БАГНЕТ НАЦІЇ: Звідки візьметься довіра до тих, хто підриває економічну безпеку держави, отримуючи сурогатну гривню

- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

четвер, 30 червня 2022 р.

Звідки візьметься довіра до тих, хто підриває економічну безпеку держави, отримуючи сурогатну гривню – заява про відвід

Справа № 204/294/22

Провадження № 22-ц/803/4328/22

Суддя: Городнича В. С.

ЗАЯВА

про відвід неналежного складу суду – так званої «колегії суддів» юридичної особи приватного права (суб’єкта господарювання) з назвою «Дніпровський апеляційний суд», у складі: «судді-доповідача» Городничої В.С., «суддів»: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.

В провадженні так званої «колегії суддів» юридичної особи приватного права (суб’єкта господарювання) з назвою «Дніпровський апеляційний суд», яка складається з фізичних осіб без національності і конституційного громадянства, а саме: «судді-доповідача» ГОРОДНИЧОЇ В.С., «суддів»: ЛАЧЕНКОВОЇ О.В., ПЕТЕШЕНКОВОЇ М.Ю. знаходиться апеляційна скарга так званого Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2022 року у цивільній справі за позовною заявою Філіпенка Олександра Сергійовича до юридичної особи з назвою «Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати.

Читайте також: Є пропозиція – оформити явку з повинною! (відзив на апеляцію ДП «КБ «Південне»)

1 грудня 1991 року суверенною волею Українського народу на Всеукраїнському референдумі було затверджено Акт проголошення незалежності України (документ від 24 серпня 1991 року № 1427-ХІІ) та створено Самостійну українську державу України (відповідні архівні копії документів додавалися разом з Відзивом на апеляційну скаргу). Даний неоспорюваний, неспростовний факт покладено в Преамбулу (основу) нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень).

Преамбула нової Конституції України є не лише фундаментом конституційного ладу держави, а й відображенням історичних та правових передумов, а також мотивів і цілей прийняття нової Конституції України.

Положеннями статті 8 нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) встановлено, що в Україні (читай через Преамбулу – в Самостійній українській державі України) визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України (читай через Преамбулу – Самостійної української держави України) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (читай через Преамбулу – Самостійної української держави України) і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України (читай через Преамбулу – Самостійної української держави України) є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (читай через Преамбулу – Самостійної української держави України) гарантується.

Пунктом 1 частини другої статті 92. Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України.

Статтею 35 Закону України «Про Національний банк України» закріплено, що гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Мною, як уповноваженим представником Громадської організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» до Верховної Ради України було сформовано запит (вих.. № ЗПІ/098/21 від 04 березня 2021 року – додається) на публічну інформацію, в якому я просив:

- Надати достовірну інформацію стосовно прийняття (або не прийняття) Верховною Радою України Закону України «Про статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України», який відповідає змісту чинної Конституції України;

- Надати достовірну інформацію стосовно того, чи вносився відповідний проект закону «Про статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України» до Верховної Ради України;

З відповіді (від 05 березня 2021 року № 18/07-441), яка надійшла від Апарату Верховної Ради України за підписом заступника керівника управління – керівника відділу роботи з публічною інформацією О. Кузьміна витікає, що відповідний законопроект «Про статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України» до Верховної Ради України не вносився, а відповідно такий закон і не приймався.

З цього приводу слід нагадати, що відповідно до Постанови Президії Верховної Ради України від 10 грудня 1991 року № 1952-ХІІ «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою ПВР N 91/96-ПВ від 12.02.96, ВВР, 1996, N 9, ст. 47), згідно пункту 2 постановлено: «погодитись з запропонованими принциповими характеристиками зовнішніх ознак гривні та її купюрною побудовою, які передбачають літографічне друкування витягу з тексту Акта проголошення незалежності України (1427-12), а також зображення на лицьовій стороні відповідної банкноти портретів видатних діячів історії та культури України».

Наразі, положення статті 199. Кримінального кодексу України { із змінами, внесеними згідно із Законами № 5283-VI від 18.09.2012, № 71-VIII від 28.12.2014}, мають наступну редакцію:

1. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Примітка. Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі - якщо сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В контексті наведеного слід зауважити, що відповідно до положень частини першої статті 9. Конституції України та норм статті 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІV «Про міжнародні договори України» встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Зважаючи на наведене вище вкотре слід наголосити, що засадничими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Верховною Радою України Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції») є довіра до суду встановленого законом.

Отже, довіра до суду, судочинства і правосуддя в цілому, має базуватись виключно на засадах чіткого дотримання і виконання норм чинного законодавства, і в першу чергу Конституції України, в сукупності їх відповідності чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і які є частиною національного законодавства України.

На підставі викладених вище неспростовних фактів, які не потребують доказування у суді, з огляду на копії відповідних документів (що додаються), в контексті поданого раніше Відзиву (з додатками) на Апеляційну скаргу ДП «КБ «ПІВДЕННЕ», у ВІДСУТНІСТЬ, офіційних доказів офіційного прийняття/затвердження Конституції України від 28 червня 1996 року на Всеукраїнському референдумі Українського народу Самостійної української держави України, - виключно Громадянами України всіх національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо та офіційно встановлених положеннями розділів 1 та 7 преамбули самої Конституції України (254к/96-ВР), - ЗАЯВЛЯЮ ПРО ВІДВІД так званій «колегії суддів» так званого Дніпровського апеляційного суду в даному провадженні, як особам, які в жодному випадку не набували відповідного конституційного громадянства Самостійної Української Держави України, які узурпувавши судову гілку влади та імітують функції ПРОФЕСІЙНИХ СУДДІВ на БЕЗСТРОКОВИХ ПОСАДАХ, отримуючи винагороду в сурогатних грошових одиницях, у вигляді заробітної плати.

Керуючись Рішеннями Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005, № 6-рп/2008 від 16.04.2008 щодо офіційного тлумачення положеннь частини другої, третьої і четвертої статті 5 Конституції України, ВИМАГАЮ: зазначеним в даній заяві фізичним особам, а саме: ГОРОДНИЧІЙ В.С., ЛАЧЕНКОВІЙ О.В. та ПЕТЕШЕНКОВІЙ М.Ю. - з’явитись до Служби безпеки України та оформити явку з повинною згідно частини другої статті 111. Кримінального кодексу України.

ДОДАТОК:

1. Копії відповідей ЦДАВО № 269 від 11 березня 2020 року і № 273 від 11 березня 2020 року – на 12 (дванадцятьох) арк.., стр. 01-12;

2. Копія запиту Громадської організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» (вих.. № ЗПІ/098/21 від 04 березня 2021 року) та копія відповіді Апарату Верховної Ради України (від 05 березня 2021 року № 18/07-441) – на 3 (трьох) арк.., стр. 13-15.