Як вже наголошувалось раніше стаття 8 чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР) остаточно і незворотньо закріплює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Це означає, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Водночас нормами прямої дії пункту
12 частини першої статті 92 чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР) закріплено, що виключно
ЗАКОНАМИ України визначаються організація
і діяльність органів виконавчої влади, основи
державної служби, організації державної статистики та інформатики.
В своєму
Рішенні від 17 жовтня 2002 року
№17-рп/2002 Конституційний Суд України зазначає, що Верховна Рада України
визначена в статті
75 Конституції України (документ: 254к/96-ВР) парламентом – єдиним органом законодавчої влади в Україні. Як орган
державної влади Верховна Рада України є колегіальним органом, який складають
чотириста п'ятдесят народних депутатів України. Повноваження Верховної Ради
України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій. Визначення
Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден
інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. Верховна Рада
України здійснює законодавчу владу самостійно, без участі інших органів.
Верховна Рада України за своєю природою є представницьким
органом державної влади, який відповідно до частини першої статті 76 Конституції України (документ: 254к/96-ВР) складають чотириста п'ятдесят народних
депутатів України - громадян України, обраних на основі загального, рівного і
прямого виборчого
права шляхом таємного голосування
строком на чотири роки. Формування шляхом прямих виборів і функціонування на
засадах колегіальності забезпечують Верховній Раді України характер
представницького органу.
Слід зауважити, що в абзацах першому і
другому пункту 2 мотивувальної частини свого Рішення від 2 березня 1999 року №2-рп/99 Конституційний Суд України
дійшов висновку, що стаття 6 Конституції України,
закріплюючи одну з найважливіши засад правової держави – принцип поділу влади,
одночасно визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади
здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і
відповідно до законів України. Ця вимога проводиться також у частині другій
статті 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень
та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України.
Як вже зазначалося вище відповідно до статті
75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент
- Верховна Рада України. До її найголовніших і, по суті, виключних повноважень
належить прийняття законів (пункт 3 частини першої статті
85 Конституції України). Стаття 92 Конституції України закріплює
перелік найважливіших питань, які визначаються або встановлюються виключно
законами. Це цілком відповідає
принципу пріоритетності закону в системі нормативно-правових актів України.
Водночас
повноваження Кабінету Міністрів України, на
відміну від повноважень Верховної Ради України і Президента України, можуть визначатись не лише Конституцією України, а й
законами України. Відповідно до
Конституції України організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету
Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади
визначаються Конституцією і законами України; організація
і діяльність органів виконавчої влади визначаються виключно законами України
(пункт 12 частини першої статті 92, частина друга статті 120). Водночас будь-яке повноваження Кабінету
Міністрів України або іншого органу виконавчої влади не може визначатися
законом усупереч конституційним приписам (абзац
другий підпункту 3.8 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного
Суду України (Велика палата) у справі від 13 червня 2019 року №5-р/2019).
Як вже наголошувалось вище відповідно до
положень пункту 3 частини першої статті 85. Конституції України до повноважень
Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів.
Керуючись положеннями статті 91. Основного
закону Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти
більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією
Конституцією.
Положеннями статті 94. Конституції України
встановлено, що закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно
направляє його Президентові України.
Президент України протягом п'ятнадцяти днів
після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно
оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими
пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
У разі якщо Президент України протягом
встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон
вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно
оприлюднений.
Якщо під час повторного розгляду закон буде
знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її
конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та
офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не
підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної
Ради України і опубліковується за його підписом.
Закон набирає чинності через десять днів з
дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але
не раніше дня його опублікування.
В свою чергу частинами першою і другою
статті 46 Глави 8 «РІШЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ» Регламенту Верховної Ради
України затвердженого Законом України
від 10 лютого 2010 року №1861-VI «Про Регламент
Верховної Ради України» встановлено, що «Рішеннями Верховної Ради є акти Верховної
Ради, а також процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних
засідань Верховної Ради. Актами Верховної Ради
є закони, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви».
Натомість, всупереч
зазначеним вище нормам прямої дії, відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи
центральних органів виконавчої
влади» (документ - чинний) серед іншого
було постановлено утворити Державну податкову службу
України, реорганізувавши Державну податкову адміністрацію України, яка в свою чергу була утворена на базі Головної державної
податкової інспекції України Указом
Президента України від 22 серпня 1996
року №760/96 «Про утворення Державної податкової адміністрації
України та місцевих державних податкових адміністрацій» (документ - чинний), яким (указом) фактично
було скасовано Постанову Ради Міністрів Української РСР від 12 квітня 1990 №74 «Про створення державної податкової служби в Українській РСР» (документ – втратив чинність) та Постанову від 11 липня 1991 року №87 «Про внесення змін до рішень Уряду УРСР у зв'язку з прийняттям Закону УРСР "Про державну податкову службу в Українській
РСР"» (документ – поточна редакція),
(мова про документ (закон) від 4 грудня
1990 року №509-ХІІ, введеного в дію Постановою Верховної Ради Української
РСР від 4 грудня 1990 року №510-ХІІ
«Про порядок введення в дію Закону
Української РСР "Про
державну податкову службу в Українській РСР"» (документ – втратив чинність).
В свою чергу
Указом Президента України (у відсутність юридичного факту - заснування посади
Президента Самостійної української держави України) від 24 грудня 2010 року №1199/2010 «Деякі питання
організації роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» (документ - чинний) було постановлено, зокрема:
«З метою забезпечення впровадження єдиного підходу до
розроблення проектів положень про міністерства, інші центральні органи
виконавчої влади затвердити такі, що додаються: Типове положення про
міністерство України; Типове положення про центральний орган виконавчої влади
України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом
Міністрів України через
відповідного члена Кабінету Міністрів України».
Відповідно до
Постанови Кабінету Міністрів України від 10
вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів
виконавчої влади» (документ - чинний) було постановлено, зокрема:
«Установити, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом
реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками
органів, які реорганізуються. Права та обов’язки центральних органів виконавчої
влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої
влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики
у відповідній сфері».
Постановою (а не законом) Кабінету Міністрів
України (організація, повноваження і порядок діяльності якого не
визначені окремим профільним законом) від 18 грудня 2018 року №1200 «Про
утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби
України» (документ
- чинний) було постановлено, зокрема: «Утворити Державну податкову
службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну
службу шляхом поділу». В свою чергу Державна фіскальна служба була утворена
Постановою Кабінету Міністрів України від 21
травня 2014 року №160 «Про утворення Державної фіскальної служби» (документ -
чинний) з формулюванням: «Утворити Державну фіскальну службу як
центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та
координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів
і зборів шляхом перетворення».
Продовжуючи
хронологію легалізації «плодів отруйного
дерва» слід зазначити, що інша Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №311 «Про
утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання
такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» (документ - чинний)
містила наступне формулювання:
«1. Утворити як
юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної
служби за переліком згідно з
додатком 1.
2.
Реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання
до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2».
Наступною
Постановою Кабінету Міністрів України від 6
березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про
Державну податкову службу
України та Державну митну службу України» (документ - чинний) зокрема було постановлено:
«Затвердити такі, що додаються: Положення про Державну податкову службу України; Положення про Державну митну службу України».
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної
податкової служби» (документ – поточна редакція) було
постановлено: «Утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби
(без слова «України» - уточнення
позивача) територіальні органи за переліком згідно з додатком». Серед іншого, в зазначеному переліку мова йде і про Головне управління ДПС у
Дніпропетровській області.
В контексті наведеного вище варто зазначити, що відповідно до
положень частини другої статті 81. Цивільного
кодексу України (документ від 16
січня 2003 року №435-IV) (далі – Кодекс) встановлено, що юридичні особи, залежно від
порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та
юридичних осіб публічного права.
Юридична особа
приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно
до статті
87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може
створюватися та діяти на підставі модельного статуту (положення) в порядку, визначеному
законом.
Юридична особа публічного права створюється
розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної
Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Частиною третьою
статті 81 встановлено, що цим
Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного
права.
Порядок
утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права
встановлюються Конституцією
України та ЗАКОНОМ.
Відповідно до норми статті 87 Цивільного
кодексу України для створення юридичної особи її
учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються
письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не
встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична
особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого
Кабінетом Міністрів України, що
після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники
(учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у
встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом,
та провадити діяльність на його підставі.
Доповнюючи
контекст наведеного вище слід зауважити, що відповідно до положень статті 95
Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований
поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений
підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та
здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх
створила, і діють на підставі затвердженого
нею положення.
Керівники філій та представництв призначаються
юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Відомості про філії та представництва юридичної особи
включаються до єдиного державного реєстру.
Водночас слід зауважити, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб,
фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (скорочено - ЄДРПОУ) був створений до моменту прийняття нової Конституції
України (документ: 254к/96-ВР) постановою
Кабінету Міністрів України (фактично – Кабінету Міністрів Української РСР) від 22 січня 1996 року №118 «Про створення Єдиного державного
реєстру підприємств та організацій України».
Пунктом 1
постанови Кабінету Міністрів України від 22
січня 1996 року №118 «Про створення
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» було
постановлено: «Затвердити
Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України і
ввести його в дію з 1 січня 1996 року».
Тобто, фактично,
всупереч здоровому глузду і існуючому законодавству, документуючи постановою
юридичний факт власного службового підроблення офіційним документом виданим
вищим органом виконавчої гілки влади (КМУ), від 22 січня 1996 року, було затверджено і введено «заднім числом» (з 1 січня 1996 року) Положення про Єдиний державний реєстр
підприємств та організацій України (далі – Положення
про ЄДРПОУ).
В свою чергу
пунктами 1 і 2 Положення про ЄДРПОУ визначено, що: «Єдиний державний реєстр підприємств та
організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення
та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та
організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділиюридичних осіб, що знаходяться на території
України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться
за її межами.
Суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України
(далі - Реєстр) є юридичні особи та
відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм
господарювання, що находяться на території України та провадять свою
діяльність на підставі її законодавства (далі - суб'єкти)».
Підтвердженням державної реєстрації саме як суб’єктів господарювання
юридичних осіб приватного права з назвами «ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ»
(ідентифікаційний код: 43005393) і
«ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ» (ідентифікаційний код
відокремленого підрозділу: 44118658)
є відповідні відомості у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,
фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 08.04.2025 року за кодами доступу 85368414313 і 577880406488,
які були сформовані після офіційного звернення уповноваженого представника ГО
ОПГ «Багнет Нації» Філіпенка С. В., до Центру надання адміністративних послуг у
місті Дніпрі (Додаток
5 і 6).
Варто зауважити, що згідно з відомостями з ЄДРПОУ про юридичну особу з
назвою «ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ» в графі «скорочене найменування
юридичної особи», зазначено буквально наступне - «відомості відсутні». Тобто, з цього можна зробити висновок, що
назва даної юридичної особи не скорочується. А отже є такою, що не підлягає
подальшому скороченню під час застосування (на приклад: в текстах офіційних
документів).
Конституційна система поділу державної
влади означає, що кожній із гілок влади притаманна своя система (структура)
суб’єктів, інститутів, засобів, форм та методів правління (здійснення влади),
заснована виключно на ідеях свободи, верховенства права, гарантування і
дотримання прав і свобод людини і громадянина та обмеження свавільного правління.
Фундаментальним принципом конституціоналізму і гарантією належного управління є
поділ державної влади на самостійні гілки влади з власною компетенцією,
визначеною конституцією і законами, прийнятими на її основі (з Рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року №
13-р/2020).
Поділ державної влади є структурною диференціацією трьох рівнозначних
основних функцій держави: законодавчої, виконавчої, судової. Він відображає
функціональну визначеність кожного з державних органів, передбачає не тільки
розмежування їх повноважень, а й їх взаємодію, систему взаємних стримувань та
противаг, які мають на меті забезпечення їх співробітництва як єдиної державної
влади.
Принцип поділу державної влади набуває сенсу лише за тієї умови, коли
всі органи державної влади діють у межах єдиного правового поля. Це означає, що органи законодавчої,
виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених
Конституцією України межах і відповідно до законів України (частина друга
статті 6 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади
Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є
запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання
громадського миру і злагоди в державі (з Рішення
КСУ від 1 квітня 2008 року №
4-рп/2008).
Державна
влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та
судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої
повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів
України (стаття 6 Основного Закону України). Реалізація цього принципу правової
держави зумовлює необхідність закріплення на законодавчому рівні механізмів
стримувань і противаг, забезпечення взаємодії і єдності державної влади в
Україні при дотриманні конституційних засад, визначених частиною другою статті
19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень
та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (з Рішення КСУ від 21 червня 2011 року № 7-рп/2011).
Конституція України містить низку фундаментальних щодо здійснення
державної влади положень.
Названі
конституційні приписи (частина друга статті 3, частина четверта статті
5, статті 6, 8, частина друга статті 19), перебуваючи у взаємозвʼязку, відображають
фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження
державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та
зобовʼязують наділених державною владою субʼєктів діяти виключно відповідно до установлених
Конституцією України цілей їх утворення.
Здійснення державної влади відповідно до вказаних конституційних
приписів, зокрема на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та
судову, завдяки визначеній Основним Законом України системі стримувань і
противаг забезпечує стабільність конституційного ладу, запобігає узурпації
державної влади та узурпації виключного права народу визначати і змінювати
конституційний лад в Україні.
Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу
та судову передбачає, що кожний орган державної влади має належати до однієї з
гілок влади (законодавчої, виконавчої чи судової) або мати особливий статус,
окремо визначений Основним Законом України.
У Конституції України встановлено, які з органів державної влади за
своїми повноваженнями або функціональним призначенням є єдиними в державі, і
визначено їх найменування та порядок формування (зокрема, Верховна Рада
України, Кабінет Міністрів України, Вища рада правосуддя, Національний банк
України, Рахункова палата), а які з них належать до певної системи і можуть
бути кількісно і якісно змінені (утворені, реорганізовані, ліквідовані)
відповідно до Конституції України (зокрема, суди, органи виконавчої влади).
Тобто Основним Законом України передбачено обовʼязковість існування одних
органів державної влади і можливість утворення інших, чітко визначено
субʼєктів і порядок формування кожного органу державної влади, сферу його
діяльності та/або предмет відання.
Закріплення такої гнучкої, але водночас чітко визначеної системи органів
державної влади зумовлене необхідністю задоволення потреб державного
та суспільного життя країни, які постійно змінюються, і забезпечення цілісності
внутрішньої структури держави.
Визначення в Конституції України найменування органу державної влади,
його кількісного складу, порядку формування, субʼєктів призначення/обрання та
звільнення його членів та/або керівника тощо унеможливлює зміну засад
діяльності такого органу інакше ніж шляхом внесення змін до Основного Закону
України.
Утворення будь-якого органу державної влади можливе лише субʼєктами та в порядку,
передбаченими Конституцією України.
Правовий
статус новоутвореного органу державної влади має відповідати його
функціональному призначенню, меті та завданням діяльності.
Конституцією України передбачено систему органів державної влади, яка може
коригуватися уповноваженими субʼєктами лише у конституційно визначених межах. Утворення нового органу
державної влади поза цією системою і в не передбаченому Конституцією України
порядку можливе лише після внесення відповідних змін до Основного Закону України (з Рішення КСУ від
13 червня 2019 року № 5-р/2019).
В такому випадку, з огляду на зазначене, виникають логічні питання щодо
законності природи вживання абревіатури «ДПС» в назві юридичної особи з назвою
державного органу «ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ». Адже,
за данних обставин, автоматично, зазначена абревіатура незаконно вживається і у
тексті Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6
березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну
митну службу України», а також у тексті Положення про ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ
ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року №643.
Доповнюючи
контекст наведеного вище слід зауважити, що відповідно до положень статті 56-57
Господарського кодексу України (документ від 16 січня 2003 року №436-IV) суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів
України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом (ч.4
ст.56). Якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного
статуту в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками,
зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської
діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного
статуту (ч.5 ст.56). Установчими
документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або
засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення)
суб'єкта господарювання (ч.1 ст.57). В установчих документах повинні бути
зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської
діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними
рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його
реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом (ч.2 ст.57).
Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування,
мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та
інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і
контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта
господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями
організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать
законодавству (ч.4 ст.
57). Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта
господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами
відповідно до закону (ч.5 ст.
57).
В даному контексті слід наголосити, що відповідно до положень частини
першої статті 8 Господарського кодексу
України Держава, органи державної влади та органи
місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
Водночас відповідно до пункту 2 Положення
про Державну
податкову службу України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 «Про
затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну
службу України» (далі – Положення
про ДПС – Додаток 7) ДПС у своїй
діяльності керується Конституцією і
законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради
України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами
Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до
пункту 15 Положення про ДПС - ДПС є
юридичною особою публічного права (у
відсутність профільного законодавства), має печатку із зображенням
Державного Герба України (опис і
порядок якого й досі не затверджені профільним законом) та
своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства і банках.
Також, відповідно до пункту 15 Положення
про ГУ ДПС - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженого
наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, ГУ ДПС утворюється без статусу
юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в
органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та
бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є
розпорядником бюджетних коштів.
З огляду на
наведене вище слід констатувати той факт, що установа з назвою «Державна податкова
служба України» (код ЄДРПОУ: 43005393) створена відповідно до вимог Цивільного і
Господарського кодексів України, як юридична особа приватного права шляхом реорганізації
через поділ юридичної особи приватного права з назвою «Державна фіскальна служба» (код
ЄДРПОУ: 39292197)
на Державну податкову службу України та Державну митну службу України. В свою чергу установа з назвою «Головне управління ДПС у
Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ ВП: 44118658), яка утворена наказом юридичної особи приватного
права з назвою «Державна податкова
служба України» від 12.11.2020 №643, ГУ ДПС без статусу юридичної особи утворене як
відокремлений підрозділ юридичної особи приватного права з назвою «Державна податкова служба України» (код ЄДРПОУ: 43005393).
Отже, у підсумку мусимо констатувати
повалення конституційного ладу через наступні юридичні факти, які є очевидними,
задокументованими та такими, що не потребують доказування у суді, та є
належними і допустимими доказами:
1). В порушення пункту 12 частини першої статті 92
Конституції України організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету
Міністрів України залишаються не визначеними окремим профільним законом, й до
сьогодні;
2). В свою чергу
Кабінет Міністрів України (організація,
повноваження і порядок діяльності якого не визначені окремим профільним законом) своєю Постановою від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби
України та Державної митної служби України» продукуючи клонування
«плодів отруйного дерева», постановив: «Утворити Державну податкову службу
України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну
службу шляхом поділу», - у відсутність профільного законодавства, яким повинні внормовуватись
питання утворення, ліквідації та реорганізації державних органів, відповідними
розпорядчими актами;
3). Кабінет Міністрів України (організація, повноваження і порядок
діяльності якого не визначені окремим профільним законом) своєю Постановою від 2 липня 2014 року №228 «Про
затвердження Положення про Міністерство юстиції України» затвердив
відповідне Положення у відсутність профільного законодавства і самого
юридичного факту утворення Міністерства юстиції України відповідно до пункту 12 частини першої статті 92
Конституції України, - відповідним законом про організацію і діяльність
Міністерства юстиції України;
4). В свою чергу Міністерство юстиції України (організація, повноваження і порядок
діяльності якого не визначені окремим профільним законом), з порушеннями, зареєструвало та
внесло до відповідного реєстру (у відсутність відповідного профільного закону,
яким внормовується питання реєстрації та внесення відповідних відомостей до
реєстру) відомості про реєстрацію Постанови Кабінету
Міністрів України від 2 липня 2014 р.
№228 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» (з присвоєнням коду: 73125/2014), Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018
року №1200 «Про утворення Державної
податкової служби України та Державної митної служби України» (з присвоєнням коду: 93060/2019), Постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019
року №227 «Про затвердження положень
про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (з присвоєнням коду: 93889/2019), Постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. №537 «Про утворення
територіальних органів Державної податкової служби» (з присвоєнням коду: 95004/2019) та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. №893 «Деякі питання територіальних
органів Державної податкової служби» (з присвоєнням коду: 101129/2020);
5). Водночас,
відомості щодо державної реєстрації Наказу Державної податкової служби
України від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної
податкової служби» в Міністерстві юстиції України, - відсутні. А
отже, наявним є порушення частини третьої статті 117 Конституції України
відповідно до якої нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України,
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації
в порядку, встановленому законом;
6). Так само в порушення частини третьої статті 117 Конституції України є
незареєстрованим Міністерством юстиції України в Єдиному державному реєстрі
нормативно-праваових актів й наказ Державної податкової служби України від
12.11.2020 №643, яким затверджено типове Положення про Головне управління ДПС у
Дніпропетровській області, згідно з яким ГУ
ДПС утворюється без статусу юридичної особи
та є органом державної влади...;
7). Реєстраційні відомості про заначені
вище установи, які мають назви державних органів, включені до Єдиного державного реєстру
юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
(скорочено - ЄДРПОУ) створеного постановою
Кабінету Міністрів України від 22 січня
1996 року №118 «Про створення
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України», якою затверджене Положення про Єдиний
державний реєстр підприємств та організацій України,
яке в свою чергу було введене в дію минулою датою - з 1 січня 1996 року;
8). Відповідно до
диспозиції і кваліфікації положень статті 109 Кримінального кодексу України (дії,
спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на
захоплення державної влади) дії, вчинені з
метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення
державної влади, а також змова про вчинення таких дій, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією
майна або без такої. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення
конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження
матеріалів із закликами до вчинення таких дій, - караються обмеженням волі на строк до
трьох років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або
без такої. Дії, передбачені частиною другою цієї
статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або
організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, - караються обмеженням волі на строк до п’яти років або
позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.
Профільно-тематичні матеріали:
ДОСЛІДЖУЄМО КОНСТИТУЦІЙНІСТЬ ГУ ДПС ДНІПРА
ПОДАТКОВА ПОВИННА БУТИ
ЗАКОННОЮ, А НЕ ПРОСТО БУТИ – сороковий випуск газети «Багнет Нації»
Про
начальника ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
СБУ «на олівець»:
реєстраційна справа ДФС у Дніпропетровській області
ДФС – черговий фейк під
вивіскою з державними символами (відповідь на запит)
Встановлюємо статус
районної податкової Дніпра (проміжна відповідь ДФСУ)
Ленінська податкова Дніпра
– приватне підприємство (відповідь на запит)
Скасовуємо Постанову КМУ
«Про затвердження Положення Міністерства юстиції України»
Мін’юст не має документа
про своє утворення як державного органу (відповідь на запит)
Ще трохи, і я зареєструю
свій, приватний суд. А краще - міністерство фінансів)))
ПРИВАТНЕ МІНІСТЕРСТВО
ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (документ)
Знищення незалежності
Держави через неконституційні органи влади – документи свідчать
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ
УКРАЇНИ/МІН'ЮСТ - матеріали реєстраційної справи
Заява про відвід
«державних виконавців» Чечелівського відділу
Матеріали реєстраційної
справи Міністерства юстиції України на сайті «Багнет Нації»
Натяк на нелегітимність -
3 (клопотання до виконавчого провадження про стягнення заборгованості)
Копія еталонного тексту
закону № 3696-ІХ (про адмінштрафи для ухилянтів) зареєстрованого Мін’юстом
Відвід "державного
виконавця" - заява, запит, відповідь
Юстиція вдруге підтвердила
нелегітимність органів місцевого самоврядування у Дніпрі (документ)
Виконачва Дніпра відповіла
на запит щодо своєї правоздатності
СБУ «на олівець» -
реєстраційна справа ГУ юстиції у Дніпропетровській області
Причесуємо під
"гребінець" Конституції - відомості про облюстицію Дніпра
Копія еталонного тексту
закону № 3633-ІХ зареєстрованого Мін’юстом
В Дніпрі складено заяви на
виконавчу про повалення конституційного ладу – відео+зразок заяви
Юстиція – ланцюгові пси
системи геноциду? (повідомлення про перепис майна)
Реєстраційні відомості
Чечелівської виконавчої служби, свідчать про повалення конституційного ладу
Зобов’язавши, паралельно
розберемо «виконавчу» на атоми – журналістський запит
ПРО ОДНУ НЕКОНСТИТУЦІЙНУ
УСТАНОВУ МІН’ЮСТА – УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ В ДНІПРІ
Запит до заступника
Міністра МІН’ЮСТУ Банчука
Закон чи «авторський
твір»: що реєструє МінЮст? – еталонна копія одного «НПА»
Мін’юст не підтвердив статусу
Кабінету Міністрів України як державного органу (відповідь на запит)
Діалог з "державним
виконавцем" Лукіним М. В.
З’ЯСОВУЄМО
ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ДНІПРА – відео 1
З’ЯСОВУЄМО
ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ДНІПРА – відео 2 та реєстраційна справа ЮО
Отримати витяг/виписку про
ЮО з ЄДРПОУ
Причесуємо під
"гребінець" Конституції - відомості про облюстицію Дніпра
ПРО ОДНУ НЕКОНСТИТУЦІЙНУ
УСТАНОВУ МІН’ЮСТА – УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ В ДНІПРІ
Влад Акулов про МІН’ЮСТ в
реєстрі Dun & Bradstreet – офіційні відомості
МИ МУСИМО ВИКОНАТИ
КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ
УКРАЇНИ/МІН'ЮСТ - матеріали реєстраційної справи
Відвід "державного
виконавця" - заява, запит, відповідь
Діалог з "державним
виконавцем" Лукіним М. В.
ДОСЛІДЖУЄМО
КОНСТИТУЦІЙНІСТЬ ГУ ДПС ДНІПРА
Читайте
також: Виконавча служба Чечелівського
району Дніпра підтвердила свій приватний статус (відповідь на скаргу і запит)
Натяк на нелегітимність -
1 (клопотання до виконавчого провадження про стягнення заборгованості)
Натяк на нелегітимність -
3 (клопотання до виконавчого провадження про стягнення заборгованості)
Натяк на нелегітимність -
4 (запити на інформацію до ДВС і суду)
Громада Дніпра відвідала
недержавну виконавчу службу (відео + заява про відвід державного виконавця)
Заява про відвід
«державних виконавців» Чечелівського відділу
Продовжують вдавати з себе
держслужбовців (відповідь на заяву до «Чечелівської ДВС»)
ГУ Юстиції у
Дніпропетровській області – підрозділ приватної структури (відповідь на запит)
Мін’юст не має документа
про своє утворення як державного органу (відповідь на запит)
Державні нотаріальні
контори як приватна власність (скрінколекція)
ПРИВАТНЕ МІНІСТЕРСТВО
ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (документ)
Детально про фейкову
Чечелівську районну раду Дніпра (відповіді на запити)
ДФС – черговий фейк під
вивіскою з державними символами (відповідь на запит)
Реєстраційні відомості
Чечелівської виконавчої служби, свідчать про повалення конституційного ладу
Зобов’язавши, паралельно
розберемо «виконавчу» на атоми – журналістський запит
Виконачва Дніпра відповіла
на запит щодо своєї правоздатності
Суд - клеїть дурня, а
виконавча – словоблудить
Юстиція вдруге підтвердила
нелегітимність органів місцевого самоврядування у Дніпрі (документ)
В Дніпрі складено заяви на
виконавчу про повалення конституційного ладу – відео+зразок заяви
Читайте
також: Матеріали реєстраційної
справи Міністерства юстиції України на сайті «Багнет Нації»
Злочин зафіксовано –
матеріали реєстраційної справи установи з назвою «Дніпропетровська митниця ДФС»
Ще трохи, і я зареєструю
свій приватний суд, а краще міністерство фінансів
СБУ «на олівець» -
реєстраційна справа ГУ юстиції у Дніпропетровській області
СБУ «на олівець»:
реєстраційна справа ДФС у Дніпропетровській області
Юстиція вдруге підтвердила
нелегітимність органів місцевого самоврядування у Дніпрі (документ)
Мін’юст не має документа
про своє утворення як державного органу (відповідь на запит)
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ
УКРАЇНИ/МІН'ЮСТ - матеріали реєстраційної справи
Варто
ознайомитись:
Юстиція – ланцюгові пси системи геноциду? (повідомлення про перепис майна)
Юстиція вдруге підтвердила нелегітимність органів місцевого самоврядування
у Дніпрі (документ)
ПРИВАТНЕ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (документ)
Мін’юст про приватне НАЗК
Ілюзіон права: перетворення ВРЮ на ВРП – унікальні архівні копії
реєстраційної справи ЮО
Нас не цікавить «де відрубані руки», нас цікавить правосуб’єктність і
відповідність Конституції – досліджуємо Мін’юст
Мін’юст про приватне ДБР
Мін’юст не має документа про своє утворення як державного органу (відповідь
на запит)
Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано –
копія свідоцтва
Першу річницю утворення ГО ОПГ
«Багнет Нації» відзначили першим випуском власної газети
Збираємо кошти на перший тираж газети
«Багнет Нації»
«Екстрений» і «Спеціальний» випуски
газети «Багнет Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші
Новий номер газети «Багнет Нації», як
додаток до запиту, заяви, клопотання на правоздатність
Збираємо на друк нових випусків
газети "Багнет Нації" - оголошення
П’ятий випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський протокол про
біобезпеку»: читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»
Сьомий випуск газети «Багнет Нації»
матиме вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця
Катехізис єврея СРСР українською –
восьмий випуск газети «Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ
НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) – десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення на роботі за рішенням суду
– одинадцятий випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск
газети «Багнет Нації» від 22.02.2022
Благодійному друкованому виданню
(газеті) «Багнет Нації» півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА
КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ –
сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
МИ МУСИМО ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! -
вісімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
Людина є скарбом Природи… -
дев’ятнадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатком)
Волевиявлення: Жити по совісті… -
двадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатками)
Авторське Волевиявлення Олександра –
двадцять перший випуск газети «Багнет Нації»
Унікальні конституційні хроніки
(початок) – двадцять другий випуск газети «Багнет Нації»
Діти – майбутнє правової держави –
двадцять третій випуск газети «Багнет Нації»
Забороняємо медичні експерименти над
Людиною – двадцять п’ятий випуск газети «Багнет Нації»
Перша редакція чинної Конституції України – двадцять
сьомий випуск газети «Багнет Нації»
Конвенція про захист від насильницьких зникнень –
тридцятий випуск газети «Багнет Нації»
«Суд знає закони» – тридцять перший випуск газети «Багнет
Нації»
ЗАХИСТИ СВОЇ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ (коротко про актуальне) –
тридцять третій випуск газети «Багнет Нації»
ТВОЄ ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ – тридцять п’ятий випуск газети
«Багнет Нації»
Право на свободу та особисту недоторканність – тридцять
шостий випуск газети «Багнет Нації»
Умови та Правила не є складовою кредитного договору –
тридцять восьмий випуск газети «Багнет Нації»
ПОДАТКОВА ПОВИННА БУТИ ЗАКОННОЮ, А НЕ ПРОСТО БУТИ –
сороковий випуск газети «Багнет Нації»
ТЦК та СП від МІНОБОРОНИ - «ПЛОДИ ОТРУЙНОГО ДЕРЕВА»? –
сорок перший випуск газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський проект Сергія
Філіпенка:
а що ж по факту? - випуск 1 (замість
Держави - КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції -
УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права -
юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по факту? - випуск 4 (замість
держслужбовців - біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ -
якась АБРАКАДАБРА!)
а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ –
ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили
НПА – ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)
а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО –
ПРИВАТНЕ!)
Підтримати правозахисну
діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна
переказом на картрахунок ПриватБанку № 4731 2196 4570
7633 на ім’я Сергія Філіпенка
Інформація від правління
БН: https://t.me/pravlinnyagoopgbn
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар