Вих. № ЗПІ-007/059/23 Дата: 19 жовтня 2023
року
ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА
ПРОКУРАТУРА (ЄДРПОУ: 02910060)
України, 36000, місто Полтава,
вулиця 1100-річчя Полтави, 7,
тел..: +38 (0532) 22-57-28
З А П И Т
про надання публічної інформації за Законом України
«Про доступ до публічної інформації»
(в рамках журналістського розслідування)
Звертаємось
до вашої установи в рамках журналістського розслідування друкованого засобу
масової інформації (газети) «Багнет Нації» (Свідоцтво ДП № 2303-1041р від
29.03.2021 року) - офіційного видання Громадської організації «Об’єднана
правозахисна група «Багнет Нації» (реєстраційний № 1508568 від 01.06.2020
року), розпочатого у зв’язку з неабияким суспільним інтересом з огляду на вирок
судді Зінківського районного суду Полтавської області Должка Сергія
Ростиславовича від 23 серпня 2023 року (справа № 530/337/23; провадження №
1-кп/530/72/23), що викликало певний резонанс, стало причиною публікації
великої низки відеороликів у відеохостингу YouTube, жвавого обговорення події в соціальних мережах facebook, Telegram, Bastyon та інших, а також опублікування
зазначеного вироку на сайті «Багнет Нації» (https://bagnetnacii.blogspot.com), де дана публікація
набрала більше 100 000 (ста тисяч) переглядів.
Даний
суспільний інтерес, викликаний безпрецедентним порушенням прав громадян по всій
Україні, з боку утворених в неконституційний спосіб (постановою, а не законом)
так званих ТЦК та СП (територіальних центрів комплектування та соціальної
підтримки).
Ухвалою
судді судової колегії з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного
суду від 29 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження (№
1-кп/814/2492/23) за апеляційною скаргою прокурора Зінківського відділу
Диканської окружної прокуратури.
Ухвалою
судді судової колегії з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного
суду від 9 жовтня 2023 року постановлено: закінчити підготовку до апеляційного
розгляду та призначити розгляд кримінального провадження 31 жовтня 2023 року на
10 годину 00 хвилин, в приміщенні суду.
Водночас
редакцією друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» (далі –
Редакція) досліджується питання конституційного створення (відповідним законом)
та набуття законної правосуб’єктності (правоздатності, дієздатності і
деліктоздатності) установи з назвою «Зінківський відділ Диканської окружної
прокуратури». Адже згідно пункту 14 частини першої статті 92. Конституції
України (документ: 254к/96-ВР) виключно
законами України визначаються, зокрема: організація і
діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і
установ виконання покарань.
Раніше,
нашою громадською організацією було сформовано запит на отримання публічної
інформації (№ ЗПІ/100/21 від 10 березня 2021 року – копія додається) та
направлено до Верховної Ради України, в якому ми, запитували:
1.
Надати достовірну інформацію стосовно прийняття (або неприйняття) Верховною
Радою України Закону України «Про судоустрій, судочинство,
статус суддів», який
відповідає змісту чинної Конституції України;
2.
Надати достовірну інформацію стосовно прийняття (або неприйняття) Верховною
Радою України Закону України «Про засади судової експертизи», який відповідає змісту чинної Конституції
України;
3.
Надати достовірну інформацію стосовно прийняття (або неприйняття) Верховною
Радою України Закону України «Про організацію і діяльність
прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ
виконання покарань», який
відповідає змісту чинної Конституції України;
4.
Надати достовірну інформацію стосовно прийняття (або неприйняття) Верховною
Радою України Закону України «Про порядок виконання судових
рішень», який відповідає змісту
чинної Конституції України;
5.
Надати достовірну інформацію стосовно прийняття (або неприйняття) Верховною
Радою України Закону України «Про засади організації та
діяльності адвокатури», який відповідає змісту чинної Конституції України;
6.
Надати достовірну інформацію стосовно того, чи вносився відповідні проекти
законів «Про
судоустрій,
судочинство, статус суддів», «Про
засади
судової експертизи», «Про організацію
і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів
і установ виконання покарань», «Про
порядок
виконання судових рішень» та «Про
засади
організації та діяльності адвокатури» до Верховної Ради України.
З
відповіді від 15 березня 2021 року № 18/07-512 (копія додається), яку ми отримали
від Апарату Верховної Ради України витікає, що зазначені в запиті закони
парламентом не приймалися, та відповідні проекти законів до парламенту не
вносилися.
Наразі,
на офіційному сайті Верховної Ради України водночас чинними вважаються і Закон
України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», і Закон України
від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру». Але, слід наголосити, що
жоден з цих нормативно-правових актів не відповідає змісту чинної Конституції
України. Крім того, жодним з цих нормативно-правових актів не створювалося
установи з назвою «Зінківський відділ Диканської окружної прокуратури».
Зауважимо, що паралельно, Редакцією досліджується питання й конституційної
державної юрисдикції, в якій може діяти в законний спосіб установа з назвою
«Зінківський відділ Диканської окружної прокуратури». Адже положеннями статті
133. Конституції України (документ: 254к/96-ВР)
закріплено систему адміністративно-територіального устрою України, до
складу якої не входять ОКРУГИ.
Прокуратура України
становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом
України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII
“Про прокуратуру» (далі – ЗУ № 1697-VII),
здійснює встановлені Конституцією України функції
з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та
держави (ст. 1 ЗУ № 1697-VII).
Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.
Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими
органами чи посадовими особами не допускається (ст. 5 ЗУ
№ 1697-VII).
Прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися присяги прокурора.
За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом (ч. 3 ст. 19 ЗУ № 1697-VII). Текст Присяги підписується прокурором і
зберігається в його особовій справі. Процедура складення Присяги визначається
Генеральним прокурором. Про складення Присяги вноситься запис у трудову книжку (ч. 2 ст. 36 ЗУ № 1697-VII).
Прокурори мають
службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок
затверджуються Генеральним прокурором. Службове
посвідчення вручається Генеральним прокурором або за його дорученням іншим
прокурором (ч. 1, 2 ст. 21 ЗУ № 1697-VII).
Прокурором
окружної прокуратури, прокурором
обласної прокуратури, а також прокурором
Офісу Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який має
вищу юридичну освіту та відповідний
стаж роботи в галузі права (ч.ч. 1-3 ст. 27 ЗУ № 1697-VII).
Правовим наслідком незатвердження нової Конституції
України (документ: 254к/96-ВР) на всеукраїнському референдумі, слід
констатувати факт неможливості виконання норм прямої дії в частині положень її
статті 4, а також пунктів 1 і 2 частини першої статті 92 самої Конституції України
(документ: 254к/96-ВР).
В
контексті наведеного вище, на підтвердження виконання чи невиконання вимог
положень статті 4 Конституції України, нашою громадською організацією
«Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» до Верховної Ради України було
сформовано і направлено запит від 28 жовтня 2020 року № ЗПІ/046/20 (копія –
додається) з вимогою отримання публічної інформації у вигляді одержання
завірених належним чином фотокопій титульної і останніх сторінок Закону України
«Про
підстави набуття і припинення громадянства України».
У відповіді від 30 жовтня 2020 року №
18/10-1835 (копія – додається), яка надійшла з Апарату Верховної Ради України
зазначено, що в базі даних нормативно-правової інформації «Законодавство
України» офіційного порталу Верховної Ради України Закону України «Про підстави
набуття і припинення громадянства України» - відсутній (!!!).
Слід зауважити, що згаданий вище Закону
України «Про
підстави набуття і припинення громадянства України» повинен
розглядатися виключно у системному правовому зв’язку із законами, визначеними
пунктом 1 і 2 частини першої статті 92. Конституції України. Таких
конституційних законів має бути іще три.
Так, пунктом 1 частини першої статті 92. Конституції України (Документ 254к/96-ВР) закріплено, що
виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина,
гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
В
свою чергу пунктом 2 частини першої статті 92. Конституції України (Документ 254к/96-ВР) закріплено, що
виключно законами України визначаються, зокрема: громадянство,
правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
З
огляду на наведене вище та на підтвердження виконання чи невиконання положень
пунктів 1 і 2 частини першої статті 92 Конституції України нашою громадською
організацією «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» до Верховної Ради
України було сформовано і направлено запити від 01 березня 2021 року за №№
ЗПІ/090/21 і ЗПІ/091/21 (копії – додаються), з вимогою щодо отримання достовірної інформації стосовно прийняття (або
неприйняття) Верховною Радою України Закону України «Про права і
свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод», Закону України «Про основні
обов'язки громадянина» (які
відповідають змісту чинної Конституції України згідно конкретної норми пямої
дії) та Закону України «Про громадянство,
правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства» (який також відповідає змісту чинної Конституції
України в частині її конкретної норми прямої дії). Крім того, в даних запитах,
нами запитувалася інформація стосовно внесення до Верховної Ради України
відповідних законопроектів.
З відповідей від 01 березня 2021
року №№ 18/07-369 та 18/07-370 (копії – додаються), які надійшли на зазначені
запити від Апарату Верховної Ради України вбачається, що не тільки зазначені
вище закони не приймалися Верховною Радою України, ба-більше того, - до
Парламенту, навіть не вносилися відповідні проекти законів.
З наведеного вище випливає, що в
Україні й досі залишаються не визначеними і неврегульованими на законодавчому
рівні ані підстави набуття і припинення громадянства України, ані права і
свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, ані основні
обов'язки громадянина, ані громадянство, правосуб'єктність
громадян, статус іноземців та осіб без громадянства. Що фактично унеможливлює набуття конституційного
громадянства Самостійної української держави України будь-якими особами, а
також набуття відповідних повноважень посадовими і службовими особами, у
відсутність мандату українського народу та закріпленої Конституцією України
присяги українському народові.
В своєму
Рішенні від 22 січня 2020 року № 1-р(І)/2020 Конституційний Суд України
наголосив, що відповідно до
статті 34 Основного Закону України кожному гарантується право на свободу думки
і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (частина перша); кожен має право вільно збирати,
зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший
спосіб - на свій вибір (частина друга); здійснення цих прав може бути обмежене
законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або
громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони
здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання
розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання
авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя).
Положення частин першої, другої статті 34 Конституції України кореспондуються з пунктом 1 статті 10
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно з
якою кожен має право на свободу вираження поглядів; це право включає свободу дотримуватися
своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання
органів державної влади і незалежно від кордонів. Пунктом 2 статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і
політичні права 1966 року передбачено, що кожна людина має право на вільне
вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і
поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно,
письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами
на свій вибір.
Відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України здійснення прав, гарантованих положеннями
частин першої, другої цієї статті, може бути обмежене законом, зокрема, для захисту репутації або
прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної
конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Передбачена Конституцією України можливість обмеження права особи збирати,
зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, згідно з якими при
здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких
обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного
визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог
моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному
суспільстві.
Встановлені частиною третьою статті 34 Основного Закону України обмеження реалізації права на інформацію
кореспондуються з положеннями статті 32 Конституції України, відповідно до частин першої, другої якої ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя,
крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання,
зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без
її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної
безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Зазначені конституційні приписи
дістали свій розвиток у Законі України „Про інформацію“ від 2 жовтня 1992 року
№ 2657-XII зі змінами (далі - Закон № 2657), який регулює
відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання,
поширення, охорони, захисту інформації (преамбула). Відповідно до Закону № 2657
кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання,
використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для
реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів; реалізація права на
інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні,
духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян,
права та інтереси юридичних осіб (стаття 5); право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної
безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання
заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації
або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної
конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина друга статті 6).
Даючи офіційне тлумачення
положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, Конституційний Суд України наголосив, що
Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких
законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання,
зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав
не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні,
екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та
інтереси юридичних осіб, у тому числі й конституційне право особи на
невтручання в її особисте і сімейне життя; збирання, зберігання, використання
та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або
фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням
в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом
випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та
прав людини (абзац шостий пункту 4, абзац четвертий пункту 5
мотивувальної частини Рішення від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012).
Згідно з юридичною позицією Конституційного Суду
України обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути
свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну
мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети,
пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або
свободи законодавець зобов’язаний запровадити таке правове регулювання, яке
дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у
реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права
(абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 1 червня
2016 року № 2-рп/2016).
Конституційний Суд України також зазначив, що під
правомірним обмеженням конституційних прав і свобод людини і громадянина слід
розуміти передбачену Конституцією України можливість втручання держави за допомогою
юридичних засобів у зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і
громадянина, яке відповідає вимогам верховенства права, потрібності,
доцільності та пропорційності у демократичному суспільстві; метою такого
обмеження є охорона основоположних цінностей у суспільстві, до яких належать,
зокрема, життя, свобода та гідність людини, здоров’я і моральність населення,
національна безпека, громадський порядок (абзац другий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 12 липня 2019 року №
5-р(I)/2019).
Таким чином, право особи на доступ до інформації,
гарантоване статтею 34 Конституції України, не є абсолютним і може
підлягати обмеженням. Такі обмеження мають бути винятками, які передбачені
законом, переслідувати одну або декілька законних цілей і бути необхідними у
демократичному суспільстві. У разі обмеження права на доступ до інформації
законодавець зобов’язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть
можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у
реалізацію вказаного права і не порушувати сутнісного змісту такого права.
За положеннями преамбули, статей 1, 4 Закону № 2657 суб’єктами
інформаційних відносин, тобто відносин щодо створення, збирання, одержання,
зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, є фізичні
особи, юридичні особи, об’єднання
громадян, суб’єкти владних повноважень (органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські
функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих
повноважень); об’єктом інформаційних відносин є інформація - будь-які відомості
та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в
електронному вигляді.
Відповідно до статті 20 Закону № 2657
за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію
з обмеженим доступом; відкритою є будь-яка інформація, крім тієї, що віднесена
законом до інформації з обмеженим доступом.
Порядок здійснення та
забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні
суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації,
визначених Законом України „Про доступ до публічної інформації“ від 13 січня
2011 року № 2939-VI зі змінами
(далі - Закон № 2939), та інформації, що становить суспільний інтерес,
визначено Законом № 2939.
За статтею 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована
будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або
створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків,
передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів
владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених
Законом № 2939; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених
законом.
Розпорядниками інформації для
цілей Закону № 2939 визнаються, зокрема, суб’єкти владних повноважень - органи
державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи
влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні
управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є
обов’язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13). Згідно
з частиною четвертою статті 13 Закону № 2939 усі розпорядники інформації незалежно від
нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань
щодо доступу до інформації мають керуватися Законом № 2939.
Відповідно
до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону № 2939 право на доступ до
публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення
законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до положень статті 4. Закону № 2939 доступ до публічної
інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та
відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання,
поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або
оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак
раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та
соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших
ознак.
Згідно з положеннями статті 5. Закону № 2939 доступ до публічної
інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною сьомою статті 6 цього Закону встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не
документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для
ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Згідно з положеннями статті 21. Закону «Про
доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно.
При наданні особі
інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за
копіювання та друк не стягується.
Відповідно до положень частини 2, 3 статті
22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація
може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по
суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник
інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або
характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний
направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це
запитувача. У такому разі відлік
строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту
належним розпорядником.
Також Верховний Суд в своїй
Постанові від 16 березня 2023 року (справа
№ 380/15492/21) дійшов висновку, що Закон
№ 2939 не містить переліку способів ознайомлення запитувача із запитуваною
інформацією, який звернувся у порядку доступу до публічної інформації. З огляду
на частину другу статті 34 Конституції України, частину другу статті 7 Закону
України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» ніхто не може
обмежувати права особи у виборі форм одержання інформації, за винятком
випадків, передбачених законом, а отже, спосіб ознайомлення визначає запитувач
інформації. Винятком є випадок, коли розпорядник надсилає відповідь, яка
містить відмову або відстрочку розгляду запиту. Для таких випадків
законом передбачена обов`язкова письмова форма (частини п`ята, шоста статті 22
Закону № 2939-VI) (пункт 10.1 постанови Пленуму
Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування
законодавства адміністративними судами законодавства про доступ до публічної
інформації» (далі - постанова Пленуму ВАСУ № 10).
Публічна
інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що
дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний
доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації
зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит,
оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі
відкритих даних та на своїх веб-сайтах (частина перша статті 10-1 Закону № 2939-VI).
Відповідно
до пункту 11.2 Постанови Пленуму ВАСУ № 10:
«Аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7
Закону № 2657-XII свідчить, що особа має право
вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме
паперову чи електронну. У разі якщо переведення в
електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не
покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості,
вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути
задоволена».
Відповідно
до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, що її ратифіковано
із заявами Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до
офіційних документів» від 20 травня 2020 року № 631-IX (далі
- Конвенція РЄ), Україна взяла на себе відповідальність із виконання
зобов`язань щодо забезпечення гарантій права кожному, без дискримінації за
будь-якою ознакою, на доступ, зокрема до публічної інформації, за вимогою, до
офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів (частина
перша статті 2).
Приписи
статті 5 Конвенції РЄ передбачають опрацювання запитів про доступ до офіційних
документів. Зокрема згідно із частиною другою цієї статті запит про доступ до
офіційного документу розглядається будь-яким державним органом, в розпорядженні
якого знаходиться документ. Якщо державний орган не має у розпорядженні
запитуваного офіційного документу або якщо він не уповноважений опрацьовувати
цей запит, він повинен, коли це можливо, спрямувати запит чи заявника до
компетентного державного органу.
Пояснювальний
звіт до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів від 18 червня
2009 року деталізує вказане у пункті 47, у пункті 2 якого зазначено, що запит
на доступ до офіційного документа має розглядатися будь-яким державним органом,
який має відповідний документ. Це означає, зокрема, що документ, який було
створено в декількох примірниках, що перебувають у розпорядженні різних
органів, може бути запитано в будь-якого такого органу. Якщо державний орган не
має документа або якщо він не уповноважений розглядати запит, цей орган згідно
з пунктом 2 має за можливості передати запит до компетентного державного органу.
Відповідно
до статті 22 Закону № 2939-VI,
розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких
випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до
його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої
зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації
з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3)
особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього
Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано
вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього
Закону.
Визначений
статтею 22 Закону № 2939-VI
перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію є вичерпним і
розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно
до частини третьої статті 22 Закону № 2939-VI
розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за
статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє,
зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним
повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду
запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Приписи
статті 3 Закону № 2939-VI встановлюють
гарантії права на доступ до публічної інформації, серед яких це право
гарантується зокрема максимальним спрощенням процедури подання запиту та
отримання інформації (пункт 3 вказаної статті).
Згідно
з частиною першою статті 5 Конвенції РЄ державний орган сприяє заявнику,
наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ.
Відповідно
до частини першої статті 6 Конвенції РЄ визначено форми доступу до офіційних
документів: «У разі надання доступу до офіційного документу заявник має право
обрати чи ознайомитися з оригіналом або копією, чи отримати копію цього документу
в будь-якій доступній формі або форматі за своїм вибором, якщо тільки
висловлене побажання не є невиправданим».
Отже,
розпорядник повинен не лише допомогти запитувачу ідентифікувати запитувану
інформацію, а й активно співпрацювати з ним, тобто проявити очевидну готовність
надати потрібну допомогу (в аспекті порушеного питання).
Вказане
також підтверджується і правовою позицією, відповідно до якої Верховний Суд у
постанові від 06 березня 2019 року в справі № 813/3059/16, посилаючись на
вказані принципи, які містяться в статті 2 КАС України, задовольнив позов про
надання публічної інформації на запит.
Подібні
вимоги щодо дій розпорядника містяться і в згаданій вище постанові Пленуму ВАСУ
№ 10, у якій у пункті 3.4 зазначено, що розпорядник інформації повинен
розглянути запит з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості.
Тобто
йдеться про те, що розпорядник інформації повинен сумлінно, відповідально
поставитись до виконання своїх обов`язків (принцип добросовісності), керуючись
законами логіки, здоровим глуздом та загальними нормами моралі (принцип
розсудливості).
Отже,
розпорядник інформації повинен керуватися принципом добросовісності і
розсудливості та не застосовувати формалістичний підхід до вирішення питання, а
максимально сприяти (на вимогу) запитувачу, наскільки це практично можливо, у
доступі до публічної інформації, гарантованої статтею 10-1 Закону № 2939-VI.
Згідно
юридичної позиції Верховного Суду в Постанові від 19 серпня 2020 року в справі
№ 214/4970/18 відповідно до статті
1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та
соціальний захист журналістів», журналіст це
творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається
підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує
редакційно-посадові службові обов`язки в засобі масової інформації (в штаті або
на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи)
журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.
Статус
журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується
редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом
масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою
журналістів.
Отже, з урахуванням
викладеного вище, керуючись засадничими принципами діяльності
журналістів визначених Конституцією України (254к/96-ВР), законами України «Про інформацію» (2657-12), «Про державну підтримку
засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (540/97-ВР), «Про
медіа» (2849-IX) та іншими профільними нормативно-правовими актами, у зв’язку з певним
суспільним резонансом та задля проведення незалежного, об’єктивного журналістського
розслідування з подальшим опублікуванням отриманих відповідей, звертаємось до Вас
і,
П Р О С И М О:
1.
Надати завірені належним чином (згідно вимог чинного ДСТУ 4163:2020 та
Постанови Верховного Суду від 08 травня 2019 року, справа № 160/7887/18,
провадження № К/9901/8838/19) фотокопії розпорядчих актів про
створення державних органів з назвами: «Полтавська обласна прокуратура»; «Зінківський відділ Диканської
окружної прокуратури»;
2.
Надати копії
власних бланків і копії відбитків (відтисків) власних гербових печаток установ
з назвами: «Полтавська
обласна прокуратура»; «Зінківський відділ
Диканської окружної прокуратури»;
3.
Надати завірені належним чином відомості стосовно того
ким, коли, і на підставі яких документів (надати копії відповідних документів)
було замовлено
власні бланки і гербові печатки установ з назвами:
«Полтавська
обласна прокуратура»; «Зінківський відділ
Диканської окружної прокуратури»;
4.
Надати завірені належним чином відомості стосовно того ким, коли, і на
підставі яких документів (надати копії відповідних документів) було виготовлено
власні бланки і гербові печатки установ з назвами:
«Полтавська
обласна прокуратура»; «Зінківський відділ
Диканської окружної прокуратури»;
5.
Надати фотокопії з
оригіналів Присяг прокурора керівника Полтавської обласної прокуратури – Гладія
Євгена Васильовича, першого заступника керівника Полтавської обласної
прокуратури – Плескача Олега Юрійовича, заступника керівника Полтавської
обласної прокуратури – Титарчука Іллі Григоровича, заступника керівника
Полтавської обласної прокуратури – Устименка Євгена Вікторовича та керівника
Диканської окружної прокуратури – Рябовола Олександра Олександровича;
6.
Надати витяги з
трудових книжок прокурорів: керівника Полтавської обласної прокуратури – Гладія
Євгена Васильовича, першого заступника керівника Полтавської обласної
прокуратури – Плескача Олега Юрійовича, заступника керівника Полтавської
обласної прокуратури – Титарчука Іллі Григоровича, заступника керівника
Полтавської обласної прокуратури – Устименка Євгена Вікторовича та керівника
Диканської окружної прокуратури – Рябовола Олександра Олександровича, з
відміткою про складення ними відповідних Присяг;
7.
Надати фотокопії з
оригіналів затвердженого Генеральним прокурором зразка службового посвідчення
прокурорів: керівника Полтавської обласної прокуратури – Гладія Євгена
Васильовича, першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури –
Плескача Олега Юрійовича, заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
– Титарчука Іллі Григоровича, заступника керівника Полтавської обласної
прокуратури – Устименка Євгена Вікторовича та керівника Диканської окружної
прокуратури – Рябовола Олександра Олександровича;
8.
Надати достовірні
відомості/витяг у вигляді копії відповідного документу, якими підтверджується
вручення службового посвідчення Генеральним прокурором, або іншим прокурором за
його дорученням (відповідно до закону), прокурорам: керівника Полтавської
обласної прокуратури – Гладія Євгена Васильовича, першого заступника керівника
Полтавської обласної прокуратури – Плескача Олега Юрійовича, заступника
керівника Полтавської обласної прокуратури – Титарчука Іллі Григоровича,
заступника керівника Полтавської обласної прокуратури – Устименка Євгена
Вікторовича та керівника Диканської окружної прокуратури – Рябовола Олександра
Олександровича;
9.
Надати достовірні
відомості стосовно фактів письмового звернення до безпосереднього керівництва
або вищих органів прокурорами керівника Полтавської обласної прокуратури –
Гладія Євгена Васильовича, першого заступника керівника Полтавської обласної
прокуратури – Плескача Олега Юрійовича, заступника керівника Полтавської
обласної прокуратури – Титарчука Іллі Григоровича, заступника керівника
Полтавської обласної прокуратури – Устименка Євгена Вікторовича та керівника
Диканської окружної прокуратури – Рябовола Олександра Олександровича, з
приводу невідповідності нормам чинного законодавства деяких історичних і
юридичних фактів, які мають юридично правове значення, а саме: а) щодо
незатвердження Всеукраїнськом референдумом Конституції України (документ №
254к/96-ВР від 28 червня 1996 року); б) щодо незаконності внесення змін і
вилучення Розділу VII «ПРОКУРАТУРА» з тексту Конституції України (документ №
254к/96-ВР від 28 червня 1996 року), яка не приймалася на Всеукраїнському
референдумі Українським народом; в) щодо незаконності створення і діяльності
Прокуратури в Україні за умови неприйняття Конституції України (документ №
254к/96-ВР від 28 червня 1996 року) на Всеукраїнському референдумі; г) щодо
незаконності утворення і діяльності Генеральної прокуратури України, як
юридичної особи приватного права (суб’єкта господарювання) з кодом
ЄДРПОУ:00034051; д) щодо незаконності утворення і діяльності Полтавської
обласної прокуратури, як юридичної особи приватного права (суб’єкта
господарювання) з кодом ЄДРПОУ:02910060; е) щодо незаконності створення органу
з назвою «Диканської
окружної прокуратури», як структурного підрозділу юридичної особи
приватного права з назвою «Полтавська обласна прокуратура», без внесення
відповідних відомостей до ЄРДПОУ; є) щодо незаконності призначення фізичних
особіб без національності і конституційного громадянства Самостійної
української держави України у відсутність відомостей про затвердження
Конституції України на Всеукраїнському референдумі, на утворену в
неконституційний спосіб посаду державного службовця «прокурора»: керівника
Полтавської обласної прокуратури – Гладія Євгена Васильовича, першого
заступника керівника Полтавської обласної прокуратури – Плескача Олега
Юрійовича, заступника керівника Полтавської обласної прокуратури – Титарчука
Іллі Григоровича, заступника керівника Полтавської обласної прокуратури –
Устименка Євгена Вікторовича та керівника Диканської окружної прокуратури –
Рябовола Олександра Олександровича; ж) щодо засудження фактів колаборанства (державної
зради) вчинених колишніми колегами керівника
Полтавської обласної прокуратури – Гладія Євгена Васильовича, першого
заступника керівника Полтавської обласної прокуратури – Плескача Олега
Юрійовича, заступника керівника Полтавської обласної прокуратури – Титарчука
Іллі Григоровича, заступника керівника Полтавської обласної прокуратури –
Устименка Євгена Вікторовича та керівника Диканської окружної прокуратури –
Рябовола Олександра Олександровича, які залишилися співпрацювати з окупантами на тимчасово окупованих
територіях Луганської і Донецької областей України, а також в анексованій Автономній
Республіці Крим; з) щодо незаконності одночасної дії двох Законів України «Про
прокуратуру» (від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ та від 14 жовтня 2014 року №
1697-VII) і
невідповідності їх Конституції України (документ №
254к/96-ВР від 28 червня 1996 року), яка не затверджувалась на Всеукраїнському
референдумі; и) щодо відсутності встановлених законом державних символів
України по причині незатвердження Конституції України (документ №
254к/96-ВР від 28 червня 1996 року) на Всеукраїнському референдумі;
10.
Надати достовірні
відомості/витяг у вигляді копії відповідного документу, про результати
останнього кваліфікаційного іспиту складеного прокурорами, які перебувають на
посадах, а саме: керівника Полтавської обласної прокуратури – Гладія Євгена
Васильовича, першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури –
Плескача Олега Юрійовича, заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
– Титарчука Іллі Григоровича, заступника керівника Полтавської обласної
прокуратури – Устименка Євгена Вікторовича та керівника Диканської окружної
прокуратури – Рябовола Олександра Олександровича;
11.
Надати достовірні
відомості/витяг у вигляді копій відповідних документів про результати конкурсу
на зайняття посад прокурорів: керівника Полтавської обласної прокуратури –
Гладія Євгена Васильовича, першого заступника керівника Полтавської обласної
прокуратури – Плескача Олега Юрійовича, заступника керівника Полтавської
обласної прокуратури – Титарчука Іллі Григоровича, заступника керівника
Полтавської обласної прокуратури – Устименка Євгена Вікторовича та керівника
Диканської окружної прокуратури – Рябовола Олександра Олександровича, а також
копії наказів про їхні призначення на відповідні посади;
12.
Надати достовірні
відомості про розмір отриманої заробітної плати, премій та заохочень отриманих
прокурорами: керівника Полтавської обласної прокуратури – Гладія Євгена
Васильовича, першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури –
Плескача Олега Юрійовича, заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
– Титарчука Іллі Григоровича, заступника керівника Полтавської обласної
прокуратури – Устименка Євгена Вікторовича та керівника Диканської окружної
прокуратури – Рябовола Олександра Олександровича, у 2021-2022 роках;
13.
Надати для опублікування на сайті «Багнет Нації» копію з
оригіналу апеляційної скарги від 29 вересня 2023 року (з урахуванням всіх вимог
Закону України від 1 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних»), поданої до
Полтавського апеляційного суду установою з назвою «Зінківський відділ Диканської окружної прокуратури» (справа №
530/337/23; провадження № 1-кп/814/2492/23) на вирок судді Зінківського
районного суду Полтавської області Должка С. Р., постановленого в рамках
кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових
розслідувань (ЄРДР) за № 12023170490000064 від 09.02.2023 року по
справі військовозобов`язаного, раніше не судимого громадянина України, у
вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336
Кримінального кодексу України;
14. Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній
послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту,
та надіслати у письмовому (паперовому)
вигляді на зазначену адресу, а саме: 49055, місто Дніпро, Сергію Веніаміновичу Філіпенку,
і в електронному вигляді на електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).
У випадку, якщо з якихось причин не можливо
надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати)
запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної
інформації», до розпорядника відповідної інформації.
Зміст відповіді на
запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»:
http://bagnetnacii.blogspot.com
Д О Д А Т О К:
-
Копія
свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації
(газети) «Багнет Нації» - на 1 (одному) арк.;
-
Копія
Рішення від 09 червня 2020 року ПІВДЕННО-СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ДНІПРО) про реєстрацію Громадської організації «Об’єднана
правозахисна група «Багнет Нації» - на 1 (одному) арк.;
-
Копія
посвідчення журналіста-кореспондента № 007-ДЗМІ-БН на ім’я Сергія Веніаміновича Філіпенка – на 1 (одному) арк.;
-
Копія
запиту від ГО ОПГ «Багнет Нації» ((№ ЗПІ/100/21 від 10 березня 2021 року) – на 2 (двох) арк.;
-
Копія
відповіді Апарату Верховної Ради України (від 15 березня 2021 року № 18/07-512) – на 1 (одному) арк.;
-
Копія запиту на інформацію (від 28 жовтня
2020 року № ЗПІ/046/20) і відповіді (від 30 жовтня 2020 року № 18/10-1839)
до/від Верховної Ради України – на 4 (чотирьох) арк.;
-
Копія запиту на інформацію (від 01 березня
2021 року № ЗПІ/090/21) і відповіді (від 01 березня 2021 року № 18/07-369)
до/від Верховної Ради України – на 3 (трьох) арк.;
-
Копія запиту на інформацію (від 01 березня
2021 року № ЗПІ/091/21) і відповіді (від 01 березня 2021 року № 18/07-370)
до/від Верховної Ради України – на 3 (трьох) арк.
Всього в додатку
16 (шістнадцять) пронумерованих аркушів.
З повагою, Голова редколегії
головний
редактор друкованого засобу масової
інформації газети «Багнет Нації»: _____________________________________ С. В. Філіпенко
Рішення судді Должко С. Р. в публікації: Тисну Вашу руку, пане
Суддя!!! ТЦК не є складовою структури ЗСУ – виправдувальний вирок для
«ухилянта» від мобілізації
Яка «хуцпа» оскаржує вирок
судді Должка?
Хронологія даного питання:
В Дніпрі
"лютують" терцентри комплектування? Швидка правова допомога вже
мчить...
Юлія
Щербак: СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ТЦК та СП. З ким ми маємо справу?
В Дніпрі
ТЦК змушує сплатити штраф на рахунок приватної юрособи
ТЦК не є
правонаступниками військоматів, адже останні не утворювались відповідно до КУ
СКАСОВУЄМО
ПОСТАНОВУ ВОЄНКОМА-ФАНТОМА – відео 2, ухвала і заява
Суддя
Черкез визначив ДніпроОТЦК відповідачем у справі про скасування постанови -
ухвала
Суддя
Черкез скасував постанову недовоєнкома Дніпра - рішення
Запит до
ОТЦК та СП Дніпра. Впевнені, що на часі!
Як
притягнути ТЦК-ашників до відповідальності? Через моральну і матеріальну! –
позов до суду
А чи
належний склад суду в справі по ТЦК та СП Дніпра?
Встановлюємо
належний склад суду в справі по ТЦК та СП Дніпра
Встановлення
належного відповідача в справі по ТЦК та СП Дніпра
Заява про
виправлення описок в ухвалі про виправлення описок в справі по ТЦК та СП Дніпра
Запит до
МІНОБОРОНИ через ігнорування звернень ТЦК та СП Дніпра
Через суд
звертаємось до ТЦК та СП Дніпра як до свідка)))
«Фігове
листя» від МІНОБОРОНИ – відповіді на запит
Як «суддя»
стала АДвоКАТом у ДніпроОТЦК та СП – ухвала і рішення Чудопалової С. В.
АПЕЛЯЦІЯ по
ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 1 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по
ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 2 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по
ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 3 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по
ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 4 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по
ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 5 і заява
Ці
зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 1 + заява з додатками)
Ці
зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 2 + заява з додатками)
Ці
зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 3 + заява з додатками)
Ці
зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 4 + заява з додатками)
Ці
зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 5 + заява з додатками)
Ці
зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 6 + заява з додатками)
Ці
зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 7 + заява з додатками)
Відвід колегії в справі по
ТЦК та СП Дніпра - відео і заява
Читайте
також: Функції
військоматів перебрали на себе приватні, комерційні установи? - документи
Реєстраційна
картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»
З переляку,
здуру, чи по п’яні: що напідписував яник?
Міноборони
як суб’єкт господарювання з кодом ЄДРПОУ: 00034022
Знищення
незалежності Держави через неконституційні органи влади – документи свідчать
А ВИ ЗНАЛИ,
ЩО МІН’ЮСТ БРЕШЕ???
Ще трохи, і
я зареєструю свій, приватний суд. А краще - міністерство фінансів)))
Тепер
«нацгвардійці» Дніпра попереджені, що вони утворені незаконно - документи
Міністерство
охорони здоров’я України, як приватне підприємство – документи
Витяг з
ЄДРПОУ про ЮО ПОДІЛЬСЬКИЙ РВК станом на 11.01.2023 року
Витяг з
ЄДРПОУ про ЮО ДАРНИЦЬКИЙ РТЦК та СП станом на 10.01.2023 року
Закон про
кримінальну відповідальність військових - ФІКЦІЯ!!!
Звернувся
із запитом до ТЦК та СП? Отримай повістку)))…
Офіційно -
не існує: відомості про Київський міський ТЦК та СП
ФОТОКОПІЯ
ПОСТАНОВИ КМУ ПРО ТЦК ТА СП НА САЙТІ «БАГНЕТ НАЦІЇ»
Держстат і
ЄДРПОУ про Київський обласний військовий комісаріат
В ПОШУКАХ
ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від КМУ
В ПОШУКАХ
ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від МІНОБОРОНИ
ПОСТАНОВА
КМУ ПРО ПОРЯДОК ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ПРИЗОВНИКІВ, ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ТА
РЕЗЕРВІСТІВ
Волають про
спасіння їхніх душ, викрадені ТЦК-ашниками чоловіки. Змушені реагувати…
Уповноважений
ВРУ відреагував на дії ТЦК-ашників Дніпра - документ
Про
свавілля ТЦК-ашників і правоохоронців у Чернівцях – відео і документи (матеріал
оновлюється)
Андрій
Карпович про питання правосуб'єктності ТЦК та СП
Військомат…
ТЦК… Дивись, не переплутай, Кутузов!
У деяких
ТЦК відсутня процесуальна дієздатність – ухвала Верховного Суду
Ще один
випадок приховування злочинів ТЦК та СП ЦНАПівцями
Про
«родинні зв’язки» МІНОБОРОНИ з ТЦК та СП – витяг з ЄДРПОУ про МІНІСТЕРСТВО
ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Повертаючись
до теми ТЦК і повісток – запити і відповіді
ГЕНОЦИД
УКРАЇНЦІВ в "особливий період" ЕПІЗОД 3 частина 1 - відео ГО ОПГ
"Багнет Нації Чернівці"
ГЕНОЦИД
УКРАЇНЦІВ в особливий період ЕПІЗОД 3 частини 2 та 3 ВИЗВОЛЕННЯ - відео
Читайте
також: Надзвичайний
стан: де-юре, а не де-факто?
Навіщо
дублювати укази вже затверджені законами?
Проблеми
правового регулювання понять «воєнний стан», «стан війни» та «воєнний час»
Кабмін
встановив порядок застосування цивільними особами вогнепальної зброї
«Воєнний
стан» - панацея від «карантину»?
«Воєнний
стан» продовжено іще на 30 діб – відповідний указ і закон
Андрій
Карпович про правосуддя в умовах воєнного стану - відео
Тероборона
виконуватиме завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій
ВРУ вимагає
визнати РФ державою-спонсором тероризму
До
парламенту внесено проект ЗУ про примусове вилучення об’єктів права власності
РФ в Україні
В Україні
строк проведення загальної мобілізації продовжать на 90 діб – законопроект №
7390
Можливо
знадобиться «відмахуватись» від знахабнілих комунальників – копії указів про НС
і ВС
Реєстраційна
картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»
Реєстраційна
картка ЮО «АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ»
Реєстраційна
картка ЮО «ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ»
Юрій Котов:
АРМІЯ. ВІДМОВА від служби з переконань - відео
Про одну
"несуттєву" описку в документах державної ваги
Читайте також: Газету
«Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу
річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили першим випуском власної
газети
Збираємо
кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений»
і «Спеціальний» випуски газети «Багнет Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать
інші
Новий номер
газети «Багнет Нації», як додаток до запиту, заяви, клопотання на
правоздатність
Збираємо на
друк нових випусків газети "Багнет Нації" - оголошення
П’ятий
випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський
протокол про біобезпеку»: читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет
Нації»
Сьомий
випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин
на роботодавця
Катехізис
єврея СРСР українською – восьмий випуск газети «Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО
ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) – десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення
на роботі за рішенням суду – одинадцятий випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД
ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет Нації» від
22.02.2022
Благодійному
друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації» півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ
СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
СУД
ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
МИ МУСИМО
ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
Людина є
скарбом Природи… - дев’ятнадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатком)
Волевиявлення:
Жити по совісті… - двадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатками)
Авторське
Волевиявлення Олександра – двадцять перший випуск газети «Багнет Нації»
Унікальні
конституційні хроніки (початок) – двадцять другий випуск газети «Багнет Нації»
Діти –
майбутнє правової держави – двадцять третій випуск газети «Багнет Нації»
Забороняємо
медичні експерименти над Людиною – двадцять п’ятий випуск газети «Багнет Нації»
ВСІ
ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ
НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський
проект Сергія Філіпенка:
а що ж по
факту? - випуск 1 (замість Держави - КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по
факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по
факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по
факту? - випуск 4 (замість держслужбовців - біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по
факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась АБРАКАДАБРА!)
а що ж по
факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по факту?
– випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)
а що ж по
факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)
Підтримати
правозахисну діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет
Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 4731
2196 4570 7633 на ім’я
Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар