Слідчому судді:
Красногвардійського районного суду
міста Дніпропетровська
Адреса: 49000, м.
Дніпро, пр-т Лесі Українки, 77-б
Скаржник: Сергій Веніамінович Філіпенко,
e-mail: svf2011@ukr.net
Суб’єкт
оскарження: слідчий СВ ВП № 6 ДРУП
ГУНП
в Дніпропетровській області
Адреса: 49003, м.
Дніпро, вул.. Боброва, 12
С К А Р Г А
в порядку пункту 1 частини першої статті 303 КПК
України на бездіяльність слідчого
(уповноваженої особи) ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропептровській області, яка
полягає у невнесенні відомостей за моєю заявою про кримінальний злочин до
Єдиного реєстру досудових розслідувань
23 квітня 2024
року о 12 годині 33 хвилин, мною, до ВП № 6 ДРУП ГУНП в
Дніпропетровській області, під протокол було подано письмову заяву з додатком
про вчинений кримінальний злочин (копії - додаються), який підпадає під
кваліфікацію положень частини першої статті 260, частини першої статті 109 в сукупності
з частиною четвертою статті 28 Кримінального кодексу України (далі – КК України),
вчинений на території міста Дніпро і Дніпропетровської області злочинними
організаціями з назвами «ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ
ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ
ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ:
09834296) та «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 08353525).
Зазначену заяву про кримінальний злочин від мене відібрала слідчий СВ ВП
№ 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Фьодорова Юлія Анатоліївна (спеціальний
жетон 0151792, посвідчення ДНП № 028345), та після реєстрації заяви, на
виконання пункту 1 частини другої статті 60 Кримінального процесуального
кодексу України (далі – КПК України) мені було вручено талон ЖЄО/ЄО № 7116
від 23.04.2024 року (копія – додається), а також на виконання
положень частини другої статті 55 КПК України, мені була вручена пам’ятка про
процесуальні права і обов’язки потерпілого (копія – додається).
Наступного дня (24 квітня 2024
року), десь о 13 годині 00 хвилин, я. зателефонував до чергової частини ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській
області за телефоном +38 (098) 487-17-90 та на виконання пункту 1-1 частини другої статті 60 КПК України, намагався з’ясувати
відомості про дату і час та слідчого, який має вручити мені відповідний витяг з
Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР). Натомість, в черговій частині мені повідомили про те,
що моя заява про кримінальний злочин передана на розгляд дільничному офіцеру
поліції, що грубо суперечить нормам статті 214 КПК України.
Вважаю за
потрібне наголосити на тому, що свою письмову заяву про кримінальний злочин вчинений на
території міста Дніпро і Дніпропетровської області злочинними організаціями з
назвами «ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ
ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ
ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ:
09834296) та «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 08353525), я, подавав
виключно в порядку частини першої статті 214 КПК України, а не в порядку
звернення громадян, відповідно до положень Закону України «Про звернення
громадян», про що я чітко зазначаю в своїй заяві. Крім того, в заяві, я власним
підписом засвідчую той факт, що беру на себе повну відповідальність, яку передбачають положення статті 383 і 384 КК України (про завідомо неправдиве повідомлення
про вчинення злочину, та завідомо неправдиві показання), а також, наголошую про
завдану мені злочинними діями моральну і матеріальну шкоду. За даних обставин
моя заява апріорі не може класифікуватись і розглядатись, як звернення
громадян, а має розглядатись виключно в порядку частини першої статті 214 КПК
України.
Закріплення в
Основному Законі України принципу верховенства права, невідчужуваності й
непорушності прав і свобод людини і громадянина, гарантій їх здійснення та
захисту визначає зміст законів, інших нормативно-правових актів, які повинні
прийматися на основі Конституції і відповідати їй (частина друга статті 8).
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не
може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України) (речення перше абзацу третього пункту 3
мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за
конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції
України (конституційності) окремих положень Постанови Кабінету Міністрів
України „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня
2000 р. № 1222“ від 28 жовтня 2009 року № 28-рп/2009).
Принцип верховенства Конституції
України поширюється на всю територію України. Конституційний Суд України
наголошує, що неухильне додержання органами державної влади та органами
місцевого самоврядування Конституції та законів України є запорукою стабільності,
підтримання громадського миру, злагоди в державі (абзац другий підпункту 3.1 пункту 3
мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за
конституційним поданням виконуючого обов’язки Президента України, Голови
Верховної Ради України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим „Про
Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя“ від
20 березня 2014 року №3-рп/2014).
Пряма дія норм
Конституції України означає, що ці норми застосовуються безпосередньо. Законами
України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати
конституційні норми, а не змінювати їх зміст. Закони України та інші
нормативно-правові акти застосовуються лише у частині, що не суперечить
Конституції України (абзац
другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного
Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності)
положень частини п’ятої статті 21 Закону України „Про свободу совісті та
релігійні організації“ (справа про завчасне сповіщення про проведення публічних
богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій) від 8 вересня 2016 року
№ 6-рп/2016).
Враховуючи викладене вище слід констатувати
той факт, що в порушення засад сталих принципів верховенства права, станом на
дату і час подання даної скарги на розгляд слідчому судді Красногвардійського районного суду міста
Дніпропетровська в порядку пункту 1 частини першої статті 303 КПК
України, мою заяву про кримінальний злочин від 23.04.2024 року (талон ЖЄО/ЄО № 7116 від 23.04.2024 року) до ЄРДР не внесено, що є грубим порушенням
слідчим/дізнавачем (якому стало відомо про кримінальний злочин) не тільки вимог
частини першої статті 214 КПК України, Наказу
Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження
порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і
повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298
«Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок
його формування та ведення», а й моїх гарантованих конституційних прав і
свобод, та прав і свобод передбачених міжнародними договорами, які є частиною
національного законодавства України.
Крім того зауважу, що
бездіяльність посадових/службових осіб через невиконання ними норм чинного
законодавства та нехтування своїми обов’язками не тільки є протиправною в
даному, конкретному випадку, а й причиною сьогоднішньої зовнішньої збройної
агресії Російської Федерації проти України.
Розставляючи акценти і наголоси, зауважу,
що відповідно до Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про
затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його
формування та ведення» строки внесення відомостей до реєстру визначені наступним
чином:
«Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з
дотриманням строків, визначених КПК України та цим
Положенням, а саме про:
заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін,
визначений частиною першою статті 214
КПК України;
призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого
підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному
отриманні матеріалів кримінального провадження) – невідкладно».
Подана мною заява про вчинений
кримінальний злочин є обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам справи та
підкріплена додатками, які є копіями процесуальних документів. З огляду на зазначене слідчий/дізнавач/прокурор після отримання моєї заяви
про кримінальне правопорушення, повинен був узяти цей зафіксований письмово
факт до уваги та оцінювати мої покази, як такі, що відповідають дійсності.
Адже, якщо буде навпаки, - то заявник (тобто – я), повинен бути притягнутий до
кримінальної відповідальності згідно зі статтею 383 КК України, за завідомо
неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
В редакції Кримінального
процесуального кодексу України, яка є чинною на момент подання мною відповідної
заяви про кримінальне правопорушення визначено, що відповідно до положень
статті 214 КПК України: Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно,
але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене
кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого
джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення,
зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових
розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення
таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових
розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається
керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу
дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу
досудового розслідування (ч. 1 ст. 214) {Частина
перша статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами №
2213-VIII від 16.11.2017, №
2617-VIII від 22.11.2018}. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення
відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про
Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення
затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством
внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним
бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за
додержанням податкового законодавства (ч. 2 ст. 214) {Частина друга статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від
14.10.2014, № 187-IX від
04.10.2019}. Здійснення досудового розслідування до внесення
відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою
відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на
прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення,
зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова
у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення
не допускається (ч. 4 ст. 214). Слідчий,
дізнавач невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури
про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування
та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті (ч. 6 ст. 214) {Частина шоста статті 214 із
змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014, № 2617-VIII від
22.11.2018}.
Субординаційний аналіз порядку
початку досудового розслідування через виконання наведених вище норм положень статті 214 КПК
України є підтвердженням того, що наразі відсутня пряма норма, яка дозволяє
уповноваженій особі (слідчому, дізнавачу, прокурору) трактувати процесуальний
кодекс на свій власний розсуд та вчиняти дії непередбачені КПК України, а саме:
не вносити відповідні відомості за відповідною заявою до ЄРДР. Адже це, як
мінімум, підпадає під кваліфікацію статті 365 (перевищення влади або службових
повноважень працівником правоохоронного органу), статті 367 (службова недбалість) та статті 396 (приховування злочину) Кримінального кодексу України, для
службової/посадової особи, уповноваженої на внесення відповідних відомостей до
ЄРДР.
Отже, як вбачається з
наведених вище положень статті 214 КПК України обов'язок
із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення
покладається на слідчого, дізнавача, прокурора (уповноважену особу) до якого/якої
надійшла заява, повідомлення про таке діяння, або в разі виявлення
кримінального правопорушення слідчим, прокурором, самостійно, з будь-якого
джерела.
Крім того, визначений частиною
першою статті 214 КПК України обов'язок
слідчого, дізнавача або прокурора не
вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності
ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у
внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не
передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про
кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів
здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення,
які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального
провадження.
Саме тому слідчий/дізнавач/прокурор
(уповноважена особа) отримавши заяву про кримінальне правопорушення
зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. Іншого статтею 214 КПК
України, не передбачено.
Крім
того, при внесенні відповідних відомостей до ЄРДР уповноважена особа має
керуватись пунктом 6 параграфу 4 розділу ІІ Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про
затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його
формування та ведення», яким визначено, що відомості про декілька вчинених
кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або
виявлених безпосередньо прокурором, слідчим, дізнавачем чи працівником іншого
підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили
кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням
окремо.
Частиною
другою статті 55. Конституції України встановлено, що кожному гарантується
право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
{Офіційне
тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішеннях Конституційного Суду №
6-зп від 25.11.97, №
19-рп/2011 від 14.12.2011}
Статтею 19 Конституції України визначено, що
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами
України.
Згідно ст. 9 та ст. 214 КПК України слідчий,
дізнавач чи прокурор після подання заяви, повідомлення про вчинене
кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого
джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення,
зобов`язаний внести відповідні
відомості до ЄРДР та розпочати розслідування
під час якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий
зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини
кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку та забезпечити
прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Слідчий, прокурор,
інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень
про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку
заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення
про кримінальне правопорушення не допускається.
У
відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК
України підлягають доказуванню, зокрема і подія
кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення
кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що
обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на
заявника, а на слідчого, дізнавача і прокурора.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення
досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого
внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто,
слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно
ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не
достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності
або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно
звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи
повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки
обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального
правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити
фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона
надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального
провадження.
Підставами вважати заяву
чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях
об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є
фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події.
Викладені в такому
повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна
проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до
ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній
ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести
постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Таким чином, слідчий
суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість
здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення
відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх
зібраних доказів недопустимими.
Зі
змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається,
що тільки з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових
розслідувань розпочинається досудове розслідування.
Вичерпний перелік рішень, дій чи
бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час
досудового розслідування, визначений положеннями статті 303 КПК
України. Зокрема, у
відповідності до пункту 1 частини першої статті 303 КПК
України, на досудовому
провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора,
яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За змістом частини першої статті 214 КПК
України, бездіяльність
слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне
правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне
правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне
правопорушення.
ВССУ в своєму інформаційному листі №
1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 р. «Про деякі питання порядку оскарження
рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз`яснив, що
відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора,
яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж
24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження
бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про
кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до правової позиції, викладеної в
п. п. 1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на
рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під
час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016, визначений ч.1 ст.214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої
заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб
вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне
правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки
обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а
передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих
особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено
для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Отже, підсумовуючи вищезазначене можна дійти
висновку, що згідно статті 214 КПК України обов’язок слідчого або прокурора не вимагає
оцінки заяви особи про наявність ознак злочину, а полягає лише у механічному
внесенні цієї заяви до ЄРДР (Печерський суд від 20 березня 2017р. у справі №
757/10980/17-к).
Крім того, зважаючи на наведені
вище норми можна дійти висновку, що жодних труднощів з їх розумінням, сприйняттям та правозастосуванням не виникає: надійшла відповідна заява,
відтак представники правоохоронних органів (уповноважені особи) повинні адекватно
відреагувати та вчинити передбачені
чітко визначеними нормами Кримінального
процесуального кодексу України дії.
З огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим, дізнавачем чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із
встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності
лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у
переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та
констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах
регламентованого ст. 214 КПК 24-годинного строку слідчі судді постановляють ухвали
про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора.
Такий висновок також можна зробити
проаналізувавши узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи
бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового
розслідування» (лист від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17).
Крім того, Вищий спеціалізований
суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від
12.01.2017 N 9-49/0/4-17 зазначив, що якщо зі звернення
особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування
питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним
дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою
відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають
бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно
до статті 284 КПК України.
Отже,
за викладеного вбачається, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний внести
відомості про кримінальне правопорушення саме на підставі отриманої заяви про
вчинення кримінального правопорушення, а у разі відмови внести такі відомості
до ЄРДР, заявник вправі звернутися до слідчого судді зі скаргою про зобов'язання
уповноваженої особи вчинити певні дії (в даному випадку - внести відомості за
заявою скаржника). Статтею 214 КПК України чітко визначено,
які саме відомості мають бути внесені до ЄРДР, зокрема вноситься і попередня
правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини
статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до
статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи,
суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та
законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення
швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим,
щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до
відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або
засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу
і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна
правова процедура.
Положеннями частини першої статті 9 Кримінального процесуального кодексу
України (далі – КПК України) встановлено, що під час кримінального провадження
суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування,
слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно
додержуватися вимог Конституції
України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Україна ратифікувала значну частину
міжнародних інструментів щодо забезпечення і захисту прав людини, до багатьох –
приєдналась. Їх положення стали частиною українського законодавства, в якому
домінують гуманістичні положення і принципи, згідно з якими людина, її
гідність, права, свободи та інтереси є вищою соціальною цінністю. В нашому
суспільстві ці пріоритети мають забезпечувати і захищати насамперед службові
особи поліції, а якщо ні, то органи прокуратури (слідчі).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод визначено, що кожен має право на
справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку
незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо
його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість
будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Керуючись статтею 24 КПК України кожному
гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим
Кодексом.
Відповідно до вимог статті 303 КПК Україна
на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора
яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного
реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про
кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень статті 306 КПК
України скарги на бездіяльність слідчого,
дізнавача, прокурора, розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з
правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 цього Кодексу, з
урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306). Скарги на бездіяльність під час досудового розслідування
розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної
скарги (ч. 2 ст. 306). Розгляд скарг на бездіяльність
під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка
подала скаргу, та слідчого, бездіяльність
якого оскаржується. Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги
(ч. 3 ст. 306).
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК
України слідчим суддею за результатами розгляду скарги на бездіяльність
слідчого постановляється ухвала про зобов’язання вчинити певну дію.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення
повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення,
ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням
вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим
є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які
підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими
судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є
рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
В своєму Рішенні від 17 червня 2020 року № 4-р(II)/2020 Другий сенат Конституційного Суду України у
справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо
відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини
третьої статті 307, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального
кодексу України зауважив,
що застосовними у цій справі є закріплені в
Конституції України принцип верховенства права (частина перша статті 8) та
принцип захисту прав людини (частина друга статті 3). Ці конституційні принципи
перебувають у системному взаємозв’язку між собою та втілені в нормах Основного
Закону України, якими, зокрема, визначається право на судовий захист. Згідно з
Конституцією України „права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і
службових осіб“ (частини перша, друга статті 55).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що „правосуддя за своєю
суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості
і забезпечує ефективне поновлення в правах“ (перше речення абзацу десятого
пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Наведеному підходу
відповідають і міжнародні зобов’язання України, що випливають із міжнародних
договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою
України.
Згідно
зі статтею 8 Загальної декларації прав людини 1948 року кожна людина має право
на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у разі
порушення її основоположних прав, наданих їй конституцією або законом.
Міжнародний пакт про громадянські
і політичні права 1966 року покладає обов’язок на державу, що бере участь у
цьому пакті, забезпечити всякій особі, права і свободи якої порушено,
ефективний засіб юридичного захисту, навіть коли це порушення було вчинене
особами, що діяли як особи офіційні, а також розвивати можливості судового
захисту (підпункти „а“, „b“ пункту 3 статті 2).
Наведене
відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
(далі – Конвенція), практиці її застосування Європейським судом з прав людини,
який, зокрема, зазначав, що право на доступ до суду має бути „практичним та
ефективним“, а не „теоретичним чи ілюзорним“, та наголошував, що „це міркування
набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з
огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на
справедливий суд“ (§ 77 рішення у справі „Zubac v. Croatia“ від 5 квітня 2018 року (заява №
40160/12).
Європейський
суд з прав людини послідовно акцентував на тому, що право на доступ до суду
хоча й не є абсолютним, його обсяг треба розуміти в контексті позитивного
обов’язку держав щодо надання засобів юридичного захисту прав людини ефективно
й практично в розумінні статті 13 Конвенції, яка встановлює: „Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій
Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в
національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які
здійснювали свої офіційні повноваження“.
У рішенні у
справі „Aksoy v. Turkey“ від 18 грудня 1996 року
(заява № 21987/93) Європейський суд з прав людини наголосив, що стаття 13
Конвенції «гарантує наявність на національному рівні засобів для забезпечення
по суті прав і свобод, гарантованих Конвенцією, у якій би формі вони не були
закріплені в національному праві. Наслідком статті 13, отже, є вимога надати
внутрішні засоби юридичного захисту для вирішення „спірної скарги“ по суті
згідно з Конвенцією і відповідне відшкодування, хоча Договірним державам
надається деяка свобода щодо способу, за допомогою якого вони виконують свої
зобов’язання за Конвенцією в рамках цього положення… Обсяг
зобов’язань за статтею 13 різниться залежно від характеру скарги заявника
згідно з Конвенцією... Тим не менш, засіб захисту, який вимагається застаттею
13, повинен бути „ефективним“ на практиці, а також у нормативних актах;
зокрема, в тому сенсі, що його застосування не повинно бути невиправдано ускладненим
діями чи бездіяльністю органів держави-відповідача» (§ 95).
З урахуванням викладеного вище, та керуючись
пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод, протоколами 1, 4, 7, 11 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 3, 8, 19, 21, 22, 24, 36, 55, 64,
68, 129 Конституції України, та статтями 2, 9, 24, 55, 56, 214, 303-307
КПК України,
П Р О Ш У С У Д:
1.
Постановити ухвалу, якою
зобов’язати службову особу ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області
уповноважену на внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
(ЄРДР), негайно виконати вимоги частини першої статті 214 КПК України, а саме:
- внести відповідні відомості до ЄРДР за заявленими мною в заяві від 23.04.2024 року
(талон ЖЄО/ЄО
№ 7116 від 23.04.2024 року) правовими кваліфікаціями про
вчинений кримінальний злочин у продовж 24-х годин; - видати мені відповідний витяг з ЄРДР;
2.
При розгляді даної скарги
дотримуватися процесуальних строків.
Д О Д А Т О К:
1.
Фотокопія протоколу від 23.04.2024 про прийняття заяви
про злочин – на 2 (двох) арк.;
2.
Фотокопія заяви про кримінальний злочин від 23.04.2024
року (з власним додатком) – на 13 (тринадцятьох)
арк.;
3.
Фотокопія пам’ятки про процесуальні права та обов’язки
потерпілого – на 2 (двох) арк.;
4.
Фотокопія талону ЄО/ЖЄО № 7116 від 23.04.2024
року – на
1 (одному) арк.;
5.
Клопотання про розгляд скарги без участі
скаржника –
на 2 (двох) арк.
Всього
в додатку 20 (двадцять) пронумерованих аркушів.
24 квітня 2024
року
З повагою, Скаржник: _________________________________ С.
В. Філіпенко
Хронологія даного питання:
В Дніпрі "лютують" терцентри комплектування?
Швидка правова допомога вже мчить...
Юлія Щербак: СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ТЦК та СП. З ким
ми маємо справу?
В Дніпрі ТЦК змушує сплатити штраф на рахунок приватної
юрособи
ТЦК не є правонаступниками військоматів, адже останні не
утворювались відповідно до КУ
СКАСОВУЄМО ПОСТАНОВУ ВОЄНКОМА-ФАНТОМА – відео 2, ухвала
і заява
Суддя Черкез визначив ДніпроОТЦК відповідачем у справі
про скасування постанови - ухвала
Суддя Черкез скасував постанову недовоєнкома Дніпра -
рішення
Запит до ОТЦК та СП Дніпра. Впевнені, що на часі!
Як притягнути ТЦК-ашників до відповідальності? Через
моральну і матеріальну! – позов до суду
А чи належний склад суду в справі по ТЦК та СП Дніпра?
Встановлюємо належний склад суду в справі по ТЦК та СП
Дніпра
Встановлення належного відповідача в справі по ТЦК та СП
Дніпра
Заява про виправлення описок в ухвалі про виправлення
описок в справі по ТЦК та СП Дніпра
Запит до МІНОБОРОНИ через ігнорування звернень ТЦК та СП
Дніпра
Через суд звертаємось до ТЦК та СП Дніпра як до
свідка)))
«Фігове листя» від МІНОБОРОНИ – відповіді на запит
Як «суддя» стала АДвоКАТом у ДніпроОТЦК та СП – ухвала і
рішення Чудопалової С. В.
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 1 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 2 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 3 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 4 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 5 і заява
Ці зламалися, несіть нових! –
відвід колегії ДАС (відео 1 + заява з додатками)
Ці зламалися, несіть нових! –
відвід колегії ДАС (відео 2 + заява з додатками)
Ці зламалися, несіть нових! –
відвід колегії ДАС (відео 3 + заява з додатками)
Ці зламалися, несіть нових! –
відвід колегії ДАС (відео 4 + заява з додатками)
Ці зламалися, несіть нових! –
відвід колегії ДАС (відео 5 + заява з додатками)
Ці зламалися, несіть нових! –
відвід колегії ДАС (відео 6 + заява з додатками)
Ці зламалися, несіть нових! –
відвід колегії ДАС (відео 7 + заява з додатками)
Відвід колегії в справі по ТЦК та СП Дніпра - відео і
заява
Суд зобов’язав ТЦК та СП Дніпра відшкодувати моральну і
матеріальну шкоду - постанова
Адмінпозов до ТЦК та СП Дніпра щодо ненадання публічної інформації -
заява
Відвід судді Луніної О. С. в справі по ТЦК та СП - заява
Перше виконавче провадження на ТЦК та СП Дніпра
Другий відвід судді ДОАС Луніної в справі по ТЦК та СП Дніпра
Держстат і ЄДР про Оболонський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування
Відхиливши два відводи стала адвокатом у ТЦК - рішення судді ДОАС
Луніної О. С.
Апеляція на трансформацію судді на адвоката ТЦК - засновано на реальних
подіях))
Апеляція на трансформацію судді у адвоката ТЦК - засновано на реальних
подіях))
Залишилось недослідженим судом: воєнний або надзвичайний стан
Залишилось недослідженим судом: НЕКОНСТИТУЦІЙНА ПРИРОДА ТЦК та СП
Заява про злочин на начальника ТЦК та СП в Дніпрі
Скарга слідчому судді щодо невнесення до ЄРДР заяви на ТЦК та СП Дніпра
Витяг з ЄДР про МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ на 19.03.2024 року
Встановлюємо конституційну правосуб'єктність "судді" Луніної
О. С.
Клопотання про приєднання матеріалів до кримінальної справи по ТЦК
Дніпра
Скарга на бездіяльність слідчого
щодо невнесення відомостей до ЄРДР
Рішення судді Должко С. Р. в публікації: Тисну Вашу руку, пане Суддя!!! ТЦК не є складовою
структури ЗСУ – виправдувальний вирок для «ухилянта» від мобілізації
Яка «хуцпа» оскаржує вирок судді Должка?
«Багнет Нації» в підтримку вироку судді Должка С. Р. –
запит до прокуратури
Вирок судді Должко скасували і направили на повторний
розгляд в першу інстанцію - неповне відео
Ухвала апеляції на вирок судді Должка С. Р. - текст з ЄДРСР
В касації на апеляцію про скасування вироку судді Должко С. Р.,
відмовлено - ухвала ВС
Справу "Зінківського ухилянта" призначено на повторний розгляд
- ухвала
ДБР «мутить» справу проти судді Должко С. Р.
Читайте також: Функції військоматів перебрали на себе приватні,
комерційні установи? - документи
Реєстраційна картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»
З переляку, здуру, чи по п’яні: що напідписував яник?
Міноборони як суб’єкт господарювання з кодом ЄДРПОУ:
00034022
Знищення незалежності Держави через неконституційні
органи влади – документи свідчать
А ВИ ЗНАЛИ, ЩО МІН’ЮСТ БРЕШЕ???
Ще трохи, і я зареєструю свій, приватний суд. А краще -
міністерство фінансів)))
Тепер «нацгвардійці» Дніпра попереджені, що вони
утворені незаконно - документи
Міністерство охорони здоров’я України, як приватне
підприємство – документи
Витяг з ЄДРПОУ про ЮО ПОДІЛЬСЬКИЙ РВК станом на
11.01.2023 року
Витяг з ЄДРПОУ про ЮО ДАРНИЦЬКИЙ РТЦК та СП станом на
10.01.2023 року
Закон про кримінальну відповідальність військових -
ФІКЦІЯ!!!
Звернувся із запитом до ТЦК та СП? Отримай повістку)))…
Офіційно - не існує: відомості про Київський міський ТЦК
та СП
ФОТОКОПІЯ ПОСТАНОВИ КМУ ПРО ТЦК ТА СП НА САЙТІ «БАГНЕТ
НАЦІЇ»
Держстат і ЄДРПОУ про Київський обласний військовий
комісаріат
В ПОШУКАХ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від КМУ
В ПОШУКАХ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від
МІНОБОРОНИ
ПОСТАНОВА КМУ ПРО ПОРЯДОК ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ
ПРИЗОВНИКІВ, ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ТА РЕЗЕРВІСТІВ
Волають про спасіння їхніх душ, викрадені ТЦК-ашниками
чоловіки. Змушені реагувати…
Уповноважений ВРУ відреагував на дії ТЦК-ашників Дніпра
- документ
Про свавілля ТЦК-ашників і правоохоронців у Чернівцях –
відео і документи (матеріал оновлюється)
Андрій Карпович про питання правосуб'єктності ТЦК та СП
Військомат… ТЦК… Дивись, не переплутай, Кутузов!
У деяких ТЦК відсутня процесуальна дієздатність – ухвала
Верховного Суду
Ще один випадок приховування злочинів ТЦК та СП
ЦНАПівцями
Про «родинні зв’язки» МІНОБОРОНИ з ТЦК та СП – витяг з
ЄДРПОУ про МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Повертаючись до теми ТЦК і повісток – запити і відповіді
ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ в "особливий період" ЕПІЗОД
3 частина 1 - відео ГО ОПГ "Багнет Нації Чернівці"
ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ в особливий період ЕПІЗОД 3 частини 2
та 3 ВИЗВОЛЕННЯ - відео
Андрій Карпович: ТЦК - незаконне воєнізоване формування ст.260ККУ -
відео
Віталій Піковський: лікбез для
ТЦКашників - відео
Ярослав Косарев поліція і ТЦК збір персоналки за вигаданих причин - відео
1 і 2
Приклад дистанційної правової допомоги
щодо незаконної мобілізації і повісток - відео
Заборонити ТЦК і освітянам маніпуляції з персональними даними –
переписка із самозванцями
Відомості з ЄДРПОУ про МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ станом на 30.12.2023
На запит до ТЦК відповіла військова частина?))
Держстат і ЄДР про Голосіївський РТЦК та СП в рамках журналістського
розслідування
Держстат і ЄДР про Деснянський РТЦК та СП в рамках журналістського
розслідування
Держстат і ЄДР про Дніпровський РТЦК та СП в рамках журналістського
розслідування
Держстат і ЄДР про Оболонський РТЦК та СП в рамках журналістського
розслідування
Чернівці: найкоротша розмова з ТЦКунами
Читайте також: Надзвичайний стан: де-юре, а не де-факто?
Навіщо дублювати укази вже затверджені законами?
Проблеми правового регулювання понять «воєнний стан»,
«стан війни» та «воєнний час»
Кабмін встановив порядок застосування цивільними особами
вогнепальної зброї
«Воєнний стан» - панацея від «карантину»?
«Воєнний стан» продовжено іще на 30 діб – відповідний
указ і закон
Андрій Карпович про правосуддя в умовах воєнного стану -
відео
Тероборона виконуватиме завдання в районах ведення
воєнних (бойових) дій
ВРУ вимагає визнати РФ державою-спонсором тероризму
До парламенту внесено проект ЗУ про примусове вилучення
об’єктів права власності РФ в Україні
В Україні строк проведення загальної мобілізації
продовжать на 90 діб – законопроект № 7390
Можливо знадобиться «відмахуватись» від знахабнілих
комунальників – копії указів про НС і ВС
Реєстраційна картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»
Реєстраційна картка
ЮО «АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ»
Реєстраційна картка ЮО «ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ»
Юрій Котов: АРМІЯ. ВІДМОВА від служби з переконань -
відео
Про одну "несуттєву" описку в документах
державної ваги
Від теорії до практики з ГО
ОПГ «Багнет Нації». Ніхто не відсидиться під корягою))) 12.04.2024
Від теорії до практики з ГО
ОПГ «Багнет Нації». "Закон" прийнято, що далі?! 19.04.2024
Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили
першим випуском власної газети
Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет
Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші
Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту,
заяви, клопотання на правоздатність
Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет
Нації" - оголошення
П’ятий випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж
рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»
Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у
вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця
Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети
«Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) –
десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий
випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск
газети «Багнет Нації» від 22.02.2022
Благодійному друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації»
півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ –
шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети
«Багнет Нації»
МИ МУСИМО ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск
газети «Багнет Нації»
Людина є скарбом Природи… - дев’ятнадцятий випуск газети
«Багнет Нації» (з додатком)
Волевиявлення: Жити по совісті… - двадцятий випуск
газети «Багнет Нації» (з додатками)
Авторське Волевиявлення Олександра – двадцять перший
випуск газети «Багнет Нації»
Унікальні конституційні хроніки (початок) – двадцять
другий випуск газети «Багнет Нації»
Діти – майбутнє правової держави – двадцять третій
випуск газети «Багнет Нації»
Забороняємо медичні експерименти над Людиною – двадцять
п’ятий випуск газети «Багнет Нації»
Перша редакція чинної Конституції України – двадцять сьомий випуск
газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації
- Google Drive
Авторський проект Сергія Філіпенка:
а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави -
КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції -
УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права -
юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по факту? - випуск 4 (замість держслужбовців -
біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась
АБРАКАДАБРА!)
а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ –
ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА
– ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)
а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО –
ПРИВАТНЕ!)
Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного
видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок
ПриватБанку № 4731 2196 4570 7633 на ім’я Сергія Філіпенка
Інформація від правління БН: https://t.me/pravlinnyagoopgbn
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар