ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
|
Провадження № 22-ц/803/2902/23 Справа № 204/2319/22 |
Суддя у 1-й інстанції - Мащук В.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року
м. Дніпро
Колегія суддів судової
палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді
Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П.,
Свистунової О.В.
за участю секретаря Паромової
О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К.
Янгеля” на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2022 року у
справі за позовом Філіпенка Олександра Сергійовича до Державного підприємства
“Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” про відшкодування
матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконним рішенням посадової особи
при здійсненні своїх повноважень,-
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2022
року Філіпенко О.С. звернувся до суду з позовом до ДП “Конструкторське
бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” про відшкодування матеріальної і моральної
шкоди, завданої незаконним рішенням посадової особи при здійсненні своїх повноважень.
В обґрунтування позовних
вимог Філіпенко О.С. посилалася на те, що рішенням Красногвардійського
районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2022 року у справі № 204/294/22 за позовом Філіпенка О.С. до ДП
“Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” про визнання незаконним та
скасування наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати
задоволено позовні вимоги Філіпенка О.С. Визнано незаконним та скасовано наказ
генерального директора ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля”
від 14 грудня 2021 року № 1822 в частині відсторонення від роботи з 15 грудня
2021 року Філіпенка О.С. Позивач зазначає, що доведеним
підтвердженням протиправних і незаконних дій є
той факт, що суд визнав незаконним та
скасував правовий акт індивідуальної дії, виданий
посадовою особою при здійсненні своїх повноважень, який
суперечив актам цивільного законодавства і порушував
його цивільні права та інтереси. Позивач зазначає, що
поніс витрати для відновлення свого порушеного права, які
полягають в наступному: надрукуванні паперових документів
та їхніх копій на виконання вимог положень статей
175-177 ЦПК України, а також в надрукуванні заяв
і інформаційних запитів, для збору необхідних
доказів; поштових відправлень офіційної переписки з органами і
установами; транспортних витратах. Загалом витрати, які
позивач зробив або мусить зробити для відновлення свого
порушеного права полягають в наступному. 17 січня
2022 року Позивачем до канцелярії Красногвардійського
районного суду міста Дніпропетровська було подано
позовну заяву на 49 аркушах формату А4 з
додатками в кількості 745 пронумерованих сторінок, з
дотриманням положень частини першої статті 177 ЦПК
України, а саме: в двох примірниках
з додатками, роздрукованих на придбаному за свій власний рахунок
обладнанні, придбаними за власний кошт чорнилами, на
придбаному за власний кошт
папері. 49 арк. + 745 арк. = 794 арк. - загальна
кількість аркушів одного примірника заяви з
додатком. Всього було виготовлено таких примірників
3. 794 арк. х 3 прим. = 2382 арк. - загальна
кількість аркушів у трьох примірниках. Якщо брати за
основу положення підпункту 6 пункту 4 частини
другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за виготовлення
документів, долучених до справи взивається судовий
збір, який дорівнює 0,003 розміру прожиткового мінімуму
для працездатних осіб за кожний аркуш копії. На
момент подання позову до суду, відповідно до абзацу
4 статті 7 Закону України від 02 грудня 2021 року
№ 1928-ІХ “Про Державний бюджет України на
2022 рік”, з 01 січня розмір прожиткового мінімуму для
працездатних осіб становив 2481 гривню. Таким
чином вартість виготовлення одного аркушу документу
складає: 2481 х
0,003 = 7,44 грн. Отже, загальна
сума виготовлення трьох примірників позовної заяви
з додатками (з урахуванням всіх учасників
судового процесу) становить: 2382 арк. х
7,44 грн. = 17722 грн. 08 коп. Крім
того, після відкриття провадження позивачем через
канцелярію суду подавались клопотання з додатками у вигляді
доказів, які через об'єктивні причини не могли бути додані
разом з позовною заявою. Витрати на виготовлення
зазначених додатків, відбулися
та склали: 117 арк. х
7, 44 грн. = 870, 48 грн. - додаток
до клопотання № 1 від 07 лютого 2022 року
(про приєднання до матеріалів справи); 144 арк. х
7, 44 грн. = 1071 грн. 36 коп. - додаток
до клопотання № 2 від 14 лютого 2022 року
(про приєднання до матеріалів справи); 18 арк. х
7, 44 грн. = 133 грн. 92 коп. - додаток
до клопотання № 3 від 21 лютого 2022 року
(про приєднання до матеріалів справи); 170 арк. х
7, 44 грн. = 1264 грн. 80 коп. - додаток
до клопотання № 5 від 25 лютого 2022 року
(про приєднання до матеріалів справи). Загальна
сума склала: 870, 48 +1071, 36 + 133, 92 + 1264, 8 = 3340, 56 грн. На
момент ознайомлення з матеріалами справи кількість
підшитих аркушів збільшилась за рахунок доданих
клопотань, на 10 аркушів. Відповідно: 10 арк. Х
7,44 = 74 грн. 40 коп. До зазначеного вище
переліку витрат також необхідно додати витрати, які
були зроблені для придбання реєстраційних документів
деяких державних органів, для підтвердження їхньої
правосуб'єктності, а саме: ДП “КБ “ПІВДЕННЕ”
(340 грн. (архівні копії) + 25 грн. (банківський збір) =365 грн.); ДП
“КБ “ПІВДЕННЕ” (120 грн. (витяг з
ЄДРПОУ) + 25 грн. (банківський збір) =145 грн.); Міністерство
охорони здоров'я України (120 грн. (витяг з
ЄДРПОУ) + 25 грн. (банківський збір) =145 грн.); Кабінет
Міністрів України (120 грн. (витяг з
ЄДРПОУ) + 25 грн. (банківський збір) =145 грн.). Всього
на копії реєстраційних документів
витрачено: 365 грн. + 145 грн. + 145 грн. + 145 грн. = 800 грн. Також, до
зазначеного переліку витрат слід додати витрати на поштові
відправлення, які
склали: 60,20 + 49,20 + 51,19 + 30,0 + 49,20 = 239,79 грн. Отже, реальні
збитки, за
підрахунками Позивача, становлять: 17722,08 грн. + 3340,56 грн. + 744 грн. + 800 грн. + 239,79 грн. = 22176 грн. 83 коп. Крім
того, за час вимушеного прогулу, з моменту незаконного
відсторонення від роботи без збереження заробітної
плати (з 16 грудня 2021 року), і до моменту
поновлення порушеного права - 11 квітня 2022 року (фактичної дати
виходу на роботу) слід стверджувати про факт недоотримання
позивачем повної заробітної плати. Відповідно до відомостей
довідки про заробітну плату й інші доходи від 02 грудня
2021 року № 7/2604, середній заробіток за два повні
останні місяці, які передували перед
незаконним відстороненням позивача від роботи без
збереження заробітної плати, становить: жовтень
2021 року: нарахування
— 11242 грн. 19 коп. (нарахована 3/П) + 1575 грн. (інші доходи) = 12817 грн. 19 коп., відрахування
— 2023 грн. 59 коп. (утриманий податок
із доходів
фізосіб) + 168 грн. 63 коп. (військовий збір) = 2192 грн. 22 коп., заробітна
плата за жовтень 2021 року становить: 12817 грн. 19 коп. - 2192 грн. 22 коп. = 10624 грн. 97 коп.; листопад
2021 року: нарахування — 12750 грн. 02 коп. (нарахована 3/П) + 1650,00 грн. (інші доходи) = 14400 грн. 02 коп.; відрахування
— 2295 грн. 01 коп. (утриманий податок
із доходів фізосіб) + 191 грн. 25 коп. (військовий збір) = 2486 грн. 26 коп., заробітна
плата за листопад 2021 року становить: 14400 грн. 02 коп. - 2486 грн. 26 коп. = 11913 грн. 76 коп. Таким
чином, середня заробітна плата
за жовтень/листопад 2021 року становить: 10624 грн. 97 коп. + 11913 грн. 76 коп. = 22538 грн. 73 коп. / 2 місяці
= 11269 грн. 65 коп. Зважаючи на зазначене
та враховуючи відомості Довідки про заробітну плату від
14 квітня 2022 року № 7/658, нарахована
заробітна плата, за винятком податку ЄСВ та
військового збору, що в січні, що в лютому
2022 року становила 4025 грн. Крім того, з
огляду на відомості зазначеної довідки за грудень місяць
було нараховано 6925 грн. 08 коп. Отже, сума
недоотриманої заробітної плати (упущена вигода) становить: за грудень 2021
року: 11269 грн. 65 коп. - 6925 грн. 08 коп. = 4344 грн. 57 коп.; за січень і
лютий 2022 року: 11269 грн. 65 коп. - 4025 грн. = 7244 грн. 65 коп., тобто 7244
грн. 65 коп. х 2 місяці = 14489 грн. 30 коп. За березень 2022 року: в березні
жодних нарахувань не відбулося, отже упущена вигода за березень місяць
становить 11269 грн. 65 коп. Загалом упущена вигода за час незаконного
відсторонення від роботи щонайменше склала: 4344 грн. 57 коп. + 14489 грн. 30
коп. + 11269 грн. 65 коп. = 30103 грн. 52 коп. (упущена вигода). Таким чином,
матеріальна шкода загалом становить: 22176 грн. 83 коп. (реальні збитки) +
30103 грн. 52 коп. (упущена вигода) = 52280 грн. 35 коп. Позивач вказує, що з
огляду на хронологію дій і подій, які передували зверненню до суду слід
розуміти масштаб докладених ним додаткових зусиль для організації свого життя,
тому що для поновлення своїх прав, він вимушений був вжити додаткових заходів
для їх захисту, спочатку в правоохоронних органах, а потім в суді, що він
сприйняв як зверхнє ставлення до нього як до людини, з чого він, відчув себе
приниженим і морально подавленим. Та ці відчуття, продовжуються і понині. Крім
цього, позивач зазначав, що знову змушений звертатися до суду з цивільним
позовом, що вимагає від нього додаткових зусиль і витрат дорогоцінного
життєвого часу (цей факт є загальновідомим і доказуванню не підлягає) та
свідчить про моральне та психологічне насилля над позивачем через прийняття
посадовою особою завідомо незаконного рішення, що призвело до порушення честі і
гідності позивача та посилення усвідомлення безладдя, безвладдя та безкарності
у системі органів державної влади, а також сприяло підриву авторитету та
репутації державної влади, в очах позивача. Під час здійснення своїх
повноважень генеральним директором ДП “Конструкторське бюро
“Південне” імені М.К. Янгеля” Кушнарьовим О.П., під
час здійснення своїх повноважень, було прийнято незаконний
Наказ від 14 грудня 2021 року № 1822, про
відсторонення позивача від роботи без збереження
заробітної плати, що підтверджується рішенням
Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від
25 березня 2022 року, за результатами розгляду позовної заяви
від 17 січня 2022 року. Позивач зазначає, що завдана
йому моральна шкода діями відповідача становить 147719 грн. 65 коп. На підставі
викладеного позивач Філіпенко О.С. просив суд стягнути
з відповідача за рахунок державного бюджету на його користь
суму 200000 грн., як відшкодування моральної
і матеріальної шкоди, завданої незаконними діями
відповідача; стягнути з відповідача суму
судових витрат, які він поніс у зв'язку із
розглядом даної справи, які складаються з: суми
судового збору, а також з суми витрат на виконання
положень частини першої статті 177 ЦПК України — 1919
грн. 52 коп.
Рішенням
Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2022 року
частково задоволено позовні вимоги Філіпенка О.С. Стягнуто з ДП “Конструкторське
бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” на користь Філіпенка О.С., 13 жовтня 1990
року народження, середній заробіток за час відсторонення від роботи з 15 грудня
2021 року до дня ухвалення рішення суду – 25 березня 2022 року, включно, в
розмірі 44713 грн. 38 коп. з відрахуванням з даної суми всіх необхідних
податків і обов`язкових платежів. Стягнуто з ДП “Конструкторське бюро
“Південне” імені М.К. Янгеля” на користь Філіпенка О.С., 13 жовтня 1990 року
народження, моральну шкоду у розмірі 20000 грн. Стягнуто з ДП “Конструкторське
бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” на користь Філіпенка О.С., 13 жовтня 1990
року народження, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2000 грн. В
іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній
скарзі ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” просить
рішення суду від 14 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про
відмову у задоволенні позовних вимог Філіпенка О.С., посилаючись на неповне
з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного
застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального
права.
Перевіривши матеріали
справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної
скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне
апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12,
81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності
сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних
прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог
частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку
суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та
перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах
доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до
ч. 3, 6 ст. 43 Конституції України - кожен має право на належні, безпечні і
здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право
на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до
частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір – це угода між працівником
і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом
чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу,
визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а
власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи
фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і
забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені
законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно із ч. 2
ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або
непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при
укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження,
соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі,
мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці
чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не
допускається.
Статтею 46 Кодексу
законів про працю України передбачено, що відсторонення працівників від роботи
власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в
нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або
ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки
знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених
законодавством.
Відсторонення
від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством, а саме: у
випадках, перелічених у статті 46 Кодексу законів про працю України або в інших
випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.
Правовий
висновок про те, що статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік
випадків відсторонення працівника від роботи висловлено Верховним Судом у
складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у
постанові від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження №
61-18651св18).
У п. 10
постанови Пленуму Верховного суду України “Про практику застосування судами
законодавства про оплату праці” роз'яснено, якщо буде встановлено, що на
порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав
відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд
має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої
заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).
Відповідно до
частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною
першою статті 1 Закону № 108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена,
як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган
виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура
заробітної плати визначена статтею 2 Закону № 108/95-ВР, за змістом якої
заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також
з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна
заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених
норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка
встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для
робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова
заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові
успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати,
надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним
законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші
заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за
підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями,
виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати,
які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад
встановлені зазначеними актами норми.
У Рішенні від
15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 щодо тлумачення положень
частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону № 108/95-ВР
Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата
праці», які використано в законах, що регулюють трудові правовідносини, є
рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах,
прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають
настати у разі невиконання цих обов`язків, а також вказав, що під заробітною
платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання
яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до
державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у
трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене
нарахування таких виплат.
За висновком
Конституційного Суду України, заробітною платою є винагорода, обчислена, як
правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним
орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану
ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами
трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Зміст поняття
заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових
правовідносин, а саме відплатності праці, який отримав відображення у пункті 4
частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996
року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким
усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній
життєвий рівень. Крім обов`язку оплатити результати праці робітника, існують
також інші зобов`язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов`язання
стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров`я
робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його
життя, у тому числі й у разі простою - зупинення роботи, що було викликане
відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи,
невідворотною силою або іншими обставинами (форс-мажор) тощо. Такі зобов`язання
відповідають мінімальним державним гарантіям, установленим статтею 12 Закону №
108/95-ВР, зокрема щодо оплати часу простою, який мав місце не з вини
працівника.
Зазначене дає
підстави для висновку, що обсяг заробітної плати найманого працівника
становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у статті 94 КЗпП
України і статті 1 Закону № 108/95-ВР, та гарантовані державою виплати,
передбачені у статті 12 Закону № 108/95-ВР.
Праву
працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця
нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При
цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових
виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування
таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має
право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної
плати.
Конституційний
Суд України зробив висновок, що у разі порушення роботодавцем законодавства про
оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з
позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто всіх виплат,
на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних
гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце
не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем
нарахування таких виплат.
Конституційний
Суд України фактично зробив висновок, що навіть у разі невиконання трудової
функції не з власної вини, він вважається таким, що працює і отримує за це
заробітну плату, а не компенсацію, бо саме заробітна плата є тією грошовою
виплатою, яка забезпечує можливість самого існування як працівника, так і, можливо,
членів його сім`ї, а також наповнення державного бюджету, бо із цієї виплати
вираховуються податки і збори, у тому числі внески до Пенсійного фонду України
у розмірах, який передбачений саме для заробітної плати, а період вимушеного
прогулу зараховується до страхового стажу.
Працівник має
право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без
обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України та
не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на
роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь
середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою
статті 235 КЗпП України.
Така правова
позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022
року у справі № 755/12623/19.
У справі
встановлено, 30 червня 2021 року між ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені
М.К. Янгеля” і Філіпенком О.С. було укладено трудовий договір, відповідно до якого
Філіпенко О.С. приймається на роботу КС-7 відділ 716 дільниця 2 за професією
слюсаря 3 розряду. Договір укладено на строк з 01 липня 2021 року по 30 червня
2022 року, за погодженням сторін (т.1 а.с.82-85).
Відповідно до
Наказу генерального директора ДП “Конструкторське бюро
“Південне” імені М.К. Янгеля” Кушнарьова О.П. за №1822 від 14
грудня 2021 року відсторонено від роботи з 15 грудня 2021 року працівників
підприємства, зазначених у додатку 1 до цього наказу, у зв’язку з відмовою або
ухиленням від обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої
респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на строк
до усунення причин такого відсторонення але не більше ніж до закінчення терміну
дії карантину, встановленого постановою КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236.
Нарахування заробітної плати працівникам, які відсторонені від роботи
здійснювати, на час їхнього відсторонення, з урахуванням частини першої ст. 94
КЗпПУ та частини першої ст. 1 Закону України “Про оплату праці”. Доручено
забезпечити обмеження доступу до робочих місць працівників, зазначених у
додатку 1 до цього наказу. Припинити доступ до
інформації зі ступнем секретності “Цілком таємно”, “Таємно”, працівникам,
зазначеним у додатку 2 до цього наказу. Направити
до військової комендатури підприємства список працівників, зазначених у додатку
1 до цього наказу, на зняття перепустки з кабіни прохідної на тимчасове
зберігання у бюро перепусток (т.1 а.с.42-43, 249-250).
Відповідно до
додатку 1 до наказу від 14 грудня 2021 року №1822, у зв’язку з відмовою або
ухиленням від обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої
респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на строк
до усунення причин такого відсторонення, але не більше ніж до закінчення
терміну дії карантину, встановленого постановою КМУ від 09 грудня 2020 року
№1236, відсторонено від роботи з 15 грудня 2021 року Філіпенка О.С.
слюсаря-ремонтника (т.1 а.с.44, 251).
17 січня 2022
року Філіпенко О.С. звернувся до Красногвардійського районного суду м.
Дніпропетровська з позовом до ДП “Конструкторське бюро
“Південне” імені М.К. Янгеля” про визнання незаконним та
скасування наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати
(т.1 а.с.20-43).
Рішенням
Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2022
року у справі №204/294/22 за позовом Філіпенка О.С. до ДП “Конструкторське
бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” про визнання незаконним та скасування наказу
про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати задоволено позовні
вимоги Філіпенка О.С. Визнано незаконним та скасовано наказ генерального
директора ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” від 14 грудня
2021 року № 1822 в частині відсторонення від роботи з 15 грудня 2021 року
Філіпенка О.С. (т.1 а.с.32-41).
Постановою
Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2022 року апеляційну скаргу ДП
“Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” залишено без
задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська
від 25 березня 2022 року залишено без змін (т.3 а.с.146-153).
Відповідно до
ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській,
цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються
при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо
якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до
статуту ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля”, Державне
підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління
Державного космічного агентства України (Уповноважений орган управління).
Підприємство утворено з метою здійснення господарської діяльності для
задоволення державних, суспільних та власних потреб в товарах, послугах та
технічної продукції високої якості та з метою отримання прибутку. Підприємство
є юридичною особою. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до
законодавства та цього статуту. Підприємство
має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах
банків, печатку зі своїм найменуванням. Підприємство несе відповідальність за
своїми зобов’язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством.
Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за
зобов’язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених Господарським кодексом
України та іншими законами України. Підприємство має право укладати угоди,
набувати майнових прав та немайнових прав, нести відповідальність, бути
позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства (т.1, а.с.68-69,
80-193).
Відповідно до
Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців
та громадських формувань, зареєстровано юридичну особу ДП “Конструкторське
бюро “Південне” імені М.К. Янгеля”, ідентифікаційний код юридичної
особи:14308304, організаційно–правова форма юридичної особи: державне
підприємство. Перелік засновників (учасників) юридичної особи: Державне
космічне агентство України (т.1, а.с.195-209, 263-268).
Відповідно до
довідки ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К.
Янгеля” №7/2604 від 02 грудня 2021 року заробіток Філіпенка О.С. з січня
2021 року по листопад 2021 року включно складає 108725 грн. 29 коп. Зокрема, за
жовтень 2021 року Філіпенку О.С. нараховано заробітну плату у сумі 11242 грн.
19 коп., інших доходів 1575 грн.; за листопад 2021 року нараховано 12750 грн.
02 коп., інших доходів 1650 грн. (т.1 а.с.80).
Відповідно до
довідки про заробітну плату № 7/658 від 14 квітня 2022 року заробітна плата
Філіпенку О.С. за 01 грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року, за винятком
податку, ЄСВ та військового збору, виплачена в сумі 14975 грн. 08 коп. (т.1
а.с.81).
Відповідно до
довідки про заробітну плату №7/842 від 20 травня 2022 року заробітна плата
Філіпенку О.С. за період 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року виплачена
в сумі 18886 грн. 30 коп. (за винятком податку ЄСВ та військового збору) (т.1
а.с.135).
Відповідно до
фіскальних чеків АТ “Укрпошта” Філіпенко О.С. за направлення кореспонденції на
адресу відповідача було сплачено 60 грн. 20 коп., 49 грн. 20 коп., 49 грн. 20
коп. (т.1 а.с.70,71,74, 245).
Відповідно до
фіскальних чеків АТ “Укрпошта” Філіпенко О.С. за направлення запитів до: Головного
Управління Держпраці у Дніпропетровській області сплачено 51 грн. 19 коп.,
Міністерства охорони здоров’я України сплачено 30 грн. (т.1 а.с.72,73).
Відповідно до
копії квитанції від 10 січня 2022 року Філіпенком С.В., який є представником
позивача, за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб
сплачено - 340 грн., 120 грн., 120 грн., 120 грн. (т.1 а.с.75, 76,77,78,
210-211, 212-213,214-215).
Відповідно до
довідки ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені
М.К. Янгеля” №7/2603 від 02 грудня 2021 року заробіток Філіпенка О.С.
з січня 2020 року по грудень 2020 року включно складає 70246 грн. 94 коп. (т.1
а.с.79).
Звернувшись до
суду із вказаним позовом, Філіпенко О.С. просив суд стягнути
з відповідача за рахунок державного бюджету на
його користь суму 200000 грн., як
відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої
незаконними діями відповідача; стягнути з відповідача суму
судових витрат, які він поніс у зв'язку із
розглядом даної справи, які складаються з: суми
судового збору, а також з суми витрат на виконання
положень частини першої статті 177 ЦПК України — 1919
грн. 52 коп.
Встановлено,
рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня
2022 року, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від
01 липня 2022 року залишено без змін, а тому відповідно до
ст.384 ЦПК України, набрало законної сили 01 липня 2022 року, визнано
незаконним та скасовано наказ генерального директора ДП “Конструкторське бюро
“Південне” імені М.К. Янгеля” від 14 грудня 2021 року №1822 в
частині відсторонення від роботи з 15 грудня 2021 року Філіпенка О.С.
Отже,
враховуючи, що наказ ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені
М.К. Янгеля” від 14 грудня 2021 року № 1822 в частині відсторонення
від роботи з 15 грудня 2021 року Філіпенка О.С. було визнано незаконним та
скасовано, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що
наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього
заробітку за період незаконного відсторонення від роботи.
У п. 32
постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 “Про
практику розгляду судами трудових спорів” роз'яснено, у випадках стягнення на
користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з
незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи -
невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки
або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього
заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Відповідно до
Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 “Про
затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” вона
застосовується, серед іншого, у випадках вимушеного прогулу.
Згідно п. 2
вказаної постанови середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з
виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою
пов`язана відповідна виплата.
Згідно п. 8
зазначеної постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої
заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення
середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у
випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути
оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата
визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох
місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а
у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за
цей період.
Відповідно до розміру заробітної плати за останні два відпрацьованих місяці
позивачем, складає: за жовтень 2021 року – 12817 грн. 19 коп., за листопад 2021
року – 14400 грн. 02 коп., що разом складає 27217 грн. 21 коп.
Кількість відпрацьованих робочих днів становить 42 робочі
дні. Середньоденна заробітна плата складає 648
грн. 02 коп. (27217 грн. 21 коп. / 42 робочі дні).
Кількість робочих днів з дня відсторонення позивача від роботи – 15
грудня 2021 року, до дня ухвалення рішення Красногвардійським районним судом м.
Дніпропетровська від 25 березня 2022 року, становить - 69 робочих днів.
Таким чином,
суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що середній заробіток за весь час
відсторонення позивача від роботи, з 15 грудня 2021 року до дня ухвалення
рішення Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська – 25 березня 2022
року, включно, який підлягає виплаті позивачу становить 44713 грн. 38 коп. з
відрахуванням з цієї суми всіх необхідних податків і обов`язкових платежів (648
грн. 02 коп. середньоденна заробітна плата х 69 робочих днів).
Слід зазначити, при ухваленні рішення, судом першої інстанції вірно
зазначено, що пред’являючи вимоги про стягнення суми за час незаконного
відсторонення від роботи, позивач в позовній заяві, посилаючись на норми, які
регулюють стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від
роботи, вживав термін – “упущена вигода”, розглянув позовні вимоги у цій
частині як вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з
відповідача на користь позивача середнього заробітку за час незаконного
відсторонення від роботи у розмірі 44713 грн. 38 коп. із відрахуванням з цієї
суми всіх необхідних податків і обов`язкових платежів.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача
моральної шкоди слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної
шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у
душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною
поведінкою щодо неї.
Моральна шкода
полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у
зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях,
яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,
членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична
особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні
честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або
юридичної особи.
Моральна шкода
відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відсутність
наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань,
психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та
приниження, а отже, і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
У практиці ЄСПЛ
порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань,
розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного
врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад,
“Рисовський проти України”, № 29979, пункти 86, 89, від 20 жовтня 2011 року,
“Антоненков та інші проти України”, № 14183/02, пункт 71, від 22 листопада 2005
року).
Таким чином,
психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок
порушення прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді
погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
Розмір
грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від
характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення
здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня
вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,
а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При
визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і
справедливості.
Відповідно до
ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної
шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели
до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від
нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір
відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру
та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач,
характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з
урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан тяжкість вимушених змін
у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової
репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При
цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до
ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин
(незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум),
яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків
чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок
по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або
уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи
галузевої належності.
Право на відшкодування моральної шкоди з
урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний
характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а
також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже
має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало
б останнього вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями
законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних
заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.
У справі
встановлено, неправомірними діями відповідача, а саме відстороненням від
роботи, порушено, гарантоване ст. 43 Конституції України, право Філіпенка О.С.
на працю та своєчасне одержання винагороди за працю, що призвело до моральних
та душевних страждань позивача. Відсторонення позивача від роботи поставило
його у скрутне матеріальне становище, призвело до неможливості належним чином
задовольняти свої життєві потреби, змусили позивача звертатися до суду за
захистом та відновленням порушених прав.
Зазначені обставини змусили позивача шукати додаткові джерела доходу для
відновлення організації життя, налагодження нормального ритму життя.
Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, розглядаючи
справу не інакше, як в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих
учасниками справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з
відповідача на користь позивача в порядку відшкодування моральної шкоди
підлягає стягненню сума у розмірі - 20 000 грн., що є співмірною завданим
позивачу моральним стражданням.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь
реальних збитків у сумі 22176 грн. 83 коп., які складаються з витрат, які
позивач витрачав для відновлення свого порушеного права: надрукування паперових
документів та їх копій, поштових відправлень та офіційної переписки з органами
та установами, транспортні розходи, слід зазначити, що відповідно до ст. 22 ЦК
України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням
або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити
для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа
могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене
(упущена вигода).
Відповідно до
ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також
шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному
обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її
відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи із
змісту позовної заяви, позивач ототожнює розмір майнової шкоди із судовими
витратами, а саме його витратами, пов`язаними із розглядом цивільної справи № 204/294/22.
Відповідно до
ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат,
пов’язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати,
повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов’язаних з розглядом справи,
належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням
свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх
місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших
процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її
розгляду.
Відповідно до
ч.1, ч. 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона
подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона
понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього
розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні
відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Тобто, витрати, пов`язані із розглядом справи, можуть бути відшкодовані
виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Витрати,
понесені позивачем в цивільній справі № 204/294/22, є такими, що понесені
особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді
відповідної справи у суді.
Такі витрати
процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в
порядку, передбаченому процесуальним законом, їх не можна визнати збитками чи
шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть
бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.
Така правова
позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020
року у справі № 925/1196/18.
Враховуючи викладене,
суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги про
стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 22176 грн. 83 коп.
не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми витрат на виконання
положень ст. 177 ЦПК України у сумі 1919 грн. 52 коп., суд першої інстанції
вірно відмовив у їх стягненні за недоведеністю, оскільки позивачем не надано
відповідних доказів (чеків, квитанцій), які б підтвердили понесення витрат
позивачем в зазначеному розмірі.
Доводи
апеляційної скарги стосовно того, що позовні вимоги позивача є недоведеними
належними доказами у справі, так як відповідачем заперечується незаконність
наказу підприємства від 14 грудня 2021 року №1822, яким було відсторонено
від роботи позивача, є безпідставними, оскільки рішенням Красногвардійського
районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2022 року, яке постановою
Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2022 року залишено без змін, було
визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора ДП
“Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля” від 14 грудня 2021 року
№1822 в частині відсторонення від роботи з 15 грудня 2021 року позивача у
справі Філіпенка О.С.
Доводи апеляційної
скарги про недоведеність позовних вимог позивача Філіпенка О.С.,
відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього
заробітку за час відсторонення позивача від роботи, моральної шкоди є
необгрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної
скарги стосовно неповного з'ясування судом обставин у справі незаконності та
необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній
скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням
суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення
суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів,
що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено,
тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну
скаргу Державного підприємства “Конструкторське бюро “Південне”
імені М.К. Янгеля” – залишити без задоволення.
Рішення
Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає
законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку
до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового
рішення.
Головуючий судя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна, О.В.Свистунова
Матеріали по темі: Попередження гендиректору ДП «КБ «Південне»
щодо незаконності відсторонення від роботи
СКАСУВАННЯ НАКАЗУ ПРО ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ
- зразок позовної заяви
Відсторонення від роботи працівників АТ
«Укрзалізниця» є незаконними - попередження
Відсторонення від роботи через відсутність
щеплення є незаконними (ухвала суду)
Заява до Держпраці щодо незаконного
відсторонення від роботи гендиректором ДП «КБ «Південне»
Низка досудових запитів до гендиректора ДП «КБ
«Південне»
Воєнний або надзвичайний стан до введення
«карантину» в Україні не оголошувався – відповідь ВРУ
Поновлення на роботі: «акцептування» злочинної
оферти «по-багнетівськи» - позовна заява (початок)
Припиняючи самоправство і невиконання рішення
КСУ роботодавцем – заяви про злочин
Позиція Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо
незаконного відсторонення від роботи – документ
Поновлення на роботі: «акцептування» злочинної
оферти «по-багнетівськи» - позовна заява (закінчення)
Реєстраційні документи МОЗ для додатку до
позовної заяви
Відповідь на відзив КБ «Південне» - порушника
трудового законодавства
В Дніпрі суд скасував наказ про незаконне відсторонення
від роботи невакцинованого працівника
Порушники Конституції відповідатимуть власним
гаманцем – позов щодо моральної та матеріальної шкоди
Є пропозиція – оформити явку з повинною!
(відзив на апеляцію ДП «КБ «Південне»)
Іще один цвях у домовину беззаконня – постанова
ДАС
Заявлене клопотання від 11.07.2022 - № 05 (з
додатком)
Заявлене клопотання від 11.07.2022 - № 06 (з
додатком)
Заява до УСБУ в Дніпропетровській області на ТУ
ДСАУ Дніпра
Відвід 1 колегії Верховного суду в справі про незаконне відсторонення
від роботи
Відвід 2 колегії Верховного суду в справі про незаконне
відсторонення від роботи
Відвід 3 колегії Верховного суду в справі про незаконне
відсторонення від роботи
Відвід 4 колегії Верховного суду в справі про незаконне
відсторонення від роботи
Відвід 5 колегії Верховного суду в справі про незаконне
відсторонення від роботи
Як виконати ухвалу ВС у відсутність
відповідного законодавства? - заява про роз'яснення
Намагаємось встановити правосуб'єктність
колегії ВС
Генпрокурору. Заява про злочин на колегію
ВЕРХОВНОГО СУДУ
Заява про злочин на колегію Верховного суду
Клопотання до ВС про звернення до КСУ
Гібридний самовідвід колегії недосуддів
недоВерховного - ухвала
ВСТАНОВЛЮЄМО НАЛЕЖНИЙ СКЛАД СУДУ – клопотання № 01
ВСТАНОВЛЮЄМО НАЛЕЖНИЙ СКЛАД СУДУ – клопотання № 02
З’ЯСОВУЄМО ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ДНІПРА – відео 1
З’ЯСОВУЄМО
ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ДНІПРА – відео 2 та реєстраційна справа ЮО
ВСТАНОВЛЮЄМО НАЛЕЖНИЙ СКЛАД СУДУ –
клопотання № 03
Суд не задовольнив апеляцію ДП «КБ «ПІВДЕННЕ» в справі про відшкодування
моральної і матеріальної шкоди
Читайте також: Міністерство охорони здоров’я України, як
приватне підприємство – документи
МОЗ підтвердив наявність біолабораторій США в
Україні
Читайте також: Досліджено ГО «Багнет Нації»: незаконний закон
зеленського щодо COVID-19
Досліджено ГО «Багнет Нації»: фотокопії
постанов КМУ стосовно карантину коронавірусу
Зроби власну експертизу постанови КМУ (РСР) № 211 на відповідність
чинному законодавству
Правовий лікбез для правоохоронців Дніпра щодо
нікчемності постанов КМУ (РСР) – відео
09.04.2020 в Дніпрі складені заяви на
поліцейських і держвиконавців (відео)
Владислав Акулов про фейковий кабмін та
нікчемність його рішень
Про правову нікчемність постанов КМУ щодо COVID
– 19 (відео)
В Дніпрі триває відновлення конституційного
ладу, навіть в умовах «карантину»
Рубіжне: Вводите карантин? – Відповідайте за
наслідки!!!
Роздрукуй, аби роздавати дебілам, при виконанні
На складені протоколи громадяни Дніпра
відповідають кримінальними справами на поліцейських - відео
Андрій Карпович про юридичні механізми введення
карантину - відео
Просто залишу це тут: порядок денний засідань
Кабміну за останніх два місяці
Перебувати в самоізоляції – не більше ніж
рекомендації дебілам - документ
Відсутність правової експертизи «карантинних»
постанов Кабміну, є доказом злочину
Позов щодо визнання протиправними і нечинними
«карантинні» постанови КМУ
Секретаріат КМУ надав розлогу відповідь
стосовно постанов щодо COVID-19
Під вивіскою липового карантину знищують малий
і середній бізнес та готують нам голодомор
Постанови КМУ: без жодних ознак документів державної
ваги
Андрій Карпович про постанову КМУ № 211 - відео
Досліджуючи правові аспекти карантину і
постанов КМУ - документи
Карантиноцид, як «узаконений» експеримент в
контексті гібридного геноциду
Андрій Карпович: адмінпротокол скасувати не
складно, якщо знати про наступне…
Карантин. Зростання цін. АМКУ паразитує…
Українці – це респонденти досліджень,
піддослідний біоматеріал? – відео
«Тайна вечеря» КМУ від 11.03.2020, як джерело
поширення інфекції антиконституційності і беззаконня
Якщо надумаєте компенсувати втрачену вигоду від
карантину
На момент введення карантину в Україні був один
хворий на COVID-19
Денис Абубакіров про барановірус і велику
політику
Нормами права по фейковому карантину
Підняли з архіву: ЗУ «Про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя населення»
Підняли з архіву: ЗУ «Про правовий режим
надзвичайного стану»
В деталях про незаконність введення карантину в
Україні
Чи законно був введений карантин?
Багнет Нації: підводимо риску щодо першої хвилі
штучного карантину – матеріали для суду
Анонс другої хвилі «жорстокого» карантину, в
контексті гібридного геноциду
На вас складають протокол про порушення
карантину. Що робити?
На вас складають протокол про порушення
карантину. Хто, складає?
Коронавірус: Реальна статистика смертності
викриває карантин абсурду
Знадобиться для скасування штрафів за не
носіння маски
Майстер-клас скасування протоколу про
«порушення умов карантину» - відео
Ліквідований суд призначає штраф за карантин?
Запитайте: хто, і на підставі чого?
Лілія Дудко: розгерметизація правосуб’єктності
Дарницького районного суду міста Києва - відео
Вагомий додаток до «карантинного» компромату
від Олександра Дзюби
КОРОНОЦИД: Використовуючи суд, як трибуну)))
Методичний посібник «АНТИМАСКА» стане в нагоді
Як адмінку-карантинку хотів розглянути
ліквідований суд Харкова – відео
Недосуддю Нейло – в стійло правосуб’єктності! -
відео
Андрій Карпович про правову нікчемність
карантину і приватний Кабмін
Пояснення до протоколу про порушення маскового
режиму
Повний текст пояснення по карантину і
надзвичайній ситуації від Андрія Карповича
Про незаконний карантин в матеріалах на сайті
«Багнет Нації»
ГО ОПГ «Багнет Нації» скасовуватиме
«карантинні» постанови КМУ
Штрафи за маски, як і сам закон, – незаконні!
Дізнайся чому)
АНДРІЙ КАРПОВИЧ ПРО ПРИМУСОВУ ВАКЦИНАЦІЮ,
МЕДИЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ І ДОСЛІДЖЕННЯ НАД УКРАЇНЦЯМИ - ВІДЕО
Андрій Карпович і Лариса Криворучко: кого
покарають за карантин? - відео
Браво!!! Суддя Должко «розібрав на молекули»
незаконність карантину в Україні - рішення
Вакцинація замість деолігархізації?
Діалогу не сталося: корпорація АТБ продовжує нехтувати
законами корпорації "УКРАЇНА"
Правовий лікбез від вінницької школярки для
адмінресурсоосіб
Корпорація «УКРАЇНА»: ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ
СУД міста Києва - реєстраційна картка
КАБМІН – КОНЦЕРН В КОРПОРАЦІЇ «УКРАЇНА»?
Андрій Карпович про СТРАШНІ ЦИЦЬКИ 91 ДІВОК - шифр для свідомих
Влад Акулов про Картахенський протокол,
опікунів-окупантів та ЖиЗОїдів
Яка юридична вага судових рішень, завірених
такими печатками?
Так від чого лікуємось, пані та панове?
Переписка з Міністерством охорони здоров’я України
Олена Фаіст про Картахенський протокол та живі
змінені організми - відео
Про узаконений медичний експеримент в Україні –
відео Андрія Карповича
Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції
про біологічне різноманіття - поточна редакція
Заява про заборону проведення медичного
експерименту та видалення персональних даних
«Картахенський протокол про біобезпеку»:
читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»
Так від чого лікуємось, пані та панове? Переписка з МІНІСТЕРСТВОМ
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ - 2
Запит Андрія Карповича до ДУ «ЦЕНТР
ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я МОЗ УКРАЇНИ» від 09.10.2021 року
Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме
вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця
Звільнення працівників через карантин незаконні
і можуть повернутись бумерангом для роботодавців
Катерина Нечипоренко про Нагойський протокол
ПРО НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК ВЖЕ СЬОГОДНІ
АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО
«ПЕРЕВІРЯЮЧИХ»
Про пОВІДло ОДИНДЕВ'ЯТЬ і його добровільну
дегустацію
Юлія Щербак: ЗАЯВА-ВІДМОВА ВІД УЧАСТІ У
МЕДЕКСПЕРИМЕНТІ
Медексперимент у Дніпрі на 28.10.2021
Детальне обгрунтування для посадових осіб
незаконності примусу до медексперимента
Детальне обгрунтування для посадових осіб
незаконності примусу до медексперимента
Фотокопія Постанови КМУ про COVID-сертифікат на сайті «Багнет Нації»
Вчіться захищати свої права, як ця смілива
панянка - відео
СКАСУВАННЯ НАКАЗУ ПРО ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ
– ЗРАЗОК ЗАЯВИ
Суд виправдав перевізника та вкотре наголосив
на незаконності карантинних обмежень – постанова
Ні примусу! Поліцейські стають на захист своїх
прав
Попередження гендиректору ДП «КБ «Південне»
щодо незаконності відсторонення від роботи
СКАСУВАННЯ НАКАЗУ ПРО ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ
- зразок позовної заяви
Відсторонення від роботи працівників АТ
«Укрзалізниця» є незаконними - попередження
Воєнний або надзвичайний стан до введення «карантину»
в Україні не оголошувався – відповідь ВРУ
Позов про скасування наказу про відсторонення
від Андрія Карповича
«Воєнний стан» - панацея від «карантину»?
11 квітня набудуть чинності Гарантійні угоди
додаткового фінансування протидії COVID-19
Проект Закону про державну реєстрацію геномної
інформації людини прийнято за основу
В Дніпрі суд скасував наказ про незаконне
відсторонення від роботи невакцинованого працівника
В Україні продовжено клінічні випробування
лікарських засобів – наказ МОЗ
Як МОЗ розподілило набори для виявлення мутацій
в геномі вірусу SARS-CoV-2 – наказ № 702
Про права людини, в контексті експериментів з
геномом - національне законодавство України
нтГЕІ визначилася з БУСТЕРНОЮ для ДІТЕЙ – наказ
МОЗ
Оперативний штаб МОЗ затвердив використання
вакцини Jynneos проти віспи мавп на території України
Нововведення для Живих Змінених Організмів та
Розумних сертифікатопокупців))) від 06 12,2022
Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія
свідоцтва
Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації»
відзначили першим випуском власної газети
Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет
Нації»
«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети
«Багнет Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші
Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток
до запиту, заяви, клопотання на правоздатність
Збираємо на друк нових випусків газети
"Багнет Нації" - оголошення
П’ятий випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський протокол про біобезпеку»:
читаємо поміж рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»
Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме
вкладиш у вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця
Катехізис єврея СРСР українською – восьмий
випуск газети «Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ
(ОСНи) – десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення на роботі за рішенням суду –
одинадцятий випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий
випуск газети «Багнет Нації» від 22.02.2022
Благодійному друкованому виданню (газеті)
«Багнет Нації» півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ПРОФЕСІЙНИЙ СУДДЯ – ВИМОГА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
– шістнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
СУД ВСТАНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОМ – сімнадцятий випуск газети «Багнет Нації»
ВСІ ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський
проект Сергія Філіпенка:
а що ж по факту? - випуск 1 (замість Держави -
КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична
КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по факту? - випуск 4 (замість
держслужбовців - біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась
АБРАКАДАБРА!)
а що ж по факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ
ПАПІР!)
а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО – ПРИВАТНЕ!)
Підтримати
правозахисну діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет
Нації» можна переказом на картрахунок
ПриватБанку № 4731
2196 4570 7633 на ім’я
Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар