Засідання розпочалося з висловлення вдруге
заяви про відвід головуючому судді Олійнику В. М., який сьогодні, навіть, не
дозволив стороні і представникам позивачів, ознайомитись з довіреністю нового
представника відповідача.
Всі подробиці у відеоблоці та в тексті
заяви.
ЗАЯВА
про відвід судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійника В. М. на підставі
п.2 ч.1 ст. 36 КАС України, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в
результаті розгляду справи
Ухвалою
суду від 26.11.2018 року (суддя Барановський Р. А.) було відкрито
провадження в адміністративній справі № 160/7958/18 та призначений розгляд
справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)
сторін за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 18.02.2019 року № 227 д, у зв’язку з перебуванням
судді Барановського Р. А. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею
трьох років, та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від
15.02.2019 року № 40 був призначений повторний автоматизований розподіл
адміністративної справи № 160/7958/18.
За
відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової
справи між суддями від 18.02.2019 року зазначена вище справа була розподілена
судді Лозицькій І. О.
На підставі
розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного
суду № 338д від 27.02.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл
справи № 160/7958/18, у зв’язку із ухваленням Дніпропетровським окружним
адміністративним судом рішення від 26.02.2019 року про самовідвід судді
Лозицької І.О. від розгляду даної справи.
Згідно
реєстру передачі справ судді № 760/14 від 27.02.2019 року дану справу передано
судді Кучмі К.С. 28.02.2019 року.
Згідно
розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного
адміністративного суду № 386д від 07.03.2019 року здійснено повторний
автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв’язку із ухваленням
Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення 06.03.2019 року про
самовідвід судді Кучми К.С. від розгляду даної справи.
За наслідком
автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019 року
призначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою судді
Олійника В. М. від 12 березня 2019 року було вирішено призначити перше
підготовче засідання на 11 квітня 2019 року о 13:00.
Зазначене засідання
відбулося у визначений день і час, у приміщенні Дніпропетровського окружного
адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля,
4, зала судових засідань 4 . Справу розглядав суддя Олійник
В.М. – одноособово.
Варто
зазначити, що на момент початку розгляду
адміністративної справи № 160/7958/18 в першому підготовчому судовому
засіданні, підстав визначених положеннями пункту 4 частини 2 статті 173 КАС
України (вирішення відводів), - не виникало. Суддя Олійник В. М. визначив
відсутність відводу з підстав зазначених в частині 1 статті 36 КАС України.
Але, в
процесі подальшого розгляду даної адміністративної справи суддею Олійником
В.М., у сторони Позивачів по справі, а також їхніх представників, виникли певні
сумніви щодо справедливого, неупередженого та
своєчасного вирішення судом конкретного спору у сфері публічно-правових
відносин та ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб
(Позивачів), від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (Відповідача).
Адже, жодне із заявлених на стороні Позивачів обґрунтованих, ключових клопотань
і заяв (наприклад: встановлення судом процесуальної правоздатності сторони
Відповідача; повноважень її представника за довіреністю; встановлення юридичної
сили самої довіреності через проведення експертизи; виклик свідків та інше), що
мають суттєве значення для правильного вирішення справи в цілому, суддею
Олійником В. М. не були узяті до уваги. Навпаки - були приєднані до матеріалів
справи, але залишились без задоволення зазначених в них вимог.
Одним з
ключових клопотань, яке заявлялось але залишилось без задоволення, був виклик
свідків. Дане клопотання заявлялось для виконання одного з основних засадничих
принципів адміністративного судочинства - офіційного з’ясування всіх обставин у
справі. Але відмовою у задоволенні даного клопотання суддя Олійник В. М. грубо
порушив засадчі принципи верховенства права. Саме права сторони Позивачів
виконати положення частини першої статті 77 КАС України – «довести ті
обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення».
Згідно до
положень частини другої і третьої статті 65 КАС України свідок викликається в
судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи,
заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім’я, місце
проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може
дати показання. Свідок зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом і дати
правдиві показання про відомі йому обставини.
Отже,
обмеження суддею Олійником В. М. права сторони Позивача щодо виклику в судове
засідання зазначених у відповідному клопотанні свідків, для з’ясування всіх
обставин, крім іншого, також унеможливило виконання стороною Позивача приписів
пунктів 2, 4, 5, 6, 7 статті 44 КАС України, відповідно до яких учасники справи
не просто, а зобов’язані: - сприяти
своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин
справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом
або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з
питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати
інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Крім того,
через зазначені дії (відмову у виклику свідків) суддя Олійник В. М. не виконав
(а отже, не взяв до уваги) частину першу статті 72 КАС України, згідно якої
доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд
встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги
і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для
правильного вирішення справи.
Також
зазначеними вище діями суддя Олійник В. М. в черговий раз, позбавив сторону
Позивача виконати приписи частини другої статті 73 КАС України – не надав
можливості довести обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення
або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при
ухваленні судового рішення.
Під час проведення судових
засідань підготовчого провадження намагання сторони Позивача виконувати ч.1
ст.77 КАСУ зустрічає супротив з боку судді Олейника, коли відсутність доведення
правомірності оскаржуваного рішення Дніпровської міської ради та самого представника
Відповідача згідно ч.2 ст.77 КАСУ залишається питанням не визначеним.
З огляду на
вищезазначене слід констатувати, що судом не було встановлено порушень
заявленим вимогам щодо виклику свідків в судове засідання. Приписи статті 65
КАС України не передбачають відмови у задоволенні вимог щодо виклику і допиту
свідків. Частиною першою статті 92 КАС України чітко визначено, що показаннями
свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Однак прийняте, невмотивоване рішення судді Олійника В. М. про відмову щодо
виклику в судове засідання зазначених у відповідному обґрунтованому,
вмотивованому клопотанні вимог, позбавило сторону Позивачів, виконати положення
частини першої статті 77 КАСУ, а саме: - довести ті обставини, на яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення, за умови дотримання принципу рівності
всіх перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційному
з’ясуванні всіх обставин у справі.
Ще 11.04.2019р. третьою стороною
по справі надавалося клопотання про витребування доказів щодо розпорядчих актів
створення територіальної громади міста та районних у місті, та про утворені
ними рад, виконавчих комітетів та виконавчих органів місцевого самоврядування.
Клопотання було спрямоване на одержання підтвердження правомірності діяльності
органів самоврядування міста Дніпро. Доручення судді Олійника В.М. до
Відповідача не виконане. Звернення до суду про зловживання процесуальними діями
з боку Відповідача залишаються без уваги.
25.04.2019 року третя особа по
справі звертається до судді Дніпропетровського окружного суду Олейника В.М. з
клопотанням про виконання ч.2 ст.144 Конституції України. Цим же клопотанням
нагадувалося про відповідне Рішення Конституційного Суду України, яким
надається роз’яснення виконання ч.2 ст.144 Конституції України. Однак,
доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до
Конституції України та в порядку, встановленому законом, процесуальних дій від
судді Олейника В.М. щодо задоволення клопотання не отримали. Згідно п.6 ч.2
ст.173 КАСУ, суддя мав вчиняти
інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного
розгляду справи по суті. Своїм Клопотанням третя особа просить суд про
винесення окремої ухвали. Питання ставиться про виконання норм прямої дії
Конституції України та обов’язкового виконання Рішення Конституційного Суду
України. Згідно ч.2 ст.249 КАСУ суддю Олійник В.М. мав здійснити процесуальну
дію та постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання
щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких
визнаються протиправними. Але таку необхідність суд не знайшов, а переніс цю
можливість при розгляді справи по суті. Що можуть очікувати сторона позивача,
якщо розгляд справи у підготовчому засіданні не забезпечується. Можна,
очікувати тільки негативний для сторони позивачів рішення суду. Суддя Олійник
В.М., на думку сторони позивачів мав скористатися ч.1 ст.183 КАСУ, у підготовчому засіданні постановити ухвалу
про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого
провадження та початку судового розгляду справи по суті. Суддя мав, але не зробив, не постановив
окрему ухвалу суду, де мав зазначити
закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо),
вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Запропонувати заходи та
строки щодо їх приведення у відповідність до Конституції та законів України. У
судді були на це підстави п. 18 ч.2 ст.180 КАСУ надає таку можливість для
здійснення процесуальних дій. Порушення норм прямої дії Конституції України,
суб’єктом владних повноважень, це визначений факт і не потребує додаткового
доведення. Сторона Відповідача, це доводить своїм не виконанням ч.2 ст.77 КАСУ.
Доводить своїм відзивом на позов, до якого сторона Відповідача не додає доказів
правомірності прийнятого оскаржуваного рішення. Сторона позивача доводить
підстави наданими доказами до позовної заяви та залученими доказами до
матеріалів справи. Наслідки не здійснення процесуальних дій з боку судді набувають свою також
очевидність. Суддя Олейник В.М. надає можливість органам місцевого
самоврядування міста Дніпро здійснювати свою діяльність у порядку та у спосіб,
що не відповідає межам Конституції та законів України.
14.05.2019 року третьою особою з боку позивачів
подається клопотання про виконання положень Постанови Пленуму Верховного Суду
України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при
здійсненні правосуддя». Сторона позивачів намагається знайти у процесуальних
діях судді Олейника його особистий критерій визначеності по справі. Наскільки
суддя здатний не проявляти будь-якої особистої прихильності або упередженості,
або мати свій об’єктивний критерій щодо визначення відсутності безсторонності
судді та зовнішніх ознак зв’язку. Сторона позивача намагалася додержанням
рекомендацій Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996року
«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», у законному
порядку зупинення оскаржуваного Рішення ДМР з мотивів їх невідповідності
Конституції та законів України. Суддя мав підстави згідно п.18 ч.2 ст.180 КАСУ,
здійснити інші дії, необхідні для
забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, та згідно ч.1
ст.183 КАСУ постановити свою ухвалу про процесуальні дії стосовно застосування
Конституції України при здійсненні свого правосуддя. Стає зрозумілим, що розгляд справи по суті до якого
закликає суддя відбудеться без забезпечення позову, без додержання норм прямої
дії Конституції України та виконання Рішень Конституційних Судів України, що є
прямою заінтересованістю судді у результаті розгляду справи з порушенням
процесуальних і матеріальних прав позивачів.
30.05.2019 року стороною позивача
надається клопотання про призначення незалежної експертизи щодо
встановлення законної сили і правомірності правочину, визначених довіреністю на
представництво, а також повноважень, наданих представнику Відповідача Горобець
Юлії Володимирівні, в даному провадженні. Питання, яке намагається вирішувати у підготовчому
проваджені сторона позивача цілком пов’язана з обставинами позовної заяви
стосовно правомірності участі представника Відповідача, коли порядок
представництва сторін визначений ч.1 і 2 ст.59 КАСУ, ст.245 ЦКУ, ст.37-40
Закону України «Про нотаріат» та Наказом Міністерства юстиції України від
28.12. 2006 № 111/5, якими нормативно-правовими актами встановлюється порядок
нотаріального посвідчення довіреностей представників від суб’єктів владних
повноважень та їх обов’язковість реєстрації у Єдиному реєстру довіреностей. Сторона позивачів ці норми зі свого боку
виконує, питання до виконання стороною Відповідача залишається не вирішеним.
Тому, сторона позивачів звертається до судді Олейника В.М. з вимогою призначити
експертизу щодо правомірності наданої довіреності представнику Відповідача по
справі від голови Дніпровської міської ради Б.А.Філатова. Згідно п.8 ч.2 ст.180
КАСУ, суд вирішує питання про призначення експертизи, та виклик їх у
судове засідання. У дійсності клопотання залишилося супротив вимогам цієї
норми. Суддя пропонує проводити розгляд по суті, а ключове питання
представництва сторони відповідача залишається не вирішеним. Таке питання має
суттєве значення для розгляду справи по суті тому, що у матеріалах справи
знаходяться копії довіреностей наданих Дніпропетровською міської ради фізичним
особам для здійснення державної реєстрації Дніпропетровську міську раду та її
виконавчий комітет. Не з’ясувавши ці питання у підготовчому провадженні у
відповідності п.16 ч.2 ст.180 КАСУ, де встановлює порядок з’ясування обставин, на
які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок
дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по
суті, про що зазначається в протоколі судового засідання. Отже, проведення
експертизи щодо правомірності наданих довіреностей фізичним особам на їх
представництва Дніпровської (Днепропетровської області), має процесуальне
значення, без цієї експертизи, без визначення правомірності наданих
довіреностей буде мати підтвердження пряму заінтересований судді Олейника В.М.
в результаті розгляду справи з порушенням процесуальних і матеріальних прав
позивачів.
З огляду на викладені вище
обставини, під час судового засідання 30.05.2019 року, судді Олійнику В. М.
стороною Позивача було висловлено недовіру і заявлено про відвід.
Своєю
невмотивованою ухвалою від 30 травня 2019 року по справі № 160/7958/18 суддя Олійник В. М. «оцінивши доводи, викладені в заяві про
відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійника В.М.»
ухвалив: «у задоволенні заяви про відвід судді Олійника В.М. відмовити,
зупинити провадження у справі та передати справу для вирішення питання про
відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і
визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України».
Однак,
зазначеними діями суддя Олійник В. М. грубо порушив положення частини шостої
статті 40 КАСУ відповідно до якого: «Якщо на
час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох
суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею,
який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься
ухвала. У такому разі положення частин четвертої (на яку посилається суддя
Олійник В. М.) та п’ятої цієї статті не застосовуються».
Дані дії
судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійника В. М.
містять ознаки кримінального правопорушення, яке підпадає під кваліфікацію
статті 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або владних
повноважень).
Своєю ухвалою
від 03 червня 2019 року суддя Дніпропетровського окружного адміністративного
суду Юрков Е. О., за результатами розгляду заяви Позивача про відвід судді
Олійника В. М., в порядку письмового провадження, в обґрунтування своїх
«висновків», «проаналізувавши наведені аргументи» визначив, що «обставин, які
викликають сумніви в неупередженості судді, не підтверджені жодними доказами, а
їх встановлення не належить до
повноважень суду при вирішенні питання про відвід», та відмовив у
задоволенні відповідної заяви.
З цього
приводу варто зауважити, що суддя Дніпропетровського окружного
адміністративного суду Юрков Е. О. був призначений на посаду судді Указом
Президента України від 02.03.2011 № 250/2011 «Про призначення суддів» строком
на п’ять років у місцевих адміністративних судах на посаду судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також Указом Президента
України від 15.03.2019 № 75/2019 «Про призначення суддів», був повторно
призначений у місцевих адміністративних судах на посаду судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Слід
констатувати, що зазначені укази про призначення судді Юркова Е. О., як і
«правоустановчі документи» судді Олійника В. М. (які додавалися разом із заявою
про відвід судді), не містять ознак документів особливої державної ваги, адже
не засвідчені Великою Державною Печаткою України.
З огляду на
вищезазначене, складається стійка уява, що суддя Олійник В. М. заінтересований
в результаті розгляду, сааме цієї справи. Адже, як можна обґрунтувати його
попереднє рішення ухвалене 25 квітня 2019 року, всупереч запереченням сторони
Позивача, її представників та третьої особи, про залучення до справи в якості
третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні
позивачів, - представників Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі
ради, Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, Новокодацької районної у
місті Дніпрі ради; Самарської районної у місті Дніпрі ради, Центральної
районної у місті Дніпрі ради; Соборної районної у місті Дніпрі ради,
Чечелівської районної у місті Дніпрі ради та Шевченківської районної у місті
Дніпрі ради. Суддя, який за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
у 2018 році проходив переатестацію на тему «», не міг не знати того, що
залучені ним в якості третіх осіб представники восьми районних у місті рад, не
є суб’єктами права, як відповідні представницькі органи місцевого
самоврядування, відповідних територіальних громад районів у місті Дніпрі.
Відсутність належної правоздатності підтверджена відповідями зазначених
установ, на наші запити, на інформацію.
Відповідно до частини 1 статті
7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується
захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім
і справедливим судом, утвореним законом».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано,
що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж
розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини
(далі - ЄСПЛ)
в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява №
7577/02) зазначив, що «безсторонність,
в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до
суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки
конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має
проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного
критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити
будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію
має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують
сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні
ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в
демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у
процесі».
Аналогічна правова позиція
закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від
09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета
«Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).
На додачу, в п. 105 рішення
ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява №
21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного
розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні
побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача
(об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її
особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли
докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати
складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності».
Преамбулою Кодексу
суддівської етики затвердженого рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України від
22.02.2013 року визначено, що здійснення
права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права,
здійснення правосуддя від імені держави Україна виключно на підставі Конституції та законів України, міжнародних договорів України,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі
вимоги до моральних якостей кожного судді.
Усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення
та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що
зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з
чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням
етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій
поведінці.
Відповідно до положень статей даного
Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і
принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих
стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність,
неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль до того,
щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його
поведінка була бездоганною.
Суддя повинен старанно й неупереджено
виконувати покладені на нього обов'язки та вживати заходів для поглиблення
своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
Суддя повинен здійснювати судочинство в
межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому
тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та
інших осіб.
Суддя
повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися
від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до
виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та
присяжних при здійсненні правосуддя.
Частиною першою статті 9. Конституції
України також визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства
України.
Беручи до
уваги дане положення Конституції треба зазначити, що відповідно до
Бангалорських принципів поведінки суддів, які було схвалено Резолюцією
Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 і які ґрунтуються на
засадах незалежності, об’єктивності, чесності та неупередженості, а також
дотримання етичних норм, рівності, компетентності та старанності, визначено
наступне:
Беручи до
уваги Загальну декларацію
з прав людини, в якій визнається як основоположний
принцип надання в рівній мірі кожній особі права на розгляд її справи, що пов'язана зі встановленням її прав та
обов'язків, незалежним судом, на засадах справедливості та безсторонності, на
відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку,
беручи до
уваги Міжнародний пакт про громадянські і політичні
права, що гарантує рівність всіх громадян перед судом, а також право кожної особи на своєчасний розгляд її справи, що пов'язана зі встановленням її прав та обов'язків, компетентним та незалежним судом на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку,
права, що гарантує рівність всіх громадян перед судом, а також право кожної особи на своєчасний розгляд її справи, що пов'язана зі встановленням її прав та обов'язків, компетентним та незалежним судом на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку,
зазначені
вище принципи мають на меті встановлення
стандартів етичної поведінки суддів.
Вони адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим
органам для використання як базових принципів
регламентації поведінки суддів.
Крім того, вони покликані сприяти
кращому розумінню та
підтримці здійснення
правосуддя з боку представників
виконавчої та законодавчої влади, адвокатів та суспільства в цілому. Ці принципи
передбачають, що судді у своїй
поведінці підзвітні відповідним органам, що створені для підтримки суддівських стандартів,
які діють об'єктивно
та незалежно і мають на меті збільшення, а не зменшення значущості існуючих правових
норм та правил поведінки, якими зв'язані судді.
Відповідно до положень Конституції в Україні
визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу
юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі
Конституції України і повинні відповідати їй. Кожен зобов'язаний неухильно
додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і
свободи, честь і гідність інших людей. Правовий порядок в Україні ґрунтується
на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не
передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ніхто
не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і
виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична
відповідальність. А, незнання законів - не звільняє від юридичної відповідальності.
Враховуючи зазначені вище зазначені
аргументи та їх обґрунтування, приведені доводи, які обґрунтовані нормами
чинного законодавства і підкріплені неспростовними доказами у вигляді копій
документів, на підставі того, що суддя Олійник В.М. має ознаки прямої заінтересованості в
результаті розгляду справи, то згідно п. 2 ч.1 ст.36 КАСУ, сторона
позивачів заявляє про відвід судді Олійнику В. М. при розгляді
адміністративної справи № 160/7958/18, за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до Дніпровської міської ради щодо визнання протиправним і нечинним рішення від
25.04.2018 № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих
органів», в порядку пункту 2 частини першої статті 36 КАСУ, адже на наше
переконання суддя Олійник В. М. прямо заінтересований в
результаті розгляду саме цієї справи з порушенням процесуальних і матеріальних
прав позивачів.
Додаток:
-
Копії запитів на публічну інформацію та копії
відповідей до/від Амур-Нижньодніпровської
районної у місті Дніпрі ради, Індустріальної районної у місті Дніпрі ради,
Новокодацької районної у місті Дніпрі ради; Самарської районної у місті Дніпрі
ради, Центральної районної у місті Дніпрі ради; Соборної районної у місті
Дніпрі ради, Чечелівської районної у місті Дніпрі ради та Шевченківської
районної у місті Дніпрі ради стосовно надання право установчих документів про
їх утворення - на 134 (сто тридцяти чотирьох) арк.., стр. 01-134;
-
Копія запиту на публічну інформацію та копії відповідей до/від ДОАС, ДТСА, ВРП та
ВККСУ стосовно повноважень судді Олійника В. М. – на 14
(чотирнадцятьох) арк.., стр. 135-148;
-
Копія запиту на публічну інформацію та копії відповідей до/від ДОАС, ДТСА, ВРП та
ВККСУ стосовно повноважень судді Юркова Е. О. – на 11 (одинадцятьох)
арк.., стр. 149-159;
27 червня 2019 року
Фінансову підтримку діяльності ГО «Багнет Нації» можна здійснити на картку ПриватБанку 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо!
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Група відомих правозахисників Дніпра представлятиме позивачів
у справі проти Дніпроміськради
Жодних «шкурняків» - виключно інтереси громади: яке рішення
Дніпроміськради ми скасовуємо
Окружний адмінсуд Дніпра зобов’язав міськраду надати
правоустановчі документи
Суддя Лозицька самовідвелася у справі щодо рішення
Дніпроміськради. І тому є вагомі причини…
В своїй ухвалі про самовідвід суддя Лозицька заявили про тиск
щодо неї з боку представників позивачів
Заяви судді Лозицької є безпідставними, а її поведінка
неприпустимою – черговий запит до суду
No comments – укази про призначення судді Лозицької І. О.
Між молотом і ковадлом: вже третій суддя накивав п’ятами від розгляду
справи про незаконне рішення приватної Дніпроміськради
Верховна Рада не реєструвала, а Казначейство не обслуговує:
як вилазить «фількина грамота» щодо компетенції (легітимності) Дніпроміськради
Дисциплінарна скарга до ВРП і ВККСУ стосовно поведінки судді
окружного адмінсуду Дніпра
Дніпропетровський окружний адмінсуд про повноваження своїх
суддів
В Дніпрі відбулося підготовче засідання щодо скасування
незаконного рішення «міської ради»
Підсумовуючи друге підготовче засідання в справі щодо
скасування рішення Дніпроміськради
«Антиконституційний хор» судді Олійника?
Суддя Олійник підтвердив відсутність «в природі»
правоустановчих документів Дніпроміськради
В справі по скасуванню рішення ДМР заявлено відвід судді
Олійнику
Навіщо суддя
Олійник В. М. перевищує владні повноваження?
Читайте також: КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів
адміністративно-територіального устрою України
АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКА РАЙОННА У МІСТІ
ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ІНДУСТРІАЛЬНА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА,
ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
НОВОКОДАЦЬКА (ЛЕНІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ
ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
САМАРСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК
СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
СОБОРНА (ЖОВТНЕВА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ
РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ЦЕНТРАЛЬНА (КІРОВСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ
ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ЧЕЧЕЛІВСЬКА (КРАСНОГВАРДІЙСЬКА) РАЙОННА У
МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ШЕВЧЕНКІВСЬКА (БАБУШКІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ
ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар