Скарга щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою на керівника ОК "ГК "Таврія 1"

 

Слідчому судді Красногвардійського районного суду

міста Дніпропетровська

Адреса: пр-т Лесі Українки, 77-б, м. Дніпро, 49000

 

Скаржник: Громадянин Самостійної української

держави України, Українець:

Сергій Веніамінович Філіпенко,

e-mail: svf2011@ukr.net

 

Суб’єкт оскарження: слідчий ВП № 6 ДРУП

ГУНП в Дніпропетровській області

Адреса: вул.. Боброва, 12, м. Дніпро, 49003

 

С К А Р Г А

в порядку пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на бездіяльність слідчого (уповноваженої особи) ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропептровській області, яка полягає у невнесенні відомостей за моєю заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

 

   26 жовтня 2023 року об 11 годині 10 хвилин, мною, до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, було подано письмову заяву з додатком (копії - додаються) про вчинене кримінальне правопорушення, яке підпадає під кваліфікацію положень частини першої статті 382 (невиконання рішення суду) Кримінального кодексу України (далі – КК України), вчинене керівником юридичної особи з назвою Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Таврія 1» (ЄДРПОУ: 36162640) Красотою Сергієм Степановичем, через невиконання ним рішення судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевої Т. О. від 12 травня 2022 року (Справа № 932/4664/21, Провадження № 2/932/1291/22), в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Таврія-1» (ЄДРПОУ: 36162640) на мою користь матеріальну шкоду в розмірі 8254,89 грн., понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн., а всього 10070,89 грн.

   Зазначену заяву про кримінальний злочин від мене відібрала чергова слідча ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Чепеляк К. В. (спеціальний жетон ДНП № 030548), та після реєстрації заяви, на виконання пункту 1 частини другої статті 60 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) мені було вручено талон ЖЄО/ЄО № 18950 від 26.10.2023 року (копія – додається) та на виконання положень частини другої статті 55 КПК України – пам’ятка про процесуальні права і обов’язки потерпілого (копія – додається). статті

   Наступного дня (27 жовтня 2023 року), об 11 годині 15 хвилин, я. прибув до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та вимагав, на виконання пункту 1^-1 частини другої статті 60 КПК України, вручити мені, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР). Натомість, в черговій частині мені повідомили про те, що моя заява про кримінальне правопорушення передана на розгляд дільничному офіцеру поліції.

   Вважаю за потрібне наголосити на тому, що свою письмову заяву про кримінальне правопорушення вчинене керівником юридичної особи з назвою Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Таврія 1» (ЄДРПОУ: 36162640) Красотою Сергієм Степановичем, через невиконання ним рішення судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевої Т. О. від 12 травня 2022 року (Справа № 932/4664/21, Провадження № 2/932/1291/22), в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Таврія-1» (ЄДРПОУ: 36162640) на мою користь матеріальну шкоду в розмірі 8254,89 грн., понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн., а всього 10070,89 грн., - я подавав виключно в порядку частини першої статті 214 КПК України, а не в порядку звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Крім того, в заяві, я власним підписом засвідчую той факт, що беру на себе повну відповідальність, яку передбачають положення статті 383 і 384 КК України (про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, та завідомо неправдиві показання). За даних обставин моя заява апріорі не може класифікуватись і розглядатись, як звернення громадян, а має розглядатись виключно в порядку частини першої статті 214 КПК України.

   Враховуючи викладене вище слід констатувати той факт, що станом на дату і час подання даної скарги на розгляд слідчому судді в порядку пункту 1 частини першої статті 303 КПК України, мою заяву про кримінальне правопорушення від 26.10.2023 року (ЖЄО/ЄО № 18950 від 26.10.2023 року) до ЄРДР не внесено, що є грубим порушенням слідчим/дізнавачем (якому стало відомо про кримінальний злочин) не тільки вимог частини першої статті 214 КПК України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», а й моїх гарантованих конституційних прав і свобод, та прав і свобод передбачених міжнародними договорами, які є частиною національного законодавства України.

   Крім того зауважу, що бездіяльність посадових/службових осіб через невиконання ними норм чинного законодавства та нехтування своїми обов’язками не тільки є протиправною в даному конкретному випадку, а й причиною сьогоднішньої зовнішньої збройної агресії.

   Уповноваженим особам ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області має бути відомо, про висновки Конституційного Суду України, які полягають в наступному: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов’язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність; виконання всіма суб’єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя.

   Розставляючи акценти і наголоси зауважу, що відповідно до Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» строки внесення відомостей до реєстру визначені наступним чином:

«Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про:

заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України;

призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження) – невідкладно».

   Подана мною заява про вчинене кримінальне правопорушення є обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам справи та підкріплена додатками, які є копіями процесуальних документів. З огляду на зазначене слідчий/дізнавач/прокурор після отримання моєї заяви про кримінальне правопорушення, повинен був узяти цей зафіксований письмово факт до уваги та оцінювати мої покази, як такі, що відповідають дійсності. Адже, якщо буде навпаки, - то заявник (тобто – я), повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності згідно зі статтею 383 КК України, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

   В редакції Кримінального процесуального кодексу України, яка є чинною на момент подання мною відповідної заяви про кримінальне правопорушення визначено, що відповідно до положень статті 214 КПК України: Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214) {Частина перша статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2213-VIII від 16.11.2017, № 2617-VIII від 22.11.2018}. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 2 ст. 214) {Частина друга статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 187-IX від 04.10.2019}. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214). Слідчий, дізнавач невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті (ч. 6 ст. 214) {Частина шоста статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014, № 2617-VIII від 22.11.2018}.

   Субординаційний аналіз порядку початку досудового розслідування через виконання наведених вище норм положень статті 214 КПК України є підтвердженням того, що наразі відсутня пряма норма, яка дозволяє уповноваженій особі (слідчому, дізнавачу, прокурору) трактувати процесуальний кодекс на свій власний розсуд та вчиняти дії непередбачені КПК України, а саме: не вносити відповідні відомості за відповідною заявою до ЄРДР. Адже це, як мінімум, підпадає під кваліфікацію статті 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), статті 367 (службова недбалість) та статті 396 (приховування злочину) Кримінального кодексу України, для службової/посадової особи, уповноваженої на внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

   Отже, як вбачається з наведених вище положень статті 214 КПК України обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора (уповноважену особу) до якого/якої надійшла заява, повідомлення про таке діяння, або в разі виявлення кримінального правопорушення слідчим, прокурором, самостійно, з будь-якого джерела.

   Крім того, визначений частиною першою статті 214 КПК України обов'язок слідчого, дізнавача або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

   Саме тому слідчий/дізнавач/прокурор (уповноважена особа) отримавши заяву про кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. Іншого статтею 214 КПК України, не передбачено.

   Частиною другою статті 55. Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

{Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 6-зп від 25.11.97, № 19-рп/2011 від 14.12.2011}

   Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Згідно ст. 9 та ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач чи прокурор після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування під час якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

   У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого, дізнавача і прокурора.

   За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

   Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

   Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події.

   Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

   Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.

   Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що тільки з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.

   Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений положеннями статті 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

   За змістом частини першої статті 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення  про кримінальне правопорушення.

   ВССУ в своєму інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 р. «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз`яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

   Відповідно до правової позиції, викладеної в п. п. 1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016, визначений ч.1 ст.214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

   Отже, підсумовуючи вищезазначене можна дійти висновку, що згідно статті 214 КПК України обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки заяви особи про наявність ознак злочину, а полягає лише у механічному внесенні цієї заяви до ЄРДР (Печерський суд від 20 березня 2017р. у справі № 757/10980/17-к). 

   Крім того, зва­жа­ючи на на­ве­де­ні вище нор­ми мож­на дійти вис­но­вку, що жодних труд­но­щів з їх ро­зу­мін­ням, сприйняттям та правозастосуванням не ви­ни­кає: надійшла від­по­від­на за­ява, від­так представни­ки пра­во­охо­рон­них органів (уповноважені особи) по­винні адекватно від­ре­агу­ва­ти та вчи­ни­ти перед­ба­че­ні чітко визначеними норма­ми Кримінального процесуального кодексу України дії.
   З огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим, дізнавачем чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст. 214 КПК 24-годинного строку слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора.

   Такий висновок також можна зробити проаналізувавши узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (лист від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17).

   Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17 зазначив, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України.

   Отже, за викладеного вбачається, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний внести відомості про кримінальне правопорушення саме на підставі отриманої заяви про вчинення кримінального правопорушення, а у разі відмови внести такі відомості до ЄРДР, заявник вправі звернутися до слідчого судді зі скаргою про зобов'язання уповноваженої особи вчинити певні дії (в даному випадку - внести відомості за заявою скаржника). Статтею 214 КПК України чітко визначено, які саме відомості мають бути внесені до ЄРДР, зокрема вноситься і попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

   Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

  Положеннями частини першої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

   Україна ратифікувала значну частину міжнародних інструментів щодо забезпечення і захисту прав людини, до багатьох – приєдналась. Їх положення стали частиною українського законодавства, в якому домінують гуманістичні положення і принципи, згідно з якими людина, її гідність, права, свободи та інтереси є вищою соціальною цінністю. В нашому суспільстві ці пріоритети мають забезпечувати і захищати насамперед службові особи поліції, а якщо ні, то органи прокуратури (слідчі).

   Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

   Керуючись статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

   Відповідно до вимог статті 303 КПК Україна на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

   Відповідно до положень статті 306 КПК України скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306). Скарги на бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги (ч. 2 ст. 306). Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, та слідчого, бездіяльність якого оскаржується. Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306).

   Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України слідчим суддею за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого постановляється ухвала про зобов’язання вчинити певну дію.

   Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

   В своєму Рішенні від 17 червня 2020 року № 4-р(II)/2020 Другий сенат Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України зауважив, що застосовними у цій справі є закріплені в Конституції України принцип верховенства права (частина перша статті 8) та принцип захисту прав людини (частина друга статті 3). Ці конституційні принципи перебувають у системному взаємозв’язку між собою та втілені в нормах Основного Закону України, якими, зокрема, визначається право на судовий захист. Згідно з Конституцією України „права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб“ (частини перша, друга статті 55).

   Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що „правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах“ (перше речення абзацу десятого пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня
2003 року № 3-рп/2003).

   Наведеному підходу відповідають і міжнародні зобов’язання України, що випливають із міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

   Згідно зі статтею 8 Загальної декларації прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у разі порушення її основоположних прав, наданих їй конституцією або законом.

   Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року покладає обов’язок на державу, що бере участь у цьому пакті, забезпечити всякій особі, права і свободи якої порушено, ефективний засіб юридичного захисту, навіть коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи офіційні, а також розвивати можливості судового захисту (підпункти „а“, „b“ пункту 3 статті 2).

   Наведене відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція), практиці її застосування Європейським судом з прав людини, який, зокрема, зазначав, що право на доступ до суду має бути „практичним та ефективним“, а не „теоретичним чи ілюзорним“, та наголошував, що „це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд“ (§ 77 рішення у справі „Zubac v. Croatia“ від 5 квітня 2018 року (заява № 40160/12).

   Європейський суд з прав людини послідовно акцентував на тому, що право на доступ до суду хоча й не є абсолютним, його обсяг треба розуміти в контексті позитивного обов’язку держав щодо надання засобів юридичного захисту прав людини ефективно й практично в розумінні статті 13 Конвенції, яка встановлює: „Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження“.

   У рішенні у справі „Aksoy v. Turkey“ від 18 грудня 1996 року
(заява № 21987/93) Європейський суд з прав людини наголосив, що стаття 13 Конвенції «гарантує наявність на національному рівні засобів для забезпечення по суті прав і свобод, гарантованих Конвенцією, у якій би формі вони не були закріплені в національному праві. Наслідком статті 13, отже, є вимога надати внутрішні засоби юридичного захисту для вирішення „спірної скарги“ по суті згідно з Конвенцією і відповідне відшкодування, хоча Договірним державам надається деяка свобода щодо способу, за допомогою якого вони виконують свої зобов’язання за Конвенцією в рамках цього положення… Обсяг зобов’язань за статтею 13 різниться залежно від характеру скарги заявника згідно з Конвенцією... Тим не менш, засіб захисту, який вимагається застаттею 13, повинен бути „ефективним“ на практиці, а також у нормативних актах; зокрема, в тому сенсі, що його застосування не повинно бути невиправдано ускладненим діями чи бездіяльністю органів держави-відповідача» (§ 95).

   З урахуванням викладеного вище, та керуючись пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами 1, 4, 7, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 3, 8, 19, 21, 22, 24, 36, 55, 64, 68, 129 Конституції України, та статтями 2, 9, 24, 55, 56, 214, 303-307 КПК України,

 

П Р О Ш У    С У Д:

 

1.              Постановити ухвалу, якою зобов’язати службову особу ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, уповноважену на внесення відповідних відомостей до ЄРДР, негайно виконати вимоги частини першої статті 214 КПК України, а саме: - внести відповідні відомості до ЄРДР за заявленою мною в заяві від 26.10.2023 року (реєстрація в ЄО/ЖЄО за № 18950 від 26.10.2023 року) кваліфікацією про вчинене кримінальне правопорушення у продовж 24 годин та видати мені відповідний витяг з ЄРДР;

2.              При розгляді даної скарги дотримуватися процесуальних строків.

 

Д О Д А Т О К:

 

1.              Фотокопія заяви про кримінальний злочин від 26.10.2023 року (з додатком)  – на 17 (сімнадцятьох) арк.;

2.              Фотокопія пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого – на 2 (двох) арк.;

3.              Фотокопія талону ЄО/ЖЄО № 18950 від 26.10.2023 року – на 1 (одному) арк.;

4.              Клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника – на 2 (двох) арк..

 

Всього в додатку 22 (двадцять два) пронумерованих аркушів.

 

   31 жовтня 2023 року

З повагою, Скаржник:   ____________________________ С. В. Філіпенко

Початок і продовження даної теми: В Дніпрі, «гаражників», підводять під кримінал

Дніпро: правомірність примусу плати з гаражів з’ясовуватимуть в кримінальному провадженні

Систематичне порушення слідчим суддею КПК має вселяти довіру до правосуддя – відео

Відвід недосудді Бабушкінського недосуду Сліщенка Ю. Г.

Як це розуміти? В Дніпрі, після заяви про відвід, втік суддя Сліщенко)))

Суддя Татарчук на захисті Конституції України

Суд зобов’язав гаражний кооператив надати установчі документи, документи на земельну ділянку та дещо іще

Черговий запит до ГК "Таврія 1"

Заява про злочин на керівника ОК «ГК «Таврія 1» Красоту С. С.

Читайте також: Відсутність громадянства у судді не є підставою для його відводу)))

Повторний відвід судді без громадянства Казака С. Ю.

Третій відвід судді Кіровського райсуду Казака С. Ю.

Четвертий відвід судді Казаку через отримання і використання ним сурогатної валюти

Встановлюємо правосуб'єктність Кіровського суду, і правоздатність його керівника - запит

Отримання суддею зарплати у сурогатній валюті не є злочином – відео і ухвала судді Вусик Є. О.

«Суддя за трансфертом», або Кріштіану Роналду в мантії

Кінанібудіт))): П’ятий відвід судді Казаку С. Ю. – заява + клопотання

Кіровський райсуд Дніпра – яскравий приклад повалення конституційного ладу в Україні

Кіровський суд Дніпра ігнорує запити від ГО ОПГ «Багнет Нації» - запит до ТУ ДСА в Дніпропетровській області

Сьомий відвід судді Казака через незнання КПК

Як суддя Казак дізнався про відсутність громадянства у особи, якою він був «призначений» на посаду

Звернулись до окружного, адже Кіровський районний - мовчить, як партизан) – позовна заява щодо ненадання публічної інформації

Окружний адмінсуд Дніпра відкрив провадження щодо ненадання публічної інформації Кіровським райсудом – ухвала

Вакцинування Конституцією 1 – заява про злочин на слідчу Власенкову Д. П.

Вакцинування Конституцією 2 – заяви про злочин на слідчу Албову В. М.

Вакцинування Конституцією 3 – скарга на бездіяльність слідчої Албової В. М.

Вакцинування Конституцією 4 – скарга на бездіяльність слідчого Лапшина В. О.

Вакцинування Конституцією 5 – заява про злочин на слідчого Лапшина В. О.

Вакцинування Конституцією 6 – заява про злочин на слідчого Паламарчука І. А.

Вакцинування Конституцією 7 – заява про відвід слідчої Власенкової Д. П.

Вакцинування Конституцією 8 – перший відвід «судді» Кондрашова І. А.

Вакцинування Конституцією 9 – скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження

Вакцинування Конституцією 10 – другий відвід «судді» Кондрашова І. А.

Вакцинування Конституцією 11 – клопотання про підтвердження громадянства «судді» Кондрашова І. А.

Вакцинування Конституцією 12 – чергова заява про злочин на слідчу Власенкову Д. П.

Вакцинування Конституцією 13 – відвід «судді» Кондрашова І. А., який отримує сурогатну валюту

02 07 2021 розгляд відводу Кондрашова І А суддею Татарчук Л О

02 07 2021 розгляд заяви про виправлення помилок суддею Кіпчарським О М

Вакцинування Конституцією 14 – відвід «судді» Кондрашова І. А. із-за відсутності правосуб’єктності

Вакцинування Конституцією 15 – відвід «судді» Кондрашова І. А. призначеного неповноважними особами

Вже рік недосуд муриже та не розглядає справу – заява про відвід недосудді Кудрявцевої Т. О.

Третій відвід недосудді Бабушкінського недосуду Кудрявцевої через відсутність у неї статусу ПРОФЕСІЙНОГО СУДДІ

Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва

Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили першим випуском власної газети

Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»

«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші

Приватна «Дніпроміськрада» - рудимент минулого, який знищує наше майбутнє – другий випуск газети «Багнет Нації»

Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту, заяви, клопотання на правоздатність

Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет Нації" - оголошення

П’ятий випуск газети «Багнет Нації»

«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»

Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця

Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети «Багнет Нації»

«Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» - дев’ятий випуск газети «Багнет Нації»

КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) – десятий випуск газети «Багнет Нації»

Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий випуск газети «Багнет Нації»

Продовження теми медичного експерименту в умовах незаконного карантину – дванадцятий випуск газети «Багнет Нації»

ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет Нації» від 22.02.2022

Публічне сповіщення оферта від Українського Народу до МОЗ України – чотирнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

Благодійному друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації» півтора роки – п’ятнадцятий випуск

ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

МИ МУСИМО ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»

Людина є скарбом Природи… - дев’ятнадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатком)

Волевиявлення: Жити по совісті… - двадцятий випуск газети «Багнет Нації» (з додатками)

Авторське Волевиявлення Олександра – двадцять перший випуск газети «Багнет Нації»

Унікальні конституційні хроніки (початок) – двадцять другий випуск газети «Багнет Нації»

Діти – майбутнє правової держави – двадцять третій випуск газети «Багнет Нації»

Права людини - комплекс природних і непорушних свобод… - двадцять четвертий випуск газети «Багнет Нації»

Забороняємо медичні експерименти над Людиною – двадцять п’ятий випуск газети «Багнет Нації»

 

ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ

«БАГНЕТ НАЦІЇ»:

газета Багнет нації - Google Drive

 

Авторський проект Сергія Філіпенка:

а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави - КОРПОРАЦІЯ!)

а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)

а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична КАЗУЇСТИКА!)

а що ж по факту? - випуск 4 (замість держслужбовців - біометрики, апатриди та ЖЗО!)

а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась АБРАКАДАБРА!)

а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)

а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)

а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)

Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 4731 2196 4570 7633  на ім’я Сергія Філіпенка

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Бастіон: https://bastyon.com/bagnetnacii?fbclid=IwAR1cHy1NB2HPcZVMknoXYVTD19UG106y4tcvsWb0fdZxy_BsqLu9LwCCqAM&fbclid=IwAR1cHy1NB2HPcZVMknoXYVTD19UG106y4tcvsWb0fdZxy_BsqLu9LwCCqAM