Слідчому судді: Бабушкінського
районного суду
міста Дніпропетровська
пр-т Д. Яворницького, 57, м. Дніпро, 49000
Скаржник: Громадянин
Самостійної української
держави України, Українець:
Сергій Веніамінович
Філіпенко,
e-mail: svf2011@ukr.net
Суб’єкт оскарження: слідчий СВ ВП
№ 7 ДРУП
ГУНП в Дніпропетровській області
Адреса: пр-т П. Орлика, 3, м.
Дніпро, 49000
С К А Р Г А
в
порядку статті 303 КПК України на дії/бездіяльність слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в
Дніпропептровській області щодо невнесення моєї заяви про злочин до ЄРДР
26 травня 2021
року о 10 годині 20 хвилин, мною, до ВП № 7 ДРУП ГУНП в
Дніпропетровській області, було подано письмову заяву (з додатками) про
кримінальні злочини, які підпадають під кваліфікацію частини
першої і другої статті 382, частини першої і другої статті 353, частини першої
і другої статті 260 та частини першої статті 109 Кримінального кодексу України,
вчинені
слідчим СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Власенковою Дар’єю
Петрівною.
Зазначу, що слідч(а)ий СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області
Албова Валерія Миколаївна (посвідчення до жетону № 0150919 – ДНП № 019331)
відібрала від мене письмову заяву про злочин (з додатками), про що свідчить
відповідна відмітка на самій заяві, а також відомості виданого мені ЖЄО № 23877
від 26.05.2021 року (копія додається).
Наступного дня (через 24 години), від чергового чергової частини ВП № 7
ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області мені стало відомо, що слідч(а)ий Албова
Валерія Миколаївна (посвідчення до жетону № 0150919 – ДНП № 019331) не вніс/не
внесла відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж
24-х годин, як того вимагає пряма норма частини першої статті 214 Кримінального
процесуального кодексу України.
Зауважу, що свою письмову заяву про злочин (з додатками), я подавав
виключно в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України
(далі – КПК України), а не відповідно до Закону України «Про звернення
громадян». Про це, я зазначаю в своїй заяві, та беру на себе повну
відповідальність, яку передбачають
положення статті 383 і 384
Кримінального кодексу України (далі – КК України), про завідомо неправдиве
повідомлення про вчинення злочину, та завідомо неправдиві показання.
Отже, станом на момент подання даної скарги
до суду, моя заява про злочин (з додатками) від 26.05.2021 року про вчинений
кримінальний злочин слідчою СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області
Албовою В. М., до ЄРДР не внесена, що є грубим порушенням нею (уповноваженою
посадовою особою - слідчим) вимог статті 214 КПК України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від
08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах
(підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші
події», Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298
«Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок
його формування та ведення», а також моїх
конституційних прав і свобод, та прав передбачених міжнародними договорами, які
є частиною національного законодавства України.
Зауважу, що відповідно до Наказу ОФІСУ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про
Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» строки внесення відомостей до реєстру визначені наступним
чином:
«Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з
дотриманням строків, визначених КПК України та цим
Положенням, а саме про:
заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін,
визначений частиною першою статті 214
КПК України;
призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого
підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному
отриманні матеріалів кримінального провадження) – невідкладно».
Подана мною
заява про вчинений кримінальний злочин, є обґрунтованою і відповідає фактичним
обставинам справи. Крім того, до заяви про злочин приєднані додатки з
неспростовними доказами заявлених мною обставин.
Надалі, слідчий, прокурор після отримання
моєї заяви про злочин, повинен узяти цей зафіксований письмово факт до уваги, і
оцінювати мої покази, як такі, що відповідають дійсності. Адже, якщо буде
навпаки, - то заявник (тобто – я), повинен бути притягнутий до кримінальної
відповідальності згідно зі статтею 383 КК України, за завідомо неправдиве
повідомлення про вчинення злочину.
В редакції
Кримінального процесуального кодексу України яка є чинною на момент подання
мною відповідної заяви про злочин визначено, що відповідно до положень статті
214 КПК України: Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після
подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після
самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити
про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні
відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та
через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з
Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове
розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а
дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання
- керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214) {Частина
перша статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2213-VIII від 16.11.2017, № 2617-VIII від 22.11.2018}. Досудове
розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру
досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових
розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом
Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України,
Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним
бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового
законодавства (ч. 2 ст. 214) {Частина друга статті 214 із змінами, внесеними
згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 187-IX від 04.10.2019}. Здійснення досудового розслідування до внесення
відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою
відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий,
прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і
повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та
зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова
у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення
не допускається (ч. 4 ст. 214). Слідчий, дізнавач невідкладно у
письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового
розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості,
передбачені частиною п’ятою цієї статті (ч. 6 ст. 214) {Частина
шоста статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014, № 2617-VIII від 22.11.2018
Отже, як вбачається з наведених вище положень статті 214 КПК України
обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне
правопорушення покладається на слідчого, прокурора (уповноважену особу) до якого
надійшла заява, повідомлення про таке діяння, або в разі виявлення
кримінального правопорушення слідчим, прокурором, самостійно, з будь-якого
джерела.
Крім того, визначений частиною першою статті 214 КПК
України обов'язок слідчого або прокурора не
вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності
ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у
внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не
передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про
кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів
здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення,
які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань
кримінального провадження.
Отже
слідчий, прокурор отримавши заяву про кримінальний злочин, зобов’язаний внести
відповідні відомості до ЄРДР. Іншого статтею 214 КПК України, не передбачено.
Частиною
другою статті 55. Конституції України встановлено, що кожному гарантується
право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
{Офіційне
тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 6-зп від 25.11.97, № 19-рп/2011 від 14.12.2011}
Вичерпний перелік рішень, дій чи
бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час
досудового розслідування, визначений частиною першої статті 303 КПК
України. Зокрема, у відповідності до пункту 1 частини
першої статті 303 КПК України, на досудовому
провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка
полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За змістом частини першої статті 214 КПК
України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у
невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає
невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години
після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне
правопорушення.
ВССУ в своєму інформаційному листі №
1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 р. «Про деякі питання порядку оскарження
рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз`яснив, що
відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора,
яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж
24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження
бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про
кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до правової позиції, викладеної в
п. п. 1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на
рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під
час досудового розслідування», затверджених
на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016, визначений ч.1 ст.214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки
цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу
злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні
відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають
здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне
правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити
фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона
надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального
провадження.
Отже, підсумовуючи вищезазначене можна дійти
висновку, що згідно статті 214 КПК України обов’язок слідчого
або прокурора не вимагає оцінки заяви особи про наявність ознак злочину, а
полягає лише у механічному внесенні цієї заяви до ЄРДР (Печерський суд від 20
березня 2017р. у справі № 757/10980/17-к).
Крім того, зважаючи на наведені
вище норми, можна дійти висновку, що жодних труднощів з їх розумінням, сприйняттям та
правозастосуванням не виникає: надійшла відповідна заява, відтак представники правоохоронних органів (уповноважені особи) повинні відреагувати та вчинити передбачені цитованими нормами Кримінального процесуального
кодексу України дії.
З огляду на чіткий обов’язок внесення
слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із
встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності
лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у
переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та
констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах
регламентованого ст. 214 КПК 24-годинного строку слідчі судді постановляють
ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора.
Такий висновок можна зробити проаналізувавши
узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи
бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового
розслідування» (лист від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17).
Крім того, Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17
зазначив, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом
досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення,
ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати
аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу
злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям
кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України.
Відповідно до
статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи,
суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та
законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення
швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим,
щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до
відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або
засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу
і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна
правова процедура.
Положеннями частини першої статті
9 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України)
встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор,
керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів
державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних
договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою
України, вимог інших актів законодавства.
Україна ратифікувала значну частину
міжнародних інструментів щодо забезпечення і захисту прав людини, до багатьох –
приєдналась. Їх положення стали частиною українського законодавства, в якому
домінують гуманістичні положення і принципи, згідно з якими людина, її
гідність, права, свободи та інтереси є вищою соціальною цінністю. В нашому
суспільстві ці пріоритети мають забезпечувати і захищати насамперед службові
особи поліції, а якщо ні, то органи прокуратури (слідчі).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод визначено, що кожен має
право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку
незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо
його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість
будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до приписів статті 19 Конституції
України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України
та законами України.
Керуючись статтею 24 КПК України кожному
гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим
Кодексом.
Відповідно до вимог статті 303 КПК Україна
на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора
яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного
реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про
кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень статті 306 КПК
України скарги на бездіяльність слідчого,
прокурора, дізнавача розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з
правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 цього Кодексу, з
урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306). Скарги на бездіяльність під час досудового розслідування
розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної
скарги (ч. 2 ст. 306). Розгляд скарг на бездіяльність
під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка
подала скаргу, та слідчого, бездіяльність
якого оскаржується. Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги
(ч. 3 ст. 306).
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК
України слідчим суддею за результатами розгляду скарги на бездіяльність
слідчого постановляється ухвала про зобов’язання вчинити певну дію.
З урахуванням вище викладеного, та керуючись
пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод, протоколами 1, 4, 7, 11 Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод, статтями 3, 8, 19, 21, 22, 24, 36, 55, 64, 68, 129
Конституції України, та статтями 2, 9, 24, 55, 56, 214, 303-307 КПК України,
П Р О Ш У С У Д:
1.
Постановити ухвалу, якою зобов’язати слідчого
(уповноважену особу) СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, негайно
виконати вимоги частини першої статті 214 КПК України, а саме: - внести
відповідні відомості за моєю заявою від 26.05.2021 року (реєстрація ЄО/ЖЄО № 23877 від
26.05.2021 року) про вчинені кримінальні злочини, які зазначені в моїй заяві
про кримінальні злочини до ЄРДР, у продовж 24 годин; - видати мені відповідні витяги з ЄРДР;
2.
При розгляді даної скарги дотримуватися процесуальних
строків.
Д О Д А Т О К:
1.
Фото(копія) заяви від 26.05.2021 року про кримінальний злочин (без
додатків) – на 8 (восьми) арк.;
2.
Фото(копія) талону ЄО/ЖЄО про прийняття і
реєстрацію моєї заяви про злочин – на 1 (одному) арк.
27 травня 2021 року
З повагою, Громадянин:
________________________________________ С. В. Філіпенко
Початок і продовження даної теми: В Дніпрі, «гаражників», підводять під кримінал
Систематичне порушення слідчим суддею КПК має
вселяти довіру до правосуддя – відео
Відвід недосудді Бабушкінського недосуду Сліщенка Ю. Г.
Як це розуміти? В Дніпрі, після заяви про відвід, втік суддя Сліщенко)))
Суддя Татарчук на захисті Конституції України
Читайте також: Відсутність
громадянства у судді не є підставою для його відводу)))
Повторний
відвід судді без громадянства Казака С. Ю.
Третій
відвід судді Кіровського райсуду Казака С. Ю.
Четвертий
відвід судді Казаку через отримання і використання ним сурогатної валюти
Встановлюємо
правосуб'єктність Кіровського суду, і правоздатність його керівника - запит
Отримання
суддею зарплати у сурогатній валюті не є злочином – відео і ухвала судді Вусик
Є. О.
«Суддя за
трансфертом», або Кріштіану Роналду в мантії
Кінанібудіт))): П’ятий відвід судді Казаку С. Ю. – заява
+ клопотання
Кіровський
райсуд Дніпра – яскравий приклад повалення конституційного ладу в Україні
Сьомий
відвід судді Казака через незнання КПК
Як суддя
Казак дізнався про відсутність громадянства у особи, якою він був «призначений»
на посаду
Вакцинування Конституцією 1
– заява про злочин на слідчу Власенкову Д. П.
Вакцинування Конституцією 2
– заяви про злочин на слідчу Албову В. М.
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Фінансову підтримку діяльності
громадського об’єднання ГО ОПГ «Багнет Нації» можна здійснити переказом на
картрахунок ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка.
Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного ладу в
Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар