної справи приватної юридичної особи (суб’єкта
господарювання) з назвою «Територіальне
управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області» (з кодом ЄДРПОУ:
43238738), яка має класифікатор видів економічної діяльності – КВЕД 84.11
(державне управління загального характеру).
Серед копій документів, що додаються:
-
Наказ Служби
судової охорони від 30.05.2019 року № 31 «Про утворення територіальних
підрозділів Служби судової охорони», виданого не уповноваженою фізособою без
конституційного громадянства і національності В. Бондар;
-
Наказ (витяг) Служби судової
охорони від 17.09.2019 року № 123 о/с «По особовому складу» підписаного
фізособою без
конституційного громадянства і національності О. Білецьким;
-
Положення про територіальне управління Служби судової охорони у
Дніпропетровській області підписаного фізособою без конституційного
громадянства і національності С. Швачка та затвердженого фізособою без
конституційного громадянства і національності В. Бондар 18 вересня 2019 року;
-
Заява (реєстраційна картка) про державну реєстрацію створення юридичної
особи з назвою «Територіальне управління Служби судової охорони у
Дніпропетровській області», заповненої і підписаної фізособою без
конституційного громадянства і національності Швачкою С.П.
В своєму Рішенні № 5-р/2019 від 13 червня 2019 року
Конституційний Суд України вкотре наголосив, що за Основним Законом України носієм
суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу
безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого
самоврядування; право визначати і змінювати конституційний лад в Україні
належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або
посадовими особами (частини друга, третя статті
5).
Влада народу є первинною, єдиною і
невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через
вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку,
визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та
законів України; ці органи здійснюють владу в Україні, що походить від народу
(абзац третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини, пункт 1
резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005
року № 6-рп/2005).
Юридичним вираженням суверенної волі
Українського народу є Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року від
його імені (преамбула Конституції України). Основний Закон України як акт
установчої влади, що належить народу, визначає, зокрема, засади державного
устрою, принципи здійснення державної влади, систему і межі компетенції органів
державної влади, механізм реалізації державно-владних повноважень. Важливою
функцією Конституції України є обмеження державної влади як похідної вторинної
від установчої влади народу. Закріплення в Основному Законі України положення,
згідно з яким народ здійснює владу через органи державної влади, означає, що
лише народ у Конституції України може визначити, які органи державної влади він
уповноважує на здійснення влади від його імені.
Конституція України містить низку
фундаментальних щодо здійснення державної влади положень, за якими: права і
свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності
держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і
забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (частина друга статті 3); ніхто не може узурпувати державну владу (частина четверта статті 5); державна влада в Україні здійснюється на
засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої,
виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених
Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6);
в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має
найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на
основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України
є нормами прямої дії (стаття 8);
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Названі конституційні приписи, перебуваючи у
взаємозв’язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо
необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод
людини та зобов’язують наділених державною владою суб’єктів діяти виключно
відповідно до установлених Конституцією України цілей їх утворення.
Здійснення державної влади відповідно до
вказаних конституційних приписів, зокрема на засадах її поділу на законодавчу,
виконавчу та судову, завдяки визначеній Основним Законом України системі стримувань і противаг забезпечує стабільність
конституційного ладу, запобігає узурпації державної влади та узурпації
виключного права народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні. У
Рішенні від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 Конституційний Суд України
наголосив, що будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що
призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в
Україні, яке належить виключно народові, є неконституційними і незаконними (підпункт 4.4 пункту 4 мотивувальної частини).
У рішенні Конституційного Суду України від 1
грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 (справа про
охоронюваний законом інтерес) вказано, що поняття "охоронюваний законом
інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу
України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з
поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування
конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним
змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий
легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів
правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які
не суперечать Конституції і законам України,
суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим
загальноправовим засадам.
Пунктом четвертим частини першої
статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може
брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу
(самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.
На підставі
викладених вище неспростовних фактів, які не потребують доказування у суді,
розуміючи всю безглуздість заявлення чергового відводу «у порожнечу», вкотре
висловлюю повну недовіру головуючому у даному судовому засіданні та у ВІДСУТНІСТЬ офіційних доказів офіційного затвердження
Конституції України від 28 червня 1996 року на Всеукраїнському референдумі
Українського народу Самостійної української держави України, виключно
Громадянами України всіх національностей Українського народу Самостійної української
держави України безпосередньо та
офіційно встановлених положеннями абзацу 1 та 7
преамбули самої Конституції України (254к/96-ВР), - ВИМАГАЮ від особи в мантії,
яка себе помилково вважає суддею ДОАС КУЧУГУРНОЮ Н. В., яка в жодному разі не
набувала і не могла набути відповідного конституційного громадянства
Самостійної Української Держави України, яка в жодному випадку не могла бути
призначеною на посаду професійного судді, з’явитись або звернутись до прокуратури або Служби
безпеки України та скласти або оформити явку з повинною згідно частини другої
статті 111 Кримінального кодексу України,
а також, керуючись
Рішеннями Конституційного Суду
№ 3-зп від 11 липня 1997 року,
4-зп від 3 жовтня 1997 року
(щодо офіційного тлумачення
порядку прийняття і введення в дію нової Конституції України на всеукраїнському
референдумі) та Рішень № 6-рп/2005 від 05.10.2005, № 6-рп/2008 від 16.04.2008 (щодо
офіційного тлумачення положеннь частини другої, третьої і четвертої статті 5
Конституції України), ВИМАГАЮ від фізичної
особи КУЧУГУРНОЇ Н. В., в порядку положень статті 260 в сукупності з
положеннями частини третьої/четвертої статті 28 Кримінального кодексу України,
звернутись до компетентних правоохоронних органів із заявою про злочин, щодо
перебування в судовій залі озброєних автоматичною зброєю фізосіб з незаконного
збройного воєнізованого формування з назвою «Територіальне управління Служби
судової охорони у Дніпропетровській області», з санкції фізособи в мантії
КУЧУГУРНОЇ Н. В.
ДОДАТОК:
-
Копія Наказу Служби судової охорони від
30.05.2019 року № 31 «Про утворення територіальних підрозділів Служби судової
охорони» - на 5 (п’ятьох) арк.., стор. 1-5;
-
Копія Наказу (витягу) Служби судової охорони від
17.09.2019 року № 123 о/с «По особовому складу» - на 1 (одному) арк.., стор. 6;
-
Копія Положення про
територіальне управління Служби судової охорони від 18 вересня 2019 року – на
12 (дванадцятьох) арк.., стор. 7-18;
-
Копія Заяви про
державну реєстрацію створення юридичної особи з назвою «Територіальне управління
Служби судової охорони у Дніпропетровській області» - на 6 (шістьох) арк..,
стор. 19-24;
-
Репродукція картини
«Здирання
шкіри з продажного судді» (нім. König Kambyses und
der Richter Sisamnes) нідерландського живописця Герарда
Давида написаної у 1498 році для
зали міської ратуші Брюгге, в якій проводились судові засідання – на
1 (одному) арк.., стор. 25.
Хронологія в публікаціях:
Справа Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури (відео, фото)
24.05.2023: відвід судді Кучугурної Н.В. в справі Дмитра Чернеша - відео,
фото
Засідання по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури
21.06.2023 – ч.1
Засідання по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури
21.06.2023 – ч.2
Засідання по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури
21.06.2023 – ч.3
Засідання по справі Дмитра Чернеша проти АДвоКАТури
21.06.2023 – ч.4
Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили
першим випуском власної газети
Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет
Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші
Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту,
заяви, клопотання на правоздатність
Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет Нації"
- оголошення
П’ятий випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж
рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»
Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у
вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця
Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети
«Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) –
десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий
випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет Нації»
від 22.02.2022
Благодійному друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації»
півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ –
шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети
«Багнет Нації»
МИ МУСИМО ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск
газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський проект Сергія Філіпенка:
а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави - КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по факту? - випуск 4 (замість держслужбовців -
біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась АБРАКАДАБРА!)
а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)
а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)
Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного
видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок
ПриватБанку № 4731 2196 4570 7633 на
ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар