ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка
1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056)
377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про розгляд
заяви про відвід судді
13.11.2024 м.
Дніпро Справа №
904/3674/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді
Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання
Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
позивач: ОСОБА_1.;
від позивача: ОСОБА_4. (вільний слухач);
від відповідача: не з`явився;
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід
судді від розгляду справи № 904/3674/24
за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого
кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1"
про скасування
протоколу та рішення загальних зборів,
Суддя Дупляк
С.А.
в с
т а н о в и в:
В провадженні
Господарського суду Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.
знаходиться справа № 904/3674/24.
Через відділ
документального забезпечення 13.11.2024 від позивача надійшла заява від
13.11.2024 за вих. №б/н, у якій позивач заявляє про відвід судді Господарського
суду Дніпропетровської області Дупляку Степану Анатолійовичу у справі №
904/3674/24 як особі, яка не може документально підтвердити своє законне
призначення на відповідну відповідальну посаду професійного судді на штатну
посаду в суді, утвореному відповідно до вимог Конституції
України (відповідним, конкретним законом), а також
через неможливість підтвердження державної реєстрації в ЄДРНПА указу про його
призначення на відповідну
відповідальну посаду в порядку, встановленим Конституцією
України. Також позивач стверджує про те, що
Господарський суд Дніпропетровської області був утворений не у спосіб,
встановлений законом.
Фактично заява позивача
мотивована тим, що у судді Дупляка С.А., на думку позивача, відсутні
повноваження судді Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до приписів п. 2
ч. 3 ст. 39 ГПК
України якщо заява про відвід судді надійшла до суду
пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає
передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом,
що розглядає справу.
З огляду на те, що заява
про відвід судді подана до канцелярії суду 13.11.2024 до початку засідання та
підтримана позивачем в судовому засіданні, тобто, пізніше
ніж за три робочі дні до засідання,
питання про відвід вирішується тим складом суду, що розглядає справу.
Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК
України суд вирішує питання про відвід без
повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може
вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка
учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не
перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Право подавати заяву про
відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і
об`єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про
захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою
України (Закон України
від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні
процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного
позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і
безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського
суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (заява №7577/02)
від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті
6 має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих
переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з
членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження,
та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того,
щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до
об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути
перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У
цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є
питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству
і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі
"Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено таке.
Як правило, безсторонність
означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною
практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції
повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши
особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя
особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ)
об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи
забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії
для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності
(див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від
24.02.1993, Series A N
255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96,
п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною
та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки
поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його
безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а
й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний
критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01,
п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках,
коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді
отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності
(див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого
Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні
навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише
здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться
про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у
громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти
Бельгії", Series A, №86). Насамкінець,
концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою
та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі
"Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR
2006-XIII).
Відвід - це процесуальний
інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.
Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в
письмовій формі недовіра суду на підставі особистих переконань та поведінки
конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої
прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 35 ГПК
України суддя не може розглядати справу і підлягає
відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або
близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка,
пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи
усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб)
сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні
або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді,
який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі
як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар
судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу
допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно
заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок
визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які
викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу
(самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість
повторної участі судді у розгляді справи).
В рішенні у справі
"Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено:
"стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду
презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як зазначалося вище, право
на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення
правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею
6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні
процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в
національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім
судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК
України учасники судового процесу та їх представники
повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання
процесуальними правами не допускається.
Суд зазначає, що заявником
жодними належними і допустимими доказами не доведено наявності обставин, з
якими закон, зокрема, приписи статей 35, 36 ГПК України,
пов`язують наявність підстав для відводу судді. Викладені у заяві про відвід
суддів доводи фактично зводяться до того, що у судді Дупляка С.А., на думку
позивача, відсутні повноваження судді Господарського суду Дніпропетровської
області.
Водночас, листом
Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 №10-05/847/24, за
підписом голови суду, ОСОБА_1 було надано відповідь на його запит від
27.08.2024 про надання публічної інформації, а також додано копію відповідного
указу Президента України на підтвердження у Дупляка С.А. повноважень судді
Господарського суду Дніпропетровської області.
Позивачу було повідомлено,
зокрема, таке.
04.06.1991 введено в дію
Закон Української РСР "Про арбітражні суди" (№1142-XII).
Згідно ст. 1 зазначеного Закону правосуддя в господарських відносинах
здійснюється арбітражним судом.
Законом України
"Про внесення змін до Закону України "Про арбітражні
суди" від 21.06.2001 №2538-111 назву Закону викладено у такій редакції
"Закон України "Про господарські суди".
Згідно з Законом України
"Про господарські суди" місцевими
господарськими судами є, в тому числі, господарські суди областей. Місцеві
господарські суди є судами першої інстанції (ст. 5-1).
На підставі цього Закону
Арбітражний суд Дніпропетровської області реорганізовано в
Господарський суд Дніпропетровської області.
Згідно зі ст.1 Закону
України "Про доступ до публічної інформації",
публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та
на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі
виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством,
або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших
розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Господарський суд
Дніпропетровської області повідомляє, що оригінали законів України не є тими
документами, які були отримані або створені судом у процесі виконання ним своїх
повноважень, і суд не є розпорядником цієї інформації.
З огляду на викладене, суд
не має можливості надати копію з оригіналу розпорядчого акту про утворення
Господарського суду Дніпропетровської області.
Відтак, розглянувши заяву
про відвід судді Дупляка С.А., суд не вбачає підстав для її задоволення,
оскільки доводи, наведені заявником в її обґрунтування, в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України,
не можуть бути підставою для відводу судді Дупляка С.А., а заява не містить
даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або
об`єктивності судді, і таких обставин суд за наслідками дослідження матеріалів
справи не встановив.
Керуючись ст. 32, 35, 39, 234
Господарського процесуального кодексу України,
господарський суд, -
У
Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_1
про відвід судді Дупляка С.А. від розгляду справи № 904/3674/24.
Ухвала набирає законної
сили з моменту її оголошення (підписання) 13.11.2024.
Відповідно до частини 2
статті 254 та
статті 255
Господарського процесуального кодексу України оскарження
цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Повний текст ухвали
складений 13.11.2024.
Суддя
С.А. Дупляк
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122981448
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка
1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056)
377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про розгляд
заяви про відвід судді
13.11.2024 м.
Дніпро Справа №
904/3674/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання
Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
позивач: ОСОБА_1.;
від позивача: ОСОБА_4. (вільний слухач);
від відповідача: не з`явився;
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід
судді від розгляду справи №904/3674/24
за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого
кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1"
про скасування
протоколу та рішення загальних зборів,
Суддя Дупляк
С.А.
в с
т а н о в и в:
В провадженні
Господарського суду Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.
знаходиться справа №904/3674/24.
У судовому засіданні
13.11.2024 позивач заявив про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської
області Дупляку Степану Анатолійовичу у справі № 904/3674/24 як особі, яка не
може документально підтвердити своє законне призначення на відповідну
відповідальну посаду професійного судді на штатну посаду в суді, утвореному
відповідно до вимог Конституції
України (відповідним, конкретним законом), а також
через неможливість підтвердження державної реєстрації в ЄДРНПА указу про його
призначення на відповідну
відповідальну посаду в порядку, встановленим Конституцією
України. Також позивач стверджує, що суд здійснює
судочинство і правосуддя у відсутність символів судової влади, якими є державні
символиУкраїни.
Фактично заява позивача
мотивована тим, що у судді Дупляка С.А., на думку позивача, відсутні
повноваження судді Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до приписів п. 2
ч. 3 ст. 39 ГПК
України якщо заява про відвід судді надійшла до суду
пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає
передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом,
що розглядає справу.
З огляду на те, що заява
про відвід судді заявлена позивачем безпосередньо в судовому засіданні
13.11.2024, тобто, пізніше ніж за три робочі дні до засідання, питання про
відвід вирішується тим складом суду, що розглядає справу.
Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК
України суд вирішує питання про відвід без
повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може
вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка
учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не
перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Право подавати заяву про
відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і
об`єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про
захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою
України (Закон України
від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні
процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного
позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і
безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського
суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (заява №7577/02)
від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті
6 має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих
переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з
членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження,
та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того,
щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до
об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути
перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У
цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є
питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству
і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі
"Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено таке.
Як правило, безсторонність
означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною
практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції
повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши
особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя
особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ)
об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи
забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії
для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності
(див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від
24.02.1993, Series A N
255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96,
п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною
та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки
поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності
з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути
пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)
(рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR
2005-XIII).
Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної
безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога
об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі
"Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports
1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами,
"має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно
здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві
суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де
Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець,
концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою
та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі
"Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR
2006-XIII).
Відвід - це процесуальний
інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній
справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це
висловлена в письмовій формі недовіра суду на підставі особистих переконань та
поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої
особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної
справи.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 35 ГПК
України суддя не може розглядати справу і підлягає
відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або
близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка,
пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи
усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб)
сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні
або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді,
який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі
як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар
судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу
допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно
заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок
визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які
викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу
(самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість
повторної участі судді у розгляді справи).
В рішенні у справі
"Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено:
"стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду
презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як зазначалося вище, право
на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення
правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею
6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні
процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в
національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім
судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК
України учасники судового процесу та їх представники
повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання
процесуальними правами не допускається.
Суд зазначає, що заявником
жодними належними і допустимими доказами не доведено наявності обставин, з якими
закон, зокрема, приписи статей 35, 36 ГПК України,
пов`язують наявність підстав для відводу судді. Викладені у заяві про відвід
суддів доводи фактично зводяться до того, що у судді Дупляка С.А., на думку
позивача, відсутні повноваження судді Господарського суду Дніпропетровської області.
Водночас, листом
Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 №10-05/847/24, за
підписом голови суду, ОСОБА_1 було надано відповідь на його запит від
27.08.2024 про надання публічної інформації, а також додано копію відповідного
указу Президента України на підтвердження у Дупляка С.А. повноважень судді
Господарського суду Дніпропетровської області.
Також вищевказаним листом
позивачу роз`яснено, що згідно зі статті 16
Закону України «Про судоустрій і статус суддів» символами
судової влади є державні символи України - Державний Герб України і Державний
Прапор України. Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком.
Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України. Станом
на дату надання відповіді, зали судових засідань Господарського суду
Дніпропетровської області повністю відповідають вищезазначеним вимогам та
містять і Державний Герб України, і Державний Прапор України. Судді суду
здійснюють судочинство в мантіях та з нагрудними знаками.
Відтак, розглянувши заяву
про відвід судді Дупляка С.А., суд не вбачає підстав для її задоволення,
оскільки доводи, наведені заявником в її обґрунтування, в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України,
не можуть бути підставою для відводу судді Дупляка С.А., а заява не містить
даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або
об`єктивності судді, і таких обставин суд за наслідками дослідження матеріалів
справи не встановив.
При цьому суд звернув увагу
позивача на те, що чергове заявлення відводу з інших підстав, які позивач мав змогу
викласти у попередніх заявах, буде розцінено судом як зловживання процесуальними
правами.
Керуючись ст. 32, 35, 39, 234
Господарського процесуального кодексу України,
господарський суд, -
У
Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_1
про відвід судді Дупляка С.А. від розгляду справи № 904/3674/24.
Ухвала набирає законної
сили з моменту її оголошення (підписання)
13.11.2024.
Відповідно до частини 2
статті 254 та
статті 255
Господарського процесуального кодексу України оскарження
цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Повний текст ухвали
складений 13.11.2024.
Суддя
С.А.
Дупляк
https://reyestr.court.gov.ua/Review/122981454
Початок і продовження даної теми:
В Дніпрі, «гаражників», підводять під кримінал
Дніпро: правомірність примусу плати з гаражів
з’ясовуватимуть в кримінальному провадженні
Систематичне порушення слідчим суддею КПК має вселяти
довіру до правосуддя – відео
Відвід недосудді Бабушкінського недосуду Сліщенка Ю. Г.
Як це
розуміти? В Дніпрі, після заяви про відвід, втік суддя Сліщенко)))
Суддя Татарчук на захисті Конституції України
Черговий запит до ГК "Таврія 1"
Заява про злочин на керівника ОК «ГК «Таврія 1» Красоту С. С.
Скарга щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою на керівника ОК
"ГК "Таврія 1"
Протокол зборів ОК "ГК "ТАВРІЯ 1" під час карантину? - черговий
запит
Скасування рішення Загальних зборів ОК "ГК "ТАВРІЯ 1" - позовна заява
ВиПРАВляючи КРИВосуддя – заяви на ухвалу у справі по ОК
«ГК «ТАВРІЯ 1»
Проміжна ухвала судді Дупляка С. А. у справі по ОК «ГК «ТАВРІЯ 1»
Відвід судді
Дупляка С. А. у справі по ОК "ГК "ТАВРІЯ 1"
Другий відвід
судді Дупляка С. А. у справі по ОК "ГК "ТАВРІЯ 1"
Третій відвід
судді Дупляку С. А. у справі по ОК "ГК "ТАВРІЯ 1"
Рішення у справі по ОК "ГК "ТАВРІЯ 1"
Ухвали на
заявлені відводи судді Дупляку С. А. у справі по ОК "ГК "ТАВРІЯ
1"
Читайте також: Відсутність громадянства у судді не є підставою для його
відводу)))
Повторний відвід судді без громадянства Казака С. Ю.
Третій відвід судді Кіровського райсуду Казака С. Ю.
Четвертий відвід судді Казаку через отримання і
використання ним сурогатної валюти
Встановлюємо правосуб'єктність Кіровського суду, і
правоздатність його керівника - запит
Отримання суддею зарплати у сурогатній валюті не є
злочином – відео і ухвала судді Вусик Є. О.
«Суддя за трансфертом», або Кріштіану Роналду в мантії
Кінанібудіт))):
П’ятий відвід судді Казаку С. Ю. – заява + клопотання
Кіровський райсуд Дніпра – яскравий приклад повалення
конституційного ладу в Україні
Сьомий відвід судді Казака через незнання КПК
Як суддя Казак дізнався про відсутність громадянства у
особи, якою він був «призначений» на посаду
Вакцинування Конституцією 1 – заява про злочин на слідчу
Власенкову Д. П.
Вакцинування Конституцією 2 – заяви про злочин на слідчу
Албову В. М.
Вакцинування Конституцією 3 – скарга на бездіяльність
слідчої Албової В. М.
Вакцинування Конституцією 4 – скарга на бездіяльність
слідчого Лапшина В. О.
Вакцинування Конституцією 5 – заява про злочин на
слідчого Лапшина В. О.
Вакцинування Конституцією 6 – заява про злочин на
слідчого Паламарчука І. А.
Вакцинування Конституцією 7 – заява про відвід слідчої
Власенкової Д. П.
Вакцинування Конституцією 8 – перший відвід «судді»
Кондрашова І. А.
Вакцинування Конституцією 9 – скасування постанови
слідчого про закриття кримінального провадження
Вакцинування Конституцією 10 – другий відвід «судді»
Кондрашова І. А.
Вакцинування Конституцією 11 – клопотання про
підтвердження громадянства «судді» Кондрашова І. А.
Вакцинування Конституцією 12 – чергова заява про злочин
на слідчу Власенкову Д. П.
Вакцинування Конституцією 13 – відвід «судді» Кондрашова
І. А., який отримує сурогатну валюту
02 07 2021 розгляд відводу Кондрашова І А суддею Татарчук
Л О
02 07 2021 розгляд заяви про виправлення помилок суддею
Кіпчарським О М
Вакцинування
Конституцією 14 – відвід «судді» Кондрашова І. А. із-за відсутності
правосуб’єктності
Вакцинування Конституцією 15 – відвід «судді» Кондрашова
І. А. призначеного неповноважними особами
Вже рік недосуд муриже та не розглядає справу – заява про
відвід недосудді Кудрявцевої Т. О.
Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили
першим випуском власної газети
Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет
Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші
Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту,
заяви, клопотання на правоздатність
Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет
Нації" - оголошення
П’ятий випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж
рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»
Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у
вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця
Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети
«Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) –
десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий
випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети
«Багнет Нації» від 22.02.2022
Благодійному друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації»
півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ –
шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети
«Багнет Нації»
МИ МУСИМО ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск
газети «Багнет Нації»
Людина є скарбом Природи… - дев’ятнадцятий випуск газети
«Багнет Нації» (з додатком)
Волевиявлення: Жити по совісті… - двадцятий випуск газети
«Багнет Нації» (з додатками)
Авторське Волевиявлення Олександра – двадцять перший випуск
газети «Багнет Нації»
Унікальні конституційні хроніки (початок) – двадцять
другий випуск газети «Багнет Нації»
Діти – майбутнє правової держави – двадцять третій випуск
газети «Багнет Нації»
Забороняємо медичні експерименти над Людиною – двадцять
п’ятий випуск газети «Багнет Нації»
Перша редакція чинної Конституції України – двадцять
сьомий випуск газети «Багнет Нації»
Конвенція про захист від насильницьких зникнень –
тридцятий випуск газети «Багнет Нації»
«Суд знає закони» – тридцять перший випуск газети «Багнет
Нації»
ЗАХИСТИ СВОЇ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ (коротко про актуальне) – тридцять третій
випуск газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський проект Сергія Філіпенка:
а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави -
КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції -
УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права -
юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по факту? - випуск 4 (замість держслужбовців -
біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась
АБРАКАДАБРА!)
а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ –
ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА –
ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)
а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО –
ПРИВАТНЕ!)
Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного
видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок
ПриватБанку № 4731
2196 4570 7633 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар