Продовження «публічної порки» поліцейських у Дніпрі

   В Дніпрі, тандемом з представників ГО «Багнет Нації» та ГО «Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська», за принципом «заява на заяву - зафіксовану ухвалою» під гаслом верховенства права і покращення статистики судової практики, продовжується «публічна порка» недобросовісних поліцейських СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, які свідомо продовжують ігнорувати Конституцію і закони України.

   15 січня нами отримано з півтора десятка вже готових судових рішень «про зобов’язання» і подано шість чергових заяв про злочин та шість заяв про дисциплінарний проступок на слідчого СВ Чечелівського ВП Микиту Пономарчука, якому не вистачило часу для ознайомлення з положеннями статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Читайте також: This is Bagnet-style

   Більше деталей в відео, і поданих до відповідних інстанцій документах (заявах і скаргах).

Читайте також: В Дніпрі слідча Ступакова С. Г. прийняла три заяви про вчинення нею злочину по ст. 365 ККУ

2020-й «багнетівці» оголошують роком кримінальних проваджень на посадових осіб

Слідчому судді: Красногвардійського районного суду

міста Дніпропетровська

Адреса: пр-т Пушкіна, 77-б, м. Дніпро, 49000

Скаржник: П.І.Б__________________________________

_____________________________________

Адреса: _______________________________

______________________________________

______________________________________

тел.:__________________________________

Суб’єкт оскарження: слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП

ГУНП в Дніпропетровській області

Адреса: вул.. Павлова 3/5, м. Дніпро, 49000

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та їх посадових і службових осіб.

(стаття 55 Конституції України)

С К А Р Г А

на бездіяльність слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчука М. В. в порядку статті 303 КПК України щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою про злочин на слідчого Єгора Зубачова

   11 січня 2020 року мною була складена заява про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 367 Кримінального кодексу України (Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений посадовою особою під час виконання службових обов’язків, а саме: слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Єгором Зубачовим, який 08 січня 2020 року перебуваючи на робочому місці при виконанні своїх службових обов’язків відмовився під протокол приймати від мене заяву про вчинений кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений уповноваженою службовою/посадовою особою - слідчою СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Ступаковою Світланою ГеннадіЇвною (службове посвідчення ДВП № 016768), яка перевищуючи службові повноваження, не внесла до ЄРДР відомості за моєю заявою про вчинений кримінальний злочин від 02 січня 2020 року за попередньою кваліфікацією відповідно до частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений уповноваженою службовою/посадовою особою (слідчим) Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Жуліновою В. В., яка, в свою чергу, перевищуючи надані їй службові повноваження, ігноруючи відомості і факти викладені в моїй заяві про злочин від 26.12.2019 року (за статтею 375 ККУ) про неправосудне рішення судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенка А. Ю., не виконала вимоги частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-                     не внесла відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

-                     не розпочала розслідування через 24 години з моменту внесення таких відомостей;

-                     не надала мені (заявнику) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

   Слід зауважити, що всі обставини по факту кримінального злочину, мною детально викладені в моїй заяві про злочин (від 11.01.2020), яку я власноруч підписав, і в якій я беру на себе відповідальність передбачену статтями 383 і 384 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання.

   Дану заяву (з додатками) 11 січня 2020 року, під протокол про прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, в приміщенні Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, від мене прийняв, безпосередньо, слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчук Микита Валерійович.

   Як мені згодом стало відомо слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчук Микита Валерійович не виконав вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України – не вніс відповідні відомості за моєю заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, впродовж 24-х годин.

   Варто зазначити, що подану мною заяву про вчинений кримінальний злочин зареєстровано в черговій частині Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в ЄО/ЖЄО, за №___________ від ______________.                                                   

   Заяву, про вчинений кримінальний злочин, слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчук М. В. (службове посвідчення ДВП № 019282) прийняв від мене, зафіксувавши даний факт, виклавши відповідний скорочений зміст (фабулу), у встановленому бланку Протоколу, відповідно до вимог статті 214 КПК України.

   Заявляючи про вчинений кримінальний злочин, я вимагав від слідчого:

-  прийняти дану заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України (КК України);

- відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) та положень Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією;

- на виконання вимог КПК України і Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» - невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення кримінального злочину, за попередньою кваліфікацією, зазначеною в моїй заяві;

- відповідною постановою визнати мене потерпілими згідно з положеннями частини другої статті 55 КПК України (з моменту подання заяви про вчинення щодо мене кримінального правопорушення) від кримінального правопорушення зазначеного в моїй заяві;

- вручити мені, як заявнику, пам'ятку, про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;

- надати мені можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України виключно в рамках відкритого кримінального провадження по зазначеному факту кримінального злочину в моїй заяві;

-  згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України: вручити мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію моєї заяви про вчинений кримінальний злочин (талон повідомлення ЄО/ЖЄО), а також витяг з ЄРДР;

-  Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України після внесення до ЄРДР передати кримінальну справу за моєю заявою про злочин за підслідністю до слідчих органів Державного бюро розслідувань;

-  Повідомляти мене про кожну дію в ході досудового розслідування письмово;

-  Досудове розслідування провести у встановлений законом строк.

   Як мені згодом стало відомо, мою заяву до ЄРДР не внесено, оскільки уповноважена особа (слідчий) слідчого відділу не вбачає у моїй заяві ознак будь-якого кримінального злочину.

   Хочу зауважити, що я, подавав заяву виключно у порядку статті 214 КПК України, яка повинна бути внесена до ЄРДР не пізніше 24 годин, та після цього повинно бути розпочато проведення досудового розслідування.    Слідчий, тобто особа уповноважена на внесення заяви до ЄРДР, повинна виконати пряму норму закону, яка передбачає тільки одну процесуальну дію встановлену статтею 214 КПК України – внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Іншого, стаття 214 КПК України, не передбачає.

   Отже, станом на момент подання даної скарги до суду, моя заява  про вчинений кримінальний злочин (яка зареєстрована в ЖЕО № ___________ від _________________) до ЄРДР не внесена, що є грубим порушенням вимог статті 214 КПК України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», а також моїх прав передбачених положеннями ст. ст. 55, 56 КПК України.

   Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17.08.2012 р. № 69, який є обов'язковим для виконання посадовими особами органів досудового розслідування, строк – 24 години обчислюється з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність при поданні заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, та у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.

   Подана мною заява про вчинений кримінальний злочин, є обґрунтованою і відповідає фактичним обставинам справи.

   Наголошую, що моя заява про вчинений кримінальний злочин була слідчим прийнята на спеціально розробленому бланку, назва якого – Протокол. Даний Протокол мною власноруч підписаний, що засвідчує той факт, що я попереджений(на) про кримінальну відповідальність передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України (далі – КК України) за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Саме цей підпис під попередженням про кримінальну відповідальність свідчить про те, що вказана заява має бути розглянута відповідно до вимог статті 214 КПК України, а не в порядку Закону України «Про звернення громадян», або в будь-який інший спосіб.

   Надалі, слідчий, після отримання моєї заяви про злочин, повинен узяти цей зафіксований письмово факт до уваги, і оцінювати мої покази як такі, що відповідають дійсності. Адже, якщо буде навпаки, то заявник (тобто – я) повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності згідно зі статтею 383 КК України, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

   Вкотре треба зауважити, що відповідно до положень статті 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214).

   Слідчий зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР - іншого статтею 214 КПК України, не передбачено. Чому слідчий не виконує пряму норму закону, мені не відомо. Але, навіть, якщо, припустити, що в діях зазначеної в моїй заяві (про вчинений кримінальний злочин)  зазначеної особи/групи осіб не вбачається ознак кримінального злочину, то все одно потрібно це перевіряти, і встановлювати тільки шляхом проведення відповідних слідчих дій, в рамках відкритого кримінального провадження, яке повинно бути, у такому разі, закрито відповідно до вимог статті 284 КПК України. Іншого, чинним законодавством України, не передбачено.

   Так чому, тоді, слідчий (уповноважена особа), яка має діяти в межах і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, дозволяє собі порушувати Закони України, внутрішньо-структурні накази і розпорядження, а головне - мої конституційні права, закріплені Конституцією (Основним законом) та Міжнародними договорами, які є частиною українського національного законодавства? Хто, дав, їй (уповноваженій особі), таке право?

   З огляду на викладене вище слід зазначити, що подібні дії слідчого мають не тільки ознаки юридичної відповідальності (як посадової особи, за невиконання службових обов’язків), а й ознаки непрямої дискримінації (по відношенню до мене), регламентовані положеннями Закону України від 06 вересня 2012 року № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі – Закон № 5207-VI), дія якого поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України. Адже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 даного Закону № 5207-VI: «непряма дискримінація – це ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними».

   Пунктом 5^-1 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI визначено, що пособництво у дискримінації – це будь-яка свідома допомога у вчиненні дій або бездіяльності, спрямованих на виникнення дискримінації.

   Пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI визначає поняття утиску наступним чином: «утиск - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери».

   В той же час положення частини першої статті 2 Закону 5207-VI декларуючи гарантують, що законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; повагу до гідності кожної людини; забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.

   Слід наголосити, що згідно частини другої статті 6 Закону 5207-VI в Україні, будь-які форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, - ЗАБОРОНЯЮТЬСЯ (!).

В даному випадку, ця скарга до слідчого судді з приводу бездіяльності слідчого (уповноваженої особи) СВ відповідного ВП, та про зобов’язання його вчинити відповідні процесуальні дії, які передбаченні статтею 214 КПК України, - це превентивний захід, яким покликано зупинити поліцейське свавілля. Крім того, це прагнення до відновлення моїх порушених прав і свобод, як людини і громадянина(ки).

   Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09.11.2012р. «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

   Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

   Україна ратифікувала значну частину міжнародних інструментів щодо забезпечення і захисту прав людини, до багатьох – приєдналась. Їх положення стали частиною українського законодавства, в якому домінують гуманістичні положення і принципи, згідно з якими людина, її гідність, права, свободи та інтереси є вищою соціальною цінністю. В нашому суспільстві ці пріоритети мають забезпечувати і захищати насамперед службові особи поліції, а якщо ні, то органи прокуратури (слідчі).

   Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

   Згідно з приписами статті 60. Основного закону «ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність».

   Істина - це повна й точна відповідність суджень реальній дійсності. Істина - це достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей.

   Предмет доказування - це певна квінтесенція обставин події, яка в сукупності розкриває елементи складу злочину. Це юридично значущі обставини та сторони розслідуваної події, з'ясування яких необхідне для прийняття підсумкових рішень у справі.

   Керуючись статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

   Відповідно до вимог статті 303 КПК Україна на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

   Відповідно до положень статті 306 КПК України скарги на бездіяльність слідчого розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306). Скарги на бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги (ч. 2 ст. 306). Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, та слідчого, бездіяльність якого оскаржується. Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306).

   Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України слідчим суддею за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого постановляється ухвала про зобов’язання вчинити певну дію.

   Якщо на ухвалу суду слідчий не внесе в ЄРДР відповідних відомостей, то це також буде умисним невиконанням судового рішення, яке винесено у формі ухвали слідчого судді, як акту судової влади.

   І тому, я вважаю, що потрібно в мотивувальній частині судового рішення попередити слідчого, що за невиконання судового рішення можуть бути наслідки, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 третьою статті 382 КК України (невиконання судового рішення службовою особою, яка займає відповідальне становище).

   З урахуванням вище викладеного, та керуючись пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами 1, 4, 7, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 3, 8, 19, 21, 22, 24, 36, 55, 64, 68, 129 Конституції України, та статтями 2, 9, 24, 55, 56, 214, 303-307 КПК України,

П Р О Ш У    С У Д:

1.                Постановити ухвалу, якою зобов’язати слідчого (уповноважену особу) СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, уповноважену на внесення відповідних відомостей до ЄРДР, негайно виконати вимоги статті 214 КПК України, а саме: внести відомості до ЄРДР за моєю заявою про вчинений кримінальний злочин (ЖЕО № ____________ від _______________), у продовж 24 годин; невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства; видати мені відповідний витяг ЄРДР і пам’ятку про мої права і обов’язки, як потерпілого;

2.                При розгляді даної скарги дотримуватися процесуальних строків.

Д О Д А Т О К:

1.                Фото(копія) моєї заяви про кримінальний злочин від _____________ (без додатків) – на _______(_______________________) арк.;

2.                Фото(копія) протоколу про прийняття моєї заяви про злочин – на _______(_______________________) арк.;

3.                Фото(копія) пам’ятки про права і обов’язки потерпілого – на ________(_______________________) арк;

4.                Фото(копія) талону ЄО/ЖЄО про прийняття і реєстрацію моєї заяви про злочин – на ________(_____________________) арк.;

5.                Фото(копія) протоколу про проведення огляду місця події – на _______ (_______________________) арк..

Примітки:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

/______/______________2020 року

З повагою, Громадянин ______________________/_____________________/

Начальнику Чечелівського ВП ДВП ГУНП

в Дніпропетровській області

________________________________________

Вул. Павлова 3/5, місто Дніпро, 49000

Громадянин України, Українець:

_______________________________________,

Адреса:________________________________,

_______________________________________,

_______________________________________

Тел. моб.:______________________________,

e-mail: svf2011@ukr.net

дата:__________________, час:____________

Слідчий: _______________________________

Посвідчення №:_________________________

Підпис слідчого:_________________________

З А Я В А

про вчинення слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчуком Микитою Валерійовичем кримінального злочину передбаченого частиною першою статті 367

Кримінального кодексу України через невнесення відомостей до ЄРДР за моєю заявою про злочин на слідчого Світлану Ступакову

   Я, ______________________________________________________________,

паспорт серія____№__________ виданий  _____________________________

__________________________________________________________________

проживаю за адресою: _____________________________________________

__________________________________________________________________ усвідомлюючи всю ступінь відповідальності, яку передбачає стаття 383 і 384 КК України (про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання), - повідомляю про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 367 Кримінального кодексу України (Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений посадовою особою - слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчуком Микитою Валерійовичем через невнесення відповідних відомостей за моєю заявою про вчинений кримінальний злочин (від 11.01.2020) до ЄРДР.

                                Власний підпис заявника:__________________________

   По факту даного кримінального злочину можу повідомити наступне:

   11 січня 2020 року мною була складена заява про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 367 Кримінального кодексу України (Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений посадовою особою під час виконання службових обов’язків, а саме: слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Світланою Ступаковою, яка не внесла до ЄРДР відповідні відомості за моєю заявою від 08 січня 2020 року про вчинений кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений уповноваженою службовою/посадовою особою - слідчою СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Ступаковою Світланою ГеннадіЇвною (службове посвідчення ДВП № 016768), яка перевищуючи службові повноваження, не внесла до ЄРДР відомості за моєю заявою про вчинений кримінальний злочин від 02 січня 2020 року за попередньою кваліфікацією відповідно до частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений уповноваженою службовою/посадовою особою (слідчим) Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Жуліновою В. В., яка, в свою чергу, перевищуючи надані їй службові повноваження, ігноруючи відомості і факти викладені в моїй заяві про злочин від 26.12.2019 року (за статтею 375 ККУ) про неправосудне рішення судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенка А. Ю., не виконала вимоги частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-                     не внесла відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

-                     не розпочала розслідування через 24 години з моменту внесення таких відомостей;

-                     не надала мені (заявнику) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

   Слід зауважити, що всі обставини по факту кримінального злочину, мною детально викладені в моїй заяві про злочин (від 11.01.2020), яку я власноруч підписав, і в якій я беру на себе відповідальність передбачену статтями 383 і 384 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання.

   Варто зазначити, що подану мною заяву про вчинений кримінальний злочин зареєстровано в черговій частині Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в ЄО/ЖЄО, за №_________________ від _____________________.

   Дану заяву (з додатками) 11 січня 2020 року, під протокол про прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, в приміщенні Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, від мене прийняв, безпосередньо, слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчук Микита Валерійович.

   Як мені згодом стало відомо слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчук Микита Валерійович не виконав вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України – не вніс відповідні відомості за моєю заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, впродовж 24-х годин.

   Вкотре треба зауважити, що відповідно до положень статті 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214).

   Слідчий зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР - іншого статтею 214 КПК України, не передбачено.

   Вважаю дії даної посадової особи (слідчого Пономарчука М. В.) такими, що порушують мої конституційні права, а також такими, що підпадають під кваліфікацію частини першої статті 367 Кримінального кодексу України (Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років),.

   Крім того, відповідально заявляю, що зазначеними протиправними, злочинними діями, вчиненими посадовою/службовою особою, мені сукупно завдано моральної і матеріальної шкоди в розмірі 500000 (п’ятсот тисяч) гривень.  

   Враховуючи зазначене вище, керуючись нормами чинного законодавства,

ВИМАГАЮ:

-  прийняти і зареєструвати дану заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України (КК України);

- відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) та положень Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією;

- на виконання вимог КПК України і Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» - невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення кримінального злочину, за попередньою кваліфікацією, зазначеною в моїй заяві;

- відповідною постановою визнати мене потерпілими згідно з положеннями частини другої статті 55 КПК України (з моменту подання заяви про вчинення щодо мене кримінального правопорушення) від кримінального правопорушення зазначеного в моїй заяві;

- вручити мені, як заявнику, пам'ятку, про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;

- надати мені можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України виключно в рамках відкритого кримінального провадження по зазначеному факту кримінального злочину в моїй заяві;

-  згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України: вручити мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію моєї заяви про вчинений кримінальний злочин (талон повідомлення ЄО/ЖЄО), а також витяг з ЄРДР;

-  Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України після внесення до ЄРДР передати кримінальну справу за моєю заявою про злочин за підслідністю до слідчих органів Державного бюро розслідувань;

-  Повідомляти мене про кожну дію в ході досудового розслідування письмово;

-  Досудове розслідування провести у встановлений законом строк.

 Зміст даної заяви про вчинений кримінальний злочин публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com

До заяви додається:

6.                Фото(копія) моєї заяви про кримінальний злочин від _______________________________ року (без додатків) – на _______(_______________________) арк.;

7.                Фото(копія) протоколу про прийняття моєї заяви про злочин – на _______(_______________________) арк.;

8.                Фото(копія) пам’ятки про права і обов’язки потерпілого – на ________(_______________________) арк;

9.                Фото(копія) талону ЄО/ЖЄО про прийняття і реєстрацію моєї заяви про злочин – на ________(_____________________) арк.;

10.           Фото(копія) протоколу про проведення огляду місця події – на _______ (_______________________) арк..

             /____/______________ 2020 року

З повагою, Громадяни України,___________________/__________________/   

     P.S. Стаття 19. Конституції України: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Н а ч а л ь н и к у  Г У Н П

в Дніпропетровській області

вул. Троїцька, 20-А, місто Дніпро,

Дніпропетровська область, 49000

Громадянин України, Українець:

______________________________________

Адреса: ______________________________

______________________________________

______________________________________

тел. моб.: _____________________________

                                                          Поліцейському заборонено виконувати

                                                                           злочинні чи явно незаконні

                                                                                    розпорядження та накази

                                                          (ч.2 ст.8 ЗУ «Про Національну поліцію»)

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно

злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного

розпорядження чи наказу настає

юридична відповідальність

               (Стаття 60. Конституції України)

З А Я В А

про дисциплінарний проступок поліцейського – слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчука Микити Валерійовича через невнесення відомостей до ЄРДР за моєю заявою про злочин, вчинений слідчим Єгором Зубачовим

   Я, ______________________________________________________________,

паспорт серія____№__________ виданий  _____________________________

__________________________________________________________________

проживаю за адресою: _____________________________________________

звертаюсь до Вас, як до призначеної особи, уповноваженої представляти юридичну особу з назвою «Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ: 40108866) у правовідносинах з третіми особами та вчиняти дії від імені зазначеної юридичної особи без довіреності, з наступних підстав:

   ОПИС ОБСТАВИН ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОСТУПКУ:   11 січня 2020 року мною була складена заява про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 367 Кримінального кодексу України (Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений посадовою особою під час виконання службових обов’язків, а саме: слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Єгором Зубачовим, який 08 січня 2020 року перебуваючи на робочому місці при виконанні своїх службових обов’язків відмовився під протокол приймати від мене заяву про вчинений кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений уповноваженою службовою/посадовою особою - слідчою СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Ступаковою Світланою ГеннадіЇвною (службове посвідчення ДВП № 016768), яка перевищуючи службові повноваження, не внесла до ЄРДР відомості за моєю заявою про вчинений кримінальний злочин від 02 січня 2020 року за попередньою кваліфікацією відповідно до частини першої статті 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), вчинений уповноваженою службовою/посадовою особою (слідчим) Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Жуліновою В. В., яка, в свою чергу, перевищуючи надані їй службові повноваження, ігноруючи відомості і факти викладені в моїй заяві про злочин від 26.12.2019 року (за статтею 375 ККУ) про неправосудне рішення судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенка А. Ю., не виконала вимоги частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-                     не внесла відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

-                     не розпочала розслідування через 24 години з моменту внесення таких відомостей;

-                     не надала мені (заявнику) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

   Слід зауважити, що всі обставини по факту кримінального злочину, мною детально викладені в моїй заяві про злочин (від 11.01.2020), яку я власноруч підписав, і в якій я беру на себе відповідальність передбачену статтями 383 і 384 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання.

   Варто зазначити, що подану мною заяву про вчинений кримінальний злочин зареєстровано в черговій частині Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в ЄО/ЖЄО, за №_________________ від ____________________.

   Дану заяву (з додатками) 11 січня 2020 року, під протокол про прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, в приміщенні Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, від мене прийняв, безпосередньо, слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчук Микита Валерійович.

   Як мені згодом стало відомо слідчий СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Пономарчук Микита Валерійович не виконав вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України – не вніс відповідні відомості за моєю заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, впродовж 24-х годин.

   Вважаю дії посадової особи (слідчого Пономарчука М. В.) такими, що порушують мої конституційні права, а також такими, що підпадають під кваліфікацію частини першої статті 367 Кримінального кодексу України (Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

   За даним фактом мною складена заява про кримінальний злочин.

   Прикро, але з огляду на вищезазначене, можна констатувати рецидив, який прийняв системний характер невиконання посадовими особами Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, своїх службово-посадових обов’язків (!!!).

   Статтею 19. Конституції України встановлено наступне: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»

   Варто наголосити (!), що відповідно до норм статті 8 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»: Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

   Нормами частини першої і другої статті 19 даного закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

   Вкотре треба зауважити, що відповідно до положень статті 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214).

   Слідчий зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР - іншого статтею 214 КПК України, не передбачено. Чому слідчий не виконує пряму норму закону – мені, не відомо. Але, навіть, якщо, припустити, що в діях зазначеної в моїй заяві (про вчинений кримінальний злочин) посадової особи не вбачається ознак кримінального злочину, то все одно потрібно це перевіряти і встановлювати, тільки шляхом проведення відповідних слідчих дій, виключно в рамках відкритого кримінального провадження, яке повинно бути у такому разі закрито відповідно до вимог статті 284 КПК України. Іншого, чинним законодавством України, не передбачено.

   Відповідно до положень частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі – Статут), затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службова дисципліна – це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

   Службова дисципліна зобов’язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (п.1 ч.3 ст. 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов’язки (п.2 ч.3 ст.1); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (п.3 ч.3 ст.1); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п.4 ч.3 ст.1); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов’язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (п.6 ч.3 ст.1).

   Згідно норм частини четвертої статті 1 Статуту поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.

   Керуючись положеннями частини шостої статті 1 Статуту під час виконання службових обов’язків поліцейський має право: на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов’язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; на захист від переслідування у разі повідомлення про вчинення злочинів, здійснених керівництвом та працівниками Національної поліції України.

   Відповідно до частини першої статті 3 Статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов’язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об’єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. У разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни керівник має вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

   Відповідно до норм статті 4 Статуту «наказ» є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку. Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов’язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов’язків керівника, забороняється (!). Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.

   Керуючись окремими положеннями статті 5 Статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов’язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України (!).

   Нормою частини першої статті 11 Статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

   Положеннями статті 12 Статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

   Згідно положень статті 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

   Службове розслідування щодо дисциплінарного проступку поліцейського здійснюється відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі – Порядок), затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807. Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

   Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, а також, між іншим, у випадку приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку (абзац одинадцятий пункту 2 Порядку).

   Відповідно до приписів статті 8. Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

   Згідно положень статті 19. Основного закону правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Статтею 60. Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

   Відповідно до приписів статті 68. Конституції кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

   Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

   З урахуванням вищезазначеного, керуючись нормами чинного законодавства,

ВИМАГАЮ:

1). По зазначеному в даній заяві факту, з метою своєчасного, повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, - провести службове розслідування з дотриманням засадничих принципів неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою;

2). На час проведення службового розслідування відсторонити від виконання службових обов’язків вказану в моїй заяві посадову/уповноважену особу/осіб;

3). За підсумками проведеного службового розслідування щодо зазначеного мною факту, надати мені завірену належним чином копію висновку (встановленого зразка) службового розслідування, проведеного компетентною дисциплінарною комісією;

4). Під час розгляду даної заяви і проведення службового розслідування, - чітко дотримуватись встановлених законодавством норм і строків. 

До заяви додається:

11.           Фото(копія) моєї заяви про кримінальний злочин від _______________________________ року (без додатків) – на _______(_______________________) арк.;

12.           Фото(копія) протоколу про прийняття моєї заяви про злочин – на _______(_______________________) арк.;

13.           Фото(копія) пам’ятки про права і обов’язки потерпілого – на ________(_______________________) арк;

14.           Фото(копія) талону ЄО/ЖЄО про прийняття і реєстрацію моєї заяви про злочин – на ________(_______________________) арк.;

15.           Фото(копія) протоколу про проведення огляду місця події – на _______ (_______________________) арк..

Примітки:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

/____/______________ 2020 року

З повагою, Громадянин України,________________/____________________/

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності ГО «Багнет Нації» можна здійснити на картку ПриватБанку 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо!

Хронологія даного питання в матеріалах на сайті "Багнет Нації": Поцріот філатов вирішив влаштувати державний переворот?

Група відомих правозахисників Дніпра представлятиме позивачів у справі проти Дніпроміськради

Жодних «шкурняків» - виключно інтереси громади: яке рішення Дніпроміськради ми скасовуємо

Окружний адмінсуд Дніпра зобов’язав міськраду надати правоустановчі документи

Суддя Лозицька самовідвелася у справі щодо рішення Дніпроміськради. І тому є вагомі причини…

В своїй ухвалі про самовідвід суддя Лозицька заявили про тиск щодо неї з боку представників позивачів

Заяви судді Лозицької є безпідставними, а її поведінка неприпустимою – черговий запит до суду

No comments – укази про призначення судді Лозицької І. О.

Між молотом і ковадлом: вже третій суддя накивав п’ятами від розгляду справи про незаконне рішення приватної Дніпроміськради

Верховна Рада не реєструвала, а Казначейство не обслуговує: як вилазить «фількина грамота» щодо компетенції (легітимності) Дніпроміськради

Дисциплінарна скарга до ВРП і ВККСУ стосовно поведінки судді окружного адмінсуду Дніпра

Дніпропетровський окружний адмінсуд про повноваження своїх суддів

В Дніпрі відбулося підготовче засідання щодо скасування незаконного рішення «міської ради»

Підсумовуючи друге підготовче засідання в справі щодо скасування рішення Дніпроміськради

«Антиконституційний хор» судді Олійника?

Суддя Олійник підтвердив відсутність «в природі» правоустановчих документів Дніпроміськради

В справі по скасуванню рішення ДМР заявлено відвід судді Олійнику

Навіщо суддя Олійник В. М. перевищує владні повноваження?

Судді ДОАС Олійнику В. М., вдруге, заявлено про відвід

16.07.2019: відвід судді ДОАС Олійника В. М., втретє – відеоблок

30.07.2019 відвід судді ДОАС Олійника В. М., втретє – заява + відео

Сказано – Зроблено!: скарга до ВРП на поведінку судді ДОАС Олійника В. М.

Дніпро: у справі щодо скасування незаконного рішення Дніпроміськради "самовідвівся" четвертий суддя (відео)

Найкращою рекламою діяльності ГО «Багнет Нації», є ухвала судді ДОАС Олійника В. М., про самовідвід

Найкращою рекламою діяльності ГО «Багнет Нації» є ухвала судді ДОАС Олійника В. М., про самовідвід

Дніпро: у справі щодо скасування незаконного рішення неконституційної міськради самовідвівся п’ятий суддя

Суддя ДОАС Олійник поскаржився до ВРП і ГПУ про втручання в його діяльність

Дніпро: на підтвердження нелегітимності міськради самовідвівся шостий суддя – ухвала

В Дніпрі відводять суддю із-за його призначення Президентом УРСР Зеленським

Відсутність державних символів і повноважень не є аргументацією для відводу судді

ВРП не підтвердила тиску на правосуддя з боку ГО «Багнет Нації» - висновок і рішення ВРП

В Дніпрі зареєстровано заяву про злочин на мера Філатова і членів його злочинного угруповання

В Дніпрі відбулася Установча конференція ГО «Державотворець», трохи суду, і багато силовиків

Читайте також: КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ІНДУСТРІАЛЬНА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

НОВОКОДАЦЬКА (ЛЕНІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

САМАРСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

СОБОРНА (ЖОВТНЕВА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЦЕНТРАЛЬНА (КІРОВСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЧЕЧЕЛІВСЬКА (КРАСНОГВАРДІЙСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ШЕВЧЕНКІВСЬКА (БАБУШКІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Читайте також: Чи може виступати гарантом Конституції України Президент Української РСР?

Як сприймати відсутність Великої Державної Печатки України на документах особливої державної ваги? - (оновлюється)