Кому як не служителям феміди знати, що таке завірена належним чином копія з оригіналу будь-якого документу. Але, в Кіровському районному суді міста Дніпропетровська продовжують клеяти дурня, навіть після ухвали судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо надання публічної інформації на відповідні запити ГО ОПГ «Багнет Нації».
В свою чергу так
званий державний виконавець, звертаючись до нас електронним листом, просить
підтвердити лише отримання відповідей на запити, не вдаючись в деталі
відповідністі їх закону.
Більше деталей в
заяві.
Підтримати
діяльність ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Вих. №
ЗВР/014/21 Дата: 15 вересня 2021 року
ВІДДІЛ
ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ
РІШЕНЬ
УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРИМУСОВОГО
ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ
У
ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ПІВДЕННО-СХІДНОГО
МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО
УПРАВЛІННЯ
МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ
(М. ДНІПРО)
вул, Старокозацька 56, м.
Дніпро, 49101
Передмова: Ніхто не
зобов'язаний виконувати
явно злочинні розпорядження чи
накази.
За віддання і виконання явно злочинного
розпорядження чи
наказу настає юридична відповідальність.
(стаття 60. Конституції України)
З А Я В А
про отримання
відповідей від Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на запити від
ГО ОПГ «Багнет Нації», які не відповідають регламентованим нормам Закону
України «Про доступ до публічної інформації»
В провадженні
головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління
забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області
Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
Загребельської Дани Сергіївни, знаходиться виконавче провадження № 66536243 від
18.08.2021 року з примусового виконання, відкритого на підставі виконавчого
листа № 160/4641/21 від 21.07.2021 року, виданого суддею Дніпропетровського
окружного адміністративного суду Рябчук О. С.
13 вересня 2021
року на нашу електронну адресу (svf2011@ukr.net)
надійшов лист за № 02133/21016 від 13.09.2021 року, в якому головний державний
виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення
примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного
міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельська Дана
Сергіївна, просить повідомити про отримання ГО ОПГ «Багнет Нації» відповіді
Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на запити про надання
публічної інформації, а саме: за вих. №№ 01-24/Ф-3/2021 від 15.02.2021;
01-24/Ф-4/2021 від 15.02.2021; 01-24/Ф-5/2021 від 15.02.2021; 01-24/Ф-6/2021
від 15.02.2021; 01-24/Ф-7/2021 від 15.02.2021; 01-24/Ф-8/2021 від 26.02.2021;
01-24/Ф-9/2021 від 26.02.2021.
В даному
контексті повідомляємо, що 10 вересня 2021 року о 14 годині 23 хвилин за
київським часом на нашу електронну адресу
(svf2011@ukr.net) надійшов лист за № 01-07/161/2021 від 08.09.2021 (з
додатком на 18 аркушах - додається), у вигляді відповідей на інформаційні
запити від Громадської організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет
Нації», а саме: № ЗПІ/072/21 від 27 січня 2021
року; № ЗПІ/075/21 від 02 лютого 2021 року; № ЗПІ/076/21 від 08 лютого 2021
року; № ЗПІ/083/21 від 11 лютого 2021 року; № ЗПІ/085/21 від 11 лютого 2021
року; № ЗПІ/087/21 від 15 лютого 2021 року; № ЗПІ/088/21 від 22 лютого 2021
року.
Варто зазначити,
що так звані «відповіді» Кіровського районного суду міста Дніпропетровська
суперечать реалізація конституційного права на доступ і отримання публічної
інформації, що відбувається виключно в безперервному правовому зв’язку положень
Конституції України (ст.. 34 і 40), в сукупності з відповідними законами
України, а саме:
- Законом
України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної
інформації» (далі – Закон № 2939),
метою якого є забезпечення
прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів
реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Та яким визначено порядок здійснення та забезпечення права
кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних
повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що
становить суспільний інтерес. Право на доступ до публічної інформації
згідно даного закону гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати
та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням
розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових
осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації,
якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання
інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень,
крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського,
громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної
інформації; юридичною
відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Доступ до публічної інформації відповідно до цього
Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності
суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого
іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до
цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно
від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та
соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших
ознак.
-
Законом
України від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі – Закон № 2657),
яким регулюються відносини щодо
створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та
захисту інформації. Згідно даного закону основними принципами інформаційних
відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність
інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації;
свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання,
поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в
її особисте та сімейне життя. Крім того, основними напрямами державної
інформаційної політики (згідно цього закону) є: забезпечення доступу кожного до
інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання,
зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення
умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення
відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення
інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування;
постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних
ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній
співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового
інформаційного простору.
В контексті
викладеного вище слід наголосити, що частиною першою статті 1 Закону № 2939
визначено, що публічна інформація - це
відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях
інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами
владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або
яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників
публічної інформації, визначених цим Законом.
В свою чергу
згідно абзацу 4 частини першої статті 1 Закону № 2657 суб'єкт владних повноважень – це
орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що
здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі
на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону № 2939 право на
доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за
порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Положеннями статті 4. Закону № 2939 визначено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на
принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень,
вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що
була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності,
незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі,
етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних
або інших ознак.
Згідно з положеннями статті 5. Закону №
2939 доступ
до публічної інформації забезпечується
шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною сьомою статті 6 цього закону встановлено, що обмеженню
доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з
обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої
необмежений.
Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22. даного закону відповідь
розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із
загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні
інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною
інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має
бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному
розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію
починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
З огляду на НЕПОВНОЦІННІ ВІДПОВІДІ, які «втретє» надає Кіровський
районний суд міста Дніпропетровська, уникаючи конкретики яка зазначена і
витребовується в запитах на інформацію від ГО ОПГ «Багнет Нації» (у вигляді
копій документів: присяг, указів і постанов про призначення/обрання, витягів з
трудових книжок, копій службових посвідчень тощо), складається стійка уява про
відсутність компетенції у відповідних посадових осіб, які не здатні прочитати
відповідні профільні нормативно-правові акти, обов’язкові до виконання посадовими
особами всіх рівнів і рангів.
Відповідно до огляду судової практики Верховного Суду у спорах щодо
забезпечення права особи на доступ до публічної інформації (додається)
Верховний Суд дійшов висновку, що запровадження
обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на
інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1–3 частини
другої статі 6 Закону України № 2939-VI. Ці вимоги називають «трискладовим
тестом», який повинна пройти публічна інформація для визначення її відкритою чи
обмеженою. За умови додержання сукупності всіх трьох підстав може бути обмежено
доступ до інформації (постанова пленуму Вищого адміністративного суду України
від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними
судами законодавства про доступ до публічної інформації»).
Суд
звертає увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону України №
2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави
для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1
цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до
якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це
на підставі «трискладового тесту». Отже, тягар доведення того, що доступ до
інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної
інформації.
Таким чином,
відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі
вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в
чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від
оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію
в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
Але, як
вбачається з так званих відповідей Кіровського районного суду міста
Дніпропетровська обґрунтуваннями є посилання на якісь внутрішні розпорядження і
накази, копії яких не додаються.
Повертаючись до
правових висновків Верховного Суду слід зазначити, що з аналізу статті 6 Закону
України № 2939-VI
вбачається можливість розпорядника інформації обмежувати доступ до запитуваної
інформації виключно при дотриманні визначених вимог. Тобто, розпорядник у
відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення
запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її
розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право
громадськості знати цю інформацію. Лише тоді дана відмова буде
вважатися обґрунтованою та такою, що здійснена у відповідності до норм Закону
України № 2939-VI.
В своїй
постанові від 10 грудня 2020 року (Справа № 9901/105/20; Провадження № 11-210заі20) Верховний Суд зауважує, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної
цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи
кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту
репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації,
одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості
правосуддя (частина друга статті 6 Закону № 2657-XII).
Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу
дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без
втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не
перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних
або кінематографічних підприємств (пункт 1 статті
10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція)). Здійснення
цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може
підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що
встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах
національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для
запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для
захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної
інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду (пункт 2 статті
10 Конвенції).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на свободу вираження
поглядів із гарантіями статті 10 Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання
на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту пункту 2 вказаної
статті, а також чи є відповідний захід необхідним у демократичному суспільстві
з метою досягнення такої мети, зокрема чи є він пропорційним останній. Втручання становитиме порушення гарантій статті 10 Конвенції, якщо
воно не відповідатиме будь-якому з означених критеріїв.
Стаття 10 Конвенції не надає фізичним особам права на доступ до
інформації, яка знаходиться в розпорядженні держави. Але таке право може
виникнути, по-перше, якщо поширення інформації передбачається судовим рішенням
(яке у цій справі відсутнє), і, по-друге, коли доступ до інформації має важливе
значення для реалізації права на свободу вираження поглядів, і відмова в її
наданні є втручанням у це право (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ
від 8 листопада 2016 року у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти
Угорщини» (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, заява № 18030/11, пункт
156) і від 26 березня 2020 року у справі «Центр демократії та верховенства
права проти України» (Centre for Democracy and the Rule of Law v. Ukraine,
заява № 10090/16, пункт 96)).
Далі
по тексту даної постанови Велика Палата Верховного Суду вважає, що розпорядник публічної інформації МАЄ ОБОВ’ЯЗОК надати ту публічну
інформацію, якою він володіє і яка певним чином задокументована/відображена на
матеріальних носіях.
На підставі зазначеного вище, керуючись
положеннями Конституції України, Закону України від 13
січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про
інформацію» та міжнародних актів, які є частиною
національного законодавства України, відповідально, -
З А Я В Л Я Є М
О:
1.
Про отримання
«втретє» від розпорядника інформації - Кіровського районного суду міста
Дніпропетровська відповідей, не по суті запитуваної
інформації в запитах від ГО ОПГ «Багнет Нації» щодо надання ПУБЛІЧНОЇ
ІНФОРМАЦІЇ (у вигляді копій відповідних офіційних документів) ПРО ПОСАДОВИХ
ОСІБ (суддів) – та вкотре, вважаємо це неправомірною відмовою, в наданні
запитуваної публічної інформації, в повному обсязі;
2.
Просимо головного державного виконавця
Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового
виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального
управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельську Дану Сергіївну, в
межах повноважень, сприяти реалізації виконавчого провадження № 66536243 від
18.08.2021 року (з примусового виконання), на виконання виконавчого листа №
160/4641/21 від 21.07.2021 року, виданого суддею Дніпропетровського окружного
адміністративного суду Рябчук О. С., для отримання змістовних відповідей по суті наших
запитів на інформацію, а саме: №
ЗПІ/072/21 від 27 січня 2021 року; № ЗПІ/075/21 від 02 лютого 2021 року; №
ЗПІ/076/21 від 08 лютого 2021 року; № ЗПІ/083/21 від 11 лютого 2021 року; №
ЗПІ/085/21 від 11 лютого 2021 року; № ЗПІ/087/21 від 15 лютого 2021 року; №
ЗПІ/088/21 від 22 лютого 2021 року.
ДОДАТОК:
1.
Буклет «Огляд судової практики Верховного Суду у спорах щодо
забезпечення права особи на доступ до публічної інформації» – на 34 (тридцяти чотирьох) арк.;
2.
Копія листа за № 01-07/161/2021 від 08.09.2021 (з додатком на 18 аркушах -
додається), у вигляді відповідей (№№ 01-24/Ф-3/2021 від 15.02.2021;
01-24/Ф-4/2021 від 15.02.2021; 01-24/Ф-5/2021 від 15.02.2021; 01-24/Ф-6/2021
від 15.02.2021; 01-24/Ф-7/2021 від 15.02.2021; 01-24/Ф-8/2021 від 26.02.2021;
01-24/Ф-9/2021 від 26.02.2021) на інформаційні запити від Громадської
організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації», а саме: № ЗПІ/072/21
від 27 січня 2021 року; № ЗПІ/075/21 від 02 лютого 2021 року; № ЗПІ/076/21 від
08 лютого 2021 року; № ЗПІ/083/21 від 11 лютого 2021 року; № ЗПІ/085/21 від 11
лютого 2021 року; № ЗПІ/087/21 від 15 лютого 2021 року; № ЗПІ/088/21 від 22
лютого 2021 року – на 19 (дев’ятнадцятьох)
арк.;
3.
Копія листа за № 02133/21016 від 13.09.2021 року від головного державного
виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення
примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного
міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельської
Дани Сергіївни – на 1
(одному) арк.
Всі матеріали публікуватимуться в газеті
нашої громадської організації та на сайті «БАГНЕТ
НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com
Уповноважений
представник
ГО ОПГ «Багнет Нації»: Сергій Філіпенко
Післямова: Кожен
зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не
посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної
відповідальності.
(стаття 68. Конституції України)
Читайте
також: Виконавча служба Чечелівського району Дніпра
підтвердила свій приватний статус (відповідь на скаргу і запит)
Натяк на нелегітимність - 1 (клопотання до
виконавчого провадження про стягнення заборгованості)
Натяк на нелегітимність - 3 (клопотання до
виконавчого провадження про стягнення заборгованості)
Натяк на нелегітимність - 4 (запити на
інформацію до ДВС і суду)
Громада Дніпра відвідала недержавну
виконавчу службу (відео + заява про відвід державного виконавця)
Заява про відвід «державних виконавців»
Чечелівського відділу
Продовжують вдавати з себе держслужбовців
(відповідь на заяву до «Чечелівської ДВС»)
ГУ Юстиції у Дніпропетровській області –
підрозділ приватної структури (відповідь на запит)
Мін’юст не має документа про своє утворення
як державного органу (відповідь на запит)
Державні нотаріальні контори як приватна
власність (скрінколекція)
ПРИВАТНЕ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
(документ)
Детально про фейкову Чечелівську районну
раду Дніпра (відповіді на запити)
ДФС – черговий фейк під вивіскою з
державними символами (відповідь на запит)
Реєстраційні відомості Чечелівської
виконавчої служби, свідчать про повалення конституційного ладу
Зобов’язавши, паралельно розберемо
«виконавчу» на атоми – журналістський запит
Виконачва
Дніпра відповіла на запит щодо своєї правоздатності
Читайте також: Відсутність громадянства у судді не є
підставою для його відводу)))
Повторний відвід судді без громадянства
Казака С. Ю.
Третій відвід судді Кіровського райсуду
Казака С. Ю.
Четвертий відвід судді Казаку через
отримання і використання ним сурогатної валюти
Встановлюємо правосуб'єктність Кіровського
суду, і правоздатність його керівника - запит
Отримання суддею зарплати у сурогатній
валюті не є злочином – відео і ухвала судді Вусик Є. О.
«Суддя за трансфертом», або Кріштіану
Роналду в мантії
Кінанібудіт))):
П’ятий відвід судді Казаку С. Ю. – заява + клопотання
Кіровський райсуд Дніпра – яскравий приклад
повалення конституційного ладу в Україні
Сьомий відвід судді Казака через незнання
КПК
Як суддя Казак дізнався про відсутність
громадянства у особи, якою він був «призначений» на посаду
Кіровський суд Дніпра таки зобов’язали
виконати закон – ухвала
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Фінансову підтримку діяльності громадського об’єднання ГО
ОПГ «Багнет Нації» можна здійснити переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7427
1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка. Дякуємо за Ваш
вагомий внесок у відновлення конституційного ладу в Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар