- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

четвер, 22 жовтня 2020 р.

В Дніпрі продовжується протистояння поваленню конституційного ладу – заява до ДОАС

 

                                                                                                Справа №160/7958/18

                                                                                                Суддя Боженко Н.В.

 

ЗАЯВА

про забезпечення позову

24.10.2018 року Позивач 1 та Позивач 2 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, треті особи: Самарська районна у місті Дніпрі рада, Новокодацька районна у місті Дніпрі рада, Соборна районна у місті Дніпрі рада, Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, Шевченківська районна у місті Дніпрі рада, Індустріальна районна у місті Дніпрі рада, Центральна районна у місті Дніпрі рада, Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Громадська організація "Луганська правозахисна група" про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII-скликання  № 95/31 від 25.04.2018 року.



Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року позовну заяву було залишено без розгляду з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, Позивач 1 подав апеляційну скаргу. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року в адміністративній справі  №160/7958/18 скасовано, та направлено адміністративну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справ раніше визначеному складу суду від 01.09.2020року справу розподіллено судді Кадниковій Г.В., у зв’язку із перебуванням судді Кадникової Г.В. у відпустці, за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2020року справу передано судді Сидоренко Д.В.

01.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/7958/18 та 02.09.2020 року передана судді Д.В.Сидоренко для продовження розгляду. У зв’язку із заявою про самовідвід судді Сидоренко Д.В. від розгляду даної справи, згідно витягу з протоколу передачі судової справ раніше визначеному складу суду від 06.10.2020року справу розподіллено судді Кадниковій Г.В.

У зв’язку із заявою від 07.10.2020 року про самовідвід судді Кадниковій Г.В. від розгляду даної справи, згідно витягу з протоколу передачі судової справ раніше визначеному складу суду від 08.10.2020року справу розподіллено судді Захарчук – Борисенко Н.В.

У зв’язку із заявою від 09.10.2020року про самовідвід судді Захарчук – Борисенко Н.В. від розгляду даної справи, справа розподілена, з інформації від 12.10.2020 суддя Єфанова О.В. отримала адміністративна справа №160/7958/18, але у зв’язку із заявою від 13.10.2020року про самовідвід судді Єфанова О.В. від розгляду даної справи, справу розподіллено судді Боженко Н.В.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 16.10.2020року розподілена адміністративна справа №160/7958/18 та 17.10.2020року передана судді Боженко Н.В. для продовження розгляду справи у підготовчому провадженні.

У зв’язку з тим, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом визначився новий склад суду у розгляді адміністративна справа №160/7958/18, Позивач Сколков О.О. звертається 21.10.2020 року до судді Боженко Н.В. із заявою про забезпечення позову відповідно ст.152 КАС України.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 152 КАС України, Позивач стисло викладає предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Позивач оскаржує Рішенням Дніпровської міської ради від 25.04.2018 №95/31, як таке, яке порушує перелік виключної компетенції міської ради зазначеної у частині 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також не виконується Рішення Конституційного Суду України від 13 липня 2001року №11-рп/2001.

Отже, Дніпровська міська рада (VII – скликання) своїм Рішенням від 25.04.2018 №95/31, «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів», вирішила:

1. Не утворювати районі у місті Дніпрі ради після закінчення строку повноважень:

- Амур-Нижньодніпровської у місті Дніпрі ради VII – скликання;

- Індустріальної районної у місті Дніпрі ради VII – скликання;

- Новокодацької районної у місті Дніпрі ради VII – скликання;

- Самарської районної у місті Дніпрі ради VII – скликання;

- Соборної районної у місті Дніпрі ради VII – скликання;

- Центральної районної у місті Дніпрі ради VII – скликання;

- Чечелівської районної у місті Дніпрі ради VII – скликання;

- Шевченківської районної у місті Дніпрі ради VII – скликання.

 

2. Районним у місті Дніпрі радам та їх виконавчим органам вжити організаційно-правових заходів щодо припинення діяльності районних у місті Дніпрі рад та їх виконавчих органів.

3.  Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформативної політики Дніпровської міської ради:

3.1.  Протягом шести місяців з дня прийняття цього рішення надати пропозиції міському голові щодо виконавчих міської ради та органів самоорганізації населення, яким буде делеговане повноваження ліквідованих районних у місті рад та їх виконавчих органів.

3.2.  Повідомити про прийняття цього рішення через засоби масової інформації та в інший доступний спосіб.

4.  Департаменту забезпечення діяльності Дніпровської міської ради забезпечити внесення відповідних змін до Статуту територіальної громади міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням міської ради від 13.06.2001 №3/21, зареєстрованого Дніпропетровським обласним управлінням юстиції 20.06.2001р.

5.  Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Сидоренко О.М. та голову постійної комісії міської ради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Хмельникова А.О.

Предметом позовної заяви є обґрунтування необхідності відновити повноваження і діяльність районних у місті Дніпрі рад у відповідності статей 41, 51, 52, 53, 54, 55 і Розділу ІІІ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у межах статей 5, 7, 8, 9, 13, 22, 64, 132, 133, 140-143 Конституції України. Позивачі за текстом своєї позовної заяви довели, що оскаржуване ними Рішення ДМР від 25.04.2018 № 95/31, «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів», порушує декілька Рішень Конституційного Суду України, а саме:

- Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 2000р. № 1-рп/2000 про положення частини  п'ятої статті 6, частини четвертої статті 16, частин третьої та четвертої статті 41,  абзацу третього пункту  2  розділу  V  "Прикінцеві та перехідні  положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі -  Закон),  у п.1.2. зазначається, що частина п’ятої статті 6 та частини четвертої статті 16 Закону, відповідно до яких у містах з районним поділом територіальні
громади районів у містах діють як суб'єкти  права  комунальної власності  та  не  втрачають цього права в разі, якщо рішення про створення районних у містах рад не було прийнято
,  узгоджуються з положенням частини першої статті 142 Конституції України, згідно за яким територіальні громади районів у містах поряд з територіальними  громадами  міст  визначаються  як  суб'єкти права комунальної власності; частин третьої  та  четвертої  статті  41,  абзацу   третього пункту 2  Розділу  V  "Прикінцеві  та перехідні положення" Закону, відповідно до яких рішення територіальних громад міст з районним поділом  або  міських  рад щодо утворення (не утворення) районних у містах рад мають прийматися з урахуванням думки районних у  містах рад  та  членів  територіальних  громад  цих міст,  а обсяг і межі повноважень районних у містах рад (у  разі  їх  створення)  та  їх виконавчих  органів  визначаються  відповідними міськими радами за узгодженням  з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах і не можуть  змінюватися  протягом  даного скликання,  узгоджуються  як  з частиною першою статті 142, так і абзацом третім пункту 8 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, відповідно до якого "районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону".

- Рішення Конституційного Суду України від 13 липня 2001р. № 11-рп/ 2001 вирішив:

« п.2.  Під  поняттям  "організація управління районами в містах", що міститься в частині п'ятій статті 140  Конституції  України,  в системному   зв'язку   з  її  статтями  142,  143  треба  розуміти повноваження міських рад як  органів  місцевого самоврядування в містах з  районним поділом    приймати рішення щодо матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи не утворення в місті районних рад та в разі їх утворення  визначення  обсягу і меж  повноважень районних  рад;  адміністративно-територіального устрою та з інших питань у межах  і  порядку, визначених Конституцією та законами України.

 

- Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2002року №12-рп/2002, про положення частини першої статті140 Конституції України в необхідному розуміти так, що місцеве самоврядування як  права  територіальної  громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

 

Позивачі у адміністративній справі доводять, що приведені обставини у позовній заяві про не відповідність оскаржуваного ними Рішення № 95/31 від 25.04.2018року щодо норм прямої дії Конституції України та положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Додають до матеріалів справи належні і достовірні докази, згідно яких можна дійти висновку, що Дніпровська міська рада не має відповідних повноважень приймати будь-яке рішення тому, що територіальна громада міста Дніпропетровська, як і міста Дніпра не утворювала Дніпровську (Дніпропетровську) міську раду.

 

Згідно частини 3 статті 140 Конституції України: «Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи». Ключовим значенням у цьому положенні є те, що  місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом. У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» відсутній порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою. У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», є визначення тільки поняття про територіальну громаду, є поняття про місцеве самоврядування де територіальна громада здатна самостійно вирішувати питання місцевого значення, є також поняття про те, що первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Однак, приведені норми положень та в цілому цей Закон не передбачає порядок створення жителями сіл, селищ, міст територіальної громади та утворення територіальною громадою органів місцевого самоврядування, як то зазначено у першому абзаці першої частини статті 143 Конституції України, де визначається, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Отже, у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» відсутній порядок створення територіальної громади жителями села, селища і міста, та утворення територіальною громадою органів місцевого самоврядування. Такі висновки, приводить Позивач до розуміння того, що відповідно частини 3 статті 143 Конституції України, є саме згадка про Закон України про територіальну громаду, яким саме повинен бути урегульований порядок створення територіальних громад і утворення ними органів місцевого самоврядування, але такого Закону на сьогодні не існує.

 

Відповідно до «Перехідних положень» Конституції України, Верховна рада України здійснює свої повноваження до березня 1998року. Основним повноваженням ВРУ, це прийняття Законів та Постанов, які відповідають Конституції України. Отже, до 1998 року Закон України про територіальні громади мав бути. Підтвердження такої думки Позивача є те, що у частині 8 «Перехідних положень» Конституції України, саме згадується про обрання нового складу рад. Про районні ради у місті згадуються окремим абзацом цієї частині де зазначається, що районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» був затверджений у травні 1997 року, і в цьому згаданому Законі є стаття 41, якою визначається особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів. Посилаючись на ці особливі повноваження, Позивачі у своєї позовній заяві, саме і доводили незаконність прийняття Дніпровською міською радою Рішення № 95/31 від 25.04.2018року. Крім того, доводили у позовної заяві не виконання статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою передбачене дострокове припинення повноважень ради, умови якої Дніпровською міською радою не були додержані.

 

Однак, Позивач, у своєї заяві про забезпечення позову просить суд звернуть свою увагу саме на відсутність Закону України про територіальні громади тому, що утворення або не утворення районних у місті рад, а також порядок їх ліквідації регулюється законом, якого ВРУ до 1998 року не прийняла і до тепер такого закону немає. Відсутність такого закону ставить під сумнів  законність діяльності самої Дніпровської міської ради з 1998року, та прийняття нею будь-яких Рішень не дотримуючись виконання положення частини 8 «Перехідних положень» Конституції України, де чітко визначений строк діяльності міської ради, яку утворили за радянських часів. Отже, сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до обрання нового складу цих рад у березні 1998 року, тобто строк діяльності Дніпровської міської ради, утвореної за часів радянської ради, повинен бути завершений у березні 1998 року, а  на підставі Закону України про територіальні громади, продовжить, як орган місцевого самоврядування утворений територіальною громадою. А по скільки такого Закону до тепер не існує, склад депутатів Дніпровської міської ради змінювався, а правовий статус утворення ради залишався за законом, час виконання був вичерпаний і скасований з прийняттям Конституції України, і був таким, що не відповідає положенням Конституції України. Отже, сьогодні, Дніпровська міська рада здійснювати визначені положеннями Конституцією України повноваження органів місцевого самоврядування не може тому, що залишається утвореною за законами, які втратили чинність і не нормами, які не відповідають чинності Конституції України. Тому, оскарження, Позивачами Рішення № 95/31 від 25.04.2018 року Дніпровської міської ради має цілком логічну мотивацію.

 

Така думка Позивача цілком співпадає з роз’ясненнями Рішень Конституційних Судів України, про які Позивачі згадують і приводять свої посилання у позовній заяві.

 

Виходячи з вище приведеного, Позивач, просить суд звернуть свою увагу, що у Позивачів по адміністративній справі з’явились підстави для забезпечення позову у зв’язку з прийняттям Дніпровською міською радою Рішення № 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради».  За текстом Рішення № 80/60 від 02.09.2020 року є посилання на статтю 140 Конституції України, на статті 11, 24, 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також на Рішення ДМР № 95/31 від 25.04.2018 року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів».

 

Рішення ДМР № 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», на думку Позивача, має очевидні ознаки протиправності такого рішення, дії чи бездіяльності Дніпровської міської ради, та порушення прав, свобод, або інтересів Позивачів, які звернулися до суду із позовною заявою, та жителів районів у місті Дніпра, які вони, як депутати районних у місті рад представляють, таким рішенням, дією якою порушують Конституцію та Закони України.

Очевидність протиправності дії Дніпровської міської ради, що своїм Рішення № 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», посилається на статтю 140 Конституції України, норми цього положення визначають, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Однак, у тексті Рішення №80/60 від 02.09.2020року, ми не знаходим посилання про участь районних територіальних громад у погодженні таких намірів з боку Дніпровської міської ради.

 

Наступне, Позивач, звертає знов увагу суду на частину 3 статті 140 Конституції України, і просить суд дослідити таке:  «Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи». За умовами цього положення місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, але Закону, який би визначав порядок безпосередньо та через органи місцевого самоврядування здійснювати територіальною громадою місцеве самоврядування – не існує на сьогодення. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» такого порядку не визначає, і Позивач вже про це попередньо згадував. Отже, Відповідач по адміністративній справі №160/7958/18, Дніпровська міська рада робить посилання на статтю 140 Конституцію, але не доводить свою відповідність дій до положення цього Основного Закону. У матеріалах адміністративної справи є належні і достовірні докази того, що жителі міста Дніпра не створювали територіальну громаду і не утворювали органи місцевого самоврядування, а тому норма цього положення, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою залишається не виконаною. Підтвердженням такої думки Позивач посилається на відсутність доведеності з боку Відповідача правомірності свого рішення, та доказування своїх дії чи бездіяльності відповідно частини 2 статті 77 КАС України.

Наступна ознака, яка доводить протиправність прийнятого рішення те, що статті 11, 26, і 54  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ніякого відношення до створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради не мають. У частині 1 статті 54  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено: «Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад». Тобто, у цій нормі мова йде про створення відділів, управлінь та інших виконавчих органів, а ні адміністрації районів. У розділі 2.2. розяснення Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2000 від 09.02.2000 не згадується про повноваження у міської ради створювати адміністрації районів. Приведене Рішення Конституційного Суду України надає більш чітке тлумачення норм статей 11 і 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо створення радами виконавчих органів, а не адміністрацій районів замість адміністративних центрів, якими є адміністративно-територіальні одиниці, які представленні районними у місті радами. У абзаці першому ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яке має згадку про єдиний адміністративний центр, але це мається на увазі адміністративно-територіальна одиниця. Що таке адміністративно-територіальна одиниця, надається пояснення у другому абзаці цієї статті, де визначено, що адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село, а Дніпровська міська рада своїм Рішенням № 95/31 від 25.04.2018 року ліквідовує адміністративно-територіальну одиницю, ліквідовуючи районні у місті ради, замість чинного адміністративного центру за Рішенням № 80/60 від 02.09.2020 року, утворює адміністрацію району, яка не має Конституційне визначення і дії такої виконавчої структури протирічать визначеним нормам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є не чинними і некчемними.

 

З огляду на вище приведені обставини необхідність забезпечення позову у відповідності частини 2 статті 150 КАС України обумовлюється тим, що в разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист, поновлення порушених прав, свобод і інтересів Позивачів, у визначенні очевидності ознак протиправності Рішення Дніпровської міської ради VII-скликання № 95/31 від 25.04.2018 року, та у подальшому задоволенні судом позовних вимог і захисті людей і членів районних у місті територіальних громад міста Дніпро, а також в захисті встановленого адміністративно-територіального устрою України у місті Дніпрі, шляхом визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII-скликання №95/31 від 25.04.2018 року (надалі – Рішення), яке протирічить Конституції України, Рішенням Конституційних Судів, деяким положенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що може бути унеможливлене або потребуватиме значних зусиль та часу при виконанні рішення суду.

 

Очевидністю вище приведеної думки є ознаки протиправності рішення Рішенням № 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», яке дуже тісно пов’язане з протиправним Рішення № 95/31 від 25.04.2018 року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів», прийняття яких посилюють протиправні дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушують права, свободи або інтересів Позивачів у здійсненні ними своїх повноважень, як депутатів районних у місті рад, якими їх наділили за результатами голосування жителі районів у місті Дніпро.

 

Також необхідно враховувати, що ознаки протиправності оскаржуваного Рішення № 95/31 від 25.04.2018 року щодо порушених прав, свобод і інтересів Позивачів та людей і членів районних у місті територіальних громад міста Дніпро є очевидними, оскільки застосування у Рішенні № 95/31 від 25.04.2018 року ст.6 Європейської хартії місцевого самоврядування не зовсім коректне, яке є частиною національного законодавства України, що зобов’язує посадовців органів міської ради не тільки посилатися на дію цього нормативно - правового акту, а виконувати цей нормативно-правовий акт та додержуючись норми прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України, під час своїх безпосередніх дій  щодо прийняття своїх рішень. Продовженням очевидності порушених прав, свобод і інтересів Позивачів та людей і членів районних у місті територіальних громад міста Дніпро, є Рішення ДМР №80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради».

У мотивуючих частинах обох Рішень, згадується про статтю 140 Конституції України, але застосування самої цієї статті під час формування обох Рішень не відбувається. У текстах постановочних частин обох Рішень, приводиться стаття 140 Конституції України, але можливість  виконання прав територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України, Дніпровською міської радою не надається. Дніпровська міська рада узурпує права територіальної громади, бере на себе ті функції, які їй не надавалися та не передбачені Конституцією і законами України. Можливо умурування прав територіальної громади Дніпровською міською радою відбувається тому, що жителі територіальних громад районів у місті не приймали участі у прийняті рішення територіальною громадою міста в утворенні єдиного адміністративного центу міста Дніпра – Дніпровську міську раду, та частина 8 «Перехідного положення» Конституції України залишається не виконаною.

Требо зауважить, що порядок забезпечення позовної заяви требо здійснити на підставі очевидних фактів руйнації та узурпації прав, свобод і інтересів не тільки Позивачів, а жителів районів у місті за ознакою, що обидва Рішення були затверджені без участі самих районних громад у місті Дніпро, і це є очевидним фактом. Бо у тексті обох Рішень немає жодного посилання про проведені обговорень серед територіальних громад у районах міста про ліквідацію адміністративно-територіальних одиниць та створення адміністрацій районів.  Відсутні посилання на обговорення і прийняття рішень у районних територіальних громад, то протиправність обох Рішень стає очевидною тому, шо оскаржувані Рішення порушують вимоги статті 41 і 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому не була витримана також можлива процедура дострокового припинення районних рад у місті Дніпро. Отже, обумовленість необхідності забезпечення позову має свою під ставність.

 Також требо зазначити, що застосування підстав зазначених у частині 2 статті 152 КАС України пов’язане з тим, що жителі районів міста Дніпра позбавлені можливості реалізувати свої конституційні права відповідно до положення статті 38 Конституції України. Відсутність висування кандидатів до районних у місті рад та проведення організації виборчого процесу до районних у місті рад, є також очевидним фактом порушення прав, свобод і інтересів не тільки Позивачів, а і усіх жителів районних територіальних громад міста Дніпро, за причин дії виконання обох Рішень. 

Згідно з Основним Законом держави Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини і громадянина визначають зміст і спрямованість діяльності держави (статті 1, 3, 8).

Конституція України закріпила право громадян вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (частина перша статті 38).

Виборчі права громадян України – це гарантовані Конституцією України та Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні; виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством (частини перша, четверта статті 6 Кодексу).

Не допускаються обмеження щодо участі громадян України у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та Кодексом (частина восьма статті 7 Кодексу).

Громадяни України, які є виборцями, мають право висування кандидатів на виборах, що реалізується ними через політичні партії (далі – партії) та їхні місцеві організації або шляхом самовисунення у порядку, встановленому Кодексом (стаття 11 Кодексу).

Статтею 216 Виборчого Кодексу врегульовано загальний порядок висування кандидатів у депутати. Частиною четвертою вказаної статті встановлено певні вимоги щодо реалізації права висування кандидатів на місцевих виборах, зокрема стосовно одночасного висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Відповідно до статті 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Однак, всі ці правові можливості жителів районних територіальних громад гарантовані статтями 7, 8, 9, 22, 38 Конституції України скасовуються Рішенням ДМР № 95/31 від 25.04.2018 року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» та Рішенням ДМР № 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради». Можна уявити, що не вже, згаданими Рішеннями Дніпровської міської ради, яка діє не у спосіб визначений Конституцією України, можна скасовувати положення чинної Конституції України.

 

Визнаючи соціальну та правову загрозу порушення своїх прав і свобод і жителів міста Дніпра, та надану підставність визначену частинами 1 і 2 статті 151 КАС України,  Позивачі, мають право звертатися до суду про необхідність забезпечення позову з метою захисту своїх Конституційних прав, свобод і інтересів у судовому порядку та з метою забезпечення виконання Рішень Конституційних Судів України від 09 лютого 2000р. № 1-рп/2000;  від 13 липня 2001р. № 11-рп/ 2001;  від 18 червня 2002 року №12-рп/2002. Оскільки, на їх переконанні існує загроза не виконання рішення суду тим, що Відповідач посилює порушення прав, свобод і інтересів по відношенню до Позивачів, їх конституційні гарантії стабільності суспільних відносин між органами самоврядування та членами територіальної громади міста Дніпро, не надаючи впевненості у тому, що існуюче загальне становище погіршується не виконанням Дніпровської міської ради положень Конституції та законів України, та на прикладі Рішення ДМР № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» та Рішення ДМР № 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради».

Отже, невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду після результатів проведення виборчої компанії без обрання нового складу депутатів до районних у місті рад, щодо виконання статей 16, 41 і 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ускладнити можливість Позивачів зупинити виконання Рішення ДМР № 95/31 від 25.04.2018 року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» та Рішення ДМР №80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», після прийняття рішення суду.

Якщо судом буде задоволена позовна вимога, то наслідки виправлення і повернення до норм чинного законодавства буде вимагати значних зусиль не тільки Позивачів, а в цілому всього суспільства районних територіальних громад. Будуть витрачені значні кошти з бюджету міста на відтворення діяльності районних у місті Дніпрі рад. Жителі міста, як члени районних територіальних громад міста Дніпро, втратять свої права зазначені у статті 38 і статті 140 Конституції України, позбудуться впевненості, що виконання Конституції і законів України взагалі може бути можливим. Необхідність забезпечення позову наддасть цю можливість останньої надії, що таки можливо, у існуючих обставинах, коли оскаржувані Рішення можуть позбавити Позивачів і жителів міста їх прав і свобод, або під час розгляду вимог позовної заяви, з допомогою неупередженого складу суду та самої судової гілки, як державної влади, все таки можливо зберегти права територіальних громад на участь у вирішені питань, що належить їм. Тому, необхідність забезпечення позову, це повернення суб’єкту владних повноважень до виконання Конституції і законів України, зараз і тепер!

Враховуючи обов’язковість виконання положень статей 38 і 140 Конституції України, обов’язковість виконання Рішень Конституційних Судів України від 09 лютого 2000р. № 1-рп/2000;  від 13 липня 2001р. № 11-рп/ 2001;  від 18 червня 2002 року №12-рп/2002., на підставі статі 150, ч.1 і 2 ст.151, ст.ст.153 і 154 КАСУ, з метою захисту судом прав і інтересів Позивачів, та недопущення дій Відповідача, які мають ознаки протиправності ним ухвалених нормативно-правових актів, які оскаржуються,  ПРОШУ:

1. Забезпечити позов шляхом:

1. Зупинити дію Рішення ДМР № 95/31 від 25.04.2018 року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» та дію Рішення ДМР № 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», як обох взаємопов’язаних між собою нормативно-правових актів.

2. Заборонити Відповідачу по адміністративній справі №160/7958/18 вчиняти певні дії щодо виконання Рішення ДМР № 95/31 від 25.04.2018 року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» та Рішення ДМР № 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради».

3. Призначити розгляд видів забезпечення позову у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений строк.

4. Враховуючи суспільну значимість вирішення обставин справи забезпечити позов повністю.

5. Постановити Ухвалу про забезпечення позову та зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

6. Повідомити учасників справи про прийняте судом рішення у відповідні строки.

 

 

 

 

 

Додаток:

1.   Квитанції судового збору.

2.   Копія заяви про забезпечення позову для відповідача.

3.   Копія Рішення ДМР № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» знаходиться у матеріалах справи.

4.   Копія Рішення ДМР №80/60 від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради» із додатками.

5.   Копії Рішень Конституційних Судів України від 09 лютого 2000р. № 1-рп/2000;  від 13 липня 2001р. № 11-рп/ 2001;  від 18 червня 2002 року №12-рп/2002., які не виконуються Дніпровською міською радою знаходяться у матеріалах справи. 

 

                          «21» жовтня  2020року                  

Хронологія даного питання в матеріалах на сайті "Багнет Нації": Поцріот філатов вирішив влаштувати державний переворот?

Група відомих правозахисників Дніпра представлятиме позивачів у справі проти Дніпроміськради

Жодних «шкурняків» - виключно інтереси громади: яке рішення Дніпроміськради ми скасовуємо

Окружний адмінсуд Дніпра зобов’язав міськраду надати правоустановчі документи

Суддя Лозицька самовідвелася у справі щодо рішення Дніпроміськради. І тому є вагомі причини…

В своїй ухвалі про самовідвід суддя Лозицька заявили про тиск щодо неї з боку представників позивачів

Заяви судді Лозицької є безпідставними, а її поведінка неприпустимою – черговий запит до суду

No comments – укази про призначення судді Лозицької І. О.

Між молотом і ковадлом: вже третій суддя накивав п’ятами від розгляду справи про незаконне рішення приватної Дніпроміськради

Верховна Рада не реєструвала, а Казначейство не обслуговує: як вилазить «фількина грамота» щодо компетенції (легітимності) Дніпроміськради

Дисциплінарна скарга до ВРП і ВККСУ стосовно поведінки судді окружного адмінсуду Дніпра

Дніпропетровський окружний адмінсуд про повноваження своїх суддів

В Дніпрі відбулося підготовче засідання щодо скасування незаконного рішення «міської ради»

Підсумовуючи друге підготовче засідання в справі щодо скасування рішення Дніпроміськради

«Антиконституційний хор» судді Олійника?

Суддя Олійник підтвердив відсутність «в природі» правоустановчих документів Дніпроміськради

В справі по скасуванню рішення ДМР заявлено відвід судді Олійнику

Навіщо суддя Олійник В. М. перевищує владні повноваження?

Судді ДОАС Олійнику В. М., вдруге, заявлено про відвід

16.07.2019: відвід судді ДОАС Олійника В. М., втретє – відеоблок

30.07.2019 відвід судді ДОАС Олійника В. М., втретє – заява + відео

Сказано – Зроблено!: скарга до ВРП на поведінку судді ДОАС Олійника В. М.

Дніпро: у справі щодо скасування незаконного рішення Дніпроміськради "самовідвівся" четвертий суддя (відео)

Найкращою рекламою діяльності ГО «Багнет Нації», є ухвала судді ДОАС Олійника В. М., про самовідвід

Найкращою рекламою діяльності ГО «Багнет Нації» є ухвала судді ДОАС Олійника В. М., про самовідвід

Дніпро: у справі щодо скасування незаконного рішення неконституційної міськради самовідвівся п’ятий суддя

Суддя ДОАС Олійник поскаржився до ВРП і ГПУ про втручання в його діяльність

Дніпро: на підтвердження нелегітимності міськради самовідвівся шостий суддя – ухвала

В Дніпрі відводять суддю із-за його призначення Президентом УРСР Зеленським

Відсутність державних символів і повноважень не є аргументацією для відводу судді

ВРП не підтвердила тиску на правосуддя з боку ГО «Багнет Нації» - висновок і рішення ВРП

В Дніпрі зареєстровано заяву про злочин на мера Філатова і членів його злочинного угруповання

В Дніпрі відбулася Установча конференція ГО «Державотворець», трохи суду, і багато силовиків

Підсумки місячного «кошмарингу» системи: шосте коло правового коловрату

Дніпро: Коловратовірус як інфекційноконституційна пошесть в лікуванні недосуддів Жовтневого суду УРСР

Поліцейські Соборного ВП Дніпра вивчатимуть КПК в рамках відкритих на них кримінальних проваджень

"Державотворці" Дніпра започаткували «правовий коловрат» в Соборному районі міста

В Дніпрі складено вісім заяв про злочин на колегію суддів ТААС

Наша пісня гарна й нова… «ДМР! Де, установчі документи???»

В Дніпрі триває відновлення конституційного ладу, навіть в умовах «карантину»

Суддя ДОАС Голобутовський переніс засідання у зв’язку з неявкою відповідача (відео і текст клопотання)

Конституційна драма: черговий самовідвід судді у справі щодо скасування незаконного рішення ДМР – ухвала

В Дніпрі зареєстровано п’ять заяв на суддю ДОАС Кадникову, через неправосудне рішення

Читайте також: КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ІНДУСТРІАЛЬНА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

НОВОКОДАЦЬКА (ЛЕНІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

САМАРСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

СОБОРНА (ЖОВТНЕВА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЦЕНТРАЛЬНА (КІРОВСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЧЕЧЕЛІВСЬКА (КРАСНОГВАРДІЙСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ШЕВЧЕНКІВСЬКА (БАБУШКІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Сталося!!! Мін’юст підтвердив, що Дніпроміськрада – приватна установа!

СБУ «на олівець»: реєстраційна справа виконавчого комітету ДМР

«Громадські слухання» по обговоренню проекту статуту територіальної громади Дніпра

Викидень Дніпровської міськради КП «Міські причали» ДМР – реєстраційні документи

КП «Жилсервіс – 2» ДМР: матеріали реєстраційної справи

«Курка – то не птах, а Дніпроміськрада – то не орган місцевого самоврядування!» – документи реєстраційної справи ДМР

КП «Жилсервіс – 2» ДМР: вся суть КП, в табличці із пап’є-маше

КП «Теплотранс» зізнається у скоєному злочині і пропонує стати співучасником – відповідь на запит

Когнітивний дисонанс: КП «Муніципальна варта» ДМР з КВЕДом діяльності приватних охоронних структур – реєстраційні документи

Ляпи невігласів, чи свідоме підроблення документів – реєстраційні дані Дніпроміськради і її виконкому

Виконавчий комітет ДМР – неконституційний орган (документи свідчать)

Дніпропетровська міська рада – неконституційний орган (документи свідчать)

Інформаційна бомба або початок кінця: Увага!!! Всі міські, сільські, районні і обласні ради зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності – унікальні документи на сайті "Багнет Нації"

Дніпроміськрада та виконавчий комітет, як приватні підприємства – витяги з реєстру

Дніпроміськрада – сурогатний орган місцевого самоврядування (відповіді на інфозапити)

Інформаційна бомба або початок кінця: законодавства, яке регулює утворення органів влади і місцевого самоврядування, не існує – відповідь ВРУ

Конституційна драма: черговий самовідвід судді у справі щодо скасування незаконного рішення ДМР – ухвала

Не дозволимо узурпацію місцевого самоврядування в Дніпрі

Демарш колегії суддів у Дніпрі - ухвала

Дніпро: зупиняючи повалення конституційного ладу - відео

01.10.2020 Відвід судді ДОАС Сидоренка Д. В. у справі щодо скасування рішення ДМР – (відео + заява)

Чи відповідає ДСТУ 4163-2003 рішення ДМР від 25.04.2018 № 95/31?

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii

Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності громадського об’єднання ГО «Багнет Нації» можна здійснити переказом на картку ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного устрою України!


Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -