Господарський суд
Дніпропетровської області
Україна, 49027, місто Дніпро,
вул. Володимира Винниченка, 1,
приймальня голови суду
(056)377-18-58;
канцелярія (056)377-19-02;
гаряча лінія
(056)377-33-56,
e-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua
Позивач: Сергій Веніамінович
Філіпенко
e-mail: svf2011@ukr.net
Відповідач: Обслуговуючий кооператив «Гаражний
Кооператив «ТАВРІЯ 1»,
код ЄДРПОУ - 36162640
Україна, 49000, місто Дніпро,
проспект. Б. Хмельницького, 31-В,
Електронний кабінет
юридичної особи в
ЄСІТС – відсутній
Керівник – Красота Сергій Степанович,
Суддя
Дупляк С. А.
Справа
№ 904/3674/24
1 грудня 1991 року за результатами
Всеукраїнського референдуму волею Українського народу було проголошено
незалежність України та створено Самостійну українську державу України
(скорочено – СУД України). Це історичний факт, що має юридичне значення, та який покладено в преамбулу (основу) чинної
Конституції України (документ: 254к/96-ВР), прийняту 28 червня 1996 року на п’ятій
сесії Верховної Ради України
(див. Рішення КСУ від 14 липня 2021 року №
1-р/2021)
ЗАЯВА № 07
про висловлення недовіри та заявлення
відводу судді Господарського суду Дніпропетровської
області Дупляку С. А. в справі № 904/3674/24, як особі, яка одночасно
здійснює і судочинство, і правосуддя у відсутність символів судової влади
В провадженні судді Господарського
суду Дніпропетровської області Дупляка С. А. перебуває моя позовна заява від 19 серпня 2024 року (Справа № 904/3674/24) до юридичної особи з назвою Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «ТАВРІЯ 1» (код ЄДРПОУ:
36162640; код КВЕД 81.10), (далі - Відповідач), про скасування незаконного рішення Загальних зборів
ОК «ГК «ТАВРІЯ 1» від 14.09.2021 року щодо виключення мене із членів гаражного
кооперативу та визнання даного рішення протиправним.
16 жовтня 2024 року мною вперше через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської
області була подана заява про відвід судді Дупляка Степана Анатолійовича у справі № 904/3674/24 як особі, яка не може документально підтвердити
своє законне призначення на відповідну відповідальну посаду професійного судді, на штатну посаду в суді, утвореному
відповідно до вимог Конституції України (відповідним, конкретним законом), а також через неможливість
підтвердження державної реєстрації в ЄДРНПА указу про його призначення на відповідну
відповідальну посаду, в порядку, встановленим Конституцією
України.
Того ж дня, дана заява була розглянута
суддею Дупляком С. А., та за результатами її розгляду суд ухвалив: Визнати необґрунтованим заявлений відвід судді Дупляка С.А. від розгляду
справи № 904/3674/24. Матеріали справи № 904/3674/24 передати для вирішення питання щодо розгляду
заяви про відвід судді Дупляка С.А. складом суду, який визначається у
порядку ст.
32 ГПК України.
Розпорядженням
керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 486 від 17.10.2024, відповідно до пункту 2.3.25
Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів
справи за вх. № 4-4332/24 справи № 904/3674/24.
Згідно з протоколом
повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.10.2024
заяву про відвід судді Дупляка С.А. передано судді Бажановій Ю. А.
18 жовтня
2024 року суддею Бажановою Юлією Андріївною була розглянута моя
заява про відвід судді Дупляка Степана Анатолійовича від 16.10.2024 року, за
результатами розгляду якої було постановлено ухвалу, якою суд вирішив відмовити
у задоволенні зазначеної заяви.
13 листопада
2024 року мною вдруге, через канцелярію
Господарського суду Дніпропетровської області була подана заява про відвід
судді Дупляка Степана Анатолійовича від розгляду справи № 904/3674/24 як особі, яка свідомо перебуває на не утвореній
згідно до вимог Конституції України посаді судді, в неутвореному в
конституційний спосіб та вже ліквідованому Господарському суді Дніпропетровської області, де зазначена особа здійснює
судочинство у відсутність відповідного профільного закону (визначеного п.14 ч.1
ст.92 КУ), та одночасно здійснює правосуддя, через узурпацію реалізації цього
права українським народом, який має втілювати дане конституційне право виключно
через присяжних та народних засідателів. Зауважу, що зазначене, в своїй не
правовій сукупності, викликає обгрунтовані сумніви не
тільки в неупередженості та об’єктивності даного судді, а й його фаховості, як
юриста.
Іще раніше, 27
серпня 2024 року, мною було сформовано і направлено запит на
публічну інформацію до Господарського суду Дніпропетровської області в якому я,
зокрема, просив, цитую: «В контесті наведеного
вище, на виконання норм Конституції і законів України та відповідних рішень
Конституційного Суду України, ПРОШУ: - розгляд даної справи проводити виключно
за наявності в судовій залі символів судової влади, якими є встановлені статтею
20. Конституції України державні символи України, а саме: Державний
Герб України і Державний Прапор
України».
З отриманої відповіді (від 05.09.2024 за №
10-05/847/24 на б/н від 27.08.2024), яка надійшла від розпорядника інформації
ствердно, переконливо вбачається, що, цитую: «Станом на дату надання відповіді,
зали судових засідань Господарського суду Дніпропетровської області повністю
відповідають вищезазначеним вимогам та містять і Державний Герб України, і
Державний Прапор України».
Копії даного запиту і відповіді, були подані
мною в додатках, разом із заявою про відвід судді Дупляка С. А. від 16 жовтня 2024 року.
З огляду
на наведене вище хочу зазначити, що частиною другою статті 15 Закону України від 2 червня 2016 року №
1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що суддя,
який розглядає справу одноособово, діє як суд. Крім того наголошую на тому,
що частиною
першою статті 26 Закону України від 12
травня 2015 року № 389-VIII «Про
правовий режим воєнного стану» встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний
стан, здійснюється лише судами. На цій
території діють суди, створені відповідно до
Конституції України.
Скорочення
чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 ЗУ № № 389-VIII).
Створення
надзвичайних та особливих судів не допускається (ч.4 ст.26 ЗУ № № 389-VIII).
В своєму Рішенні
№ 15-рп/2002 від 9 липня 2002 року справа № 1-2/2002 (яке є обов'язковим до виконання на території України,
остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України встановив, що для забезпечення судового захисту Конституція України (254к/96-ВР) у статті
124 встановила принципи здійснення
правосуддя виключно судами, неприпустимості делегування
функцій судів та їх привласнення іншими органами чи
посадовими особами та визначила юрисдикцію судів. Зазначені принципи забезпечують здійснення конституційного права на судовий захист, яке не
може бути обмежене навіть в умовах
воєнного або надзвичайного
стану (стаття 64 Конституції
України (254к/96-ВР).
Даною заявою, в контексті, та нерозривному
зв’язку з попередніми двома заявами про відвід (від 16.10.2024 року і 13.11.2024
року), Я (позивач) втретє висловлюю недовіру представленому у справі № 904/3674/24 складу суду та заявляю про відвід головуючому судді Господарського суду Дніпропетровської обасті Дупляку Степану Анатолійовичу, з огляду на наведені нижче доводи і
аргументи, підкріплені доданими неспростовними доказами, які не потребують
доказування у суді, а саме:
1. Відсутні визначені Конституцією символи судової влади новоствореної
Самостійної української держави України;
Частиною першою статті 16 Закону України «Про судоустрій
і статус суддів» закріплено, що символами
судової влади є державні символи України - Державний
Герб України і Державний Прапор
України.
Відповідно до
положень статті 20 Конституції України визначено, що: «Державними
символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і
Державний Гімн України.
Державний
Прапор України - стяг
із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Великий
Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба
України та герба Війська Запорізького ЗАКОНОМ (!), що приймається не менш як двома
третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного
Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб
України).
Державний
Гімн України -
національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими ЗАКОНОМ, що
приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради
України.
Опис
державних символів України та порядок їх використання встановлюються ЗАКОНОМ, що приймається не менш як двома
третинами від конституційного складу Верховної Ради України».
Слід констатувати,
що на сьогодні, за юридичними наслідками незатвердження нової Конституції
України на всеукраїнському референдумі, залишаються й досі неприйнятими
відповідними профільними законами опис державних символів України та порядок їх
використання.
На цьому
наполягає і
Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 16 червня 2011 року № 6-рп/2011 де
Суд наголошує, що «Державні символи України нерозривно пов'язані за своїм
змістом з її державним суверенітетом
(абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення
Конституційного Суду України від 16
січня 2003 року N 1-рп/2003) (v001p710-03). Державні символи
є підтвердженням факту
існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її
авторитету, зокрема під час проведення урочистих заходів та офіційних церемоній. Держава встановлює порядок
використання державних символів та належну систему їх правового захисту, за яких
забезпечується повага та гідне ставлення до державних символів.
У частині першій статті 20 Конституції України (254к/96-ВР) визначено перелік державних символів України. Ними є Державний Прапор України, Державний
Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор
України - стяг
із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і
жовтого кольорів. Великий Державний
Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома
третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного
Герба України є Знак Княжої Держави
Володимира Великого (малий
Державний Герб України).
Державний Гімн України
- національний гімн на музику М.
Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш
як двома третинами від конституційного
складу Верховної Ради України (частини друга,
третя, четверта, п'ята
статті 20 Конституції України) (254к/96-ВР).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 92 Конституції України (254к/96-ВР) виключно законами України встановлюється порядок використання
і захисту державних символів. Шанування державних символів
України є обов'язком усіх її громадян
(частина перша статті 65 Основного Закону України) (254к/96-ВР)».
В контексті зазначеного також слід зауважити, що раніше, нашою
Громадською організацією «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» було
сформовано запит на отримання публічної інформації № ЗПІ/004/20 від 20 липня 2020 року
та направлено до Верховної Ради України, з вимогою:
1.
Надати завірену належним
чином фотокопію першої і останньої сторінок закону, яким затверджено
встановлені Конституцією України державні символи - Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України;
2.
Надати завірену належним
чином фотокопію першої і останньої сторінок закону, яким затверджено опис
державних символів України та порядок їх використання.
З відповіді № 18/10-1213 від 27 липня 2020 року, яку ми отримали від Апарату Верховної Ради України вбачається, що
витребовуваних законів в законодавстві України не існує.
Крім того, окремий Закон України,
яким встановлено опис державних символів України та порядок їх використання
Верховною Радою України також не приймався, а відтак надання копій запитуваних
документів не вбачається можливим.
Іншим запитом на отримання
публічної інформації № ЗПІ/099/21 від 10 березня 2021
року звертаючись до
Верховної Ради України, ми, вимагали:
1.
Надати достовірну інформацію
стосовно прийняття (або неприйняття) Верховною Радою України Закону України «Про порядок використання і захисту
державних символів», який відповідає змісту чинної Конституції
України;
2.
Надати достовірну інформацію
стосовно того, чи вносився відповідний проект закону «Про порядок використання і захисту державних символів» до Верховної Ради України.
З наданої нам Апаратом Верховної Ради
України відповіді № 18/07-490 від 12 березня 2021 року вбачається,
що запитувані законопроекти до парламенту не вносилося, а відповідно,
відповідні закони, не приймалися.
Копії наведених вище запитів і відповідей
подані в додатку, разом із попередньою заявою № 06 від 13 листопада 2024 року
про відвід судді Дупляка С. А.
Продовжуючи цитувати викладене в Рішенні Конституційного Суду України від 16
червня 2011 року № 6-рп/2011 слід звернути увагу, що Конституційний
Суд доходить висновку, що: «В Україні немає спеціального закону, який би
врегульовував порядок використання Державного Прапора України (так само як і
Державного Герба України – уточнення від Позивача/Апелянта) та був прийнятий з дотриманням
відповідної конституційної процедури, що породжує невизначеність у використанні
цього державного символу (символів) та його захисті як конституційної цінності.
З огляду на викладене Конституційний Суд України пропонує Верховній Раді України встановити
порядок використання державних символів України, зокрема Державного Прапора
України, згідно з вимогами частини шостої статті 20 Конституції України (254к/96-ВР)».
Але, звісно ж, для початку треба визначити
і встановити самі символи, які є встановлені чинною Конституцією України, -
відповідними, окремими ЗАКОНАМИ. А вже тільки потім, - встановлювати порядок їх
використання.
За юридичною позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 31
березня 2015 року № 1-рп/2015, складовими
принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова
визначеність, спрямовані на забезпечення учасникам правовідносин можливості
завбачати наслідки своїх дій, бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що
набуте ними право, його зміст та обсяг буде реалізовано (абзац перший підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної
частини).
Отже, логічним є той факт, що у відсутність державних символів України
відсутні і символи судової влади. Що
фактично, унеможливлює як судочинство, так і правосуддя в даному судовому
провадженні та не гарантує основних принципів верховенства права.
2.
Відсутні печатки для скріплення підписів Президента
України і Голови Верховної Ради України на документах особливої державної ваги;
В свою чергу, наслідком
неприйняття Верховною Радою України відповідних профільних законів передбачених
статтею 20 Конституції України, унеможливлюється й процес виготовлення і
застосування гербових печаток із зображенням Державного Герба України, всіма
державними установами.
В своїй Постанові № 9
від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні
правосуддя» Пленум Верховного Суду України робить висновок, що «Оскільки Конституція
України, як зазначено в її статті 8, має
найвищу юридичну силу, а її норми є
нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст
будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його
відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати
Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають
грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не
суперечить їй».
Як зазначає в
своєму вироку від 23 серпня 2023 року Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області Должко Сергій Ростиславович (справа № 530/337/23): «Щодо
«Законів України» прийнятих Верховною Радою України 1994-2022 та Указів
Президента України.
Відповідно до положень статті 94.
Конституції України закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно
направляє його Президентові України.
Президент України протягом п`ятнадцяти днів
після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно
оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими
пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
Стаття 20 Конституції України Державними
символами України є Державний прапор України, Державний Герб України і
Державний Гімн України.
Великий Державний Герб України
встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська
Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від
конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного Герба
України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб
України).
В свою чергу, в Указі Президента України від
19.12.1996 № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України» зазначено наступне:
З метою підвищення авторитету всіх
інститутів державної влади, належного оформлення офіційних документів особливої
державної ваги п о с т а н о в л я ю:
1. Заснувати Велику
Державну Печатку України як символ державного суверенітету України.
2. Установити,
що Великою Державною Печаткою України скріплюються підписи:
- Президента України
на оригіналах текстів законів України, указів Президента України, міжнародних
договорів України;
- Голови Верховної
Ради України на оригіналах рішень Верховної Ради України щодо міжнародних
договорів України;
- Голови
Конституційного Суду України на оригіналах рішень Конституційного Суду України
щодо відповідності законів та інших актів законодавства України Конституції
(254к/96-ВР), іншим законам України, міжнародним договорам України;
- осіб, уповноважених
у встановленому порядку на підписання від імені України міжнародних договорів
України, що набирають чинності з моменту їх підписання.
3. Установити, що
Велика Державна Печатка України виготовляється у двох примірниках, один з яких
є еталонним.
Велика Державна
Печатка України зберігається у Хранителя Великої Державної Печатки України і
використовується ним відповідно до статті 2 цього Указу. Еталонний примірник
Великої Державної Печатки України для скріплення підписів не використовується.
Опис, зразок Великої
Державної Печатки України та Положення про Велику Державну Печатку України
затверджує Президент України.
4. Установити, що
Хранителем Великої Державної Печатки України є особа, яку призначає Президент
України.
5. Кабінету Міністрів
України внести на розгляд у місячний строк пропозиції щодо опису, зразка
Великої Державної Печатки України та подати проект Положення про Велику
Державну Печатку України.
Отже, чорним по білому, або білим по чорному
вказано, що Великою Державною Печаткою України скріплюються підписи: «на
оригіналах текстів законів України», «на оригіналах рішень Верховної Ради
України», «на оригіналах рішень Конституційного Суду України», указів
Президента України, міжнародних договорів України.
Указом Президента України «Про офіційні
символи глави держави» №1507/99 від 29 листопада 1999 року установлено, що
офіційними символами глави держави є:
Прапор (штандарт)
Президента України,
Знак Президента
України,
Гербова печатка
Президента України,
Булава Президента
України.
Даним УКАЗОМ затверджено ПОЛОЖЕННЯ про
офіційні символи глави держави, пунктом 9 якого постановлено, що Гербова
печатка Президента України використовується для засвідчення підпису Президента
України на грамотах, посвідченнях до президентських відзнак та почесних звань
України, а також на посланнях Президента главам інших держав. Суд звертає
увагу, що Про закони мова не йдеться.
Таким чином, можна зробити висновок, що так
звані «Закони України» та УКАЗИ Президента, які легітимізуються під виглядом
законів є авторськими творами, не мають конституційного підґрунтя,
не являються законами по суті, не являються обов`язковими для виконання
народом, є офертами від суб`єкта, що надає послуги з державного управління. Ці
«нормативні акти» мають статус таких, що застосовуються, а не являються
легальним діючим законодавством».
В контексті
наведеного та з урахуванням самого факту незатвердження нової Конституції
України на всеукраїнському референдумі, гербові печатки наразі нелегального,
перейменованого «законодавчого органу» (ВР УРСР у ВРУ) не відповідають вимогам
статті 20. самої Конституції, так само, як і печатки інших органів виконавчої і
судової гілок державної влади.
Отже на сьогодні,
за відсутності встановлених Конституцією України, затверджених двома третинами
від конституційного складу парламенту відповідних профільних законів про опис і
використання державних символів України (читай – Самостійної української
держави України), є неможливим належне оформлення будь-яких документів особливої
державної ваги, якими є укази і розпорядження Президента України, а також
закони і постанови Верховної Ради України. Даний факт також свідчить про
відсутність конституційного національного законодавства Самостійної української
держави України. В тому числі юридичну відсутність указів і постанов про
призначення, обрання, переведення, утворення, реорганізацію, ліквідацію тощо…
Дупляк Степан Анатолійович, в свою чергу, є фаховим
юристом, та як порядна людина має конституційний обов’язок не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (згідно ч.1 ст.60 КУ),
повинен неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не
посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (згідно ч.1 ст.68
КУ), а також має повне право на
вільний вибір і зміну роду занять (згідно ч.1 ст.312 ЦК України). Водночас,
його свідоме перебування на неутвореній згідно Конституції України посаді судді
неутвореного в конституційний спосіб суду, є беззаперечною ознакою його
готовності до виконання явно злочинного розпорядження чи наказу, що безумовно викликає обгрунтовані сумніви в неупередженості та об’єктивності судді, а
також у рівні його фаховості, як юриста.
Пунктом п’ятим частини першої
статті 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
Такі «інші
обставини» наведені в даній заяві про відвід судді Дупляка С. А., вище по
тексту.
Частинами п’ятою і
шостою статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»
визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного
Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують
у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах
Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної
палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 20 червня 2019 року у
справі № 632/580/17 (провадження №
61-51сво18) дійшов висновку, що «юридичними фактами є певні факти реальної
дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків,
зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.
Тлумачення частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України свідчить, що
правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та
обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту».
Отже, на підставі виключно викладених вище
неспростовних історично-юридичних фактів (які, наразі, в даний історичний
момент мають суттєве юридичне значення і не потребують доказування у суді) та з
урахуванням копій відповідних документів (див. додатки заяви № 06 від
13.11.2024), у ВІДСУТНІСТЬ офіційних доказів у вигляді
постанови ЦВК – офіційного підтвердження юридичного факту затвердження нової
Конституції України від 28 червня 1996 року Всеукраїнським референдумом
Українського народу Самостійної української держави України - виключно
Громадянами України всіх національностей Українського народу Самостійної
української держави України
безпосередньо та офіційно встановлених положеннями абзаців 1 та 7 самої Преамбули
нової Конституції України (254к/96-ВР),
- ЗАЯВЛЯЮ ПРО ВІДВІД «судді» Господарського суду Дніпропетровської області Дупляку
Степану Анатолійовичу у справі № 904/3674/24 як особі, яка одночасно здійснює
судочинство і правосуддя у відсутність символів судової влади, якими є державні
символи України. Зазначене, в своїй сукупності, викликає
обгрунтовані сумніви не тільки в неупередженості та об’єктивності даного судді,
а й у його фаховості, як юриста, та є беззаперечним свідченням його рішучості
до виконання злочиних наказів та розпоряджень.
Керуючись Рішеннями
Конституційного Суду № 3-зп від 11 липня 1997 року,
4-зп від 3 жовтня 1997 року (щодо
офіційного тлумачення порядку прийняття і введення в дію нової Конституції
України на всеукраїнському референдумі) та Рішень №
6-рп/2005 від 05.10.2005, №
6-рп/2008 від 16.04.2008 (щодо офіційного тлумачення положеннь частини
другої, третьої і четвертої статті 5 Конституції України) про виключне право
українського народу на прийняття нової Конституції України на всеукраїнському
референдумі,
- ВИМАГАЮ:
- фізичній
особі без національності – мігранту по відношенню до внутрішнього законодавства
України Дупляку С. А., який ніколи не набував в законний спосіб конституційного громадянства Самостійної
Української Держави України та ніколи не отримував в законний спосіб мандату
Українського народу на здійснення державних повноважень професійного судді у
відповідній державній установі, утвореній відповідно до вимог чинної
Конституції України, від імені Українського народу, іменем конституційно
новоствореної Самостійної української держави України,
- з’явитись або звернутись до прокуратури або Служби безпеки України та
добровільно оформити явку з повинною згідно частини другої статті 111 Кримінального
кодексу України.
В іншому випадку залишаю за собою ПРАВО
самостійно звернутись до компетентних правоохоронних органів із заявою про
злочин за попередньою правовою кваліфікацією згідно статті 109 і 111
Кримінального кодексу України та повідомити про даний зафіксований кримінальний
злочин.
Зміст даної заяви про відвід судді
буде опубліковано на сайті «Багнет Нації» (https://bagnetnacii.blogspot.com), а також надиктовано на відео та оприлюднено в YouTube на каналі Сергія
Філіпенка (https://www.youtube.com/channel/UCQ7Y8jykjgnO0adoRJaQ4Yw).
13 листопада 2024 року
З повагою, Сергій
Веніамінович Філіпенко ___________________________
Свідки кримінального злочину:
Представник за довіреністю: ____________________________ В. В. Акулов
Представник за довіреністю: __________________________ Ю. В. Щербак
Початок і продовження даної теми:
В Дніпрі, «гаражників», підводять під кримінал
Дніпро: правомірність примусу плати з гаражів
з’ясовуватимуть в кримінальному провадженні
Систематичне порушення слідчим суддею КПК має вселяти
довіру до правосуддя – відео
Відвід недосудді Бабушкінського недосуду Сліщенка Ю. Г.
Як це
розуміти? В Дніпрі, після заяви про відвід, втік суддя Сліщенко)))
Суддя Татарчук на захисті Конституції України
Черговий запит до ГК "Таврія 1"
Заява про злочин на керівника ОК «ГК «Таврія 1» Красоту С. С.
Скарга щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою на керівника ОК
"ГК "Таврія 1"
Протокол зборів ОК "ГК "ТАВРІЯ 1" під час карантину? - черговий
запит
Скасування рішення Загальних зборів ОК "ГК "ТАВРІЯ 1" - позовна заява
ВиПРАВляючи КРИВосуддя – заяви на ухвалу у справі по ОК
«ГК «ТАВРІЯ 1»
Проміжна ухвала судді Дупляка С. А. у справі по ОК «ГК «ТАВРІЯ 1»
Відвід судді
Дупляка С. А. у справі по ОК "ГК "ТАВРІЯ 1"
Другий відвід
судді Дупляка С. А. у справі по ОК "ГК "ТАВРІЯ 1"
Третій відвід
судді Дупляку С. А. у справі по ОК "ГК "ТАВРІЯ 1"
Рішення у
справі по ОК "ГК "ТАВРІЯ 1"
Читайте також: Відсутність громадянства у судді не є підставою для його
відводу)))
Повторний відвід судді без громадянства Казака С. Ю.
Третій відвід судді Кіровського райсуду Казака С. Ю.
Четвертий відвід судді Казаку через отримання і
використання ним сурогатної валюти
Встановлюємо правосуб'єктність Кіровського суду, і
правоздатність його керівника - запит
Отримання суддею зарплати у сурогатній валюті не є
злочином – відео і ухвала судді Вусик Є. О.
«Суддя за трансфертом», або Кріштіану Роналду в мантії
Кінанібудіт))):
П’ятий відвід судді Казаку С. Ю. – заява + клопотання
Кіровський райсуд Дніпра – яскравий приклад повалення
конституційного ладу в Україні
Сьомий відвід судді Казака через незнання КПК
Як суддя Казак дізнався про відсутність громадянства у
особи, якою він був «призначений» на посаду
Вакцинування Конституцією 1 – заява про злочин на слідчу
Власенкову Д. П.
Вакцинування Конституцією 2 – заяви про злочин на слідчу
Албову В. М.
Вакцинування Конституцією 3 – скарга на бездіяльність
слідчої Албової В. М.
Вакцинування Конституцією 4 – скарга на бездіяльність
слідчого Лапшина В. О.
Вакцинування Конституцією 5 – заява про злочин на
слідчого Лапшина В. О.
Вакцинування Конституцією 6 – заява про злочин на
слідчого Паламарчука І. А.
Вакцинування Конституцією 7 – заява про відвід слідчої
Власенкової Д. П.
Вакцинування Конституцією 8 – перший відвід «судді»
Кондрашова І. А.
Вакцинування Конституцією 9 – скасування постанови
слідчого про закриття кримінального провадження
Вакцинування Конституцією 10 – другий відвід «судді»
Кондрашова І. А.
Вакцинування Конституцією 11 – клопотання про
підтвердження громадянства «судді» Кондрашова І. А.
Вакцинування Конституцією 12 – чергова заява про злочин
на слідчу Власенкову Д. П.
Вакцинування Конституцією 13 – відвід «судді» Кондрашова
І. А., який отримує сурогатну валюту
02 07 2021 розгляд відводу Кондрашова І А суддею Татарчук
Л О
02 07 2021 розгляд заяви про виправлення помилок суддею
Кіпчарським О М
Вакцинування
Конституцією 14 – відвід «судді» Кондрашова І. А. із-за відсутності
правосуб’єктності
Вакцинування Конституцією 15 – відвід «судді» Кондрашова
І. А. призначеного неповноважними особами
Вже рік недосуд муриже та не розглядає справу – заява про
відвід недосудді Кудрявцевої Т. О.
Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили
першим випуском власної газети
Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет
Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші
Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту,
заяви, клопотання на правоздатність
Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет
Нації" - оголошення
П’ятий випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж
рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»
Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у
вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця
Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети
«Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) –
десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий
випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети
«Багнет Нації» від 22.02.2022
Благодійному друкованому виданню (газеті) «Багнет Нації»
півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ –
шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети
«Багнет Нації»
МИ МУСИМО ВИКОНАТИ КОНСТИТУЦІЮ! - вісімнадцятий випуск
газети «Багнет Нації»
Людина є скарбом Природи… - дев’ятнадцятий випуск газети
«Багнет Нації» (з додатком)
Волевиявлення: Жити по совісті… - двадцятий випуск газети
«Багнет Нації» (з додатками)
Авторське Волевиявлення Олександра – двадцять перший випуск
газети «Багнет Нації»
Унікальні конституційні хроніки (початок) – двадцять
другий випуск газети «Багнет Нації»
Діти – майбутнє правової держави – двадцять третій випуск
газети «Багнет Нації»
Забороняємо медичні експерименти над Людиною – двадцять
п’ятий випуск газети «Багнет Нації»
Перша редакція чинної Конституції України – двадцять
сьомий випуск газети «Багнет Нації»
Конвенція про захист від насильницьких зникнень –
тридцятий випуск газети «Багнет Нації»
«Суд знає закони» – тридцять перший випуск газети «Багнет
Нації»
ЗАХИСТИ СВОЇ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ (коротко про актуальне) – тридцять третій
випуск газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський проект Сергія Філіпенка:
а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави -
КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції -
УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права -
юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по факту? - випуск 4 (замість держслужбовців -
біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась
АБРАКАДАБРА!)
а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ –
ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА –
ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)
а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО –
ПРИВАТНЕ!)
Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного
видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок
ПриватБанку № 4731
2196 4570 7633 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар