На
посаду професійного судді
може
бути призначено
виключно громадянина Самостійної
української держави України…
(Частина третя статті 127 в контексті преамбули нової Конституції
України)
КЛОПОТАННЯ № 08
про приєднання до матеріалів справи доказів набуття Мащуком Віталієм Юрійовичем статусу професійного судді
В провадженні судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Мащука В. Ю.
знаходиться моя цивільна позовна заява до юридичної особи з назвою «Державне
підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля»
код ЄДРПОУ: 14308304 (Справа № 204/2319/22; Провадження № 2/204/1385/22) щодо відшкодування завданої мені незаконними діями посадової особи
моральної і матеріальної шкоди.
1 грудня 1991 року суверенною
волею Українського народу на Всеукраїнському
референдумі було затверджено Акт
проголошення незалежності України (документ від 24 серпня 1991 року №
1427-ХІІ) та створено Самостійну
українську державу України (відповідні архівні копії документів додавалися
раніше). Даний неоспорюваний, неспростовний факт покладено в Преамбулу (в основу)
нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень).
Преамбула нової Конституції України є не лише фундаментом
конституційного ладу держави, а й відображенням історичних та правових
передумов, а також мотивів і цілей прийняття нової Конституції України.
Положеннями статті 8 нової Конституції України
(документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) встановлено, що в Україні (читай через Преамбулу – в Самостійній українській державі України) визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України (читай через
Преамбулу – Самостійної української держави України) має найвищу юридичну силу. Закони та
інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (читай через Преамбулу – Самостійної української держави України) і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України (читай через Преамбулу – Самостійної української держави України) є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту
конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі
Конституції України (читай через Преамбулу – Самостійної української держави України) гарантується.
Частиною
першою статті 124 нової Конституції
України (документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) встановлено, що
правосуддя в Україні (читай через Преамбулу – в Самостійній
українській державі України)
здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення
цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Частиною першою статті
127 нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР – без
змін і доповнень) закріплено, що правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні
засідателі і присяжні.
Частиною першою статті
128 нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР – без
змін і доповнень) чітко визначено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять
років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів
Конституційного Суду України, обираються Внрховною Радою України безстроково, в
порядку, встановленому законом.
Відповідно
до положень частини другої статті 103
нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) Президентом України може бути обраний громадянин
України (читай через Преамбулу – громадянин Самостійної української держави
України), який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні
(читай через Преамбулу – в Самостійній українській державі України) протягом
десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.
Нормою частини
третьої статті 127 нової Конституції
України (документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) встановлено, що на посаду
судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України (читай
через Преамбулу – громадянин Самостійної української держави України), не
молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у
галузі права не менш як три роки, проживає в Україні (читай через Преамбулу – в
Самостійній українській державі України) не менш як десять років та володіє
державною мовою.
Під час останнього судового засідання по
даній справі (Справа № 204/2319/22; Провадження № 2/204/1385/22), яке відбулося 11 липня 2022
року, Позивачем було заявлено клопотання № 6 про приєднання до
матеріалів справи доказів належного складу суду.
Серед іншого в своєму клопотанні Позивач,
звертаючись до Суду, просив:
1.
Приєднати до матеріалів справи (Справа № 204/2319/22; Провадження № 2/204/1385/22)
відомості про результати електронного розподілу представленого складу суду по
зазначеній справі в особі судді Красногвардійського районного суду міста
Дніпропетровська Мащука В. Ю.;
2.
Приєднати до матеріалів справи (Справа № 204/2319/22; Провадження № 2/204/1385/22) відомості
(указ) про призначення вдруге судді Мащука В. Ю. на посаду судді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська;
3.
Приєднати до матеріалів справи (Справа № 204/2319/22; Провадження № 2/204/1385/22)
відомості про наявність конституційного громадянства у судді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Мащука В. Ю.;
4.
Приєднати до матеріалів справи (Справа № 204/2319/22; Провадження № 2/204/1385/22)
відомості про погашення або непогашення дисциплінарних стягнень стосовно судді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Мащука В. Ю.;
5.
Приєднати до матеріалів справи (Справа № 204/2319/22; Провадження № 2/204/1385/22)
відомості про зайняття професійним суддею Мащуком В. Ю. штатної посади в
Красногвардійському районному суді міста Дніпропетровська;
6.
Приєднати до матеріалів справи (Справа № 204/2319/22; Провадження № 2/204/1385/22)
відомості про отриману заробітну плату (за останні шість місяців) професійним
суддею Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Мащуком В. Ю.
Судом було відмовлено в задоволені заявленого
клопотання, без будь-яких роз’яснень причини відмови. Далі, в засіданні було
оголошено перерву до 11 години 00 хвилин 11 серпня 2022 року.
Наступного дня, після судового засідання (12 липня 2022
року), нашою Громадською організацією «Обєднана правозахисна група
«Багнет Нації» було сформовано і направлено до Офісу Президента України
інформаційний запит № ЗПІ/156/22 від 12 липня 2022 року (копія додається), з
вимогою:
1.
Надати завірену належним чином фотокопію з оригіналу Подання Вищої ради правосуддя до
Президента України стосовно призначення на посаду судді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Мащука Віталія
Юрійовича, після розгляду Вищою радою правосуддя 23 квітня 2019 року матеріалів
щодо внесення відповідної кандидатури для призначення Президенту України (дана
інформація взята з офіційного сайту ВРП);
2.
Надати завірену належним чином фотокопію з оригіналу відповідного Указу
Президента України про призначення на посаду судді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Мащука Віталія
Юрійовича, після розгляду Вищою радою правосуддя від 23 квітня 2019 року.
15 липня 2022 року Позивачем було отримано
відповідь від Департамента з питань звернень громадян Офісу Президента України
№ 22/1-08/1559 на № 1553 від 12.07.2022 (копія додається), додатком до якої є
фотокопія Указу Президента України від 17 травня 2019 року № 267/2019 «Про
призначення суддів». Даним Указом П. ПОРОШЕНКА призначено МАЩУКА Віталія
Юрійовича у місцевих загальних судах на посаду судді вже ліквідованого згідно
підпункту 16 пункту 1 Указу Президента України від 29 грудня 2017 року №
449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів»
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська. Що цікаво, обидва
укази (з огляду на наявні фотокопії) не містять відбитку Великої Державної
Печатки України, якою згідно пункту 2 Указу Президента України від 19 грудня
1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України» (архівна копія –
додається) скріплюються підписи:
«Президента України на оригіналах текстів законів
України, указів Президента України, міжнародних договорів України;
Голови Верховної
Ради України на оригіналах рішень Верховної
Ради України щодо міжнародних договорів України;
Голови
Конституційного Суду України на оригіналах рішень Конституційного Суду
України щодо відповідності законів та
інших
актів законодавства України Конституції (254к/96-ВР), іншим законам
України, міжнародним договорам України;
осіб, уповноважених у встановленому порядку на підписання від
імені України міжнародних договорів України, що набирають чинності
з моменту їх підписання».
Тобто, спочатку П. ПОРОШЕНКО своїм
незавіреним належним чином указом (який відповідно до відомостей
розміщених на офіційному сайті Верховної Ради України (https://www.rada.gov.ua) набрав чинності з моменту його опублікування у Офіційному віснику
Президента України від 29.12.2017 року в № 28, стор. 3, стаття 574, а згодом
також був опублікований у Офіційному віснику України від 16.01.2018 року в № 5,
стор. 63, стаття 201, код акта 88723/2018),
всупереч положенням абзацу першого пункту 12 розділу XV «ПЕРЕХІДНІ
ПОЛОЖЕННЯ» нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР) та з грубим порушенням встановленого п’ятирічного
строку (визначеного датою 28 червня 2001 року) на сформування конституційної системи судів загальної юрисдикції в
Україні відповідно до статті 125 Конституції, та не маючи на те жодних конституційних повноважень, ліквідовує Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська, а майже
через півтора роки, він (П. ПОРОШЕНКО), призначає суддів до раніше ліквідованої
установи.
З детального аналізу Указу Президента
України від 29 грудня 2017 року № 449/2017 «Про ліквідацію та утворення
місцевих загальних судів» витікає, що П. ПОРОШЕНКО діючи у змові з
неконституційним, пропорційним складом Парламенту, - ігнорує, навіть внесені в
неконституційний спосіб зміни до Конституці.
В даному контексті слід
зауважити, що до незаконного виключення з тексту Конституції України пункту 23 частини першої статті 106 на
підставі антиконституційного Закону №1401-VIII від 02.06.2016 Президент України: «утворює суди у визначеному ЗАКОНОМ
порядку».
Неконституційним підпунктом 6 пункту 16-1 Розділу XV «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ», спотвореної внесеними в неконституційний спосіб
змінами і доповненнями до нової Конституції України
(документ: 254к/96-ВР) визначено, що з
дня набрання чинності Законом
України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» до
впровадження нового адміністративно-територіального устрою України (???) відповідно до змін до Конституції України щодо
децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію
та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що
визначені ЗАКОНОМ (!!!).
Але, в той же час П. ПОРОШЕНКО пунктом
першим одного указу (а не ЗАКОНУ)
одночасно ліквідовує цілу низку місцевих загальних судів, а другим пунктом
цього ж указу – утворює іншу низку (сукупність) місцевих загальних судів з
територіальною юрисдикцією, яка суперечить чинній Конституції і остаточно
закріплює повалення конституційного ладу в Україні. Крім того, не зрозуміло
яким нормативно-правовим актом визначено порядок внесення змін і доповнень до
Преамбули і Розділу «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» чинної, нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР).
Так, як вже зазначалося вище, замість
ліквідованої підпунктом 16 пункту 1 Указу Президента України
від 29 грудня 2017 року № 449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих
загальних судів» юридичної особи приватного права
(суб’єкта господарювання) з назвою «Красногвардійський районний суд міста
Дніпропетровська» (код ЄДРПОУ: 02891345; код економічної діяльності КВЕД 84.23 – діяльність у
сфері юстиції і правосуддя), із чітко
визначеною Конституцією юрисдикцією у Красногвардійському районі міста
Дніпропетровська, - підпунктом 6 пункту 2 зазначеного указу утворено юридичну
особу приватного права (суб’єкт господарювання) з назвою «П’ятий окружний суд
міста Дніпра» (код ЄДРПОУ: 42268955; код економічної діяльності КВЕД 84.23 – діяльність у
сфері юстиції і правосуддя), з
неконституційною юрисдикцією у Новокодацькому та Чечелівському районах міста
Дніпра (як округу) із місцезнаходженням у місті Дніпрі.
Крім запиту до Офісу Президента України 12 липня 2022
року нашою Громадською організацією «Обєднана правозахисна
група «Багнет Нації», також було сформовано і направлено інформаційний запит до
Вищої ради правосуддя за № ЗПІ/157/22 від 12 липня 2022 року (який залишився
без належної відповіді - копія додається), та журналістський запит від 13 липня 2022
року № ЗПІ-007/041/22 від друкованого засобу масової інформації
(газети) «Багнет Нації», з вимогою:
1. Надати завірену належним чином фотокопію з оригіналу Подання Вищої
ради правосуддя до Президента України стосовно призначення на посаду судді Красногвардійського районного суду
міста Дніпропетровська Мащука Віталія Юрійовича, після розгляду Вищою радою правосуддя
23 квітня 2019 року матеріалів щодо внесення відповідної кандидатури для
призначення Президенту України (дана інформація взята з офіційного сайту ВРП);
2.
Надати завірені належним чином відомості щодо наслідків розгляду Другою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя
дисциплінарної справи, відкритої за ухвалою від 13 серпня 2018 року «Про
відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Красногвардійського районного
суду міста Дніпропетровська Мащука В. Ю.» (№ 2577/2дп/15-18).
Відповіддю Секретаріату Вищої ради
правосуддя від 22.07.2022 року № 3890/0/9-22 було підтверджено припинення
раніше відкритого дисциплінарного провадження, а також надано Витяг від 02
травня 2019 року № 93/0/12-19 з Подання Президентові України Порошенку П. О.
щодо призначення Мащука Віталія Юрійовича на посаду судді (а не професійного
судді) Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська.
18 липня 2022 року стороною Позивача було
сформовано і подано журналістський запит № ЗПІ-007/044/22 від видання «Багнет
Нації» до Територіального управління Державної судової адміністрації України у
Дніпропетровській області, з вимогою:
1. Надати відомості про отриману заробітну плату (за останні шість
місяців) суддею Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська
Мащуком В. Ю.;
2. Надати завірений належним чином
витяг з трудової книжки на підтвердження офіційного працевлаштування судді
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Мащука В. Ю.
19 липня 2022 року на нашу електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net) надійшла відповідь № Ф-46/1442/22 від
юридичної особи з назвою «Територіальне управління Державної судової
адміністрації України в Дніпропетровській області» про відмову в наданні
публічної інформації, в останньому абзаці якої було зазначено, цитую: «Окрім
цього, відповідно до Рішення Ради суддів України № 11 від 25.03.2022 року,
копія Вашого запиту негайно надсилається до Служби безпеки України для
ретельної перевірки» (копія запиту і відповіді - додається).
20 липня 2022 року редакцією друкованого
засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» було сформовано і направлено
заяву про злочин за кваліфікацією частини першої статті 109 в сукупності з
частиною третьою статті 28 Кримінального кодексу України – повалення конституційного
ладу вчинене групою осіб (копія заяви з додатком – додається).
Серед іншого, в заяві до УСБУ в
Дніпропетровській області, ми, повідомляли:
«З огляду на викладене, в контексті порушених моїх конституційних прав,
повідомляю Службу безпеки України в Дніпропетровській області про
антиконституційну діяльність юридичної особи з назвою «Територіальне управління
Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ: 26239738, код економічної
діяльності КВЕД: 84.11 – державне управління загального характеру), яка діє
як державний орган та фінансується з Державного бюджету, але утворена, як суб’єкт господарювання (положенням, згідно
наказу ДСАУ № 104 від 15.07.2015) - всупереч пункту 12 частини першої статті 92
нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР),
згідно якої виключно ЗАКОНАМИ України
визначаються, зокрема, організація і діяльність органів виконавчої влади, основи
державної служби, організації державної статистики та інформатики, а також
всупереч положенню частини першої статті 8 Господарського кодексу України,
згідно якого держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування
не є суб'єктами господарювання.
Отже, керівник зазначеної юридичної особи ІГНАТЬЄВА
ГАННА ВЯЧЕСЛАВІВНА очолюючи організовану групу осіб, захопивши приміщення
територіальних громад районів у місті Дніпропетровську (Дніпрі), імітуючи
діяльність органу виконавчої гілки влади, свідомо, діє всупереч положень чинної
Конституції України та Рішень Конституційного Суду України, як колаборант. Тим
самим, підтверджуючи клятву дану в присязі держ.службовця рашиському народу
України (російською мовою), а не Українському народу, державною мовою (копія
додається).
В свою чергу
слід зазначити, що сама юридична особа приватного права з назвою «Державна
судова адміністрація України» (код ЄДРПОУ: 26255795), керівником якої було
призначено ІГНАТЬЄВУ ГАННУ ВЯЧЕСЛАВІВНУ на відповідну незаконну
посаду, -
була також утворена з порушенням Конституції Указом Президента України від 29
серпня 2002 року № 780/2002 «Про Державну судову адміністрацію України» (а не
законом), як складова системи судоустрою, визначеної Законом України від 7
лютого 2002 року № 3018-ІІІ «Про судоустрій України», що також відбулося з
грубим порушенням принципів визначених абзацом першим пункту 12 розділу XV нової Конституції України
(документ: 254к/96-ВР), відповідно
до яких «Верховний
Суд України і Вищий арбітражний суд України здійснюють свої повноваження
відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів
загальної юрисдикції в Україні відповідно до статті 125 цієї Конституції, але не довше ніж п'ять
років». Тобто,
остаточною датою формування конституційної системи судоустрою, самою новою
Конституції України (документ: 254к/96-ВР),
було встановлено 28 червня 2001 року.
Повертаючись до суті закінченого
кримінального злочину, обставини якого викладено в даній заяві, слід зауважити,
що зазначена злочинна установа (Територіальне управління Державної судової
адміністрації України в Дніпропетровській області), узурпувавши виконавчу гілку влади,
підпорядкувала собі частину судової гілки влади, - працевлаштувавши у свій штат
всіх суддів районних судів міста Дніпра, виплачуючи «сумісникам» щомісячну
заробітну плату в сурогатній валюті (гривні), статус якої не встановлений
окремим законом України, згідно вимог пункту 1 частини другої статті 92 нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР)».
Більш детально з змістом зазначеної заяви
можна ознайомитись в додатках до даного клопотання, або в публікації від 23 липня
2022 року «Заява до УСБУ в Дніпропетровській області
на ТУ ДСАУ Дніпра», розміщеної на сайті «Багнет
Нації».
В пункті 3
мотивувальної частини свого Рішення № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року
Конституційний Суд України вкотре наголосив, що відповідно до частини першої статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на
засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Конституційна система поділу державної влади означає, що кожній із гілок
влади притаманна своя система (структура) суб’єктів, інститутів, засобів, форм
та методів правління (здійснення влади), заснована виключно на ідеях свободи,
верховенства права, гарантування і дотримання прав і свобод людини і
громадянина та обмеження свавільного правління. Фундаментальним принципом конституціоналізму і
гарантією належного управління є поділ державної влади на самостійні гілки
влади з власною компетенцією, визначеною конституцією і законами, прийнятими на
її основі.
Основоположним та невід’ємним елементом такої системи є незалежні органи
судової влади і конституційного контролю, визначальні функції яких полягають як
у захисті прав і свобод людини і громадянина, інтересів юридичних осіб, так і в
гарантуванні системи поділу державної влади загалом.
Метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу
та судову (стаття 6 Конституції України) є розмежування повноважень між різними
органами державної влади та недопущення привласнення повноти державної влади
однією з гілок влади, що означає самостійне виконання кожним із них своїх
функцій та здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України
(абзац перший пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24
червня 1999 року № 6-рп/99; абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини
Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2016 року № 5-рп/2016).
Здійснення державної влади відповідно до вказаних конституційних
приписів, зокрема на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову,
завдяки визначеній Основним Законом України системі стримувань і противаг забезпечує
стабільність конституційного ладу, запобігає узурпації державної влади та
узурпації виключного права народу визначати і змінювати конституційний лад в
Україні (абзац шостий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду
України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019).
В другому, третьому, шостому і сьомому
абзацах пункту 5 зазначеного Рішення КСУ доходить висновку, що: «ефективне
виконання судовою владою її функцій можливе лише за умови її незалежності, що є
характерною рисою саме судової влади. Суди повинні бути повністю
незалежними від органів законодавчої та виконавчої влади. Незалежність судової
влади забезпечується відокремленістю її в системі поділу державної влади,
неможливістю інших гілок державної влади впливати на рішення судів, а також
гарантіями незалежності суддів. Те саме стосується і притягнення суддів до
відповідальності, порядок якого тісно пов’язаний із гарантуванням незалежності
суддів. Адже призначення судової влади полягає передусім у захисті прав і
свобод людини і громадянина й безпосередньо пов’язане з конституційним правом
на судовий захист.
Судді
здійснюють правосуддя шляхом реалізації судової влади в межах повноважень,
якими вони наділені відповідно до Основного Закону України та
закону про судоустрій і статус суддів. Судді системи судоустрою і судді
Конституційного Суду України виконують свої обов’язки на професійній основі,
мають однаковий юридичний статус, основу якого становлять спільні елементи,
незалежно від місця суду в системі судоустрою чи від адміністративної посади,
яку суддя обіймає в суді. Однаковість юридичного статусу усіх суддів
обумовлена, зокрема, наявністю єдиного порядку набуття статусу судді,
сукупністю прав та обов’язків судді, єдністю юридичних гарантій, які надають
суддям можливість бути неупередженими, об’єктивними, безсторонніми та
незалежними. Із набуттям статусу судді пов’язане й набуття передбачених
Конституцією та законами України гарантій незалежності, на чому неодноразово
наголошував Конституційний Суд України у своїх рішеннях.
Положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід’ємним елементом статусу суддів та
їх професійної діяльності, пов’язані з принципом поділу державної влади та
обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права
людини, гарантувати самостійність і незалежність судової гілки влади (абзац другий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду
України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013).
Конституційний принцип незалежності суддів
забезпечує важливу роль судової гілки влади в механізмі захисту прав і свобод
громадян та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого статтею 55 Основного Закону України; будь-яке зниження
рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного
забезпечення незалежного правосуддя та права громадян на захист прав і свобод
незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього
конституційного права, а отже, суперечить статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення
Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013)».
Далі, Конституційний Суд України в
мотивувальній частині свого Рішення № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року зазначає, що: «Незалежність судової влади, безсумнівно, є суттєвою частиною принципу
верховенства права та покликана забезпечувати кожній людині право на
справедливий суд, а отже, це не є привілеєм для суддів, а є гарантією поваги до
прав та основних свобод людини, що забезпечує довіру до системи правосуддя (абзац сьомий преамбули Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо
суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року № CM/Rec (2010) 12 (далі - Рекомендація).
У свою чергу, незалежність судової
влади забезпечує незалежність кожного окремого судді, що є фундаментальним
аспектом верховенства права (пункт 4 додатка до Рекомендації).
Зовнішня незалежність суддів не є
прерогативою чи привілеєм, що надається для власних інтересів суддів, а в
інтересах верховенства права та осіб, які прагнуть та очікують неупередженого
правосуддя; незалежність суддів слід розглядати як гарантію свободи, поваги
прав людини та неупередженого застосування закону; безсторонність та
незалежність суддів є важливими для гарантування рівності сторін перед судами (пункт 11 додатка до Рекомендації).
Судова влада є незалежною від виконавчої та
законодавчої гілок влади (пункт 2.04 Монреальської універсальної декларації про
незалежність правосуддя (Перша світова конференція з незалежності правосуддя,
Монреаль, 1983 рік), її незалежність має гарантуватися державою, а всі державні
інституції зобов’язані поважати незалежність судової влади (пункт 1 Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї Організації
Об’єднаних Націй від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року) та не допускати
будь-яких обмежень, неналежних впливів, стимулів, тисків, загроз чи втручання,
прямих чи опосередкованих, з будь-яких сторін чи з будь-якої причини (пункт
2.02 Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя; пункт
2 Основних принципів незалежності судових органів).
Виконавча та законодавча влада повинні
забезпечити незалежність суддів та не вживати заходів, які можуть загрожувати
незалежності суддів (підпункт „b“ пункту 2
Принципу I Рекомендації
Комітету Міністрів Ради Європи „Незалежність, дієвість та роль суддів“ від 13
жовтня 1994 року № R (94) 12).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав
людини неодноразово наголошував на важливості дотримання принципу поділу
державної влади та невтручання виконавчої та законодавчої гілок влади у справи
судової гілки влади, що є важливим фактором забезпечення реальної незалежності
судової гілки влади та безпосередньо суддів. Зокрема, увага акцентується на
важливості незалежності судової влади від виконавчої (§ 95 рішення у справі
„Рінгейзен проти Австрії“ (Ringeisen v. Austria (Merits) від 16 липня 1971 року (заява № 2614/65) та на дотриманні принципу поділу
влади (§ 40 рішення у справі „Сасілор-Лормін проти Франції“ (Sacilor-Lormines v. France від 9
листопада 2006 року (заява № 65411/01). Крім цього, поняття поділу влади між
виконавчою та судовою гілками набуває дедалі більшого значення в практиці цього
суду (§ 78 рішення у справі „Стаффорд проти Сполученого Королівства“ (Stafford v. the United Kingdom від 28 березня 2002 року (заява № 46295/99).
У контексті тлумачення терміна
„встановлений законом“, який вживається у статті 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), зазначається, що вплив
виконавчої влади на судову суперечить принципу, відповідно до якого судоустрій
у демократичному суспільстві не повинен залежати від розсуду виконавчої влади
(§ 34, § 37 рішення у справі „Гуров проти Молдови“ (Gurov v. Moldova від 10
жовтня 2006 року (заява № 36455/02).
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про те, що трибунали повинні
бути незалежними та неупередженими, безпосередньо пов’язана з концепцією поділу
влади. Стаття 6 Конвенції
нероздільна з поняттям незалежності суддів, а жорстке та видиме розділення між
законодавчою та виконавчою владою, з одного боку, та судовою владою держави, з
іншого, є необхідним для забезпечення незалежності та неупередженості суддів, а
отже, і довіри широкої громадськості до судової системи. Компроміс у цій галузі
не може не підірвати цю впевненість (пункти 2, 7 Окремої думки судді Маргарити
Цаци-Ніколовської до рішення у справі „Клейн та інші проти Нідерландів“ (Kleyn
and Others v. The Netherlands від 6 травня 2003 року (заяви №№ 39343/98,
39651/98, 43147/98 та 46664/99).
Європейський суд з прав людини акцентував,
що при визначенні того, чи може орган вважатись „незалежним“, особливо від
виконавчої влади, слід, зокрема, враховувати спосіб призначення його членів,
тривалість їх роботи, термін повноважень, наявність гарантій проти зовнішнього
тиску та питання, чи показує орган видимість незалежності (§ 34 рішення у
справі „Похоска проти Польщі“ (Pohoska v. Poland від 10 квітня
2012 року (заява № 33530/06), а сам термін „незалежний“ у пункті 1 статті 6 Конвенції містить два елементи, а саме незалежність судів від
виконавчої влади та їхня незалежність від сторін процесу (§ 74 рішення у справі
„Лео Цанд проти Австрії“ (Leo Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року (заява № 7360/76)».
В своїй Постанові № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування
Конституції України при здійсненні правосуддя» Пленум Верховного Суду України
наголосив, що «Відповідно до статті 8 Конституції в
Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина
є безпосередньо діючими.
Вони визначають цілі і зміст
законів та інших
нормативно-правових актів, зміст і спрямованість
діяльності органів законодавчої та виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування
Конституцією судового захисту
конституційних прав і свобод, судова
діяльність має бути спрямована на захист цих
прав і свобод
від будь-яких посягань шляхом
забезпечення своєчасного та
якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що
згідно зі статтею 22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й
громадянина не є вичерпними.
Оскільки Конституція України, як
зазначено в її статті 8, має найвищу
юридичну силу, а її норми є нормами
прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст
будь-якого закону чи іншого
нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції
і в усіх
необхідних випадках застосовувати
Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на
чинному законодавстві, яке не суперечить їй».
Положеннями статті 4 Конституції України
встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України
визначаються законом.
Раніше, нашою Громадською організаціэю
«Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» до Верховної Ради України було
сформовано і направлено запит від 28 жовтня 2020 року № ЗПІ/046/20 (копія –
додається) з вимогою одержання публічної інформації у вигляді отримання
завірених належним чином фотокопій титульної і останніх сторінок Закону України
«Про підстави набуття і припинення громадянства України».
У відповіді від 30 жовтня 2020 року №
18/10-1835 (копія – додається), яка надійшла з Апарату Верховної Ради України
зазначено, що в базі даних нормативно-правової інформації «Законодавство
України» офіційного порталу Верховної Ради України Закону України «Про
підстави набуття і припинення громадянства України» - відсутній (!!!).
Слід зауважити, що згаданий вище Закону
України «Про підстави набуття і припинення громадянства України» повинен розглядатися виключно у системному зв’язку
із законами, визначеними пунктом 1 і 2 частини першої статті 92. Конституції
України. Таких конституційних законів, має бути три.
Так, пунктом 1 частини першої статті 92. нової
Конституції України (Документ 254к/96-ВР) закріплено, що виключно законами України визначаються,
зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії
цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
В свою чергу пунктом 2 частини першої статті
92. нової Конституції України (Документ 254к/96-ВР) закріплено, що виключно законами України визначаються,
зокрема: громадянство,
правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
В контексті
зазначеного, нашою Громадською організацією «Об’єднана правозахисна група
«Багнет Нації» до Верховної Ради України було сформовано і направлено запити
від 01 березня 2021 року за №№ ЗПІ/090/21 і ЗПІ/091/21 (копії – додаються), з
вимогою щодо отримання достовірної інформації стосовно прийняття (або
неприйняття) Верховною Радою України Закону України «Про права і свободи людини і
громадянина, гарантії цих прав і свобод»,
який відповідає змісту чинної Конституції України, Закону України «Про основні
обов'язки громадянина», який відповідає змісту
чинної Конституції України та Закону України «Про громадянство,
правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства», який також відповідає змісту чинної Конституції України. Крім того, в
даних запитах, нами запитувалася інформація стосовно внесення до Верховної Ради
України відповідних законопроектів.
З відповідей від 01 березня 2021 року №№
18/07-369 та 18/07-370 (копії – додаються), які надійшли на зазначені запити
від Апарату Верховної Ради України вбачається, що не тільки зазначені вище
закони не приймалися Верховною Радою України, ба-більше того, до Парламенту,
навіть, не вносилися відповідні проекти законів.
З
наведеного вище випливає, що в Україні й досі залишаються не визначеними і
неврегульованими на законодавчому рівні ані підстави
набуття і припинення громадянства України, ані права і свободи людини і
громадянина, гарантії цих прав і свобод, ані основні обов'язки
громадянина, ані громадянство, правосуб'єктність громадян, статус
іноземців та осіб без громадянства, що фактично унеможливлює набуття конституційного
громадянства Самостійної Української Держави України. І, як наслідок,
відсутність конституційного громадянства Самостійної Української Держави
України унеможливлює призначення в конституційний спосіб на посади до державних
органів і установ законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, негромадян
(фізичних осіб, апатридів, статистичних одиниць – мігрантів по відношенню до
внутрішнього національного законодавства).
Крім іншого, статус судді визначений положенням
статті 52 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який
не суперечить положенню частини третьої статті 127 чинної Конституції України
та визначений наступним чином: «Суддею є громадянин
України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею,
займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя
на професійній
основі». Серед вимог до кандидатів на посаду судді, визначених
положенням частини першої статті 69 цього, основним критерієм є те, що на
посаду судді може бути призначений громадянин
України.
Отже, довіра до суду, і правосуддя загалом, має базуватись виключно на
засадах чіткого дотримання і виконання норм чинного законодавства, і в першу
чергу Конституції України, в сукупності їх відповідності чинним міжнародним
договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і які є
частиною національного законодавства України.
В мотивувальній частині свого Рішення №
15-рп/2002 від 9 липня 2002 року справа № 1-2/2002 (яке є обов'язковим до виконання на
території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України наголосив, що: «для забезпечення судового
захисту Конституція України (254к/96-ВР)
у статті 124
встановила принципи здійснення
правосуддя виключно судами, неприпустимості делегування функцій судів
та їх привласнення іншими органами чи посадовими особами та визначила
юрисдикцію судів. Зазначені принципи забезпечують здійснення конституційного права на судовий захист, яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України (254к/96-ВР)».
В
мотивувальній частині Рішення № 3-рп/2011 від 5 квітня 2011 року справа №
1-10/2011 (яке також є
обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути
оскарженим)
Конституційний Суд України зауважує, що «судову владу
реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом
здійснення правосуддя (частина перша
статті 127 Конституції України (254к/96-ВР), частина друга
статті 1 Закону) (2453-17). Суддею є громадянин України, який в
установленому Конституцією України
(254к/96-ВР) і Законом (2453-17) порядку призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному
із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі
(частина четверта статті 126 Конституції
України (254к/96-ВР),
стаття 51 Закону)
(2453-17).
За Конституцією України (254к/96-ВР) набуття громадянином України
статусу професійного судді пов'язане з настанням
відповідного юридичного факту - призначення
чи обрання його на цю посаду».
В своєму Рішенні від 2 грудня 2019 року № 11-р/2019 Конституційний Суд
України наголосив, що «рішення Конституційного Суду України незалежно
від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов’язковими
до виконання на всій території України; органи державної влади, органи
Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об’єднання,
іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи
використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними; рішення
Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не
потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади; обов’язок
виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України,
яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів;
додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку
їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов’язковості їх виконання
(абзаци другий, третій, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення
від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000)».
В даному контексті слід зауважити, що
умисне невиконання службов(ими)ою особ(ами)ою рішення Європейського суду з прав
людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею/ними
висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк
від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 382 Кримінального
кодексу України в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 2136-VIII від 13.07.2017}
Пунктом 3 частини першої статті 43
Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що
учасники справи мають право подавати заяви
та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо
питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв,
клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пунктом 2 частини другої статті 43 ЦПК України
закріплено, що учасники справи зобов’язані сприяти своєчасному, всебічному,
повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи.
В свою чергу пунктом 4 частини
другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов’язані подавати усі
наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не
приховувати докази.
З урахуванням
викладеного вище, керуючись зазначеними нормами ЦПК України звертаюсь до суду
і,
ПРОШУ:
-
Приєднати до матеріалів справи (Справа № 204/2319/22; Провадження № 2/204/1385/22) докази
щодо настання відповідного юридичного факту -
набуття статуса професійного судді Мащуком Віталієм Юрійовичем;
-
Фотокопію з фотокартки з моментом складання присяги
професійним суддею Мащуком Віталієм Юрійовичем перед Президентом України;
-
Фотокопію з фотокартки з моментом вручення
суддівського посвідчення Президентом України професійному судді Мащуку
Віталію Юрійовичу про призначення вперше на штатну посаду судді у
Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська.
ДОДАТОК:
1.
Копії
запиту/відповіді від Громадської
організації «Обєднана правозахисна група «Багнет Нації» (№ ЗПІ/156/22 від 12
липня 2022 року) до Офісу Президента України (№ 22/1-08/1559 на № 1553 від
12.07.2022) – на 6 (шістьох) арк., стор. 1-6;
2.
Копія Указу Президента України від 29 грудня 2017 року №
449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» - на 8
(вісьмох) арк.., стор. 7-14;
3.
Копія
реєстраційної картки про державну реєстрацію та копія Витягу про юридичну особу
з назвою «Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська» (код ЄДРПОУ:
02891345) – на 15 (п’ятнадцятьох) арк.., стор. 15-29;
4.
Копія
реєстраційної картки про державну реєстрацію та копія Витягу про юридичну особу
з назвою «П’ятий окружний суд міста Дніпра» (код ЄДРПОУ: 42268955) –
на 11 (одинадцятьох) арк.., стор. 30-40;
5.
Копії запиту Громадської організації «Обєднана правозахисна
група «Багнет Нації» (№ ЗПІ/157/22 від 12 липня 2022 року) до Вищої ради
правосуддя та скріншот відповіді на e-mail: svf2011@ukr.net – на 4 (чотирьох) арк., стор. 41-44;
6.
Копія журналістського запиту на інформацію
від 13 липня 2022 року № ЗПІ-007/041/22 від друкованого засобу масової
інформації (газети) «Багнет Нації» до Вищої ради правосуддя та копія
відповідної відповіді – на 7 (сімох) арк.., стор. 45-51;
7.
Копія журналістського запиту на інформацію №
ЗПІ-007/044/22 від видання «Багнет Нації» до Територіального управління
Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області та копія
відповідної відповіді – на 6 (шістьох) арк.., стор. 52-57;
8.
Копія заяви про
кримінальний злочин від 20 липня 2022 року вих.. № ЗВР-007/22 до Управління
Служби безпеки України у Дніпропетровській області (з додатками) – на
(вісімдесяти двох) арк., стор. 58-139;
9.
Копія запиту на
інформацію (від 28 жовтня 2020 року № ЗПІ/046/20) і відповіді (від 30 жовтня
2020 року № 18/10-1839) до/від Верховної Ради України – на 4 (чотирьох) арк..,
стор. 140-143;
10.
Копія запиту на
інформацію (від 01 березня 2021 року № ЗПІ/090/21) і відповіді (від 01 березня
2021 року № 18/07-369) до/від Верховної Ради України – на 3 (трьох) арк..,
стор. 144-146;
11.
Копія запиту на
інформацію (від 01 березня 2021 року № ЗПІ/091/21) і відповіді (від 01 березня
2021 року № 18/07-370) до/від Верховної Ради України – на 3 (трьох) арк.., стор
147-149;
12.
Копія Указу Президента України від 19 грудня 1996 року №
1230/96 «Про Велику Державну Печатку України» - на 2 (двох) арк.., стор.
150-151;
13.
Копія першого
видання (без змін і доповнень) нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР)
– на (ста тридцяти чотирьох) арк.., стор. 152-285.
Всього в додатку
285 (двісті вісімдесят п’ять) пронумерованих аркушів.
11 серпня 2022
року
З повагою, Позивач: _____________ Олександр Сергійович Філіпенко
Матеріали по темі: Попередження гендиректору ДП «КБ «Південне» щодо незаконності відсторонення
від роботи
СКАСУВАННЯ НАКАЗУ
ПРО ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ - зразок позовної заяви
Відсторонення від
роботи працівників АТ «Укрзалізниця» є незаконними - попередження
Відсторонення від
роботи через відсутність щеплення є незаконними (ухвала суду)
Заява до Держпраці
щодо незаконного відсторонення від роботи гендиректором ДП «КБ «Південне»
Низка досудових
запитів до гендиректора ДП «КБ «Південне»
Воєнний або
надзвичайний стан до введення «карантину» в Україні не оголошувався – відповідь
ВРУ
Поновлення на
роботі: «акцептування» злочинної оферти «по-багнетівськи» - позовна заява
(початок)
Припиняючи
самоправство і невиконання рішення КСУ роботодавцем – заяви про злочин
Позиція
Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо незаконного відсторонення від роботи –
документ
Поновлення на
роботі: «акцептування» злочинної оферти «по-багнетівськи» - позовна заява
(закінчення)
Реєстраційні
документи МОЗ для додатку до позовної заяви
Відповідь на відзив
КБ «Південне» - порушника трудового законодавства
В Дніпрі суд
скасував наказ про незаконне відсторонення від роботи невакцинованого
працівника
Порушники Конституції
відповідатимуть власним гаманцем – позов щодо моральної та матеріальної шкоди
Є пропозиція –
оформити явку з повинною! (відзив на апеляцію ДП «КБ «Південне»)
Іще один цвях у
домовину беззаконня – постанова ДАС
Заявлене клопотання від 11.07.2022 - № 06 (з
додатком)
Заява до
УСБУ в Дніпропетровській області на ТУ ДСАУ Дніпра
Читайте також: Міністерство охорони
здоров’я України, як приватне підприємство – документи
МОЗ підтвердив
наявність біолабораторій США в Україні
Читайте також: Досліджено ГО
«Багнет Нації»: незаконний закон зеленського щодо COVID-19
Досліджено ГО
«Багнет Нації»: фотокопії постанов КМУ стосовно карантину коронавірусу
Зроби власну
експертизу постанови КМУ (РСР) № 211 на відповідність чинному законодавству
Правовий лікбез для
правоохоронців Дніпра щодо нікчемності постанов КМУ (РСР) – відео
09.04.2020 в Дніпрі
складені заяви на поліцейських і держвиконавців (відео)
Владислав Акулов про
фейковий кабмін та нікчемність його рішень
Про правову
нікчемність постанов КМУ щодо COVID – 19 (відео)
В Дніпрі триває
відновлення конституційного ладу, навіть в умовах «карантину»
Рубіжне: Вводите
карантин? – Відповідайте за наслідки!!!
Роздрукуй, аби
роздавати дебілам, при виконанні
На складені
протоколи громадяни Дніпра відповідають кримінальними справами на поліцейських
- відео
Андрій Карпович про
юридичні механізми введення карантину - відео
Просто залишу це тут:
порядок денний засідань Кабміну за останніх два місяці
Перебувати в
самоізоляції – не більше ніж рекомендації дебілам - документ
Відсутність правової
експертизи «карантинних» постанов Кабміну, є доказом злочину
Позов щодо визнання
протиправними і нечинними «карантинні» постанови КМУ
Секретаріат КМУ
надав розлогу відповідь стосовно постанов щодо COVID-19
Під вивіскою
липового карантину знищують малий і середній бізнес та готують нам голодомор
Постанови КМУ: без
жодних ознак документів державної ваги
Андрій Карпович про
постанову КМУ № 211 - відео
Досліджуючи правові
аспекти карантину і постанов КМУ - документи
Карантиноцид, як
«узаконений» експеримент в контексті гібридного геноциду
Андрій Карпович:
адмінпротокол скасувати не складно, якщо знати про наступне…
Карантин. Зростання
цін. АМКУ паразитує…
Українці – це
респонденти досліджень, піддослідний біоматеріал? – відео
«Тайна вечеря» КМУ
від 11.03.2020, як джерело поширення інфекції антиконституційності і беззаконня
Якщо надумаєте
компенсувати втрачену вигоду від карантину
На момент введення
карантину в Україні був один хворий на COVID-19
Денис Абубакіров про
барановірус і велику політику
Нормами права по
фейковому карантину
Підняли з архіву: ЗУ
«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
Підняли з архіву: ЗУ
«Про правовий режим надзвичайного стану»
В деталях про
незаконність введення карантину в Україні
Чи законно був
введений карантин?
Багнет Нації:
підводимо риску щодо першої хвилі штучного карантину – матеріали для суду
Анонс другої хвилі
«жорстокого» карантину, в контексті гібридного геноциду
На вас складають
протокол про порушення карантину. Що робити?
На вас складають
протокол про порушення карантину. Хто, складає?
Коронавірус: Реальна
статистика смертності викриває карантин абсурду
Знадобиться для
скасування штрафів за не носіння маски
Майстер-клас
скасування протоколу про «порушення умов карантину» - відео
Ліквідований суд
призначає штраф за карантин? Запитайте: хто, і на підставі чого?
Лілія Дудко: розгерметизація
правосуб’єктності Дарницького районного суду міста Києва - відео
Вагомий додаток до
«карантинного» компромату від Олександра Дзюби
КОРОНОЦИД:
Використовуючи суд, як трибуну)))
Методичний посібник
«АНТИМАСКА» стане в нагоді
Як
адмінку-карантинку хотів розглянути ліквідований суд Харкова – відео
Недосуддю Нейло – в
стійло правосуб’єктності! - відео
Андрій Карпович про
правову нікчемність карантину і приватний Кабмін
Пояснення до
протоколу про порушення маскового режиму
Повний текст
пояснення по карантину і надзвичайній ситуації від Андрія Карповича
Про незаконний
карантин в матеріалах на сайті «Багнет Нації»
ГО ОПГ «Багнет
Нації» скасовуватиме «карантинні» постанови КМУ
Штрафи за маски, як
і сам закон, – незаконні! Дізнайся чому)
АНДРІЙ КАРПОВИЧ ПРО
ПРИМУСОВУ ВАКЦИНАЦІЮ, МЕДИЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ І ДОСЛІДЖЕННЯ НАД УКРАЇНЦЯМИ - ВІДЕО
Андрій Карпович і
Лариса Криворучко: кого покарають за карантин? - відео
Браво!!! Суддя
Должко «розібрав на молекули» незаконність карантину в Україні - рішення
Вакцинація замість
деолігархізації?
Діалогу не сталося:
корпорація АТБ продовжує нехтувати законами корпорації "УКРАЇНА"
Правовий лікбез від
вінницької школярки для адмінресурсоосіб
Корпорація
«УКРАЇНА»: ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста Києва - реєстраційна картка
КАБМІН – КОНЦЕРН В КОРПОРАЦІЇ
«УКРАЇНА»?
Андрій Карпович про
СТРАШНІ ЦИЦЬКИ 91 ДІВОК - шифр для свідомих
Влад Акулов про
Картахенський протокол, опікунів-окупантів та ЖиЗОїдів
Яка юридична вага
судових рішень, завірених такими печатками?
Так від чого
лікуємось, пані та панове? Переписка з Міністерством охорони здоров’я України
Олена Фаіст про
Картахенський протокол та живі змінені організми - відео
Про узаконений
медичний експеримент в Україні – відео Андрія Карповича
Картахенський
протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття - поточна
редакція
Заява про заборону
проведення медичного експерименту та видалення персональних даних
«Картахенський
протокол про біобезпеку»: читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет
Нації»
Так від чого
лікуємось, пані та панове? Переписка з МІНІСТЕРСТВОМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ -
2
Запит Андрія
Карповича до ДУ «ЦЕНТР ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я МОЗ УКРАЇНИ» від 09.10.2021 року
Сьомий випуск газети
«Багнет Нації» матиме вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця
Звільнення
працівників через карантин незаконні і можуть повернутись бумерангом для
роботодавців
Катерина Нечипоренко
про Нагойський протокол
ПРО НОВИЙ СВІТОВИЙ
ПОРЯДОК ВЖЕ СЬОГОДНІ
АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ
РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО «ПЕРЕВІРЯЮЧИХ»
Про пОВІДло
ОДИНДЕВ'ЯТЬ і його добровільну дегустацію
Юлія Щербак:
ЗАЯВА-ВІДМОВА ВІД УЧАСТІ У МЕДЕКСПЕРИМЕНТІ
Медексперимент у
Дніпрі на 28.10.2021
Детальне
обгрунтування для посадових осіб незаконності примусу до медексперимента
Детальне
обгрунтування для посадових осіб незаконності примусу до медексперимента
Фотокопія Постанови
КМУ про COVID-сертифікат на сайті «Багнет Нації»
Вчіться захищати
свої права, як ця смілива панянка - відео
СКАСУВАННЯ НАКАЗУ
ПРО ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ – ЗРАЗОК ЗАЯВИ
Суд виправдав
перевізника та вкотре наголосив на незаконності карантинних обмежень –
постанова
Ні примусу! Поліцейські стають на захист своїх прав
Попередження гендиректору ДП «КБ «Південне» щодо незаконності
відсторонення від роботи
СКАСУВАННЯ НАКАЗУ
ПРО ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ - зразок позовної заяви
Відсторонення від
роботи працівників АТ «Укрзалізниця» є незаконними - попередження
Воєнний або
надзвичайний стан до введення «карантину» в Україні не оголошувався – відповідь
ВРУ
Позов про скасування
наказу про відсторонення від Андрія Карповича
«Воєнний стан» -
панацея від «карантину»?
11 квітня набудуть
чинності Гарантійні угоди додаткового фінансування протидії COVID-19
Проект Закону про
державну реєстрацію геномної інформації людини прийнято за основу
В Дніпрі суд
скасував наказ про незаконне відсторонення від роботи невакцинованого
працівника
В Україні продовжено
клінічні випробування лікарських засобів – наказ МОЗ
Як МОЗ розподілило
набори для виявлення мутацій в геномі вірусу SARS-CoV-2 – наказ № 702
Про права людини, в
контексті експериментів з геномом - національне законодавство України
Підтримати правозахисну діяльність і друк благодійного
видання (газети) ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 4731 2196 4570 7633 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар