- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

пʼятницю, 30 квітня 2021 р.

На колегію суддів Третього апеляційного адмінсуду подано заяви про злочин

 

З А Я В А

про кримінальний злочин передбачений частиною першою статті 109 в сукупності з частиною третьою статті 28 Кримінального кодексу України вчинений фізичними особами (особами без громадянства) Лукмановою Ольгою Миколаївною, Божко Людмилою Андріївною та Дурасовою Юлією Володимирівною

 

   Я, ________________________________________________________________,

паспорт серія_____№___________ виданий  _____________________________

_____________________________________________________________________

проживаю за адресою: _______________________________________________

_____________________________________________________________________ усвідомлюючи всю ступінь відповідальності передбаченої статтями 383 і 384 КК України (про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання), - повідомляю про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 109 в сукупності з частиною третьою статті 28 Кримінального кодексу України (Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої; Кримінальне правопорушення визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи), вчинений фізичними особами (особами без громадянства) Лукмановою Ольгою Миколаївною, Божко Людмилою Андріївною та Дурасовою Юлією Володимирівною, які у відсутність встановленого Конституцією України громадянства, узурпували судову гілку влади, та у відсутність відповідного закону, здійснюють судочинство.

 

                                     Власний підпис заявника:__________________________

 

   Детально, по факту даного закінченого кримінального злочину, що визначено частиною першою статті 13. Кримінального кодексу України (далі – КК України), можу повідомити наступне:

   Вдень вівторка, 13 квітня 2021 року за адресою: 49005, місто Дніпро, вулиця Василя Жуковського, 23, в приміщенні юридичної особи приватного права з назвою «Третій апеляційний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 42268164; код КВЕД: 84.23), фізичними особами (суб’єктами кримінального злочину згідно ч.1 ст.18 КК України), які ніколи не набували конституційного громадянства Самостійної української держави України (а відповідно, ніколи не набували владних повноважень) Лукмановою Ольгою Миколаївною, Божко Людмилою Андріївною та Дурасовою Юлією Володимирівною, керуючись прямим умислом (ч.2 ст.24 КК України), за попередньою змовою співучасників (організованої групи осіб), в «нарадчій» кімнаті, «іменем УКРАЇНИ», представляючи суд, було постановлено неправомірне рішення у вигляді ухвали в адміністративній справі № 160/7958/18 про скасування неконституційного рішення іншої юридичної особи приватного права з назвою «Дніпровська міська рада» (код ЄДРПОУ: 26510514; код КВЕД: 84.11), про ліквідацію районних у місті рад (рішення від 25.04.2018 № 95/31 «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів»).         

   Слід зазначити, що вказана вище злочинна дія, вчинена встановленими суб’єктами кримінального злочину (Лукмановою О. М., Божко Л. А. і Дурасовою Ю. В.), яка зафіксована ними ж у відповідній ухвалі (електронна версія додається) постановленої «Іменем УКРАЇНИ» (іменем держави, яка припинила своє існування 1 грудня 1991 року, згідно ВОЛІ Українського народу на Всеукраїнському референдумі), була вчинена в момент відсутності будь-яких доказів затвердження/введення в дію Конституції України (документ 254к/96-ВР) 1996 року, як Основного закону Самостійної Української Держави України, Всеукраїнським референдумом. А також, за умови неспростовного факту припинення статтею 2. Закону України від 28 червня 1996 року № 254/96-ВР «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» (копія додається) -  дії Конституції (Основного закону) України від 20 квітня 1978 року № 888-09 (перейменованої згідно статті 16. Закону України від 17 вересня 1991 року № 1554-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного закону) Української РСР» Української РСР в Україну), та за умови невиконання частини четвертої статті 61 Розділу VIII «ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ» Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (документ 1к/95-ВР), в частині прийняття нової Конституції України, текст якої буде узгоджений Сторонами, на Всеукраїнському референдумі.

   Крім того, зазначена вище злочинна дія, яка вчинена встановленими суб’єктами кримінального злочину - фізичними особами Лукмановою О. М., Божко Л. А. і Дурасовою Ю. В., здійсненна ними всупереч Рішення Конституційного Суду України від 11 липня 1997 року № 3-зп справа № 1/1909-97, згідно якого: «Конституція України прийнята Верховною Радою України від імені Українського народу (преамбула Конституції України), який відповідно до статті 5 Конституції України має виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Це право не може бути узурповано державою,  її органами або  посадовими  особами  (там же). Отже, прийняття Конституції України Верховною Радою України було безпосереднім актом реалізації суверенітету народу, який тільки одноразово  уповноважив Верховну Раду України на її прийняття. Це підтверджується пунктом 1 статті 85 Конституції  України,  яка  не передбачає  права  Верховної Ради України на прийняття Конституції України, а також статтею 156 Конституції України,  згідно з якою законопроект про внесення змін до розділів, які встановлюють засади конституційного ладу в Україні, після його прийняття у Верховній Раді України має затверджуватись всеукраїнським референдумом», та свідчить про їх прямий умисел щодо повалення конституційного ладу, встановленого Конституцією України від 28 червня 1996 року (документ 254к/96-ВР).

   Варто також акцентувати увагу, що зазначена вище злочинна дія, вчинена всупереч, також, Рішенню Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 «Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням громадян Галайчука Вадима Сергійовича, Подгорної Вікторії Валентинівни, Кислої Тетяни Володимирівни про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України (справа про здійснення влади народом)» відповідно до якого КСУ вирішив:

«Положення частини другої статті 5 Конституції України (254к/96-ВР) "носієм  суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ" треба розуміти так, що в Україні  вся влада належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та   здійснюється народом  шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку,  визначеному Конституцією (254к/96-ВР)  та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  сформовані відповідно до Конституції  та  законів України.

Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією (254к/96-ВР) та   законами   України   формах   безпосередньої демократії є обов'язковими.

Положення  частини  третьої  статті  5 Конституції України (254к/96-ВР) "право визначати і змінювати конституційний  лад  в Україні  належить  виключно  народові  і  не  може бути узурповане державою,  її органами або посадовими особами" треба розуміти так, що  тільки  народ  має  право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму  визначати  конституційний   лад   в   Україні,   який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного  Закону  України  в порядку, встановленому його розділом XIII.

Належне виключно народові право визначати і змінювати конституційний лад в Україні не може бути привласнене у будь-який спосіб державою, її органами або посадовими особами.

Положення частини четвертої статті 5 Конституції України (254к/96-ВР) "ніхто не може  узурпувати державну владу" треба розуміти як заборону захоплення державної влади шляхом насилля або в інший неконституційний чи незаконний спосіб органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями».

   Дані Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території  України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

   Невиконання зазначених рішень КСУ тягне за собою кримінальну відповідальність передбачену частиною четвертою статті 382 КК України (Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

   Також слід зазначити, що вказані вище учасники організованої групи не є громадянами Самостійної української держави України. Натомість частиною третьою статті 127. Конституції України чітко визначено, зокрема, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Дана конституційна вимога підкріплена також частиною першою статті 69. Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» згідно якої на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

   Системний аналіз положень чинної Конституції України, через низку інформаційних запитів до Верховної Ради України (копії додаються), підтвердив той факт, що наразі, відсутня законодавча база, якою регулюються підстави набуття і припинення громадянства України (стаття 4. КУ), права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина, а також громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства (п.1, 2 ч.1 ст.92. КУ).

   Отже, захоплення судової гілки влади організованою групою фізичних осіб (осіб без громадянства) та здійснення ними судочинства, у відсутність законів якими визначаються судоустрій, судочинство та статус суддів (п.14 ч.1 ст.92 КУ), це є неспростовним підтвердженням вчиненого закінченого тяжкого кримінального злочину, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 109. КК України (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій).

   Зважаючи на наведене вище слід наголосити, що засадничими принципами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Верховною Радою України Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції») визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

   Статтею 8 Загальної декларації прав людини (Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) визначено, що кожна людина  має  право  на  ефективне  поновлення  у правах компетентними національними судами в разі  порушення  її  основних прав, наданих їй конституцією або законом.

   Розділом VIII «ПРАВОСУДДЯ» чинної Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ст. 124 КУ). Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя (ст. 125 КУ). Правосуддя здійснюють судді (ст. 127 КУ). Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом (ст. 128 КУ). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;  розумні строки розгляду справи судом (ст. 129 КУ).

   В даному аспекті слід зауважити, що встановлені зазначеним вище Розділом VIII «ПРАВОСУДДЯ» Основного закону (Конституції) принципи, цілком і повністю відповідають міжнародним принципам і стандартам правосуддя, які виражені і закріплені в наступних міжнародних нормативно-правових документах, а саме:

1. Загальна Декларація прав людини, (Генеральна Асамблея ООН, 10.12.1948);

2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (Генеральна Асамблея ООН, 16.12.1966);

3. Бангалорські принципи поведінки суддів (Гаага, 26.11.2002), схвалені резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006;

4. Основні принципи незалежності судових органів, прийняті на VII Конгресі з попередження злочинів і поводження з правопорушниками 26 серпня –6 вересня 1985 р.;

5. Резолюція 60/159 Генеральної Асамблеї ООН «Права людини при здійсненні правосуддя» від 16.12.2005;

7. Резолюція 2004/32 Комісії ООН з прав людини «Цілісність судової системи» від 19.04.2004;

8. Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рада ЄС, 04.11.1950, Україна приєдналася 17.07.1997);

9. Хартія Європейського Союзу про основні права (Європейський парламент, Рада ЄС, Європейська комісія, м. Ніцца, 07.12.2000);

10. Європейська хартія «Про статус суддів» від 10.07.1998.

   В контексті наведеного вище варто зазначити, що юридична особа приватного права (суб’єкт господарювання) з назвою «Третій апеляційний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 42268164; код КВЕД: 84.23) утворена з грубим порушенням норм чинного законодавства та всупереч статті 125 Конституції України – утворена не законом, а указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» (копія додається). Більше того, судді (а не професійні судді згідно закону), даної установи, не були призначені на відповідні посади, а були переведені з ліквідованого Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на роботу на посадах суддів Третього апеляційного адміністративного суду указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 296/2018 «Про переведення суддів» (копія додається). Дані факти також є красномовним свідченням вчиненого злочину організованою групою фізичних осіб, спрямованого на повалення конституційного ладу, встановленого чинною Конституцією України.

   Відповідно до положень статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

   Частиною першою статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.      

   Положеннями Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» встановлені строки внесення відомостей до ЄРДР визначені наступним чином:

«Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про:

заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України;

призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження) – невідкладно».

   В редакції Кримінального процесуального кодексу України яка є чинною на момент подання мною відповідної заяви про злочин визначено, що відповідно до положень статті 214 КПК України слідчий, дізнавач прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214).

   Отже, як вбачається з положень частини першої статті 214 КПК України обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора (уповноважену особу) до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння, або в разі виявлення кримінального правопорушення слідчим, дізнавачем, прокурором самостійно, з будь-якого джерела.

   Крім того, визначений частиною першою статті 214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

   Отже слідчий, дізнавач, прокурор отримавши заяву про кримінальний злочин, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. Іншого статтею 214 КПК України, не передбачено.

   В контексті наведеного вище відповідально заявляю, що зазначеними протиправними, злочинними діями фізичних осіб (Лукмановою О. М., Божко Л. А. і Дурасовою Ю. В.) мені особисто було завдано моральної і матеріальної шкоди (сукупно) в розмірі 500000 (п’ятсот тисяч) гривень.

   Також хочу застерегти і нагадати уповноваженій особі, яка прийняла дану заяву про кримінальну відповідальність передбачену положенням частини першої статті 396 КК України (приховування злочину), згідно якого заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину (наприклад: невнесення відомостей за заявою про злочин до ЄРДР) - карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.  

   Враховуючи зазначене вище, керуючись нормами чинного законодавства,

 

ВИМАГАЮ:

 

-  прийняти і зареєструвати дану заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені частиною першою статті 109 в сукупності з частиною третьою статті 28 Кримінального кодексу України (КК України);

- відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» (документи чинні на момент подання даної заяви про кримінальний злочин), - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати мені (заявнику з правами потерпілого) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- на виконання вимог КПК України і Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» - невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення кримінального злочину, за попередньою кваліфікацією, зазначеною в моїй заяві;

- вручити мені, як заявнику з правами потерпілого, пам'ятку про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;

- надати мені можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України, виключно в рамках відкритого кримінального провадження, по зазначеному факту кримінального злочину в моїй заяві;

-  згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України: вручити мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію моєї заяви про вчинений кримінальний злочин (талон повідомлення ЄО/ЖЄО);

-  Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України після внесення до ЄРДР передати кримінальну справу за моєю заявою про злочин, за підслідністю - до слідчих органів Служби безпеки України;

-  Повідомляти мене про кожну дію в ході досудового розслідування письмово;

-  Досудове розслідування провести у встановлений законом строк.

 

ДОДАТОК:

 

1.  Копії відповіді ЦДАВО з результатами Всеукраїнського референдуму від 1 грудня 1991 року – на 11 (одинадцятьох) арк.;

2.  Витяг Закону України від 17 вересня 1991 року № 1554-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного закону) Української РСР» з офіційного сайту Верховної Ради України (https://www.rada.gov.ua) – на 4 (чотирьох) арк..;

3.  Витяг Закону України від 28 червня 1996 року № 254/96-ВР «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» з офіційного сайту Верховної Ради України (https://www.rada.gov.ua) – на 1 (одному) арк..;

4.  Витяг ухвали від 13 квітня 2021 року постановленої Лукмановою Ольгою Миколаївною, Божко Людмилою Андріївною та Дурасовою Юлією Володимирівною за результатами розгляду апеляційної скарги в адміністративній справі № 160/7958/18 з офіційного сайту – Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua) – на 3 (трьох) арк..;

5.  Копія інформаційного запиту ГО ОПГ «Багнет Нації» від 28 жовтня 2020 року № ЗПІ/046/20 та копія відповіді Верховної Ради України на зазначений запит – на 4 (чотирьох) арк..;

6.  Копія інформаційного запиту ГО ОПГ «Багнет Нації» від 01 березня 2021 року № ЗПІ/090/21 та копія відповіді Верховної Ради України на зазначений запит – на 3 (трьох) арк..;

7.  Копія інформаційного запиту ГО ОПГ «Багнет Нації» від 01 березня 2021 року № ЗПІ/091/21 та копія відповіді Верховної Ради України на зазначений запит – на 3 (трьох) арк..;

8.  Копія інформаційного запиту ГО ОПГ «Багнет Нації» від 10 березня 2021 року № ЗПІ/100/21 та копія відповіді Верховної Ради України на зазначений запит – на 3 (трьох) арк..;

9.  Копія інформаційного запиту ГО ОПГ «Багнет Нації» від 23 квітня 2021 року № ЗПІ/119/21 та копія відповіді Верховної Ради України на зазначений запит – на 4 (чотирьох) арк..;

10. Копія указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» - на 2 (двох) арк..;

11. Копія указу Президента України від 28 вересня 2018 року № 296/2018 «Про переведення суддів» - на 6 (шістьох) арк..

 

Всього в додатку – 44 (сорок чотири) аркуші.  










































Хронологія даного питання в матеріалах на сайті "Багнет Нації": Поцріот філатов вирішив влаштувати державний переворот?

Група відомих правозахисників Дніпра представлятиме позивачів у справі проти Дніпроміськради

Жодних «шкурняків» - виключно інтереси громади: яке рішення Дніпроміськради ми скасовуємо

Окружний адмінсуд Дніпра зобов’язав міськраду надати правоустановчі документи

Суддя Лозицька самовідвелася у справі щодо рішення Дніпроміськради. І тому є вагомі причини…

В своїй ухвалі про самовідвід суддя Лозицька заявили про тиск щодо неї з боку представників позивачів

Заяви судді Лозицької є безпідставними, а її поведінка неприпустимою – черговий запит до суду

No comments – укази про призначення судді Лозицької І. О.

Між молотом і ковадлом: вже третій суддя накивав п’ятами від розгляду справи про незаконне рішення приватної Дніпроміськради

Верховна Рада не реєструвала, а Казначейство не обслуговує: як вилазить «фількина грамота» щодо компетенції (легітимності) Дніпроміськради

Дисциплінарна скарга до ВРП і ВККСУ стосовно поведінки судді окружного адмінсуду Дніпра

Дніпропетровський окружний адмінсуд про повноваження своїх суддів

В Дніпрі відбулося підготовче засідання щодо скасування незаконного рішення «міської ради»

Підсумовуючи друге підготовче засідання в справі щодо скасування рішення Дніпроміськради

«Антиконституційний хор» судді Олійника?

Суддя Олійник підтвердив відсутність «в природі» правоустановчих документів Дніпроміськради

В справі по скасуванню рішення ДМР заявлено відвід судді Олійнику

Навіщо суддя Олійник В. М. перевищує владні повноваження?

Судді ДОАС Олійнику В. М., вдруге, заявлено про відвід

16.07.2019: відвід судді ДОАС Олійника В. М., втретє – відеоблок

30.07.2019 відвід судді ДОАС Олійника В. М., втретє – заява + відео

Сказано – Зроблено!: скарга до ВРП на поведінку судді ДОАС Олійника В. М.

Дніпро: у справі щодо скасування незаконного рішення Дніпроміськради "самовідвівся" четвертий суддя (відео)

Найкращою рекламою діяльності ГО «Багнет Нації», є ухвала судді ДОАС Олійника В. М., про самовідвід

Найкращою рекламою діяльності ГО «Багнет Нації» є ухвала судді ДОАС Олійника В. М., про самовідвід

Дніпро: у справі щодо скасування незаконного рішення неконституційної міськради самовідвівся п’ятий суддя

Суддя ДОАС Олійник поскаржився до ВРП і ГПУ про втручання в його діяльність

Дніпро: на підтвердження нелегітимності міськради самовідвівся шостий суддя – ухвала

В Дніпрі відводять суддю із-за його призначення Президентом УРСР Зеленським

Відсутність державних символів і повноважень не є аргументацією для відводу судді

ВРП не підтвердила тиску на правосуддя з боку ГО «Багнет Нації» - висновок і рішення ВРП

В Дніпрі зареєстровано заяву про злочин на мера Філатова і членів його злочинного угруповання

В Дніпрі відбулася Установча конференція ГО «Державотворець», трохи суду, і багато силовиків

Підсумки місячного «кошмарингу» системи: шосте коло правового коловрату

Дніпро: Коловратовірус як інфекційноконституційна пошесть в лікуванні недосуддів Жовтневого суду УРСР

Поліцейські Соборного ВП Дніпра вивчатимуть КПК в рамках відкритих на них кримінальних проваджень

"Державотворці" Дніпра започаткували «правовий коловрат» в Соборному районі міста

В Дніпрі складено вісім заяв про злочин на колегію суддів ТААС

Наша пісня гарна й нова… «ДМР! Де, установчі документи???»

В Дніпрі триває відновлення конституційного ладу, навіть в умовах «карантину»

Суддя ДОАС Голобутовський переніс засідання у зв’язку з неявкою відповідача (відео і текст клопотання)

Конституційна драма: черговий самовідвід судді у справі щодо скасування незаконного рішення ДМР – ухвала

В Дніпрі зареєстровано п’ять заяв на суддю ДОАС Кадникову, через неправосудне рішення

Читайте також: КОАТУУ | Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ІНДУСТРІАЛЬНА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

НОВОКОДАЦЬКА (ЛЕНІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

САМАРСЬКА РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

СОБОРНА (ЖОВТНЕВА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЦЕНТРАЛЬНА (КІРОВСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ЧЕЧЕЛІВСЬКА (КРАСНОГВАРДІЙСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ШЕВЧЕНКІВСЬКА (БАБУШКІНСЬКА) РАЙОННА У МІСТІ ДНІПРІ РАДА, ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Сталося!!! Мін’юст підтвердив, що Дніпроміськрада – приватна установа!

СБУ «на олівець»: реєстраційна справа виконавчого комітету ДМР

«Громадські слухання» по обговоренню проекту статуту територіальної громади Дніпра

Викидень Дніпровської міськради КП «Міські причали» ДМР – реєстраційні документи

КП «Жилсервіс – 2» ДМР: матеріали реєстраційної справи

«Курка – то не птах, а Дніпроміськрада – то не орган місцевого самоврядування!» – документи реєстраційної справи ДМР

КП «Жилсервіс – 2» ДМР: вся суть КП, в табличці із пап’є-маше

КП «Теплотранс» зізнається у скоєному злочині і пропонує стати співучасником – відповідь на запит

Когнітивний дисонанс: КП «Муніципальна варта» ДМР з КВЕДом діяльності приватних охоронних структур – реєстраційні документи

Ляпи невігласів, чи свідоме підроблення документів – реєстраційні дані Дніпроміськради і її виконкому

Виконавчий комітет ДМР – неконституційний орган (документи свідчать)

Дніпропетровська міська рада – неконституційний орган (документи свідчать)

Інформаційна бомба або початок кінця: Увага!!! Всі міські, сільські, районні і обласні ради зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності – унікальні документи на сайті "Багнет Нації"

Дніпроміськрада та виконавчий комітет, як приватні підприємства – витяги з реєстру

Дніпроміськрада – сурогатний орган місцевого самоврядування (відповіді на інфозапити)

Інформаційна бомба або початок кінця: законодавства, яке регулює утворення органів влади і місцевого самоврядування, не існує – відповідь ВРУ

Конституційна драма: черговий самовідвід судді у справі щодо скасування незаконного рішення ДМР – ухвала

Не дозволимо узурпацію місцевого самоврядування в Дніпрі

Демарш колегії суддів у Дніпрі - ухвала

Дніпро: зупиняючи повалення конституційного ладу - відео

01.10.2020 Відвід судді ДОАС Сидоренка Д. В. у справі щодо скасування рішення ДМР – (відео + заява)

Чи відповідає ДСТУ 4163-2003 рішення ДМР від 25.04.2018 № 95/31?

Встановлюємо громадянство «судді» ДОАС Кадникової Г. В.

В Дніпрі продовжується протистояння поваленню конституційного ладу – заява до ДОАС

В Дніпрі фізособі без громадянства ліквідували міськраду УРСР - відео

Громадянство судді ДОАС Кадникової встановить слідство

ГО ОПГ "Багнет Нації" звертається за підтримкою

Кишеньковий окружний адмінсуд Дніпра продовжує грати в судочинство

Сага про Фількіну грамоту: з яких приватних установ складається структура неконституційної Дніпроміськради

На суддю ДОАС Боженко Н. В. складено вісім заяв про злочин – відеозаява «Багнет Нації»

Заява до СБУ про повалення конституційного ладу неконституційними виборами в Дніпрі

Відкрита заява про злочин: департаменти ДМР - це окремі, приватні фірми

Відкрита заява про злочин: інспекції ДМР - це окремі, приватні фірми

Відкрита заява про злочин: управління ДМР - це окремі, приватні фірми

На суддю ДОАС Боженко Н. В. складено вісім заяв про злочин – відеозаява «Багнет Нації»

Влад Акулов про референдум, Конституцію та балаболів)

01.10.2020 Відвід судді ДОАС Сидоренка Д. В. у справі щодо скасування рішення ДМР – (відео + заява)

Самовідвід «надцятого» судді у справі про скасування незаконного рішення Дніпроміськради

Саботаж! Дніпроміськрада не надає, а суд не розглядає)))

В Дніпрі відбувається повалення конституційного ладу, і всім на то н@ср@ти…

Як недосуддя ДОАС Рищенко конституційний лад валив, позбавляючи дніпрян, їхньої власності - відеоблок

На передовій конституційних баталій

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності громадського об’єднання ГО ОПГ «Багнет Нації» можна здійснити переказом на картку ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного устрою України! 


Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -