- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

вівторок, 8 червня 2021 р.

Вакцинування Конституцією 7 – заява про відвід слідчої Власенкової Д. П.

 

З А Я В А

про відвід слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Власенкової Дар’ї Петрівни (в порядку статті 77, 80, 81 КПК України)

 

   В провадженні слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Власенкової Дар’ї Петрівни перебуває кримінальне провадження № 12020040640000360 (від 04.02.2020 року), відкрите за моєю заявою про кримінальний злочин від 23.01.2020 року за попередньою правовою кваліфікацією згідно статті 356. Кримінального кодексу України (самоправство) стосовно факту незаконного демонтажу моєї власності у вигляді гаражного бокса в Обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Таврія 1» розташованого за адресою: місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького 31-В, представниками КП «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, без будь-яких дозвільних документів або відповідного судового рішення.

   Варто зазначити, що розслідування даного кримінального злочину відверто саботується і блокується на всіх його етапах самою ж слідчою СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Власенковою Дар’єю Петрівною (на момент внесення відомостей до ЄРДР – слідчою Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області), якою було без всебічного, об’єктивного розслідування закрито іншу справу за моєю заявою про кримінальний злочин (ЄРДР № 12019040640002251 від 12.10.2019 року), який передував вчиненню наступного злочину, та який підпадав під кваліфікацію статті 189. Кримінального кодексу України (вимагання), де мені під загрозою знищення мого майна, наполегливо «пропонувалось» сплачувати щомісячні платежі на сумнівні, приватні рахунки, а не рахунок відповідної територіальної громади району, у місті з районним поділом.

   Слід зазначити, що справа за кваліфікацією щодо вимагання, була закрита слідчою в той момент, коли наступний злочин щодо реалізації погроз, вже було скоєно, що фактично підтверджувало зазначені мною факти кримінального злочину. І замість того аби перекваліфікувати згідно статті 195 (погроза знищення майна) з перетіканням в статтю 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна) в сукупності з частинами третьою або четвертою статті 28 ККУ, - слідча Власенкова Д. П. закриває провадження, не вбачаючи складу злочину.

   Я неодноразово звертався до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з скаргами на бездіяльність зазначеної посадової особи.

   Останнього разу, мою скаргу від 02 квітня 2021 року на бездіяльність слідчої Власенкової Д. П. було задоволено рішенням від 12 квітня 2021 року судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Кошлі А. О. в рамках розгляду справи № 932/3308/21, провадження № 1-кс/932/1389/21.

   Звертаючись до суду зі скаргою я просив: «Постановити ухвалу, якою відновити моє порушене право на своєчасне отримання відповідного документу (постанови про закриття кримінального провадження), для подальшого оскарження дій/бездіяльності посадової особи в суді, шляхом зобов’язання уповноваженої особи СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, виконати пряму норму частини шостої статті 284 КПК України, а саме – НЕГАЙНО вручити нарочно, або надіслати мені РЕКОМЕНДОВАНИМ ЛИСТОМ З ПОВІДОМЛЕННЯМ (для підтвердження дати отримання) завірену належним чином (згідно вимог чинного ДСТУ 4163-2003 та Постанови Верховного Суду від 08 травня 2019 року, справа № 160/7887/18, провадження № К/9901/8838/19) копію з оригіналу постанови про закриття кримінальної справи ЄРДР № 12020040640000360 (від 04.02.2020 року), відкритої за моєю заявою про кримінальний злочин від 23.01.2020 року» (копія скарги з додатком згідно переліку - додається).

   За результатами розгляду суддя Кошля А. О. ухвалив: «Скаргу  Філіпенко С. В.  на бездіяльність слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо не розгляду клопотання від 30.03.2021 року про надання завіреної копії постанови від 11.03.2020 року,  в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020040640000360 – задовольнити.

   Зобов’язати слідчого  СВ ВП № 7  ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області слідчої  групи,  який здійснював  досудове розслідування  по кримінальному провадженню № 12020040640000360  розглянути клопотання Філіпенка С.В. вихідний № 20 від 30.03.2021 про надання постанови про закриття кримінального провадження, відповідно до вимог статті 220 КПК України» (копія ухвали - додається).

   Зауважу, що на момент подання даної заяви про відвід слідчого до суду, ухвала судді Кошлі А. О. від 12.04.2021 року слідчою Власенковою Д. П., залишається невиконаною.

   Чому слідча Власенкова Д. П. не виконує постановлене рішення суду? Можливо тому, що вона (Власенкова Д. П.) не набувала конституційного громадянства Самостійної української держави України та відповідно не набувала повноважень посадової особи? А натомість, узурпувала державну владу в Україні та діє в інтересах інших держав? Хто, ця особа? На кого, і в чиїх інтересах вона працює?

   За даним фактом, мною, 26 травня 2021 року до ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було подано заяву про злочин вчинений слідчою СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Власенкову Д. П. за попередньою правовою кваліфікацією згідно частини першої і другої статті 382, частини першої і другої статті 353, частини першої і другої статті 260, частини першої статті 199 та частини першої статті 109 Кримінального кодексу України (копія заяви з додатком згідно переліку - додається).

   Слід зазначити, що за даних об’єктивних, обґрунтованих, вмотивованих обставин неупередженого, всебічного, об’єктивного розслідування кримінального провадження за моєю заявою про кримінальний злочин, з боку Власенкової Д. П., й годі чекати.

   Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

   Відповідно до положень статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише (!!!) кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

   Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

   Положеннями статті 55. Конституції України гарантовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

   Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України (254к/96-ВР), полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України (254к/96-ВР) щодо захисту кожним у судовому порядку  своїх  прав  і  свобод  від  будь-яких  рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 листопада 1997 року № 6-зп (v006p710-97), пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп) (v009p710-97).

   Конституційним Судом України в Рішенні від 25 листопада 1997 року № 6-зп (v006p710-97) сформульовано правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України (254к/96-ВР) має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового  захисту  прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини) (v006p710-97). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про  захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) щодо ефективного засобу юридичного за порушень, вчинених особами, які здійснюють свої   офіційні  повноваження. Реалізація права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів має відповідати також вимозі стосовно доступності правосуддя, про що зазначено у міжнародних правових документах - Загальній декларації прав людини (995_015) (стаття 8), Міжнародному  пакті  про громадянські і політичні права (995_043) (стаття 14), Конвенції (995_004) (стаття 6), Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року (995_114) (пункт 4).

   Комітет Міністрів Ради Європи у Рекомендаціях від 28 червня 1985 року R  (85) 11 стосовно положення потерпілого в рамках кримінального права і кримінального процессу (994_127) приписує державам-членам приділяти більше  уваги  потребам  потерпілого  на всіх етапах кримінального процесу, а в Рекомендаціях від 12 травня 2004 року Rec (2004) 6  щодо  вдосконалення  національних  засобів правового  захисту  (994_718) зазначає, що права та свободи, гарантовані Конвенцією (995_004), мають захищатися передусім на національному рівні.

   Конституційний Суд України у Рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 (v006p710-01) зазначив, що право на судовий захист належить до  основних,  невідчужуваних  прав  і  свобод  людини  і громадянина  та відповідно до частини другої статті 64 Конституції України (254к/96-ВР) не  може  бути  обмежене  навіть  в  умовах воєнного або   надзвичайного   стану  (абзац  четвертий  пункту  3 мотивувальної частини) (v006p710-01), а недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади (абзац шостий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) (v006p710-01). Системний аналіз положень КПК України (1001-05,  1002-05,  1003-05), зокрема тих, які визначають його
завдання та унормовують порядок оскарження рішень чи дій суб'єктів владних  кримінально-процесуальних повноважень, дає підстави для висновку про можливість оскарження до суду не тільки рішень і  дій прокурора, слідчого, органу дізнання, але й їхньої бездіяльності.

   Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України (254к/96-ВР) та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання,  встановленого КПК України (1001-05, 1002-05, 1003-05).

   Отже, враховуючи наведене вище  та  керуючись  статтями  147,  150,  153 Конституції України (254к/96-ВР), статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, 70, 95  Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР), Конституційний Суд України вирішив, що в аспекті конституційного  звернення  положення  частини другої статті 55 Конституції  України  (254к/96-ВР) необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади,  органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

   Слід зауважити, що згідно з положеннями статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

   Статтею 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; недоторканність права власності; доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами та інші.

   Зауважу, що зазначені норми і положення відверто, нахабно, системно ігноруються, не виконуються і не беруться до уваги слідчою СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Власенковою Дарєю Петрівною. На мою, суто суб’єктивну думку, такі безвідповідальні посадові особи не повинні працювати в правоохоронних органах, взагалі.

   Згідно пункту 3 частини першої  статті 77 КПК України, «прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості».

   Враховуючи вище наведенні обставини, що обґрунтовують і вмотивовують дану заяву  та  керуючись ст.ст. 56, 80, 81, 220 КПК України та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, –

 

П Р О Ш У    С У Д:

 

1.    Задовольнити відвід слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Власенкової Дар’ї Петрівни в кримінальному провадженні ЄРДР № 12020040640000360 (від 04.02.2020 року), відкритого за моєю заявою про кримінальний злочин від 23.01.2020 року;

2.    При розгляді даної скарги дотримуватися процесуальних строків.

 

Д О Д А Т О К:

 

1.           Копія заяви про кримінальний злочин від 26 травня 2021 року з додатком згідно переліку – на 71 (сімдесят одному) арк., стр. 01-71;

2.           Копія скарги від 02 квітня 2021 року з додатком згідно переліку – на 12 (дванадцятьох) арк., стр. 72-83;

3.           Копія ухвали від 12 квітня 2021 року – на 2 (двох) арк., стр. 84-85.

 

   08 червня 2021 року

З повагою, Громадянин:_______________________ С. В. Філіпенко 

Початок і продовження даної теми: В Дніпрі, «гаражників», підводять під кримінал

Систематичне порушення слідчим суддею КПК має вселяти довіру до правосуддя – відео

Відвід недосудді Бабушкінського недосуду Сліщенка Ю. Г.

Як це розуміти? В Дніпрі, після заяви про відвід, втік суддя Сліщенко)))

Суддя Татарчук на захисті Конституції України

 

Читайте також: Відсутність громадянства у судді не є підставою для його відводу)))

Повторний відвід судді без громадянства Казака С. Ю.

Третій відвід судді Кіровського райсуду Казака С. Ю.

Четвертий відвід судді Казаку через отримання і використання ним сурогатної валюти

Встановлюємо правосуб'єктність Кіровського суду, і правоздатність його керівника - запит

Отримання суддею зарплати у сурогатній валюті не є злочином – відео і ухвала судді Вусик Є. О.

«Суддя за трансфертом», або Кріштіану Роналду в мантії

Кінанібудіт))): П’ятий відвід судді Казаку С. Ю. – заява + клопотання

Кіровський райсуд Дніпра – яскравий приклад повалення конституційного ладу в Україні

Кіровський суд Дніпра ігнорує запити від ГО ОПГ «Багнет Нації» - запит до ТУ ДСА в Дніпропетровській області

Сьомий відвід судді Казака через незнання КПК

Як суддя Казак дізнався про відсутність громадянства у особи, якою він був «призначений» на посаду

Звернулись до окружного, адже Кіровський районний - мовчить, як партизан) – позовна заява щодо ненадання публічної інформації

Окружний адмінсуд Дніпра відкрив провадження щодо ненадання публічної інформації Кіровським райсудом – ухвала

Вакцинування Конституцією 1 – заява про злочин на слідчу Власенкову Д. П.

Вакцинування Конституцією 2 – заяви про злочин на слідчу Албову В. М.

Вакцинування Конституцією 3 – скарга на бездіяльність слідчої Албової В. М.

Вакцинування Конституцією 4 – скарга на бездіяльність слідчого Лапшина В. О.

Вакцинування Конституцією 5 – заява про злочин на слідчого Лапшина В. О.

Вакцинування Конституцією 6 – заява про злочин на слідчого Паламарчука І. А.

 

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності громадського об’єднання ГО ОПГ «Багнет Нації» можна здійснити переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного ладу в Україні!


Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -