Сторінки

неділя, 26 травня 2024 р.

Заборона передачі персоналки до ТЦК та СП - заява до роботодавця

 

Генеральному директору

ТОВ «…»

Україна, 49047, місто Дніпро,

 

Філіпенка Сергія Веніаміновича

Україна, 49055, місто Дніпро,

 

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

(ч.ч. 1 і 2 ст..60 Конституції України)

 

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

(ч.2 ст.61 Конституції України)

 

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

(ч.ч. 1 і 2 ст..68 Конституції України)

 

 

Шановний …!

 

   Звертаюсь до Вас, із даною заявою про заборону передачі будь-яких моїх персональних даних без моєї письмової згоди, а також персональних даних мого сина Філіпенка Олександра Сергійовича (представником якого, я, являюсь згідно довіреності – копія додається), будь-яким третім особам, та безпосередньо і особливо, до юридичної особи приватного права (суб’єкту господарювання) з назвою «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 08353525), а також установи без будь-якого юридичного статусу з назвою «ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 09834296).

   Закріплення в Основному Законі України принципу верховенства права, невідчужуваності й непорушності прав і свобод людини і громадянина, гарантій їх здійснення та захисту визначає зміст законів, інших нормативно-правових актів, які повинні прийматися на основі Конституції і відповідати їй (частина друга статті 8). Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України) (речення перше абзацу третього пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 жовтня 2009 року № 28-рп/2009).

   Принцип верховенства Конституції України поширюється на всю територію України. Конституційний Суд України наголошує, що неухильне додержання органами державної влади та органами місцевого самоврядування Конституції та законів України є запорукою стабільності, підтримання громадського миру, злагоди в державі (абзац другий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2014 року №3-рп/2014).

   Пряма дія норм Конституції України означає, що ці норми застосовуються безпосередньо. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст. Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються лише у частині, що не суперечить Конституції України (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 вересня 2016 року  № 6-рп/2016).

   Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов’язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. <…>
     Здійснення державної влади на засадах її функціонального поділу на законодавчу, виконавчу та судову завдяки визначеній Основним Законом України системі стримувань і противаг забезпечує стабільність конституційного ладу, запобігає узурпації державної влади та узурпації виключного права народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні. <…> (абзаци перший, другий пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).

   Принагідно нагадую, що в своєму Рішенні від 2 грудня 2019 року № 11-р/2019 Конституційний Суд України наголосив, що «рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов’язковими до виконання на всій території України; органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об’єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними; рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади; обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів; додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов’язковості їх виконання (абзаци другий, третій, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000)».

   Зауважу, що на даний час, перебуваючи в судових правовідносинах (спорах), попередньо скасувавши постанову про адміністративне правопорушення (справа № 204/493/23, провадження № 2-а/204/30/23) та компенсувавши відшкодуванням завдану незаконними діями Дніпропетровського ОТЦК та СП моральну і матеріальну шкоду (справа № 203/1882/23), ми (мій син - позивач, та я, як його представник), є стороною у адміністративній справі № 160/28859/23 в апеляційній інстанції, позовними вимогами у якій є зобов’язання відповідача («ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ»), надати відповідні установчі документи на підтвердження відповідності його (відповідача) створення, в порядку і у спосіб, згідно до вимог пункту 12, 17 частини першої статті 92 Конституції України - відповідним законом.

   Адже хронологія утворення цих незаконних установ розпочинається з Указу Президента України від 15 лютого 1994 року № 48/94 «Про Положення про військові комісаріати» (що суперечить Конституції України, документ: 254к/96-ВР) скасованого іншим Указом Президента України від 9 жовтня 2001 року № 944/2001 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України».

   Далі. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1235 «Про затвердження Положення про військові комісаріати» було затверджено Положення про військові комісаріати, які не утворювались у відповідності до вимог чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР), але існували де-факто. Дана постанова втратила чинність на підставі постанови КМ № 389 від 03.06.2013.

   Наступною Постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року № 389 «Про затвердження Положення про військові комісаріати» (які ніколи не створювались законом), в найкращих традиціях правового нігілізму, було затверджено Положення про військові комісаріати, яке втратило свою чинність на підставі постанови КМ № 154 від 23.02.2022.  

   Одночасно з постановою КМУ № 389 від 03.06.2013 діяла й інша Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1054 «Про затвердження Положення про територіальний центр комплектування військовослужбовцями за контрактом», якою було затверджено відповідне Положення та яке також втратило свою чинність на підставі постанови КМ № 154 від 23.02.2022.     

   Наступною Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 «Про затвердження Положення про територіальний центр комплектування та соціальної підтримки» (яка на сьогодні вважається чинною), вкотре, було затверджено відповідне Положення для так званих «органів військового управління…», які ніколи не утворювалися відповідно до норм прямої дії чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР) ЗАКОНОМ, але продовжують існувати де-факто, не оформлені де-юре.

   В свою чергу Законом України від 6 грудня 1991 року № 1934-ХІІ «Про Збройні Сили України» чітко врегульовано, що органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог  Конституції України  стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності.

   Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища.

   За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом.

   Але, по факту, це все, не виконується, а Конституція України - порушується.

   Тож яким чином, припинили своє існування не утворені законом військові комісаріати, яким на заміну прийшли не утворені законом територіальні центри комплектування та соціальної підтримки?

   Відповідь на дане питання криється в Законі України від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку», яким внесено зміни і доповнення до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» в наступній редакції, а саме:

«1) у статті 1:

частини сьому і восьму викласти в такій редакції:

"7. Виконання військового обов’язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об’єднані районні), міські (районні у містах, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

   8. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України"».

    Ось так, з повним порушенням конституційних засад, легким рухом руки шулера-кнопкодава неутворені законом військові комісаріати переназвалися у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

    Отже, підсумовуючи наведене вище слід зазначити, що поки продовжується спір в адміністративній та кримінальних справах, будь-які дії спрямовані на примушування здійснення неправомірного контакту із вказаними незаконно утвореними установами з назвами «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 08353525) та «ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 09834296), буде розцінюватись мною виключно як тиск на позивача, потерпілого та його представника і захисника, у відкритих провадженнях.

   З цього моменту, всі правові (і неправові - кримінальні) дії носять суто процесуальний характер та повинні реалізовуватись виключно через державний нотаріат в особі АТ «УКРПОШТА», - шляхом офіційного листування. Кваліфікована оцінка зазначеним діям буде надаватись виключно у форматі процесуальних документів та процедурних моментів.    

   В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини свого Рішення від 2 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 6 Конституції України, закріплюючи одну з найважливіших засад правової держави – принцип поділу влади, одночасно визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Ця вимога проводиться також у частині другій статті 19 Конституції України, яка  зобов'язує   органи  державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

   Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом
законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада
України. До її найголовніших і, по суті, виключних повноважень належить прийняття законів (пункт 3 частини першої  статті  85  Конституції України). Стаття 92 Конституції України закріплює перелік найважливіших питань, які визначаються або встановлюються виключно законами. Це цілком  відповідає принципу пріоритетності закону в системі нормативно-правових актів України.

   Отже, очевидним є факт порушення норм прямої дії чинної Конституції України, що свідчить про незаконність організації і діяльності зазначених вище юридичних осіб без реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ - ЄДР), (витяги - додаються).

   Крім того, доповнюючи наведене вище слід нагадати, що був і пілотний проект щодо створення ТЦК та СП на базі військкоматів, який тривав з 1 січня по 31 грудня 2017 року в Чернігівській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 492-р «Про реалізацію пілотного проекту щодо утворення територіального центру комплектування та соціальної підтримки».

   Та від початку 2019 року ТЦК та СП функціонували вже в чотирьох областях – Дніпропетровській, Одеській, Рівненський та Чернігівській, а з листопада 2020-го вже з'явилися в усіх областях України.

   Також слід нагадати, що законопроект № 9285 від 09.11.2018, який мав легалізувати реформу трансформованих в ТЦК та СП військових комісаріатів, після закінчення пілотного проекту, був провалений Верховною Радою України іще в лютому 2019 року.

   Виправити ситуацію був покликаний законопроект № 3553 від 28.05.2020, який наразі є Законом України від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку», який також передбачає запровадження призову резервістів без оголошення мобілізації та підвищує штрафи за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону та мобілізацію, як і набравший чинності 18 травня 2024 року Закон України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Але, в жодному з наведених вище нормативно-правових актів не йдеться про створення ТЦК та СП, а також про ліквідацію військових комісаріатів.

   Посилення мобілізаційних заходів та надання працівникам ТЦК та СП більш розширених повноважень у зв’язку із набранням чинності 18 травня 2024 року Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - закон № 3633-ІХ), є незаконним не тільки через те, що ані Кабінет Міністрів України (ініціатор законопроекту), ані сам єдиний законодавчий орган в Україні (Верховна Рада України) не були утворені відповідно до Конституції України (документ: 254к/96-ВР), а й через те, що зазначений закон не може бути зареєстрований як нормативно-правовий акт у відповідному реєстрі (переписка – додається). 

   Так, статтею 2 Указу Президента України від 27 червня 1996 року № 468/96 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» визначено установити, що до Державного реєстру включаються чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані  в  Міністерстві  юстиції  України,  нормативні акти Національного  банку України, міжнародні договори України. {Абзац перший статті 2 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 (70/99) від 27.01.99}

   Згідно статті 5 даного указу встановлено: «З метою забезпечення ведення Державного реєстру Міністерство юстиції України одержує повні офіційні тексти актів з усіма додатками, прийняті Верховною Радою України,  Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України».

   Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» постановлено: «Установити,  що закони України,  інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

     Офіційними друкованими виданнями є:

     "Офіційний вісник України";

     газета "Урядовий кур'єр"».

   У постанові Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним» в другому реченні пункту 10 зазначено, що, копія нормативно-правового акта повинна бути підписана відповідальною особою та засвідчена печаткою органу, що його видав, копія міжнародного договору України - МЗС.

   Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІІ (Порядок обліку та опрацювання актів законодавства в робочому та еталонному фондах Реєстру) Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 20.06.2002 № 57/5 «Про затвердження Інструкції про порядок включення нормативно-правових актів до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та надання інформації з нього» для включення до Реєстру нормативно-правові акти подаються Міністерству юстиції України через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади або у паперовій формі. Копія нормативно-правового акта повинна бути підписана відповідальною особою та засвідчена печаткою органу, що його видав, копія міжнародного договору України - Міністерством закордонних справ України.

   Нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України надходять до Міністерства юстиції України через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади та на паперових носіях (в одному примірнику).

   Згідно пункту 4.2.3 розділу IV (Форми надання інформації) даної Інструкції кожна сторінка паперової копії засвідчується печаткою Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів установленого зразка та підписом відповідальної особи Адміністратора Реєстру, що створила зазначену паперову копію.

   Та з огляду на надані нашій Громадській організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» Офісом Президента України, Апаратом Верховної Ради України та Міністерством юстиції України відповіді, на наші інформаційні запити щодо одержання завірених належним чином фотокопій титульної та останніх сторінок закону № 3633-ІХ, слід констатувати той факт, що даний закон не завірений/не засвідчений ані підписом Голови парламенту і гербовою печаткою Верховної Ради України (через її фактичну відсутність) та завірений/засвідчений підписом Президента України і гербовою печаткою глави держави, замість Великої Державної Печатки України (копії указів – додаються). 

   З цього приводу варто наголосити, що без виконання Указу Президента України від 19 грудня 1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України» (копія – додається), не може бути реалізованою його юридично-правова державотворча мета. А метою даного указу є підвищення авторитету всіх інститутів державної влади, належного оформлення офіційних документів особливої державної ваги.

   Врешті, цим указом було п о с т а н о в л е н о:

   1. Заснувати Велику Державну Печатку України як символ державного суверенітету України.

   2. Установити, що Великою Державною Печаткою України скріплюються підписи:

   Президента України на оригіналах текстів законів України, указів Президента України, міжнародних договорів України;

   Голови Верховної Ради України на оригіналах рішень Верховної Ради України щодо міжнародних договорів України;

   Голови Конституційного Суду України на оригіналах рішень Конституційного Суду України щодо відповідності законів та інших актів законодавства України Конституції (254к/96-ВР), іншим законам України, міжнародним договорам України;

   осіб, уповноважених у встановленому порядку на підписання від імені України міжнародних договорів України, що набирають чинності з моменту їх підписання.

   Натомість Указом Президента України №1507/99 від 29 листопада 1999 року «Про офіційні символи глави держави» (копія – додається) постановлено, що офіційними символами глави держави є:

Прапор (штандарт) Президента України,

Знак Президента України,

Гербова печатка Президента України,

Булава Президента України.

   Даним УКАЗОМ затверджено ПОЛОЖЕННЯ про офіційні символи глави держави, пунктом 9 якого постановлено, що Гербова печатка Президента України використовується для засвідчення підпису Президента України на грамотах, посвідченнях до президентських відзнак та почесних звань України, а також на посланнях Президента главам інших держав. Звертаю Вашу увагу, що про закони мова не йдеться.

   Та з огляду на фотокопію останньої сторінки з підписом Президента України засвідченої Гербовою печаткою Президента України, беззаперечними є ознаки кримінального правопорушення, яке підпадає, як мінімум, під правову кваліфікацію відповідно до статті 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення).

   До того ж, в контексті наведеного вище, ставлю Вас до відома, що за фактом вручення мені і моєму синові 14 березня 2024 року, виконавчим директором ТОВ «…» П.І.Б., під особистий підпис, підробленої повістки № 15 808 від 13.06.2024 (!??) та № 15 809 від 13.03.2024, невстановленого законом зразка, з підробленою печаткою приватної юридичної особи з кодом ЄДРПОУ: 09834296 (ідентифікатор в державному реєстрі КРАСНОГВАРДІЙСЬКО-КІРОВСЬКОГО ОБ’ЄДНАНОГО РАЙОННОГО ВІЙСЬКОВОГО КОМІСАРІАТУ), нами відкрито кримінальні справи (ЄРДР № 12024041680000355 від 03.04.2024 і ЄРДР № 12024041680000392 від 18.04.2024) за правовою кваліфікацією відповідно до частини першої статті 366 Кримінального кодексу України (Службове підроблення - Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів - караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

   Окрім того, 23 квітня 2024 року о 12 годині 33 хвилин, мною (Філіпенко С. В.), до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, під протокол було подано письмову заяву з додатком про вчинений кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію положень частини першої статті 260 (створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності), частини першої статті 109 (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій) в сукупності з частиною четвертою статті 28 (кримінальне правопорушення вчинене злочинною організацією) Кримінального кодексу України (далі – КК України), вчинений на території міста Дніпро і Дніпропетровської області злочинними організаціями з назвами «ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 09834296) та «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 08353525). За даною заявою відкрито кримінальне провадження (ЄРДР № 12024041680000460 від 08.05.2024). За даним фактом ведеться слідство.

   Зауважу, що Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

   З цього приводу слід нагадати, що диспозицією і кваліфікацією частини першої статті 182 КК України встановлено, що: «Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, - караються штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк».

   Також порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зокрема, у разі виявлення під час перевірки передбаченого статтею 188-39 чи статтею 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного правопорушення - на суб’єкта перевірки у встановленому законом порядку може накладатися штраф від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

   У випадку виявлення під час перевірки ознак кримінального правопорушення Уповноважений направляє необхідні матеріали до правоохоронних органів.

   Повертаючись до контексту даної заяви слід зазначити, що Конституцією України підтверджено „європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України“ (абзац п’ятий преамбули), згідно з чим до повноважень Верховної Ради України віднесено „визначення засад реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору“ (пункт 5 частини першої статті 85), до повноважень Кабінету Міністрів України – забезпечення реалізації „стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору“ (пункт 1-1 статті 116), а Президентові України визначено роль гаранта „реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору“ (частина третя статті 102).

(Підпункт 4.8 пункту 4 мотивувальної частини).

   Підтвердження конституцієдавцем, зокрема, „незворотності європейського курсу України“ та визначення „курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі стратегічним“ вказує на бажання України просуватися до цінностей єдиної Європи. Європейський Союз є міжнародною організацією, заснованою на тріаді принципів спільної спадщини європейських народів. Та сама тріада принципів лежить в основі заснування Ради Європи, членом якої з відповідними обов’язками й зобов’язаннями є Україна від 1995 року.

(Абзац третій підпункту 13.3 пункту 13 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 14 липня 2021 року № 1-р/2021).

   Європейську систему законодавства про захист персональних даних складають більш ніж десяток нормативно-правових актів. Серед них варто відзначити такі документи: Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 216/679 від 27.04.2016 р. про захист фізичних осіб при обробці персональних даних, а також про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист персональних даних) (далі – Регламент 679); Конвенція Ради Європи «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних» від 28.01.1981 р. зі змінами 1999 р.; Додатковий протокол до конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних від 08.11.2001 р.; Директива 95/66/ЄС «Про обробку персональних даних і захист прав осіб у телекомунікаційному просторі» 1997 р. та інші.

   Загальноєвропейський досвід захисту прав і свобод людини сформований з урахуванням правозастосовної практики країн Європейського Союзу, судових рішень Європейських співтовариств, міжнародно-правових актів щодо захисту прав і свобод людини. Інститут захисту персональних даних в ЄС ґрунтується на принципах законності, цільової визначеності, мінімальності, об’єктивності інформації, участі суб’єкта персональних даних у здійсненні контролю, обмеження розкриття персональних даних, інформаційної безпеки. Ці принципи мають нормативну силу та є основою для створення нових правових норм у цій сфері правовідносин, вони обов’язкові для уповноважених органів у процесі здійснення правозастосовної діяльності. Законодавство ЄС про захист персональних даних охоплює весь комплекс правових норм, у тому числі норми-дефініції, уповноважуючі та забороняючі норми.

   Відповідно до положень Директив ЄС, персональні дані – це будь-яка інформація, пов’язана з ідентифікованою особою (суб’єктом даних), що зафіксована на будь-якому носії. До цієї категорії потрапляють імена, поштові адреси, конфіденційна інформація, що зафіксована електронними та будь-якими іншими носіями.

   Під обробкою персональних даних Директива ЄС розуміє будь-які операції з персональними даними або їх сукупність, включаючи збір, запис, систематизацію, зберігання, зміну, передачу та розкриття. Основним принципом, на основі якого повинні діяти контролери персональних даних, визнана об’єктивна та неупереджена обробка персональних даних, завдяки якій суб’єкт даних має отримати інформацію про те, хто саме є контролером даних, мету їх обробки та використання, а також надати згоду на використання персональних даних.

   Іншими принципами є такі: законність і зрозумілість цілей збору та обробки персональних даних; точна відповідність обсягу запитаних персональних даних цілям їх використання; зберігання персональних даних не більше терміну, обумовленого цілями їх обробки; можливість доступу суб’єкта інформації до своїх персональних даних для їх зміни, уточнення або видалення; створення необхідних технічних та організаційних заходів для забезпечення захисту даних від незаконної або несанкціонованої обробки, випадкової втрати або руйнівного використання.

   Регламентом Європейського Парламенту та Ради № 45/2001 від 18.12.2000 р. про захист прав приватних осіб засновано новий незалежний інститут Європейського Уповноваженого (омбудсмена) із захисту персональних даних, основним завданням якого є забезпечення поваги права на недоторканність приватного життя, захист персональних даних усіма союзними органами та інститутами, надання консультаційних роз’яснень як за власною ініціативою, так і за зверненнями зацікавлених органів.

   Акти ЄС про захист персональних даних вимагають від країн-учасниць ЄС прийняття законодавчих норм, що забезпечують ефективний захист персональних даних від випадкового або незаконного руйнування, втрати, зміни, несанкціонованого розголошення чи доступу (особливо, якщо мова йде про передачу даних за допомогою електронних мереж). Європейський Союз орієнтує країни своїх учасниць на розкриття правового захисту персональних даних через конституційні засади, що містяться в таких основних правах людини як право на інформаційне самовизначення, право на таємницю листування, поштових відправлень, право на недоторканність житла.

   Законодавство більшості європейських держав поділяє персональні дані за критерієм їх «чутливості» на дані загального характеру (прізвище, ім’я, по батькові, дата і місце народження, громадянство, місце проживання) та «чутливі» або вразливі (інформація про стан здоров’я, етнічна належність, ставлення до релігії, ідентифікаційні коди чи номери, відбитки пальців, записи голосу, фотографії, дані про судимість тощо). Для чутливих персональних даних передбачається більш високий ступінь захисту. Зокрема, забороняється збирання, зберігання, використання та передавання без згоди суб’єкта даних саме чутливих, а не всіх без винятку персональних даних. Принагідно зазначимо, що Закон України «Про захист персональних даних» не має такої диференціації.

   Регламенту 679, який набрав чинності 25.05.2018 року - це нормативний акт прямої дії, значний за обсягом документ, який детально визначає фактичну сферу його застосування, територіальну дію, основні принципи, пов’язані з обробкою персональних даних, його мету, термін набрання чинності тощо. Регламент 679 є обов’язковим у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у державах-членах ЄС.

   Водночас європейські норми щодо захисту персональних даних та процедури їх обробки мають враховуватися в Україні, яка не є членом ЄС. Якщо порівнювати з Директивою 95/46/ЄС, Регламент 679 встановлює більш жорсткі норми, пов’язані з відповідальністю за дотримання законності обробки персональних даних та орієнтує на необхідність запровадження якомога більшого обсягу персональних даних, що підлягають захисту.

   Правову конструкцію внутрішнього національного законодавства України у сфері захисту персональних даних складають, зокрема: Стаття 32. Конституції України; Рішення Конституційного Суду України №2-рп/2012 від 20 січня 2012 року; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; Конвенція Ради Європи № 108 «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних»; Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи № 108 «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних»; Закон України «Про захист персональних даних»; Типовий порядок обробки персональних даних; Порядок здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних; Порядок повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних, про структурний підрозділ або відповідальну особу, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці, а також оприлюднення вказаної інформації; Стаття 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних»; Стаття 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»; Стаття 182 Кримінального кодексу України «Порушення недоторканності приватного життя».

   Так згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012, інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) – це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним.

   В даному контексті слід зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (стосується працівників ТЦК та СП).

   Відповідно до положень статті 2 (визначення термінів) Закону України від 1 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (далі – Закон № 2297-VI) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

згода суб’єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди;

обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем;

персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

суб’єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються;

третя особа - будь-яка особа, за винятком суб’єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних.

   Положеннями статті 11 Закону 2297-VI закріплено, що підставами для обробки персональних даних є:

   1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

   2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

   3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;

   4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;

   5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом.

   В свою чергу положеннями статті 14 Закону № 2297-VI встановлено:

   1. Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.

   2. Поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

   3. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.

   4. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.

   Також слід нагадати, що положеннями статті 21 Закону № 2297-VI визначено наступне, а саме:

   1. Про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб'єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом.

   2. Повідомлення, зазначені у частині першій цієї статті, не здійснюються у разі:

1) передачі персональних даних за запитами при виконанні завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом;

2) виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом;

3) здійснення обробки персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях;

4) повідомлення суб’єкта персональних даних відповідно до вимог частини другої статті 12 цього Закону.

   3. Про зміну, видалення чи знищення персональних даних або обмеження доступу до них володілець персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб'єкта персональних даних, а також суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, яким ці дані було передано.

   Отже, враховуючи наведене вище, керуючись низкою зазначених в даній заяві нормативно-правових актів, які є невід’ємними частинами національного законодавства України, на виконання наведених норм та рішень Конституційного Суду України, звертаюсь до Вас, та заявляю про наступне:

 

1.             ЗАБОРОНЯЮ передачу моїх персональних даних та персональних даних мого сина до юридичної особи приватного права (суб’єкту господарювання) з назвою «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 08353525), а також установи без будь-якого юридичного статусу з назвою «ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 09834296);

2.             ВИМАГАЮ надання письмового підтвердження щодо відкликання переданих раніше моїх персональних даних та персональних даних мого сина до юридичної особи приватного права (суб’єкту господарювання) з назвою «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 08353525), а також установи без будь-якого юридичного статусу з назвою «ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 09834296), разом з копією акту про знищення відповідних персональних даних;

3.             НАПОЛЯГАЮ, вподальшому, на необхідності своєчасного повідомлення мене і мого сина належним чином (бажано у письмовому вигляді) про можливу передачу персональних даних третім особам: за запитами при виконанні завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з терроризмом; на виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом; про зміну, видалення чи знищення персональних даних або обмеження доступу до них.

 

ДОДАТОК:

 

1.             Копія довіреності на представництво – на 2 (двох) арк., стор. 1-2;

2.             Копія офіційного витягу на підтвердження відсутності відомостей про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 19.03.2024 року) про установу з назвою «ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 09834296) – на 1 (одному) арк., стор. 3;

3.             Копія офіційного витягу на підтвердження відсутності відомостей про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 19.03.2024 року) про установу з назвою «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ» (код ЄДРПОУ: 08353525) – на 1 (одному) арк., стор. 4;

4.             Архівна копія Указу Президента України від 19 грудня 1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України» - на 2 (двох) арк., стор. 5-6;

5.             Архівна копія Указу Президента України від 29 листопада 1999 року № 1507/99 «Про офіційні символи глави держави» та архівна копія додатку (Положення про офіційні символи глави держави) – на 5 (п’ятьох) арк., стор. 7-11;

6.             Архівна копія Постанови Президії Верховної Ради України від 11 травня 1992 року № 2323-ХІІ «Про гербові печатки Верховної Ради України, її органів і структурних підрозділів апарату» та архівна копія додатку (Опис гербових печаток Верховної Ради України, Президії, Секретаріату, Управління Справами Верховної Ради України, Комісії в справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. при Президії Верховної Ради України) – на 6 (шістьох) арк., стор. 12-17;

7.             Копії результатів офіційного листування ГО ОПГ «Багнет Нації» з Офісом Президента України, Веховною Радою України та Міністерством юстиції України з приводу надання/отримання підтвердження належного засвідчення Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», згідно до вимог Конституції України - на 102 (ста двох) арк., стор. 18-119;

8.             Копія титульної сторінки проекту закону від 30.01.2024 року – на 1 (одному) арк., стор. 120;

9.             Копія останньої сторінки Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» з офіційного сайту Веховної Ради України, розділу «Карта документа» підрозділу «документи та файли», проект закону…, з позначкою «Текст, підписаний Головою Верховної Ради України» (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=10449&conv=9) - на 1 (одному) арк.., стор. 121;

10.          Копія останньої сторінки Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» з офіційного сайту газети «Голос України» (http://www.golos.com.ua/article/377811) – на 1 (одному) арк.., стор. 122.

 

27 травня 2024 року

 

З повагою, Сергій Веніамінович Філіпенко _____________________________  

Хронологія даного питання: 

В Дніпрі "лютують" терцентри комплектування? Швидка правова допомога вже мчить...

Юлія Щербак: СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ТЦК та СП. З ким ми маємо справу?

СКАСОВУЄМО ПОСТАНОВУ ВОЄНКОМА

В Дніпрі ТЦК змушує сплатити штраф на рахунок приватної юрособи

ТЦК не є правонаступниками військоматів, адже останні не утворювались відповідно до КУ

СКАСОВУЄМО ПОСТАНОВУ ВОЄНКОМА-ФАНТОМА – відео 2, ухвала і заява

Суддя Черкез визначив ДніпроОТЦК відповідачем у справі про скасування постанови - ухвала

Суддя Черкез скасував постанову недовоєнкома Дніпра - рішення

Запит до ОТЦК та СП Дніпра. Впевнені, що на часі!

Як притягнути ТЦК-ашників до відповідальності? Через моральну і матеріальну! – позов до суду

Не треба експромтом імпровізувати-декомунізувати… Треба, відповідати за скоєне! – заява про виправлення описок в ухвалах судді

А чи належний склад суду в справі по ТЦК та СП Дніпра?

Встановлюємо належний склад суду в справі по ТЦК та СП Дніпра

Встановлення належного відповідача в справі по ТЦК та СП Дніпра

Заява про виправлення описок в ухвалі про виправлення описок в справі по ТЦК та СП Дніпра

Запит до МІНОБОРОНИ через ігнорування звернень ТЦК та СП Дніпра

Через суд звертаємось до ТЦК та СП Дніпра як до свідка)))

«Фігове листя» від МІНОБОРОНИ – відповіді на запит

Як «суддя» стала АДвоКАТом у ДніпроОТЦК та СП – ухвала і рішення Чудопалової С. В.

АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 1 і заява

АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 2 і заява

АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 3 і заява

АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 4 і заява

АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 5 і заява

Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 1 + заява з додатками)

Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 2 + заява з додатками)

Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 3 + заява з додатками)

Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 4 + заява з додатками)

Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 5 + заява з додатками)

Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 6 + заява з додатками)

Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 7 + заява з додатками)

Відвід колегії в справі по ТЦК та СП Дніпра - відео і заява

Суд зобов’язав ТЦК та СП Дніпра відшкодувати моральну і матеріальну шкоду - постанова

Адмінпозов до ТЦК та СП Дніпра щодо ненадання публічної інформації - заява

Відвід судді Луніної О. С. в справі по ТЦК та СП - заява

Перше виконавче провадження на ТЦК та СП Дніпра

Другий відвід судді ДОАС Луніної в справі по ТЦК та СП Дніпра

Держстат і ЄДР про Оболонський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування

Відхиливши два відводи стала адвокатом у ТЦК - рішення судді ДОАС Луніної О. С.

Апеляція на трансформацію судді на адвоката ТЦК - засновано на реальних подіях))

Апеляція на трансформацію судді у адвоката ТЦК - засновано на реальних подіях))

Залишилось недослідженим судом: воєнний або надзвичайний стан

Залишилось недослідженим судом: НЕКОНСТИТУЦІЙНА ПРИРОДА ТЦК та СП

Заява про злочин на начальника ТЦК та СП в Дніпрі

Скарга слідчому судді щодо невнесення до ЄРДР заяви на ТЦК та СП Дніпра

Витяг з ЄДР про ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ на 19.03.2024 року

Витяг з ЄДР про ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ ОБ'ЄДНАНИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ на 19.03.2024 року

Витяг з ЄДР про МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ на 19.03.2024 року

Встановлюємо конституційну правосуб'єктність "судді" Луніної О. С.

Клопотання про приєднання матеріалів до кримінальної справи по ТЦК Дніпра

Це ваша особиста думка...

Я – «ухилянт»! А ви хто!??

Скарга на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР

Детально про юросіб правонаступником яких виступає МІНОБОРОНИ

Справа по ТЦК: відвід головуючого Семененка Я. В. 07.05.2024 - відео + клопотання + заява

У ВП не видають ЄРДР по ТЦК - викликаємо СОГ

Заява на слідчого через фальшування відомостей в ЄРДР - відео + заява

Невнесення відомостей до ЄРДР - скарга слідчому судді

Запит від «Багнет Нації» щодо закону про мобілізацію

Повторний запит до ВРУ з приводу закону про мобілізацію

Запит до МІН'ЮСТУ щодо закону про мобілізацію

Відповіді від ВРУ, ОПУ і МІН’ЮСТУ щодо закону про мобілізацію

Запит від ГО ОПГ "Багнет Нації" до ТЦК та СП і ВЛК Дніпра

Копія еталонного тексту закону № 3633-ІХ зареєстрованого Мін’юстом

Заборона передачі персоналки до ТЦК та СП - заява до роботодавця

Рішення судді Должко С. Р. в публікації: Тисну Вашу руку, пане Суддя!!! ТЦК не є складовою структури ЗСУ – виправдувальний вирок для «ухилянта» від мобілізації

Йдіть в касацію! Апеляція повернула скаргу на вирок судді Должко С. Р. заявникові – ухвала Полтавського апеляційного суду

Яка «хуцпа» оскаржує вирок судді Должка?

«Багнет Нації» в підтримку вироку судді Должка С. Р. – запит до прокуратури

Вирок судді Должко скасували і направили на повторний розгляд в першу інстанцію - неповне відео

Невідповідність Конституції як нововиявлені факти для перегляду справи, з огляду на відповідь Офісу Генпрокурора

Ухвала апеляції на вирок судді Должка С. Р. - текст з ЄДРСР

В касації на апеляцію про скасування вироку судді Должко С. Р., відмовлено - ухвала ВС

Справу "Зінківського ухилянта" призначено на повторний розгляд - ухвала

ДБР «мутить» справу проти судді Должко С. Р.

Читайте також: Функції військоматів перебрали на себе приватні, комерційні установи? - документи

Реєстраційна картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»

З переляку, здуру, чи по п’яні: що напідписував яник?

Міноборони як суб’єкт господарювання з кодом ЄДРПОУ: 00034022

Знищення незалежності Держави через неконституційні органи влади – документи свідчать

А ВИ ЗНАЛИ, ЩО МІН’ЮСТ БРЕШЕ???

Ще трохи, і я зареєструю свій, приватний суд. А краще - міністерство фінансів)))

Тепер «нацгвардійці» Дніпра попереджені, що вони утворені незаконно - документи

Міністерство охорони здоров’я України, як приватне підприємство – документи

УКРАЇНА більше не корпорація?

Витяг з ЄДРПОУ про ЮО ПОДІЛЬСЬКИЙ РВК станом на 11.01.2023 року

Витяг з ЄДРПОУ про ЮО ДАРНИЦЬКИЙ РТЦК та СП станом на 10.01.2023 року

Закон про кримінальну відповідальність військових - ФІКЦІЯ!!!

ОДНЕ ПИТАННЯ ДО НЕДОВОЄНКОМА

Звернувся із запитом до ТЦК та СП? Отримай повістку)))…

Офіційно - не існує: відомості про Київський міський ТЦК та СП

Висновок Мін’юсту щодо постанови КМУ про ТЦК – «відповідний із зауваженнями в частині невідповідності вимогам нормопроектувальної техніки»

ФОТОКОПІЯ ПОСТАНОВИ КМУ ПРО ТЦК ТА СП НА САЙТІ «БАГНЕТ НАЦІЇ»

Держстат і ЄДРПОУ про Київський обласний військовий комісаріат

В ПОШУКАХ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від КМУ

В ПОШУКАХ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від МІНОБОРОНИ

ПОСТАНОВА КМУ ПРО ПОРЯДОК ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ПРИЗОВНИКІВ, ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ТА РЕЗЕРВІСТІВ

Волають про спасіння їхніх душ, викрадені ТЦК-ашниками чоловіки. Змушені реагувати…

Уповноважений ВРУ відреагував на дії ТЦК-ашників Дніпра - документ

Про свавілля ТЦК-ашників і правоохоронців у Чернівцях – відео і документи (матеріал оновлюється)

Андрій Карпович про питання правосуб'єктності ТЦК та СП

Військомат… ТЦК… Дивись, не переплутай, Кутузов!

У деяких ТЦК відсутня процесуальна дієздатність – ухвала Верховного Суду

Ще один випадок приховування злочинів ТЦК та СП ЦНАПівцями

Про «родинні зв’язки» МІНОБОРОНИ з ТЦК та СП – витяг з ЄДРПОУ про МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Повертаючись до теми ТЦК і повісток – запити і відповіді

ТЦК документів не мають, а повістки вручають – звернення жінки Світлани до Уповноваженого ВРУ з прав людини

ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ в "особливий період" ЕПІЗОД 3 частина 1 - відео ГО ОПГ "Багнет Нації Чернівці"

Тисну Вашу руку, пане Суддя!!! ТЦК не є складовою структури ЗСУ – виправдувальний вирок для «ухилянта» від мобілізації

ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ в особливий період ЕПІЗОД 3 частини 2 та 3 ВИЗВОЛЕННЯ - відео

Андрій Карпович: ТЦК - незаконне воєнізоване формування ст.260ККУ - відео

Віталій Піковський: лікбез для ТЦКашників - відео

Ярослав Косарев поліція і ТЦК збір персоналки за вигаданих причин - відео 1 і 2

Приклад дистанційної правової допомоги щодо незаконної мобілізації і повісток - відео

Заборонити ТЦК і освітянам маніпуляції з персональними даними – переписка із самозванцями

Відомості з ЄДРПОУ про МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ станом на 30.12.2023

На запит до ТЦК відповіла військова частина?))

Держстат і ЄДР про Голосіївський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування

Держстат і ЄДР про Деснянський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування

Держстат і ЄДР про Дніпровський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування

Держстат і ЄДР про Оболонський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування

Чернівці: найкоротша розмова з ТЦКунами

Відмова від отримання повістки не створює склад адмінправопорушення - рішення суду

Читайте також: Надзвичайний стан: де-юре, а не де-факто?

Навіщо дублювати укази вже затверджені законами?

Проблеми правового регулювання понять «воєнний стан», «стан війни» та «воєнний час»

Кабмін встановив порядок застосування цивільними особами вогнепальної зброї

Кабмін санкціонував застосування членами добровольчих формувань територіальних громад стрілецької зброї та інших видів озброєння

«Воєнний стан» - панацея від «карантину»?

«Воєнний стан» продовжено іще на 30 діб – відповідний указ і закон

Андрій Карпович про правосуддя в умовах воєнного стану - відео

Тероборона виконуватиме завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій

ВРУ вимагає визнати РФ державою-спонсором тероризму

До парламенту внесено проект ЗУ про примусове вилучення об’єктів права власності РФ в Україні

Зеленський запропонував парламенту продовжити строк дії воєнного стану на 90 діб – законопроект № 7389

В Україні строк проведення загальної мобілізації продовжать на 90 діб – законопроект № 7390

Можливо знадобиться «відмахуватись» від знахабнілих комунальників – копії указів про НС і ВС

Реєстраційна картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»

Реєстраційна картка ЮО «АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ»

Реєстраційна картка ЮО «ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ»

Юрій Котов: АРМІЯ. ВІДМОВА від служби з переконань - відео

Зеленський не підписував закону про багатонаціональні навчання на території України у 2022 році – відповідь Апарату ВРУ

Про одну "несуттєву" описку в документах державної ваги

Від теорії до практики з ГО ОПГ «Багнет Нації». Ніхто не відсидиться під корягою))) 12.04.2024

Від теорії до практики з ГО ОПГ «Багнет Нації». "Закон" прийнято, що далі?! 19.04.2024

Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва

Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили першим випуском власної газети

Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»

«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші

Приватна «Дніпроміськрада» - рудимент минулого, який знищує наше майбутнє – другий випуск газети «Багнет Нації»

Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту, заяви, клопотання на правоздатність

Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет Нації" - оголошення

П’ятий випуск газети «Багнет Нації»

«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»

Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця

Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети «Багнет Нації»

«Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» - дев’ятий випуск газети «Багнет Нації»

КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) – десятий випуск газети «Багнет Нації»

Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий випуск газети «Багнет Нації»

Продовження теми медичного експерименту в умовах незаконного карантину – дванадцятий випуск газети «Багнет Нації»

ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет Нації» від 22.02.2022

Публічне сповіщення оферта від Українського Народу до МОЗ України – чотирнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

Благодійному друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації» півтора роки – п’ятнадцятий випуск

ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

МИ МУСИМО ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

Людина є скарбом Природи… - дев’ятнадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатком)

Волевиявлення: Жити по совісті… - двадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатками)

Авторське Волевиявлення Олександра – двадцять перший випуск газети «Багнет Нації»

Унікальні конституційні хроніки (початок) – двадцять другий випуск газети «Багнет Нації»

Діти – майбутнє правової держави – двадцять третій випуск газети «Багнет Нації»

Права людини - комплекс природних і непорушних свобод… - двадцять четвертий випуск газети «Багнет Нації»

Забороняємо медичні експерименти над Людиною – двадцять п’ятий випуск газети «Багнет Нації»

Факти, що мають юридичне значення – проект Конституції доопрацьований ТСК – двадцять шостий випуск газети «Багнет Нації»

Перша редакція чинної Конституції України – двадцять сьомий випуск газети «Багнет Нації»

Ключове з Рішення КСУ від 8 червня 2022 року №3-р(ІІ)/2022 (справа щодо презумпції невинуватості) – двадцять восьмий випуск газети «Багнет Нації»

Декларація правозахисника & Конституція України – двадцять дев’ятий (високосний) випуск газети «Багнет Нації»

ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ

«БАГНЕТ НАЦІЇ»:

газета Багнет нації - Google Drive

Авторський проект Сергія Філіпенка:

а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави - КОРПОРАЦІЯ!)

а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)

а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична КАЗУЇСТИКА!)

а що ж по факту? - випуск 4 (замість держслужбовців - біометрики, апатриди та ЖЗО!)

а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась АБРАКАДАБРА!)

а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)

а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)

а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)

Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 4731 2196 4570 7633  на ім’я Сергія Філіпенка

Інформація від правління БН: https://t.me/pravlinnyagoopgbn

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Бастіон: https://bastyon.com/bagnetnacii?fbclid=IwAR1cHy1NB2HPcZVMknoXYVTD19UG106y4tcvsWb0fdZxy_BsqLu9LwCCqAM&fbclid=IwAR1cHy1NB2HPcZVMknoXYVTD19UG106y4tcvsWb0fdZxy_BsqLu9LwCCqAM

1 коментар:

  1. Вітаю!
    "Персональні дані" виникли як інструмент боротьби проти журналістів, тому доволі дивно бачити цей "меч аристократа" у руках суб'єкта медіа.

    Поясню.

    Будь-яка діяльність з отримання прихованої (а одним з ключових елементів влади є таємниця) інформації пов'язана з необхідністю розкриття і джерел, і фігурантів/учасників певних подій. Джерела можуть відмовитися від "авторства", але аристократам і їхнім родичам/близьким (а саме вони найбільше "чудять", користуючись безкарністю і "адміністративним ресурсом") одного чудового дня набридло боротися з журналістами, діяльність яких врегульована законом і судовою практикою. Оскільки над законом (правовим актом національного законодавства) домінує (має пріоритет) міжнародне право, аристократи прийняли конвенцію про захист персональних даних, щоби її нормами "перебивати" у правоохоронних і судових органах результати законної (але у порівнянні з нормами конвенції "незаконними") журналістської діяльності.

    І сталося диво. Кількість "папарацці" і виграних журналістами / редакціями ЗМІ судових справ про поширення без згоди аристократів персональних даних наблизилась до нуля, і пропорційно збільшилась кількість загиблих журналістів та їхніх інформаторів, а також поглинань збанкрутілих "ремісницьких ЗМІ" інформаційними монстрами/корпораціями.

    "Багнет" я вважаю "ремісницьким ЗМІ", тому, виконуючи закон збереження рівноваги / балансу / інь-яня, вирішив допомогти PRO BONO простою порадою:
    те, що автор заяви вважає "своїми" персональними даними, не підлягає захисту ані Законом України "Про захист персональних даних", ані конвенцією про таке, бо прізвище, ім'я і по-батькові (необхідний елемент військових документів (оповіщень, повісток, наказів, вимог, розпоряджень тощо)) є власністю того, хто їх має, а фізична особа є лише користувачем прізвища, ім'я та по-батькові так само як "її" номером є номер у готелі чи "її" місцем є крісло у кінотеатрі чи літаку на час, зазначений у білеті.

    Щоби прізвище та/або ім'я та/або по-батькові стали власністю фізичної особи, їй слід їх "викупити" у держави, сплативши державне мито. Існує процедура зміни прізвища, імені та по батькові, яка здійснюється відділами РАЦС Мін'юсту, які за свої послуги беруть державне мито і по завершенні якої фізичній особі видають свідоцтво (ТИТУЛ). Так само як не підлягає захисту юридичною силою закону про власність (Цивільного кодексу, Сімейного тощо) не підтверджена титулом (правовстановлюючим документом) власність, так і персональні дані, право власності фізичної особи на які не підтверджено свідоцтвом, не підлягають юридичному захисту.

    Паспорт громадянина Україниу формі книжечки містить місце для "підпису власника", але власником будь-якого паспорта, посвідчення водія та іншого зазначеного у статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" є Україна, про що прямо зазначено у частині другій цієї статті.
    Тому фізична особа не може вважати присвоєні їй при реєстрації народження прізвище, ім'я та по батькові "своїми" до проходження і успішного завершення процедури їхньої заміни. Оскільки після заміни прізвище, ім'я та по батькові стають іншими, цю процедуру слід пройти двічі задля повернення тих прізвища, імені і по батькові, які зазначені у свідоцтві про народження, документах про освіту, посвідченні водія тощо, причому перед другим проходженням фізична особа повинна одержати новий паспорт громадянина України і нову довідку про реєстрацію місця проживання, без яких заяву про заміну імені у відділі РАЦС відмовляться прийняти.

    Написано не для лохів і не для людей зі слабкою психікою.

    ВідповістиВидалити