Дніпропетровський окружний
адміністративний суд
49089, м. Дніпро, вул. Янгеля 4,
Телефон: 753-04-50
(52)
E-mail: inbox@adm.dp.court.gov.ua
ПОЗИВАЧ: Філіпенко Олександр Сергійович,
e-mail: svf2011@ukr.net
ВІДПОВІДАЧ: Дніпропетровський обласний
територіальний центр комплектування
та соціальної підтримки
код ЄДРПОУ: 08353525
вул. С. Бандери (Шмідта), 16, м.
Дніпро,
Дніпропетровська область, 49000
e-mail: tckspdp@post.mil.gov.ua
Телефон: +38 (056) 770 80 94
БЕЗ ЦІНИ ПОЗОВУ
АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
щодо відновлення
гарантованого Конституцією і законами України права на отримання публічної
інформації через визнання бездіяльності суб’єкта владних
повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії
Я, Філіпенко Олександр Сергійович, звертаюсь до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в порядку положень норми
прямої дії статті 55. Конституції України (документ: 254к/96-ВР) із
адміністративною позовною заявою щодо відновлення гарантованого мені статтею 34.
Конституції України і Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» права на отримання публічної
інформації. Адже моє конституційне право, гарантоване самою Конституцією
України (документ: 254к/96-ВР), було грубо порушене дією/бездіяльністю службових/посадових
осіб юридичної особи з назвою «Дніпропетровський
обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки» (код ЄДРПОУ: 08353525), що полягає в наданні мені неповної відповіді на мій запит на публічну
інформацію від 21 жовтня 2024 року (копія – додається).
ВИКЛАД ХРОНОЛОГІЇ
ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН в ОБГРУНТУВАННЯ ВИМОГ на виконання положень пункту 5 частини
п’ятої статті 160 КАС України (виклад обставин, якими
позивач обґрунтовує свої вимоги):
В обґрунтування наведених вище, своїх
законних вимог в якості доводів, хочу зазначити, що 18 жовтня 2024 року у відділенні АТ «УКРПОШТА» № 49055, що розташовано у
місті Дніпро, на вулиці Незалежності, 3, мені було вручено цінного листа з
описом вкладення, в якому знаходилась так звана «ПОВІСТКА № 388705», відповідно
до якої, мені належало з’явитись 16 жовтня 2024 року об 11:00 «для уточнення
даних» до Центрально-Чечелівського об’єднаного
районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Місце явки за викликом, визначено, цитую: «Дніпропетровська, Дніпро, Степана
Бандери, б. 16».
З інформації,
яка містилася безпосередньо у самій повістці, мною, візуально було встановлено,
що накладений (06.10.2024) кваліфікований електронний підпис керівника
Центрально-Чечелівського ОРТЦК та СП Клименка Андрія Анатолійовича, під змістом
викладеної вище інформації, скріплено QR-кодом, «для перевірки чинності повістки» (копія -
додається).
21 жовтня 2024
року я звернувся із запитом на публічну інформацію до Дніпропетровського
обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якому зазначав, що за
наведених вище обставин, я не зміг підтвердити або спростувати автентичність
отриманого «документу». Адже я не є експертом у зазначеній галузі, не маю
відповідних навичок та не маю в наявності відповідного технічного обладнання у
вигляді відповідних сканерів (зчитувачів) QR (двовимірних) або одновимірних цифрових ідентифікаторів
(штрих-кодів) і не володію практикою використання і застосування відповідного
обладнання. А крім того, я не маю в наявності дешифратора криптографічно
перетвореного набору електронних даних, для верифікації кваліфікованого
електронного підпису задля ідентифікації уповноваженої посадової особи, якій
цей підпис належить (без нотаріального засвідчення).
Ба-більше того,
на мою особисту думку, ховаючись за новомодними тенденціями цифрових
технологій, здається, що посадова особа має на меті уникнути персональної
юридичної відповідальності за відання і виконання нею злочинних наказів. Обгрунтування
даної тези більш детально мною викладено у самому запиті на інформацію від 21
жовтня 2024 року.
Отже саме тому у
відповідного розпорядника інформації, я, просив надати:
1.
Для оскарження в судовому порядку разом з
відповіддю на даний запит надіслати мені Повістку (читабельний аналог ПОВІСТКИ № 388705) в паперовому вигляді оформлену відповідно до ДСТУ 4163:2020, яка містить
автентичний «живий» підпис відповідної відповідальної службової/посадової
особи, скріплений відбитком «мокрої» гербової печатки із зазначенням назви
відповідної установи;
2.
Надати прошиту фотокопію Положення про структурний підрозділ відповідного Центрально-Чечелівського
об’єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної
підтримки, затвердженого відповідним керівником районного територіального
центру комплектування та соціальної підтримки та керівником відповідного територіального
центру комплектування та соціальної підтримки у Дніпропетровській області;
3.
Надати достовірні відомості про реєстрацію
у Міністерстві юстиції України еталонного примірника Положення про структурний
підрозділ Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та
соціальної підтримки – про Центрально-Чечелівський об’єднаний районний
територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, як такого
(положення), яке зачіпає і впливає на права і свободи громадян України;
4.
Підтвердити законність забезпечення в установленому порядку самопредставництва
Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та
соціальної підтримки через відповідних осіб, уповноважених діяти від імені
керівника даної установи (через довіреність фізичної особи посвідченої нотаріально або, у визначених законом
випадках, іншою особою), (надавши відповідні копії документів, без персональних даних
осіб-представників);
5.
Підтвердити
законність забезпечення представництва інтересів Дніпропетровського обласного територіального центру
комплектування та соціальної підтримки через законних представників у судах та інших органах (через довіреність
від імені юридичної особи виданої за підписом
посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, та
завірену печаткою відповідної установи із зображенням Державного Герба України), (надавши відповідні копії документів, без
персональних даних осіб-представників);
6.
У випадку, якщо представництво відповідного
територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснюється
відповідно до перехідних положень Конституції України - прокурором або
адвокатом – надати відповідні копії, відповідних документів;
7.
Надати фотокопію Наказу про призначення на
посаду керівника Центрально-Чечелівського об’єднаного районного територіального
центру комплектування та соціальної підтримки Клименка Андрія Анатолійовича.
29 жовтня 2024 року на мою
електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net) надійшла беззмістовна відповідь (№ 4/11996 від 29.10.2024) надіслана з електронної поштової скрині (centralnochechel_tckspdp@post.mil.gov.ua) у вигляді відписки-пропозиції (копія - додається) від неналежного розпорядника інформації
- Центрально-Чечелівського
об’єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної
підтримки (код ЄДРПОУ: 09834296). І, це
при тому, що я звертався із запитом до юридичної особи з назвою Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та
соціальної підтримки (код ЄДРПОУ: 08353525).
Вважаю даний
факт грубим порушенням мого конституційного права на отримання публічної
інформації та відвертим нехтуванням нормами Закону України від 13
січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної
інформації», установою, та її
службовими/посадовими особами, які мають чітко дотримуватись вимог законів і
Конституції України.
Адже відповідно
до положень частини першої і другої статті 16 цього закону Розпорядник інформації відповідає за визначення завдань
та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з
питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних
за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на
інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за
оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом. Запит, що
пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку,
обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.
Згідно частини першої і другої
статті 19 цього закону запит на інформацію - це прохання
особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у
його володінні. Запитувач
має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію
незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення
причини подання запиту.
Інформація, яку я запитував у
своєму запиті, у належного розпорядника інформації, є саме публічною та
стосується питань організації, діяльності, представництва та самопредставництва
відповідного суб’єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 23 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації
можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Пунктом 4 частини другої статті 23
Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» закріплено, що запитувач має право оскаржити надання недостовірної або
неповної інформації.
Даною адміністративною позовною
заявою оскаржується саме надання неповної інформації на мій інформаційний запит
від 21 жовтня 2024 року.
НОРМАТИВНЕ
ОБГРУНТУВАННЯ ЗАЯВЛЕНИХ ВИМОГ на виконання положень пункту 5 частини п’ятої
статті 160 КАС України (зазначення доказів, що підтверджують вказані
обставини):
Варто наголосити, що реалізація
конституційного права на доступ і отримання публічної інформації відбувається в
безперервному правовому зв’язку положень Конституції України у сукупності з
відповідними міжнародними актами та законами України, а саме:
- Законом України від 13 січня 2011 року №
2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939), метою
якого є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і
створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної
інформації, та яким визначено порядок здійснення та
забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні
суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та
інформації, що становить суспільний інтерес. Право
на доступ до публічної інформації згідно даного закону гарантується: обов'язком
розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків,
передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних
структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому
порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним
спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до
засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків,
передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та
державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною
відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на
принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що
була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень,
встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних,
релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження,
майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
- Законом України
від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі – Закон № 2657),
яким регулюються відносини щодо створення, збирання,
одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації.
Згідно даного закону основними принципами інформаційних відносин є:
гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації,
свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода
вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання,
поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в
її особисте та сімейне життя. Крім того, основними напрямами державної
інформаційної політики (згідно цього закону) є: забезпечення доступу кожного до
інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання,
одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації;
створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства;
забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних
повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток
електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання
національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки
України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового
інформаційного простору.
Частиною першою статті 1 Закону № 2939
визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими
засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в
процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених
чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних
повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
В свою чергу згідно абзацу 4 частини першої
статті 1 Закону
№ 2657 суб'єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган
місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські
функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Відповідно до положень пункту 6
частини першої статті 3. Закону № 2939 право
на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за
порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Положеннями статті 4. Закону № 2939 визначено, що доступ до публічної інформації
відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості
діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та
будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена
відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси,
політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального
походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Згідно з положеннями статті 5. Закону № 2939 доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною сьомою статті 6 цього
закону встановлено, що обмеженню
доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з
обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої
необмежений.
Слід зауважити,
що запитувана мною інформація, у відповідного розпорядника інформації (Дніпропетровського
обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки), є публічною, та не підпадає під
визначення конфіденційної, таємної або службової інформації. А отже, не може підлягати обмеженню.
Адже, відповідно
до положень статей 7-9 Закону № 2939 конфіденційна інформація -
інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім
суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними
порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути
віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті
13 цього Закону. Розпорядники інформації,
визначені частиною першою статті 13 цього
Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за
згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди -
лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таємна інформація - інформація, доступ до якої
обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону,
розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною
визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську,
розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену
законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та
спеціальними законами.
Відповідно до
вимог частини другої статті 6 цього Закону
до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які
становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки,
рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або
здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом
прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної
діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію,
присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких
документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається
органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами
владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може
бути обмеженим у доступі.
Отже, навіть, якщо запитувана інформація і є конфіденційною,
таємною або такою що становить службову інформацію з відповідним ступенем
обмеження доступу до неї, розпорядник інформації до якого спрямовано запит на
інформацію, має про це поінформувати запитувача, в письмовому вигляді. Цього
зроблено не було.
В своєму рішенні № 2-рп/2012 від 20 січня 2012 року Конституційний Суд
України дійшов висновку, що «інформацією про особисте та сімейне життя особи є
будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового
характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її
сім’ї, за
винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка
займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого
самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація
про особу є конфіденційною».
Як вже зазначалося вище,
запитувана мною інформація про встановлення правосуб’єктності (правоздатності,
дієздатності і деліктоздатності) державного органу і підтвердження повноважень
посадових осіб, є публічною, становить суспільний інтерес та не може бути
обмеженою у доступі. Адже дана інформація врегульована і унормована постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 «Про
затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної
підтримки». Даний нормативно-правовий акт є публічним та не містить згадок чи
посилань на конфіденційність або таємність службової інформації з обмеженим
доступом, викладеної в ньому.
Положеннями статті 7 Закону № 2657 визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава
гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу
до інформації. Ніхто не
може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за
винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин (запитувач
інформації) може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
В своїй Постанові № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції
України при здійсненні правосуддя» Пленум Верховного Суду України наголосив, що
«Відповідно до статті 8 Конституції в Україні визнається
і діє принцип верховенства права. Конституційні права
та свободи людини і громадянина є
безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів
та інших нормативно-правових актів,
зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування і
забезпечуються захистом
правосуддя.
Виходячи
із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на
захист цих прав і
свобод від будь-яких посягань шляхом
забезпечення своєчасного та
якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що
згідно зі статтею 22 Конституції закріплені
в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними.
Оскільки Конституція України, як
зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого
закону чи іншого нормативно-правового акта
з точки зору його відповідності Конституції
і в усіх
необхідних випадках
застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Судові рішення
мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не
суперечить їй».
В
своєму Рішенні від 22 січня 2020 року № 1-р(І)/2020 Конституційний Суд України
наголосив, що відповідно до статті 34
Основного Закону України кожному гарантується право на свободу думки і слова,
на вільне вираження своїх поглядів і переконань (частина перша); кожен має право вільно збирати, зберігати,
використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на
свій вибір (частина друга); здійснення цих прав може бути обмежене законом в
інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського
порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я
населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання
розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання
авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя).
Положення частин першої, другої статті 34 Конституції України
кореспондуються з пунктом 1 статті 10 Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожен має право на
свободу вираження поглядів; це право включає свободу дотримуватися своїх
поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів
державної влади і незалежно від кордонів. Пунктом 2 статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966
року передбачено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду;
це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та
ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку
або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір.
Відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України
здійснення прав, гарантованих положеннями частин першої, другої цієї статті, може бути обмежене
законом, зокрема, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання
розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання
авторитету і неупередженості правосуддя. Передбачена Конституцією України
можливість обмеження права особи збирати, зберігати, використовувати і
поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної
декларації прав людини 1948 року, згідно з якими при здійсненні своїх прав і
свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені
законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод
інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і
загального добробуту в демократичному суспільстві.
Встановлені частиною третьою статті 34 Основного Закону
України обмеження реалізації права на інформацію кореспондуються з положеннями статті 32 Конституції України, відповідно
до частин першої, другої якої ніхто не може зазнавати
втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених
Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та
поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків,
визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного
добробуту та прав людини.
Зазначені конституційні приписи дістали свій розвиток у Законі України
„Про інформацію“ від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII зі змінами (далі - Закон № 2657), який регулює
відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання,
поширення, охорони, захисту інформації (преамбула). Відповідно до Закону № 2657
кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання,
використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для
реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів; реалізація права на
інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні,
духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян,
права та інтереси юридичних осіб (стаття 5); право на інформацію може бути обмежене законом в
інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського
порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я
населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання
розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання
авторитету і неупередженості правосуддя (частина друга статті 6).
Даючи офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України,
Конституційний Суд України наголосив, що Конституцією України визначено
вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може
передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання
і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські,
політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і
законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб, у тому числі
й конституційне право особи на невтручання в її особисте і сімейне життя;
збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого
самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про
особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке
допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах
національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац шостий пункту 4, абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини
Рішення від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012).
Згідно з юридичною
позицією Конституційного Суду України обмеження щодо реалізації конституційних
прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають
встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими
суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими,
у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов’язаний
запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти
легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і
не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2
мотивувальної частини Рішення від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Конституційний Суд
України також зазначив, що під правомірним обмеженням конституційних прав і
свобод людини і громадянина слід розуміти передбачену Конституцією України можливість втручання держави за допомогою юридичних засобів у зміст
та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина, яке відповідає
вимогам верховенства права, потрібності, доцільності та пропорційності у
демократичному суспільстві; метою такого обмеження є охорона основоположних
цінностей у суспільстві, до яких належать, зокрема, життя, свобода та гідність
людини, здоров’я і моральність населення, національна безпека, громадський
порядок (абзац другий пункту 6 мотивувальної
частини Рішення від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019).
Таким чином, право
особи на доступ до інформації, гарантоване статтею 34 Конституції України, не є абсолютним і може підлягати обмеженням.
Такі обмеження мають бути винятками, які передбачені законом, переслідувати
одну або декілька законних цілей і бути необхідними у демократичному
суспільстві. У разі обмеження права на доступ до інформації законодавець
зобов’язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість
оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію
вказаного права і не порушувати сутнісного змісту такого права.
За положеннями преамбули, статей 1, 4 Закону № 2657 суб’єктами інформаційних відносин,
тобто відносин щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання,
поширення, охорони, захисту інформації, є фізичні особи, юридичні особи,
об’єднання громадян, суб’єкти владних повноважень (органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські
функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих
повноважень); об’єктом інформаційних відносин є інформація - будь-які відомості
та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в
електронному вигляді.
Відповідно до статті 20 Закону № 2657 за порядком доступу
інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим
доступом; відкритою є будь-яка інформація, крім тієї, що віднесена законом до
інформації з обмеженим доступом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації,
що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників
публічної інформації, визначених Законом України „Про доступ до публічної
інформації“ від 13 січня 2011 року № 2939-VI зі змінами (далі - Закон № 2939), та інформації, що становить суспільний
інтерес, визначено Законом № 2939.
За статтею 1 Закону № 2939 публічна
інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на
будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання
суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним
законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень,
інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом № 2939; публічна
інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Розпорядниками інформації для цілей Закону № 2939 визнаються, зокрема,
суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи,
органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші
суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства
та рішення яких є обов’язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13). Згідно
з частиною четвертою статті 13 Закону № 2939 усі
розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі
якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають
керуватися Законом № 2939.
Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3.
Закону № 2939 право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною
відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до положень статті 4.
Закону № 2939 доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на
принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень,
вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що
була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності,
незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі,
етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних
або інших ознак.
Згідно з положеннями статті 5. Закону № 2939 доступ до публічної інформації забезпечується шляхом
надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною сьомою статті 6 цього Закону
встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не
документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для
ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Згідно з положеннями статті 21.
Закону «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно.
При наданні особі інформації про себе та інформації, що
становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Відповідно до положень частини 2, 3 статті
22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація
може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по
суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник
інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або
характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний
направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це
запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на
інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Також Верховний Суд в своїй Постанові від 16 березня 2023 року (справа № 380/15492/21) дійшов висновку, що Закон № 2939 не містить переліку способів ознайомлення запитувача із
запитуваною інформацією, який звернувся у порядку доступу до публічної
інформації. З огляду на частину другу статті 34 Конституції України, частину
другу статті 7 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про
інформацію» ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм одержання
інформації, за винятком випадків, передбачених законом, а отже, спосіб
ознайомлення визначає запитувач інформації. Винятком є випадок, коли
розпорядник надсилає відповідь, яка містить відмову або відстрочку розгляду
запиту. Для таких випадків законом передбачена
обов`язкова письмова форма (частини п`ята, шоста статті 22 Закону № 2939-VI) (пункт 10.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду
України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування
законодавства адміністративними судами законодавства про доступ до публічної
інформації» (далі - постанова Пленуму ВАСУ № 10).
Публічна
інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що
дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та
безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники
інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на
запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному
веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах (частина перша статті 10-1
Закону № 2939-VI).
Відповідно
до пункту 11.2 Постанови Пленуму ВАСУ № 10: «Аналіз частини другої статті 34
Конституції України та частини другої статті 7 Закону № 2657-XII
свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів,
які вона запитує, а саме паперову чи електронну. У разі
якщо переведення в електронну форму (сканування) не є
технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи
ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі
повинна бути задоволена».
Відповідно
до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, що її ратифіковано
із заявами Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до
офіційних документів» від 20 травня 2020 року № 631-IX (далі
- Конвенція РЄ), Україна взяла на себе відповідальність із виконання
зобов`язань щодо забезпечення гарантій права кожному, без дискримінації за
будь-якою ознакою, на доступ, зокрема до публічної інформації, за вимогою, до
офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів (частина
перша статті 2).
Приписи
статті 5 Конвенції РЄ передбачають опрацювання запитів про доступ до офіційних
документів. Зокрема згідно із частиною другою цієї статті запит про доступ до
офіційного документу розглядається будь-яким державним органом, в розпорядженні
якого знаходиться документ. Якщо державний орган не має у розпорядженні
запитуваного офіційного документу або якщо він не уповноважений опрацьовувати
цей запит, він повинен, коли це можливо, спрямувати запит чи заявника до
компетентного державного органу.
Пояснювальний
звіт до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів від 18 червня
2009 року деталізує вказане у пункті 47, у пункті 2 якого зазначено, що запит
на доступ до офіційного документа має розглядатися будь-яким державним органом,
який має відповідний документ. Це означає, зокрема, що документ, який було
створено в декількох примірниках, що перебувають у розпорядженні різних
органів, може бути запитано в будь-якого такого органу. Якщо державний орган не
має документа або якщо він не уповноважений розглядати запит, цей орган згідно
з пунктом 2 має за можливості передати запит до компетентного державного органу.
Відповідно
до статті 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в
задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не
зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством,
володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується,
належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини
другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не
оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з
копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію,
передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
Визначений
статтею 22 Закону № 2939-VI перелік підстав для відмови у задоволенні
запиту на інформацію є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник
інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або
характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний
направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це
запитувача. У такому разі відлік строку
розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним
розпорядником.
Приписи статті 3 Закону № 2939-VI встановлюють гарантії права на
доступ до публічної інформації, серед яких це право гарантується зокрема
максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації (пункт
3 вказаної статті).
Згідно з
частиною першою статті 5 Конвенції РЄ державний орган сприяє заявнику,
наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ.
Відповідно
до частини першої статті 6 Конвенції РЄ визначено форми доступу до офіційних
документів: «У разі надання доступу до офіційного документу заявник має право
обрати чи ознайомитися з оригіналом або копією, чи отримати копію цього
документу в будь-якій доступній формі або форматі за своїм вибором, якщо тільки
висловлене побажання не є невиправданим».
Отже, розпорядник повинен не лише
допомогти запитувачу ідентифікувати запитувану інформацію, а й активно
співпрацювати з ним, тобто проявити очевидну готовність надати потрібну
допомогу (в аспекті порушеного питання).
Вказане також підтверджується і правовою позицією, відповідно до якої
Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року в справі № 813/3059/16,
посилаючись на вказані принципи, які містяться в статті 2 КАС України,
задовольнив позов про надання публічної інформації на запит.
Подібні вимоги щодо дій розпорядника містяться і в згаданій вище постанові
Пленуму ВАСУ № 10, у якій у пункті 3.4 зазначено, що розпорядник інформації повинен розглянути запит з урахуванням принципів
добросовісності і розсудливості.
Тобто йдеться про те, що розпорядник
інформації повинен сумлінно, відповідально поставитись до виконання своїх
обов`язків (принцип добросовісності), керуючись законами логіки, здоровим
глуздом та загальними нормами моралі (принцип розсудливості).
Отже, розпорядник інформації повинен
керуватися принципом добросовісності і розсудливості та не застосовувати
формалістичний підхід до вирішення питання, а максимально сприяти (на вимогу)
запитувачу, наскільки це практично можливо, у доступі до публічної інформації,
гарантованої статтею 10-1 Закону № 2939-VI.
З огляду на наведене вище слід зазначити, що у випадку з наданням
відповідей на мої інформаційні запити подані раніше і зараз, викладені норми
чинного національного законодавства України були проігноровані належним
розпорядником інформації.
Частиною другою статті 19. Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,
в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Частиною другою статті 55. Основного закону визначено, що кожному
гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З цього приводу Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 25
листопада 1997 року № 6-зп вирішив, що: «Частину Другу статті
55 Конституції України
необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець,
особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді
загальної юрисдикції рішення,
дії чи бездіяльність будь-якого органу державної
влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець,
особа без громадянства
вважають, що їх
рішення, дія чи
бездіяльність порушують або ущемляють
права і свободи
громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають
їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді».
В своєму рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 по справі №
1-29/2011 Конституційний Суд України наголошує, що «Конституційним Судом
України в Рішенні від 25
листопада 1997 року N 6-зп (v006p710-97) сформульовано правову
позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції
України (254к/96-ВР) має бути поступовою тенденцією, спрямованою на
розширення судового захисту прав
і свобод людини,
зокрема судового контролю за
правомірністю і обґрунтованістю рішень,
дій чи бездіяльності суб'єктів
владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини)
(v006p710-97). Ця
правова позиція кореспондується з
положеннями статті 13 Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) щодо
ефективного засобу юридичного за порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні
повноваження. Реалізація права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних
суб'єктів має відповідати також вимозі стосовно доступності правосуддя,
про що зазначено у міжнародних правових документах - Загальній декларації прав
людини (995_015) (стаття
8), Міжнародному пакті
про громадянські і політичні права (995_043) (стаття 14), Конвенції (995_004) (стаття 6), Декларації
основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985
року (995_114 ) (пункт 4)».
В
даному контексті Конституційний Суд вирішив, що «В аспекті конституційного звернення
положення частини другої статті 55 Конституції
України (254к/96-ВР) необхідно розуміти
так, що конституційне
право на оскарження
в суді будь-яких рішень,
дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, посадових
і службових осіб гарантовано
кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному
процесуальним законом».
Беручи до уваги також
Декларацію Комітету Міністрів Ради Європи щодо свободи висловлювань та
інформації, прийняту 29 квітня 1982 року, а також рекомендації Комітету
Міністрів державам-членам №R(81)19 про доступ до
інформації, що знаходиться в розпорядженні державних органів, №R(91)10 про передачу третім особам персональних даних, що знаходяться в
розпорядженні державних органів, №R(97)18 про захист персональних
даних, що збираються і обробляються в статистичних цілях, № R(2000)13 про європейську політику щодо доступу до архівів та Rec(2002)2 про доступ до офіційних документів, наголошуємо про неприпустимість
порушення законодавства стосовно права, на отримання публічної інформації.
Крім того слід зауважити, що здійснення
права доступу до офіційних документів відповідно до ратифікованої 20.05.2020
року Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів надає суспільству джерело
інформації, допомагає громадськості формувати думку про стан суспільства та про
державні органи, сприяє єдності, результативності, ефективності та підзвітності
державних органів, допомагаючи, тим самим, підтвердженню їх легітимності.
Саме тому всі офіційні документи є в принципі відкритими і відтак у
доступі до них може бути відмовлено лише у зв’язку із захистом інших прав і
законних інтересів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та
своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою
ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів
юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів
владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)
вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Кожна особа має право в порядку,
встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України),
звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи
бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або
законні інтереси, і просити про їх захист шляхом
визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та
зобов’язання вчинити певні дії (п.4 ч.3 ст.5 КАС України).
Саме тому, за даних обставин, я,
вкотре звертаюсь до Дніпропетровського
окружного адміністративного суду за захистом свого конституційного права на
отримання публічної інформації на запит про надання публічної інформації, раніше
сформованого і спрямованого до суб’єкта владних повноважень (розпорядника
інформації), та для відновлення порушеного права, через визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною
та зобов’язання вчинити певні дії.
Також
повідомляю суд про те, що раніше я вже звертався із запитами на публічну
інформацію до юридичних осіб з назвами «Центрально-Чечелівський
об'єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної
підтримки» (код ЄДРПОУ: 09834296), (запит від 07 січня 2023 року) та «Дніпропетровський
обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки» (код ЄДРПОУ:
08353525), (запити від 22
березня 2023 року та від 10 червня
2023 року). Дані
запити були сформовані за інших обставин, з іншим предметом за інших підстав,
та містили низку запитань, які не дублюються запитаннями у моєму запиті від 21
жовтня 2024 року, на який мені було надано неповну відповідь.
Крім того інформую суд щодо низки судових
проваджень, позовні вимоги яких були задоволені на мою користь, де я був позивачем
до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та
соціальної підтримки, а саме:
- у справі № 204/493/23 (щодо скасування
постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу);
- у справі № 203/1882/23 (щодо відшкодування моральної і
матеріальної шкоди, завданої мені незаконними діями службових/посадових осіб
Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та
соціальної підтримки, при здійсненні своїх повноважень);
- у справі № 160/28859/23 (про отримання публічної інформації та
визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною);
- у справі № 204/7758/24 (про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправною
бездіяльністю органу).
В свою чергу на виконання пункту 11 частини п’ятої статті 160 КАС
України підтверджую, що мною не подавалось іншого позову до
цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною третьою статті 161 КАС
України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у
встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави
звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У зв’язку із зазначеною нормою, звертаюсь до суду, та прошу: надати відповідні реквізити для сплати визначеного судом розміру судового
збору.
Враховуючи викладене вище, на відновлення
порушених конституційних прав і свобод, керуючись положеннями Конституції
України, Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України
«Про інформацію», КАС України на виконання зазначених вище рішень
Конституційного Суду України, відповідно до компетенції, у визначений законом
строк,
ПРОШУ СУД:
1.
Відновити мої порушені конституційні права і свободи на
отримання публічної інформації шляхом визнання бездіяльності суб’єкта владних
повноважень з назвою «Дніпропетровський
обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки» (код ЄДРПОУ: 08353525) протиправною та зобов’язати вчинити певні дії, а саме:
-
Надати в паперовому і електронному вигляді повну,
розлогу, змістовну відповідь (разом з копіями запитуваних документів) по суті
запитань зазначених в моєму інформаційному запиті, раніше спрямованому до
установи з назвою «Дніпропетровський
обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки» (від 21 жовтня 2024 року), на який мені було надано неповну
відповідь;
2.
Судові витрати у вигляді судового збору покласти на
відповідача.
Д О Д А Т О К:
1.
Копія ПОВІСТКИ № 388705 і конверта – на 3 (трьох) арк., стор. 1-3;
2.
Копії вкладення
поштового відправлення та запиту на публічну інформацію від 21 жовтня 2024 року
до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та
соціальної підтримки – на 20
(двадцятьох) арк., стор. 4-23;
3.
Копія відповіді
№ 4/11996 від 29.10.2024 від Центрально-Чечелівського
об’єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної
підтримки (код ЄДРПОУ: 09834296) № 4/11996 від 29.10.2024 – на 1 (одному) арк., стор. 24;
4.
Копія довіреності на представництво № 608 – на 2 (двох)
арк., стор. 25-26;
5.
Копія витягу № 53207598 від 10.07.2024 року про
реєстрацію довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей – на 2 (двох) арк., стор.
27-28.
Всього в додатку 28 (двадцять вісім) пронумерованих аркушів.
До суду подається 2 (два) примірники адміністративної позовної заяви з
додатками (для Суду і Відповідача).
04 листопада 2024 року
З повагою, Позивач: ________________ Олександр
Сергійович Філіпенко
Представник за довіреністю: _________________________
С. В. Філіпенко
Хронологія даного питання:
В Дніпрі "лютують" терцентри комплектування? Швидка правова
допомога вже мчить...
Юлія Щербак: СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ТЦК та СП. З ким ми маємо справу?
В Дніпрі ТЦК змушує сплатити штраф на рахунок приватної юрособи
ТЦК не є правонаступниками військоматів, адже останні не утворювались
відповідно до КУ
СКАСОВУЄМО ПОСТАНОВУ ВОЄНКОМА-ФАНТОМА – відео 2, ухвала і заява
Суддя Черкез визначив ДніпроОТЦК відповідачем у справі про скасування
постанови - ухвала
Суддя Черкез скасував постанову недовоєнкома Дніпра - рішення
Запит до ОТЦК та СП Дніпра. Впевнені, що на часі!
Як притягнути ТЦК-ашників до відповідальності? Через моральну і
матеріальну! – позов до суду
А чи належний склад суду в справі по ТЦК та СП Дніпра?
Встановлюємо належний склад суду в справі по ТЦК та СП Дніпра
Встановлення належного відповідача в справі по ТЦК та СП Дніпра
Заява про виправлення описок в ухвалі про виправлення описок в справі по
ТЦК та СП Дніпра
Запит до МІНОБОРОНИ через ігнорування звернень ТЦК та СП Дніпра
Через суд звертаємось до ТЦК та СП Дніпра як до свідка)))
«Фігове листя» від МІНОБОРОНИ – відповіді на запит
Як «суддя» стала АДвоКАТом у ДніпроОТЦК та СП – ухвала і рішення
Чудопалової С. В.
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 1 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 2 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 3 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 4 і заява
АПЕЛЯЦІЯ по ТЦК та СП у Дніпрі ВІДЕО 5 і заява
Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 1 + заява з
додатками)
Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 2 + заява з
додатками)
Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 3 + заява з
додатками)
Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 4 + заява з
додатками)
Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 5 + заява з
додатками)
Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 6 + заява з
додатками)
Ці зламалися, несіть нових! – відвід колегії ДАС (відео 7 + заява з
додатками)
Відвід колегії в справі по ТЦК та СП Дніпра - відео і заява
Суд зобов’язав ТЦК та СП Дніпра відшкодувати моральну і матеріальну шкоду
- постанова
Адмінпозов
до ТЦК та СП Дніпра щодо ненадання публічної інформації - заява
Відвід
судді Луніної О. С. в справі по ТЦК та СП - заява
Перше
виконавче провадження на ТЦК та СП Дніпра
Другий
відвід судді ДОАС Луніної в справі по ТЦК та СП Дніпра
Держстат і
ЄДР про Оболонський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування
Відхиливши
два відводи стала адвокатом у ТЦК - рішення судді ДОАС Луніної О. С.
Апеляція на
трансформацію судді на адвоката ТЦК - засновано на реальних подіях))
Апеляція на
трансформацію судді у адвоката ТЦК - засновано на реальних подіях))
Залишилось
недослідженим судом: воєнний або надзвичайний стан
Залишилось
недослідженим судом: НЕКОНСТИТУЦІЙНА ПРИРОДА ТЦК та СП
Заява про
злочин на начальника ТЦК та СП в Дніпрі
Скарга
слідчому судді щодо невнесення до ЄРДР заяви на ТЦК та СП Дніпра
Витяг з ЄДР
про МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ на 19.03.2024 року
Встановлюємо
конституційну правосуб'єктність "судді" Луніної О. С.
Клопотання
про приєднання матеріалів до кримінальної справи по ТЦК Дніпра
Скарга на
бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР
Детально
про юросіб правонаступником яких виступає МІНОБОРОНИ
Справа по
ТЦК: відвід головуючого Семененка Я. В. 07.05.2024 - відео + клопотання + заява
У ВП не
видають ЄРДР по ТЦК - викликаємо СОГ
Заява на
слідчого через фальшування відомостей в ЄРДР - відео + заява
Невнесення
відомостей до ЄРДР - скарга слідчому судді
Запит від
«Багнет Нації» щодо закону про мобілізацію
Повторний
запит до ВРУ з приводу закону про мобілізацію
Запит до
МІН'ЮСТУ щодо закону про мобілізацію
Відповіді
від ВРУ, ОПУ і МІН’ЮСТУ щодо закону про мобілізацію
Запит від
ГО ОПГ "Багнет Нації" до ТЦК та СП і ВЛК Дніпра
Копія
еталонного тексту закону № 3633-ІХ зареєстрованого Мін’юстом
Заборона
передачі персоналки до ТЦК та СП - заява до роботодавця
Справа по
ТЦК та СП Дніпра: відвід колегії суддів ТААС
Копія
еталонного тексту закону № 3696-ІХ (про адмінштрафи для ухилянтів)
зареєстрованого Мін’юстом
Судове
засідання у справі по ТЦК та СП Дніпра 11.06.2024 - відео
Апеляція
скасувала незаконне рішення по ТЦК та СП Дніпра 09.07.2024 - відео і заяви про
відвід
Протиправна
бездіяльність = четвертий позов до ТЦК та СП Дніпра
Досить чудити давайте судити
або трохи про суддю Чудопалову у справі по ТЦК та СП Дніпра
Перший відвід судді
Чудопалової у справі по ТЦК та СП Дніпра
Низка заяв у справі по ТЦК та
СП Дніпра від 16.09.2024
Як однією ухвалою
"забанити" дві заяви про відвід - практика судді Безрук Т. В.
Третій відвід судді
Чудопалової у справі по ТЦК та СП Дніпра
Низка заяв у справі по ТЦК та
СП Дніпра від 23.09.2024
Низка заяв у справі по ТЦК та
СП Дніпра від 02.10.2024
Суддя Білик не відвела суддю
Чудопалову у справі по ТЦК та СП Дніпра - ухвала
Заява по 206-й КПК щодо незаконного тримання
людини під вартою
Суддя Дружинін не відвів
суддю Чудопалову у справі по ТЦК та СП Дніпра - ухвала
Надайте мені читабельну
повістку - запит до Дніпро ОТЦК та СП
Рішення у
справі по ТЦК та СП Дніпра - повний текст
П’ятий позов до ТЦК та СП Дніпра
або: «Закон – один для всіх!» - позовна заява
Рішення судді Должко С. Р. в публікації: Тисну Вашу руку, пане Суддя!!! ТЦК не є складовою структури ЗСУ –
виправдувальний вирок для «ухилянта» від мобілізації
Яка «хуцпа» оскаржує вирок судді Должка?
«Багнет Нації» в підтримку вироку судді Должка С. Р. – запит до
прокуратури
Вирок судді Должко скасували і направили на повторний розгляд в першу
інстанцію - неповне відео
Ухвала
апеляції на вирок судді Должка С. Р. - текст з ЄДРСР
В касації
на апеляцію про скасування вироку судді Должко С. Р., відмовлено - ухвала ВС
Справу
"Зінківського ухилянта" призначено на повторний розгляд - ухвала
ДБР
«мутить» справу проти судді Должко С. Р.
Микола
Гольбін про справу зінківського ухилянта - відео + рішення судів
Читайте також: Функції військоматів перебрали на себе приватні, комерційні установи? -
документи
Реєстраційна картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»
З переляку, здуру, чи по п’яні: що напідписував яник?
Міноборони як суб’єкт господарювання з кодом ЄДРПОУ: 00034022
Знищення незалежності Держави через неконституційні органи влади –
документи свідчать
А ВИ ЗНАЛИ, ЩО МІН’ЮСТ БРЕШЕ???
Ще трохи, і я зареєструю свій, приватний суд. А краще - міністерство
фінансів)))
Тепер «нацгвардійці» Дніпра попереджені, що вони утворені незаконно -
документи
Міністерство охорони здоров’я України, як приватне підприємство –
документи
Витяг з ЄДРПОУ про ЮО ПОДІЛЬСЬКИЙ РВК станом на 11.01.2023 року
Витяг з ЄДРПОУ про ЮО ДАРНИЦЬКИЙ РТЦК та СП станом на 10.01.2023 року
Закон про кримінальну відповідальність військових - ФІКЦІЯ!!!
Звернувся із запитом до ТЦК та СП? Отримай повістку)))…
Офіційно - не існує: відомості про Київський міський ТЦК та СП
ФОТОКОПІЯ ПОСТАНОВИ КМУ ПРО ТЦК ТА СП НА САЙТІ «БАГНЕТ НАЦІЇ»
Держстат і ЄДРПОУ про Київський обласний військовий комісаріат
В ПОШУКАХ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від КМУ
В ПОШУКАХ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ТЦК та СП – мулька від МІНОБОРОНИ
ПОСТАНОВА КМУ ПРО ПОРЯДОК ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ПРИЗОВНИКІВ,
ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ТА РЕЗЕРВІСТІВ
Волають про спасіння їхніх душ, викрадені ТЦК-ашниками чоловіки. Змушені
реагувати…
Уповноважений ВРУ відреагував на дії ТЦК-ашників Дніпра - документ
Про свавілля ТЦК-ашників і правоохоронців у Чернівцях – відео і документи
(матеріал оновлюється)
Андрій Карпович про питання правосуб'єктності ТЦК та СП
Військомат… ТЦК… Дивись, не переплутай, Кутузов!
У деяких ТЦК відсутня процесуальна дієздатність – ухвала Верховного Суду
Ще один випадок приховування злочинів ТЦК та СП ЦНАПівцями
Про «родинні зв’язки» МІНОБОРОНИ з ТЦК та СП – витяг з ЄДРПОУ про
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Повертаючись до теми ТЦК і повісток – запити і відповіді
ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ в "особливий період" ЕПІЗОД 3 частина 1 -
відео ГО ОПГ "Багнет Нації Чернівці"
ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ в особливий період ЕПІЗОД 3 частини 2 та 3 ВИЗВОЛЕННЯ -
відео
Андрій
Карпович: ТЦК - незаконне воєнізоване формування ст.260ККУ - відео
Віталій
Піковський: лікбез для ТЦКашників - відео
Ярослав
Косарев поліція і ТЦК збір персоналки за вигаданих причин - відео 1 і 2
Приклад
дистанційної правової допомоги щодо незаконної мобілізації і повісток - відео
Заборонити
ТЦК і освітянам маніпуляції з персональними даними – переписка із самозванцями
Відомості з
ЄДРПОУ про МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ станом на 30.12.2023
На запит до
ТЦК відповіла військова частина?))
Держстат і
ЄДР про Голосіївський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування
Держстат і
ЄДР про Деснянський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування
Держстат і
ЄДР про Дніпровський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування
Держстат і
ЄДР про Оболонський РТЦК та СП в рамках журналістського розслідування
Чернівці:
найкоротша розмова з ТЦКунами
Відмова від
отримання повістки не створює склад адмінправопорушення - рішення суду
Суд визнав
незаконним утримання "ухилянта" у розподільчому центрі Миколаївського
ОТЦК та СП - ухвала
Суд
скасував адмінштраф за неоновлення даних в ТЦК та СП - рішення
Посилань на
інфосистему «Оберіг» чинне законодавство не містить - рішення суду
«СЛУЖБОВЕ
ПОСВІДЧЕННЯ» уповноваженої особи від ТЦК та СП: на що варто звернути увагу
Читайте також: Надзвичайний стан: де-юре, а не де-факто?
Навіщо дублювати укази вже затверджені законами?
Проблеми правового регулювання понять «воєнний стан», «стан війни» та
«воєнний час»
Кабмін встановив порядок застосування цивільними особами вогнепальної
зброї
«Воєнний стан» - панацея від «карантину»?
«Воєнний стан» продовжено іще на 30 діб – відповідний указ і закон
Андрій Карпович про правосуддя в умовах воєнного стану - відео
Тероборона виконуватиме завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій
ВРУ вимагає визнати РФ державою-спонсором тероризму
До парламенту внесено проект ЗУ про примусове вилучення об’єктів права
власності РФ в Україні
В Україні строк проведення загальної мобілізації продовжать на 90 діб –
законопроект № 7390
Можливо знадобиться «відмахуватись» від знахабнілих комунальників – копії
указів про НС і ВС
Реєстраційна картка ЮО «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ»
Реєстраційна картка ЮО «АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ
УКРАЇНИ»
Реєстраційна картка ЮО «ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ»
Юрій Котов: АРМІЯ. ВІДМОВА від служби з переконань - відео
Про одну "несуттєву" описку в документах державної ваги
Від теорії
до практики з ГО ОПГ «Багнет Нації». Ніхто не відсидиться під корягою)))
12.04.2024
Від теорії
до практики з ГО ОПГ «Багнет Нації». "Закон" прийнято, що далі?!
19.04.2024
Микола
Гольбін про справу зінківського ухилянта - відео + рішення судів
ТЦК не має
права затримувати людей - рішення суду
Не оновив
дані - і що? - рішення суду
Штраф від
ТЦК в 17000 грн. скасовано - рішення суду
Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили першим випуском
власної газети
Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет Нації»: ми публікуємо
те, про що мовчать інші
Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту, заяви,
клопотання на правоздатність
Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет Нації" -
оголошення
П’ятий випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж рядків – шостий
випуск газети «Багнет Нації»
Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у вигляді шаблону
заяви про злочин на роботодавця
Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети «Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) – десятий випуск
газети «Багнет Нації»
Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий випуск газети «Багнет
Нації»
ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет Нації»
від 22.02.2022
Благодійному друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації» півтора роки –
п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – шістнадцятий випуск
газети «Багнет Нації»
СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
МИ МУСИМО ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск газети «Багнет
Нації»
Людина є скарбом Природи… - дев’ятнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
(з додатком)
Волевиявлення: Жити по совісті… - двадцятий випуск газети «Багнет Нації»
(з додатками)
Авторське Волевиявлення Олександра – двадцять перший випуск газети
«Багнет Нації»
Унікальні конституційні хроніки (початок) – двадцять другий випуск газети
«Багнет Нації»
Діти – майбутнє правової держави – двадцять третій випуск газети «Багнет
Нації»
Забороняємо медичні експерименти над Людиною – двадцять п’ятий випуск
газети «Багнет Нації»
Перша
редакція чинної Конституції України – двадцять сьомий випуск газети «Багнет
Нації»
Конвенція
про захист від насильницьких зникнень – тридцятий випуск газети «Багнет Нації»
«Суд знає закони»
– тридцять перший випуск газети «Багнет Нації»
ЗАХИСТИ СВОЇ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ
(коротко про актуальне) – тридцять третій випуск газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський проект Сергія
Філіпенка:
а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави - КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по факту? - випуск 4 (замість держслужбовців - біометрики,
апатриди та ЖЗО!)
а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась АБРАКАДАБРА!)
а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ
ПАПІР!)
а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)
Підтримати правозахисну
діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна
переказом на картрахунок ПриватБанку № 4731 2196 4570
7633 на ім’я Сергія Філіпенка
Інформація від правління
БН: https://t.me/pravlinnyagoopgbn
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар