БАГНЕТ НАЦІЇ: В Дніпрі відводять суддю із-за його призначення Президентом УРСР Зеленським

- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

четвер, 3 жовтня 2019 р.

В Дніпрі відводять суддю із-за його призначення Президентом УРСР Зеленським

Сьогодні, 03 жовтня 2019 року стороною позивачів по справі щодо скасування незаконного рішення приватної юр.особи з назвою «Дніпровська міська рада» (про ліквідацію районних у місті рад), до слідчого управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області подано заяву про злочин за попередньою кваліфікацією частини першої статті 109 Кримінального кодексу України (повалення конституційного ладу), а до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду – заяву про відвід судді Рищенка А. Ю., з підстав, викладених в заяві про злочин.

Крім поданих заяви про злочин і заяви про відвід судді, публікуємо ухвалу судді Рищенка А. Ю. (восьмого судді в даній справі) від 25.09.2019 року.

Читайте також: Чи може виступати гарантом Конституції України Президент Української РСР?

Слідче управління Служби безпеки

України у Дніпропетровській області

вул. Бородинська, 38, місто Дніпро,

Дніпропетровська область, 49000

e-mail: usbu_dnp@ssu.gov.ua

ЗАЯВА

про злочин, що має ознаки передбачені частиною першою статті 109

Кримінального кодексу України

Я, ______________________________________________________________,

паспорт серія____№__________ виданий _____________________________

_________________________________________________________________

проживаю за адресою: ____________________________________________

_________________________________________________________________ усвідомлюючи всю ступінь відповідальності, яку передбачає стаття 383 і 384 КК України (про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання), - повідомляю про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію статті 109 (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій).

Власний підпис заявника:__________________

По факту даного кримінального злочину можу повідомити наступне:

18 вересня 2019 року на офіційному сайті Президента України було опубліковано Указ Президента України № 704/2019 «Про призначення суддів» (витяг з сайту додається).

Серед інших осіб даним указом на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено Рищенка Андрія Юрійовича.

Треба зауважити, що відповідно до положень статті 127. Конституції України правосуддя здійснюють судді, а згідно частини першої статті 128. Основного закону призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

Слід зауважити, що на моє глибоке переконання, яке ґрунтується виключно на висновках із задокументованих фактів, зазначений вище суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю., не набув конституційних повноважень судді, і тому не може здійснювати судочинство, з наступних, вагомих причин:

По-перше, в Україні не затверджені окремими законами встановлені частиною першою статті 20. Конституції державні символи України, а саме: Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Адже, відповідно до частини шостої зазначеної вище статті Основного закону опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Таких законів Верховна Рада України, - не ухвалювала.

По-друге, зображення Державного Герба України має бути складовою відтиску (відбитку кліше) Великої Державної Печатки України, яку відповідно до указу Президента України від 19 грудня 1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України» мали б заснувати як символ державного суверенітету України, і якою повинні були б скріплюватись підписи Президента України на оригіналах текстів законів України, указів Президента України, міжнародних договорів України (архівна копія додається).

Даний указ залишається чинним, але в той же час, його не виконано.

По-третє, на даний час в Україні залишається чинним Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки від 05.07.1991 року № 1295-ХІІ «Про Президента Української РСР», а також не втрачено чинність нормативно-правовою базою введення і застосування даного закону в дію, і його дії в часі і просторі. Отже, Президент Української РСР не може призначати на посади суддів суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави України.

Вважаю, що наведені вище обставини, які безпосередньо стосуються мене як позивача в адміністративному провадженні № 160/7958/18, та які опосередковано впливають на квінтесенцію кінцевого результату при розгляді зазначеної справи, завдають мені моральної і матеріальної шкоди. А головне, дані дії мають ознаки, що підпадають під кваліфікацію положень частини першої статті 109. Кримінального кодексу України. Адже, відповідно до положень статті 8. Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Крім того, згідно з положеннями статті 68. Основного закону кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Враховуючи зазначене вище, керуючись нормами чинного законодавства,

ВИМАГАЮ:

- прийняти дану заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені частиною першою статті 109 (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій) Кримінального кодексу України (КК України);

- відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією;

- на виконання вимог КПК України невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення кримінального злочину, що має ознаки складу злочину, передбаченого частиною першою статті 109 КК України;

- відповідною постановою визнати мене потерпілими згідно з положеннями частини другої статті 55 КПК України (з моменту подання заяви про вчинення щодо мене кримінального правопорушення) від кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 109 КК України;

- вручити мені, як заявнику, пам'ятку, про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;

- надати мені можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України в рамках відкритого кримінального провадження за частиною першою статті 109 КК України;

- згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України вручити мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію моєї заяви про вчинений кримінальний злочин (талон-повідомлення ЄО/ЖЄО), а також витяг з ЄРДР;

- повідомити мене у встановленому законом порядку і строки, про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування.

До заяви додається:

- Витяг указу Президента України від 18 вересня 2019 року № 704/2019 «Про призначення суддів» з офіційного сайту Президента України (https://www.president.gov.ua) – на 1 (одному) арк.;

- Копія довіреності моїм представника на моє представництво за довіреністю – на 1 (одному) арк.;

- Копія запиту на інформацію В. В. Акулова (представника за довіреністю) до Верховної Ради України і копія відповіді щодо надання копії закону України «Про Державний Герб України» - на 3 (трьох) арк.;

- Архівна копія указу Президента України від 19 грудня 1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України» та копії відповідей Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України на ім’я С. В. Філіпенка (представника за довіреністю) на підтвердження факту невиконання органами державної влади зазначеного указу Президента України – на 7 (сімох) арк.;

- Витяги з офіційного сайту Верховної Ради України (https://rada.gov.ua) та архівні копії документів на підтвердження чинності Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки від 05.07.1991 року № 1295-ХІІ «Про Президента Української РСР», а також чинності нормативно-правової бази щодо введення і застосування даного закону в дію – на 12 (дванадцятьох) арк.

Заява складена на трьох аркушах, мною підписана власноруч.________

В додатку до заяви пронумеровано 24 (двадцять чотири) аркуші.

03 жовтня 2019 року

З повагою, Громадяни України,__________________/__________________/

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4

Справа № 160/7958/18

Суддя: Рищенко А. Ю.

ЗАЯВА

про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю.

В провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенка Андрія Юрійовича знаходиться адміністративна справа № 160/7958/18, за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, щодо скасування рішення від 25.04.2018 № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Згідно з нормами частини першої і третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді, викладені мною в заяві про злочин до Слідчого управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області (додається).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності».

Преамбулою Кодексу суддівської етики затвердженого рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України від 22.02.2013 року визначено, що здійснення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна виключно на підставі Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.

Усвідомлюючи значимість своєї місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді України вважають, що зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Відповідно до положень статей даного Кодексу суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

Частиною першою статті 9. Конституції України також визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Беручи до уваги дане положення Конституції треба зазначити, що відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які було схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 і які ґрунтуються на засадах незалежності, об’єктивності, чесності та неупередженості, а також дотримання етичних норм, рівності, компетентності та старанності, визначено наступне:

Беручи до уваги Загальну декларацію з прав людини, в якій визнається як основоположний принцип надання в рівній мірі кожній особі права на розгляд її справи, що пов'язана зі встановленням її прав та обов'язків, незалежним судом, на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку,

беручи до уваги Міжнародний пакт про громадянські і політичні
права, що гарантує рівність всіх громадян перед судом, а також право кожної особи на своєчасний розгляд її справи, що пов'язана зі встановленням її прав та обов'язків, компетентним та незалежним судом на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку,

зазначені вище принципи мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів. Крім того, вони покликані сприяти кращому розумінню та підтримці здійснення правосуддя з боку представників виконавчої та законодавчої влади, адвокатів та суспільства в цілому. Ці принципи передбачають, що судді у своїй поведінці підзвітні відповідним органам, що створені для підтримки суддівських стандартів, які діють об'єктивно та незалежно і мають на меті збільшення, а не зменшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки, якими зв'язані судді.

Відповідно до положень Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. А, незнання законів - не звільняє від юридичної відповідальності.

Враховуючи зазначені вище доводи, які обґрунтовані нормами чинного законодавства, висловлюю недовіру і заявляю про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю. від розгляду адміністративної справи № 160/7958/18, за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради щодо визнання протиправним і нечинним рішення від 25.04.2018 № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів», в порядку пункту 4 частини першої статті 36 КАСУ, адже на моє глибоке переконання суддя Рищенко А. Ю. не має відповідних конституційних повноважень судді, на момент здійснення судочинства при розгляді зазначеної адміністративної справи.

Додаток:

- Копія заяви про кримінальний злочин від 03.10.2019 року (без додатку), який має ознаки передбачені частиною першою статті 109 Кримінального кодексу України, зареєстрованої в Слідчому управлінні Служби безпеки України в Дніпропетровській області – на 3 (трьох) аркушах.

03 жовтня 2019 року

З повагою, Позивач: ______________________(_________________)

______________________(_________________)

представник за довіреністю:______________________(_________________)

______________________(_________________)

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Наша концепція: Сьогодні кожен українець має стати адвокатом для себе, і слідчим, прокурором та суддею для системи! - ГО «Багнет Нації»

Наше гасло: «І один у полі воїн, якщо поле правове!»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 вересня 2019 року Справа 160/7958/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Громадська організація "Луганська правозахисна група", Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Самарська районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів - Громадська організація "Луганська правозахисна група", в якій просять визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII-скликання № 95/31 від 25.04.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року (суддя Барановський Р.А.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року № 227 д, у зв`язку з перебуванням судді Барановського Р. А. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 15.02.2019 року № 40 був призначений повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 160/7958/18.

За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 року зазначена вище справа була розподілена судді Лозицькій І. О.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 338д від 27.02.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення 26.02.2019 року про самовідвід судді Лозицької І.О. від розгляду даної справи.

Згідно реєстру передачі справ судді № 760/14 від 27.02.2019 року дану справу передано судді Кучмі К.С. 28.02.2019 року.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 386д від 07.03.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення 06.03.2019 року про самовідвід судді Кучми К.С. від розгляду даної справи.

За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019 року справу передано судді Олійнику В.М.

Згідно розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 964д від 16.09.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 12.09.2019 року про самовідвід судді Олійника В.М. від розгляду даної справи.

За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019 року справу передано судді Златіну С.В.

Згідно розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 977 д від 18.09.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 18.09.2019 року про самовідвід судді Златіна С.В. від розгляду даної справи.

За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2019 року справу передано судді Сліпець Н.Є.

Згідно розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 980 д від 24.09.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 23.09.2019 року про самовідвід судді Сліпець Н.Є. від розгляду даної справи.

За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 року справу передано судді Рищенку А.Ю.

Згідно з ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначається підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів.

Так, відповідно до пункту 10 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві у справах щодо оскарження нормативно-правових актів вказуються відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Як слідує зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не наведено жодного обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів останніх внаслідок прийняття Дніпровською міською радою VII-скликання рішення від 25.04.2018 року № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів».

Суд зазначає, що оскаржуваний акт органу місцевого самоврядування у формі рішення, за своєю правовою силою та у відповідності до приписів пункту 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є нормативно-правовим актом.

Статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт, згідно з правилами частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

З огляду на те, що в позовній заяві не наведено відомостей про застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 норм оскаржуваного нормативно-правового акта та/або того, що останні є суб`єктами відповідних правовідносин, на які поширюється дія цього акта, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам п. 10 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання позивачами до суду уточненої позовної заяви із зазначенням в ній відомостей про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивачів або належність позивачів до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Керуючись статтями 160, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Громадська організація "Луганська правозахисна група", Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Самарська районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада про визнання протиправним та нечинним рішення - до свого провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Громадська організація "Луганська правозахисна група", Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Самарська районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада про визнання протиправним та нечинним рішення - залишити без руху.

Запропонувати позивачам протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, а саме: надати уточнену позовну заяву із зазначенням в ній відомостей про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивачів або належність позивачів до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Роз`яснити позивачам, що відповідно до частини 14 та частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду, та відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Рищенко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84561474

Хронологія даного питання в матеріалах на сайті "Багнет Нації": Поцріот філатов вирішив влаштувати державний переворот?

Сторінки

четвер, 3 жовтня 2019 р.

В Дніпрі відводять суддю із-за його призначення Президентом УРСР Зеленським

Читайте також: Чи може виступати гарантом Конституції України Президент Української РСР?

Читайте також: КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України

Читайте також: Чи може виступати гарантом Конституції України Президент Української РСР?

Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

ВАРТО ПЕРЕГЛЯНУТИ

ВАРТО ПЕРЕГЛЯНУТИ

ВАРТО ПЕРЕГЛЯНУТИ

четвер, 3 жовтня 2019 р.