- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

вівторок, 11 червня 2019 р.

Навіщо суддя Олійник В. М. перевищує владні повноваження?

   Сумарні відповіді на наші інформаційні запити до ВККСУ і ВРП, з приводу підтвердження повноважень судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійника В. М., а також на інформаційні запити, які були адресовані до восьми районних у місті Дніпрі рад (щодо їхньої правосуб’єктності), проявили пряму чи опосередковану заінтересованість зазначеного судді в результаті розгляду конкретної адміністративної справи, а також перевищення ним (суддею) узурпованих владних повноважень.

   Ви можете собі (чисто гіпотетично) уявити, що суддя, який пройшов останню переатестацію у Національній школі суддів України з 21.02.2018 по 27.02.2018 року на тему: «Децентралізація публічної влади. Особливості розгляду справ, пов’язаних з оскарженням фізичними та юридичними особами рішень, дій чи бездіяльності органів місцевої влади», долучаючи своєю ухвалою від 25.04.2019 року до даного провадження в якості третіх осіб (які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору) районні у місті Дніпрі ради, не здогадувався про відсутність у них правосуб’єктності, якою мають бути наділені представницькі органи місцевого самоврядування відповідних територіальних громад (?).
   Своїми відповідями, районні у місті Дніпрі ради, ще раз підтвердили відсутність у них адміністративної процесуальної правосуб’єктності, а отже вони не можуть бути залучені як учасники в адміністративній справі. Чи суддя Олійник того не знає?
   Увазі читачів відповіді установ з назвами відповідних районних у місті Дніпрі рад. Зауважимо, що до «розумників» з АНД-недоорану, ми звернулись, повторно.
  
                                                               Держава, органи державної влади
                                                           та органи місцевого самоврядування
                                                        не є суб'єктами господарювання.
                                                   (ч. 1 ст. 8. Господарський кодекс України)


                                                             Запит  
                             про надання публічної інформації за Законом України
                                                    «Про доступ до публічної інформації»

   В провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійника Віктора Миколайовича знаходиться адміністративна справа № 160/7958/18, за позовом Позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, щодо скасування рішення від 25.04.2018 № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів».
   25 квітня 2019 року під час другого підготовчого засідання по зазначеній вище справі суддя Олійник В. М. ухвалив рішення про залучення до адміністративного провадження в якості третіх осіб які не заявляють своїх вимог, - представників районних у місті рад, а саме:
- Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради;
- Індустріальної районної у місті Дніпрі ради;
- Новокодацької районної у місті Дніпрі ради;
- Самарської районної у місті Дніпрі ради;
- Соборної районної у місті Дніпрі ради;
- Центральної районної у місті Дніпрі ради;
- Чечелівської районної у місті Дніпрі ради;
- Шевченківської районної у місті Дніпрі ради.
   Відповідно до положень статті 80. Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
   Згідно частини другої статті 81. ЦКУ юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
   Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.
   Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
   Положеннями частини третьої статті 81. ЦКУ чітко визначено, що даним Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.
   Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.  
   Частиною другою статті 2. Цивільного кодексу України визначено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
   Статтею 169. ЦКУ визначені правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах, а саме:
1. Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
2. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
3. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень статті 172. ЦКУ територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через утворені ними органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (відповідного закону також не існує).
Отже, з огляду на зазначене вище – територіальна громада на законодавчому рівні, визначена, виключно, як субєкт права та є юридичною особою публічного права. Це положення співзвучне і закріплюється статтею 6. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно якої первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. В свою чергу з огляду на норми частини першої статті 10. даного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
Відповідно до положень частини першої статті 16. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами (публічного права) і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Зазначені вище норми чинного законодавства витікають з положень Конституції України – Основного закону норми якого є нормами прямої дії. Основного закону, який статтею 7. гарантує право на місцеве самоврядування. На місцеве самоврядування, яке згідно частини третьої статті 140. Конституції України здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. З обов’язковим виконанням положень частини першої статті 142. Конституції України згідно з якою матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад Місцевого самоврядування, з чітким додержанням засад Європейської хартії місцевого самоврядування, і виконанням основоположних демократичних засад Конституції України, де відповідно до положень частини першої статті 143. Основного закону територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до норм статті 60. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:
1. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
2. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
3. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
4. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
6. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
7. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
8. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
9. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право:
1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;
2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;
3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Згідно частини першої статті 61. Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до положень пункту другого частини першої статті 2. Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядуванняце бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад.
   Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
   Відповідно до положень Статті 40. Основного закону усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
   Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.
   Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
   Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
   Згідно з положеннями статті 5., зазначеного закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
   Згідно з положеннями статті 21. Закону «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
   Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
   Відповідно до положень Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
   З огляду на вищезазначені доводи, підкріплені положеннями чинного законодавства, керуючись положеннями статті 34 і 40 Конституції України, нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», у визначений законом строк (п’ять днів),

                                                          ПРОСИМО:

1.                  Надати завірену належним чином копію Протоколу загальних зборів ВІДПОВІДНОЇ районної у місті Дніпрі територіальної громади;
2.                Надати завірену належним чином копію затвердженого Загальними зборами Статуту ВІДПОВІДНОЇ районної у місті Дніпрі територіальної громади;
3.                Надати завірені належним чином копії Розпорядчого акту, Свідоцтва про державну реєстрацію і Витягу про внесення відповідних відомостей до відповідного державного реєстру (як про юридичні особи публічного права) щодо представницького і виконавчого органів (ради і виконкому) утворених ВІДПОВІДНОЇ районною у місті Дніпрі територіальною громадою;
4.                Надати копію відбитка гербової печатки ВІДПОВІДНОЇ районної у місті Дніпрі територіальної громади;
5.                Надати завірені належним чином відомості про банківські реквізити ВІДПОВІДНОЇ районної у місті Дніпрі територіальної громади;
6.                Надати завірені належним чином відомості про державну реєстрацію в державному реєстрі, як первинного суб’єкта місцевого самоврядування (юридичну особу публічного права), ВІДПОВІДНОЇ районну у місті Дніпрі територіальну громаду;
7.                Надати посилання на електронні реєстри облікованої публічної власності ВІДПОВІДНОЇ районної у місті Дніпрі територіальної громади;
8.                Надати посилання на електронні реєстри власників (громадян) ВІДПОВІДНОЇ районної у місті Дніпрі територіальної громади;
9.                Надати завірені належним чином відомості передаточного балансу, про передачу своєї публічної власності (рухомого і нерухомого майна), ВІДПОВІДНОЇ районною у місті Дніпрі територіальною громадою, в оперативне управління, територіальній громаді міста Дніпро;
10.           Надати завірені належним чином відомості – копію генерального плану відповідної адміністративно-територіальної одиниці, згідно з даними Держгеокадастру. ВІДПОВІДНОЇ районної у місті Дніпрі територіальної громади;
11.  Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та  надіслати у письмовому (паперовому) вигляді на адресу представника: індекс: 49055, місто Дніпро, і в електронному вигляді, на вищезазначену електронну адресу: svf2011@ukr.net.
   У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника відповідної інформації.     
     Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com


Пам’ятка:
Стаття 109. Кримінального Кодексу України: Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
1. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.













Хронологія даного питання в матеріалах: Поцріот філатов вирішив влаштувати державний переворот?

Група відомих правозахисників Дніпра представлятиме позивачів у справі проти Дніпроміськради

Жодних «шкурняків» - виключно інтереси громади: яке рішення Дніпроміськради ми скасовуємо

Окружний адмінсуд Дніпра зобов’язав міськраду надати правоустановчі документи

Суддя Лозицька самовідвелася у справі щодо рішення Дніпроміськради. І тому є вагомі причини…

В своїй ухвалі про самовідвід суддя Лозицька заявили про тиск щодо неї з боку представників позивачів

Заяви судді Лозицької є безпідставними, а її поведінка неприпустимою – черговий запит до суду

No comments – укази про призначення судді Лозицької І. О.

Між молотом і ковадлом: вже третій суддя накивав п’ятами від розгляду справи про незаконне рішення приватної Дніпроміськради

Верховна Рада не реєструвала, а Казначейство не обслуговує: як вилазить «фількина грамота» щодо компетенції (легітимності) Дніпроміськради

Дисциплінарна скарга до ВРП і ВККСУ стосовно поведінки судді окружного адмінсуду Дніпра

Дніпропетровський окружний адмінсуд про повноваження своїх суддів

В Дніпрі відбулося підготовче засідання щодо скасування незаконного рішення «міської ради»

Підсумовуючи друге підготовче засідання в справі щодо скасування рішення Дніпроміськради

«Антиконституційний хор» судді Олійника?

Суддя Олійник підтвердив відсутність «в природі» правоустановчих документів Дніпроміськради

В справі по скасуванню рішення ДМР заявлено відвід судді Олійнику


Читайте також: КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ІНДУСТРІАЛЬНА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

НОВОКОДАЦЬКА (ЛЕНІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

САМАРСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

СОБОРНА (ЖОВТНЕВА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЦЕНТРАЛЬНА (КІРОВСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЧЕЧЕЛІВСЬКА (КРАСНОГВАРДІЙСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ


ШЕВЧЕНКІВСЬКА (БАБУШКІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ



Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -