Принаймні,
деякий час разом з інтригою, для свідомих, та й не свідомих пересічних,
завдячуючи неймовірним зусиллям багнетівців з Дніпра, залишатиметься
нереалізованими мріями зміна встановленого Конституцією територіального устрою
України, а також спотворення колаборантом без конституційного громадянства
Самостійної української держави України порошенком системи судоустрою, основним
принципом якої є територіальна юрисдикція.
Дякуємо всім небайдужим за підтримку.
Підтримати
правозахисну діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет
Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку №
4731 2196 4570 7633 на
ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм:
https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук:
https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт
«Багнет Нації»: http://bagnetnacii.blogspot.com
Касаційний адміністративний суд в
складі
Верховного Суду
вул. Московська, 8, корп. 5, м. Київ, 01029
Особи, які подають касаційну скаргу:
Скаржник (ПОЗИВАЧ) Сколков Олександр Олександрович,
Інші особи, які беруть участь у справі:
ВІДПОВІДАЧ: Дніпровська
міська рада,
ЄДРПОУ 26510514
49000, м.Дніпро,
просп. Дмитра Яворницького,
75,
тел. (056) 744 34 43
Е-майл: dmsvip@dniprorada.gov.ua
Треті особи на стороні
позивачів,
які не заявляють самостійних вимог: Громадська організація «
Луганська
правозахисна група»
Калюжного Юрія Геннадійовича,
Амур-Нижньодніпровська
районна
у місті Дніпрі рада
Код ЄДРПОУ: 34734570
просп. Мануйлівський, 31, м. Дніпро, 49023,
тел.
(0562) 23-20-84,
факс (0562) 23-04-74, (0562) 23-04-56
е-mail: office@andrada.gov.ua
Індустріальна района у місті рада
Код ЄДРПОУ: 34059942
49081, м. Дніпро, Індустріальний район, пр.
просп. Слобожанський, 8
тел. (0562) 23-60-12
Новокадацький районна
у місті Дніпрі рада
Код ЄДРПОУ: 26508865
49064,
м. Дніпро, Новокадацький район,
просп. Сергія Нігояна, б 77,
тел. (056) 767-14-50,
(056) 726-86-81 (факс)
е-mail: lensovet@ukr.net
Самарська районна
у місті Дніпрі рада
Код ЄДРПОУ: 25724070
49127, м. Дніпр,
вул.20
– Річчя Перемоги, б.51,
тел. (056) 728-20-78
е-mail: kancelaria_sam@ukr.net
Соборна районна
у місті Дніпрі рада
Код ЄДРПОУ: 33857416
49027,
м.Дніпро, площа Шевченка, б.7
Тел.(056) 745-15-37
Центральна районна
у місті Дніпрі рада
Код ЄДРПОУ: 33808797
49038,
м.Дніпро,
вул. Князя Ярослава Мудрого, б.42
Тел.(056) 744 17 02
Чечелівська районна
у місті Дніпрі рада
Код ЄДРПОУ: 34497571
м. Дніпро, просп. Пушкіна 65,
тел. +38(0562)
31 84 56,
е-mail: rada@chechdp.gov.ua
Шевченковська районна
у місті Дніпрі рада
Код ЄДРПОУ: 34059261
49069, м.Дніпро, вул.
М. Грушевського, 70
тел.:
(056) 720-93-80
e-mail: 34059261@mail.gov.ua
Справа № 160/7958/18
Суддя І
інстанції Рищенко
А.Ю.
Судді Третього апеляційного
адміністративного суду:
головуючого
- судді Лукманової О.М.
(доповідач);
суддів:
Божко Л.А., Дурасової Ю.В.
КАСАЦІЙНА СКАРГА
на
постанову Третього
апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 11.11.2021року
та Рішення Дніпропетровського окружного
адміністративного
суду від 22.02.2021року
Підстави касаційного оскарження,
які Скаржник застосовує у оскаржені судових рішень.
Скаржник своєю позовною заявою від 24.10.2018року до Дніпровської міської
ради вимагав від Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнати протиправним та нечинним
рішення Дніпровської міської ради VII-скликання № 95/31 від 25.04.2018 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021року відмовлено
повністю у задоволені позовної заяви до Дніпровської міської ради.
Скаржник не погодився з рішенням суду першої інстанції і звертається з
апеляційною скаргою від 05.04.2021року до Третього апеляційного
адміністративного суду з вимагаю про скасування
рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021року по адміністративній справі № 160/7958/18,
повністю, та ухвалити нове рішення у відповідній зміні рішення, а також визнати, що суддею Рищенко А.Ю. розглянуто
адміністративну справу № 160/7958/18 з порушення норм
процесуального права, справу розглянуто неповноважним складом суду, що є
обов’язковою підставою для скасування судового рішення від 22.02.2021 та
ухвалення нового рішення Третім апеляційним адміністративним судом.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
11.11.2021року, залишається без задоволення апеляційна скарга Сколкова
Олександра Олександровича. Рішення Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 22.02.2021 року у адміністративній справі
№160/7958/18 – залишена без змін.
Скаржник не
погоджується із судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, та
звертається із касаційним оскарженням.
Скаржник рахує, що підставами
касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судами норм
матеріального права та порушення норм процесуального права на підставі частини 1, пункту 1, 3 і 4
частини 4 статті 328 КАС України, з врахуванням підпункту «а» і «в»
пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має
фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має
значний суспільний інтерес.
Судова колегія, Постановою Третього апеляційного адміністративного суду
від 11.11.2011 року, стосовно оскаржуваного рішення Дніпропетровського
окружного адміністративного суду від 22.02.2021року, не застосовувала норму права
з урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду по справі: №826/10249/18 від 17 червня 2020 року; №826/16935/18 від 30 березня 2020 року; №855/111/20 від 12 листопада 2020, що стає підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частині 4 статті 328 КАС України.
У постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2011 та Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного
суду від 22.02.2021року, які оскаржуються, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми
права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду по справа № 640/23179/19 від11 березня 2021 року, що стає підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 3 частині 4 статті 328 КАС України.
Постанова колегії суддів Третього
апеляційного адміністративного суду від 11.11.2011 та Рішення
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021року, оскаржуються
також з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України.
У відповідності пункту
1 і 3 частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2011 та Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного
суду від 22.02.2021року, та направлення справи на новий судовий
розгляд є порушення норм процесуального
права, на які посилається Скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило
встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення
справи, за якими суд необґрунтовано
відхилив клопотання про витребування, дослідження, огляд доказів, інші
клопотання (заяви) учасників справи щодо
встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи,
а також суд першої та апеляційної інстанції суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про
обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Відповідно пунктів 1, 2 і 4 частини 3 статті 353 КАС України, обов’язковою
підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд,
є порушення норм процесуального права тому, що в ухваленні судових рішень брали участь судді, яким було заявлено
відвід, а також суд першої і
апеляційної інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та обов’язки
осіб, які не були залучені до участі у справі, що цілком доводить те, що справу розглянуто і вирішено неповноважним
складом суду.
Щодо питання строку подання касаційного оскарження.
Відповідно
частини 1 статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення
подається протягом тридцяти днів з
дня його проголошення. Частиною другою цієї статті Кодексу, зазначається, що
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його
проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на
касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Постанова
колегії суддів Третього апеляційного
адміністративного суду від 11.11.2021, за справою № 160/7958/18, скаржником була одержана 15.12.2021року, у приміщені поштового
відділку №40 (49040)
День складення повного судового рішення требо вважати 15.11.2021року, на підставі
автоматизованої системи документообігу суду за підписом судді О.М. Лукманової.
Отже, згідно частини
2 статті 329 КАС України, учаснику справи, повне рішення суду не були вручені у
день його повного складення тексту, а тому строк на касаційне оскарження
передбачено протягом тридцяти днів з дня
вручення йому такого судового рішення. Рішення суду було вручене позивачу
(скаржнику) у приміщені поштового відділку 15.12.2021року.
Скаржником підписане зворотне
поштове повідомлення про одержання замовного листа №4900094545353
Копія конверту
замовного листа та Трекінг проходження замовного листа може бути підтвердженням
одержання скаржником судового рішення.
Отже останнім днем
подання касаційного оскарження буде 14.01
2022року.
Відповідно частини 1
статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного
дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано
його початок.
Тобто, початком
строку касаційного оскарження одержаного рішення апелянтом требо рахувати з
16.12.2021 року. Останній день строку подання апелянтом скарження требо
рахувати 14.01.2022року.
Відповідно частини 1
статті 122 КАС України, скарга може бути подано в межах строку звернення до
адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності
частини 9 статті 120 КАС України, строк не вважається
пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи
матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними
засобами зв’язку.
Згідно частини 1
статті 121 КАС України, та пункту 7 частини 2 статті 330 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений
законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим
Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно частини 4
статті 121 КАС України, одночасно із поданням заяви про поновлення
процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга,
документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відповідно частини 4
статті 332 КАС України, Скаржник (Позивач)
звертається із письмовою заявою про поновлення строку на
касаційне оскарження, яке здійснюється колегією суддів суду касаційної
інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, та звертається з проханням, врахувати виконаними ним
умови строку касаційного оскарження відповідно частини 1 та частини 2 статті
329 КАС та відкрити касаційне провадження відповідно частини 1 статті 334 КАС
України.
Відповідно до
частини 3 статті 330 КАС України, Скаржник (Позивач) звертається з клопотанням про розгляд справи за
його участю, та просить,
касаційне оскарження, за адміністративною справою № 160/7958/18, згідно пункту 1 частини 4 статті 12 КАС України,
розглядати з викликом усіх учасників
справи у загальному провадженні.
Відповідно до
частини 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги, Скаржником
(Позивачем) додається документ про
сплату судового збору, а також копії касаційної
скарги відповідно до кількості учасників справи. Скаржником (Позивачем) сплачений судовий збір у сумі 1409,60грн., а оригінал документу
(квитанція) про сплату судового збору додається до касаційної скарги. Сума
судового збору у жовтні 2018році складала 704,80грн.
Відповідно касаційна скарга складає 200 відсотків ставки, що
підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги не майнового характеру складає 1409,60грн.
Короткий зміст історії справи, та оскаржуваних судових рішень
24.10.2018
Пославський Олександр Олександрович і Сколков
Олександр Олександрович звернулись до
Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до
Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо
предмету спору на стороні позивачів - Громадська організація "Луганська
правозахисна група", в якій просять визнати протиправним та нечинним
рішення Дніпровської міської ради VII-скликання № 95/31 від 25.04.2018.
Ухвалою суду від
26.11.2018 року (суддя - Барановський Р. А.) було відкрито провадження в адміністративній
справі та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
09 січня 2019 року до
Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Пославського
О.О. та Сколкова О.О. про забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення
Дніпровської міської ради VII-скликання № 95/31 від 25.04.2018 року.
Ухвалою суду від
19.02.2019 року, суддею Лозицькою І.О. було відмовлено в заяві про забезпечення
позову шляхом зупинення дії Рішення Дніпровської міської ради VII-скликання №
95/31 від 25.04.2018 року.
20.02.2019 року
ухвалою суду, відповідна адміністративна справа № 160/7958/18, була прийнята
суддею Лозицькою І.О. до свого провадження та призначена до розгляду за
правилами загального позовного провадження.
26.02.2019 року суддя
Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., подала заяву
про самовідвід.
Згідно реєстру передачі справ судді №760/14 від
27.02.2019 року дану справу передано судді Кучмі К.С. 28.02.2019 року.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату
Дніпропетровського окружного
адміністративного суду № 386д від 07.03.2019 року
здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із
ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення 06.03.2019
року про самовідвід судді Кучми К.С. від розгляду даної справи.
11.03.2019року позивач Сколков О.О. і представник
третьої особи ГО «Луганська Правозахисна Група» Калюжний Ю.Г. звернулися із апеляційною
скаргою на Ухвалу Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 19.02.2019року, судді Лузицька І.О., про відмову
забезпеченні позову про зупиненні дії Рішення Дніпровської міської ради
VІІ-скликання №95/31 від 25.04.2018року.
Постановою Третього
апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 року, колегія суддів у
складі: Шлай
А.В., Прокопчук Т.С., Кругового О.О., апеляційну скаргу позивача Сколкова О.О.
і представника третьої особи ГО «Луганська Правозахисна Група»
Калюжного Ю.Г. – залишили без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного
суду від 19 лютого 2019 р. в адміністративній справі № 160/7958/18 залишили
без змін.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи
між суддями від 07.03.2019 року справу передано судді Олійнику В.М.
Згідно розпорядження керівника апарату
Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 964д від 16.09.2019 року
здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із
ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 12.09.2019
року про самовідвід судді Олійника В.М. від розгляду даної справи.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи
між суддями від 16.09.2019 року справу передано судді Златіну С.В.
Згідно розпорядження керівника апарату
Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 977 д від 18.09.2019 року
здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із
ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 18.09.2019
року про самовідвід судді Златіна С.В. від розгляду даної справи.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи
між суддями від 18.09.2019 року справу передано судді Сліпець Н.Є.
Згідно розпорядження керівника апарату Дніпропетровського
окружного адміністративного суду № 980 д від 24.09.2019 року здійснено
повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із
ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 23.09.2019
року про самовідвід судді Сліпець Н.Є. від розгляду даної справи.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи
між суддями від 24.09.2019 року справу передано судді Рищенку А.Ю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного
суду від 25.09.2019 року, суддя Рищенко А.Ю. позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного
суду від 08.10.2019 року, суддя Рищенко А.Ю. позовну заяву залишає без
розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного
суду від 12.02.2020 року, колегія суддів у складі - Божко Л.А., Дурасова Ю.В.,
Суховаров А.В., апеляційну скаргу позивачів Сколкова О.О та ОСОБА_1 -
задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
08.10.2019 року - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для
продовження розгляду справи по суті.
Згідно розпорядження керівника апарату
Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 78 д від 24.02.2020 року
здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 160/7958/18, у зв`язку із
винесенням Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали 26.02.2019
року про самовідвід судді Лозицької І.О. від розгляду даної справи.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи
між суддями від 24.02.2020 року справу передано судді Голобутовському Р.З .
Ухвалою
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року
адміністративну справу № 160/7958/18 прийнято до провадження та призначено
підготовче судове засідання.
07.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
Дніпровської міської ради надійшла заява про відвід судді, у якій відповідач
просить:
- прийняти та
задовольнити заяву про відвід судді Голобутовського Р.З.;
- здійснити головуючим суддею
Суддею Голобутовським
Р.З. заявлено про самовідвід від розгляду адміністративної справи №
160/7958/18. перерозподіл справи на
розгляд іншому судді.
Ухвалою
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2020року, суддя
Кадникова Г.В. приймає справу до свого провадження, та залишити
позовну заяву без руху.
Ухвалою
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2020року, суддя
Кадникова Г.В. приймає справу до свого провадження, та залишити
позовну заяву без розгляду.
Постановою Третього
апеляційного адміністративного суду від 12.08.2020 року апеляційну скаргу
ОСОБА_2 було задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного
суду від 29.05.2020 року в адміністративній справі № 160/7958/18
скасовано та направлено адміністративну справу до суду першої інстанції для
продовження розгляду.01.09.2020 року до Дніпропетровського окружного
адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 160/7958/18 та
02.09.2020 року передана судді Сидоренко Д.В. для продовження розгляду.
Ухвалою суду від
03.09.2020 року адміністративну справу № 160/7958/18 прийнято суддею Сидоренко
Д.В. для продовження розгляду, призначено розгляд справи в порядку загального
провадження та призначено підготовче судове засідання.
01.10.2020 року
ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено заяву
про самовідвід судді Сидоренко Д.В .
Ухвалою суду
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020року
адміністративну справу № 160/7958/18 прийнята суддею Боженко Н.В. до
провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.11.2020року.
Відповідно до
розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного
суду № 443 д від 18.11.2020 року здійснено повторний автоматизований розподіл
справи № 160/7958/18, у зв`язку із винесенням ухвали суду від 17.11.2020 року
про задоволення заяви про самовідвід судді Боженко Н.В. в адміністративній
справі № 160/7958/18.
Згідно з витягу з
протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями
18.11.2020 справу розподіллено судді Рищенко А.Ю.
23.11.2020 року
ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №
160/7958/18 прийнято для продовження розгляду та вирішено розгляд справи
здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання
призначене на 21.12.2020 року.
21.12.2020 року
підготовче засідання по справі № 160/7958/18 відкладено на 03.02.2021 року, у
зв`язку з перебуванням судді Дніпропетровського окружного адміністративного
суду Рищенко А.Ю. у щорічній основній відпустці.
03.02.2020 року, за розпорядженням судді Рищенко А.Ю, представник третьої особи Громадської організації «Луганська правозахисна група», який приймав участь у судових засіданнях з часу звернення Позивачів до суду, не допускається на судове засідання без поважних на то підстав, разом з представниками Позивачів за їх довіреністю, є відео доказ : https://www.youtube.com/watch?v=pLPGQiXxgFo&t=4167s
Ухвалою
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 року
відмовлено у залученні Громадської організації «Луганська правозахисна група» в
якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на
стороні позивачів.
Ухвалою
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 року
відмовлено у задоволенні заяви позивача Пославського О.О. про відвід судді
Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенка А.Ю.
03.02.2021 року усною
ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче
провадження та призначено справу № 160/7958/18 до судового розгляду по суті.
Судове засідання перенесене на 08.02.2021 року.
08.02.2021 року в
судовому засіданні по справі № 160/7958/18 оголошено перерву до 22.02.2021
року. Позивачі зверталися з клопотанням про залучення до розгляду справи
адвоката.
Ухвалою суду від
22.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача Пославського О.О. про відвід
судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенка А.Ю.
Рішенням
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року у
задоволенні позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду
першої інстанції не погодився позивач Сколков О.О. та подав 05.04.2021року
апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким
задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що
судом прийняте рішення з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення
для справи; не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої
інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні
суду, обставинам справи; судом неправильно застосовано норми матеріального та
процесуального права.
Ухвалою Третього
апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021року Апеляційну скаргу у
частині її подання Громадською організацією «Луганська правозахисна група» на
рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021
року у справі № 160/7958/18 – повернути.
Ухвалою Третього
апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021року апеляційну скаргу
Сколкова Олександра Олександровича на рішення Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 160/7958/18 –
залишити без руху.
Ухвалою Третього
апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021року Відкрити апеляційне
провадження за апеляційною скаргою Сколкова Олександра Олександровича на
рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 в
адміністративній справі №160/7958/18.
Ухвалою Третього
апеляційного адміністративного суду від 21.05.2021року, встановлене про закінчення дій по
підготовці справи до апеляційного розгляду призначити справу №160/7958/18 до
апеляційного розгляду у судовому засіданні о 10:00 годин 01 липня 2021 року
Ухвалою Третього
апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021року, надати перелік копій
документів до 22.07.2021року.
Ухвалою Третього
апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021року, була залучена Громадська організація «Луганська правозахисна група» до участі у справі №
160/7958/18 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивачів.
На судовому засіданні
04.11.2021року, заслуховують одного свідка, що з’явився.
На судовому засіданні
04.11.2021року представник Громадської організації «Луганська правозахисна
група» заявив усне клопотання про привід свідків, які не з’явилися за ухвалою
суду.
Ухвалою Третього
апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021року, клопотання Громадської
організації «Луганська правозахисна група» від 30.09.2021 року задовольнити
частково. На судове засідання 04.11.2021року було викликана частина свідків.
Ухвалою Третього
апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021року, у задоволенні
клопотання представника Громадської організації «Луганська правозахисна група»
про відвід суддів Третього апеляційного адміністративного суду Лукманової О.М.,
Божко Л.А., Дурасової Ю.В. – відмовити.
На судовому засіданні
11.11.2021року представник Громадської організації «Луганська правозахисна
група» заявив клопотання про повторний виклик свідків. Клопотання залишилося
без задоволення.
На судовому засіданні
11.11.2021року представник Громадської організації «Луганська правозахисна
група» заявив клопотання про дослідження доказів у судовому засіданні.
Клопотання було частково виканане.
На судовому засіданні
11.11.2021року представник Громадської організації «Луганська правозахисна
група» заявив клопотання про відвід судді доповідача Лукманової О.М..
Клопотання залишилося без розгляду.
Представник Позивачів
Акулов В.В. на судовому засіданні 11.11.2021р., заявляє про відвід судді
доповідача Лукманової О.М. Клопотання залишається без розгляду.
На судовому засіданні
11.11.2021року представник Громадської організації «Луганська правозахисна
група» заявив про заперечення щодо переходу до дебатів.
На відкритому
судовому засіданні 11.11.2021року судовою
колегією Третього апеляційного адміністративного суду була зачитана (вступна та
результативна) частина постанови Третього апеляційного
адміністративного суду від 11.11.2021року, про залишення без задоволення
апеляційної скарги Сколкова Олександра Олександровича. Рішення
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року у
адміністративній справі №160/7958/18 – залишити без змін.
Правове обґрунтування заявлених підстав, і того, в чому полягає неправильне
застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права,
що призвело до ухвалення незаконних судових рішень
Скаржник зазначає, що предметом
позовної заяви до Дніпровської міської ради було обґрунтування визнання рішення Дніпровської міської ради (VII – скликання) №95/31 від 25.04.2018 року протиправним та нечинним.
Дніпровська міська рада (VII – скликання) своїм
Рішенням від 25.04.2018 №95/31, «Про функціонування районних у місті рад та їх
виконавчих органів», вирішила:
1. Не
утворювати районі у місті Дніпрі ради після закінчення строку повноважень:
- Амур-Нижньодніпровської у місті Дніпрі ради
VII – скликання;
- Індустріальної районної у місті Дніпрі ради
VII – скликання;
- Новокодацької районної у місті Дніпрі ради VII
– скликання;
- Самарської районної у місті Дніпрі ради VII –
скликання;
- Соборної районної у місті Дніпрі ради VII –
скликання;
- Центральної районної у місті Дніпрі ради VII –
скликання;
- Чечелівської районної у місті Дніпрі ради VII
– скликання;
- Шевченківської районної у місті Дніпрі ради
VII – скликання.
2. Районним
у місті Дніпрі радам та їх виконавчим органам вжити організаційно-правових
заходів щодо припинення діяльності районних у місті Дніпрі рад та їх виконавчих
органів.
3. Департаменту з питань місцевого
самоврядування, внутрішньої та інформативної політики Дніпровської міської
ради:
3.1. Протягом шести місяців з дня прийняття
цього рішення надати пропозиції міському голові щодо виконавчих міської ради та
органів самоорганізації населення, яким буде делеговане повноваження ліквідованих районних у місті рад та їх
виконавчих органів.
3.2.
Повідомити про прийняття цього рішення через засоби масової інформації
та в інший доступний спосіб.
4.
Департаменту забезпечення діяльності Дніпровської міської ради
забезпечити внесення відповідних змін до Статуту територіальної громади міста
Дніпропетровська, затвердженого рішенням міської ради від 13.06.2001 №3/21,
зареєстрованого Дніпропетровським обласним управлінням юстиції 20.06.2001р.
5. Контроль
за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови з питань
діяльності виконавчих органів Сидоренко О.М. та голову постійної комісії
міської ради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Хмельникова
А.О.
Дніпровська міська рада (надалі – Відповідач) своє
Рішенням №95/31 мотивує тим, що керується ст.6 Європейської хартії місцевого
самоврядування, ратифікованої Законом України від 15.07.1997 №452/97-ВР, ст.140
Конституції України, ч.2 ст.5, п.41 ч.1 ст.25, ст.41 Закону України «Про
місцеве самоврядування в Україні», на виконання Концепції реформування
місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні,
схваленої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 №333-р.
відповідно до листа секретаря міської ради від 22.11.2017 вх.№8/6195, з метою
впорядкування адміністративних та організаційних питань у місті Дніпрі міська рада.
З огляду приведених
норм, Позивачі вважають, що оскаржуване Рішення 95/31, було прийнято
Відповідачем не в межах його повноважень, а тому не може бути обов’язковим для
виконання та для застосування цього оскаржуваного рішення до Позивачів, як
суб’єктів правовідносин або до усіх мешканців районних
адміністративно-територіальних одиниць у місті Дніпрі, які також є суб’єктами
правовідносин. Підставою такої думки є те, що відповідно до частини 2 статті 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: «Територіальна
громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та
посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або
закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення
наданих їм законом повноважень». Закону
про визначення порядку утворення територіальними громадами органів місцевого
самоврядування у відповідності до статті 92 Конституції України – не існує.
Тобто, рішення Дніпровської
міської ради щодо припинення районних у місті Дніпрі рад можливе тільки після
прийняття рішень відповідних районних у місті Дніпрі територіальних громад
стосовно їх думки щодо припинення їх районних у місті Дніпрі рад у разі
порушення ними норм Конституції та Законів України. Закон України «Про місцеве
самоврядування в Україні» не надає поняття порядку утворення або не утворення,
у випадку існування діючих районних рад у містах з районним поділом.
Територіальні
громади, своїм рішенням, можуть у будь-який час достроково припинити
повноваження ними утворених органів місцевого самоврядування у разі порушення
ними норм Конституції та Законів України. Але, не існує норм Закону, де
передбачено, щоб міська рада, яку територіальна громада не утворювала, або яка
не має у відповідності до такої обставини установчих документів, а відповідно і
статусу юридичної особи, у відповідності до Конституції і законів України, мала
повноваження приймати рішення стосовно не утворювання районних у місті Дніпрі рад після закінчення строку
повноважень, припинення діяльність районних у місті Дніпрі рад та їх виконавчих
органів та наділяти органи самоорганізації повноваженнями ліквідованих районних у місті рад та їх
виконавчих органів. Утворення (не утворення) рад, це повноваження
територіальних громад, які своїм рішенням можуть делегувати міській раді
прийняти рішення про утворення або не утворення районних у місті Дніпрі рад,
якщо міська територіальна громада має районний поділ.
Судом першої інстанції, не досліджувалося неправомірність
прийняття Рішення ДМР стосовно не
утворювання районних у місті Дніпрі рад після закінчення строку повноважень.
Судом першої інстанції не досліджувався сам факт чинності існування норми
закону про визнання порядку «закінчення строку повноважень» органів місцевого
самоврядування. Визначатися може тільки строк повноважень депутатів до
представницьких органів місцевого самоврядування. Дніпровською міською радою, у
Рішенні 95/31, навпаки, визначається строк повноважень представницьких органів
місцевого самоврядування (ради), але ні у якому випадку, ні якою нормою Закону,
не можуть визначатися строки повноважень представницьких органів місцевого
самоврядування, з яких саме складаються адміністративно-територіальні одиниці,
які визначенні у статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні». Органи місцевого самоврядування, це постійні представницькі органи
адміністративно-територіальних одиниць, до яких один раз у п’ять років
обираються депутати за встановленим Законом порядком.
Скаржник зауважує, у позовній заяві зазначається,
що до прийняття Конституції України у 1996року, районний поділ у місті Дніпрі
вже існував, і кожний район у місті Дніпрі, це частина єдиного
адміністративно-територіального устрою України. Однак, виникає, ще одне питання,
а є чи ні правоздатність і дієздатність у Дніпровської міської ради, якщо її не
утворювала територіальна громада у відповідності частини 1 статті 143
Конституції України, а Закону в порядку якого здійснюється місцеве
самоврядування у відповідності частин 3 статті 140 Конституції України – не
існує? Суд першої інстанції цього не досліджував, а суд апеляційної інстанції
не оскаржував такі дії суду першої інстанції, хоча у апеляційний скарги
Скаржник приводив порушені його процесуальні і матеріальні права для
оскарження.
У Дніпровській міській раді відсутні установчі
документи, відсутність законності реєстрації Дніпровської міської ради, як
юридичної особи, факт який приведений достовірними і належними доказами, не
досліджувався судом першої інстанції і у висновках рішення першої інстанції не
приводився. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, оскаржуючи рішення першої
інстанції не визначив відсутність такого дослідження, а тому залишив рішення
першої інстанції без змін.
Залишився не визначений сам факт відсутності наявності установчих документів у
Дніпровської міської раді, який доводить неправомірність і не чинність
прийняття Дніпровською міською радою Рішення №95/31 від 24.04.2018 року.
Тобто виникає за такою логікою публічно-правовий
спір, як Дніпровська міська
рада здійснює свої публічно-владні
управлінські функції у порядку, у межах та спосіб визначений Конституцією
та законами України, коли Дніпровська міська рада не була утворена у
відповідності частини 1 статті 143 Конституції України, та немає установчих
документів, а її юридичний статус не відповідає вимогам чинного законодавства.
Утворення районних у
місті Дніпрі рад, або Дніпровської міської ради не може бути без прийняття
відповідно рішення територіальних громад міста Дніпра, яке вже має районний
поділ. Територіальна громада, є власником комунального майна, а тому визначена
територіальна громада первинним суб’єктом місцевого самоврядування, є
процесуальним і матеріальним правом позивачів і учасників судового розгляду у
захисті своїх прав, свобод і інтересів у суді відповідно до статті 55
Конституції України.
Суд першої інстанції, не
досліджував, а суд апеляційної інстанції не встановив порушення процесуальних і
матеріальних прав позивачів, стосовно не дослідження належних і достовірних
доказів приведених позивачами, у відповідності частини 1 статті 77 КАС України,
які знаходяться у матеріалах справи, та стосуються висновків Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 2000р. № 1-рп/2000 про положення частини п'ятої статті 6, частини
четвертої статті 16, частин третьої та четвертої статті 41, абзацу третього
пункту 2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон), які визначають територіальні громади
районів у містах та районні в місті ради як окремі суб'єкти.
У п.1.2 Конституційний Суд України від 09 лютого 2000р. № 1-рп/2000 визнав: «частини п’ятої
статті 6 та частини четвертої статті 16 Закону, відповідно до яких у містах з
районним поділом територіальні громади
районів у містах діють як суб'єкти права
комунальної власності та не втрачають цього права в разі, якщо рішення про створення районних у містах
рад не було прийнято, узгоджуються з
положенням частини першої статті 142 Конституції України, згідно з яким територіальні
громади районів у містах поряд з територіальними громадами міст визначаються як
суб'єкти права комунальної власності;
частин третьої та
четвертої статті 41,
абзацу третього пункту 2 Розділу
V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону,
відповідно до яких рішення територіальних громад міст з
районним поділом або міських
рад щодо утворення (не утворення)
районних у містах рад мають прийматися з урахуванням думки районних у містах
рад та членів територіальних громад цих міст, а обсяг і межі повноважень районних
у містах рад (у разі їх створення)
та їх виконавчих органів
визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у
містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб
територіальних громад районів у містах і не можуть змінюватися протягом
даного скликання, узгоджуються як з частиною першою статті 142, так і абзацом
третім пункту 8 Розділу XV
«Перехідні положення" Конституції
України, відповідно до якого "районні в містах ради та голови цих рад
після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження
відповідно до закону».
Рішенням суду першої і апеляційної інстанції у
мотиваційної їх частин не досліджується порушення виключної компетенція міської
ради закріпленої пунктом 41 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні»: « прийняття рішень з питань адміністративно-територіального
устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами», які тісно пов’язані з
процесуальними і матеріальними правами позивачів.
Рішення суду першої
інстанції, порушує процесуальні і матеріальні права позивачів, які викладені у
апеляційній скарги, цілком мають вплив на права, свободи і інтереси Позивачів
(Скаржника), учасників справи, як до суб’єктів правовідносин у місцевому
самоврядуванні, так і до кожного мешканця територіальних громад міста, кожний з
яких також є суб’єктом правовідносин і має право відповідно частини 2 статті
264 та статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду і оскаржити Рішенням ДМР від 25.04.2018 №95/31.
У матеріалах справи відсутня доведеність
Дніпровською міською радою правомірність прийнятого оскаржуваного рішення, у
відповідності частини 2 статті 77 КАС України, що доводить підставність
попущення процесуальних прав Позивачів (Скаржника) у рівності всіх учасників
справи.
Отже, Скаржник у
касаційній скарги зауважує, що рішення першої інстанції було прийнято без
додержання процесуальних прав та матеріальних прав позивачів, та осіб, які
приймали участь у розгляді судової справи, як порушення гарантованих їм участь
у вирішені питань місцевого самоврядування, та визначених основними засадами
адміністративного судочинства. Апеляційною скаргою, Скаржник приводить перелік
порушення його і учасників судового розгляду процесуальних і матеріальних прав,
який судом апеляційної інстанції також не був досліджений з приводу
оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Предметом
апеляційного оскарження рішення першої інстанції, також зазначається, що у матеріалах справи відсутні документи, які би
свідчили про доведеність адміністративної процесуальної правосуб’єктності
Дніпровської міської ради VІІ-скликання 2015-2020років та мали би зв'язок з
правонаступництва з Дніпропетровською міською радою І-скликання 1991-1994років.
У матеріалах справи є документ Реєстраційна картка про підтвердження
відомостей про юридичну особу Дніпропетровська міська рада від 19.10.2005 року,
де засновником юридичної особи зазначена територіальна громада міста
Дніпропетровська. Дата реєстрації Дніпропетровської міської ради зазначена
12.05.1997року, реєстраційний №
280/97-ВР, Однак, зазначена ця дата реєстрації Дніпропетровської міської
ради ніяким документом не підтверджується. Зазначена дата 12.05.1997року
співпадає з датою прийняття Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні» (12.05.1997року, № 280/97-ВР).
Отже, дата реєстрації Дніпропетровської міської ради, це дата прийняття Закону
України «Про місцеве самоврядування в Україні». Установчі документи при
утворені юридичної особи Дніпровська міська рада - відсутні.
Отже, відомості про проведення
установчих зборів територіальною громадою міста Дніпропетровська відсутні, це відповідно до вимоги
статті 87 ЦКУ. Тобто, відсутня інформація про засновників –
кінцевих бенефіціарних
власників істотної участі юридичної особи, як то зазначено у
частині 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» N 755-IV від 15.05.2003 в редакції 06.09.2015. У судовому засіданні апеляційної
інстанції Дніпровською міською радою до матеріалів справи була додана копія
листа департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської
міської ради від 12.08.2021 №2/5-319, яким доводиться, що копію свідоцтва про
державну реєстрацію або виписку з Єдиного державного реєстру стосовно юридичної
особи Дніпровської міської ради не маємо можливості надати. Пишуть також, що
відповідно до статті 25 Закону про державну реєстрацію виписку з Єдиного
державного реєстру у паперовій формі видається за результатами проведеної
реєстраційної дії юридичній особі або фізичній особі – підприємцю, а збереження
свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру в
документах реєстраційної справи нормативними документами не передбачено.
Апеляційний суд не наполягав у доведеності з боку Дніпровської міської ради у
її адміністративній процесуальній
правосуб’єктності Дніпровської міської ради. Тобто при розгляді справи виникає
нерівність сторін, порушення основних принципів адміністративного судочинства.
Суд першої і апеляційної інстанції не визначає адміністративну процесуальну
правосуб’єктність Дніпровської міської ради, участь їх представників у справі,
що негативно впливає на процесуальні і матеріальні права позивачів, і як
наслідок, виникають обставини, які
викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності суддів.
Суд апеляційної інстанції у висновках свого судового рішення не приводить
висновки законності адміністративної процесуальної правосуб’єктності
Дніпровської міської ради, оскаржуючи рішення першої інстанції, яким не було
досліджена адміністративна процесуальна правосуб’єктності Дніпровської міської
ради для визначення правомірності та чинності Дніпровської міської ради у
прийнятті Рішенням від 25.04.2018 №95/31, який безперечно
має суспільний інтерес, бо зачапає право власності на комунальне майно, яким
районні у місті Дніпрі ради розпоряджалися маючи на то повноваження від своїх
районних територіальних громад.
Суд першої
інстанції не дослідив і не встановив, у відповідності до Конституції та законів
України, законність утворення Дніпровської міської ради, як юридичної особи, а
суд апеляційної інстанції також не досліджував не встановлені правопорушення
судом першої інстанції, що стає підставою порушення процесуальних і
матеріальних прав Позивачів
(Скаржника), учасників справи, як суб’єктів правовідносин у місцевому
самоврядуванні, так і кожного мешканця територіальних громад міста, кожний з
яких також є суб’єктом правовідносин, що має підтвердження фундаментального значення для формування єдиної
правозастосовчої практики у питаннях утворення (не утворення) районних рад у
місті та має значний суспільний інтерес у питаннях місцевого самоврядування. Неправомірні дії судів першої і
апеляційної інстанції знаходять визначення підстав для скасування судом
касаційної інстанції судових рішень судів першої та апеляційної
інстанцій повністю і передачі справи повністю на новий розгляд для продовження
розгляду, у відповідності пункту 2 частини 1 статті 349 КАС
України.
Підтвердженням підстав, за якими
требо скасовувати судові рішення, це те, що у суді першої інстанції не була досліджена обставина законності не
проведення виборів до районних у
місті Дніпрі рад, яка суттєво впливає на вирішення неправомірності та не
чинності самого Рішення ДМР від 25.04.2018 №95/31, та
визнання підстав для
скасування судом касаційної інстанції судові рішення
судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передачі справи повністю на
новий розгляд або продовження розгляду. Така
обставина зовсім не досліджена судовою практикою Верховного Суду та
апеляційними судами, і таких висновків, стосовно проведення або не проведення
виборів до районних у місті рад, які не були утворені юридичною особою, яка припиняє
їх діяльність, якщо сама не є утвореною юридичною особою у відповідності до
положень Конституції і законів України.
Підтвердженням
такого висновку Скаржника є підстава частини 1 і пункту 1 частини 4 статті 328
КАС України , за умовами якої суд першої інстанції у прийнятті свого рішення, а
суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні
не застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду
про відступлення від такого висновку, а Скаржник звертається до касаційної
інстанції для оскарження, на цієї підставі, судових рішень.
Скаржник, приводить касаційній
інстанції приклад, що до Бабушкінського районного суду звернувся
Філіпенко С.В. із адміністративним позовом за справою 200/7679/15-а, в якої
позивач просив скасувати в повному обсязі рішення Дніпропетровської міської
ради VІ скликання за № 333/56 від 29.10.2014 року «Про питання організації
управління районами у місті Дніпропетровську».
За змістом
оскаржуваного ним рішення, Дніпровська міська рада намагається провести
оптимізацію управління районами у м. Дніпропетровську через ліквідацію
Амур-Нижньодніпровського, Бабушкінського, Жовтневого, Індустріального,
Красногвардійського, Кіровського, Ленінського та Самарського районів міста
Дніпропетровська, а також відповідних районних у місті рад і виконкомів та
створення Лівобережного та Правобережного районів міста Дніпропетровська.
Позивач Філіпенко С.В. доводив,
що вказане рішення прийняте всупереч Конституції
України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та
зазначає, що система місцевого самоврядування України передбачає утворення
територіальної громади села, селища, міста, районів у містах з районним
поділом, як первинний суб’єкт місцевого самоврядування - суб’єкт публічного
права власності-юридичну особу.
З огляду на
законодавчо-нормативну базу позивач зазначав, що у містах з районним поділом
територіальної громади районів у містах мають діяти як самостійні суб’єкти
права власності, як це визначено в п.4 ст.16
Закону України "Про місцеве самоврядування", де зазначено про те, що "у разі якщо
територіальна громада району у місті внаслідок референдуму не прийме рішення
про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а
територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення
органів місцевого самоврядування районів в місті, міська рада здійснює
управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних
громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного
району у міста"
Суд, на той час, вважав, що вказане рішення Дніпропетровської
міської ради VІ скликання за № 333/56 від 29.10.2014 року "Про питання
організації управління районами у місті Дніпропетровську" протиправним та
таким, що підлягає скасуванню,
виходячи з наступного.
Суд зазначав серед інших таке
посилання, що відповідно до
ч.1 ст.
69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані,
на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що
обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та
інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані
встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників,
показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно
до ч.2 цієї статті - докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд
може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за
клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Постанова по справі 200/7679/15-а не була скасована і залишається законною.
Наслідки подій відбулися не за попереднім рішенням. У місті Дніпрі були
ліквідовані районні ради, вибори до районних рад 25 жовтня 2020року не
відбувалися, утворені ліквідаційні
комісії, потім утворені районні адміністрації, потім ліквідували районні
адміністрації та створили Лівобережну та Центральну адміністрацію у
місті Дніпрі, остаточно змінив основи адміністративно-територіального устрою
місцевого самоврядування міста Дніпра, супереч положеннями Конституції і
законів України.
У нашому випадку при розгляді судами першої і апеляційної інстанції по
адміністративної справі №160/7958/18, зібрані докази позивачами, судами не розглядалися,
свідки не викликалися, і фактично розгляд справи по сутті не відбувався. Процес
розгляду постійно затягувався, а в останні проводилися дебати та виносилися
судові рішення, які далеко відбігли від Конституції і законів України.
Скаржник, звертає увагу суду касаційної інстанції на таку порівняльну
обставину дій двох судів, які однаково порушували процесуальні і матеріальні
права, мої і моїх представників та третьої особи ГО «Луганська Правозахисна
Група», а саме: судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду
Рищенко А.Ю. автоматизовано розподілили судову
справу 18.11.2020; ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 23.11.2020 року справу № 160/7958/18 прийнято для продовження розгляду та
призначили судове засідання на 21.12.2020 року; підготовчого
засідання призначене на 21.12.2020 року відкладено на 03.02.2021 року, у
зв`язку з перебуванням судді Дніпропетровського окружного адміністративного
суду Рищенко А.Ю. у щорічній основній відпустці з 21.12. 2020 до
31.12.2020року; за розпорядженням судді Рищенко А.Ю., 03.02.2020 року
представників позивачів і представника третьої особи ГО «Луганська Правозахисна
Група», до зали судового засідання не пропускають без оголошення будь-яких
підстав; судові засідання 03.02.2021року, 08.02.2021року і 22.02.2021року
проходять без участі представників та представника ГО «Луганської Правозахисної
Групи»; 03.02.2021року клопотання від Позивача про адміністративну процесуальну
правосуб’єктність і дієздатність Дніпровської міської ради, визнання їх
юридичного статусу – було відхилена і не розглянута; Заява про відвід судді
Ріщенко А.Ю. представником ГО «Луганська Правозахисна Група» - була відхилена;
Заява про відвід судді Рищенко А.Ю. Позивачем Сколковим О.О. – була відхилена:
Ухвалою суду від 22.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача
Пославського О.О. про відвід судді Дніпропетровського окружного
адміністративного суду Рищенка А.Ю.; Рішенням Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 22.02.2021 року у задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Тепер прослідкуємо за
аналогією процесуальних дій апеляційного суду з метою встановлення аргументації
порушених процесуальних і матеріальних прав Скаржника, а саме: з рішенням суду
першої інстанції не погодився позивач Сколков О.О. та подав 05.04.2021року
апеляційну скаргу; ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від
13.04.2021року Апеляційну скаргу у частині її подання Громадською організацією
«Луганська правозахисна група» – повернули; Ухвалою Третього апеляційного
адміністративного суду від 14.04.2021року апеляційну скаргу Сколкова О.О.– залишили без руху; у
той же час за поданням учасників справи відкрите кримінальне провадження на
судову колегію по ознакам кримінального злочину передбаченою частиною 1 статті
109 ККУ та частиною 3 статті 28 ККУ; Ухвалою Третього апеляційного
адміністративного суду від 19.05.2021року відкрите апеляційне провадження; Ухвалою Третього
апеляційного адміністративного суду від 21.05.2021року, встановлене закінчення
підготовчих дій та призначене судове засідання о 10:00 годин 01 липня 2021
року; Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021року,
зобов’язали відповідача надати перелік копій документів до 22.07.2021року,
клопотання про визначення адміністративної процесуальної правосуб’єктності та
дієздатності Дніпровської міської ради, що має суттєве значення для подальшого
розгляду справи по суті – була відхилена; Ухвалою Третього апеляційного
адміністративного суду від 01.07.2021року, була залучена ГО «Луганська
правозахисна група» до участі у справі № 160/7958/18 у якості третьої особи, що
не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів; на судовому
засіданні 22.07.2021року виконання ухвали від 01.07.2021року була перенесена
судове засідання 05.08.2021року; матеріали справи не наповнилися на судовому
засіданні 05.08.2021; судове засідання призначене на 30.09.2021року у зв’язку з
щорічною відпускаю судової колегії; на судовому засіданні 30.09.2021року
озвучували клопотання про виклик свідків; об’явлена перерва у судовому
засіданні до 07.10.2021року; прийнята ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від
07.10.2021року про часткове залучення свідків; на цьому судовому засіданні
07.10.2021рокузаявлений відвід колегії суддів, заява про відвід залишилася без
задоволення; на судовому засіданні 04.11.2021року, заслуховують одного свідка,
що з’явився, пропозиція представника ГО «Луганська правозахисна група» про
привід свідків, які не з’явилися за ухвалою суду, не підтримана судом; на судовому
засіданні 11.11.2021року представник ГО «Луганська правозахисна група» заявив
клопотання про повторний виклик свідків. Клопотання залишилося без задоволення.
Було заявлено представник ГО
«Луганська правозахисна група»
клопотання про дослідження доказів у судовому засіданні. Клопотання було
частково виконане. Представник Громадської організації «Луганська правозахисна
група» заявив клопотання про відвід судді доповідача Лукманової О.М..
Клопотання залишилося без розгляду. Представник Позивачів Акулов В.В заявляє
про відвід судді доповідача Лукманової О.М. Клопотання залишається без
розгляду. Представник Громадської організації «Луганська правозахисна група»
заявив про заперечення щодо переходу до дебатів. На відкритому судовому
засіданні 11.11.2021року, судовою колегією
Третього апеляційного адміністративного суду була зачитана (вступна та
результативна) частина постанови Третього апеляційного
адміністративного суду від 11.11.2021року, про залишення без задоволення
апеляційної скарги Сколкова Олександра Олександровича. Рішення
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року у
адміністративній справі №160/7958/18 – залишити без змін.
Порівнюючи ці дві події двох
судів, Скаржник , звертає увагу про доведеність і обґрунтованість порушення
процесуальних і матеріальних прав учасників справи з боку позивачів. Судді
вважать обставини доведеними, коли за
фактом подій вони не досліджувалися і не мали застосування під час розгляду
справи по сутті. Отже, приведені обставини можуть бути підставами для скасування судових рішень судів
першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий
розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у
касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають
значення для правильного вирішення справи, а тому у відповідності пункту 4
частини 4 статті 328 та пункту 1 і 3 частині 2 статті 353 КАС, за умовами якими
суд не дослідив зібрані у справі докази,
за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного
оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті
328 цього Кодексу, а також з врахуванням того,
що суд
необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд
доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин,
які мають значення для правильного вирішення справи.
Скаржник також зазначає, що цими і вище викладеними обставинами
доводяться порушення норм процесуального права, яке є обов’язковою підставою
для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, саме:
Справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду першої інстанції тому, що відповідно частини 1 статті 37 КАС України, суддя, Рищенко А.Ю.
який брав участь у вирішенні адміністративної справи №160/7958/18 в суді першої
інстанції з 18.11.2020року по 22.02.2021року, не може брати участі у вирішенні
цієї самої адміністративної справи №160/7958/18, у новому її розгляді, на
підставі автоматизованого розподілу справ, у першій інстанції після скасування
попередніх його рішень, які стосувалися залишення справи без руху і розгляду у
вересні - жовтні 2019року, коли постановою Третього апеляційного
адміністративного суду 12.02.2020року, ухвала Дніпропетровського
окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року - скасовано, а справу
направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
В ухваленні судового рішення першої інстанції брав участь суддя
Дніпропетровського окружного суду Рищенко А.Ю., якому було заявлено відвід на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, за наявності інших
обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.
Представник третьої особи і Позивачі достатньо обґрунтовано виклали, з огляду,
на обставини порушення їх процесуальних і матеріальних прав, коли не відомо, і
не зрозуміло, на яких підставах, з повісткою про виклик, суддя Ріщенко А.Ю. не
допускав до судової зали на судове засідання представника третьої особи ГО «Луганська
Правозахисна Група» та представників Позивача, відбудовуючи з судової охорони
живу стіну. Найгрубішого порушення Кодексу адміністративного судочинства
України і Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не можливо, напевно,
зустріти. Про, яке бачення Європейського суду можна казати, коли суддя Рищенко
А.Ю. допускає правове свавілля, коли сам у Рішенні від 22.02.2021року, яке
оскаржується, вживає рішення ЄСПЛ.
Не так далеко від відсутності
правового верховенства у своєї діяльності знаходиться, за думкою Скаржника,
судова колегія Третього апеляційного адміністративного суду за головуючим - суддею Лукманової
О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., які своєю
Постановою від 11.11.2021року по адміністративній справі №160/7958/18, практично
підтримали приниження права і відсутність верховенства права у судовому рішенні
першої інстанції, залишивши його без змін. Відчуваючи правовий нігілізм під час
судового процесу, та під час розгляду апеляційної скарги, апелянти, їх
представники за довіреністю, та представник третьої особи ГО «Луганська
Правозахисна Група», заявили 07.10.2021року про відвід судової колегії Третього
апеляційного адміністративного суду по адміністративної справи справі
№160/7958/18, на підставі пункту 2 і 4 статті 36 КАС України.
Скаржник рахує, що колегія суду Третього апеляційного
адміністративного суду не обґрунтовано відхилила розгляд попереднього
заявленого відводу, і продовжувала вражати присутніх за наявністю інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або
об’єктивності суддів. Вирішення питання про виклик свідків, і як це ганебно
відбувалося на очах, бачити вже приниження самого суду, самі судді, дозволяють
іншим учасникам справи обирати потрібно чи ні йти їм виконувати ухвалу, щоб
засвідчили свою поважність до судової влади, у якості свідків, для здобуття
правосуддя, у питаннях, які турбують суспільний інтерес.
Колегія суду відмовила стороні
Позивачів у клопотання про застосування примусу до тих свідків, які вже були за
ухвалою суду викликані до надання своїх свідчень. Суд, цими діями позбавив
процесуальні права сторони позивачів довести свої позовні і апеляційні вимоги.
Суд розправлявся з представниками позивачів, ставив їх не рівність до інших
учасників справи, проявляв не повагу до представників позивачів не надаючи їм
скористатися своїми процесуальними правами, та казковою судовою всебічності і
неупередженістю захистити права і свободи людей від суб’єкта владних
повноважень, який не може довести свою правосуб’єктність та пояснити суду, на
підставі яких положень норм і законів може припиняться діяльність юридичної
особи іншою особою, яка за своїм Статутом не створювала ці юридичні особи і не
має повноважень їх діяльність припиняти або ліквідувати, якщо такого Закону у
сфері місцевого самоврядування не існує. Виникає питання до посадових осіб
суб’єкта владних повноважень – Дніпровської міської ради, до посадових осіб
районних у місті Дніпрі рад, до посадових осіб Державних органів, що здійснюють
свій державний контроль, до суддів першої і апеляційної інстанції, які приймали
оскаржені судові рішення, невже частина 2 статті 19 та стаття 129 Конституції
України, це тільки для преси, а фактично і практично ніколи не виконується і не
буде виконуватися. Судові рішення, які оскаржуються можуть бути монументальним
доказом відсутності Верховенства права на території Дніпра. Однак, все що
відбувається на теренах міста Дніпра, це віддзеркалені подій, які вже відбулися
у місті Львові, місті Вінниці, у місті Києві і Харкові. Це у нас, у місті на
Дніпрі, нікому не відомий Філіпенко С.В. ,з маловідомою широкому загалу суддів
та посадових осіб місцевого самоврядування, суддею Кудрявцевою Т.О.
Бабушкінського районного суду, спромогтися відстояти Верховенство права на той
час і по цій такий же аналогічній справі. Зараз ціна питання можлива вже інша.
Вирішується доля живих людей, їх
прав і свобод та інтересів, їх участь у вирішені питань місцевого
самоврядування, а не постійна участь у вигризанні своєї вигоди нехтуючи
інтересами територіальних громад. Вирішується питання становлення власників
комунального майна, їх ставлення до території де само вони проживають, і
показання свідків мали би допомогти у з’ясуванні протизаконних дій і
бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування, а тому заява про відвід
самого головуючого, це вже була логічна правова необхідність зупинити правове
свавілля з її боку, де вже царила атмосфера неповаги до тих, хто у суді
намагався захистити свої та інших членів територіальних громад від
неправомірних дій суб’єктів владних повноважень, які нажаль у продовж всього
судового процесу з початку жовтня 2018 року до 11.11.2011року здійснювали
захист відповідача по справі. Це требо тільки бачити і читати судові протоколи,
де за всю історію справи постійно ведеться діалог між суддями першої і
апеляційної інстанції та представниками Позивачів. Прикро бачити, коли під час
судового процесу, коли вирішуються важливі питання, представник відповідача
спокійно може собі дозволити грати у телефоні, не звертаючи увагу на пилку
розмову сторони Позивачів із колегією суддів намагаючи відстояти свої
процесуальні права і захистити свої матеріальні права у цьому процесі.
За весь час судового процесу у судді першої і апеляційної інстанції судді
не пропонували запитувати представників від Дніпровської міської ради, не
встановлювали їх адміністративну процесуальну дієздатність з правосуб’єктністю
Дніпровської міської ради, не проводити дослідження доказів зібраних у
матеріалах справи, не проводити опитування викликаних свідків, не скорочували
час між судовими засіданнями на не проводили послідовне вивчання томів справи
під час розгляду справи по суті. Суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та
(або) обов’язки осіб, які не були залучені до участі у справі не залучаючи посадових осіб у якості свідків повноважень районних у місті
Дніпрі рад, які вже були ліквідовані. Процес припинення районних у місті Дніпрі
рад та послідуюча їх ліквідація відбувалася з порушення порядку припинення та
ліквідації їх, як юридичних осіб, рішення про припинення і ліквідацію районних
у місті Дніпрі рад взагалі не могло бути за підстав невідповідності до положень
Конституції і норм законів України.
Скаржник, зазначає, що у
постановах Верховного Суду відсутні висновки, які б визначали правовідносини
зазначені у тексті предмету позовної заяви, та у висновках оскаржуваних судових
рішень. Аналогічний приклад висновків
Верховного Суду можна долучити до застосування до розгляду справи , який
викладений у постанові Верховного Суду №826/10249/18 від 17 червня
2020 року. Зокрема приводиться, що: «26. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з такими
висновками суду першої інстанції, а також звертає увагу, що суд помилково
врахував у цій справі висновки, викладені в постановах у згаданих справах. В
останніх позовні вимоги були спрямовані на скасування державної реєстрації за
іншими особами права власності та права оренди нерухомого майна. Водночас
відносини щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно і державної
реєстрації юридичних осіб є різними і регулюються різним матеріальним правом.
Тому зазначені справи не є подібними до справи, що розглядається».
У іншому висновку постанові
Верховного Суду №826/10249/18 від 17 червня 2020 року, зазначається: «29. Відповідно до
частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна
правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з
дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення». Саме таку, затверджує Скаржник, аналогію права до
обставин викладених у позовній заяви оскаржуючи Рішення ДМР, хотіла сторона
Позивачів почути і побачити у тексті судових рішень, які оскаржуються, якщо
вважати, що Дніпровська міська рада дійсно має цивільну правоздатність юридичної особи, і дата 21.05.1997 року за № 280/97-ВР, внесений до єдиного державного
реєстру і ніякого спільного відношення до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні» з такою датою 21.05.1997 року прийняття та реєстраційним № 280/97-ВР, не має.
Цей
висновок постанови найбільш відкриває неправомірність Рішення ДМР, а саме: «32. Якщо
процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином,
зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого
особами, які не мали повноважень його
ухвалювати, на підставі
сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено
все майно юридичної особи тощо, то внесення
до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов'язується її припинення та
припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за
собою наслідків». Якщо брати до уваги, що суб’єктом цивільних відносин
– є територіальна громада, то і відчуження всього майна, яким володіли
ліквідовані районні ради, а потім районні адміністрації, а тепер Лівобережна та
Центральна адміністрації, то правове відчуження від них требо починати з
визначення повноважень осіб, які ухвалювали рішення ДМР про припинення, а потім
про ліквідацію районних рад, та своїми розпорядженнями утворювалися
ліквідаційні комісії, інформація про яких є у матеріалах справи.
Постанова
Верховного Суду №826/10249/18 від 17 червня 2020 року, надає напрямок вирішування спору, у разі
правового його рішення, а саме: «34. Спір про відміну державної
реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести
відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових
відносин, у тому числі якщо він виник у
зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про
проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із
цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є
спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності».
Скаржник
приводить наступну постанову Верховного Суду№826/16935/18 від 30 березня
2020 року, висновки якої, можуть
бути застосовані у визначені правомірності прийнятих судових рішень, які
оскаржуються, а саме: «31.
Згідно з приписами частин другої, третьої статті 81 ЦК України юридичні особи,
залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного
права та юридичних осіб публічного права.
32. Юридична
особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно
до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися
та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.
33.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента
України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або
органу місцевого самоврядування.
34. Цим
Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий
статус юридичних осіб приватного права.
35. Порядок
утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються
Конституцією України та законом.
36. Тобто,
загальні положення про юридичну особу, наведені у ЦК України, розповсюджуються
й на юридичних осіб публічного права, до яких, виходячи з вказаного у
законодавстві визначення, належить й ВСУ, однак, за виключенням питань, які
стосуються порядку утворення та правового статусу юридичних осіб публічного
права.
37. В той
же час, стаття 105 ЦК України не зачіпає питань, які б стосувались порядку
утворення та правового статусу юридичних осіб публічного права, натомість,
унормовує відносини, пов`язані з процедурою виконання рішення про припинення
юридичної особи.
38. За
змістом частин першої, третьої, четвертої вищезгаданої правової норми ЦК
України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про
припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з
дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну
реєстрацію.
39.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення
юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з
припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію),
голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення
кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
40. До
комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації,
ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять
повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи
представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені
юридичної особи, яка припиняється.
41. Окрім
цього, згідно з положеннями частини першої статті 10 Закону України від
15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб
- підприємців та громадських формувань" в редакції, чинній станом на день
звернення до суду першої інстанції з цим позовом, якщо документи та відомості,
що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі
документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у
спорі з третьою особою.
42.
Враховуючи наведені вище законодавчі приписи, колегія суддів вважає слушним
висновок судів попередніх інстанцій про те, що належним представником юридичної
особи, яка згідно з даними Реєстру, перебуває у процесі припинення, може бути
лише голова ліквідаційної комісії або її член за дорученням голови цієї
комісії.
43. Колегія
суддів звертає увагу й на висловлені Верховним Судом правові позиції, які
стосуються питання представництва інтересів юридичних осіб публічного права
у межах адміністративного процесу.
44.
Зокрема, у постанові від 24.04.2019 (справа №0940/2231/18) Верховний Суд, на
підставі аналізу положень статті 105 ЦК України, зазначив, що до
комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної
комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо
управління справами юридичної особи. У цій справі колегія суддів
наголосила, що відомості стосовно особи, уповноваженої представляти відповідача
без довіреності, яким, у вказаному випадку, є юридична особа публічного права -
орган державної влади, містились у Реєстрі, й така інформація є доступною і, у
випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності голови комісії з припинення
діяльності цього органу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися
безкоштовним запитом до Реєстру на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції
України.
Суд
першої інстанції не перевіряв такі відношення прийнятого Рішення ДМР від
24.04.2018року №95/31 з існуючим незалежним і об’єктивним правом. Однак,
передусім, Скаржник зазначає, і просить касаційну інстанцію не втратить із свого
зору головне, що предметом позову Позивачів було і залишається визнання
неправомірним і нечинним Рішення ДМР від 24.04.2018року №95/31, правомірність
якого Дніпровська міська рада так і не домоглася у відповідності частини 2
статті 77 КАС України, довести, залишаючи за собою хвіст руйнівних наслідків
права з болотним брудом корупції, зачапаючи оскарження її рішення.
Скаржник приводить посилання до
постанови Верховного Суду №855/111/20 від 12 листопада 2020року, щоб розкрити
ще одне питання, яке не досліджувалося у суді першої інстанції, і не внесене у
мотивуючу частину судових рішень першої і апеляційної інстанції. Суди не робили
свої правові висновки даючи правову оцінку пункту 1 Рішення ДМР, у якому
зазначалося, що не утворювати
районі у місті Дніпрі ради після закінчення строку повноважень. На думку
Скаржника, відсутній Закон, який би встановлював порядок утворення і ліквідацію
представницьких органів місцевого самоврядування, які територіальні громадами
утворили у відповідності до частини 1 статті 143 Конституції України, та до
яких, за існуючим Виборчим кодексом, требо проводити обрання місцевих
депутатів. Предметом позовної заяви та апеляційного оскарження рішення першої
інстанції було питання, хто має повноваження встановлювати строки повноважень представницьким
органам місцевого самоврядуваня.
У зазначеної постанови Верховного
Суду №855/111/20 від 12 листопада 2020року, зазначається: «Частиною 1 статті 38 Конституції України встановлено, що громадяни
мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та
місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної
влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 202 Виборчого кодексу України,
Центральна виборча комісія є виборчою комісією вищого рівня для всіх виборчих
комісій з усіх місцевих виборів.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Центральну
виборчу комісію» Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання
передбачених
Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і
референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на
участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і
референдуми на всій території України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», до
загальних повноважень ЦВК віднесено забезпечення реалізації і захисту виборчих
прав громадян України, здійснення контролю за додержанням вимог законодавства
України про вибори і референдуми, забезпечення однакового застосування
законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.
Стаття 21 цього ж Закону поширює зазначені контрольні повноваження ЦВК на
місцеві вибори.
Основні засади виборчого процесу визначені статтею 21 Виборчого кодексу
України. До них, зокрема, відносяться:
- гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією
(стаття 38) та цим Кодексом (статті 6, 10),
- дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією
України (стосовно місцевих виборів - статтею 141) та цим Кодексом (статті 7,
12-17, 19).
Пасивне виборче право (право бути обраним) є одним з основних
конституційних суб`єктивних прав громадян України. Принцип загального виборчого
права, зокрема, гарантує, що усі, хто володіє пасивним виборчим правом, можуть
за умов дотримання вимог, встановлених законом, бути зареєстрованими як
кандидати на відповідних виборах та, відповідно, бути включеними до виборчого
бюлетеня, щоб виборці у день голосування могли вільно визначитися щодо
підтримки чи непідтримки таких кандидатів.
Однак, на думку Скаржника,
головним фактором зіграли правові гравці зазначені не у положеннях Конституції
і законах України, а звичайне Рішення ДМР, за яким стояли звичайні люди зі своїми
інтересами.
Скаржник зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке
має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики,
оскільки суди по різному застосовують положення Конституції України та існуючий
базовий Закон України «Про місцеве самоврядування».
Разом з тим, у касаційній скарзі, Скаржник зазначає,
що касаційна скарга має виняткове значення для нього, його представників та
третіх осіб з боку позивачів, оскільки відсутність дійсного та фактичного
захисту його прав суттєво обмежує
реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та
законами України, у сфері місцевого самоврядування та здобутті кожним з нас
статусу власника комунального майна.
У даному
випадку, Скаржник зазначає, що саме вище викладені обставини стосуються його
безпосередньо, порушують його права, свободи і інтереси. Питання права, які
мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики,
можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та
формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення
державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси
великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких
рішень у подібних справах, тощо.
Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо
касаційне оскарження та ця адміністративна справа №160/7958/18 може становити
значний суспільний інтерес та буде мати значний винятковий інтерес не тільки
для мене Скаржника та мого кола громадського суспільства, а також може бути
зумовлена потребою забезпечення значної єдності судової практики у питаннях
правового врегулювання реформування місцевого самоврядування, бо висновків
таких, які можуть бути пов’язані, Верховний Суд, ще не здійснював.
Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 353 КАС України
ПРОШУ:
1. Прийняти до розгляду касаційну скаргу від 14.01.2022року у строк
встановлений ст.329 КАС України, строк на касаційне оскарження Постанови
Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021року, якою ухвалене:
Апеляційну скаргу Сколкова Олександра Олександровича
– залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 22.02.2021 року у адміністративній справі
№160/7958/18 – залишити без змін.
2. Відповідно
частини 4 статті 332 КАС України, Скаржник (Позивач) звертається із письмовою заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, яке
здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у
порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, та звертається з проханням, врахувати виконаними ним
умови строку касаційного оскарження відповідно частини 1 та частини 2 статті
329 КАС та відкрити касаційне провадження відповідно частини 1 статті 334 КАС
України.
3. Відповідно до частини 3 статті 330 КАС України, Скаржник
(Позивач) звертається з клопотанням про
розгляд справи за
його участю, та просить,
касаційне оскарження, за адміністративною справою № 160/7958/18, згідно пункту 1 частини 4 статті 12 КАС України,
розглядати з викликом усіх учасників
справи у загальному провадженні.
4. Постанову Третього
апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021року, якою ухвалене: Апеляційну скаргу Сколкова Олександра Олександровича –
залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 22.02.2021 року –залишити без змін, скасувати
повністю і передати справу №160/7958/18 повністю та направити адміністративну справу №160/7958/18 на новий розгляд для продовження розгляду до
Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
5. Залучити до участі
у касаційному проваджені по адміністративної справи №160/7958/18 представників
від Скаржника (Позивачів) та від третьої
особи Громадської Організації «Луганська Правозахисна Група», за їх
довіреностями.
Додатки:
які надаються для
суду касаційної інстанції, які мають оперативне значення для
вирішення питання
попереднього розгляду касаційної скарги та відкриття
касаційного
провадження. Всі оригінали і копії документів знаходяться у матеріалах
адміністративної
справи №160/7958/18
1. Ксерокопія поштового конверта за № 4900094545353
2. Трекінг проходження замовного листа №
4900094545353
3. Ксерокопія позовної заяви (уточненої редакції) від 07.10.2019року.
4. Ксерокопія апеляційної скарги (уточненої редакції) від 30.04.2021року.
5. Ксерокопія Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 22.02.2021року.
6.
Ксерокопія Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від
11.11.2021року
7.
Ксерокопія Заяви від 03.02.2021року про відвід судді Дніпропетровського
окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю. заявлена представником ГО
«Луганська Правозахисна Група» Ю.Калюжний.
8.
Ксерокопія Заяви від 03.02.2021року про відвід судді Дніпропетровського
окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю. заявлена позивачем Пославським
О.О.
9.
Ксерокопія клопотання про адміністративну процесуальну правосуб’єктність та
дієздатність відповідача по справі №160/7958/18.
10.
Ксерокопія Реєстраційної картки про підтвердження відосмостей про юридичну
особу орган місцевого самоврядування Дніпропетровська міська рада.
11.
Ксерокопія листа департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур
Дніпропетровської міської ради від 12.08.2021 №2/5-319.
12.
Ксерокопія заяви про відвід колегії суддів Третього апеляційного
адміністративного суду від 07.10.2021року по адміністративній справі
№160/7958/18
13.
Ксерокопія заяви про відвід головуючого колегії суддів Третього апеляційного
адміністративного суду Лукманової О.М. по адміністративної справи №1607958/18.,
від 11.11.2021р., реєстрація 12.11.2021року, від представника ГО «Луганська
Правозахисна Група» і Позивача
Пославського О.О..
14.
Ксерокопія заяви про відвід головуючого колегії суддів Третього апеляційного
адміністративного суду Лукманової О.М. по адміністративної справи №1607958/18.,
від 11.11.2021р., реєстрація 12.11. 2021року, від представників позивачів
Акулова В.В. і Філіпенко С.В.
15.
Ксерокопія Клопотання про адміністративну процесуальну правосуб’єктність та
дієздатність Дніпровської міської ради по адміністративної справи №160/7958/18
від 30.04.2021року.
16.
Ксерокопія Клопотання про виклик свідків від 30.09.2021року.
17. Ксерокопія
Клопотання про залучення представників третьої особи ГО «Луганська Правозахисна
Група» від 30.04.2021року
18. Ксерокопія
Клопотання про виконання Ухвали Третього апеляційного адміністративного суду
від 01.07.2021року, від 07.10.2021року.
19. Ксерокопія
Клопотання про дослідження доказів у судовому засіданні від 11.11.2021року.
20. Ксерокопія
Клопотання про повторний виклик свідків від 11.11.2021року.
Позивач
________________ /О.Сколков/
Хронологія даного питання в
матеріалах на сайті "Багнет Нації": Поцріот
філатов вирішив влаштувати державний переворот?
Жодних «шкурняків» - виключно інтереси
громади: яке рішення Дніпроміськради ми скасовуємо
Окружний адмінсуд Дніпра зобов’язав
міськраду надати правоустановчі документи
Суддя Лозицька самовідвелася у справі щодо
рішення Дніпроміськради. І тому є вагомі причини…
Заяви судді Лозицької є безпідставними, а її
поведінка неприпустимою – черговий запит до суду
No comments – укази про призначення судді
Лозицької І. О.
Дисциплінарна скарга до ВРП і ВККСУ стосовно
поведінки судді окружного адмінсуду Дніпра
Дніпропетровський окружний адмінсуд про
повноваження своїх суддів
В Дніпрі відбулося підготовче засідання щодо
скасування незаконного рішення «міської ради»
Підсумовуючи друге підготовче засідання в
справі щодо скасування рішення Дніпроміськради
«Антиконституційний хор» судді Олійника?
Суддя Олійник підтвердив відсутність «в
природі» правоустановчих документів Дніпроміськради
В справі по скасуванню рішення ДМР заявлено
відвід судді Олійнику
Навіщо суддя Олійник В. М. перевищує владні
повноваження?
Судді ДОАС Олійнику В. М., вдруге, заявлено
про відвід
16.07.2019: відвід судді ДОАС Олійника В.
М., втретє – відеоблок
30.07.2019 відвід судді ДОАС Олійника В. М.,
втретє – заява + відео
Сказано – Зроблено!: скарга до ВРП на
поведінку судді ДОАС Олійника В. М.
Найкращою рекламою діяльності ГО «Багнет
Нації», є ухвала судді ДОАС Олійника В. М., про самовідвід
Найкращою рекламою діяльності ГО «Багнет
Нації» є ухвала судді ДОАС Олійника В. М., про самовідвід
Суддя ДОАС Олійник поскаржився до ВРП і ГПУ
про втручання в його діяльність
Дніпро: на підтвердження нелегітимності
міськради самовідвівся шостий суддя – ухвала
В Дніпрі відводять суддю із-за його
призначення Президентом УРСР Зеленським
Відсутність державних символів і повноважень
не є аргументацією для відводу судді
ВРП не підтвердила тиску на правосуддя з
боку ГО «Багнет Нації» - висновок і рішення ВРП
В Дніпрі зареєстровано заяву про злочин на
мера Філатова і членів його злочинного угруповання
В Дніпрі відбулася Установча конференція ГО
«Державотворець», трохи суду, і багато силовиків
Підсумки місячного «кошмарингу» системи:
шосте коло правового коловрату
Поліцейські Соборного ВП Дніпра вивчатимуть
КПК в рамках відкритих на них кримінальних проваджень
"Державотворці" Дніпра
започаткували «правовий коловрат» в Соборному районі міста
В Дніпрі складено вісім заяв про злочин на
колегію суддів ТААС
Наша пісня гарна й нова… «ДМР! Де, установчі
документи???»
В Дніпрі триває відновлення конституційного
ладу, навіть в умовах «карантину»
В Дніпрі зареєстровано п’ять заяв на суддю
ДОАС Кадникову, через неправосудне рішення
Читайте також: КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів
адміністративно-територіального устрою України
АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКА РАЙОННА У МІСТІ
ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ІНДУСТРІАЛЬНА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА,
ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
НОВОКОДАЦЬКА (ЛЕНІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ
ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
САМАРСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК
СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
СОБОРНА (ЖОВТНЕВА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ
РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ЦЕНТРАЛЬНА (КІРОВСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ
ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ЧЕЧЕЛІВСЬКА (КРАСНОГВАРДІЙСЬКА) РАЙОННА У
МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ШЕВЧЕНКІВСЬКА (БАБУШКІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ
ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Сталося!!! Мін’юст підтвердив, що Дніпроміськрада
– приватна установа!
СБУ «на олівець»: реєстраційна справа
виконавчого комітету ДМР
«Громадські слухання» по обговоренню проекту
статуту територіальної громади Дніпра
Викидень Дніпровської міськради КП «Міські
причали» ДМР – реєстраційні документи
КП «Жилсервіс – 2» ДМР: матеріали
реєстраційної справи
КП «Жилсервіс – 2» ДМР: вся суть КП, в
табличці із пап’є-маше
КП «Теплотранс» зізнається у скоєному
злочині і пропонує стати співучасником – відповідь на запит
Виконавчий комітет ДМР – неконституційний
орган (документи свідчать)
Дніпропетровська міська рада –
неконституційний орган (документи свідчать)
Дніпроміськрада та виконавчий комітет, як
приватні підприємства – витяги з реєстру
Дніпроміськрада – сурогатний орган місцевого
самоврядування (відповіді на інфозапити)
Не
дозволимо узурпацію місцевого самоврядування в Дніпрі
Демарш
колегії суддів у Дніпрі - ухвала
Дніпро:
зупиняючи повалення конституційного ладу - відео
01.10.2020 Відвід судді ДОАС Сидоренка Д. В.
у справі щодо скасування рішення ДМР – (відео + заява)
Чи відповідає ДСТУ 4163-2003 рішення ДМР від
25.04.2018 № 95/31?
Встановлюємо
громадянство «судді» ДОАС Кадникової Г. В.
В
Дніпрі продовжується протистояння поваленню конституційного ладу – заява до ДОАС
В
Дніпрі фізособі без громадянства ліквідували міськраду УРСР - відео
Громадянство
судді ДОАС Кадникової встановить слідство
ГО
ОПГ "Багнет Нації" звертається за підтримкою
Кишеньковий
окружний адмінсуд Дніпра продовжує грати в судочинство
На
суддю ДОАС Боженко Н. В. складено вісім заяв про злочин – відеозаява «Багнет
Нації»
Заява
до СБУ про повалення конституційного ладу неконституційними виборами в Дніпрі
Відкрита
заява про злочин: департаменти ДМР - це окремі, приватні фірми
Відкрита
заява про злочин: інспекції ДМР - це окремі, приватні фірми
Відкрита
заява про злочин: управління ДМР - це окремі, приватні фірми
На
суддю ДОАС Боженко Н. В. складено вісім заяв про злочин – відеозаява «Багнет
Нації»
Влад
Акулов про референдум, Конституцію та балаболів)
01.10.2020 Відвід судді ДОАС Сидоренка Д. В.
у справі щодо скасування рішення ДМР – (відео + заява)
Самовідвід
«надцятого» судді у справі про скасування незаконного рішення Дніпроміськради
Саботаж!
Дніпроміськрада не надає, а суд не розглядає)))
В
Дніпрі відбувається повалення конституційного ладу, і всім на то н@ср@ти…
На
передовій конституційних баталій
На
колегію суддів Третього апеляційного адмінсуду подано заяви про злочин
Багнет
Нації про задзеркалля місцевого самоврядування в корпорації "УКРАЇНА"
Апеляція
по скасуванню ухвали Рищенка по рішенню Дніпроміськради
Суд
зобов’язав Дніпроміськраду надати правовстановлюючі документи – ухвала колегії
ТААС
Терпляче
почекаємо на правовстановлюючі документи приватної Дніпроміськради
ВРП:
заява про злочин в газеті «Багнет Нації» не є тиском на суд
Станом
на 3 серпня правовстановлюючих документів до справи Дніпроміськрадою не
приєднано - відео
В
ДНІПРІ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПОВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ ЧЕРЕЗ УЗУРПАЦІЮ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
Чергове
судове засідання щодо скасування незаконного рішення приватної Дніпроміськради
В
Дніпрі суд «узаконив» повалення конституційного ладу – постанова апеляційної
інстанції
ЙДЕМО В КАСАЦІЮ...
Підтримати
правозахисну діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет
Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку №
4731 2196 4570 7633 на
ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм:
https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук:
https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт
«Багнет Нації»: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар