Красногвардійський районний суд
міста Дніпропетровська
Україна, 49000, м. Дніпро,
пр-т Л. Українки (Пушкіна),
буд. 77-б
ПОЗИВАЧ: Філіпенко Олександр Сергійович,
e-mail: svf2011@ukr.net
ВІДПОВІДАЧ: Дніпропетровський обласний
територіальний центр комплектування
та соціальної підтримки
код ЄДРПОУ: 08353525
вул. С. Бандери (Шмідта), 16, м. Дніпро,
Дніпропетровська область, 49000
e-mail: tckspdp@post.mil.gov.ua
Телефон: +38 (056) 770 80 94
Справа № 203/1882/23
Провадження № 2/204/2220/23
Суддя: Чудопалова С. В.
КЛОПОТАННЯ №
3
про
приєднання до матеріалів справи доказів щодо належного складу суду
В провадженні судді Красногвардійського
районного суду міста Дніпропетровська Чудопалової С. В. знаходиться моя позовна
заява від 10
квітня 2023 року (Справа № 203/1882/23; Провадження №
2/204/2220/23) до Дніпропетровського
обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі –
Відповідач) про стягнення моральної і матеріальної шкоди.
У
постановлених ухвалах від 8 і 16 травня 2023 року суддя Чудопалова С. В. наполегливо
зазначає в назві Відповідача «Дніпровський», замість «Дніпропетровський» ОТЦК
та СП.
З даного
приводу мною, 22 травня 2023 року до канцелярії Красногвардійського районного
суду міста Дніпропетровська було подано заяву про виправлення описок, а також запит
на отримання публічної інформації, в якому я, запитував:
1.
Надати достовірну інформацію у вигляді копії документа
або посилання на нормативно-правовий акт (указ або постанову) про
призначення/переведення/обрання Чудопалової Світлани Вікторівни на відповідну
посаду судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська;
2.
У відповіді вказати - з
якої дати (зазначити відповідну дату) суддя Чудопалова С. В. фактично здійснює
правосуддя на посаді судді Красногвардійського районного суду міста
Дніпропетровська;
3.
У відповіді вказати – загальну кількість рішень і
ухвал постановлених суддею Красногвардійського районного суду міста
Дніпропетровська за строк здійснення нею правосуддя на відповідній посаді від
початку роботи на посаді судді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська, і до моменту
формування відповіді на даний запит;
4.
Надати достовірні відомості щодо розміру отриманої
заробітної плати Чудопаловою Світланою Вікторівною на посаді судді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська за весь час перебування
її на відповідній посаді;
5.
Надати завірену належним чином фотокопію протоколу
останніх зборів суддів Красногвардійського
районного суду міста Дніпропетровська із результатами обрання голови суду,
заступників голови суду та слідчих суддів;
Відповідь надати у повному обсязі, у
хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної
частини запиту, та надіслати у
письмовому (паперовому) вигляді на мою домашню адресу: 49055, місто Дніпро, Олександру Сергійовичу
Філіпенку, і в
електронному вигляді
на вищезазначену електронну
адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).
З
відповіді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 29
травня 2023 року вих.. № 14555/23 вбачається, що відповідно до Рішення
Верховного Суду № 68/0/149-22 від 29.04.2022 року суддю Першотравенського
районного суду Донецької області Чудопалову Світлану Вікторівну відряджено до
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська. Та згідно рішення
зборів суддів Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від
06.05.2022 року судді Чудопаловій С. В. визначено спеціалізацію та з цього часу
суддя почала здійснювати правосуддя на посаді судді Красногвардійського
районного суду міста Дніпропетровська.
Частиною
першою статті 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»
(далі – Закон № 1402) визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики
у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно
до частини другої статті 36 зазначеного Закону № 1402 Верховний Суд:
1) здійснює правосуддя як суд
касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд
першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним
законом;
2)
здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
3)
надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою,
судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань,
пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою;
4)
надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується
Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за
зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання
Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
5)
звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів,
інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції
України;
6)
забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у
порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;
7)
забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань
правозастосування;
8) здійснює інші повноваження, визначені законом.
В
зазначеному Законі № 1402 відсутня пряма норма, згідно якої Верховний Суд може
здійснювати відрядження суддів з одного суду, до іншого.
Частиною першою статті 26 Закону України
від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про
правовий режим воєнного стану» встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені
відповідно до Конституції України.
В мотивувальній частині свого Рішення № 15-рп/2002 від 9 липня 2002 року
справа № 1-2/2002 (яке є
обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України наголосив, що:
«для забезпечення
судового захисту Конституція України
(254к/96-ВР) у статті
124 встановила принципи
здійснення правосуддя виключно
судами, неприпустимості делегування функцій
судів та їх привласнення іншими органами чи
посадовими особами та визначила юрисдикцію судів. Зазначені принципи забезпечують здійснення конституційного права на судовий захист, яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України (254к/96-ВР)».
З цього приводу слід зазначити, що
відповідно до положень частини першої статті 127 нової Конституції України
(документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) правосуддя здійснюють ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ та у визначених
законом випадках, народні засідателі і присяжні (ІНШІ СУДДІ).
В своєму Рішенні № 3-рп/2011 від 5 квітня 2011 року
справа № 1-10/2011 (яке є
обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути
оскарженим)
Конституційний Суд України дійшов висновку, що судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених
законом випадках, народні засідателі і
присяжні шляхом здійснення правосуддя (частина
перша статті 127 Конституції України (254к/96-ВР), частина друга статті 1 Закону) (2453-17). Суддею є громадянин України, який в
установленому Конституцією України (254к/96-ВР) і Законом (2453-17) порядку призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному
із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі
(частина четверта статті 126 Конституції України (254к/96-ВР), стаття 51 Закону) (2453-17).
Конституція України (254к/96-ВР) містить загальні вимоги щодо зайняття посади професійного судді в судах загальної юрисдикції, визначає їх способи - призначення вперше і обрання безстроково (пункт 27 частини першої
статті 85, частина четверта статті 126, частини третя, четверта статті 127,
частина перша стаття 128) (254к/96-ВР). Водночас законодавець повноважний встановлювати додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо
стажу, віку та їх професійного рівня порівняно із основними вимогами для зайняття
посади професійного судді (частина п'ята статті 127 Основного Закону України) (254к/96-ВР).
За Конституцією України (254к/96-ВР) набуття громадянином України
статусу професійного судді пов'язане з настанням відповідного
юридичного факту - призначення чи обрання його на цю
посаду. Зайняття посади судді
здійснюється шляхом призначення вперше, а обрання - після закінчення строку, на який його було призначено. Такий висновок
випливає, зокрема, зі змісту частини четвертої статті 126 Конституції України (254к/96-ВР), згідно з якою судді
обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на
посаду судді вперше, і узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, висловленою у
Рішенні від 16 жовтня 2001 року N
14-рп/2001 (v014p710-01), відповідно до якої на обрання безстроково
може претендувати особа з належною фаховою підготовкою, відповідним досвідом і
стажем, оскільки завершився строковий п'ятирічний термін
перебування на посаді професійного судді (абзац сьомий пункту 4 мотивувальної
частини) (v014p710-01).
У Конституції України (254к/96-ВР) встановлено порядок першого призначення на посаду професійного судді, яке здійснюється
Президентом України строком на п'ять років, закріплено положення про обрання всіх інших суддів безстроково Верховною Радою України
(частина перша статті 128) (254к/96-ВР).
Системний
аналіз положень пункту 14 частини першої статті 92, частини четвертої статті
126, частин другої, третьої, четвертої, п'ятої статті 127, статті 128 Конституції України (254к/96-ВР) та положень Закону (2453-17) дає підстави
для таких висновків: призначення на посаду судді здійснюється
тільки вперше; обиратися на посаду судді можуть тільки судді, в яких закінчився
п'ятирічний термін, на який вони були призначені; до складу апеляційних, вищих
спеціалізованих судів та
Верховного Суду України
можуть обиратися тільки
професійні судді; зайняття
суддівських посад в апеляційних, вищих спеціалізованих судах і Верховному Суді
України шляхом обрання виключає можливість призначення суддів у ці суди,
а відтак призначення
на посади суддів може
здійснюватися лише до місцевих судів.
Вимоги
щодо наявності стажу для просування особи на посаді судді кореспондують
з вимогами пункту 13 Основних принципів незалежності судових органів,
схвалених резолюціями N
40/32 та N 40/146 Генеральної
Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, в яких
зазначено, що підвищення суддів на
посаді там, де
є така система,
слід здійснювати на основі об'єктивних факторів, зокрема
здібностей і досвіду. Тобто встановлення такої вимоги, як стаж
роботи на посаді
судді, є об'єктивним критерієм
для зайняття посади судді в апеляційних, вищих
спеціалізованих судах та Верховному Суді України. Вказана вимога обумовлена
особливим характером процесуальної
діяльності цих судів і не порушує принципу рівності громадян України в їх
конституційних правах, що відповідає
положенню частини п'ятої
статті 127 Конституції
України (254к/96-ВР) стосовно встановлення законодавцем додаткових кваліфікаційних вимог
до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного
рівня, об'єктивно виправдане,
обґрунтоване та справедливе і не
може вважатися дискримінаційним. Тому це
обмеження стосується тільки конституційно визначеного спеціального статусу
професійного судді і не впливає на зміст його прав і свобод (їх скасування чи
обмеження) як людини і громадянина, що
гарантуються, зокрема, частиною третьою статті 22 Конституції України
(254к/96-ВР), згідно з якою при прийнятті нових законів або
внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу
існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України в Рішенні від 18 квітня 2000 року N 5-рп/2000 (v005p710-00) зазначив, що встановлення
Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України певних кваліфікаційних вимог не
порушує конституційного принципу рівності, адже всі громадяни, які
відповідають конкретним кваліфікаційним вимогам, мають право займати відповідні
посади (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини) (v005p710-00).
В своєму Рішенні № 4-рп/2013 від 12 червня 2013 року
справа № 1-9/2013 (яке є
обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути
оскарженим)
Конституційний Суд України наголошує, що згідно з Конституцією України судоустрій,
судочинство, статус суддів визначаються виключно законами України (пункт 14
частини першої статті 92), які приймає єдиний орган законодавчої влади в
Україні - Верховна Рада України (стаття 75, пункт 3
частини першої статті 85, стаття 91); правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом
випадках, народні засідателі і присяжні (частина
перша статті 127). Суддею є громадянин України, який у встановленому Конституцією
України і Законом порядку призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в
одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі; судді в
Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної
юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді (стаття 51 Закону).
Загальний порядок призначення на посаду професійного судді в судах загальної
юрисдикції та підстави звільнення з цієї посади передбачені Основним Законом
України (пунктом
27 частини першої статті 85, частинами
четвертою, п’ятою
статті 126, частиною
третьою статті 127, частиною
першою статті 128). Зміст зазначених положень щодо процедури, порядку призначення і обрання
на посаду судді конкретизовано в Законі, в якому, зокрема, встановлено вимоги
до осіб, що виявили бажання звернутись до Комісії з заявою про участь у доборі
кандидатів, та до кандидатів, які вже проходять відповідний добір.
Врегулювання передбаченого Законом порядку набуття
статусу судді узгоджується з вимогами міжнародних актів. Так, у Європейській хартії про закон „Про
статус суддів“ від 10 липня 1998 року зазначено, що
„закон встановлює обставини, за яких попередня діяльність кандидата або ж
діяльність його близьких родичів з причин законних об’єктивних сумнівів,
породжуваних такою діяльністю, щодо неупередженості та незалежності цього
кандидата, може бути перешкодою для призначення його на посаду судді“ (пункт
3.2). У пункті 10 Основних принципів незалежності судових
органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної
Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року, закріплено, що
особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і
здібності, а також відповідну добору кваліфікацію в галузі права. У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня
2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня
2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також
до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності
судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному
суспільстві.
В своєму Рішенні від 2 грудня 2019 року № 11-р/2019
Конституційний Суд України
наголошує, що «рішення Конституційного
Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання
чи ні, є обов’язковими до виконання на всій території України; органи державної
влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та
їх об’єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від
застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних
неконституційними; рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для
набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної
влади; обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою
Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших
нормативно-правових актів; додаткове визначення у рішеннях, висновках
Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє
загальної обов’язковості їх виконання (абзаци другий, третій, шостий пункту 4
мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000)».
В даному
контексті слід зауважити, що згідно частини четвертої статті 382 Кримінального
кодексу України умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду
з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею
висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк
від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Пунктом 3 частини першої статті
43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено,
що учасники справи мають право, зокрема, подавати
заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування
щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв,
клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Враховуючи
викладене вище, керуючись низкою перелічених у клопотанні Рішень
Конституційного Суду України та п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України, звертаюсь до суду і,
ПРОШУ:
1.
Задля обґрунтування
законності відрядження судді Першотравенського районного суду Донецької області
Чудопалової Світлани Вікторівни до Красногвардійського районного суду міста
Дніпропетровська, приєднати до матеріалів справи (Справа № 203/1882/23;
Провадження № 2/204/2220/23) фотокопію з оригіналу Рішення Верховного
Суду № 68/0/149-22 від 29.04.2022 року;
2.
Приєднати до
матеріалів справи (Справа №
203/1882/23; Провадження № 2/204/2220/23) фотокопію з оригіналу подання Вищої ради юстиції
до Президента України про призначення вперше судді Чудопалової Світлани
Вікторівни на посаду професійного судді;
3.
Приєднати до
матеріалів справи (Справа №
203/1882/23; Провадження № 2/204/2220/23) відомості про наявність конституційного
громадянства Самостійної української держави України (створеної згідно
результатів Всеукраїнського референдуму від 1 грудня 1991 року) у судді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Чудопалової С. В.
ДОДАТОК:
-
Копія інформаційного запиту від 22 травня 2023
року – на 5 (п’ятьох) арк..;
-
Копія відповіді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 29 травня 2023
року вих.. № 14555/23 – на 2 (двох) арк..
02 червня 2023 року
З
повагою, Позивач: ________ Олександр
Сергійович Філіпенко
Хронологія
даного питання:
В Дніпрі "лютують" терцентри комплектування? Швидка
правова допомога вже мчить...
Юлія Щербак: СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ТЦК та СП. З ким ми маємо
справу?
В Дніпрі ТЦК змушує сплатити штраф на рахунок приватної юрособи
ТЦК не є правонаступниками військоматів, адже останні не
утворювались відповідно до КУ
СКАСОВУЄМО ПОСТАНОВУ ВОЄНКОМА-ФАНТОМА – відео 2, ухвала і заява
Суддя Черкез визначив ДніпроОТЦК відповідачем у справі про скасування
постанови - ухвала
Суддя Черкез скасував постанову недовоєнкома Дніпра - рішення
Запит до ОТЦК та СП Дніпра. Впевнені, що на часі!
Як притягнути ТЦК-ашників до відповідальності? Через моральну і
матеріальну! – позов до суду
А чи належний склад суду в справі по ТЦК та СП Дніпра?
Читайте
також: Функції військоматів перебрали на себе приватні, комерційні
установи? - документи
Реєстраційна картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»
З переляку, здуру, чи по п’яні: що напідписував яник?
Міноборони як суб’єкт господарювання з кодом ЄДРПОУ: 00034022
Знищення незалежності Держави через неконституційні органи влади –
документи свідчать
А ВИ ЗНАЛИ, ЩО МІН’ЮСТ БРЕШЕ???
Ще трохи, і я зареєструю свій, приватний суд. А краще - міністерство
фінансів)))
Тепер «нацгвардійці» Дніпра попереджені, що вони утворені незаконно
- документи
Міністерство охорони здоров’я України, як приватне підприємство –
документи
Витяг з ЄДРПОУ про ЮО ПОДІЛЬСЬКИЙ РВК станом на 11.01.2023 року
Витяг з ЄДРПОУ про ЮО ДАРНИЦЬКИЙ РТЦК та СП станом на 10.01.2023
року
Закон про кримінальну відповідальність військових - ФІКЦІЯ!!!
Звернувся із запитом до ТЦК та СП? Отримай повістку)))…
Офіційно - не існує: відомості про Київський міський ТЦК та СП
ФОТОКОПІЯ ПОСТАНОВИ КМУ ПРО ТЦК ТА СП НА САЙТІ «БАГНЕТ НАЦІЇ»
Держстат і ЄДРПОУ про Київський обласний військовий комісаріат
В ПОШУКАХ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від КМУ
В ПОШУКАХ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від МІНОБОРОНИ
ПОСТАНОВА КМУ ПРО ПОРЯДОК ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ПРИЗОВНИКІВ,
ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ТА РЕЗЕРВІСТІВ
Волають про спасіння їхніх душ, викрадені ТЦК-ашниками чоловіки.
Змушені реагувати…
Уповноважений ВРУ відреагував на дії ТЦК-ашників Дніпра - документ
Про свавілля ТЦК-ашників і правоохоронців у Чернівцях – відео і
документи (матеріал оновлюється)
Андрій Карпович про питання правосуб'єктності ТЦК та СП
Військомат… ТЦК… Дивись, не переплутай, Кутузов!
У деяких ТЦК відсутня процесуальна дієздатність – ухвала Верховного
Суду
Ще один випадок приховування злочинів ТЦК та СП ЦНАПівцями
Про «родинні зв’язки» МІНОБОРОНИ з ТЦК та СП – витяг з ЄДРПОУ про
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Повертаючись до теми ТЦК і повісток – запити і відповіді
Читайте
також: Надзвичайний стан: де-юре, а не де-факто?
Навіщо дублювати укази вже затверджені законами?
Проблеми правового регулювання понять «воєнний стан», «стан війни»
та «воєнний час»
Кабмін встановив порядок застосування цивільними особами
вогнепальної зброї
«Воєнний стан» - панацея від «карантину»?
«Воєнний стан» продовжено іще на 30 діб – відповідний указ і закон
Андрій Карпович про правосуддя в умовах воєнного стану - відео
Тероборона виконуватиме завдання в районах ведення воєнних (бойових)
дій
ВРУ вимагає визнати РФ державою-спонсором тероризму
До парламенту внесено проект ЗУ про примусове вилучення об’єктів
права власності РФ в Україні
В Україні строк проведення загальної мобілізації продовжать на 90
діб – законопроект № 7390
Можливо знадобиться «відмахуватись» від знахабнілих комунальників –
копії указів про НС і ВС
Реєстраційна картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»
Реєстраційна картка ЮО «АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ
УКРАЇНИ»
Реєстраційна картка ЮО «ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ»
Юрій Котов: АРМІЯ. ВІДМОВА від служби з переконань - відео
Про одну "несуттєву" описку в документах державної ваги
Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили першим
випуском власної газети
Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет Нації»: ми
публікуємо те, про що мовчать інші
Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту, заяви,
клопотання на правоздатність
Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет Нації" -
оголошення
П’ятий випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж рядків –
шостий випуск газети «Багнет Нації»
Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у вигляді шаблону
заяви про злочин на роботодавця
Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети «Багнет
Нації»
КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) – десятий випуск
газети «Багнет Нації»
Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий випуск газети
«Багнет Нації»
ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет
Нації» від 22.02.2022
Благодійному друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації» півтора
роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – шістнадцятий випуск
газети «Багнет Нації»
СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський
проект Сергія Філіпенка:
а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави -
КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична
КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по факту? - випуск 4 (замість держслужбовців - біометрики,
апатриди та ЖЗО!)
а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась
АБРАКАДАБРА!)
а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ
ПАПІР!)
а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)
Підтримати
правозахисну діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет
Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 4731
2196 4570 7633 на ім’я
Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар